Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Судетсько німецький добровольчий корпус Судетсько німецький фрайкор нім Sudetendeutsches Freikorps SFK або Судетсько нім

Судетсько-німецьке ополчення

Судетсько-німецьке ополчення

Судетсько-німецький добровольчий корпус (Судетсько-німецький фрайкор [нім. Sudetendeutsches Freikorps, SFK] або Судетсько-німецький легіон) — парамілітарна організація (фрайкор, ополчення), утворена нацистами із судетських німців під командуванням Конрада Генляйна, лідера (SdP). Сформований за наказом рейхсканцлера Німеччини Адольфа Гітлера 17 вересня 1938 року — у період апогею Судетської кризи.

Судетсько-німецьке ополчення
image
Типнапіввійськова організація
Засновано1938
Розпущено1938
РозташуванняСудетська область
Ключові особиКонрад Генляйн[1]
image Судетсько-німецьке ополчення у Вікісховищі
image
Бойовики Добровольчого корпусу вітають солдатів Вермахту. Мімонь, площа Ринок, 10 жовтня 1938

Від 19 вересня 1938 року за отриманою з Рейху вказівкою бойовики добровольчого корпусу розпочали кампанію збройних нападів на чехословацькі державні установи в Судетах з метою дестабілізації країни. За офіційною версією, добровольці мали захистити судетських німців від імовірних нападів з боку чехів. У лавах добровольчого корпусу перебувало до 40 тисяч «ополченців». У результаті Мюнхенської угоди 1 жовтня 1938 року Судетська область була приєднана до Третього Рейху. Добровольчий корпус опинився поза законом. Формально він був розпущений 9 жовтня 1938 року, багато членів перейшли згодом на службу в СС.

За період діяльності корпусу його бойовики вчинили понад 200 терористичних актів, убили понад 100 осіб; близько двох тисяч осіб були викрадені та перевезені до Рейху. «Ополченці» руйнували будинки державних установ Чехословаччини підривом або підпалом, захоплювали зброю, боєприпаси і транспортні засоби. При вчиненні терористичних актів загинуло близько 50 бойовиків. Через поспіх, з яким було сформовано корпус, на навчання бойовиків забракло часу і вони, як правило, мали погану підготовку. Суворої дисципліни в лавах корпусу не було. Терористичні акти, часто неузгоджені, мали незначне військове значення, проте їхня політична вага була дуже високою. Вони сприяли втіленню планів Гітлера зі знищення Чехословаччини шляхом її дестабілізації.

Передісторія

image
Поширення мов у Чехословаччині, 1930 рік

Після Першої світової війни на території новоствореної багатоетнічної Чехословаччини опинилось майже три мільйони судетських німців. Майже чверть населення Чехословаччини було німецькомовним. Від моменту заснування Чехословацької держави, особливо в Судетській області, виникли численні громадські рухи та організації, які виступали за надання автономії або навіть приєднання Судетської області до Німецької імперії або Австрії. На політичному рівні ці ідеї були представлені Німецькою національною партією (DNP) та німецькою націонал-соціалістичною робітничою партією (DNSAP). Обидві партії, що набували все більшого впливу в Судетах, були офіційно заборонені 4 жовтня 1933 року. DNSAP вирішила саморозпуститись 3 жовтня через майбутню заборону. Офіційна причина заборони партій полягала в їхній антидержавній діяльності.

Прихильниками автономії німців Судет 1 жовтня 1933 року був створений новий рух, Судетсько-німецький народний фронт, який 2 травня 1935 року змінив назву на (СНП). На парламентських виборах 19 травня 1935 року СНП отримала понад 60% голосів серед судетських німців, завдяки чому здобула 44 із 300 депутатських мандатів і стала найбільшою партією в парламенті Чехословаччини. Головою партії був Конрад Генляйн, майбутній лідер добровольчого корпусу. За освітою банкір, учасник Першої світової, голова федерації гімнастики судетських німців, починаючи з 1930-тих років він намагався перетворити її на народно-національно орієнтовану організацію. Без політичного багажу, Генляйн сприймався судетськими німцями як ідеальний лідер нового політичного руху. Аж до початку 1938 року Судетсько-німецька партія не мала єдиної точки зору на питання національної автономії або приєднання до Німеччини.

Радикалізація та зростання кількості прибічників СНП серед німецького населення можна частково пояснити розчаруванням у ситуації в Судетській області. Одразу після заснування Чехословаччини демонстрації судетських німців за створення національної автономії були жорстко придушені поліцією. Внаслідок політики асиміляції, що розпочалась в 1920-ті роки, питома кількість державних службовців-чехів стрімко зросла в порівнянні з часткою чехів у населенні області. Основною причиною такої ситуації став ухвалений в 1926 році закон, який вимагав від державних службовців за шість місяців опанувати чеську мову. Державні службовці, які не вивчили чеської мови, були звільнені. Крім того, частка чехів у населенні Судетської області продовжувала неухильно зростати. Опріч того, світова економічна криза 1929 року дуже болісно вдарила по німецьких районах Судетів. Рівень безробіття серед судетських німців вдвічі перевищував рівень безробіття серед чехів.

Незабаром після аншлюсу Австрії до Третього Рейху, 12 березня 1938 року, дві чехословацькі партії: Німецька християнсько-соціальна народна партія та Союз хліборобів вирішили саморозпуститись. Значна частина їхніх членів приєдналась до СНП. Відтоді, по суті, опозицією до СНП залишились тільки судетсько-німецькі соціал-демократи і комуністи.

На запрошення Гітлера Генляйн і його заступник Карл Герман Франк 28 березня 1938 року прибули до Німеччини на переговори. Вони заявили про спільні зусилля щодо захисту автономії судетських німців від уряду Чехословаччини, а також про намір домагатись відшкодувань за економічні втрати. Було вирішено влаштувати переговори СНП з представниками чехословацького уряду так, аби останні не могли виконати щораз більші вимоги німців. Ці вимоги були донесені до партійних чиновників у вигляді 24 квітня 1938.

30 травня 1938 року Гітлер наказав оновити плани зі знищення Чехословаччини військовими засобами під кодовою назвою Грюн (нім. Grün — зелений). Він мав супроводжуватись активними пропагандистськими заходами. Інструментами втілення плану мала стати підтримка національних меншин Чехословаччини, тиск на інші країни з метою примусити їх утриматись від втручання в чехословацько-німецькі відносини, виснажити здатність Чехословаччини до опору.

З початку 1938 року СНП все більше діяла як «п'ята колона» Третього Рейху згідно з планом Грюн та значною мірою сприяла загостренню Судетської кризи. Наприклад, іще в травні 1938 року на основі партійної служби безпеки СНП була сформована на громадських засадах (НСБ) у Судетській області. Члени цієї аналогічної за структурою німецькій Sturmabteilung (SA) організації, зазвичай, діяли як допоміжні сили поліції. Частина учасників НСБ були таємно підготовлені для здійснення терористичних актів та саботажу проти чехословацьких установ.

Сподівання чехословацького уряду на чолі з президентом Едвардом Бенешем на підтримку союзників не справдились. З літа 1938 року уряди Великої Британії та Франції активно включились у дипломатичні зусилля із розв'язання кризи. Лорд Ренсімен відправив ​​до Чехословаччини 3 серпня 1938 року делегацію, яка за кілька тижнів спостережень мала представити загальну картину кризи. Наслідком декількох двосторонніх консультацій між Францією і Великою Британією стало рішення відмовитись від надання військової допомоги. Всупереч очікуванням, Франція і Велика Британія зробили натяки на розуміння висунутих судетськими німцями вимог. У вересні 1938 року прем'єр-міністр Великої Британії Невілл Чемберлен двічі зустрічався з Гітлером, аби запобігти початку імовірної війни. Проте на цих зустрічах Гітлер наполягав на анексії частин Чехословаччини і погрожував у протилежному випадку розпочати військову агресію.

Ескалація Судетської кризи (10–15 вересня)

image
Партійний з'їзд НСДАП в Нюрнберзі. Запис від 10 вересня 1938 року

До початку вересня 1938 року Судетська криза стала загострюватись. У партійному з'їзді НСДАП, що відбувся в Нюрнберзі з 5 по 12 вересня, взяла участь і верхівка СНП. 12 вересня у своєму заключному слові Гітлер зазначив: «Німці в Чехословаччині не є ані беззахисними, ані покинутими. Це слід мати на увазі». А вже 10 вересня функціонери СНП отримали від Карла Германа Франка інструкції влаштувати бійки між судетськонімецькими демонстрантами та чехословацькими поліцейськими. Починаючи з 10 вересня (НСБ) вдавалась до насильницьких дій на захист масових заходів античехословацьких активістів. Тисячі німців, що вийшли на демонстрації, палко вимагали автономії регіону. Заключна промова Гітлера 12 вересня транслювалась німецьким радіо, її можна було почути і в Судетах. Як наслідок, ситуація загострилась.

Озброєні бойовики НСБ вчиняли терористичні акти проти чехословацьких державних установ, зокрема відділів поліції і митниці, військових частин. Метою цих часто неузгоджених злочинів було захоплення зброї, влади, дестабілізація ситуації в країні. У найбільш постраждалих районах на заході 13 вересня чехословацький уряд оголосив воєнний стан. Нарешті, чехословацькі сили безпеки змогли з деяким успіхом протидіяти частково озброєним заколотникам. Інсценоване народне повстання місцевим судетськонімецьким населенням в цілому підтримане не було. Крім того, відбувались сутички судетськонімецьких антифашистів, в основному це були соціалісти і комуністи, з бойовиками НСБ. Парамілітарна організація соціал-демократів Республіканська оборона влаштувала опір атакам НСБ.

Вже 17 вересня масові демонстрації вщухли. Тим не менш, бойовики НСБ продовжували скоювати терористичні акти проти чехословацьких установ. У зіткненнях загинуло 27 осіб, з них 11 — судетські німці. Кровопролиття було частиною планів верхівки Судетсько-німецької партії з посилення тиску на чехословацький уряд. З остраху насильства, до центральних районів Чехословаччини втікали тисячі євреїв, чехів, судетськонімецьких антифашистів.

13 вересня до Судетів повернулась верхівка СНП. Однак через безлад вона вже не могла ефективно керувати власною організацією. Увечері 13 вересня Френк оголосив про ультиматум чехословацькому уряду, в якому вимагав вивести всі чехословацькі силові загони із охоплених кризою регіонів, а також передати керівництво поліцією в руки судетськонімецьких мерів. Оскільки ультиматум не був виконаний, 14 вересня головний штаб СНП саморозпустився, чим позбавив чехословацький уряд можливості вести переговори. Керівництво СНП переїхало до Німеччини. 15 вересня у промові, яку транслювало німецьке радіо, Генляйн озвучив гасло «Ми прагнемо повернути батьківщину до Імперії!». Також, в цій промові він закликав до розпаду Чехословаччини, та звинуватив чехів у «непереборному бажанні знищити» судетських німців. Того ж дня, одразу після трансляції промови Чехословацька влада заборонила НСБ, а наступного дня — НСП.

Починаючи з середини вересня тисячі судетських німців, особливо бойовиків НСБ та діячів НСП, стали масово втікати до Німеччини. Частково, це було викликано запровадженням воєнного стану та початком призову судетських німців до чехословацької армії. Біженці були розміщені неподалік кордону з Чехословаччиною у таборах, що перебували під контролем СА та під опікою Націонал-соціалістичної народної благодійності (НСНБ).

Створення (16–18 вересня 1938)

16 вересня 1938 року заступник очільника СНП, Карл Герман Франк, отримав від Гітлера дозвіл створити Судетсько-німецьке ополчення. Іще вранці 17 вересня Гітлер наказав створити Судетськонімецьке ополчення (СНО) під керівництвом Конрада Генляйна. Франк став заступником Генляйна. Того ж дня Верхвоне командування вермахту (ОКВ) і Головнокомандування сухопутних військ (ОКХ) були повідомлені телеграмою про створення СНО. Підполковник Фрідріх Кьохлінг був призначений військовим радником та офіцером зв'язку ОКВ з СНО. Він був призначений після особистої зустрічі з Гітлером, на якій отримав широкі повноваження. Проте, Кьохлінгу не вдалось взяти під контроль вербування бійців призовного віку до Вермахту. Одразу після ухвалення рішення про створення СНО, 17 вересня Генляйн звернувся на німецькому радіо до судетських німців із закликом до збройної боротьби заради знищення Чехословаччини. Судетсько-німецьке ополчення (фрайкор) також називали ополченням Генляйна або судетськонімецьким легіоном .

17 вересня в замку Дондорф в Байройті була створена штаб-квартира СНО. Проте, громадськість була введена в оману, оскільки в пресі та по радіо були поширені повідомлення, що верхівка СНО керуватиме із Ашу. Окрім офіцера зв'язку з ОКБ Кьохлінгом, в штабі СНО також були присутні офіцери для зв'язку з СА, СС, та Націонал-соціалістичним моторизованим корпусом (NSKK). Крім того, в постійному контакті з Генляйном перебував з командувачем абверу, адміралом Вільгельмом Канарісом.

Гітлер особисто повідомив ОКХ мету створення СНО в телеграмі від 18 вересня: «Захист судетських німців та роздмухування безладу і бійок». СНО разом з ОКВ мала таємно сприяти перекиданню невеликих диверсійних груп з Німеччини до Судет з метою вчинення терористичних актів для підбурювання безладів. Члени СНО мали створити на місцях із тубільців «спостережні загони», які б добре знали місцевість. Крім того, Гітлер віддав наказ одразу розпочати створення СНО на території Німеччини та озброїти загони виключно австрійським озброєнням. Пізніше Кьохлінг додав до наказу, що новостворена організація повинна мати структуру, подібну СА. До СНО було дозволено набирати лише судетських німців чоловічої статі та призовного віку, рейхсдойче набирати було заборонено. Проте, члени СА і НСКК, хоча і були рейхсдойче, були призначені на керівні посади в СНО через потребу в кваліфікованих командирах.

«Добровольці» повинні бути громадянами Чехословаччини, аби мати можливість безперешкодно повертатись до Судет. Багато з них були або резервістами, або ж військовозобов'язаними чехословацької армії.

18 вересня Генляйн видав перший наказ Судетсько-німецьким ополченцям:

Конрад Генляйн наказав створити «Судетсько-німецьке ополчення», аби дати шанс судетським німцям призовного віку, які були вимушені тікати від переслідування чехословацьких можновладців за кордон, боротись за свободу нашої батьківщини. Вступ до лав ополчення добровольний. […] Охочі вступити до лав ополчення мають бути не старішими за 50 років. На офіцерів та унтер-офіцерів ці обмеження не розповсюджуються. Так само, в окремих випадках, на службу в допоміжних підрозділах, безпосередньо не пов'язаних з бойовими діями, можуть братись чоловіки старші за 50 років. Кожен новобранець має представити двох громадян, які підтвердять його щире ставлення до справи та гідну поведінку.

Структура (18-20 вересня 1938)

image
Конрад Генлейн, 23 вересня 1938 року

Добровольці мали записуватись до лав СНО в таборах для біженців. Відомості про добровольців збирались з різних таборів та передавались до СА. Будучи зарахованими до лав СНО, добровольці мали бути приведені до присяги на вірність Адольфу Гітлеру, чим зраджували Чехословацьку державу. Харчуванням та устаткуванням «ополченців» мало опікуватись СА, розмістити їх мали в прикордонних районах з Судетами. Ополчення отримувало такий одяг:

image

Форма судетсько-німецького ополченця складатиметься з: 1. Чорна кепка з білим полем зі свастикою з білого металу а також чорно-червоно-чорною кокардою, 2. Сіра спідниця (блузка) аналогічно СА або СС, дзеркало з чорно-червоно-чорне обрамленням, 3. Чорні бриджі та чоботи, 4. Сіра або коричнева сорочка з чорною краваткою, 5. Чорний пояс з плечовим ременем, сумка для пістолета та набоїв, 6. Сіра вітровка, 7. Пов'язка зі свастикою на лівій руці (можна знімати на бойових завданнях).

image

—

На озброєнні ополченців були карабіни, пістолет-кулемети, кулемети, ручні гранати та гармати. Спочатку ополчення мало 7780 карабіна, 62 кулемета і 1050 ручних гранат. Майже половина «ополченців» через брак зброї залишились беззбройними аж до розпуску СНО. Хоча єдиним командувачем СНО був Генляйн, Вермахт надавав поради з оперативних питань, а також займався розподілом озброєння.

Значною мірою, фінансування СНО відбувалось за рахунок Вермахту, частково СС, Фольксдойтче Міттельштеллє та інших організацій НСДАП.

Починаючи з 18 вересня вздовж німцько-чеського кордону в Сілезії, Саксонії, Баварії та Австрії стали з'являтись підрозділи СНО підпорядковані безпосередньо штабу Генляйна. Наприкінці вересня групи в Селезії та Австрії були розділені, в результаті загальна кількість груп зросла до 6. До складу кожної групи належало не менше 5 батальйонів. В складі кожного батальйону знаходилось не менше чотирьох рот чисельністю від 150 до 300 чоловік. Кожна рота складалась з 3-5 взводів. Кожен взвод складався з 3–5 ланок (Schar), чисельністю 10-15 чоловік кожна. Батальйони знаходились в прилеглих до Судет німецьких прикордонних районах, батальйонні штаби — у віддаленіших від кордону містах.

Кожна група мала власний штаб. В цих штабах знаходились офіцери зв'язку з Вермахтом.

Станом на 18 вересня чисельність Судетсько-німецького ополчення становила від 10 до 15 тис. осіб. В перші дні після створення до лав ополчення вишикувались черги із охочих вступити, тому 19 вересня Генляйн повідомив, що кількість ополченців зросла до 40 тисяч. У доповіді СНО від 22 вересня було зазначено, що чисельність ополчення мала зрости до 80 тисяч відповідно до наказу Гітлера. Проте, тоді в ополченні зписалось лише 26 тисяч осіб. Оголошення 23 вересня загальної мобілізації до чехословацької армії створило нову хвилю добровольців до вступу в ополчення. Станом на 1 жовтня чисельність СНО становила 34500, а в інших джерелах — 40884 особи.

Група Номер Штаб Склад Зона відповідальності Командир Фото
Сілезія, потім Хіршберг і Бреслау I, пізніше V та VI Бреслау 6851 чоловік в 11 батальйонах (станом на 27 вересня 1938) Ратибор — Циттау Фріц Кьолнер (1904–1986)
Саксонія II, потім IV Дрезден 13264 чоловік в 14 батальйонах, сукупно 71 рота (на 1 жовтня, 1938), з 25 вересня 1938 частини Шіргісвальде, Фрайберг та Айбенсток Циттау — Аш Френц Мей (1903–1969)
Баварський Остмарк III Байройт 5999 чоловік у семи батальйонах, сукупно 28 рот (станом на 27 вересня 1938) Аш — баварський Ейзенштейн Віллі Бранднер (1909–1944)
image
Альпи/Дон, потім у Відень та Лінц IV, пізніше I та II Відень 7798 чоловік в 9 батальйонах, сукупно 41 рота (станом на 27 вересня 1938) Баварський Ейзенштейн — Пойсдорф Фрідріх Бюргер (1899–1972)

19 вересня в структурі СНО були створені власні повітряно-військові сили, які базувались у Льоневітц (Flugplatz Falkenberg-Lönnewitz). Особистий склад мав 2 пілотів та 42 чоловік наземної обслуги. Іще 28 пілотів проходили підготовку.

Служба розвідки

Річард Ламель (1899–1951), глава служби розвідки Корпусу

СНО також мала службу розвідки під керівництвом Річарда Ламеля, зі штаб-квартирою в Зельбі. Розвідувальна служба мала узгоджувати завдання бойовикам СНО із вчинення терористичних актів, саботажу, а також оцінювати ефективність їхнього виконання. Також розвідувальна служба СНО мала співпрацювати з Нацистською розвідкою та постачати їй розвіддані на випадок військових дій Вермахту проти Чехословаччини. 19 вересня Ламель видав наказ про створення служби розвідки СНО:

image

Мета та завдання: 1. Створити канали зв'язку між Зельбом та підрозділами в Чехословаччині. 2. Збирати інформацію від біженців та передавати її для обробки управліннями розвідки в Третьому Реху та преси. Діяльність: з цією метою створити: a) Створити 'головне управління' в Зельбі, b) По одному 'службовому управлінню' в Гофі, Вальдзасені, Дрездені, c) Іще будуть створені додаткові управління.

image

—

Наказом Генляйна від 20 вересня у кожній групі був створений власний розвідувальний підрозділ, підпорядкований офіцеру розвідки. Розвідувальні підрозділи відповідали за спостереженням та розвідку військово-політичної ситуації в регіоні та надання важливої інформації до штабу СНО.

Діяльність (19 вересня — 1 жовтня 1938)

image
Судетські німці, ймовірно бойовики СНО, руйнують віхи на німецько-чеському кордоні, 19 вересня 1938 року.

В ніч на 19 вересня окремі бойовики СНО здійснили перехід через кордон та скоїли, серед іншого, напад на фінансову службу в Аш. Починаючи з 19 вересня всі групи СНО були готові до виконання бойових завдань. З цього дня до Судет щоночі через кордон таємно переходили бойовики СНО. Через брак озброєння, групи були невеликого розміру, проте в окремих районах діяли загони в 300 «добровольців». З дедалі більшою інтенсивністю вони скоювали підпали та напади на митні та поліцейські дільниці, інші державні установи. Бойовики СНО також обстрілювали патрулі прикордонників та поліцейських. Інколи чехословацьким підрозділам вдавалось відбити напади, інколи траплялись тривалі зіткнення із втратами з обох боків. Чехословацькі сили безпеки отримували підтримку від судетськонімецьких антифашистів. Зокрема, Республіканська армія у підрозділах SOS (чеськ. Stráž obrany státu — варта охорони держави) стала на захист державного кордону Чехословаччини.

ОКХ відмовилась від проведення масових компаній, оскільки «ополченці» діяли неузгоджено, не дотримувались визначених планів, та, нарешті, могли завадити розгортанню підрозділів Вермахту та маршу через кордон. Після успішного втручання ОКВ та ОКХ 20 вересня Гітлер наказав зменшити активність «ополченців». Тепер діяти дозволялось тільки невеликим командам із чітко визначеним завданням. Крім того, діяльність СНО вже неможливо було приховати, і вона зустріла гостру критику з-за кордону. Проте, Франція і Велика Британія втрутились в конфлікт на боці Третього Рейху. В результаті здійсненого ними тиску, чехословацький уряд був вимушений погодитись на «Лондонські поради» від 21 вересня, які передбачали передачу Судет до Третього Рейху навіть без референдуму.

Нові обставини зіскочили сили безпеки та державних службовців Чехословаччини зненацька. Члени Судетсько-німецької партії та СНБ вимагали передати їм владу в окремих населених пунктах Судет. Чехословацька армія була вимушена відступити на ліпші позиції з тих регіонів, які надто загрозливо виступали у Німеччину. Німецькій службі безпеці разом з СНО вдалось 22 вересня роззброїти в районі Аш чеських поліцейських. Те саме вдалось повторити в Егері та Лазні. Там, та в інших місцях, захоплених в полон поліцейських, чеських та судето-німецьких антифашистів, силоміць переправляли до Німеччини.

Попри згоду чехословацького уряду виконати Лондонські поради, 21 вересня СНО відновило здійснення терористичних актів. Зокрема, починаючи з 22 вересня ополчення могло надійно закріпитись на вигинах кордону поблизу Аш та поблизу Шлукнов. До 23 вересня інтенсивність терористичних актів СНО в Судетах наростала. Наприклад, у Варнсдорфі ополченці змогли винести з Держбанку 18 мільйонів крон та угнати до Ейзенштейна потяг.

Через шалений протест суспільства проти Лондонської угоди, 22 вересня сталось призначення нового уряду. Новий чехословацький уряд наказав розпочати 23 вересня загальну мобілізацію. Станом на 28 вересня чисельність чехословацької армії становила 1250000 чоловік. Після оголошення загальної мобілізації та виступу Генляйна на радіо тисячі судетських німців завдяки допомозі з боку СНО стали втікати через кордон до Німеччини. Там вони вступали до лав СНО. Натомість чехословацька армія стала входити до Судет. Частина завдала ударів по групам бойовиків СНО одразу після перетину кордону. Ополчення, в силу недостатньої підготовки та браку устаткування, було неспроможне протистояти добре вишколеній та озброєній армії. Тому 24 вересня тактика СНО була змінена. Замість здійснення диверсій та терористичних актів, СНО зосередила зусилля на проведенні розвідувальних дій з метою отримання даних для Вермахту. Терористичні акти та напади відбувались у значно менших масштабах до 1 жовтня.

image
Судетськонімецький поліейський в уніформі після перетину кордону несе службу разом зі своїми німецькими колегами на німецькій митниці в Зебніц, 23 вересня 1938 року

З військово-стратегічних міркувань чехословацька армія була вимушена 25 вересня залишити Яворник. Цей район був взятий під контроль СНО. Того ж дня до Аш на підтримку ополченню рушили загони СС «Мертва голова». Там їм спільними зусиллями вдалось відбити наступ чехословацької армії.

Починаючи з 24 вересня ОКВ взяло на себе все командування у прикордонних з Судетами районах. Починаючи з 28 вересня перетин кордону слід було узгоджувати з місцевим керівництвом німецької прикордонної служби. Крім того, 30 вересня ОКВ видав наказ про підпорядкування загонів СНО Вермахту в майбутньому вторгненні до Чехословаччини. Завдяки втручанню Гітлера, який того ж вечора скасував наказ ОКВ та перепідпорядкував СНО рейхсфюреру СС Генріху Гіммлеру. Цей крок був пояснений тим, що відповідно до плану СНО мало виконувати поліцейські функції в Судетах.

1 жовтня 1938 вступила в дію Мюнхенська угода, що означало анексію Судет Третім Рейхом. СНО втратило сенс існування. Згодом, Кьохлінг визнав, що ополчення здійснило 164 «успішних» і 75 «невдалих» операцій. Внаслідок яких 110 чоловік були вбиті, 50 поранені, 2029 силоміць вивезені до Німеччини. Наприклад, лише 17 жовтня Альтенфурті були інтерновані 142 чехословака, серед них: 56 поліцейських, 52 митника, 16 жандармів і 18 військовослужбовців.

Втрати СНО становили 52 загиблими, 65 пораненими і 19 зниклих безвісти. Окрім боєприпасів і транспортних засобів було захоплено 341 гвинтівку, 61 пістолет, і 24 кулемети. Багато будинків, в яких знаходились чехословацькі установи, були знищені полум'ям або вибухами.

Розпуск СНО (1–9 жовтня 1938)

image
Бойовики судетсько-німецького ополчення після анексії Судет, 3 жовтня 1938
image
Бойовик ополчення конвоює затриманого, 4 жовтня 1938

З 1 по 10 жовтня підрозділи Вермахту без бою увійшли до Судет. Разом з Вермахтом до Судет перейшли загони СНО, яким, однак, не було передано жодних важливих функцій. 2 жовтня начальник штабу СНО Пфрогнер спробував домовитись у генерала поліції Курта Далюге про подальшу долю колишніх «ополченців» без помітних результатів. Генляйн заборонив членам СНО самовільно проводити обшуки, арешти, конфіскацію майна. Проте, через спалахи насильства та влаштовані «ополченцями» самовільні погроми, які спричинили гостру реакцію закордоном, наказ довелось 4 жовтня видати повторно. З 1 жовтня «ополченці» розпочали масово тероризувати політичних опонентів, євреїв, чехів, та навіть судетських німців. Запобігти поширенню насильства вдалось лише Вермахту. Після його втручання до Судет були відправлені загони поліції безпеки для організованого арешту противників режиму. Близько двох тисяч судетських німців-антифашистів, в основному соціалістів і комуністів, було захоплено в полон та відправлено до концтабору Дахау. Міністерство внутрішніх справ Чехословаччини повідомило, що станом на 3 грудня 1938 року із Судет вглиб країни втекло 151 997 громадян, серед них були зокрема, євреї, чехи, німці-антифашисти.

Нарешті, Вермахт припинив підтримувати СНО. СС не мав ресурсів для утримання СНО на належному рівні. В перших числах жовтня СНО стала розпадатись, багато «ополченців» рушили додому. 9 жовтня 1938 року ополчення було офіційно розпущене наказом Гейнляйна. Згодом, колишні члени СНО отримали медалі на пам'ять про 1 жовтня 1938.

Попри офіційний розпуск, керівництво «ополченням» мало намір відшкодувати втрати, заподіяні членам організації. Відповідальність за надання відшкодування була покладена на місцеві адміністрації, які сподівались потім отримати компенсації від Вермахту. Вимоги на компенсацію мали подаватись до центру в Райхенбергу. Проте, за подані заявки так і не були задоволені.

Бойовики СНО отримали за отриманні поранення матеріальну компенсацію. Ті, хто отримав поранення, або близькі загиблих з 20 по 30 вересня могли отримати компенсацію відповідно до німецьких законів. Це правило також було поширене на родичів загиблих «ополченців».

Перехід колишніх ополченців на службу нацистам

Коли розпочався процес розпуску «ополчення», СС стала вербувати високопосадовців СНО перейти на службу. Це призвело до конфліктів з СА, яка також змагалась на високопосадовців СНО. Готтлоб Бергер згодом розповів, що він мав вибирати найкращих «ополченців» та відправляти їх до СС або SS-Verfügungstruppe. Значна кількість «ополченців» влилась у місцеві відділення НСДАП, СА, СС, та інші нацистські організації Судет. Керівні кадри СНО отримували високі звання після вступу до СА та СС. За результатами проведених 4 грудня 1938 року в Судетах довиборів, провідні члени СНО потрапили до Рейхстагу. Серед них Генляйн, Франк, Пфрогнер, Ламель, Кьолнер, Бранднер, Бюргер та Мей.

Після розпуску СНО Генляйн в званні групенфюрера став поважним членом СС, а в червні 1943 року вже отримав звання обергруппенфюрера. Від кінця жовтня 1938 року та до завершення війни Генляйн служив рейхскомісаром і гауляйтером Судет. 10 травня 1945 Генляйн наклав на себе руки в американській в'язниці для військовополонених.

image
Рейнхард Гейдріх (зліва) і Карл Герман Франк (праворуч) в 1941 році на Празькому Граді

В листопаді 1938 Френк в званні бригаденфюрера перейшов на службу в СС. Згодом, він отримав звання обергрупенфюрера СС. Наприкінці жовтня 1938 року він став заступником гауляйтера Судетської області Конрада Генлейна. На цій посаді він прослужив до 15 березня 1939 року. З середини березня 1939 року по літо 1943 року Френк служив державним секретарем імперського протектора Богемії і Моравії. Кінець війни він зустрів уже в званні державного міністра на посаді імперського міністра протекторату Богемії та Моравії в уряді Гітлера. З квітня 1939 року і до завершення війни Френк об'єднував посади керівника СС та поліції (HSSPF) протекторату Богемії і Моравії. Франк став найвпливовішим нацистським чиновником в протектораті Богемії та Моравії. Після завершення війни Френк здався в полон американським військовим у Пльзені. Звідти він був доправлений до Чехословаччини, суд в Празі засудив його на смертну кару, яка була виконана через повішення 22 травня 1946 року.

Ламель, колишній голова розвідки в СНО, в кінці січня 1939 був підвищений в званні до звання штандартенфюрера СС. Після розпуску СНО він став головою адміністрації гауляйтера Генляйна.

Колишній лідер групи СНО-Баварський Остмарк Бранднер у ранзі оберфюрера вступив до лав СС. На цій посаді він очолював підрозділ СС XXXVII (Райхенберг). В 1943 року він був підвищений до звання бригаденфюрера СС. Пізніше Бранднер служив заступником HSSPF Хорватії Костянтина Камергофера, певний час навіть був керівником місцевої поліції в цій країні. Бранднер помер 29 грудня 1944 року внаслідок поранення в голову, яке він отримав у засідці партизан.

Іще три командира СНО перейшли до лав СА. Бюргер, в званні штандартенфюрера СА, створив бригаду СА Норд-Мегрен-Шлезія. Крім того, він був ад'ютантом гауляйтера Генляйна. Починаючи з 1939 року Бюргер був керівником адміністрації гауляйтерства, а починаючи з 1940 року — керівником НСДАП в Судетах. Кьолнер досяг в СА ранг бригаденфюрера, головою адміністрації гауляйтерства, та з кінця березня 1939 року став наступником Франка на посаді заступника гауляйтера Судетської області. Цю посаду Кьолнер обіймав до початку березня 1940 року. Мей став групенфюрером в СА, де займався створенням групи СА в Судетах.

Пфрогнер, колишній начальник штабу СНО, очолив організаційний штаб імперської служби праці він (RAD) в Судетах і дослужився до звання генерала загонів працівників (Generalarbeitsführer).

Оцінки та вплив

Втеча верхівки СНП після невдалого заколоту в середині вересня 1938 року до Німеччини не була таємницею ні для кого в Судетах. Попри те, нацистська пропаганда поширювала дезінформацію, що керівництво СНП відбуватиметься з Ашу. Прихильники СНП, які були фактично покинуті напризволяще, відчували себе зрадженими. Деколи, це сприяло посиленню впливу судетськонімецьких соціал-демократів. Створенням СНО верхівка СНП сподівалась повернути до себе довіру судетських німців. Гітлер збирався руками СНО дестабілізувати Чехословаччину після чого знищити її як державу застосуванням вермахту. Планом «Грюн» вторгнення Вермахту до Чехословаччини було передбачене на жовтень 1938 року. Крім того, Гітлер сподівався отримати краще становище на міжнародних переговорах завдяки кампанії терористичних актів, яку мало здійснити СНО. Завдяки цим обставинам і було створене судетсько-німецьке ополчення.

image
Загони Вермахту входять до Судет, 9 жовтня 1938 року в м. Хомутов.

Діяльністю СНО була «в основному політико-терористичного, невійськового характеру.» Багато судетських німців вступали до лав СНО заради захисту власних національних інтересів. Ці погляди слугували представленню судетсько-німецького ополчення як легітимного незалежного народного руху, який мав захищати інтереси судетських німців. Терористичні дії ФСК після Лондонської угоди, яка передбачала відокремлення та передачу Судет до Третього Рейху, були спрямовані на знищення Чехо-Словаччини. Мюнхенська угода стала наступним кроком до цієї мети. З приєднанням Чехії по Третього Рейху 15 березня 1939 та відокремлення Словаччини, був введений в дію наказ Грюн .

image
У «гвардії» в Циттау гір полеглим членів чехословацької прикордонної служби, пам'ятний камінь був встановлений в 2003 році

На думку Мартіна Бросцата, «безславний кінець ополчення, порівняно з пафосними закликами до його створення (17 вересня), символізують деградацію від проголошеної мети захищати інтереси судетських німців, до перетворення на інструмент дестабілізації в політиці Гітлера». Чеський уряд у вигнанні в записці від 28 лютого 1944 заявив, що Чехословаччина перебувала в стані війни з Третім Рейхом починаючи з 19 вересня 1938 року. Саме 19 вересня почалась компанія терористичних актів СНО в Судетах. Вони розпочались після промови «повернутись до батьківщини» Генляйна 15 вересня, в якій він заявив, що судетські німці не можуть більше жити в одній країні з чехами. В наступній промові через два дні Генляйн закликав знищити Чехословаччину, а судетських німців — вступати до лав СНО. Депортація судетських німців з їх батьківщини після закінчення Другої світової війни було наслідком, серед іншого, терористичної діяльності «ополчення». «Циркуляр Міністерства внутрішніх справ Чехословацької Республіки від 24 серпня 1945 в частині врегулювання чехословацького громадянства відповідно до Указу від 2 серпня 1945 року» зараховував колишніх «ополченців» до числа тих осіб, чехословацьке громадянство яких було автоматично анульоване. Крім того, на додаток до членів нацистських організацій та військових злочинців, верхівка СНО та рядові «ополченці» мали постати перед спеціальним судом. Окрім ув'язнення, винним загрожувало обмеження громадянських прав та примусова праця. В особливо тяжких випадках міг бути винесений смертний вирок. На Нюрнберзькому процесі над головними військовими злочинцями також розглядалось і членство в СНО.

Попри доступні джерела, СНО та її терористична діяльність залишається мало дослідженою або применшеною сторінкою в «історії судетських німців».

Примітки

  1. Nuremberg Trials Project — 2016.
    d:Track:Q78909371
  2. Reiner Zilkenat: «Volkstumspolitik», faschistische Geheimdienste und die Politik der Sudetendeutschen Partei — Zur Vorgeschichte der Zerstückelung der Tschechoslowakei 1938. In: Rundbrief 1+2/2008 der AG Rechtsextremismus/Antifaschismus beim Bundesvorstand der Partei DIE LINKE, S. 18.
  3. Emil Hruška: Sudetendeutsche Kapitel — Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung. Deutsch-Tschechische Nachrichten-Dossier Nr. 2, München 2003, S. 7.
  4. Reiner Zilkenat: «Volkstumspolitik», faschistische Geheimdienste und die Politik der Sudetendeutschen Partei — Zur Vorgeschichte der Zerstückelung der Tschechoslowakei 1938. In: Rundbrief 1+2/2008 der AG Rechtsextremismus/Antifaschismus beim Bundesvorstand der Partei DIE LINKE, S. 24f.
  5. Emil Hruška: Sudetendeutsche Kapitel — Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung. Deutsch-Tschechische Nachrichten-Dossier Nr. 2, München 2003, S. 50.
  6. . Архів оригіналу за 4 листопада 2008. Процитовано 21 листопада 2014.
  7. . Národní archiv. Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 25 листопада 2014.
  8. Reiner Zilkenat: «Volkstumspolitik», faschistische Geheimdienste und die Politik der Sudetendeutschen Partei — Zur Vorgeschichte der Zerstückelung der Tschechoslowakei 1938. In: Rundbrief 1+2/2008 der AG Rechtsextremismus/Antifaschismus beim Bundesvorstand der Partei DIE LINKE , S. 29f.
  9. Ralf Gebel: «Heim ins Reich!»: Konrad Henlein und der Reichsgau Sudetenland (1938–1945). München 1999, S. 56.
  10. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 244.
  11. Andreas Luh (2006). Der Deutsche Turnverband in der Ersten Tschechoslowakischen Republik. Vom völkischen Vereinsbetrieb zur volkspolitischen Bewegung. München. с. 417.
  12. Martin Broszat (1961). Das Sudetendeutsche Freikorps. Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte. 9. Jahrgang. Heft 1: 33, 44.
  13. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 245f.
  14. Zitiert bei: Max Domarus: Hitler — Reden und Proklamationen 1932–1945 , Würzburg 1962, Band 1, S. 905.
  15. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 246f.
  16. Martin Broszat: Das Sudetendeutsche Freikorps. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte , 9. Jahrgang, Heft 1, 1961, S. 32.
  17. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 247.
  18. Václav Kural, Václav Pavlíček: Die so genannte Zweite Republik. In: Zdeněk Beneš, Václav Kural (Hrsg.): Geschichte verstehen — Die Entwicklung der deutsch — tschechischen Beziehungen in den böhmischen Ländern 1848–1948 , Prag 2002, S. 117.
  19. Martin Broszat (1961). Das Sudetendeutsche Freikorps. Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte. 9. Jahrgang. Heft 1: 35.
  20. Martin Broszat: Das Sudetendeutsche Freikorps. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte , 9. Jahrgang, Heft 1, 1961, S. 36f.
  21. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 249.
  22. Martin Broszat: Das Sudetendeutsche Freikorps. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte , 9. Jahrgang, Heft 1, 1961, S. 47.
  23. Ralf Gebel: «Heim ins Reich!»: Konrad Henlein und der Reichsgau Sudetenland (1938–1945). München 1999, S. 158.
  24. Martin Broszat: Das Sudetendeutsche Freikorps. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte , 9. Jahrgang, Heft 1, 1961, S. 39.
  25. Emil Hruška: Sudetendeutsche Kapitel — Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung. Deutsch-Tschechische Nachrichten-Dossier Nr. 2, München 2003, S. 69.
  26. Fernschreiben Adolf Hitlers vom 18. September 1938, in: IMG, XXV, PS-388, S. 475, zitiert nach: Martin Broszat: Das Sudetendeutsche Freikorps. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte , 9. Jahrgang, Heft 1, 1961, S. 37.
  27. Martin Broszat: Das Sudetendeutsche Freikorps. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte , 9. Jahrgang, Heft 1, 1961, S. 37f.
  28. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 250.
  29. Цитовано в: Emil Hruška: Sudetendeutsche Kapitel – Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung, Deutsch-Tschechische Nachrichten-Dossier Nr. 2, München 2003, S. 69.
  30. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 252.
  31. Martin Broszat: Das Sudetendeutsche Freikorps. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte , 9. Jahrgang, Heft 1, 1961, S. 41f.
  32. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 251.
  33. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 250ff.
  34. Emil Hruška: Sudetendeutsche Kapitel — Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung. Deutsch-Tschechische Nachrichten-Dossier Nr. 2, München 2003, S. 70.
  35. Jörg Osterloh: Nationalsozialistische Judenverfolgung im Reichsgau Sudetenland 1938–1945. München 2006, S. 177.
  36. Emil Hruška: Sudetendeutsche Kapitel — Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung. Deutsch-Tschechische Nachrichten-Dossier Nr. 2, München 2003, S. 71.
  37. Tabellarische Angaben nach: Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps , 2007, S. 251f.
  38. Emil Hruška: Sudetendeutsche Kapitel. Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung. Deutsch-Tschechische Nachrichten-Dossier Nr. 2, München 2003, S. 70f.
  39. Zitiert in: Emil Hruška: Sudetendeutsche Kapitel – Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung, Deutsch-Tschechische Nachrichten-Dossier Nr. 2, München 2003, S. 71.
  40. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 252f.
  41. Václav Kural: Der Weg zum Münchner Abkommen. In: Zdeněk Beneš, Václav Kural (Hrsg.): Geschichte verstehen — Die Entwicklung der deutsch — tschechischen Beziehungen in den böhmischen Ländern 1848–1948 , Prag 2002, S. 117.
  42. Martin Broszat: Das Sudetendeutsche Freikorps. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte , 9. Jahrgang, Heft 1, 1961, S. 42f.
  43. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 253.
  44. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 253f.
  45. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 254.
  46. Martin Broszat: Das Sudetendeutsche Freikorps. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte , 9. Jahrgang, Heft 1, 1961, S. 46.
  47. Martin Broszat: Das Sudetendeutsche Freikorps. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte , 9. Jahrgang, Heft 1, 1961, S. 47f.
  48. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 256.
  49. Reiner Zilkenat: «Volkstumspolitik», faschistische Geheimdienste und die Politik der Sudetendeutschen Partei — Zur Vorgeschichte der Zerstückelung der Tschechoslowakei 1938. In: Rundbrief 1+2/2008 der AG Rechtsextremismus/Antifaschismus beim Bundesvorstand der Partei DIE LINKE , S. 34.
  50. Martin Broszat: Das Sudetendeutsche Freikorps. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte , 9. Jahrgang, Heft 1, 1961, S. 49.
  51. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 255.
  52. Jörg Osterloh: Nationalsozialistische Judenverfolgung im Reichsgau Sudetenland 1938–1945. München 2006, S. 188f.
  53. Heiner Timmermann u. a. (Hrsg.): Die Benes-Dekrete. Nachkriegsordnung oder ethnische Säuberung — Kann Europa eine Antwort geben? Münster 2005, S. 196.
  54. Comité International de Dachau; Barbara Distel, KZ-Gedenkstätte Dachau (Hrsg.): Konzentrationslager Dachau 1933 bis 1945 — Text- und Bilddokumente zur Ausstellung , München 2005, S. 81.
  55. Zdeněk Radvanovský (et al.): Der Reichsgau Sudetenland. In: Zdeněk Beneš, Václav Kural (Hrsg.): Geschichte verstehen — Die Entwicklung der deutsch — tschechischen Beziehungen in den böhmischen Ländern 1848–1948 , Prag 2002, S. 140f.
  56. Rudolf Absolon: Die Wehrmacht im Dritten Reich. Aufbau, Gliederung, Recht, Verwaltung. Band IV: 8. Februar 1938 bis 31. August 1939. Oldenbourg-Verlag, München 1998, S. 272.
  57. Lebensbeschreibungen der Mitglieder des Großdeutschen Reichstags aus den sudetendeutschen Gebieten . In: Der Großdeutsche Reichstag 1938. Nachtrag . Berlin 1939, S. 17-34.
  58. René Küpper: Karl Hermann Frank (1898–1946). Politische Biographie eines sudetendeutschen Nationalsozialisten. Oldenbourg Verlag, München 2010, , S. 307.
  59. Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich , Frankfurt am Main 2007, S. 245.
  60. René Küpper: Karl Hermann Frank (1898–1946). Politische Biographie eines sudetendeutschen Nationalsozialisten. Oldenbourg Verlag, München 2010, , S. 116, 134f, 313ff.
  61. Rudolf M. Wlaschek: Juden in Böhmen — Beiträge zur Geschichte des europäischen Judentums im 19. und 20. Jahrhundert. Band 66 des Collegiums Carolinum, München 1997, , S. 111.
  62. Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: Statisten in Uniform. die Mitglieder des Reichstags 1933–1945. Ein biographisches Handbuch. Unter Einbeziehung der völkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924. Droste, Düsseldorf 2004, , S. 360.
  63. Joachim Lilla (Bearbeiter): Statisten in Uniform. Die Mitglieder des Reichstags 1933–1945. Droste, Düsseldorf 2004, , S. 60.
  64. Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: Statisten in Uniform. die Mitglieder des Reichstags 1933–1945. Ein biographisches Handbuch. Unter Einbeziehung der völkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924. Droste, Düsseldorf 2004, , S. 72f.
  65. Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Frankfurt am Main 2007, S. 324.
  66. Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: Statisten in Uniform. die Mitglieder des Reichstags 1933–1945. Ein biographisches Handbuch. Unter Einbeziehung der völkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924. Droste, Düsseldorf 2004, , S. 406.
  67. Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: Statisten in Uniform. die Mitglieder des Reichstags 1933–1945. Ein biographisches Handbuch. Unter Einbeziehung der völkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924. Droste, Düsseldorf 2004, , S. 466.
  68. Martin Broszat: Das Sudetendeutsche Freikorps. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte , 9. Jahrgang, Heft 1, 1961, S. 34f.
  69. Martin Broszat: Das Sudetendeutsche Freikorps. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte , 9. Jahrgang, Heft 1, 1961, S. 38 f.
  70. Martin Broszat: Das Sudetendeutsche Freikorps. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte , 9. Jahrgang, Heft 1, 1961, S. 38 f.
  71. Wolfgang Benz: Geschichte des Dritten Reiches, C. H. Beck, München 2000, , S. 162 f.
  72. Werner Röhr: Der «Fall Grün» und das Sudetendeutsche Freikorps. 2007, S. 242 f.
  73. Runderlaß des Ministeriums des Inneren der tschechoslowakischen Republik vom 24. August 1945 über die Regelung der tschechoslowakischen Staatsbürgerschaft nach dem Dekret vom 2. August 1945 (PDF; 46 kB). In: Vertreibungs- und Enteignungsgesetze, -dekrete und Ausführungsbestimmungen in Polen Tschechoslowakei, Ungarn, Rumänien, Jugoslawien zwischen 1943 und 1949 , Ungarisches Institut München, 2005. Zitiert nach: Die Vertreibung der deutschen Bevölkerung aus der Tschechoslowakei . Hrsg. vom Bundesministerium für Vertriebene, Bonn 1957, S. 245–258.
  74. Heiner Timmermann u. a. (Hrsg.): Die Benes-Dekrete. Nachkriegsordnung oder ethnische Säuberung — Kann Europa eine Antwort geben? Münster 2005, S. 275f.
  75. Sachindex — Stichwort Sudetendeutsches Freikorps, Quelle: Der Prozeß gegen die Hauptkriegsverbrecher vor dem Internationalen Gerichtshof Nürnberg. Nürnberg 1947, Bd. 23, S. 137–142. , online bei: www.zeno.org
  76. Emil Hruška: Sudetendeutsche Kapitel — Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung. Deutsch-Tschechische Nachrichten-Dossier Nr. 2, München 2003, S. 72.

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Судетсько-німецьке ополчення
  • (нім.)(чеськ.) Národní archiv:
  • (нім.)Martin Broszat (1961). Das Sudetendeutsche Freikorps (PDF). Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte. 9. Jahrgang. Heft 1: 30.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sudetsko nimeckij dobrovolchij korpus Sudetsko nimeckij frajkor nim Sudetendeutsches Freikorps SFK abo Sudetsko nimeckij legion paramilitarna organizaciya frajkor opolchennya utvorena nacistami iz sudetskih nimciv pid komanduvannyam Konrada Genlyajna lidera SdP Sformovanij za nakazom rejhskanclera Nimechchini Adolfa Gitlera 17 veresnya 1938 roku u period apogeyu Sudetskoyi krizi Sudetsko nimecke opolchennyaTipnapivvijskova organizaciyaZasnovano1938Rozpusheno1938RoztashuvannyaSudetska oblastKlyuchovi osobiKonrad Genlyajn 1 Sudetsko nimecke opolchennya u Vikishovishi Bojoviki Dobrovolchogo korpusu vitayut soldativ Vermahtu Mimon plosha Rinok 10 zhovtnya 1938 Vid 19 veresnya 1938 roku za otrimanoyu z Rejhu vkazivkoyu bojoviki dobrovolchogo korpusu rozpochali kampaniyu zbrojnih napadiv na chehoslovacki derzhavni ustanovi v Sudetah z metoyu destabilizaciyi krayini Za oficijnoyu versiyeyu dobrovolci mali zahistiti sudetskih nimciv vid imovirnih napadiv z boku chehiv U lavah dobrovolchogo korpusu perebuvalo do 40 tisyach opolchenciv U rezultati Myunhenskoyi ugodi 1 zhovtnya 1938 roku Sudetska oblast bula priyednana do Tretogo Rejhu Dobrovolchij korpus opinivsya poza zakonom Formalno vin buv rozpushenij 9 zhovtnya 1938 roku bagato chleniv perejshli zgodom na sluzhbu v SS Za period diyalnosti korpusu jogo bojoviki vchinili ponad 200 teroristichnih aktiv ubili ponad 100 osib blizko dvoh tisyach osib buli vikradeni ta perevezeni do Rejhu Opolchenci rujnuvali budinki derzhavnih ustanov Chehoslovachchini pidrivom abo pidpalom zahoplyuvali zbroyu boyepripasi i transportni zasobi Pri vchinenni teroristichnih aktiv zaginulo blizko 50 bojovikiv Cherez pospih z yakim bulo sformovano korpus na navchannya bojovikiv zabraklo chasu i voni yak pravilo mali poganu pidgotovku Suvoroyi disciplini v lavah korpusu ne bulo Teroristichni akti chasto neuzgodzheni mali neznachne vijskove znachennya prote yihnya politichna vaga bula duzhe visokoyu Voni spriyali vtilennyu planiv Gitlera zi znishennya Chehoslovachchini shlyahom yiyi destabilizaciyi PeredistoriyaPoshirennya mov u Chehoslovachchini 1930 rik Pislya Pershoyi svitovoyi vijni na teritoriyi novostvorenoyi bagatoetnichnoyi Chehoslovachchini opinilos majzhe tri miljoni sudetskih nimciv Majzhe chvert naselennya Chehoslovachchini bulo nimeckomovnim Vid momentu zasnuvannya Chehoslovackoyi derzhavi osoblivo v Sudetskij oblasti vinikli chislenni gromadski ruhi ta organizaciyi yaki vistupali za nadannya avtonomiyi abo navit priyednannya Sudetskoyi oblasti do Nimeckoyi imperiyi abo Avstriyi Na politichnomu rivni ci ideyi buli predstavleni Nimeckoyu nacionalnoyu partiyeyu DNP ta nimeckoyu nacional socialistichnoyu robitnichoyu partiyeyu DNSAP Obidvi partiyi sho nabuvali vse bilshogo vplivu v Sudetah buli oficijno zaboroneni 4 zhovtnya 1933 roku DNSAP virishila samorozpustitis 3 zhovtnya cherez majbutnyu zaboronu Oficijna prichina zaboroni partij polyagala v yihnij antiderzhavnij diyalnosti Prihilnikami avtonomiyi nimciv Sudet 1 zhovtnya 1933 roku buv stvorenij novij ruh Sudetsko nimeckij narodnij front yakij 2 travnya 1935 roku zminiv nazvu na SNP Na parlamentskih viborah 19 travnya 1935 roku SNP otrimala ponad 60 golosiv sered sudetskih nimciv zavdyaki chomu zdobula 44 iz 300 deputatskih mandativ i stala najbilshoyu partiyeyu v parlamenti Chehoslovachchini Golovoyu partiyi buv Konrad Genlyajn majbutnij lider dobrovolchogo korpusu Za osvitoyu bankir uchasnik Pershoyi svitovoyi golova federaciyi gimnastiki sudetskih nimciv pochinayuchi z 1930 tih rokiv vin namagavsya peretvoriti yiyi na narodno nacionalno oriyentovanu organizaciyu Bez politichnogo bagazhu Genlyajn sprijmavsya sudetskimi nimcyami yak idealnij lider novogo politichnogo ruhu Azh do pochatku 1938 roku Sudetsko nimecka partiya ne mala yedinoyi tochki zoru na pitannya nacionalnoyi avtonomiyi abo priyednannya do Nimechchini Radikalizaciya ta zrostannya kilkosti pribichnikiv SNP sered nimeckogo naselennya mozhna chastkovo poyasniti rozcharuvannyam u situaciyi v Sudetskij oblasti Odrazu pislya zasnuvannya Chehoslovachchini demonstraciyi sudetskih nimciv za stvorennya nacionalnoyi avtonomiyi buli zhorstko pridusheni policiyeyu Vnaslidok politiki asimilyaciyi sho rozpochalas v 1920 ti roki pitoma kilkist derzhavnih sluzhbovciv chehiv strimko zrosla v porivnyanni z chastkoyu chehiv u naselenni oblasti Osnovnoyu prichinoyu takoyi situaciyi stav uhvalenij v 1926 roci zakon yakij vimagav vid derzhavnih sluzhbovciv za shist misyaciv opanuvati chesku movu Derzhavni sluzhbovci yaki ne vivchili cheskoyi movi buli zvilneni Krim togo chastka chehiv u naselenni Sudetskoyi oblasti prodovzhuvala neuhilno zrostati Oprich togo svitova ekonomichna kriza 1929 roku duzhe bolisno vdarila po nimeckih rajonah Sudetiv Riven bezrobittya sered sudetskih nimciv vdvichi perevishuvav riven bezrobittya sered chehiv Nezabarom pislya anshlyusu Avstriyi do Tretogo Rejhu 12 bereznya 1938 roku dvi chehoslovacki partiyi Nimecka hristiyansko socialna narodna partiya ta Soyuz hliborobiv virishili samorozpustitis Znachna chastina yihnih chleniv priyednalas do SNP Vidtodi po suti opoziciyeyu do SNP zalishilis tilki sudetsko nimecki social demokrati i komunisti Na zaproshennya Gitlera Genlyajn i jogo zastupnik Karl German Frank 28 bereznya 1938 roku pribuli do Nimechchini na peregovori Voni zayavili pro spilni zusillya shodo zahistu avtonomiyi sudetskih nimciv vid uryadu Chehoslovachchini a takozh pro namir domagatis vidshkoduvan za ekonomichni vtrati Bulo virisheno vlashtuvati peregovori SNP z predstavnikami chehoslovackogo uryadu tak abi ostanni ne mogli vikonati shoraz bilshi vimogi nimciv Ci vimogi buli doneseni do partijnih chinovnikiv u viglyadi 24 kvitnya 1938 30 travnya 1938 roku Gitler nakazav onoviti plani zi znishennya Chehoslovachchini vijskovimi zasobami pid kodovoyu nazvoyu Gryun nim Grun zelenij Vin mav suprovodzhuvatis aktivnimi propagandistskimi zahodami Instrumentami vtilennya planu mala stati pidtrimka nacionalnih menshin Chehoslovachchini tisk na inshi krayini z metoyu primusiti yih utrimatis vid vtruchannya v chehoslovacko nimecki vidnosini visnazhiti zdatnist Chehoslovachchini do oporu Z pochatku 1938 roku SNP vse bilshe diyala yak p yata kolona Tretogo Rejhu zgidno z planom Gryun ta znachnoyu miroyu spriyala zagostrennyu Sudetskoyi krizi Napriklad ishe v travni 1938 roku na osnovi partijnoyi sluzhbi bezpeki SNP bula sformovana na gromadskih zasadah NSB u Sudetskij oblasti Chleni ciyeyi analogichnoyi za strukturoyu nimeckij Sturmabteilung SA organizaciyi zazvichaj diyali yak dopomizhni sili policiyi Chastina uchasnikiv NSB buli tayemno pidgotovleni dlya zdijsnennya teroristichnih aktiv ta sabotazhu proti chehoslovackih ustanov Spodivannya chehoslovackogo uryadu na choli z prezidentom Edvardom Beneshem na pidtrimku soyuznikiv ne spravdilis Z lita 1938 roku uryadi Velikoyi Britaniyi ta Franciyi aktivno vklyuchilis u diplomatichni zusillya iz rozv yazannya krizi Lord Rensimen vidpraviv do Chehoslovachchini 3 serpnya 1938 roku delegaciyu yaka za kilka tizhniv sposterezhen mala predstaviti zagalnu kartinu krizi Naslidkom dekilkoh dvostoronnih konsultacij mizh Franciyeyu i Velikoyu Britaniyeyu stalo rishennya vidmovitis vid nadannya vijskovoyi dopomogi Vsuperech ochikuvannyam Franciya i Velika Britaniya zrobili natyaki na rozuminnya visunutih sudetskimi nimcyami vimog U veresni 1938 roku prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Nevill Chemberlen dvichi zustrichavsya z Gitlerom abi zapobigti pochatku imovirnoyi vijni Prote na cih zustrichah Gitler napolyagav na aneksiyi chastin Chehoslovachchini i pogrozhuvav u protilezhnomu vipadku rozpochati vijskovu agresiyu Eskalaciya Sudetskoyi krizi 10 15 veresnya Partijnij z yizd NSDAP v Nyurnberzi Zapis vid 10 veresnya 1938 roku Do pochatku veresnya 1938 roku Sudetska kriza stala zagostryuvatis U partijnomu z yizdi NSDAP sho vidbuvsya v Nyurnberzi z 5 po 12 veresnya vzyala uchast i verhivka SNP 12 veresnya u svoyemu zaklyuchnomu slovi Gitler zaznachiv Nimci v Chehoslovachchini ne ye ani bezzahisnimi ani pokinutimi Ce slid mati na uvazi A vzhe 10 veresnya funkcioneri SNP otrimali vid Karla Germana Franka instrukciyi vlashtuvati bijki mizh sudetskonimeckimi demonstrantami ta chehoslovackimi policejskimi Pochinayuchi z 10 veresnya NSB vdavalas do nasilnickih dij na zahist masovih zahodiv antichehoslovackih aktivistiv Tisyachi nimciv sho vijshli na demonstraciyi palko vimagali avtonomiyi regionu Zaklyuchna promova Gitlera 12 veresnya translyuvalas nimeckim radio yiyi mozhna bulo pochuti i v Sudetah Yak naslidok situaciya zagostrilas Ozbroyeni bojoviki NSB vchinyali teroristichni akti proti chehoslovackih derzhavnih ustanov zokrema viddiliv policiyi i mitnici vijskovih chastin Metoyu cih chasto neuzgodzhenih zlochiniv bulo zahoplennya zbroyi vladi destabilizaciya situaciyi v krayini U najbilsh postrazhdalih rajonah na zahodi 13 veresnya chehoslovackij uryad ogolosiv voyennij stan Nareshti chehoslovacki sili bezpeki zmogli z deyakim uspihom protidiyati chastkovo ozbroyenim zakolotnikam Inscenovane narodne povstannya miscevim sudetskonimeckim naselennyam v cilomu pidtrimane ne bulo Krim togo vidbuvalis sutichki sudetskonimeckih antifashistiv v osnovnomu ce buli socialisti i komunisti z bojovikami NSB Paramilitarna organizaciya social demokrativ Respublikanska oborona vlashtuvala opir atakam NSB Vzhe 17 veresnya masovi demonstraciyi vshuhli Tim ne mensh bojoviki NSB prodovzhuvali skoyuvati teroristichni akti proti chehoslovackih ustanov U zitknennyah zaginulo 27 osib z nih 11 sudetski nimci Krovoprolittya bulo chastinoyu planiv verhivki Sudetsko nimeckoyi partiyi z posilennya tisku na chehoslovackij uryad Z ostrahu nasilstva do centralnih rajoniv Chehoslovachchini vtikali tisyachi yevreyiv chehiv sudetskonimeckih antifashistiv 13 veresnya do Sudetiv povernulas verhivka SNP Odnak cherez bezlad vona vzhe ne mogla efektivno keruvati vlasnoyu organizaciyeyu Uvecheri 13 veresnya Frenk ogolosiv pro ultimatum chehoslovackomu uryadu v yakomu vimagav vivesti vsi chehoslovacki silovi zagoni iz ohoplenih krizoyu regioniv a takozh peredati kerivnictvo policiyeyu v ruki sudetskonimeckih meriv Oskilki ultimatum ne buv vikonanij 14 veresnya golovnij shtab SNP samorozpustivsya chim pozbaviv chehoslovackij uryad mozhlivosti vesti peregovori Kerivnictvo SNP pereyihalo do Nimechchini 15 veresnya u promovi yaku translyuvalo nimecke radio Genlyajn ozvuchiv gaslo Mi pragnemo povernuti batkivshinu do Imperiyi Takozh v cij promovi vin zaklikav do rozpadu Chehoslovachchini ta zvinuvativ chehiv u neperebornomu bazhanni znishiti sudetskih nimciv Togo zh dnya odrazu pislya translyaciyi promovi Chehoslovacka vlada zaboronila NSB a nastupnogo dnya NSP Pochinayuchi z seredini veresnya tisyachi sudetskih nimciv osoblivo bojovikiv NSB ta diyachiv NSP stali masovo vtikati do Nimechchini Chastkovo ce bulo viklikano zaprovadzhennyam voyennogo stanu ta pochatkom prizovu sudetskih nimciv do chehoslovackoyi armiyi Bizhenci buli rozmisheni nepodalik kordonu z Chehoslovachchinoyu u taborah sho perebuvali pid kontrolem SA ta pid opikoyu Nacional socialistichnoyi narodnoyi blagodijnosti NSNB Stvorennya 16 18 veresnya 1938 16 veresnya 1938 roku zastupnik ochilnika SNP Karl German Frank otrimav vid Gitlera dozvil stvoriti Sudetsko nimecke opolchennya Ishe vranci 17 veresnya Gitler nakazav stvoriti Sudetskonimecke opolchennya SNO pid kerivnictvom Konrada Genlyajna Frank stav zastupnikom Genlyajna Togo zh dnya Verhvone komanduvannya vermahtu OKV i Golovnokomanduvannya suhoputnih vijsk OKH buli povidomleni telegramoyu pro stvorennya SNO Pidpolkovnik Fridrih Kohling buv priznachenij vijskovim radnikom ta oficerom zv yazku OKV z SNO Vin buv priznachenij pislya osobistoyi zustrichi z Gitlerom na yakij otrimav shiroki povnovazhennya Prote Kohlingu ne vdalos vzyati pid kontrol verbuvannya bijciv prizovnogo viku do Vermahtu Odrazu pislya uhvalennya rishennya pro stvorennya SNO 17 veresnya Genlyajn zvernuvsya na nimeckomu radio do sudetskih nimciv iz zaklikom do zbrojnoyi borotbi zaradi znishennya Chehoslovachchini Sudetsko nimecke opolchennya frajkor takozh nazivali opolchennyam Genlyajna abo sudetskonimeckim legionom Konrad Genlyajn 1898 1945 Komanduvach SNO Karl German Frank 1898 1946 zastupnik komandira SNO Maks Yuttner 1888 1963 Oficer SA dlya zv yazku z SNO Gottlob Berger 1896 1975 Oficer SS dlya zv yazku z SNO 17 veresnya v zamku Dondorf v Bajrojti bula stvorena shtab kvartira SNO Prote gromadskist bula vvedena v omanu oskilki v presi ta po radio buli poshireni povidomlennya sho verhivka SNO keruvatime iz Ashu Okrim oficera zv yazku z OKB Kohlingom v shtabi SNO takozh buli prisutni oficeri dlya zv yazku z SA SS ta Nacional socialistichnim motorizovanim korpusom NSKK Krim togo v postijnomu kontakti z Genlyajnom perebuvav z komanduvachem abveru admiralom Vilgelmom Kanarisom Gitler osobisto povidomiv OKH metu stvorennya SNO v telegrami vid 18 veresnya Zahist sudetskih nimciv ta rozdmuhuvannya bezladu i bijok SNO razom z OKV mala tayemno spriyati perekidannyu nevelikih diversijnih grup z Nimechchini do Sudet z metoyu vchinennya teroristichnih aktiv dlya pidburyuvannya bezladiv Chleni SNO mali stvoriti na miscyah iz tubilciv sposterezhni zagoni yaki b dobre znali miscevist Krim togo Gitler viddav nakaz odrazu rozpochati stvorennya SNO na teritoriyi Nimechchini ta ozbroyiti zagoni viklyuchno avstrijskim ozbroyennyam Piznishe Kohling dodav do nakazu sho novostvorena organizaciya povinna mati strukturu podibnu SA Do SNO bulo dozvoleno nabirati lishe sudetskih nimciv cholovichoyi stati ta prizovnogo viku rejhsdojche nabirati bulo zaboroneno Prote chleni SA i NSKK hocha i buli rejhsdojche buli priznacheni na kerivni posadi v SNO cherez potrebu v kvalifikovanih komandirah Dobrovolci povinni buti gromadyanami Chehoslovachchini abi mati mozhlivist bezpereshkodno povertatis do Sudet Bagato z nih buli abo rezervistami abo zh vijskovozobov yazanimi chehoslovackoyi armiyi 18 veresnya Genlyajn vidav pershij nakaz Sudetsko nimeckim opolchencyam Konrad Genlyajn nakazav stvoriti Sudetsko nimecke opolchennya abi dati shans sudetskim nimcyam prizovnogo viku yaki buli vimusheni tikati vid peresliduvannya chehoslovackih mozhnovladciv za kordon borotis za svobodu nashoyi batkivshini Vstup do lav opolchennya dobrovolnij Ohochi vstupiti do lav opolchennya mayut buti ne starishimi za 50 rokiv Na oficeriv ta unter oficeriv ci obmezhennya ne rozpovsyudzhuyutsya Tak samo v okremih vipadkah na sluzhbu v dopomizhnih pidrozdilah bezposeredno ne pov yazanih z bojovimi diyami mozhut bratis choloviki starshi za 50 rokiv Kozhen novobranec maye predstaviti dvoh gromadyan yaki pidtverdyat jogo shire stavlennya do spravi ta gidnu povedinku Struktura 18 20 veresnya 1938 Konrad Genlejn 23 veresnya 1938 roku Dobrovolci mali zapisuvatis do lav SNO v taborah dlya bizhenciv Vidomosti pro dobrovolciv zbiralis z riznih taboriv ta peredavalis do SA Buduchi zarahovanimi do lav SNO dobrovolci mali buti privedeni do prisyagi na virnist Adolfu Gitleru chim zradzhuvali Chehoslovacku derzhavu Harchuvannyam ta ustatkuvannyam opolchenciv malo opikuvatis SA rozmistiti yih mali v prikordonnih rajonah z Sudetami Opolchennya otrimuvalo takij odyag Forma sudetsko nimeckogo opolchencya skladatimetsya z 1 Chorna kepka z bilim polem zi svastikoyu z bilogo metalu a takozh chorno chervono chornoyu kokardoyu 2 Sira spidnicya bluzka analogichno SA abo SS dzerkalo z chorno chervono chorne obramlennyam 3 Chorni bridzhi ta choboti 4 Sira abo korichneva sorochka z chornoyu kravatkoyu 5 Chornij poyas z plechovim remenem sumka dlya pistoleta ta naboyiv 6 Sira vitrovka 7 Pov yazka zi svastikoyu na livij ruci mozhna znimati na bojovih zavdannyah Na ozbroyenni opolchenciv buli karabini pistolet kulemeti kulemeti ruchni granati ta garmati Spochatku opolchennya malo 7780 karabina 62 kulemeta i 1050 ruchnih granat Majzhe polovina opolchenciv cherez brak zbroyi zalishilis bezzbrojnimi azh do rozpusku SNO Hocha yedinim komanduvachem SNO buv Genlyajn Vermaht nadavav poradi z operativnih pitan a takozh zajmavsya rozpodilom ozbroyennya Znachnoyu miroyu finansuvannya SNO vidbuvalos za rahunok Vermahtu chastkovo SS Folksdojtche Mittelshtellye ta inshih organizacij NSDAP Pochinayuchi z 18 veresnya vzdovzh nimcko cheskogo kordonu v Sileziyi Saksoniyi Bavariyi ta Avstriyi stali z yavlyatis pidrozdili SNO pidporyadkovani bezposeredno shtabu Genlyajna Naprikinci veresnya grupi v Seleziyi ta Avstriyi buli rozdileni v rezultati zagalna kilkist grup zrosla do 6 Do skladu kozhnoyi grupi nalezhalo ne menshe 5 bataljoniv V skladi kozhnogo bataljonu znahodilos ne menshe chotiroh rot chiselnistyu vid 150 do 300 cholovik Kozhna rota skladalas z 3 5 vzvodiv Kozhen vzvod skladavsya z 3 5 lanok Schar chiselnistyu 10 15 cholovik kozhna Bataljoni znahodilis v prileglih do Sudet nimeckih prikordonnih rajonah bataljonni shtabi u viddalenishih vid kordonu mistah Kozhna grupa mala vlasnij shtab V cih shtabah znahodilis oficeri zv yazku z Vermahtom Stanom na 18 veresnya chiselnist Sudetsko nimeckogo opolchennya stanovila vid 10 do 15 tis osib V pershi dni pislya stvorennya do lav opolchennya vishikuvalis chergi iz ohochih vstupiti tomu 19 veresnya Genlyajn povidomiv sho kilkist opolchenciv zrosla do 40 tisyach U dopovidi SNO vid 22 veresnya bulo zaznacheno sho chiselnist opolchennya mala zrosti do 80 tisyach vidpovidno do nakazu Gitlera Prote todi v opolchenni zpisalos lishe 26 tisyach osib Ogoloshennya 23 veresnya zagalnoyi mobilizaciyi do chehoslovackoyi armiyi stvorilo novu hvilyu dobrovolciv do vstupu v opolchennya Stanom na 1 zhovtnya chiselnist SNO stanovila 34500 a v inshih dzherelah 40884 osobi Grupa Nomer Shtab Sklad Zona vidpovidalnosti Komandir Foto Sileziya potim Hirshberg i Breslau I piznishe V ta VI Breslau 6851 cholovik v 11 bataljonah stanom na 27 veresnya 1938 Ratibor Cittau Fric Kolner 1904 1986 Saksoniya II potim IV Drezden 13264 cholovik v 14 bataljonah sukupno 71 rota na 1 zhovtnya 1938 z 25 veresnya 1938 chastini Shirgisvalde Frajberg ta Ajbenstok Cittau Ash Frenc Mej 1903 1969 Bavarskij Ostmark III Bajrojt 5999 cholovik u semi bataljonah sukupno 28 rot stanom na 27 veresnya 1938 Ash bavarskij Ejzenshtejn Villi Brandner 1909 1944 Alpi Don potim u Viden ta Linc IV piznishe I ta II Viden 7798 cholovik v 9 bataljonah sukupno 41 rota stanom na 27 veresnya 1938 Bavarskij Ejzenshtejn Pojsdorf Fridrih Byurger 1899 1972 19 veresnya v strukturi SNO buli stvoreni vlasni povitryano vijskovi sili yaki bazuvalis u Lonevitc Flugplatz Falkenberg Lonnewitz Osobistij sklad mav 2 pilotiv ta 42 cholovik nazemnoyi obslugi Ishe 28 pilotiv prohodili pidgotovku Sluzhba rozvidki Richard Lamel 1899 1951 glava sluzhbi rozvidki Korpusu SNO takozh mala sluzhbu rozvidki pid kerivnictvom Richarda Lamelya zi shtab kvartiroyu v Zelbi Rozviduvalna sluzhba mala uzgodzhuvati zavdannya bojovikam SNO iz vchinennya teroristichnih aktiv sabotazhu a takozh ocinyuvati efektivnist yihnogo vikonannya Takozh rozviduvalna sluzhba SNO mala spivpracyuvati z Nacistskoyu rozvidkoyu ta postachati yij rozviddani na vipadok vijskovih dij Vermahtu proti Chehoslovachchini 19 veresnya Lamel vidav nakaz pro stvorennya sluzhbi rozvidki SNO Meta ta zavdannya 1 Stvoriti kanali zv yazku mizh Zelbom ta pidrozdilami v Chehoslovachchini 2 Zbirati informaciyu vid bizhenciv ta peredavati yiyi dlya obrobki upravlinnyami rozvidki v Tretomu Rehu ta presi Diyalnist z ciyeyu metoyu stvoriti a Stvoriti golovne upravlinnya v Zelbi b Po odnomu sluzhbovomu upravlinnyu v Gofi Valdzaseni Drezdeni c Ishe budut stvoreni dodatkovi upravlinnya Nakazom Genlyajna vid 20 veresnya u kozhnij grupi buv stvorenij vlasnij rozviduvalnij pidrozdil pidporyadkovanij oficeru rozvidki Rozviduvalni pidrozdili vidpovidali za sposterezhennyam ta rozvidku vijskovo politichnoyi situaciyi v regioni ta nadannya vazhlivoyi informaciyi do shtabu SNO Diyalnist 19 veresnya 1 zhovtnya 1938 Sudetski nimci jmovirno bojoviki SNO rujnuyut vihi na nimecko cheskomu kordoni 19 veresnya 1938 roku V nich na 19 veresnya okremi bojoviki SNO zdijsnili perehid cherez kordon ta skoyili sered inshogo napad na finansovu sluzhbu v Ash Pochinayuchi z 19 veresnya vsi grupi SNO buli gotovi do vikonannya bojovih zavdan Z cogo dnya do Sudet shonochi cherez kordon tayemno perehodili bojoviki SNO Cherez brak ozbroyennya grupi buli nevelikogo rozmiru prote v okremih rajonah diyali zagoni v 300 dobrovolciv Z dedali bilshoyu intensivnistyu voni skoyuvali pidpali ta napadi na mitni ta policejski dilnici inshi derzhavni ustanovi Bojoviki SNO takozh obstrilyuvali patruli prikordonnikiv ta policejskih Inkoli chehoslovackim pidrozdilam vdavalos vidbiti napadi inkoli traplyalis trivali zitknennya iz vtratami z oboh bokiv Chehoslovacki sili bezpeki otrimuvali pidtrimku vid sudetskonimeckih antifashistiv Zokrema Respublikanska armiya u pidrozdilah SOS chesk Straz obrany statu varta ohoroni derzhavi stala na zahist derzhavnogo kordonu Chehoslovachchini OKH vidmovilas vid provedennya masovih kompanij oskilki opolchenci diyali neuzgodzheno ne dotrimuvalis viznachenih planiv ta nareshti mogli zavaditi rozgortannyu pidrozdiliv Vermahtu ta marshu cherez kordon Pislya uspishnogo vtruchannya OKV ta OKH 20 veresnya Gitler nakazav zmenshiti aktivnist opolchenciv Teper diyati dozvolyalos tilki nevelikim komandam iz chitko viznachenim zavdannyam Krim togo diyalnist SNO vzhe nemozhlivo bulo prihovati i vona zustrila gostru kritiku z za kordonu Prote Franciya i Velika Britaniya vtrutilis v konflikt na boci Tretogo Rejhu V rezultati zdijsnenogo nimi tisku chehoslovackij uryad buv vimushenij pogoditis na Londonski poradi vid 21 veresnya yaki peredbachali peredachu Sudet do Tretogo Rejhu navit bez referendumu Novi obstavini ziskochili sili bezpeki ta derzhavnih sluzhbovciv Chehoslovachchini znenacka Chleni Sudetsko nimeckoyi partiyi ta SNB vimagali peredati yim vladu v okremih naselenih punktah Sudet Chehoslovacka armiya bula vimushena vidstupiti na lipshi poziciyi z tih regioniv yaki nadto zagrozlivo vistupali u Nimechchinu Nimeckij sluzhbi bezpeci razom z SNO vdalos 22 veresnya rozzbroyiti v rajoni Ash cheskih policejskih Te same vdalos povtoriti v Egeri ta Lazni Tam ta v inshih miscyah zahoplenih v polon policejskih cheskih ta sudeto nimeckih antifashistiv silomic perepravlyali do Nimechchini Popri zgodu chehoslovackogo uryadu vikonati Londonski poradi 21 veresnya SNO vidnovilo zdijsnennya teroristichnih aktiv Zokrema pochinayuchi z 22 veresnya opolchennya moglo nadijno zakripitis na viginah kordonu poblizu Ash ta poblizu Shluknov Do 23 veresnya intensivnist teroristichnih aktiv SNO v Sudetah narostala Napriklad u Varnsdorfi opolchenci zmogli vinesti z Derzhbanku 18 miljoniv kron ta ugnati do Ejzenshtejna potyag Cherez shalenij protest suspilstva proti Londonskoyi ugodi 22 veresnya stalos priznachennya novogo uryadu Novij chehoslovackij uryad nakazav rozpochati 23 veresnya zagalnu mobilizaciyu Stanom na 28 veresnya chiselnist chehoslovackoyi armiyi stanovila 1250000 cholovik Pislya ogoloshennya zagalnoyi mobilizaciyi ta vistupu Genlyajna na radio tisyachi sudetskih nimciv zavdyaki dopomozi z boku SNO stali vtikati cherez kordon do Nimechchini Tam voni vstupali do lav SNO Natomist chehoslovacka armiya stala vhoditi do Sudet Chastina zavdala udariv po grupam bojovikiv SNO odrazu pislya peretinu kordonu Opolchennya v silu nedostatnoyi pidgotovki ta braku ustatkuvannya bulo nespromozhne protistoyati dobre vishkolenij ta ozbroyenij armiyi Tomu 24 veresnya taktika SNO bula zminena Zamist zdijsnennya diversij ta teroristichnih aktiv SNO zoseredila zusillya na provedenni rozviduvalnih dij z metoyu otrimannya danih dlya Vermahtu Teroristichni akti ta napadi vidbuvalis u znachno menshih masshtabah do 1 zhovtnya Sudetskonimeckij poliejskij v uniformi pislya peretinu kordonu nese sluzhbu razom zi svoyimi nimeckimi kolegami na nimeckij mitnici v Zebnic 23 veresnya 1938 roku Z vijskovo strategichnih mirkuvan chehoslovacka armiya bula vimushena 25 veresnya zalishiti Yavornik Cej rajon buv vzyatij pid kontrol SNO Togo zh dnya do Ash na pidtrimku opolchennyu rushili zagoni SS Mertva golova Tam yim spilnimi zusillyami vdalos vidbiti nastup chehoslovackoyi armiyi Pochinayuchi z 24 veresnya OKV vzyalo na sebe vse komanduvannya u prikordonnih z Sudetami rajonah Pochinayuchi z 28 veresnya peretin kordonu slid bulo uzgodzhuvati z miscevim kerivnictvom nimeckoyi prikordonnoyi sluzhbi Krim togo 30 veresnya OKV vidav nakaz pro pidporyadkuvannya zagoniv SNO Vermahtu v majbutnomu vtorgnenni do Chehoslovachchini Zavdyaki vtruchannyu Gitlera yakij togo zh vechora skasuvav nakaz OKV ta perepidporyadkuvav SNO rejhsfyureru SS Genrihu Gimmleru Cej krok buv poyasnenij tim sho vidpovidno do planu SNO malo vikonuvati policejski funkciyi v Sudetah 1 zhovtnya 1938 vstupila v diyu Myunhenska ugoda sho oznachalo aneksiyu Sudet Tretim Rejhom SNO vtratilo sens isnuvannya Zgodom Kohling viznav sho opolchennya zdijsnilo 164 uspishnih i 75 nevdalih operacij Vnaslidok yakih 110 cholovik buli vbiti 50 poraneni 2029 silomic vivezeni do Nimechchini Napriklad lishe 17 zhovtnya Altenfurti buli internovani 142 chehoslovaka sered nih 56 policejskih 52 mitnika 16 zhandarmiv i 18 vijskovosluzhbovciv Vtrati SNO stanovili 52 zagiblimi 65 poranenimi i 19 zniklih bezvisti Okrim boyepripasiv i transportnih zasobiv bulo zahopleno 341 gvintivku 61 pistolet i 24 kulemeti Bagato budinkiv v yakih znahodilis chehoslovacki ustanovi buli znisheni polum yam abo vibuhami Rozpusk SNO 1 9 zhovtnya 1938 Bojoviki sudetsko nimeckogo opolchennya pislya aneksiyi Sudet 3 zhovtnya 1938 Bojovik opolchennya konvoyuye zatrimanogo 4 zhovtnya 1938 Z 1 po 10 zhovtnya pidrozdili Vermahtu bez boyu uvijshli do Sudet Razom z Vermahtom do Sudet perejshli zagoni SNO yakim odnak ne bulo peredano zhodnih vazhlivih funkcij 2 zhovtnya nachalnik shtabu SNO Pfrogner sprobuvav domovitis u generala policiyi Kurta Dalyuge pro podalshu dolyu kolishnih opolchenciv bez pomitnih rezultativ Genlyajn zaboroniv chlenam SNO samovilno provoditi obshuki areshti konfiskaciyu majna Prote cherez spalahi nasilstva ta vlashtovani opolchencyami samovilni pogromi yaki sprichinili gostru reakciyu zakordonom nakaz dovelos 4 zhovtnya vidati povtorno Z 1 zhovtnya opolchenci rozpochali masovo terorizuvati politichnih oponentiv yevreyiv chehiv ta navit sudetskih nimciv Zapobigti poshirennyu nasilstva vdalos lishe Vermahtu Pislya jogo vtruchannya do Sudet buli vidpravleni zagoni policiyi bezpeki dlya organizovanogo areshtu protivnikiv rezhimu Blizko dvoh tisyach sudetskih nimciv antifashistiv v osnovnomu socialistiv i komunistiv bulo zahopleno v polon ta vidpravleno do konctaboru Dahau Ministerstvo vnutrishnih sprav Chehoslovachchini povidomilo sho stanom na 3 grudnya 1938 roku iz Sudet vglib krayini vteklo 151 997 gromadyan sered nih buli zokrema yevreyi chehi nimci antifashisti Nareshti Vermaht pripiniv pidtrimuvati SNO SS ne mav resursiv dlya utrimannya SNO na nalezhnomu rivni V pershih chislah zhovtnya SNO stala rozpadatis bagato opolchenciv rushili dodomu 9 zhovtnya 1938 roku opolchennya bulo oficijno rozpushene nakazom Gejnlyajna Zgodom kolishni chleni SNO otrimali medali na pam yat pro 1 zhovtnya 1938 Popri oficijnij rozpusk kerivnictvo opolchennyam malo namir vidshkoduvati vtrati zapodiyani chlenam organizaciyi Vidpovidalnist za nadannya vidshkoduvannya bula pokladena na miscevi administraciyi yaki spodivalis potim otrimati kompensaciyi vid Vermahtu Vimogi na kompensaciyu mali podavatis do centru v Rajhenbergu Prote za podani zayavki tak i ne buli zadovoleni Bojoviki SNO otrimali za otrimanni poranennya materialnu kompensaciyu Ti hto otrimav poranennya abo blizki zagiblih z 20 po 30 veresnya mogli otrimati kompensaciyu vidpovidno do nimeckih zakoniv Ce pravilo takozh bulo poshirene na rodichiv zagiblih opolchenciv Perehid kolishnih opolchenciv na sluzhbu nacistamKoli rozpochavsya proces rozpusku opolchennya SS stala verbuvati visokoposadovciv SNO perejti na sluzhbu Ce prizvelo do konfliktiv z SA yaka takozh zmagalas na visokoposadovciv SNO Gottlob Berger zgodom rozpoviv sho vin mav vibirati najkrashih opolchenciv ta vidpravlyati yih do SS abo SS Verfugungstruppe Znachna kilkist opolchenciv vlilas u miscevi viddilennya NSDAP SA SS ta inshi nacistski organizaciyi Sudet Kerivni kadri SNO otrimuvali visoki zvannya pislya vstupu do SA ta SS Za rezultatami provedenih 4 grudnya 1938 roku v Sudetah doviboriv providni chleni SNO potrapili do Rejhstagu Sered nih Genlyajn Frank Pfrogner Lamel Kolner Brandner Byurger ta Mej Pislya rozpusku SNO Genlyajn v zvanni grupenfyurera stav povazhnim chlenom SS a v chervni 1943 roku vzhe otrimav zvannya obergruppenfyurera Vid kincya zhovtnya 1938 roku ta do zavershennya vijni Genlyajn sluzhiv rejhskomisarom i gaulyajterom Sudet 10 travnya 1945 Genlyajn naklav na sebe ruki v amerikanskij v yaznici dlya vijskovopolonenih Rejnhard Gejdrih zliva i Karl German Frank pravoruch v 1941 roci na Prazkomu Gradi V listopadi 1938 Frenk v zvanni brigadenfyurera perejshov na sluzhbu v SS Zgodom vin otrimav zvannya obergrupenfyurera SS Naprikinci zhovtnya 1938 roku vin stav zastupnikom gaulyajtera Sudetskoyi oblasti Konrada Genlejna Na cij posadi vin prosluzhiv do 15 bereznya 1939 roku Z seredini bereznya 1939 roku po lito 1943 roku Frenk sluzhiv derzhavnim sekretarem imperskogo protektora Bogemiyi i Moraviyi Kinec vijni vin zustriv uzhe v zvanni derzhavnogo ministra na posadi imperskogo ministra protektoratu Bogemiyi ta Moraviyi v uryadi Gitlera Z kvitnya 1939 roku i do zavershennya vijni Frenk ob yednuvav posadi kerivnika SS ta policiyi HSSPF protektoratu Bogemiyi i Moraviyi Frank stav najvplivovishim nacistskim chinovnikom v protektorati Bogemiyi ta Moraviyi Pislya zavershennya vijni Frenk zdavsya v polon amerikanskim vijskovim u Plzeni Zvidti vin buv dopravlenij do Chehoslovachchini sud v Prazi zasudiv jogo na smertnu karu yaka bula vikonana cherez povishennya 22 travnya 1946 roku Lamel kolishnij golova rozvidki v SNO v kinci sichnya 1939 buv pidvishenij v zvanni do zvannya shtandartenfyurera SS Pislya rozpusku SNO vin stav golovoyu administraciyi gaulyajtera Genlyajna Kolishnij lider grupi SNO Bavarskij Ostmark Brandner u ranzi oberfyurera vstupiv do lav SS Na cij posadi vin ocholyuvav pidrozdil SS XXXVII Rajhenberg V 1943 roku vin buv pidvishenij do zvannya brigadenfyurera SS Piznishe Brandner sluzhiv zastupnikom HSSPF Horvatiyi Kostyantina Kamergofera pevnij chas navit buv kerivnikom miscevoyi policiyi v cij krayini Brandner pomer 29 grudnya 1944 roku vnaslidok poranennya v golovu yake vin otrimav u zasidci partizan Ishe tri komandira SNO perejshli do lav SA Byurger v zvanni shtandartenfyurera SA stvoriv brigadu SA Nord Megren Shleziya Krim togo vin buv ad yutantom gaulyajtera Genlyajna Pochinayuchi z 1939 roku Byurger buv kerivnikom administraciyi gaulyajterstva a pochinayuchi z 1940 roku kerivnikom NSDAP v Sudetah Kolner dosyag v SA rang brigadenfyurera golovoyu administraciyi gaulyajterstva ta z kincya bereznya 1939 roku stav nastupnikom Franka na posadi zastupnika gaulyajtera Sudetskoyi oblasti Cyu posadu Kolner obijmav do pochatku bereznya 1940 roku Mej stav grupenfyurerom v SA de zajmavsya stvorennyam grupi SA v Sudetah Pfrogner kolishnij nachalnik shtabu SNO ocholiv organizacijnij shtab imperskoyi sluzhbi praci vin RAD v Sudetah i dosluzhivsya do zvannya generala zagoniv pracivnikiv Generalarbeitsfuhrer Ocinki ta vplivVtecha verhivki SNP pislya nevdalogo zakolotu v seredini veresnya 1938 roku do Nimechchini ne bula tayemniceyu ni dlya kogo v Sudetah Popri te nacistska propaganda poshiryuvala dezinformaciyu sho kerivnictvo SNP vidbuvatimetsya z Ashu Prihilniki SNP yaki buli faktichno pokinuti naprizvolyashe vidchuvali sebe zradzhenimi Dekoli ce spriyalo posilennyu vplivu sudetskonimeckih social demokrativ Stvorennyam SNO verhivka SNP spodivalas povernuti do sebe doviru sudetskih nimciv Gitler zbiravsya rukami SNO destabilizuvati Chehoslovachchinu pislya chogo znishiti yiyi yak derzhavu zastosuvannyam vermahtu Planom Gryun vtorgnennya Vermahtu do Chehoslovachchini bulo peredbachene na zhovten 1938 roku Krim togo Gitler spodivavsya otrimati krashe stanovishe na mizhnarodnih peregovorah zavdyaki kampaniyi teroristichnih aktiv yaku malo zdijsniti SNO Zavdyaki cim obstavinam i bulo stvorene sudetsko nimecke opolchennya Zagoni Vermahtu vhodyat do Sudet 9 zhovtnya 1938 roku v m Homutov Diyalnistyu SNO bula v osnovnomu politiko teroristichnogo nevijskovogo harakteru Bagato sudetskih nimciv vstupali do lav SNO zaradi zahistu vlasnih nacionalnih interesiv Ci poglyadi sluguvali predstavlennyu sudetsko nimeckogo opolchennya yak legitimnogo nezalezhnogo narodnogo ruhu yakij mav zahishati interesi sudetskih nimciv Teroristichni diyi FSK pislya Londonskoyi ugodi yaka peredbachala vidokremlennya ta peredachu Sudet do Tretogo Rejhu buli spryamovani na znishennya Cheho Slovachchini Myunhenska ugoda stala nastupnim krokom do ciyeyi meti Z priyednannyam Chehiyi po Tretogo Rejhu 15 bereznya 1939 ta vidokremlennya Slovachchini buv vvedenij v diyu nakaz Gryun U gvardiyi v Cittau gir poleglim chleniv chehoslovackoyi prikordonnoyi sluzhbi pam yatnij kamin buv vstanovlenij v 2003 roci Na dumku Martina Broscata bezslavnij kinec opolchennya porivnyano z pafosnimi zaklikami do jogo stvorennya 17 veresnya simvolizuyut degradaciyu vid progoloshenoyi meti zahishati interesi sudetskih nimciv do peretvorennya na instrument destabilizaciyi v politici Gitlera Cheskij uryad u vignanni v zapisci vid 28 lyutogo 1944 zayaviv sho Chehoslovachchina perebuvala v stani vijni z Tretim Rejhom pochinayuchi z 19 veresnya 1938 roku Same 19 veresnya pochalas kompaniya teroristichnih aktiv SNO v Sudetah Voni rozpochalis pislya promovi povernutis do batkivshini Genlyajna 15 veresnya v yakij vin zayaviv sho sudetski nimci ne mozhut bilshe zhiti v odnij krayini z chehami V nastupnij promovi cherez dva dni Genlyajn zaklikav znishiti Chehoslovachchinu a sudetskih nimciv vstupati do lav SNO Deportaciya sudetskih nimciv z yih batkivshini pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni bulo naslidkom sered inshogo teroristichnoyi diyalnosti opolchennya Cirkulyar Ministerstva vnutrishnih sprav Chehoslovackoyi Respubliki vid 24 serpnya 1945 v chastini vregulyuvannya chehoslovackogo gromadyanstva vidpovidno do Ukazu vid 2 serpnya 1945 roku zarahovuvav kolishnih opolchenciv do chisla tih osib chehoslovacke gromadyanstvo yakih bulo avtomatichno anulovane Krim togo na dodatok do chleniv nacistskih organizacij ta vijskovih zlochinciv verhivka SNO ta ryadovi opolchenci mali postati pered specialnim sudom Okrim uv yaznennya vinnim zagrozhuvalo obmezhennya gromadyanskih prav ta primusova pracya V osoblivo tyazhkih vipadkah mig buti vinesenij smertnij virok Na Nyurnberzkomu procesi nad golovnimi vijskovimi zlochincyami takozh rozglyadalos i chlenstvo v SNO Popri dostupni dzherela SNO ta yiyi teroristichna diyalnist zalishayetsya malo doslidzhenoyu abo primenshenoyu storinkoyu v istoriyi sudetskih nimciv PrimitkiNuremberg Trials Project 2016 d Track Q78909371 Reiner Zilkenat Volkstumspolitik faschistische Geheimdienste und die Politik der Sudetendeutschen Partei Zur Vorgeschichte der Zerstuckelung der Tschechoslowakei 1938 In Rundbrief 1 2 2008 der AG Rechtsextremismus Antifaschismus beim Bundesvorstand der Partei DIE LINKE S 18 Emil Hruska Sudetendeutsche Kapitel Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung Deutsch Tschechische Nachrichten Dossier Nr 2 Munchen 2003 S 7 Reiner Zilkenat Volkstumspolitik faschistische Geheimdienste und die Politik der Sudetendeutschen Partei Zur Vorgeschichte der Zerstuckelung der Tschechoslowakei 1938 In Rundbrief 1 2 2008 der AG Rechtsextremismus Antifaschismus beim Bundesvorstand der Partei DIE LINKE S 24f Emil Hruska Sudetendeutsche Kapitel Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung Deutsch Tschechische Nachrichten Dossier Nr 2 Munchen 2003 S 50 Arhiv originalu za 4 listopada 2008 Procitovano 21 listopada 2014 Narodni archiv Arhiv originalu za 28 listopada 2012 Procitovano 25 listopada 2014 Reiner Zilkenat Volkstumspolitik faschistische Geheimdienste und die Politik der Sudetendeutschen Partei Zur Vorgeschichte der Zerstuckelung der Tschechoslowakei 1938 In Rundbrief 1 2 2008 der AG Rechtsextremismus Antifaschismus beim Bundesvorstand der Partei DIE LINKE S 29f Ralf Gebel Heim ins Reich Konrad Henlein und der Reichsgau Sudetenland 1938 1945 Munchen 1999 S 56 Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 244 Andreas Luh 2006 Der Deutsche Turnverband in der Ersten Tschechoslowakischen Republik Vom volkischen Vereinsbetrieb zur volkspolitischen Bewegung Munchen s 417 Martin Broszat 1961 Das Sudetendeutsche Freikorps Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 33 44 Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 245f Zitiert bei Max Domarus Hitler Reden und Proklamationen 1932 1945 Wurzburg 1962 Band 1 S 905 Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 246f Martin Broszat Das Sudetendeutsche Freikorps In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 1961 S 32 Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 247 Vaclav Kural Vaclav Pavlicek Die so genannte Zweite Republik In Zdenek Benes Vaclav Kural Hrsg Geschichte verstehen Die Entwicklung der deutsch tschechischen Beziehungen in den bohmischen Landern 1848 1948 Prag 2002 S 117 Martin Broszat 1961 Das Sudetendeutsche Freikorps Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 35 Martin Broszat Das Sudetendeutsche Freikorps In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 1961 S 36f Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 249 Martin Broszat Das Sudetendeutsche Freikorps In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 1961 S 47 Ralf Gebel Heim ins Reich Konrad Henlein und der Reichsgau Sudetenland 1938 1945 Munchen 1999 S 158 Martin Broszat Das Sudetendeutsche Freikorps In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 1961 S 39 Emil Hruska Sudetendeutsche Kapitel Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung Deutsch Tschechische Nachrichten Dossier Nr 2 Munchen 2003 S 69 Fernschreiben Adolf Hitlers vom 18 September 1938 in IMG XXV PS 388 S 475 zitiert nach Martin Broszat Das Sudetendeutsche Freikorps In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 1961 S 37 Martin Broszat Das Sudetendeutsche Freikorps In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 1961 S 37f Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 250 Citovano v Emil Hruska Sudetendeutsche Kapitel Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung Deutsch Tschechische Nachrichten Dossier Nr 2 Munchen 2003 S 69 Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 252 Martin Broszat Das Sudetendeutsche Freikorps In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 1961 S 41f Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 251 Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 250ff Emil Hruska Sudetendeutsche Kapitel Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung Deutsch Tschechische Nachrichten Dossier Nr 2 Munchen 2003 S 70 Jorg Osterloh Nationalsozialistische Judenverfolgung im Reichsgau Sudetenland 1938 1945 Munchen 2006 S 177 Emil Hruska Sudetendeutsche Kapitel Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung Deutsch Tschechische Nachrichten Dossier Nr 2 Munchen 2003 S 71 Tabellarische Angaben nach Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 251f Emil Hruska Sudetendeutsche Kapitel Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung Deutsch Tschechische Nachrichten Dossier Nr 2 Munchen 2003 S 70f Zitiert in Emil Hruska Sudetendeutsche Kapitel Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung Deutsch Tschechische Nachrichten Dossier Nr 2 Munchen 2003 S 71 Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 252f Vaclav Kural Der Weg zum Munchner Abkommen In Zdenek Benes Vaclav Kural Hrsg Geschichte verstehen Die Entwicklung der deutsch tschechischen Beziehungen in den bohmischen Landern 1848 1948 Prag 2002 S 117 Martin Broszat Das Sudetendeutsche Freikorps In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 1961 S 42f Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 253 Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 253f Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 254 Martin Broszat Das Sudetendeutsche Freikorps In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 1961 S 46 Martin Broszat Das Sudetendeutsche Freikorps In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 1961 S 47f Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 256 Reiner Zilkenat Volkstumspolitik faschistische Geheimdienste und die Politik der Sudetendeutschen Partei Zur Vorgeschichte der Zerstuckelung der Tschechoslowakei 1938 In Rundbrief 1 2 2008 der AG Rechtsextremismus Antifaschismus beim Bundesvorstand der Partei DIE LINKE S 34 Martin Broszat Das Sudetendeutsche Freikorps In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 1961 S 49 Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 255 Jorg Osterloh Nationalsozialistische Judenverfolgung im Reichsgau Sudetenland 1938 1945 Munchen 2006 S 188f Heiner Timmermann u a Hrsg Die Benes Dekrete Nachkriegsordnung oder ethnische Sauberung Kann Europa eine Antwort geben Munster 2005 S 196 Comite International de Dachau Barbara Distel KZ Gedenkstatte Dachau Hrsg Konzentrationslager Dachau 1933 bis 1945 Text und Bilddokumente zur Ausstellung Munchen 2005 S 81 Zdenek Radvanovsky et al Der Reichsgau Sudetenland In Zdenek Benes Vaclav Kural Hrsg Geschichte verstehen Die Entwicklung der deutsch tschechischen Beziehungen in den bohmischen Landern 1848 1948 Prag 2002 S 140f Rudolf Absolon Die Wehrmacht im Dritten Reich Aufbau Gliederung Recht Verwaltung Band IV 8 Februar 1938 bis 31 August 1939 Oldenbourg Verlag Munchen 1998 S 272 Lebensbeschreibungen der Mitglieder des Grossdeutschen Reichstags aus den sudetendeutschen Gebieten In Der Grossdeutsche Reichstag 1938 Nachtrag Berlin 1939 S 17 34 Rene Kupper Karl Hermann Frank 1898 1946 Politische Biographie eines sudetendeutschen Nationalsozialisten Oldenbourg Verlag Munchen 2010 ISBN 978 3 486 59639 7 S 307 Ernst Klee Das Personenlexikon zum Dritten Reich Frankfurt am Main 2007 S 245 Rene Kupper Karl Hermann Frank 1898 1946 Politische Biographie eines sudetendeutschen Nationalsozialisten Oldenbourg Verlag Munchen 2010 ISBN 978 3 486 59639 7 S 116 134f 313ff Rudolf M Wlaschek Juden in Bohmen Beitrage zur Geschichte des europaischen Judentums im 19 und 20 Jahrhundert Band 66 des Collegiums Carolinum Munchen 1997 ISBN 3 486 56283 5 S 111 Joachim Lilla Martin Doring Andreas Schulz Statisten in Uniform die Mitglieder des Reichstags 1933 1945 Ein biographisches Handbuch Unter Einbeziehung der volkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924 Droste Dusseldorf 2004 ISBN 3 7700 5254 4 S 360 Joachim Lilla Bearbeiter Statisten in Uniform Die Mitglieder des Reichstags 1933 1945 Droste Dusseldorf 2004 ISBN 3 7700 5254 4 S 60 Joachim Lilla Martin Doring Andreas Schulz Statisten in Uniform die Mitglieder des Reichstags 1933 1945 Ein biographisches Handbuch Unter Einbeziehung der volkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924 Droste Dusseldorf 2004 ISBN 3 7700 5254 4 S 72f Ernst Klee Das Personenlexikon zum Dritten Reich Frankfurt am Main 2007 S 324 Joachim Lilla Martin Doring Andreas Schulz Statisten in Uniform die Mitglieder des Reichstags 1933 1945 Ein biographisches Handbuch Unter Einbeziehung der volkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924 Droste Dusseldorf 2004 ISBN 3 7700 5254 4 S 406 Joachim Lilla Martin Doring Andreas Schulz Statisten in Uniform die Mitglieder des Reichstags 1933 1945 Ein biographisches Handbuch Unter Einbeziehung der volkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924 Droste Dusseldorf 2004 ISBN 3 7700 5254 4 S 466 Martin Broszat Das Sudetendeutsche Freikorps In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 1961 S 34f Martin Broszat Das Sudetendeutsche Freikorps In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 1961 S 38 f Martin Broszat Das Sudetendeutsche Freikorps In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 1961 S 38 f Wolfgang Benz Geschichte des Dritten Reiches C H Beck Munchen 2000 ISBN 3 406 46765 2 S 162 f Werner Rohr Der Fall Grun und das Sudetendeutsche Freikorps 2007 S 242 f Runderlass des Ministeriums des Inneren der tschechoslowakischen Republik vom 24 August 1945 uber die Regelung der tschechoslowakischen Staatsburgerschaft nach dem Dekret vom 2 August 1945 PDF 46 kB In Vertreibungs und Enteignungsgesetze dekrete und Ausfuhrungsbestimmungen in Polen Tschechoslowakei Ungarn Rumanien Jugoslawien zwischen 1943 und 1949 Ungarisches Institut Munchen 2005 Zitiert nach Die Vertreibung der deutschen Bevolkerung aus der Tschechoslowakei Hrsg vom Bundesministerium fur Vertriebene Bonn 1957 S 245 258 Heiner Timmermann u a Hrsg Die Benes Dekrete Nachkriegsordnung oder ethnische Sauberung Kann Europa eine Antwort geben Munster 2005 S 275f Sachindex Stichwort Sudetendeutsches Freikorps Quelle Der Prozess gegen die Hauptkriegsverbrecher vor dem Internationalen Gerichtshof Nurnberg Nurnberg 1947 Bd 23 S 137 142 online bei www zeno org Emil Hruska Sudetendeutsche Kapitel Studie zu Ursprung und Entwicklung der sudetendeutschen Anschlussbewegung Deutsch Tschechische Nachrichten Dossier Nr 2 Munchen 2003 S 72 Div takozhSudetska kriza Gibridna vijnaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sudetsko nimecke opolchennya nim chesk Narodni archiv nim Martin Broszat 1961 Das Sudetendeutsche Freikorps PDF Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 9 Jahrgang Heft 1 30

Дата публікації:
Топ