Суворий стиль основний стиль давньогрецького мистецтва в період ранньої класики тобто приблизно в період 490 450 років д

Суворий стиль — основний стиль давньогрецького мистецтва в період ранньої класики, тобто приблизно в період 490—450 років до н. е., який попередував періоду високої класики.

, або Тирановбивці, скульптори Критій та

Характеристика

Суворий стиль відзначений руйнуванням канонічних форм мистецтва архаїки і переходом до ширшого кола засобів, характерного для класики кінця 5 століття. Цей стиль був поширений у багатьох містах грецького світу і представлений різними видами: круглими скульптурами з бронзи, стелами і рельєфами. Можливо, найчудовіше втілення суворого стилю — це метопи Храму Зевса в Олімпії.

Історія терміну

Термін «суворий стиль» введений в його праці нім. Über den Styl und die Herkunft der bemahlten griechischen Thongefäße (1837, Берлін) щодо першої появи червонофігурного вазопису. Починаючи з дослідження Вагн Поулсен|Вагна Поулсена суворого стилю (1937 року) термін пов'язується суто зі скульптурою.

Датування стилю

Для суворого стилю немає прийнятій хронології, датування скульптури початком 5 століття до н. е. приблизне, і, отже, його перша поява імовірно належить до періоду з 525 по 480 рік до н. е. Єдиним виключенням із загального правила є скульптурна група , створена Критієм та Несіотом, датується 477 до н. е. Вона являє собою копію бронзової скульптури, виготовленої Антенором в 514 до н. е., аби вшанувати вбивць тирана Гіппарха.

Цей експонат, тепер відомий тільки за римською копією, зберігає положення тіл і риси обличчя, схожих з архаїчною традицією, поєднуючи їх з новим сприйняттям багатогранності точок огляду, відчуття матеріалу і будови людського тіла. Все це виділяє скульптурну групу як одну з декількох перехідних робіт. Інша подібна робота — «Хлопчик Критія», належить до 480 до н. е. В цій скульптурі розподіл ваги на одну ногу, опущена праве стегно і нахил голови та плечей відрізняються від пізньої архаїки, помітний крок до більшого натуралізму та індивідуалізації в класиці.

Див. також

Джерела

V. H. Poulson, Der strenge Stil, Copenhagen 1937
V. Knigge, Bewegte Figuren. Figuren d. Großplastik im Strengen Stil, Diss. München 1965
F. Schachermeyr, Die frühe Klassik der Griechen, Stuttgart 1966
B. Sismondo Ridgway, The Severe Style in Greek Sculpture, Princeton, N. J. 1970
R. Tölle-Kastenbein, Frühklassische Peplosfiguren, Mainz 1980
R. Thomas, Athletenstatuetten der Spätarchaik und des Strengen Stils., Rome 1981
R. R. Holloway, The Severe Style, New Evidence and Old Problems, in: Numismatica e antichità classiche, Quaderni Ticinesi 17, 1988.