Критій (грец. Κριτίας, ? — 403 до н. е., Афіни) — найзначніший серед, так званих, Тридцяти тиранів в Афінах; давньогрецький філософ, досократик, софіст.
Критій | ||||
---|---|---|---|---|
дав.-гр. Κριτίας | ||||
Народження | 460 до н. е. Стародавні Афіни | |||
Смерть | 403 до н. е. Стародавні Афіни | |||
Громадянство (підданство) | Стародавні Афіни | |||
Знання мов | | |||
Ім'я при народженні | Критій | |||
Діяльність | | |||
Член | Тридцять тиранів | |||
Літературний напрям | Софісти[d] і Досократики | |||
Батько | d | |||
|
Біографія
Походив зі знатного роду Кодридів (від гілки, що походила від Дропида, брата реформатора Солона), родич Платона. Син Каллесхра, сина Крітія (III).
Навчався у софістів: у Горгія і Протагора, був близьким і до кола учнів Сократа. 415 до н. е. був причетним до процесу Алківіада. Критій значно просунувся в політиці 411 до н. е., під час . П'ять років по тому він, як вигнанець, жив у Фессалії, де підбурював народ проти заможних.
404 до н. е. він знову з'явився в Афінах, як член призначеного спартанцями, через Лісандра, правління тридцяти. Він досяг великого впливу серед товаришів, усунув вождя поміркованих Терамена і втягнув співправителів до низки довільних і жорстоких діянь. У боротьбі із демократичними вигнанцями, що повернулись під проводом Тразибула, Критій був убитий на початку 403 до н. е.
Як політичний письменник, філософ, оратор і поет-елегік Критій не раз згадується сучасниками, але твори його до нас не дійшли. Відомо лише про їхні назви — трактат «Про державу» (наголошувалося на незалежності особистості, вільної від закону), сатирична драма «Сізіф» (головна ідея — богів вигадали люди, щоб тримати у покорі простий люд). Платон вивів його головною дійовою особою в своїх діалогах «Тімей» і «Критий».
Джерела
- Маковельский А. О., Досократики, ч. 2, Каз., 1995, гл. 20. (рос.)
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона [ 19 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Реальный словарь классических древностей[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kritij Platon Kritij grec Kritias 403 do n e Afini najznachnishij sered tak zvanih Tridcyati tiraniv v Afinah davnogreckij filosof dosokratik sofist Kritijdav gr KritiasNarodzhennya 460 do n e 460 Starodavni AfiniSmert 403 do n e 403 Starodavni AfiniGromadyanstvo piddanstvo Starodavni AfiniZnannya mov davnogrecka movaIm ya pri narodzhenni KritijDiyalnist politik avtor tragedij pismennik poetChlen Tridcyat tiranivLiteraturnij napryam Sofisti d i DosokratikiBatko dBiografiyaPohodiv zi znatnogo rodu Kodridiv vid gilki sho pohodila vid Dropida brata reformatora Solona rodich Platona Sin Kalleshra sina Kritiya III Navchavsya u sofistiv u Gorgiya i Protagora buv blizkim i do kola uchniv Sokrata 415 do n e buv prichetnim do procesu Alkiviada Kritij znachno prosunuvsya v politici 411 do n e pid chas P yat rokiv po tomu vin yak vignanec zhiv u Fessaliyi de pidburyuvav narod proti zamozhnih 404 do n e vin znovu z yavivsya v Afinah yak chlen priznachenogo spartancyami cherez Lisandra pravlinnya tridcyati Vin dosyag velikogo vplivu sered tovarishiv usunuv vozhdya pomirkovanih Teramena i vtyagnuv spivpraviteliv do nizki dovilnih i zhorstokih diyan U borotbi iz demokratichnimi vignancyami sho povernulis pid provodom Trazibula Kritij buv ubitij na pochatku 403 do n e Yak politichnij pismennik filosof orator i poet elegik Kritij ne raz zgaduyetsya suchasnikami ale tvori jogo do nas ne dijshli Vidomo lishe pro yihni nazvi traktat Pro derzhavu nagoloshuvalosya na nezalezhnosti osobistosti vilnoyi vid zakonu satirichna drama Sizif golovna ideya bogiv vigadali lyudi shob trimati u pokori prostij lyud Platon viviv jogo golovnoyu dijovoyu osoboyu v svoyih dialogah Timej i Kritij DzherelaMakovelskij A O Dosokratiki ch 2 Kaz 1995 gl 20 ros Enciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefrona 19 serpnya 2011 u Wayback Machine ros Realnyj slovar klassicheskih drevnostej nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros