Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стрибаюча хвороба (англ. louping or leaping ill, [ˈlaʊpɪŋɪl]; також англ. ovine encephalomyelitis, infectious encephalomyelitis of sheep, trembling-ill) — зоонозна інфекційна хвороба, яка уражає переважно овець. На неї можуть хворіти й люди. У тварин хвороба характеризується двофазною гарячкою, депресією, атаксією, порушенням м'язової координації, тремором, енцефалітом, паралічем задніх кінцівок, комою та смертю. Хвороба передається кліщами, виникнення її тісно пов'язане з поширенням основного переносника — овечого кліща Ixodes ricinus (англ. castor-bean tick — ріциновий кліщ). Серед птиць уражає помітно червоних рябчиків і тетеруків.
| Стрибаюча хвороба | |
|---|---|
 Патоморфологія змін у мозку ураженої тварини | |
| Спеціальність | інфекційні хвороби і ветеринарія |
| Причини | d |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| DiseasesDB | 7591 |
| MeSH | D008146 |
 Louping ill у Вікісховищі | |
Внаслідок спалахів хвороби може загинути до 60 % стада жуйних тварин. У стадах більшість втрат відбувається у нещеплених молодих тварин, які більше не захищені материнськими антитілами.
Історичні факти
Хвороба була описана у шотландських овець у XVIII столітті. Її пов'язали з передачею кліщів десь у 1830-х роках. Збудник був визнаний як вірус у 1931 році. У 1991 році хвороба людини була описана і віднесена до так званих забутих хвороб.
Етимологія
Назва «louping ill» описує стрибаючу поведінку овець, уражених вірусним енцефалітом — «лат. loup» означає «підніматися в повітря».
Етіологія
| вірус стрибаючої хвороби | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Філограма, яка вказує на зв'язки вірусів групи кліщового енцефаліту. | ||||||||||
| Класифікація вірусів | ||||||||||
| ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Вірус стрибаючої хвороби є ендеміком Британських островів, тоді як у Європі та Азії циркулює вірус кліщового енцефаліту, якій на відміну від цього вірусу не спричинює тяжких уражень у тварин. Був вперше виділений в Селкіркширі (Шотландія) в 1929 році і став першим із виділених вірусів, що передається членистоногими, в Європі.
Має 4 субтипи: британський, ірландський, іспанський і турецький. Вважалося, що це кілька споріднених вірусів (турецького енцефаліту овець, грецького енцефаліту кіз, іспанського енцефаліту овець та іспанського енцефаліту кіз). Вони описані у дрібних жуйних за межами районів, де традиційно зустрічалася стрибаюча хвороба. Хоча було запропоновано їх вважати окремими видами, деякі чи всі з цих вірусів є такими, що нині вважаються варіантами вірусу стрибаючої хвороби, адже вони мають схожих хазяїв, подібні патологічні прояви та переносників. Вірус Negishi, який був виділений в Японії в 1940-х роках, дуже схожий на вірус, який нещодавно виявили в Росії.
Як і всі представники цього роду, вірус має позитивно спрямований одноланцюговий РНК-геном завдовжки приблизно 11 kb. Секвенування повного геному вірусу показало, що він має консервативну структуру, типову для усіх Flaviviridae. Поділяється на структурні (капсид (C), премембранний (prM), оболонковий (E)) і неструктурні гени (NS1, NS2A, NS2B, NS3, NS4A, NS4B, NS5).
Після проникнення в клітину геном не розкривається і безпосередньо транслюється в один поліпептид, який протеолітично розщеплюється комбінацією протеаз, що кодуються клітиною-хазяїном і вірусом. Білок оболонки має антигенну перехресну реактивність з іншими представниками кліщових флавівірусів і є основною мішенню нейтралізуючих антитіл. Вірус, як і багато вірусів, чутливий до високої температури, дезінфікуючих засобів і кислого середовища.
Глікопротеїни оболонки обох вірусів демонструють високий ступінь ідентичності амінокислот. Дивно, але TBEV не спричинює захворювання у овець, тоді як може породити тяжкі хвороби у людей. Молекулярна філогенія на основі гена оболонки ізолятів вірусу з Британських островів припускає, що існує чотири географічно окремих лінії (генотип 1, Шотландія та Англія; генотип 2, Шотландія; генотип 3, Уельс; і генотип 4, Ірландія). Цей аналіз також припускає, що ізолят, про який повідомляється з Норвегії, походить із Великої Британії, угруповавшись із ізолятами генотипу 1 із Шотландії та Англії. Існує менше ніж 5 % нуклеотидної дивергенції в послідовності кодування оболонки між усіма досліджуваними зразками, і географічне розділення протягом багатьох років, ймовірно, сприяло наявній генетичній варіації, хоча, здається, немає ніяких змін у проявах хвороби у овець. Аналіз молекулярних послідовностей варіації гена оболонки вірусу привів до припущень, що він вперше був введений в Ірландію приблизно 800 років тому, імовірно, від попередника. Вважається, що розбіжність між вірусами виникла за останні 300 років і тісно пов'язана з переміщенням худоби на Британських островах. Молекулярно-генетичні дослідження вірусу, виділеного від іспанських кіз у 2011 році, показали, що цей ізолят на 94 % ідентичний штаму з Великої Британії, який було проаналізовано, і на 93 % ідентичний вірусу іспанського енцефаліту овець. На додаток до повної геномної послідовності, опублікованої в 1997 році, яка спочатку була виділена з інфікованого кліща, але серійно пасована в клітинній культурі перед секвенуванням, другий геном був секвенований безпосередньо зі спинного мозку вівці з ознаками неврологічного захворювання. Цей другий геном показав 95,6 % ідентичності з оригінальним геномом і 97,5 % на рівні амінокислот. Ця інформація є важливою для встановлення ступеня варіації вірусу, для розмежування членів групи флавівірусів, що переносяться кліщами, та для розуміння основних причин різних властивостей вірулентності всередині цієї таксономічної групи.
Епідеміологічні особливості
Захворювання виявляється переважно у тварин із гірських районів Великої Британії та Ірландії. Найперше уражаються барани. Клінічні випадки також спорадично задокументовані у кіз, великої рогатої худоби, коней, лам, альпак, свиней, собак, благородних оленів, козуль, зайців та деяких інших ссавців. Серопозитивні дикі лосі, благородні олені та козулі були виявлені в Норвегії. Тривалий час інформація про поширення хвороби не була достеменно вивченою, адже часто подібні прояви обумовлювала Anaplasma phagocytophilum, яка є збудником гранулоцитарного анаплазмозу, в тому числі, й у людини.
У життєвому циклі кліща I. ricinus виділяють три стадії розвитку: личинка, німфа і доросла особина. Личинкам і німфам потрібна кров перед метаморфозом на наступну стадію, а заплідненим самкам потрібна кров до розвитку яєць і відкладення яєць. У Великій Британії кліщі стають активними, коли температура піднімається вище +7 °C. Одна когорта кожної стадії життєвого циклу I. ricinus виходить із попередньої стадії наприкінці літа та восени. Ці щойно з'явилися кліщі стають активними і харчуються, якщо хазяї доступні восени, або зимують як негодовані кліщі, а замість цього харчуються навесні та на початку літа, коли температура піднімається вище порогових рівнів. Через явище діапаузи (затримка розвитку у відповідь на зміни довкілля) кліщі, які харчуються восени, не линяють до наступної осені. Ті, що живляться навесні, не зазнають діапаузи і з'являються в один і той же час, протягом осінніх місяців. Годуванню передує поведінка, яка називається пошуком, коли кліщі підіймаються рослинністю до відкритих місць і з піднятими вгору передніми кінцівками чекають випадкового контакту з господарем. Рух, тепло і вуглекислий газ, які видихає потенційний хазяїн, забезпечують атрактантів для кліщів у пошуку. Під час спекотних сухих умов, що зустрічаються влітку, кліщі у пошуку демонструють позитивний геотропізм, переміщаючись у трав'яний килимок, імовірно, щоб уникнути висихання та смерті. У цей час, якщо запаси енергії вичерпаються, кліщ загине. Дрібні ссавці, птахи та рептилії є придатними хазяїв для ювенільних стадій, але більші ссавці, зокрема вівці та олені, віддають перевагу дорослим стадіям. Весь життєвий цикл триває приблизно 3 роки, хоча може знадобитися й більше часу. Існують, як правило, сезонні моделі захворюваності навесні та наприкінці літа / осені, які збігаються з місяцями, в які живиться I. ricinus. Вірус активно реплікується в кліщі і може пережити перехід між стадіями, відомий як транстадіальна передача, але на сьогоднішній день немає доказів трансоваріальної передачі цього вірусу.
Передача через спільне годування, коли неінфіковані кліщі можуть заразитися через споживання в безпосередній близькості від інфікованого кліща, виявлена у I. ricinus, які годуються на гірських зайцях. Було багато припущень, що ссавці (крім овець), такі як гризуни, олені та зайці можуть бути резервуаром для цього вірусу. Зараженість кліщами у таких видів може бути високою. Однак досі немає переконливих доказів того, що будь-який конкретний вид є життєво важливим для підтримки циркуляції вірусу в певній місцевості.
Інфікування людей відбувається при професійному контакті з інфікованою худобою. Тваринники, працівники бойні, м'ясники та ветеринари, які контактують з вівцями або іншими потенційно інфікованими видами, піддаються найбільшому ризику. Науковці, лаборанти, які працюють з вірусом, також піддаються особливому ризику, оскільки повідомлено про низку добре задокументованих випадків лабораторної інфекції. Зараження людини від кліщів у ендемічних районах на даний момент не визначена кількісно, хоча в майбутньому таке може збільшитися через зміни соціально-економічних і кліматичних факторів, наприклад, збільшення рекреаційного використання сільської місцевості або зміни клімату, що може призвести до зміни популяції кліщів.
Патогенез
Перебіг хвороби у всіх видів схожий і відрізняється лише інтенсивністю вірусемії та частотою розвитку клінічних ознак. Після зараження інфікованим кліщем вірус спочатку розмножується в лімфоїдних тканинах, що призводить до вірусемії, яка триває 1–5 днів. Під час вірусемії може спостерігатися гарячкова реакція, але явні клінічні ознаки, як правило, відсутні, поки вірус не потрапить у ЦНС і не почне реплікацію, навіть якщо імунна відповідь елімінує вірус із екстранейрональних тканин. Ступінь нейронального пошкодження внаслідок реплікації вірусу визначає тяжкість ознак: від відсутності (субклінічні) через неврологічну дисфункцію різного ступеня до раптової смерті. Гістологічне дослідження ЦНС зазвичай показує негнійний (лімфоцитарний) поліоенцефаломієліт з ураженням у всьому мозку, але переважно в його стовбурі. Відомо про імуносупресивну дію цього мікроорганізму. Супутня патологія може бути складною та пов'язаною із вторинною бактеріальною та грибковою інфекцією, що пояснює високу летальність, яка спостерігається при виведенні на заражені кліщами пасовища.
Клінічні прояви у людей
Захворювання у людей може проявлятися по-різному. Серологічні дослідження груп ризику свідчать про те, що більшість випадків зараження перебігає безсимптомно або призводить до грипоподібного захворювання з гарячкою, головним болем і м'язовою скутістю. У деяких випадках це супроводжується подальшим періодом підвищення температури з більш серйозними неврологічними ознаками, представлені як захворювання, подібне до поліомієліту.
Причина відсутності зареєстрованих випадків захворювання людей протягом останніх кількох десятиліть неясна, хоча щорічно повідомляють про численні випадки енцефаліту невідомого походження), хоча деякі можуть являти собою випадки стрибаючої хвороби. Можливо, недостатня поінформованість клініцистів або відсутність специфічного тестування могли спричинити відсутність зареєстрованих випадків.
Є свідчення про можливість поодиноких випадків клінічного перебігу за типом геморагічної гарячки.
Хвороба у тварин
Інкубаційний період коливається від 6 до 18 днів у овець. У парентерально прищеплених рябчиків клінічні ознаки розвинулися на 2-8 добу. Перебіг інфекції у всіх видів схожий і відрізняється лише інтенсивністю вірусемії та частотою розвитку клінічних ознак.
У овець хвороба характеризується початковою гарячковою стадією, під час якої у тварин можуть виникати неспецифічні ознаки, такі, як депресія та анорексія, а потім у деяких тварин незначні (наприклад, транзиторна атаксія) чи, навіть, тяжкі неврологічні прояви. Гарячка не постійно присутня протягом другої, неврологічної стадії. У отарах овець летальність коливається від 60 % у новопривезених поголів'ях, до 5–10 % у овець, які акліматизувалися на пасовищі.
Велика рогата худоба також іноді заражається і має неврологічні прояви. Захворювання коней включає атаксію, м'язовий тремор і підвищену збудливість. У всіх випадках уражені коні одужали з високим титром антитіл проти вірусу.
Примітки
- Louping Ill [ 25 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела
- C. L. Jeffries, K. L. Mansfield, L. P. Phipps, P. R. Wakeley, R. Mearns, A. Schock, S. Bell, A. C. Breed, A. R. Fooks, N. Johnson Louping ill virus: an endemic tick-borne disease of Great Britain. J Gen Virol. 2014 May 1; 95(Pt 5): 1005—1014. doi: 10.1099/vir.0.062356-0 PMCID: PMC4811648 PMID 24552787 [1] (англ.)
- Louping ill. Center for Food Security and Public Health, College of Veterinary Medicine, Iowa State University, 2005-08-05 [2] [ 30 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Meaning of LOUPING ILL in English [ 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Intestinal Diseases in Sheep and Goats [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stribayucha hvoroba angl louping or leaping ill ˈ l aʊ p ɪ ŋ ɪ l takozh angl ovine encephalomyelitis infectious encephalomyelitis of sheep trembling ill zoonozna infekcijna hvoroba yaka urazhaye perevazhno ovec Na neyi mozhut hvoriti j lyudi U tvarin hvoroba harakterizuyetsya dvofaznoyu garyachkoyu depresiyeyu ataksiyeyu porushennyam m yazovoyi koordinaciyi tremorom encefalitom paralichem zadnih kincivok komoyu ta smertyu Hvoroba peredayetsya klishami viniknennya yiyi tisno pov yazane z poshirennyam osnovnogo perenosnika ovechogo klisha Ixodes ricinus angl castor bean tick ricinovij klish Sered ptic urazhaye pomitno chervonih ryabchikiv i teterukiv Stribayucha hvorobaPatomorfologiya zmin u mozku urazhenoyi tvariniPatomorfologiya zmin u mozku urazhenoyi tvariniSpecialnist infekcijni hvorobi i veterinariyaPrichini dKlasifikaciya ta zovnishni resursiDiseasesDB 7591MeSH D008146 Louping ill u Vikishovishi Vnaslidok spalahiv hvorobi mozhe zaginuti do 60 stada zhujnih tvarin U stadah bilshist vtrat vidbuvayetsya u nesheplenih molodih tvarin yaki bilshe ne zahisheni materinskimi antitilami Istorichni faktiHvoroba bula opisana u shotlandskih ovec u XVIII stolitti Yiyi pov yazali z peredacheyu klishiv des u 1830 h rokah Zbudnik buv viznanij yak virus u 1931 roci U 1991 roci hvoroba lyudini bula opisana i vidnesena do tak zvanih zabutih hvorob EtimologiyaNazva louping ill opisuye stribayuchu povedinku ovec urazhenih virusnim encefalitom lat loup oznachaye pidnimatisya v povitrya Etiologiya virus stribayuchoyi hvorobi Filograma yaka vkazuye na zv yazki virusiv grupi klishovogo encefalitu Klasifikaciya virusiv Grupa Grupa IV Pozitivno spryamovani odnolancyugovi RNK virusi Ryad Amarillovirales Rodina Flaviviridae Rid Flavivirus Vid Louping ill virus Posilannya Vikishovishe Louping ill Virus stribayuchoyi hvorobi ye endemikom Britanskih ostroviv todi yak u Yevropi ta Aziyi cirkulyuye virus klishovogo encefalitu yakij na vidminu vid cogo virusu ne sprichinyuye tyazhkih urazhen u tvarin Buv vpershe vidilenij v Selkirkshiri Shotlandiya v 1929 roci i stav pershim iz vidilenih virusiv sho peredayetsya chlenistonogimi v Yevropi Maye 4 subtipi britanskij irlandskij ispanskij i tureckij Vvazhalosya sho ce kilka sporidnenih virusiv tureckogo encefalitu ovec greckogo encefalitu kiz ispanskogo encefalitu ovec ta ispanskogo encefalitu kiz Voni opisani u dribnih zhujnih za mezhami rajoniv de tradicijno zustrichalasya stribayucha hvoroba Hocha bulo zaproponovano yih vvazhati okremimi vidami deyaki chi vsi z cih virusiv ye takimi sho nini vvazhayutsya variantami virusu stribayuchoyi hvorobi adzhe voni mayut shozhih hazyayiv podibni patologichni proyavi ta perenosnikiv Virus Negishi yakij buv vidilenij v Yaponiyi v 1940 h rokah duzhe shozhij na virus yakij neshodavno viyavili v Rosiyi Yak i vsi predstavniki cogo rodu virus maye pozitivno spryamovanij odnolancyugovij RNK genom zavdovzhki priblizno 11 kb Sekvenuvannya povnogo genomu virusu pokazalo sho vin maye konservativnu strukturu tipovu dlya usih Flaviviridae Podilyayetsya na strukturni kapsid C premembrannij prM obolonkovij E i nestrukturni geni NS1 NS2A NS2B NS3 NS4A NS4B NS5 Pislya proniknennya v klitinu genom ne rozkrivayetsya i bezposeredno translyuyetsya v odin polipeptid yakij proteolitichno rozsheplyuyetsya kombinaciyeyu proteaz sho koduyutsya klitinoyu hazyayinom i virusom Bilok obolonki maye antigennu perehresnu reaktivnist z inshimi predstavnikami klishovih flavivirusiv i ye osnovnoyu mishennyu nejtralizuyuchih antitil Virus yak i bagato virusiv chutlivij do visokoyi temperaturi dezinfikuyuchih zasobiv i kislogo seredovisha Glikoproteyini obolonki oboh virusiv demonstruyut visokij stupin identichnosti aminokislot Divno ale TBEV ne sprichinyuye zahvoryuvannya u ovec todi yak mozhe poroditi tyazhki hvorobi u lyudej Molekulyarna filogeniya na osnovi gena obolonki izolyativ virusu z Britanskih ostroviv pripuskaye sho isnuye chotiri geografichno okremih liniyi genotip 1 Shotlandiya ta Angliya genotip 2 Shotlandiya genotip 3 Uels i genotip 4 Irlandiya Cej analiz takozh pripuskaye sho izolyat pro yakij povidomlyayetsya z Norvegiyi pohodit iz Velikoyi Britaniyi ugrupovavshis iz izolyatami genotipu 1 iz Shotlandiyi ta Angliyi Isnuye menshe nizh 5 nukleotidnoyi divergenciyi v poslidovnosti koduvannya obolonki mizh usima doslidzhuvanimi zrazkami i geografichne rozdilennya protyagom bagatoh rokiv jmovirno spriyalo nayavnij genetichnij variaciyi hocha zdayetsya nemaye niyakih zmin u proyavah hvorobi u ovec Analiz molekulyarnih poslidovnostej variaciyi gena obolonki virusu priviv do pripushen sho vin vpershe buv vvedenij v Irlandiyu priblizno 800 rokiv tomu imovirno vid poperednika Vvazhayetsya sho rozbizhnist mizh virusami vinikla za ostanni 300 rokiv i tisno pov yazana z peremishennyam hudobi na Britanskih ostrovah Molekulyarno genetichni doslidzhennya virusu vidilenogo vid ispanskih kiz u 2011 roci pokazali sho cej izolyat na 94 identichnij shtamu z Velikoyi Britaniyi yakij bulo proanalizovano i na 93 identichnij virusu ispanskogo encefalitu ovec Na dodatok do povnoyi genomnoyi poslidovnosti opublikovanoyi v 1997 roci yaka spochatku bula vidilena z infikovanogo klisha ale serijno pasovana v klitinnij kulturi pered sekvenuvannyam drugij genom buv sekvenovanij bezposeredno zi spinnogo mozku vivci z oznakami nevrologichnogo zahvoryuvannya Cej drugij genom pokazav 95 6 identichnosti z originalnim genomom i 97 5 na rivni aminokislot Cya informaciya ye vazhlivoyu dlya vstanovlennya stupenya variaciyi virusu dlya rozmezhuvannya chleniv grupi flavivirusiv sho perenosyatsya klishami ta dlya rozuminnya osnovnih prichin riznih vlastivostej virulentnosti vseredini ciyeyi taksonomichnoyi grupi Epidemiologichni osoblivostiZahvoryuvannya viyavlyayetsya perevazhno u tvarin iz girskih rajoniv Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi Najpershe urazhayutsya barani Klinichni vipadki takozh sporadichno zadokumentovani u kiz velikoyi rogatoyi hudobi konej lam alpak svinej sobak blagorodnih oleniv kozul zajciv ta deyakih inshih ssavciv Seropozitivni diki losi blagorodni oleni ta kozuli buli viyavleni v Norvegiyi Trivalij chas informaciya pro poshirennya hvorobi ne bula dostemenno vivchenoyu adzhe chasto podibni proyavi obumovlyuvala Anaplasma phagocytophilum yaka ye zbudnikom granulocitarnogo anaplazmozu v tomu chisli j u lyudini U zhittyevomu cikli klisha I ricinus vidilyayut tri stadiyi rozvitku lichinka nimfa i dorosla osobina Lichinkam i nimfam potribna krov pered metamorfozom na nastupnu stadiyu a zaplidnenim samkam potribna krov do rozvitku yayec i vidkladennya yayec U Velikij Britaniyi klishi stayut aktivnimi koli temperatura pidnimayetsya vishe 7 C Odna kogorta kozhnoyi stadiyi zhittyevogo ciklu I ricinus vihodit iz poperednoyi stadiyi naprikinci lita ta voseni Ci shojno z yavilisya klishi stayut aktivnimi i harchuyutsya yaksho hazyayi dostupni voseni abo zimuyut yak negodovani klishi a zamist cogo harchuyutsya navesni ta na pochatku lita koli temperatura pidnimayetsya vishe porogovih rivniv Cherez yavishe diapauzi zatrimka rozvitku u vidpovid na zmini dovkillya klishi yaki harchuyutsya voseni ne linyayut do nastupnoyi oseni Ti sho zhivlyatsya navesni ne zaznayut diapauzi i z yavlyayutsya v odin i toj zhe chas protyagom osinnih misyaciv Goduvannyu pereduye povedinka yaka nazivayetsya poshukom koli klishi pidijmayutsya roslinnistyu do vidkritih misc i z pidnyatimi vgoru perednimi kincivkami chekayut vipadkovogo kontaktu z gospodarem Ruh teplo i vuglekislij gaz yaki vidihaye potencijnij hazyayin zabezpechuyut atraktantiv dlya klishiv u poshuku Pid chas spekotnih suhih umov sho zustrichayutsya vlitku klishi u poshuku demonstruyut pozitivnij geotropizm peremishayuchis u trav yanij kilimok imovirno shob uniknuti visihannya ta smerti U cej chas yaksho zapasi energiyi vicherpayutsya klish zagine Dribni ssavci ptahi ta reptiliyi ye pridatnimi hazyayiv dlya yuvenilnih stadij ale bilshi ssavci zokrema vivci ta oleni viddayut perevagu doroslim stadiyam Ves zhittyevij cikl trivaye priblizno 3 roki hocha mozhe znadobitisya j bilshe chasu Isnuyut yak pravilo sezonni modeli zahvoryuvanosti navesni ta naprikinci lita oseni yaki zbigayutsya z misyacyami v yaki zhivitsya I ricinus Virus aktivno replikuyetsya v klishi i mozhe perezhiti perehid mizh stadiyami vidomij yak transtadialna peredacha ale na sogodnishnij den nemaye dokaziv transovarialnoyi peredachi cogo virusu Peredacha cherez spilne goduvannya koli neinfikovani klishi mozhut zarazitisya cherez spozhivannya v bezposerednij blizkosti vid infikovanogo klisha viyavlena u I ricinus yaki goduyutsya na girskih zajcyah Bulo bagato pripushen sho ssavci krim ovec taki yak grizuni oleni ta zajci mozhut buti rezervuarom dlya cogo virusu Zarazhenist klishami u takih vidiv mozhe buti visokoyu Odnak dosi nemaye perekonlivih dokaziv togo sho bud yakij konkretnij vid ye zhittyevo vazhlivim dlya pidtrimki cirkulyaciyi virusu v pevnij miscevosti Infikuvannya lyudej vidbuvayetsya pri profesijnomu kontakti z infikovanoyu hudoboyu Tvarinniki pracivniki bojni m yasniki ta veterinari yaki kontaktuyut z vivcyami abo inshimi potencijno infikovanimi vidami piddayutsya najbilshomu riziku Naukovci laboranti yaki pracyuyut z virusom takozh piddayutsya osoblivomu riziku oskilki povidomleno pro nizku dobre zadokumentovanih vipadkiv laboratornoyi infekciyi Zarazhennya lyudini vid klishiv u endemichnih rajonah na danij moment ne viznachena kilkisno hocha v majbutnomu take mozhe zbilshitisya cherez zmini socialno ekonomichnih i klimatichnih faktoriv napriklad zbilshennya rekreacijnogo vikoristannya silskoyi miscevosti abo zmini klimatu sho mozhe prizvesti do zmini populyaciyi klishiv PatogenezPerebig hvorobi u vsih vidiv shozhij i vidriznyayetsya lishe intensivnistyu virusemiyi ta chastotoyu rozvitku klinichnih oznak Pislya zarazhennya infikovanim klishem virus spochatku rozmnozhuyetsya v limfoyidnih tkaninah sho prizvodit do virusemiyi yaka trivaye 1 5 dniv Pid chas virusemiyi mozhe sposterigatisya garyachkova reakciya ale yavni klinichni oznaki yak pravilo vidsutni poki virus ne potrapit u CNS i ne pochne replikaciyu navit yaksho imunna vidpovid eliminuye virus iz ekstranejronalnih tkanin Stupin nejronalnogo poshkodzhennya vnaslidok replikaciyi virusu viznachaye tyazhkist oznak vid vidsutnosti subklinichni cherez nevrologichnu disfunkciyu riznogo stupenya do raptovoyi smerti Gistologichne doslidzhennya CNS zazvichaj pokazuye negnijnij limfocitarnij polioencefalomiyelit z urazhennyam u vsomu mozku ale perevazhno v jogo stovburi Vidomo pro imunosupresivnu diyu cogo mikroorganizmu Suputnya patologiya mozhe buti skladnoyu ta pov yazanoyu iz vtorinnoyu bakterialnoyu ta gribkovoyu infekciyeyu sho poyasnyuye visoku letalnist yaka sposterigayetsya pri vivedenni na zarazheni klishami pasovisha Klinichni proyavi u lyudejZahvoryuvannya u lyudej mozhe proyavlyatisya po riznomu Serologichni doslidzhennya grup riziku svidchat pro te sho bilshist vipadkiv zarazhennya perebigaye bezsimptomno abo prizvodit do gripopodibnogo zahvoryuvannya z garyachkoyu golovnim bolem i m yazovoyu skutistyu U deyakih vipadkah ce suprovodzhuyetsya podalshim periodom pidvishennya temperaturi z bilsh serjoznimi nevrologichnimi oznakami predstavleni yak zahvoryuvannya podibne do poliomiyelitu Prichina vidsutnosti zareyestrovanih vipadkiv zahvoryuvannya lyudej protyagom ostannih kilkoh desyatilit neyasna hocha shorichno povidomlyayut pro chislenni vipadki encefalitu nevidomogo pohodzhennya hocha deyaki mozhut yavlyati soboyu vipadki stribayuchoyi hvorobi Mozhlivo nedostatnya poinformovanist klinicistiv abo vidsutnist specifichnogo testuvannya mogli sprichiniti vidsutnist zareyestrovanih vipadkiv Ye svidchennya pro mozhlivist poodinokih vipadkiv klinichnogo perebigu za tipom gemoragichnoyi garyachki Hvoroba u tvarinInkubacijnij period kolivayetsya vid 6 do 18 dniv u ovec U parenteralno prisheplenih ryabchikiv klinichni oznaki rozvinulisya na 2 8 dobu Perebig infekciyi u vsih vidiv shozhij i vidriznyayetsya lishe intensivnistyu virusemiyi ta chastotoyu rozvitku klinichnih oznak U ovec hvoroba harakterizuyetsya pochatkovoyu garyachkovoyu stadiyeyu pid chas yakoyi u tvarin mozhut vinikati nespecifichni oznaki taki yak depresiya ta anoreksiya a potim u deyakih tvarin neznachni napriklad tranzitorna ataksiya chi navit tyazhki nevrologichni proyavi Garyachka ne postijno prisutnya protyagom drugoyi nevrologichnoyi stadiyi U otarah ovec letalnist kolivayetsya vid 60 u novoprivezenih pogoliv yah do 5 10 u ovec yaki aklimatizuvalisya na pasovishi Velika rogata hudoba takozh inodi zarazhayetsya i maye nevrologichni proyavi Zahvoryuvannya konej vklyuchaye ataksiyu m yazovij tremor i pidvishenu zbudlivist U vsih vipadkah urazheni koni oduzhali z visokim titrom antitil proti virusu PrimitkiLouping Ill 25 grudnya 2021 u Wayback Machine angl DzherelaC L Jeffries K L Mansfield L P Phipps P R Wakeley R Mearns A Schock S Bell A C Breed A R Fooks N Johnson Louping ill virus an endemic tick borne disease of Great Britain J Gen Virol 2014 May 1 95 Pt 5 1005 1014 doi 10 1099 vir 0 062356 0 PMCID PMC4811648 PMID 24552787 1 angl Louping ill Center for Food Security and Public Health College of Veterinary Medicine Iowa State University 2005 08 05 2 30 listopada 2021 u Wayback Machine angl PosilannyaMeaning of LOUPING ILL in English 30 grudnya 2021 u Wayback Machine angl Intestinal Diseases in Sheep and Goats 29 zhovtnya 2021 u Wayback Machine angl