Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Страсті Жанни д Арк фр La passion de Jeanne d Arc французька історична драма 1928 року поставлена данським режисером Кар

Страсті Жанни д'Арк

Страсті Жанни д'Арк

«Страсті Жанни д'Арк» (фр. La passion de Jeanne d'Arc) — французька історична драма 1928 року, поставлена данським режисером Карлом Теодором Дреєром. Фільм вважається однією із загальновизнаних вершин світового кінематографу. На 1 березня 2024 року фільм займав 222-гу позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Страсті Жанни д'Арк
La passion de Jeanne d'Arc
image
Жанрісторична драма / біографічний
РежисерКарл Теодор Дреєр
СценаристиКарл Теодор Дреєр
У головних
ролях
Ежен Сільвен
ОператорРудольф Мате
КомпозиториВіктор Алікс, Лео Пуге
Художникидекорації: , Жан Юго
костюми: Валентина Юго
КінокомпаніяSociété générale des films
Дистриб'юторGaumont і Netflix
Тривалість82 хв. (відновлена версія)
Мованімий (французькі інтертитри)
Країнаimage Франція
Рік1928
Дата виходу21 квітня 1928 (Данія)
25 жовтня 1928 (Франція)
Кошторис8 млн франків
IMDbID 0019254
РейтингIMDb: image
image Страсті Жанни д'Арк у Вікісховищі

Сюжет

14 лютого 1431 року в Руані проходить процес над Жанною д'Арк. Він починається в приміщенні суду; судді розпитують Жанну про її життя, покликання, про явлення святого Михайла. На питання про те, навіщо вона носить чоловіче вбрання, Жанна відповідає, що зніме його, як тільки завершить свою місію. Вона сподівається, що Бог врятує її душу. Вона не визнає суддів і просить відвести її до Папи, але їй у цьому відмовляють. Допит триває в камері Жанни. Щоб спрямувати процес в русло, угодне суддям, Ніколя Луазелер пише підробного листа від імені короля Карла, адресований Жанні. Оскільки та не уміє читати, Ніколя читає їй лист уголос. У цьому листі король радить Жанні в усьому покладатися на Луазелера, її покровителя і захисника. Тепер, перш ніж відповісти на деякі питання, вона радиться з ним поглядом. Луазелер підказує їй відповісти ствердно на питання, чи упевнена вона у своєму пробаченні. На питання: чи «Перебуваєте ви у благодаті»? — Луазелер, бажаючи згубити Жанну, не реагує ніяк. Жанна відповідає: «Якщо перебуваю, та допоможе мені Господь зберегти її; якщо не перебуваю, та допоможе мені Господь добитися її». Вона пристрасно бажає вислухати месу, але відмовляється зняти заради цього чоловічий одяг.

Для Жанни готують тортури: три стражники знущаються з неї, один силою знімає з неї кільце, інший надіває їй на голову солом'яну корону. Її відводять до камери тортур. Вона відмовляється письмово відректися від своїх слів. Злякавшись виду тортурних інструментів, вона заявляє, що навіть якщо її змусять говорити силою, пізніше вона відмовиться від сказаного. Вона непритомніє, її відносять на ліжко де роблять та роблять кровопускання. Жанна просить, щоб їй принесли причастя, побачивши його дуже радіє, але причастя у неї віднімають, коли вона знову відмовляється підписати зречення. Вона називає суддів посланцями диявола. Для останнього допиту Жанну відводять на цвинтар недалеко від місця страти, де вона підписує акт зречення. Їй говорять, що відтепер вона повертається в лоно церкви, але буде засуджена до довічного ув'язнення. Жанні стрижуть волосся; вона просить знову скликати суддів. «Я збрехала, — говорить вона. — Я відреклася від Господа, щоб залишитися в живих». По окрузі розходиться звістка про те, що Жанна відмовилася від своїх слів. Одягнена в одежу грішниці, що кається, вона підіймається на вогнище. Її прив'язують до стовпа та підпалюють. Очевидець страти говорить: «Ви спалили святу». Англійським солдатам доводиться вгамовувати бунт, що охопив Руан і околиці.

В ролях

···· Жанна
···· єпископ Кошон
Моріс Шуц ···· Ніколя Луазелер
···· Жан Бопер
···· [fr]
Антонен Арто ···· Жан Массьє, чернець
···· інквізитор [fr]
Жан д'Ід ···· Ніколя де Упвілль
···· Мартен Ладвеню
судді
  • Арман Люрвіль
  • Жак Арна
  • Александр Міхалеску
  • Реймон Нарлей
  • Анрі Маяр
  • Мішель Симон
  • Жан Ейм
  • Леон Ларів
  • Поль Жорж

Робота над фільмом

Робота над фільмом тривала близько півтора року. Для зйомок фільму К. Т. Дреєр розробив спеціальні декорації з рухливими стінами, на створення яких пішла основна частина виділеного бюджету. При цьому декорації в кадрі видно лише фрагментарно, оскільки основний акцент зроблено на великі плани персонажів. На фільмуванні ніхто з акторів не гримувався, що було в ті часи абсолютно безпрецедентно.

В ролі ченця Жана Масьє (фр. Jean Massieu) знімався майбутній творець , режисер, актор, поет, філософ, — інтелектуальний фетиш XX століття Антонен Арто.

Прем'єра

За задумом режисера, фільм повинен демонструватися без звукового супроводу, в повній тиші. Прем'єра фільму відбулася в Данії 21 квітня 1928 року, у Франції — 25 жовтня 1928 року. Фільм був заборонений до показу у Великій Британії через те, що англійські солдати зображені в ньому як садисти, що знущаються з Жанни.

Втрата і відтворення

До паризької прем'єри за наказом архієпископа паризького та урядових цензорів у фільм були зроблені значні купюри, що розгнівили Дреєра, думкою якого знехтували. Негатив оригінальної версії загинув при пожежі на берлінській студії UFA 6 грудня 1928 року; збереглося лише кілька копій. Дреєру вдалося змонтувати нову версію зі знехтуваних раніше дублів, проте у 1929 році й ця робота загинула при пожежі в лабораторії.

У 1951 французький кінознавець Жозеф-Марі Ло Дюка знайшов дубль-негатив другої версії в архіві студії «Gaumont» і зробив власний монтаж фільму з субтитрами та музикою Вівальді, Альбіноні та інших композиторів епохи бароко. Ця версія упродовж багатьох років залишалася єдиною. Дреєр був невдоволений цією версією, назвавши її позбавленою смаку.

У 1981 році в Осло в коморі психіатричної клініки виявили коробки з плівкою, на яких значилося «Страсті Жанни д'Арк». Їх відіслали в , де лише через три роки їх вміст дослідили та встановили, що це копія оригінальної версії, що чудово збереглася, з данськими субтитрами.

У 1985 році Французька сінематека випустила відновлену версію фільму, в якій було повністю збережено монтаж знайденої в Осло копії, а субтитри перекладені з данського на французький. Для цієї версії композитор у 1994 року написав музичний супровід — ораторію «Голосу світла» («Voices of Light»).

У XXI столітті над створенням звукового супроводу до «Страстей Жанни д'Арк» працювали учасники британських груп «Portishead» і «Goldfrapp» Едріан Атлі та Вілл Грегорі.

Оцінки та вплив

За оцінкою американського кінокритика (яку підтримують багато інших кінокритиків), робота у фільмі Дреєра — «можливо, найкраща акторська гра, коли-небудь знята на плівку». Інший авторитетний кінознавець, Дж. Розенбаум, назвав фільм Дреєра «вершиною німого кіно — і, ймовірно, кінематографу в цілому» (the pinnacle of silent cinema — and perhaps of the cinema itself).

Визнання

Нагороди та номінації фільму «Страсті Жанни д'Арк»
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1929 Національна рада кінокритиків США ТОП іноземних фільмів Страсті Жанни д'Арк Включення
2010 Онлайн Асоціація кіно і телебачення Найкращий фільм Перемога

Джерела

  • Клод Бейли. 1928. Страсти Жанны д'Арк // Кино: фильмы, ставшие событиями = Les films-clés du sinéma. — СПб. : Академический проект, 1998. — С. 66-69. — 3000 прим. — ISBN 5-7331-0127-Х.
  • Лурселль, Жак. La passion de Jeanne d'Arc/Страсти Жанны д'Арк // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 757-768. — 3000 прим. — .(рос.)

Примітки

  1. Жак Лурселль, 2009.
  2. The Top 50 Greatest Films of All Time | British Film Institute
  3. Про це повідомляв «New Musical Express». За даними видання, музиканти повинні були взяти участь в спеціальному проекті «живого» озвучення стрічки. Планувалося, що Атлі і Грегорі виступлять у складі невеликого колективу, який виконуватиме музичні твори безпосередньо під час показу «Страстей». у концертному залі Colston Hall в Бристолі. Акція відбулася 7 травня 2010 року.
  4. . The Passion of Joan of Arc :: rogerebert.com :: Great Movies [ 2013-02-06 у Wayback Machine.]
  5. О. Рязанова. Дрейер Карл Теодор // Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 64. — . з джерела 10 листопада 2014
  6. Нагороди та номінації фільму «Страсті Жанни д'Арк» на сайті IMDb

Посилання

  • image Страсті Жанни д'Арк на сайті IMDb (англ.) image (станом на 23.08.2021)
  • Страсті Жанни д'Арк на сайті AlloCiné (фр.) image (станом на 00.00.2016)
  • «Страсті Жанни д'Арк» на сайті Rotten Tomatoes (англ.) image image
  • «Страсті Жанни д'Арк» на сайті AllMovie (англ.) image
  • Сторінка фільму на сайті The Criterion Collection(англ.)
  • Рецензія Роджера Еберта(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Strasti Zhanni d Ark fr La passion de Jeanne d Arc francuzka istorichna drama 1928 roku postavlena danskim rezhiserom Karlom Teodorom Dreyerom Film vvazhayetsya odniyeyu iz zagalnoviznanih vershin svitovogo kinematografu Na 1 bereznya 2024 roku film zajmav 222 gu poziciyu u spisku 250 krashih filmiv za versiyeyu IMDb Strasti Zhanni d ArkLa passion de Jeanne d ArcZhanristorichna drama biografichnijRezhiserKarl Teodor DreyerScenaristiKarl Teodor DreyerU golovnih rolyahEzhen SilvenOperatorRudolf MateKompozitoriViktor Aliks Leo PugeHudozhnikidekoraciyi Zhan Yugo kostyumi Valentina YugoKinokompaniyaSociete generale des filmsDistrib yutorGaumont i NetflixTrivalist82 hv vidnovlena versiya Movanimij francuzki intertitri Krayina FranciyaRik1928Data vihodu21 kvitnya 1928 Daniya 25 zhovtnya 1928 Franciya Koshtoris8 mln frankivIMDbID 0019254RejtingIMDb Strasti Zhanni d Ark u VikishovishiSyuzhet14 lyutogo 1431 roku v Ruani prohodit proces nad Zhannoyu d Ark Vin pochinayetsya v primishenni sudu suddi rozpituyut Zhannu pro yiyi zhittya poklikannya pro yavlennya svyatogo Mihajla Na pitannya pro te navisho vona nosit choloviche vbrannya Zhanna vidpovidaye sho znime jogo yak tilki zavershit svoyu misiyu Vona spodivayetsya sho Bog vryatuye yiyi dushu Vona ne viznaye suddiv i prosit vidvesti yiyi do Papi ale yij u comu vidmovlyayut Dopit trivaye v kameri Zhanni Shob spryamuvati proces v ruslo ugodne suddyam Nikolya Luazeler pishe pidrobnogo lista vid imeni korolya Karla adresovanij Zhanni Oskilki ta ne umiye chitati Nikolya chitaye yij list ugolos U comu listi korol radit Zhanni v usomu pokladatisya na Luazelera yiyi pokrovitelya i zahisnika Teper persh nizh vidpovisti na deyaki pitannya vona raditsya z nim poglyadom Luazeler pidkazuye yij vidpovisti stverdno na pitannya chi upevnena vona u svoyemu probachenni Na pitannya chi Perebuvayete vi u blagodati Luazeler bazhayuchi zgubiti Zhannu ne reaguye niyak Zhanna vidpovidaye Yaksho perebuvayu ta dopomozhe meni Gospod zberegti yiyi yaksho ne perebuvayu ta dopomozhe meni Gospod dobitisya yiyi Vona pristrasno bazhaye visluhati mesu ale vidmovlyayetsya znyati zaradi cogo cholovichij odyag Dlya Zhanni gotuyut torturi tri strazhniki znushayutsya z neyi odin siloyu znimaye z neyi kilce inshij nadivaye yij na golovu solom yanu koronu Yiyi vidvodyat do kameri tortur Vona vidmovlyayetsya pismovo vidrektisya vid svoyih sliv Zlyakavshis vidu torturnih instrumentiv vona zayavlyaye sho navit yaksho yiyi zmusyat govoriti siloyu piznishe vona vidmovitsya vid skazanogo Vona nepritomniye yiyi vidnosyat na lizhko de roblyat ta roblyat krovopuskannya Zhanna prosit shob yij prinesli prichastya pobachivshi jogo duzhe radiye ale prichastya u neyi vidnimayut koli vona znovu vidmovlyayetsya pidpisati zrechennya Vona nazivaye suddiv poslancyami diyavola Dlya ostannogo dopitu Zhannu vidvodyat na cvintar nedaleko vid miscya strati de vona pidpisuye akt zrechennya Yij govoryat sho vidteper vona povertayetsya v lono cerkvi ale bude zasudzhena do dovichnogo uv yaznennya Zhanni strizhut volossya vona prosit znovu sklikati suddiv Ya zbrehala govorit vona Ya vidreklasya vid Gospoda shob zalishitisya v zhivih Po okruzi rozhoditsya zvistka pro te sho Zhanna vidmovilasya vid svoyih sliv Odyagnena v odezhu grishnici sho kayetsya vona pidijmayetsya na vognishe Yiyi priv yazuyut do stovpa ta pidpalyuyut Ochevidec strati govorit Vi spalili svyatu Anglijskim soldatam dovoditsya vgamovuvati bunt sho ohopiv Ruan i okolici V rolyah Zhanna yepiskop KoshonMoris Shuc Nikolya Luazeler Zhan Boper fr Antonen Arto Zhan Massye chernec inkvizitor fr Zhan d Id Nikolya de Upvill Marten Ladvenyu suddiArman Lyurvil Zhak Arna Aleksandr Mihalesku Rejmon Narlej Anri Mayar Mishel Simon Zhan Ejm Leon Lariv Pol ZhorzhRobota nad filmomRobota nad filmom trivala blizko pivtora roku Dlya zjomok filmu K T Dreyer rozrobiv specialni dekoraciyi z ruhlivimi stinami na stvorennya yakih pishla osnovna chastina vidilenogo byudzhetu Pri comu dekoraciyi v kadri vidno lishe fragmentarno oskilki osnovnij akcent zrobleno na veliki plani personazhiv Na filmuvanni nihto z aktoriv ne grimuvavsya sho bulo v ti chasi absolyutno bezprecedentno V roli chencya Zhana Masye fr Jean Massieu znimavsya majbutnij tvorec rezhiser aktor poet filosof intelektualnij fetish XX stolittya Antonen Arto Prem yeraZa zadumom rezhisera film povinen demonstruvatisya bez zvukovogo suprovodu v povnij tishi Prem yera filmu vidbulasya v Daniyi 21 kvitnya 1928 roku u Franciyi 25 zhovtnya 1928 roku Film buv zaboronenij do pokazu u Velikij Britaniyi cherez te sho anglijski soldati zobrazheni v nomu yak sadisti sho znushayutsya z Zhanni Vtrata i vidtvorennyaDo parizkoyi prem yeri za nakazom arhiyepiskopa parizkogo ta uryadovih cenzoriv u film buli zrobleni znachni kupyuri sho rozgnivili Dreyera dumkoyu yakogo znehtuvali Negativ originalnoyi versiyi zaginuv pri pozhezhi na berlinskij studiyi UFA 6 grudnya 1928 roku zbereglosya lishe kilka kopij Dreyeru vdalosya zmontuvati novu versiyu zi znehtuvanih ranishe dubliv prote u 1929 roci j cya robota zaginula pri pozhezhi v laboratoriyi U 1951 francuzkij kinoznavec Zhozef Mari Lo Dyuka znajshov dubl negativ drugoyi versiyi v arhivi studiyi Gaumont i zrobiv vlasnij montazh filmu z subtitrami ta muzikoyu Vivaldi Albinoni ta inshih kompozitoriv epohi baroko Cya versiya uprodovzh bagatoh rokiv zalishalasya yedinoyu Dreyer buv nevdovolenij ciyeyu versiyeyu nazvavshi yiyi pozbavlenoyu smaku U 1981 roci v Oslo v komori psihiatrichnoyi kliniki viyavili korobki z plivkoyu na yakih znachilosya Strasti Zhanni d Ark Yih vidislali v de lishe cherez tri roki yih vmist doslidili ta vstanovili sho ce kopiya originalnoyi versiyi sho chudovo zbereglasya z danskimi subtitrami U 1985 roci Francuzka sinemateka vipustila vidnovlenu versiyu filmu v yakij bulo povnistyu zberezheno montazh znajdenoyi v Oslo kopiyi a subtitri perekladeni z danskogo na francuzkij Dlya ciyeyi versiyi kompozitor u 1994 roku napisav muzichnij suprovid oratoriyu Golosu svitla Voices of Light U XXI stolitti nad stvorennyam zvukovogo suprovodu do Strastej Zhanni d Ark pracyuvali uchasniki britanskih grup Portishead i Goldfrapp Edrian Atli ta Vill Gregori Ocinki ta vplivZa ocinkoyu amerikanskogo kinokritika yaku pidtrimuyut bagato inshih kinokritikiv robota u filmi Dreyera mozhlivo najkrasha aktorska gra koli nebud znyata na plivku Inshij avtoritetnij kinoznavec Dzh Rozenbaum nazvav film Dreyera vershinoyu nimogo kino i jmovirno kinematografu v cilomu the pinnacle of silent cinema and perhaps of the cinema itself ViznannyaU 1958 roci film bulo vklyucheno do spisku 12 najkrashih filmiv usih chasiv i narodiv za rezultatami anketuvannya Belgijskoyu sinematekoyu 117 istorikiv kino i kinoznavciv 26 krayin svitu u zv yazku zi Vsesvitnoyu vistavkoyu u Bryusseli U 1995 roci do storichnogo yuvileyu kinematografu Papska Rada z masovih komunikacij u Vatikani sklala spisok z 45 najvidatnishih filmiv vsih chasiv do yakogo bulo vklyucheno i film Strasti Zhanni d Ark v kategoriyi Religiya Nagorodi ta nominaciyi filmu Strasti Zhanni d Ark Rik Kinofestival kinopremiya Kategoriya nagoroda Nominant Rezultat1929 Nacionalna rada kinokritikiv SShA TOP inozemnih filmiv Strasti Zhanni d Ark Vklyuchennya2010 Onlajn Asociaciya kino i telebachennya Najkrashij film PeremogaDzherelaKlod Bejli 1928 Strasti Zhanny d Ark Kino filmy stavshie sobytiyami Les films cles du sinema SPb Akademicheskij proekt 1998 S 66 69 3000 prim ISBN 5 7331 0127 H Lursell Zhak La passion de Jeanne d Arc Strasti Zhanny d Ark Avtorskaya enciklopediya filmov SPb Rosebud Publishing 2009 T 1 S 757 768 3000 prim ISBN 978 5 904175 02 3 ros PrimitkiZhak Lursell 2009 The Top 50 Greatest Films of All Time British Film Institute Pro ce povidomlyav New Musical Express Za danimi vidannya muzikanti povinni buli vzyati uchast v specialnomu proekti zhivogo ozvuchennya strichki Planuvalosya sho Atli i Gregori vistuplyat u skladi nevelikogo kolektivu yakij vikonuvatime muzichni tvori bezposeredno pid chas pokazu Strastej u koncertnomu zali Colston Hall v Bristoli Akciya vidbulasya 7 travnya 2010 roku The Passion of Joan of Arc rogerebert com Great Movies 2013 02 06 u Wayback Machine O Ryazanova Drejer Karl Teodor Rezhisserskaya enciklopediya Kino Evropy G N Kompanichenko M Nauchno issledovatelskij institut kinoiskusstva 2002 S 64 ISBN 5 85646 077 4 z dzherela 10 listopada 2014 Nagorodi ta nominaciyi filmu Strasti Zhanni d Ark na sajti IMDbPosilannyaStrasti Zhanni d Ark na sajti IMDb angl stanom na 23 08 2021 Strasti Zhanni d Ark na sajti AlloCine fr stanom na 00 00 2016 Strasti Zhanni d Ark na sajti Rotten Tomatoes angl Strasti Zhanni d Ark na sajti AllMovie angl Storinka filmu na sajti The Criterion Collection angl Recenziya Rodzhera Eberta angl

Дата публікації:
Топ