Степа́н Чміль (20 жовтня 1914, Судова Вишня — 22 січня 1978, Рим) — єпископ, архімандрит та ректор Української папської малої семінарії в Римі, перший український салезіянин — духовний син св. Івана Боско — східного обряду, УГКЦ.
Степан Чміль | ||
| ||
---|---|---|
2 квітня 1977 — 22 січня 1978 | ||
Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| ||
8 грудня 1976 — 22 січня 1978 | ||
Народження: | 20 жовтня 1914 Судова Вишня, Австро-Угорщина, нині Мостиський район, Львівська область, Україна | |
Смерть: | 22 січня 1978 (63 роки) Рим, Італія | |
Похоронений: | Крипта собору святої Софії | |
Батько: | Степан | |
Мати: | Юлія | |
Прийняття священичого сану: | 14 жовтня 1945 | |
Прийняття монашества: | 16 серпня 1935 перші обіти в СДБ | |
Єпископська хіротонія: | 2 квітня 1977 |
Біографія
Народився 20 жовтня 1914 року в Судовій Вишні, Галичина, Австро-Угорщина в селянській родині Степана та Юлії Шидловських.
Отець Степан здобув початкову освіту в рідному місті, в 1925 р. він вступив до української гімназії у Перемишлі. Під час навчання у гімназії Степан вирішив стати священником. За порадою гімназійного капелана о. Петра Голинського він вирішив продовжити духовну освіту за кордоном. Першого листопада 1932 року Степан разом із групою десятьох студентів, виїхав до Італії в місто Турин, а звідти подались до близького містечка Івреа для того, щоб підготуватись до салезіянського життя.
Впродовж 1934—1935 років проходив рік новіціяту, після закінчення якого 16 серпня 1935 року склав перші дочасні обіти, стаючи першим українським духовним сином св. Івана Боско в східному обряді. Після навчання у ліцеї та по завершенні філософських курсів Степана призначено практикантом-асистентом (пробний період для визначення здатності бути салезіянином) новиків. Це завдання він сповняв з подиву гідною точністю та святістю. Після періоду практики семінарист Степан Чміль почав свою богословську підготовку в містечку Болленго. Це були важкі часи через воєнне лихоліття Другої світової війни. З одного боку панував страх бути вивезеним в концтабір, а з другого — голод, що дуже давався в знаки.
Попри ті труднощі, архієпископ Кир Іван Бучко, Апостольський візитатор українців в Європі, висвятив молодого салезіянина Степана Чміля на священника в Римі 14 жовтня 1945 року. Відтак о. Степан обіймав посаду директора гідів Катакомб св. Калліста в Римі, маючи, таким чином, можливість зустрічати та контактувати з українськими біженцями. Допомагав їм в усьому, щоб поселитись у різних країнах Європи, адже в ті часи було неможливо вернутись в рідний Край.
Відтак доручено йому опіку над Салезіянськими Місіонерами в Матірному Генеральному Домі в Турині, а згодом на прохання Кир Івана Бучка та Конгрегації Східних Церков його було відправлено до Аргентини як душпастиря для українських біженців, яких в той час було вже біля ста п'ятдесяти тисяч. Тут о. Степан виявився хорошим і сумлінним священником, який дбав про всіх як рідний батько. Усі, котрим він допомагав, стверджують, що він був настільки відданим священником та жертовною людиною, що заслуговував на вдячність та пошану від усіх. Дванадцять літ о. Степан душпастирював в Аргентині, де навчився як себе вести з вірними, настоятелями та владою.
Настав час для вірних східної української католицької Церкви, щоб вони отримали свого першого владику. О. Степан був між першими кандидатами до того сану, адже був ознайомлений з українськими вірними в Аргентині та їхніми проблемами. Але не його висвятили в єпископи, тому відкликали до Риму, де призначили його Ректором Української малої семінарії на вул. Боччеа, 480. Якщо в Аргентині він виразився хорошим душпастирем вірних, то у Семінарії він виявився дуже хорошим вихователем і провідником молодих семінаристів, вихідців з українських родин діаспори.
Мала Семінарія за його ректорату нараховувала близько ста двадцяти юнаків, а склад викладачів також був немалим. Саме тому виникла потреба в людині з неабиякими чеснотами, аби правильно вести та програмувати життя й діяльність Семінарії. За ректорату о. Степана Мала семінарія отримала титул «папської» від папи Івана ХХІІІ завдяки старанням Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого. Після кількох років інтенсивної та напруженої праці виховання «малих семінаристів», здоров'я о. Степана почало занепадати, але це не зашкодило його праці. Після перших шести років ректорства (1961—1967), о. Степан залишився в Семінарії, як духовний провідник та учитель катехизму в старших класах до 1976 року.
Не будучи вже ректором, о. Степан поширив свою діяльність на інші українські релігійні громади та установи у Римі. Він був прехорошим вчителем української та італійської мов ново-сформованого Українського католицького університету, що знаходився близько в Римі. Проводив духовні конференції та був сповідником різних релігійних спільнот. Крім того був членом Комісії з питань визнання недійсності подружжя для вірних східного обряду. З прибуттям Патріарха Йосифа до Риму о. Степан став його довіреним соратником.
Отець Чміль листувався та спілкувався з українським владиками, розсіяними по всьому світі. Між культурними діяльностями на велику увагу заслуговує його співпраця над виданням італійсько-українського словника, який видав Український католицький університет ім. св. Климента в Римі. О. Степан працював і для ознайомлення італійців з історією української Церкви та Держави, що страждали та боролись за свої права, ніколи не забуваючи своєї ідентичності і національності.
У 1976 р. він знову погодився стати Ректором малої семінарії, свідомий, що це вимагало від нього багато зусиль. Патріарх Йосиф, дуже цінуючи діяльність та ревність о. Степана, нагородив його титулом Патріаршого Архімандрита з правом носити митру та жезл. Поставлення в чин Архімандрита відбулось урочисто 8 грудня 1976 р. у величавій базиліці Святої Софії в Римі в присутності численних вірних. Усі відчули велику радість, тому що о. Степан дійсно заслуговував такого вшанування.
Однак, здоров'я о. Степана підупадало і не дозволяло йому виконувати свої обов'язки ректора Малої Семінарії. Його було госпіталізовано та піддано делікатній операції на жовчний міхур. Попри операцію, о. Степан надалі працював у спільноті, що призвело до погіршення його післяопераційного стану.
Смерть
Помер 22 січня 1978 р. після того, як відслужив св. Літургію. Він уже передбачав свою смерть, бо сходячи вниз з кімнати до каплиці, він віддав ключі одному семінаристу, кажучи: «Я вже більше їх не потребуватиму. Це буде моя остання Літургія». Як тільки закінчилася Служба Божа, йому стало дуже зле, а семінаристи відвели його до кімнати, де й помер.
Похорон, що Патріарх відправив з участю багатьох священників та вірних, відбувся у базиліці св. Софії. При закритті домовини, Патріарх велів одіти отця Чміля в єпископський омофор, — лише в цей момент всі дізнались, що улюблений о. Чміль був єпископом.
Таємна єпископська хіротонія, про яку довідались пізніше, відбулася в монастирі Студитів у містечку Марино поза Римом 2 квітня 1977 року. Разом з о. Чмілем єпископами стали покійний Іван Хома та Патріарх УГКЦ Любомир Гузар. Свячені таким чином єпископи отримали офіційне проголошення-підтвердження зі сторони Ватикану після виходу нашої Церкви з підпілля, але таке підтвердження не є можливим для померлих таємно висвячених Ієрархів.
На пам'ять про о. Стефана Чміля у його рідній Судовій Вишні встановлено дві меморіальні таблиці: одна на будівлі храму св. Трійці, а інша — на будівлі церкви Преображення Господнього.
Посилання
- To the Community of the Ukrainian Pontifical College of Saint Josaphat in Rome — Pope Francis, 09.11.2017 (Clementine Hall)
- Хіротонія (єпископські свячення) о. Степана Чміля (із рукописних споминів о. митр. Івана Музички)
- Лист Блаженнішого Патріарха Йосифа (Сліпого) у сороковий день смерті о. Степана
- САЛЕЗІЯНИ СВ.ІВАНА БОСКО
- Bishop Stepan Chmil, S.D.B. † // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (квітень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chmil Stepa n Chmil 20 zhovtnya 1914 19141020 Sudova Vishnya 22 sichnya 1978 Rim yepiskop arhimandrit ta rektor Ukrayinskoyi papskoyi maloyi seminariyi v Rimi pershij ukrayinskij saleziyanin duhovnij sin sv Ivana Bosko shidnogo obryadu UGKC Stepan Chmil Yepiskop pidpillya UGKC 1946 1989 2 kvitnya 1977 22 sichnya 1978 Cerkva Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva Patriarshij arhimandrit 8 grudnya 1976 22 sichnya 1978 Narodzhennya 20 zhovtnya 1914 1914 10 20 Sudova Vishnya Avstro Ugorshina nini Mostiskij rajon Lvivska oblast Ukrayina Smert 22 sichnya 1978 1978 01 22 63 roki Rim Italiya Pohoronenij Kripta soboru svyatoyi Sofiyi Batko Stepan Mati Yuliya Prijnyattya svyashenichogo sanu 14 zhovtnya 1945 Prijnyattya monashestva 16 serpnya 1935 pershi obiti v SDB Yepiskopska hirotoniya 2 kvitnya 1977BiografiyaNarodivsya 20 zhovtnya 1914 roku v Sudovij Vishni Galichina Avstro Ugorshina v selyanskij rodini Stepana ta Yuliyi Shidlovskih Otec Stepan zdobuv pochatkovu osvitu v ridnomu misti v 1925 r vin vstupiv do ukrayinskoyi gimnaziyi u Peremishli Pid chas navchannya u gimnaziyi Stepan virishiv stati svyashennikom Za poradoyu gimnazijnogo kapelana o Petra Golinskogo vin virishiv prodovzhiti duhovnu osvitu za kordonom Pershogo listopada 1932 roku Stepan razom iz grupoyu desyatoh studentiv viyihav do Italiyi v misto Turin a zvidti podalis do blizkogo mistechka Ivrea dlya togo shob pidgotuvatis do saleziyanskogo zhittya Vprodovzh 1934 1935 rokiv prohodiv rik noviciyatu pislya zakinchennya yakogo 16 serpnya 1935 roku sklav pershi dochasni obiti stayuchi pershim ukrayinskim duhovnim sinom sv Ivana Bosko v shidnomu obryadi Pislya navchannya u liceyi ta po zavershenni filosofskih kursiv Stepana priznacheno praktikantom asistentom probnij period dlya viznachennya zdatnosti buti saleziyaninom novikiv Ce zavdannya vin spovnyav z podivu gidnoyu tochnistyu ta svyatistyu Pislya periodu praktiki seminarist Stepan Chmil pochav svoyu bogoslovsku pidgotovku v mistechku Bollengo Ce buli vazhki chasi cherez voyenne liholittya Drugoyi svitovoyi vijni Z odnogo boku panuvav strah buti vivezenim v konctabir a z drugogo golod sho duzhe davavsya v znaki Popri ti trudnoshi arhiyepiskop Kir Ivan Buchko Apostolskij vizitator ukrayinciv v Yevropi visvyativ molodogo saleziyanina Stepana Chmilya na svyashennika v Rimi 14 zhovtnya 1945 roku Vidtak o Stepan obijmav posadu direktora gidiv Katakomb sv Kallista v Rimi mayuchi takim chinom mozhlivist zustrichati ta kontaktuvati z ukrayinskimi bizhencyami Dopomagav yim v usomu shob poselitis u riznih krayinah Yevropi adzhe v ti chasi bulo nemozhlivo vernutis v ridnij Kraj Vidtak dorucheno jomu opiku nad Saleziyanskimi Misionerami v Matirnomu Generalnomu Domi v Turini a zgodom na prohannya Kir Ivana Buchka ta Kongregaciyi Shidnih Cerkov jogo bulo vidpravleno do Argentini yak dushpastirya dlya ukrayinskih bizhenciv yakih v toj chas bulo vzhe bilya sta p yatdesyati tisyach Tut o Stepan viyavivsya horoshim i sumlinnim svyashennikom yakij dbav pro vsih yak ridnij batko Usi kotrim vin dopomagav stverdzhuyut sho vin buv nastilki viddanim svyashennikom ta zhertovnoyu lyudinoyu sho zaslugovuvav na vdyachnist ta poshanu vid usih Dvanadcyat lit o Stepan dushpastiryuvav v Argentini de navchivsya yak sebe vesti z virnimi nastoyatelyami ta vladoyu Nastav chas dlya virnih shidnoyi ukrayinskoyi katolickoyi Cerkvi shob voni otrimali svogo pershogo vladiku O Stepan buv mizh pershimi kandidatami do togo sanu adzhe buv oznajomlenij z ukrayinskimi virnimi v Argentini ta yihnimi problemami Ale ne jogo visvyatili v yepiskopi tomu vidklikali do Rimu de priznachili jogo Rektorom Ukrayinskoyi maloyi seminariyi na vul Bochchea 480 Yaksho v Argentini vin virazivsya horoshim dushpastirem virnih to u Seminariyi vin viyavivsya duzhe horoshim vihovatelem i providnikom molodih seminaristiv vihidciv z ukrayinskih rodin diaspori Mala Seminariya za jogo rektoratu narahovuvala blizko sta dvadcyati yunakiv a sklad vikladachiv takozh buv nemalim Same tomu vinikla potreba v lyudini z neabiyakimi chesnotami abi pravilno vesti ta programuvati zhittya j diyalnist Seminariyi Za rektoratu o Stepana Mala seminariya otrimala titul papskoyi vid papi Ivana HHIII zavdyaki starannyam Blazhennishogo Patriarha Josifa Slipogo Pislya kilkoh rokiv intensivnoyi ta napruzhenoyi praci vihovannya malih seminaristiv zdorov ya o Stepana pochalo zanepadati ale ce ne zashkodilo jogo praci Pislya pershih shesti rokiv rektorstva 1961 1967 o Stepan zalishivsya v Seminariyi yak duhovnij providnik ta uchitel katehizmu v starshih klasah do 1976 roku Ne buduchi vzhe rektorom o Stepan poshiriv svoyu diyalnist na inshi ukrayinski religijni gromadi ta ustanovi u Rimi Vin buv prehoroshim vchitelem ukrayinskoyi ta italijskoyi mov novo sformovanogo Ukrayinskogo katolickogo universitetu sho znahodivsya blizko v Rimi Provodiv duhovni konferenciyi ta buv spovidnikom riznih religijnih spilnot Krim togo buv chlenom Komisiyi z pitan viznannya nedijsnosti podruzhzhya dlya virnih shidnogo obryadu Z pributtyam Patriarha Josifa do Rimu o Stepan stav jogo dovirenim soratnikom Otec Chmil listuvavsya ta spilkuvavsya z ukrayinskim vladikami rozsiyanimi po vsomu sviti Mizh kulturnimi diyalnostyami na veliku uvagu zaslugovuye jogo spivpracya nad vidannyam italijsko ukrayinskogo slovnika yakij vidav Ukrayinskij katolickij universitet im sv Klimenta v Rimi O Stepan pracyuvav i dlya oznajomlennya italijciv z istoriyeyu ukrayinskoyi Cerkvi ta Derzhavi sho strazhdali ta borolis za svoyi prava nikoli ne zabuvayuchi svoyeyi identichnosti i nacionalnosti U 1976 r vin znovu pogodivsya stati Rektorom maloyi seminariyi svidomij sho ce vimagalo vid nogo bagato zusil Patriarh Josif duzhe cinuyuchi diyalnist ta revnist o Stepana nagorodiv jogo titulom Patriarshogo Arhimandrita z pravom nositi mitru ta zhezl Postavlennya v chin Arhimandrita vidbulos urochisto 8 grudnya 1976 r u velichavij bazilici Svyatoyi Sofiyi v Rimi v prisutnosti chislennih virnih Usi vidchuli veliku radist tomu sho o Stepan dijsno zaslugovuvav takogo vshanuvannya Odnak zdorov ya o Stepana pidupadalo i ne dozvolyalo jomu vikonuvati svoyi obov yazki rektora Maloyi Seminariyi Jogo bulo gospitalizovano ta piddano delikatnij operaciyi na zhovchnij mihur Popri operaciyu o Stepan nadali pracyuvav u spilnoti sho prizvelo do pogirshennya jogo pislyaoperacijnogo stanu SmertPomer 22 sichnya 1978 r pislya togo yak vidsluzhiv sv Liturgiyu Vin uzhe peredbachav svoyu smert bo shodyachi vniz z kimnati do kaplici vin viddav klyuchi odnomu seminaristu kazhuchi Ya vzhe bilshe yih ne potrebuvatimu Ce bude moya ostannya Liturgiya Yak tilki zakinchilasya Sluzhba Bozha jomu stalo duzhe zle a seminaristi vidveli jogo do kimnati de j pomer Pohoron sho Patriarh vidpraviv z uchastyu bagatoh svyashennikiv ta virnih vidbuvsya u bazilici sv Sofiyi Pri zakritti domovini Patriarh veliv oditi otcya Chmilya v yepiskopskij omofor lishe v cej moment vsi diznalis sho ulyublenij o Chmil buv yepiskopom Tayemna yepiskopska hirotoniya pro yaku dovidalis piznishe vidbulasya v monastiri Studitiv u mistechku Marino poza Rimom 2 kvitnya 1977 roku Razom z o Chmilem yepiskopami stali pokijnij Ivan Homa ta Patriarh UGKC Lyubomir Guzar Svyacheni takim chinom yepiskopi otrimali oficijne progoloshennya pidtverdzhennya zi storoni Vatikanu pislya vihodu nashoyi Cerkvi z pidpillya ale take pidtverdzhennya ne ye mozhlivim dlya pomerlih tayemno visvyachenih Iyerarhiv Na pam yat pro o Stefana Chmilya u jogo ridnij Sudovij Vishni vstanovleno dvi memorialni tablici odna na budivli hramu sv Trijci a insha na budivli cerkvi Preobrazhennya Gospodnogo PosilannyaTo the Community of the Ukrainian Pontifical College of Saint Josaphat in Rome Pope Francis 09 11 2017 Clementine Hall Hirotoniya yepiskopski svyachennya o Stepana Chmilya iz rukopisnih spominiv o mitr Ivana Muzichki List Blazhennishogo Patriarha Josifa Slipogo u sorokovij den smerti o Stepana SALEZIYaNI SV IVANA BOSKO Bishop Stepan Chmil S D B The Hierarchy of the Catholic Church angl Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2014