Старослов'янські писемні пам'ятки за змістом поділяються на євангелія, псалтирі, требники, поучення, житія, проповіді та ін..; за письмом – на кириличні та глаголичні. Переписування пам'яток у кожній із слов'янських областей під впливом живої народної мови надавало їм певних діалектних особливостей, тому прийнято виділяти територіальні редакції, або і з в о д и. Найголовніші з них:
- староболгарська редакція — Зографське Євангеліє; Ассеманієве Євангеліє; ; Синайський псалтир; Савина книга; ; , Напис царя Самуїла, ;
- моравсько-чеська редакція — Київські листки, ;
- сербська редакція — Маріїнське Євангеліє, Збірник Клоца;
- словенська, або поннонська, редакція — Фрейзінгенські уривки;
- давньоруська редакція — Остромирове Євангеліє 1056 р., 1073 і 1076 рр., 1092 р., Мінеї 1095—1097 рр. та ін..
Старослов'янські писемні пам'ятки | ||||
---|---|---|---|---|
Мова | церковнослов'янська мова | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Найголовніші пам'ятки:
- Глаголичні
- Кириличні
- Латинські
Глаголичні пам'ятки
1. Київські листки, або Київський місал. Це уривок католицької обідні (меси), що підтверджує моравське походження тексту. Про західнослов'янську приналежність свідчить також вживання приголосних [з], [ц] на місці колишніх [д], [т]. Від тексту збереглося 7 пергаментних аркушів. Цю пам'ятку було завезено до Києва єрусалимським архімандритом Антоніном у 1862 р. Зберігалася вона у Київській духовній академії, де й була відкрита в 1874 р. І. Срезневським. Це найдавніша пам'ятка старослов'янського письма, що найточніше відтворює початковий етап слов'янської писемності. Нині зберігається в Національній бібліотеці НАН України. До ІХ Міжнародного з'їзду славістів у Києві було видано фотографічний (факсимільний) варіант тексту з кириличною транслітерацією, описом, коментарями та бібліографією. Видання здійснив В. Німчук.
2. Зографське Євангеліє. Одержало свою назву від Зографського монастиря на Афоні, де воно довгий час зберігалося. Це неповний рукопис на 304 пергаментних аркушах. У ньому втрачено частину тексту, а цю прогалину заповнив пізніший переписувач, однак теж глаголицею і в старослов'янській редакції. Час написання тексту — ХІ ст. Відкрив пам'ятку у 1845 р. В.Григорович. У 1860 р. Євангеліє подарували Олександру ІІ, який передав його Публічній бібліотеці Санкт-Петербурга, де воно й понині зберігається. Видання Зографського Євангелія здійснив у 1879 р. у Берліні І.Ягич.
3.Маріїнське Євангеліє. Назва походить від монастиря св. Богородиці Марії на Афоні, де ця пам'ятка зберігалася і була відкрита В.Григоровичем 1845 р. Маріїнське Євангеліє написано в ХІ ст.. найвірогідніше У Македонії і складається з 173 пергаментних аркушів, у ньому відсутні початок, частина середини і кінець. Зараз воно зберігається у Державній бібліотеці у Москві. Видав його І.Ягич у 1883 р. у Петербурзі.
4.Ассеманійове Євангеліє. Назву отримало за прізвищем папського бібліотекаря Йосифа Ассемані, який у 1736 р. купив його в Єрусалимі у монахів і передав у власність Ватиканської бібліотеки у Римі, де воно нині зберігається (тому існує інша назва пам'ятки — Ватиканське Євангеліє). Це апракос (тобто збірник євангельських читань за християнським календарем). Написане у ХІ ст.. в Македонії і складається з 158 аркушів. Перше повідомлення про цю пам'ятку зробив Й.Курц у Празі в 1929 р.
5.Збірник Клоца. Це залишки великої збірки проповідей і повчань, яка складається з 14 аркушів. 12 аркушів знайшов відомий слов'янський філолог В.Копітар у бібліотеці графа Клоца у м. Трієнто (Італія) і видав у 1836 р. Пізніше Ф. Міклошич знайшов у музеї м. Інсбрука ще два аркуші цієї пам'ятки, які видав у 1860 р. Збірник написано у ХІ ст.., і за своєю мовою він дуже подібний до Маріїнського євангелія. Повне його видання з коментарями здійснив В.Вондрак у 1893 р. у Празі.
6.Синайський псалтир. Це рукопис на 209 аркушах, який зберігається у монастирі св. Катерини на горі Синай в Аравії. Знайдений П.Успенським у 1850 р. Найкраще видання здійснив С.Сєвер'янов у 1922 р. у Петербурзі. Вчені припускають, що псалтир написано в ХІ ст.. в Македонії.
7.Синайський требник. Збірник молитов і служб на всі випадки життя. П.Успенський у 1850 р. знайшов його у тому ж монастирі св. Катерини на Синаї, де він зберігається і нині. Це рукопис на 106 аркушах без початку і кінця, який належить до македонських пам'яток ХІ ст.. 4 аркуші рукопису, придбані Успенським, Кондаковим, Криловим, зберігаються в Москві та Санкт-Петербурзі. Найкраще видання глаголицею з передачею глаголичного тексту кирилицею здійснено відомим словенським вченим Р.Нахтігалом у 1941—1942 рр. у Любляні.
8.Рильські глаголичні листки. Назва походить від Рильського монастиря в Болгарії. Пам'ятка складається з двох пергаментних аркушів глаголичного тексту молитвослова. Пізніше між дощатою обкладинкою було знайдено ще 2 аркуші та кілька обривків, писаних тією ж рукою. Повністю видана болгарським дослідником І.Гошевим у 1845 р. в Софії. Відкрив цю пам'ятку В.Григорович у 1845 р. разом з Охридськими листками, які теж є фрагментом давньої слов'янської пам'ятки. Охридські листки — це півтора пергаментних аркуша з недільного євангелія, пов'язані з м. Охридом — одним із центрів слов'янської писемності. Пізніше ця пам'ятка перейшла у власність І.Срезневського, а тепер зберігається у рукописному відділі Одеського університету. Найкраще видання здійснив Г.Ільїнський у 1915 р. в серії «Памятники старославянского языка».
9.Боянський палімпсест. Так називається змитий глаголичний тест, поверх якого писана пам'ятка ХІІІ ст. Боянове євангеліє. Відкрив цю пам'ятку В.Григорович у 1845 р. у селі Бояна під Софією. Лише у наш час, використовуючи сучасні методи дослідження тексту, болгарський вчені І.Добрєв зумів відновити 26 сторінок змитого глаголичного тексту, який виявився фрагментами євангелія, написаного в ХІ ст.. Боянський палімпсест видав І.Добрєв у 1972 р. в Софії.
10.Празькі уривки. Пам'ятку сладають два пергаментні аркуші, знайдені у 1855 р. у Празі німецьким істориком К.Гефлером. Імовірно, що перший аркуш написано у другій половині ХІ ст., а другий — на початку ХІІ ст. Це пам'ятка моравсько-чеської редакції, видана у 1857 р. П.Шафариком та К.Гефлером.
Кириличні пам'ятки
- Напис царя Самуїла. Напис зроблено на могильній плиті членів сім'ї Самуїла у 993 р., він містить 11 рядків тексту. Знайдено пам'ятку в кінці минулого століття у селі Герман у Південно-Західній Македонії.
- Супрасльський рукопис. Пам'ятка ХІ ст. болгарського походження, за своїм складом березнева мінея, тобто книга церковних читань на всі дні березня — житія святих, легенди, проповіді Іоанна Златоуста та ін. ЇЇ складають 280 аркушів, об'єднаних у три частини. Було знайдено у 1823 р. у Супрасльському монастирі проф. Віленського університету М.Бобровським. Нині зберігається у різних місцях: 118 аркушів у Любляні в колишній ліцейській бібліотеці; 115 — у Варшаві; 16 — у бібліотеці ім. М.Салтикова-Щедріна у Санкт-Петербурзі. Повне видання пам'ятки здійснив С.Сєвер'янов у 1904 р. у Санкт-Петербурзі.
- Савина книга. Це збірник євангельських читань, який має дві приписки із згадкою про попа Саву, іменем якого і названо пам'ятку. Написано книгу в ХІ ст. у Східній Болгарії. Відкрив її І.Срезневський у Московській Типографській бібліотеці, він же і видав у 1868 р. Нині зберігається у Москві в Центральному архіві давніх актів.
- Хіландарські листки. Уривок повчання Кирила Ієрусалимського на двох аркушах, знайдений В.Григоровичем у 1844 р. у Хіландарському монастирі на Афоні. Пізніше В.Григорович подарував пам'ятку бібліотеці Одеського університету, де вона і зберігається. Це пам'ятка ХІ ст. болгарського походження. Перше видання належить В.Григоровичу.
- Македонський кириличний листок. Старослов'янська пам'ятка ХІ ст. болгарського походження, яку знайшов у Македонії О. Гільфердінг, а опублікував у праці «Древние глаголические памятники» у 1866 р. І.Срезневський, Зберігається в Академії наук в Росії. За характером це уривок оригінального твору граматичного змісту.
- Листки Ундольського. Уривки євангельського тексту на двох аркушах. Назву отримали за прізвищем власника їх — бібліографа В.Ундольського, після смерті якого перейшли у власність Московського Румянцевського музею. Пам'ятка ХІ чи ХІІ ст. болгарського походження.
- Єнінський апостол. Збірник апостольських читань, знайдений у 1960 р. у селі Єніна (Болгарія). Ця пам'ятка є найстарішим із слов'янських списків " Апостола ", її складають 39 аркушів і датовано другою половиною ХІ ст. Видана у Софії 1965 р. К, Мирчевим і Х.Кодовим.
- Слуцькі листки. Рукописний уривок на 5 аркушах, знайдений у 1867 р. в м. Слуцьку біля Мінська і привезений до Санкт-Петербурга. Виданий у 1868 р. І.Срезневським. Оригінал пам'ятки загублено.
- Остромирове євангеліє. Найдавніша східнослов'янська датована пам'ятка, написана в 1056—1057 рр. руським дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира. Вона складається з 294 аркушів, має чудове оформлення. Зберігалася у Новгороді, потім у Москві, а з 1720 р. у Петербурзі. Вперше опублікована О.Востоковим у 1843 р. Остромирове Євангеліє фіксує фонетичні особливості та лексичний склад давньоруської мови і тому є цінним свідченням тогочасного стану мови східних слов'ян.
Латинські пам'ятки
Фрейзінгенські, або Мюнхенські, уривки. Це єдина старослов'янська пам'ятка, написана латинськими літерами. Вона знайдена у м. Фрейзінгені (Німеччина) у 1803 р. і видана О.Востоковим у 1827 р. Нині зберігається в Мюнхені. Це три невеличкі уривки текстів, написаних латинськими літерами по-слов'янськи, два з яких — формули сповіді, а один — казання. Перші два датовані 900 чи 950 р., а останні — 1020 р. Пам'ятка належить до паннонської редакції, її мова старослов'янська, але зазнала значного впливу словенської мови.
Дивно, що більше як через 100 років існування двох слов'янських азбук слов'янську пам'ятку переписано латинськими літерами, які для цього не зовсім пристосовані. Вчені припускаються думки, що або пам'ятку написано для тих людей, які володіли лише латинню, або сам автор не знав слов'янської грамоти. Про використання латинських літер для запису слов'янської мови свідчать також копії давніх текстів, переписаних у XV ст., що містяться у Клагенфуртському рукописі, зокрема запис латиною молитов «Вірую», «Отче наш», «Аве Марія».
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Старослов'янські писемні пам'ятки |
Джерела та література
- Німчук В. В. Глаголичні пам'ятки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 111. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Staroslov yanski pisemni pam yatki za zmistom podilyayutsya na yevangeliya psaltiri trebniki pouchennya zhitiya propovidi ta in za pismom na kirilichni ta glagolichni Perepisuvannya pam yatok u kozhnij iz slov yanskih oblastej pid vplivom zhivoyi narodnoyi movi nadavalo yim pevnih dialektnih osoblivostej tomu prijnyato vidilyati teritorialni redakciyi abo i z v o d i Najgolovnishi z nih starobolgarska redakciya Zografske Yevangeliye Assemaniyeve Yevangeliye Sinajskij psaltir Savina kniga Napis carya Samuyila moravsko cheska redakciya Kiyivski listki serbska redakciya Mariyinske Yevangeliye Zbirnik Kloca slovenska abo ponnonska redakciya Frejzingenski urivki davnoruska redakciya Ostromirove Yevangeliye 1056 r 1073 i 1076 rr 1092 r Mineyi 1095 1097 rr ta in Staroslov yanski pisemni pam yatkiMovacerkovnoslov yanska mova Cej tvir u Vikishovishi Najgolovnishi pam yatki Glagolichni Kirilichni LatinskiGlagolichni pam yatki1 Kiyivski listki abo Kiyivskij misal Ce urivok katolickoyi obidni mesi sho pidtverdzhuye moravske pohodzhennya tekstu Pro zahidnoslov yansku prinalezhnist svidchit takozh vzhivannya prigolosnih z c na misci kolishnih d t Vid tekstu zbereglosya 7 pergamentnih arkushiv Cyu pam yatku bulo zavezeno do Kiyeva yerusalimskim arhimandritom Antoninom u 1862 r Zberigalasya vona u Kiyivskij duhovnij akademiyi de j bula vidkrita v 1874 r I Sreznevskim Ce najdavnisha pam yatka staroslov yanskogo pisma sho najtochnishe vidtvoryuye pochatkovij etap slov yanskoyi pisemnosti Nini zberigayetsya v Nacionalnij biblioteci NAN Ukrayini Do IH Mizhnarodnogo z yizdu slavistiv u Kiyevi bulo vidano fotografichnij faksimilnij variant tekstu z kirilichnoyu transliteraciyeyu opisom komentaryami ta bibliografiyeyu Vidannya zdijsniv V Nimchuk 2 Zografske Yevangeliye Oderzhalo svoyu nazvu vid Zografskogo monastirya na Afoni de vono dovgij chas zberigalosya Ce nepovnij rukopis na 304 pergamentnih arkushah U nomu vtracheno chastinu tekstu a cyu progalinu zapovniv piznishij perepisuvach odnak tezh glagoliceyu i v staroslov yanskij redakciyi Chas napisannya tekstu HI st Vidkriv pam yatku u 1845 r V Grigorovich U 1860 r Yevangeliye podaruvali Oleksandru II yakij peredav jogo Publichnij biblioteci Sankt Peterburga de vono j ponini zberigayetsya Vidannya Zografskogo Yevangeliya zdijsniv u 1879 r u Berlini I Yagich 3 Mariyinske Yevangeliye Nazva pohodit vid monastirya sv Bogorodici Mariyi na Afoni de cya pam yatka zberigalasya i bula vidkrita V Grigorovichem 1845 r Mariyinske Yevangeliye napisano v HI st najvirogidnishe U Makedoniyi i skladayetsya z 173 pergamentnih arkushiv u nomu vidsutni pochatok chastina seredini i kinec Zaraz vono zberigayetsya u Derzhavnij biblioteci u Moskvi Vidav jogo I Yagich u 1883 r u Peterburzi 4 Assemanijove Yevangeliye Nazvu otrimalo za prizvishem papskogo bibliotekarya Josifa Assemani yakij u 1736 r kupiv jogo v Yerusalimi u monahiv i peredav u vlasnist Vatikanskoyi biblioteki u Rimi de vono nini zberigayetsya tomu isnuye insha nazva pam yatki Vatikanske Yevangeliye Ce aprakos tobto zbirnik yevangelskih chitan za hristiyanskim kalendarem Napisane u HI st v Makedoniyi i skladayetsya z 158 arkushiv Pershe povidomlennya pro cyu pam yatku zrobiv J Kurc u Prazi v 1929 r 5 Zbirnik Kloca Ce zalishki velikoyi zbirki propovidej i povchan yaka skladayetsya z 14 arkushiv 12 arkushiv znajshov vidomij slov yanskij filolog V Kopitar u biblioteci grafa Kloca u m Triyento Italiya i vidav u 1836 r Piznishe F Mikloshich znajshov u muzeyi m Insbruka she dva arkushi ciyeyi pam yatki yaki vidav u 1860 r Zbirnik napisano u HI st i za svoyeyu movoyu vin duzhe podibnij do Mariyinskogo yevangeliya Povne jogo vidannya z komentaryami zdijsniv V Vondrak u 1893 r u Prazi 6 Sinajskij psaltir Ce rukopis na 209 arkushah yakij zberigayetsya u monastiri sv Katerini na gori Sinaj v Araviyi Znajdenij P Uspenskim u 1850 r Najkrashe vidannya zdijsniv S Syever yanov u 1922 r u Peterburzi Vcheni pripuskayut sho psaltir napisano v HI st v Makedoniyi 7 Sinajskij trebnik Zbirnik molitov i sluzhb na vsi vipadki zhittya P Uspenskij u 1850 r znajshov jogo u tomu zh monastiri sv Katerini na Sinayi de vin zberigayetsya i nini Ce rukopis na 106 arkushah bez pochatku i kincya yakij nalezhit do makedonskih pam yatok HI st 4 arkushi rukopisu pridbani Uspenskim Kondakovim Krilovim zberigayutsya v Moskvi ta Sankt Peterburzi Najkrashe vidannya glagoliceyu z peredacheyu glagolichnogo tekstu kiriliceyu zdijsneno vidomim slovenskim vchenim R Nahtigalom u 1941 1942 rr u Lyublyani 8 Rilski glagolichni listki Nazva pohodit vid Rilskogo monastirya v Bolgariyi Pam yatka skladayetsya z dvoh pergamentnih arkushiv glagolichnogo tekstu molitvoslova Piznishe mizh doshatoyu obkladinkoyu bulo znajdeno she 2 arkushi ta kilka obrivkiv pisanih tiyeyu zh rukoyu Povnistyu vidana bolgarskim doslidnikom I Goshevim u 1845 r v Sofiyi Vidkriv cyu pam yatku V Grigorovich u 1845 r razom z Ohridskimi listkami yaki tezh ye fragmentom davnoyi slov yanskoyi pam yatki Ohridski listki ce pivtora pergamentnih arkusha z nedilnogo yevangeliya pov yazani z m Ohridom odnim iz centriv slov yanskoyi pisemnosti Piznishe cya pam yatka perejshla u vlasnist I Sreznevskogo a teper zberigayetsya u rukopisnomu viddili Odeskogo universitetu Najkrashe vidannya zdijsniv G Ilyinskij u 1915 r v seriyi Pamyatniki staroslavyanskogo yazyka 9 Boyanskij palimpsest Tak nazivayetsya zmitij glagolichnij test poverh yakogo pisana pam yatka HIII st Boyanove yevangeliye Vidkriv cyu pam yatku V Grigorovich u 1845 r u seli Boyana pid Sofiyeyu Lishe u nash chas vikoristovuyuchi suchasni metodi doslidzhennya tekstu bolgarskij vcheni I Dobryev zumiv vidnoviti 26 storinok zmitogo glagolichnogo tekstu yakij viyavivsya fragmentami yevangeliya napisanogo v HI st Boyanskij palimpsest vidav I Dobryev u 1972 r v Sofiyi 10 Prazki urivki Pam yatku sladayut dva pergamentni arkushi znajdeni u 1855 r u Prazi nimeckim istorikom K Geflerom Imovirno sho pershij arkush napisano u drugij polovini HI st a drugij na pochatku HII st Ce pam yatka moravsko cheskoyi redakciyi vidana u 1857 r P Shafarikom ta K Geflerom Kirilichni pam yatkiNapis carya Samuyila Napis zrobleno na mogilnij pliti chleniv sim yi Samuyila u 993 r vin mistit 11 ryadkiv tekstu Znajdeno pam yatku v kinci minulogo stolittya u seli German u Pivdenno Zahidnij Makedoniyi Supraslskij rukopis Pam yatka HI st bolgarskogo pohodzhennya za svoyim skladom berezneva mineya tobto kniga cerkovnih chitan na vsi dni bereznya zhitiya svyatih legendi propovidi Ioanna Zlatousta ta in YiYi skladayut 280 arkushiv ob yednanih u tri chastini Bulo znajdeno u 1823 r u Supraslskomu monastiri prof Vilenskogo universitetu M Bobrovskim Nini zberigayetsya u riznih miscyah 118 arkushiv u Lyublyani v kolishnij licejskij biblioteci 115 u Varshavi 16 u biblioteci im M Saltikova Shedrina u Sankt Peterburzi Povne vidannya pam yatki zdijsniv S Syever yanov u 1904 r u Sankt Peterburzi Savina kniga Ce zbirnik yevangelskih chitan yakij maye dvi pripiski iz zgadkoyu pro popa Savu imenem yakogo i nazvano pam yatku Napisano knigu v HI st u Shidnij Bolgariyi Vidkriv yiyi I Sreznevskij u Moskovskij Tipografskij biblioteci vin zhe i vidav u 1868 r Nini zberigayetsya u Moskvi v Centralnomu arhivi davnih aktiv Hilandarski listki Urivok povchannya Kirila Iyerusalimskogo na dvoh arkushah znajdenij V Grigorovichem u 1844 r u Hilandarskomu monastiri na Afoni Piznishe V Grigorovich podaruvav pam yatku biblioteci Odeskogo universitetu de vona i zberigayetsya Ce pam yatka HI st bolgarskogo pohodzhennya Pershe vidannya nalezhit V Grigorovichu Makedonskij kirilichnij listok Staroslov yanska pam yatka HI st bolgarskogo pohodzhennya yaku znajshov u Makedoniyi O Gilferding a opublikuvav u praci Drevnie glagolicheskie pamyatniki u 1866 r I Sreznevskij Zberigayetsya v Akademiyi nauk v Rosiyi Za harakterom ce urivok originalnogo tvoru gramatichnogo zmistu Listki Undolskogo Urivki yevangelskogo tekstu na dvoh arkushah Nazvu otrimali za prizvishem vlasnika yih bibliografa V Undolskogo pislya smerti yakogo perejshli u vlasnist Moskovskogo Rumyancevskogo muzeyu Pam yatka HI chi HII st bolgarskogo pohodzhennya Yeninskij apostol Zbirnik apostolskih chitan znajdenij u 1960 r u seli Yenina Bolgariya Cya pam yatka ye najstarishim iz slov yanskih spiskiv Apostola yiyi skladayut 39 arkushiv i datovano drugoyu polovinoyu HI st Vidana u Sofiyi 1965 r K Mirchevim i H Kodovim Slucki listki Rukopisnij urivok na 5 arkushah znajdenij u 1867 r v m Slucku bilya Minska i privezenij do Sankt Peterburga Vidanij u 1868 r I Sreznevskim Original pam yatki zagubleno Ostromirove yevangeliye Najdavnisha shidnoslov yanska datovana pam yatka napisana v 1056 1057 rr ruskim diyakonom Grigoriyem dlya novgorodskogo posadnika Ostromira Vona skladayetsya z 294 arkushiv maye chudove oformlennya Zberigalasya u Novgorodi potim u Moskvi a z 1720 r u Peterburzi Vpershe opublikovana O Vostokovim u 1843 r Ostromirove Yevangeliye fiksuye fonetichni osoblivosti ta leksichnij sklad davnoruskoyi movi i tomu ye cinnim svidchennyam togochasnogo stanu movi shidnih slov yan Latinski pam yatkiFrejzingenski abo Myunhenski urivki Ce yedina staroslov yanska pam yatka napisana latinskimi literami Vona znajdena u m Frejzingeni Nimechchina u 1803 r i vidana O Vostokovim u 1827 r Nini zberigayetsya v Myunheni Ce tri nevelichki urivki tekstiv napisanih latinskimi literami po slov yanski dva z yakih formuli spovidi a odin kazannya Pershi dva datovani 900 chi 950 r a ostanni 1020 r Pam yatka nalezhit do pannonskoyi redakciyi yiyi mova staroslov yanska ale zaznala znachnogo vplivu slovenskoyi movi Divno sho bilshe yak cherez 100 rokiv isnuvannya dvoh slov yanskih azbuk slov yansku pam yatku perepisano latinskimi literami yaki dlya cogo ne zovsim pristosovani Vcheni pripuskayutsya dumki sho abo pam yatku napisano dlya tih lyudej yaki volodili lishe latinnyu abo sam avtor ne znav slov yanskoyi gramoti Pro vikoristannya latinskih liter dlya zapisu slov yanskoyi movi svidchat takozh kopiyi davnih tekstiv perepisanih u XV st sho mistyatsya u Klagenfurtskomu rukopisi zokrema zapis latinoyu molitov Viruyu Otche nash Ave Mariya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Staroslov yanski pisemni pam yatkiDzherela ta literaturaNimchuk V V Glagolichni pam yatki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 111 ISBN 966 00 0405 2