Старобі́нське родо́вище калійних солей (біл. Старобінскае радовішча) — родовище Прип'ятського калієносного басейну. Одне з найбільших у світі.
Старобінське родовище біл. Старобінскае радовішча | ||||
Міхаіл Блішч. «Капры Салігорска», пачатак 1960-х | ||||
Тип | родовище | |||
---|---|---|---|---|
Континент | Європа | |||
Входить до | Прип'ятський калієносний басейн | |||
Країна | Білорусь | |||
Регіон | Солігорський район | |||
Відкрито | 1949[1] | |||
Розробляється з | 1963[1] | |||
Площа | 350 км²[1] | |||
Надрокористувач | ВО «Бєларуськалій» | |||
|
Історія
Утворилося близько 300 мільйонів років тому в кінці девонського періоду. На місці нинішнього Полісся перебувало мілководне море з великими лагунами. У результаті активних випарів та прогинів дна басейну, внаслідок вертикальних коливальних рухів формувалися відкладення солей натрію і калію, чергувалися з глинисто-карбонатними шарами.
Промислове освоєння почалось в 1959 р.
В теперішній час родовище розробляється підприємством «Білоруськалій».
Поклади
Соленосна частина розрізу представлена кам'яною сіллю, сильвінітом і карналітом, які перешаровуються з мергелями, алевролітами, доломітами, пісковиками.
Встановлено чотири горизонти калійних солей, представлених сильвінітом потужністю 2,5-21 м. Глибина залягання покрівлі горизонтів від 350 (перший горизонт) до 950 м (четвертий горизонт). Вміст хлористого калію в сильвініті другого горизонту звичайний 25-33 % при кількості хлористого магнію 0,14 % і незначному вмісті нерозчинного залишку. Третій горизонт менш багатий хлористим калієм (20-22 %), більш забруднений глинистим матеріалом, в зв'язку з чим середній вміст нерозчинного залишку становить 6,5 %. Середній вміст хлористого магнію по горизонту 0,6 %.
Промислові запаси 4,1 млрд т.
Див. також
Примітки
- Высоцкі Э.А. Старобінскае радовішча калійных і каменнай солей // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 15: Следавікі — Трыо — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2002. — 552 с. —
- Офіційний сайт «Білоруськалій»
- Гірнича енциклопедія. — М.: Радянська енциклопедія. Під редакцією Є. А. Козловского. 1984—1991.
Джерела
- Володимир Білецький, доктор технічних наук, професор, автор проекту "Гірнича енциклопедія" Мінеральні ресурси та добувна промисловість країн світу: Бєларусь (PDF)
- Гірнича енциклопедія. — М.: Радянська енциклопедія. Під редакцією Є. А. Козловского. 1984—1991.
- http://www.kali.by/ Офіційний сайт «Білоруськалій»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starobi nske rodo vishe kalijnih solej bil Starobinskae radovishcha rodovishe Prip yatskogo kaliyenosnogo basejnu Odne z najbilshih u sviti Starobinske rodovishe bil Starobinskae radovishcha Mihail Blishch Kapry Saligorska pachatak 1960 hTip rodovisheKontinent YevropaVhodit do Prip yatskij kaliyenosnij basejnKrayina Bilorus Region Soligorskij rajonVidkrito 1949 1 Rozroblyayetsya z 1963 1 Plosha 350 km 1 Nadrokoristuvach VO Byelaruskalij Korisni kopalini Yevropi Geologiya Yevropi Girnicha promislovist YevropiIstoriyaUtvorilosya blizko 300 miljoniv rokiv tomu v kinci devonskogo periodu Na misci ninishnogo Polissya perebuvalo milkovodne more z velikimi lagunami U rezultati aktivnih vipariv ta proginiv dna basejnu vnaslidok vertikalnih kolivalnih ruhiv formuvalisya vidkladennya solej natriyu i kaliyu cherguvalisya z glinisto karbonatnimi sharami Promislove osvoyennya pochalos v 1959 r V teperishnij chas rodovishe rozroblyayetsya pidpriyemstvom Biloruskalij PokladiSolenosna chastina rozrizu predstavlena kam yanoyu sillyu silvinitom i karnalitom yaki peresharovuyutsya z mergelyami alevrolitami dolomitami piskovikami Vstanovleno chotiri gorizonti kalijnih solej predstavlenih silvinitom potuzhnistyu 2 5 21 m Glibina zalyagannya pokrivli gorizontiv vid 350 pershij gorizont do 950 m chetvertij gorizont Vmist hloristogo kaliyu v silviniti drugogo gorizontu zvichajnij 25 33 pri kilkosti hloristogo magniyu 0 14 i neznachnomu vmisti nerozchinnogo zalishku Tretij gorizont mensh bagatij hloristim kaliyem 20 22 bilsh zabrudnenij glinistim materialom v zv yazku z chim serednij vmist nerozchinnogo zalishku stanovit 6 5 Serednij vmist hloristogo magniyu po gorizontu 0 6 Promislovi zapasi 4 1 mlrd t Div takozhKorisni kopalini Bilorusi Girnicha promislovist Bilorusi SoligorskPrimitkiVysocki E A Starobinskae radovishcha kalijnyh i kamennaj solej Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 15 Sledaviki Tryo Minsk Belaruskaya Encyklapedyya imya Petrusya Broyki 2002 552 s ISBN 985 11 0251 2 d Track Q13028710d Track Q14271902d Track Q24038862d Track Q2280 Oficijnij sajt Biloruskalij Girnicha enciklopediya M Radyanska enciklopediya Pid redakciyeyu Ye A Kozlovskogo 1984 1991 DzherelaVolodimir Bileckij doktor tehnichnih nauk profesor avtor proektu Girnicha enciklopediya Mineralni resursi ta dobuvna promislovist krayin svitu Byelarus PDF Girnicha enciklopediya M Radyanska enciklopediya Pid redakciyeyu Ye A Kozlovskogo 1984 1991 http www kali by Oficijnij sajt Biloruskalij