Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У надрах Білорусі станом на 2000 рік виявлено понад 4 тисячі родовищ мінеральної сировини. Найважливіші корисні копалини Білорусі — калійна і кам'яна солі, нафта, , торф (див. таблицю). Розвідані запаси мінерально-сировинних ресурсів дозволяють повністю забезпечити перспективні потреби країни в калійних і кам'яних солях, вапняковій і цементній сировині, тугоплавких і керамічних глинах, будівельних і формівних пісках, піщано-гравійному матеріалі, будівельному камені, прісних і мінеральних підземних водах. Незабезпечені потреби в , хоча республіка має в своєму розпорядженні деякі запаси нафти, попутного газу, торфу, бурого вугілля, горючих сланців. 132 родовища корисних копалин, в тому числі 59 розроблюваних потрапило в зону радіоактивного зараження після Чорнобильської катастрофи.
| Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
|---|---|---|---|---|
| Підтверджені | Загальні | |||
| Калійні солі, млн. т (в перерахунку на К2О) | 310 | 520 | 16 (К2О) | 4,1 |
| Нафта, млн т | 71 | 0,1 | ||
| Природний горючий газ, млрд. м³ | 10 | |||
| Вугілля, млн т | 99 | 110 | ||
Перший промисловий поклад нафти відкритий у 1964 році. Достовірно підраховані запаси нафти в надрах Білорусі оцінюються в 71,7 млн тонн, ресурси — 166,3 млн тонн (1999). На 2002 рік ресурси нафти в країні — 190 млн т (за даними 2002). Цього достатньо для забезпечення нафтовидобутку на рівні 1,8−2,0 млн т/рік протягом 30 років.
За даними білоруських джерел початкові ресурси нафти в країні станом на 2000 рік становлять 338,3 млн т. У промислові категорії переведено порядку 52 % зазначених ресурсів. Відкрито 60 родовищ нафти, з них 38 розробляються, 13 розвідуються і 9 законсервовано. Глибина залягання розвіданих покладів 1,6-4,6 км.
Родовища нафти і газу в основному розташовані в північній частині Прип'ятського прогину. У його межах виявлені промислові нафтоносні зони: Речицько-Вішанська, Малодушинська, Першотравнева та інші. Нафтоперспективна площа перевищує 27 тис. км². Нафта приурочена до підсолевих, міжсолевих та верхньосолевих відкладів верхнього девону. Поклади її багатопластові, масивні, склепінчасті. Продуктивні відклади перекриваються соленосними товщами. Нафти мало- і високосірчисті, парафінові, смолисті. Невеликі запаси високоякісної нафти виявлені в Гомельській області. Газ добувається попутно.
За деякими даними є перспектива відкриття газогідратних родовищ
У Білорусі є невеликі запаси бурого вугілля в районі Прип'ятського прогину. Встановлені три стратиграфічні рівні вугленосності: неогеновий, юрський і карбоновий. Неогенове вугілля залягає на глибині 20-80 м, юрське 100—300 м, карбонове понад 300 м. Прогнозні ресурси вугілля неогену — 533,8 млн. т, юри — 523 млн т, карбону — 294 млн т. Найбільш вивчене неогенове вугілля трьох родовищ — Житковицького, Бриневського й — із загальними запасами 152 млн т. представлене 4 вугільними пластами сумарною потужністю до 15,6 м, глибиною залягання 50 м, загальні запаси 92,3 млн т. Тут детально розвідані й підготовлені для промислового освоєння два поклади із загальними запасами 46,7 млн т, що дозволяє проектувати будівництво розрізу потужністю в 2 млн т. Два інших родовища розвідані тільки попередньо. представлене вугільним пластом потужністю до 20 м, глибиною залягання до 90 м, запаси 40 млн т. За оцінками фахівців промислові запаси бурого вугілля можна довести до 150—200 млн т, що дозволить створити на їх базі потужності з видобутку 4—5 млн т на рік і практично вирішити проблему недостачі побутового палива.
Торф займає провідне місце серед горючих корисних копалин Білорусі (Полісся). Відомо до 7 тис. родовищ загальної площі 2,5 млн. га, запаси торфу 3 млрд. т (2000 рік). Із них доступними для розробки є бл. 588 млн т (інші знаходяться в межах природоохоронних зон або входять до складу земельного фонду). Переважають дрібні (за запасами) родовища. Потужність торфових покладів іноді досягає 11 метрів. Торф (39 видів) осоковий, гіпновий, деревно-очеретяний, сфагновий, комплексний, верховий, пушицевий та ін. Його вологість сягає до 94 %, зольність 1,4-15 %, теплота згорання до 13 .
Родовища горючих сланців (райони Прип'ятського прогину і Оршанської западини) приурочені до відкладів верх. девону. Потужність пластів до 4 м, глибина залягання 70-550 м, зольність до 87 %, теплота згорання 9,6 МДж/кг.
У відкладах надсолевого девону Прип'ятського прогину горючі сланці утворюють великий сланцевий басейн з прогнозними ресурсами понад 10 млрд тонн (2000 рік). Його площа перевищує 20 тис. км². Глибина залягання сланців 60—600 м, потужність пластів 0,5—3 м. Виявлено два родовища: і . Більш вивчене Туровське родовище, в межах якого попередньо розвідане перше шахтне поле із запасами 697 млн тонн. Зольність сланців висока (75 % і більше), теплота згоряння низька (4,19—5,5 ). Тому вони вимагають попередньої термічної переробки, внаслідок якої можна отримати рідке (вихід 5,5 %) і газоподібне (вихід 5,9 %) паливо. Однак вартість отриманих продуктів поки що не компенсує витрат на видобуток і переробку сланців з урахуванням охорони довкілля.
Сапропелеві відклади розвинені в озерах Білорусі і під торфовими покладами. Середня потужність відкладів 3 м, загальні запаси 1,1 млрд тонн. Їх загальні ресурси становлять 4 млрд тонн. Родовища сапропелів представлені органічними кремнеземними і карбонатними сапропелями, іноді перекритими торфовищами. Використовуються як органо-мінеральні добрива.
Родовища залізних руд (Новоселківське, Околовське) приурочені до порід Білоруського кристалічного масиву, а саме — фундаменту Білоруської антеклізи, де є магматичні та метаморфічні залізняки. Перші пов'язані з інтрузіями габро-норитів і представлені ільменіт-магнетитовими рудами, другі — магнетитовими кварцитами. Найбільш вивченим і значним за запасами є . Родовище представлене рудною зоною (довжина 10 км, потужність до 140 м), складеною рудними тілами залізистих кварцитів потужністю до 35 м. Запаси родовища 530 млн т до глибини 700 м. Вміст заліза в рудах низький — в середньому 30 %, руди добре збагачуються. При річній продуктивності рудника в 14 млн т з руди можна отримувати по 3,5 млн т магнетитового концентрату щорічно протягом 30 років. Від глибини 250 м в рудах відмічаються промислові концентрації Fe. представлене рудною зоною (довжина 1200 м, потужність до 180 м), складеною п'ятьма рудними тілами (потужність до 27 м), що залягають на глибині 150 м. Руди ільменіт-магнетитові, середній вміст Fe 35,7 %. Запаси залізних руд (до глибини 700 м) — 48 млн т.
Алюмінієва і содова сировина
На території Прип'ятського прогину виявлені поклади давсонітових руд, що містять глинозем і соду — комплексну сировину для отримання алюмінію і кальцинованої соди. Глибина залягання рудних тіл 240—952 м. Раціональним методом їх видобутку є підземне вилуговування.
У породах кристалічного фундаменту Білорусі є родовище рідкісноземельно-берилієвих руд. За умовами залягання рудні тіла доступні для відкритої розробки. Руди цього родовища можуть служити сировиною для виробництва берилію і рідкісноземельних елементів ітрієвої групи, а породи скельного розкриву та міжрудні прошарки — для виробництва мінеральних волокон і щебеню.
на території Білорусі представлена калійними і кам'яними солями (Старобінське, Петриківське, Мозирське, Давидовське родовища), фосфоритами (родовища Мстиславль, ) приуроченими до Прип'ятського прогину. Дві товщі пізньодевонської доби (фаменська — до 3000 м, франська — до 1100 м) складені соляними горизонтами потужністю від 1 до 40 м. Пласти кам'яної солі складені прошарками ґаліту і карбонатно-глинисто-ангідритовою породою. Запаси калійних солей 7,8 млрд. тонн.
За запасами калійних солей Білорусь і Німеччина займають перші позиції в Європі. Найбільші та детально розвідані родов. калійних солей Б.: та , Прип'ятський калієносний басейн. Їх загальні запаси становлять 6903,5 млн т сирої солі, або 1216,5 млн т оксиду калію (2000 р). На Старобінському родов. встановлено чотири горизонти калійних солей, представлених сильвінітом потужністю 2,5-21 м. Глибина залягання покрівлі горизонтів від 350 (перший горизонт) до 950 м (четвертий горизонт). Вміст хлористого калію в сильвініті другого горизонту звичайний 25-33 % при кількості хлористого магнію 0,14 % і незначному вмісті нерозчинного залишку. Третій горизонт менш багатий хлористим калієм (20-22 %), більш забруднений глинистим матеріалом, в зв'язку з чим середній вміст нерозчинного залишку становить 6,5 %. Середній вміст хлористого магнію по горизонту 0,6 %.
На Петриківському родовищі промислове значення має лише один пласт сильвініт-карналіт-ґалітового складу потужністю 4.8-7.5 м, що залягає на глибині від 500 до 1400 м.
У Білорусі є великі перспективи подальшого нарощування промислових запасів калійних солей, причому з багатшим вмістом хлористого калію, ніж в рудах Старобінського родовища.
Сіль кухонна. Білорусь має в своєму розпорядженні дуже великі запаси кухонної солі, зосереджені в Прип'ятському прогині. Соленосними є відклади верхнього девону, які утворюють дві товщі (нижня потужністю до 1,5 км, верхня — понад 3,5 км) і залягають на площі понад 25 тис. км². Тільки на Старобінському, Давидовському і Мозирському родовищах розвідано понад 22 млрд т кухонної солі.
Фосфорити на тер. Б. (ресурси 400 млн т) приурочені до крейдових, палеогенових, четвертинних порід. У межах території Білорусі виділено два фосфоритоносних басейни — Сожський на сході і Прип'ятський на півдні. Сожський бас. включає два попередньо розвіданих родовища: Мстиславль і Лобковичі (пласти фосфоритів 1-3 м, глибина залягання 7,5-77 м, вміст P2O5 6,3-9,5 %, прогнозні запаси на 2000 р. оцінюють в 30 млн т), а також ряд перспективних площ. У межах Прип'ятського фосфоритоносного басейну виявлено Брестський фосфоритоносний район. Загальні прогнозні ресурси фосфорного ангідриду цього басейну оцінюються в 52,9 млн т. Тут виявлене Оріхівське родов. жовнових фосфоритів з ресурсами фосфорного ангідриду 13,6 млн т. Але низький вміст фосфорного ангідриду в руді (6-7 %), велика потужність розкриву, складні гірничотехнічні і гідрогеологічні умови родовищ, рівень сучасної техніки і технології видобутку та переробки руд не дають можливості рекомендувати до промислового освоєння Оріхівське родовище. Перспективи виявлення нових родовищ є в межах Прип'ятського фосфоритоносного басейну.
Нерудні будматеріали
Нерудні буд. м-ли представлені родов. будівельного та облицювального каменю, крейдовими породами, глинами і суглинками, буд. і скляними пісками. Будівельні (запаси 457 млн м³) і облицювальні (запаси 4,6 млн м³) камені (родов. Мікашевичі, Глушковичі та ін.) приурочені до виходів докембрійських порід (граніти, ґранодіорити) на півдні Б. Доломіти (запаси 437,8 млн т) є на півночі Б. Поклади доломіту мають широкий розвиток серед відкладів верхнього девону півн.-сходу Білорусі в Оршанській западині. Тут розвідане велике родовище Руба з промисловими запасами понад 750 млн т. Доломіти залягають на глибинах 8-45 м. Розвідана потужність їх становить 15-45 м. Вміст вуглекислих кальцію і магнію в доломіті в сумі становить 85-99,5 %. Родов. крейдових порід з запасами 3679 млн т (крейда, мергелі) є в Гродненській, Могильовській, Брестській та ін. обл. Родов. цегельних глин і суглинків, вогнетривких глин з запасами 587 млн м³ розташовані в Вітебській, Гомельській, Гродненській, Мінській обл. Родов. піщано-гравійного матеріалу з запасами 815 млн м³ розташовані в центрі Б. Родов. будівельних та силікатних пісків з запасами 612 млн м³ — по всій тер. країни. Родов. скляних (кварцових) пісків неогенової доби з запасами 44 млн т розташовані на півдні Б., родов. формувальних пісків з запасами 337 млн т — в долині р. Прип'ять, а також на першій надпойменій терасі Дніпра.
Поклади цеолітвмісних трепелів, доступних для відкритої розробки, поширені на сході Білорусі, де є попередньо розвідані родовища Дружба із запасами 80,7 млн т і Стальне із запасами 133,7 млн т, сировина яких придатна до використання як активних мінеральних добавок для виробництва цементу. Цеолітвмісні (трепели, опоки, кремнеземисті мергелі) — це новий вид к.к. властивості якої визначаються підвищеним (до 50 % і більше) вмістом мінералів кремнезему і домішкою (до 10-15, іноді до 25-30 %) цеолітів. Ці породи мають добру сорбційну здатність і гідравлічну активність. Вони є високоякісними добавками для портландцементного клінкера, фільтрувальних матеріалів для очистки харчових продуктів і відпрацьованих масел, придатні для виготовлення легковагової вогнетривкої цегли, мінеральних і пеносилікатних виробів. У природному вигляді білоруські силіцити можуть застосовуватися для очищення природних газів, шкідливих промислових викидів і стічних вод; вони здатні замінити штучні сорбенти і каталізатори крекінгу нафти і очищення нафтопродуктів. Вони можуть також знайти широке застосування в сільському господарстві як фіксатор вологи, добавки, що поліпшують структуру ґрунту, а також підвищуюють ефективність вапнякових, азотних, калійних і фосфорних мінеральних добрив. У Білорусі є потенційна сировинна база для виробництва каоліну, бентонітових глин, графіту, бурштину та інш. Є припущення, що в надрах Бєларусі є алмази [Mining Annual Review 2002]. На території Білорусі відомо 40 кімберлітових трубок, на полі однієї з яких був знайдений алмаз масою 0,2 карата.
Прісні і мінеральні підземні води
Мінеральні джерела на тер. Б. в основному приурочені до виходів архею, верх. протерозою, середнього девону. Води сульфатні, кальцієві, натрієві, хлоридні, бромойодні та ін.
Ресурси прісних підземних вод оцінюються по території республіки в 49,6 млн м³/добу. Розвідане 246 родов. із загальними запасами 5974,7 тис. м³/добу. В республіці для господарсько-питного водопостачання використовується значна кількість води з поверхневих джерел.
На території республіки поширені мінеральні води, приурочені до відкладів осадового чохла і кристалічного фундаменту. Розвідане 58 джерело мінеральних вод із загальними запасами 14320,8 м3/добу. Поширені сульфатні, змішані сульфатно-хлоридні і хлоридно-сульфатні, а також хлоридні води. Високомінералізовані води (розсоли) відкладів Прип'ятського прогину розглядаються як сировина для отримання брому, йоду і рідкісних металів. Такі води мають також високі лікувальні властивості.
Історія освоєння природних ресурсів
Див. Історія освоєння мінеральних ресурсів Білорусі
Видобуток високоякісного кременю з поверхні землі на території Б. почався з пізнього палеоліту. В епоху неоліту тут був розвинений широкомасштабний видобуток кременю. Об'єктами розробок були конкреції кременю, що залягали в крейді у вигляді ланцюжків, рідше у вигляді розкиданих скупчень. Загальна кількість шахт сягала кількох тисяч (глиб. до 6 м, діаметр верхньої частини 1,5-1,6 м, нижньої — 0,8 м). Зустрічались одиничні виробки у вигляді колодязів. В епоху неоліту також почався видобуток глин. З сер. І тис. до н. е. почався видобуток заліза з болотних, дернових та озерних зал. руд. Виплавляли залізо сиродутним способом — у примітивних домницях-руднях. З нерудних к.к. видобувалися глини, пісок, вапняки. З сер. XVIII ст. на базі болотних зал. руд виникли залізорудні мануфактури (Малоритська та Вишневська), які в 1794 р. були перебудовані в металургійні заводи. На початку XIX ст. створюються крупні металургійні комбінати (наприклад, Налибокський) і чавуноливарні заводи (Старинковський, Борисовщинський). До 1870 р. майже всі підприємства в цьому регіоні припинили свою діяльність через вичерпання болотних залізних руд. У 1924 р. при СНХ БРСР створюється Гірничий відділ, на базі якого організований Білоруський геол.-розвідувальний трест (1930 р.). У 1929 р. поблизу Мінська пробурена перша глибинна свердловина (354 м). В складі АН БРСР був організований Інститут геології і гідрогеології. До 1940 р. на території Б. було виявлено понад 500 родовищ нерудної сировини, десятки крупних родовищ торфу. В 50-60-і рр. ХХ ст. відкриті родовища калійних солей, нафти, вугілля та інших корисних копалин.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- [ПРОГНОЗ ВЫЯВЛЕНИЯ ГАЗОГИДРАТНЫХ ЗАЛЕЖЕЙ В НЕДРАХ БЕЛАРУСИ. Ярослав Грибик. Ведущий научный сотрудник Института природопользования НАН Беларуси, г.Минск. кандидат геолого-минералогических наук // Матеріали конференції "Газогідратні технології", Дніпро, НГУ, 2016]
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U nadrah Bilorusi stanom na 2000 rik viyavleno ponad 4 tisyachi rodovish mineralnoyi sirovini Najvazhlivishi korisni kopalini Bilorusi kalijna i kam yana soli nafta torf div tablicyu Rozvidani zapasi mineralno sirovinnih resursiv dozvolyayut povnistyu zabezpechiti perspektivni potrebi krayini v kalijnih i kam yanih solyah vapnyakovij i cementnij sirovini tugoplavkih i keramichnih glinah budivelnih i formivnih piskah pishano gravijnomu materiali budivelnomu kameni prisnih i mineralnih pidzemnih vodah Nezabezpecheni potrebi v hocha respublika maye v svoyemu rozporyadzhenni deyaki zapasi nafti poputnogo gazu torfu burogo vugillya goryuchih slanciv 132 rodovisha korisnih kopalin v tomu chisli 59 rozroblyuvanih potrapilo v zonu radioaktivnogo zarazhennya pislya Chornobilskoyi katastrofi Karta Korisni kopalini Bilorusi Osnovni korisni kopalini Bilorusi stanom na 1998 1999 roki Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniKalijni soli mln t v pererahunku na K2O 310 520 16 K2O 4 1Nafta mln t 71 0 1Prirodnij goryuchij gaz mlrd m 10Vugillya mln t 99 110Vidobutok nafti Richickij rajon Nafta i prirodnij gazPershij promislovij poklad nafti vidkritij u 1964 roci Dostovirno pidrahovani zapasi nafti v nadrah Bilorusi ocinyuyutsya v 71 7 mln tonn resursi 166 3 mln tonn 1999 Na 2002 rik resursi nafti v krayini 190 mln t za danimi 2002 Cogo dostatno dlya zabezpechennya naftovidobutku na rivni 1 8 2 0 mln t rik protyagom 30 rokiv Za danimi biloruskih dzherel pochatkovi resursi nafti v krayini stanom na 2000 rik stanovlyat 338 3 mln t U promislovi kategoriyi perevedeno poryadku 52 zaznachenih resursiv Vidkrito 60 rodovish nafti z nih 38 rozroblyayutsya 13 rozviduyutsya i 9 zakonservovano Glibina zalyagannya rozvidanih pokladiv 1 6 4 6 km Rodovisha nafti i gazu v osnovnomu roztashovani v pivnichnij chastini Prip yatskogo proginu U jogo mezhah viyavleni promislovi naftonosni zoni Rechicko Vishanska Malodushinska Pershotravneva ta inshi Naftoperspektivna plosha perevishuye 27 tis km Nafta priurochena do pidsolevih mizhsolevih ta verhnosolevih vidkladiv verhnogo devonu Pokladi yiyi bagatoplastovi masivni sklepinchasti Produktivni vidkladi perekrivayutsya solenosnimi tovshami Nafti malo i visokosirchisti parafinovi smolisti Neveliki zapasi visokoyakisnoyi nafti viyavleni v Gomelskij oblasti Gaz dobuvayetsya poputno Za deyakimi danimi ye perspektiva vidkrittya gazogidratnih rodovishVugillyaU Bilorusi ye neveliki zapasi burogo vugillya v rajoni Prip yatskogo proginu Vstanovleni tri stratigrafichni rivni vuglenosnosti neogenovij yurskij i karbonovij Neogenove vugillya zalyagaye na glibini 20 80 m yurske 100 300 m karbonove ponad 300 m Prognozni resursi vugillya neogenu 533 8 mln t yuri 523 mln t karbonu 294 mln t Najbilsh vivchene neogenove vugillya troh rodovish Zhitkovickogo Brinevskogo j iz zagalnimi zapasami 152 mln t predstavlene 4 vugilnimi plastami sumarnoyu potuzhnistyu do 15 6 m glibinoyu zalyagannya 50 m zagalni zapasi 92 3 mln t Tut detalno rozvidani j pidgotovleni dlya promislovogo osvoyennya dva pokladi iz zagalnimi zapasami 46 7 mln t sho dozvolyaye proektuvati budivnictvo rozrizu potuzhnistyu v 2 mln t Dva inshih rodovisha rozvidani tilki poperedno predstavlene vugilnim plastom potuzhnistyu do 20 m glibinoyu zalyagannya do 90 m zapasi 40 mln t Za ocinkami fahivciv promislovi zapasi burogo vugillya mozhna dovesti do 150 200 mln t sho dozvolit stvoriti na yih bazi potuzhnosti z vidobutku 4 5 mln t na rik i praktichno virishiti problemu nedostachi pobutovogo paliva Torf zajmaye providne misce sered goryuchih korisnih kopalin Bilorusi Polissya Vidomo do 7 tis rodovish zagalnoyi ploshi 2 5 mln ga zapasi torfu 3 mlrd t 2000 rik Iz nih dostupnimi dlya rozrobki ye bl 588 mln t inshi znahodyatsya v mezhah prirodoohoronnih zon abo vhodyat do skladu zemelnogo fondu Perevazhayut dribni za zapasami rodovisha Potuzhnist torfovih pokladiv inodi dosyagaye 11 metriv Torf 39 vidiv osokovij gipnovij derevno ocheretyanij sfagnovij kompleksnij verhovij pushicevij ta in Jogo vologist syagaye do 94 zolnist 1 4 15 teplota zgorannya do 13 Goryuchi slanciRodovisha goryuchih slanciv rajoni Prip yatskogo proginu i Orshanskoyi zapadini priurocheni do vidkladiv verh devonu Potuzhnist plastiv do 4 m glibina zalyagannya 70 550 m zolnist do 87 teplota zgorannya 9 6 MDzh kg U vidkladah nadsolevogo devonu Prip yatskogo proginu goryuchi slanci utvoryuyut velikij slancevij basejn z prognoznimi resursami ponad 10 mlrd tonn 2000 rik Jogo plosha perevishuye 20 tis km Glibina zalyagannya slanciv 60 600 m potuzhnist plastiv 0 5 3 m Viyavleno dva rodovisha i Bilsh vivchene Turovske rodovishe v mezhah yakogo poperedno rozvidane pershe shahtne pole iz zapasami 697 mln tonn Zolnist slanciv visoka 75 i bilshe teplota zgoryannya nizka 4 19 5 5 Tomu voni vimagayut poperednoyi termichnoyi pererobki vnaslidok yakoyi mozhna otrimati ridke vihid 5 5 i gazopodibne vihid 5 9 palivo Odnak vartist otrimanih produktiv poki sho ne kompensuye vitrat na vidobutok i pererobku slanciv z urahuvannyam ohoroni dovkillya SapropelSapropelevi vidkladi rozvineni v ozerah Bilorusi i pid torfovimi pokladami Serednya potuzhnist vidkladiv 3 m zagalni zapasi 1 1 mlrd tonn Yih zagalni resursi stanovlyat 4 mlrd tonn Rodovisha sapropeliv predstavleni organichnimi kremnezemnimi i karbonatnimi sapropelyami inodi perekritimi torfovishami Vikoristovuyutsya yak organo mineralni dobriva Zalizni rudiRodovisha zaliznih rud Novoselkivske Okolovske priurocheni do porid Biloruskogo kristalichnogo masivu a same fundamentu Biloruskoyi anteklizi de ye magmatichni ta metamorfichni zaliznyaki Pershi pov yazani z intruziyami gabro noritiv i predstavleni ilmenit magnetitovimi rudami drugi magnetitovimi kvarcitami Najbilsh vivchenim i znachnim za zapasami ye Rodovishe predstavlene rudnoyu zonoyu dovzhina 10 km potuzhnist do 140 m skladenoyu rudnimi tilami zalizistih kvarcitiv potuzhnistyu do 35 m Zapasi rodovisha 530 mln t do glibini 700 m Vmist zaliza v rudah nizkij v serednomu 30 rudi dobre zbagachuyutsya Pri richnij produktivnosti rudnika v 14 mln t z rudi mozhna otrimuvati po 3 5 mln t magnetitovogo koncentratu shorichno protyagom 30 rokiv Vid glibini 250 m v rudah vidmichayutsya promislovi koncentraciyi Fe predstavlene rudnoyu zonoyu dovzhina 1200 m potuzhnist do 180 m skladenoyu p yatma rudnimi tilami potuzhnist do 27 m sho zalyagayut na glibini 150 m Rudi ilmenit magnetitovi serednij vmist Fe 35 7 Zapasi zaliznih rud do glibini 700 m 48 mln t Alyuminiyeva i sodova sirovinaNa teritoriyi Prip yatskogo proginu viyavleni pokladi davsonitovih rud sho mistyat glinozem i sodu kompleksnu sirovinu dlya otrimannya alyuminiyu i kalcinovanoyi sodi Glibina zalyagannya rudnih til 240 952 m Racionalnim metodom yih vidobutku ye pidzemne vilugovuvannya Ridkisni metaliU porodah kristalichnogo fundamentu Bilorusi ye rodovishe ridkisnozemelno beriliyevih rud Za umovami zalyagannya rudni tila dostupni dlya vidkritoyi rozrobki Rudi cogo rodovisha mozhut sluzhiti sirovinoyu dlya virobnictva beriliyu i ridkisnozemelnih elementiv itriyevoyi grupi a porodi skelnogo rozkrivu ta mizhrudni prosharki dlya virobnictva mineralnih volokon i shebenyu na teritoriyi Bilorusi predstavlena kalijnimi i kam yanimi solyami Starobinske Petrikivske Mozirske Davidovske rodovisha fosforitami rodovisha Mstislavl priurochenimi do Prip yatskogo proginu Dvi tovshi piznodevonskoyi dobi famenska do 3000 m franska do 1100 m skladeni solyanimi gorizontami potuzhnistyu vid 1 do 40 m Plasti kam yanoyi soli skladeni prosharkami galitu i karbonatno glinisto angidritovoyu porodoyu Zapasi kalijnih solej 7 8 mlrd tonn Kalijni soliZa zapasami kalijnih solej Bilorus i Nimechchina zajmayut pershi poziciyi v Yevropi Najbilshi ta detalno rozvidani rodov kalijnih solej B ta Prip yatskij kaliyenosnij basejn Yih zagalni zapasi stanovlyat 6903 5 mln t siroyi soli abo 1216 5 mln t oksidu kaliyu 2000 r Na Starobinskomu rodov vstanovleno chotiri gorizonti kalijnih solej predstavlenih silvinitom potuzhnistyu 2 5 21 m Glibina zalyagannya pokrivli gorizontiv vid 350 pershij gorizont do 950 m chetvertij gorizont Vmist hloristogo kaliyu v silviniti drugogo gorizontu zvichajnij 25 33 pri kilkosti hloristogo magniyu 0 14 i neznachnomu vmisti nerozchinnogo zalishku Tretij gorizont mensh bagatij hloristim kaliyem 20 22 bilsh zabrudnenij glinistim materialom v zv yazku z chim serednij vmist nerozchinnogo zalishku stanovit 6 5 Serednij vmist hloristogo magniyu po gorizontu 0 6 Na Petrikivskomu rodovishi promislove znachennya maye lishe odin plast silvinit karnalit galitovogo skladu potuzhnistyu 4 8 7 5 m sho zalyagaye na glibini vid 500 do 1400 m U Bilorusi ye veliki perspektivi podalshogo naroshuvannya promislovih zapasiv kalijnih solej prichomu z bagatshim vmistom hloristogo kaliyu nizh v rudah Starobinskogo rodovisha Kuhonna silSil kuhonna Bilorus maye v svoyemu rozporyadzhenni duzhe veliki zapasi kuhonnoyi soli zoseredzheni v Prip yatskomu progini Solenosnimi ye vidkladi verhnogo devonu yaki utvoryuyut dvi tovshi nizhnya potuzhnistyu do 1 5 km verhnya ponad 3 5 km i zalyagayut na ploshi ponad 25 tis km Tilki na Starobinskomu Davidovskomu i Mozirskomu rodovishah rozvidano ponad 22 mlrd t kuhonnoyi soli FosforitiFosforiti na ter B resursi 400 mln t priurocheni do krejdovih paleogenovih chetvertinnih porid U mezhah teritoriyi Bilorusi vidileno dva fosforitonosnih basejni Sozhskij na shodi i Prip yatskij na pivdni Sozhskij bas vklyuchaye dva poperedno rozvidanih rodovisha Mstislavl i Lobkovichi plasti fosforitiv 1 3 m glibina zalyagannya 7 5 77 m vmist P2O5 6 3 9 5 prognozni zapasi na 2000 r ocinyuyut v 30 mln t a takozh ryad perspektivnih plosh U mezhah Prip yatskogo fosforitonosnogo basejnu viyavleno Brestskij fosforitonosnij rajon Zagalni prognozni resursi fosfornogo angidridu cogo basejnu ocinyuyutsya v 52 9 mln t Tut viyavlene Orihivske rodov zhovnovih fosforitiv z resursami fosfornogo angidridu 13 6 mln t Ale nizkij vmist fosfornogo angidridu v rudi 6 7 velika potuzhnist rozkrivu skladni girnichotehnichni i gidrogeologichni umovi rodovish riven suchasnoyi tehniki i tehnologiyi vidobutku ta pererobki rud ne dayut mozhlivosti rekomenduvati do promislovogo osvoyennya Orihivske rodovishe Perspektivi viyavlennya novih rodovish ye v mezhah Prip yatskogo fosforitonosnogo basejnu Nerudni budmaterialiNerudni bud m li predstavleni rodov budivelnogo ta oblicyuvalnogo kamenyu krejdovimi porodami glinami i suglinkami bud i sklyanimi piskami Budivelni zapasi 457 mln m i oblicyuvalni zapasi 4 6 mln m kameni rodov Mikashevichi Glushkovichi ta in priurocheni do vihodiv dokembrijskih porid graniti granodioriti na pivdni B Dolomiti zapasi 437 8 mln t ye na pivnochi B Pokladi dolomitu mayut shirokij rozvitok sered vidkladiv verhnogo devonu pivn shodu Bilorusi v Orshanskij zapadini Tut rozvidane velike rodovishe Ruba z promislovimi zapasami ponad 750 mln t Dolomiti zalyagayut na glibinah 8 45 m Rozvidana potuzhnist yih stanovit 15 45 m Vmist vuglekislih kalciyu i magniyu v dolomiti v sumi stanovit 85 99 5 Rodov krejdovih porid z zapasami 3679 mln t krejda mergeli ye v Grodnenskij Mogilovskij Brestskij ta in obl Rodov cegelnih glin i suglinkiv vognetrivkih glin z zapasami 587 mln m roztashovani v Vitebskij Gomelskij Grodnenskij Minskij obl Rodov pishano gravijnogo materialu z zapasami 815 mln m roztashovani v centri B Rodov budivelnih ta silikatnih piskiv z zapasami 612 mln m po vsij ter krayini Rodov sklyanih kvarcovih piskiv neogenovoyi dobi z zapasami 44 mln t roztashovani na pivdni B rodov formuvalnih piskiv z zapasami 337 mln t v dolini r Prip yat a takozh na pershij nadpojmenij terasi Dnipra TrepeliPokladi ceolitvmisnih trepeliv dostupnih dlya vidkritoyi rozrobki poshireni na shodi Bilorusi de ye poperedno rozvidani rodovisha Druzhba iz zapasami 80 7 mln t i Stalne iz zapasami 133 7 mln t sirovina yakih pridatna do vikoristannya yak aktivnih mineralnih dobavok dlya virobnictva cementu Ceolitvmisni trepeli opoki kremnezemisti mergeli ce novij vid k k vlastivosti yakoyi viznachayutsya pidvishenim do 50 i bilshe vmistom mineraliv kremnezemu i domishkoyu do 10 15 inodi do 25 30 ceolitiv Ci porodi mayut dobru sorbcijnu zdatnist i gidravlichnu aktivnist Voni ye visokoyakisnimi dobavkami dlya portlandcementnogo klinkera filtruvalnih materialiv dlya ochistki harchovih produktiv i vidpracovanih masel pridatni dlya vigotovlennya legkovagovoyi vognetrivkoyi cegli mineralnih i penosilikatnih virobiv U prirodnomu viglyadi biloruski siliciti mozhut zastosovuvatisya dlya ochishennya prirodnih gaziv shkidlivih promislovih vikidiv i stichnih vod voni zdatni zaminiti shtuchni sorbenti i katalizatori krekingu nafti i ochishennya naftoproduktiv Voni mozhut takozh znajti shiroke zastosuvannya v silskomu gospodarstvi yak fiksator vologi dobavki sho polipshuyut strukturu gruntu a takozh pidvishuyuyut efektivnist vapnyakovih azotnih kalijnih i fosfornih mineralnih dobriv U Bilorusi ye potencijna sirovinna baza dlya virobnictva kaolinu bentonitovih glin grafitu burshtinu ta insh Ye pripushennya sho v nadrah Byelarusi ye almazi Mining Annual Review 2002 Na teritoriyi Bilorusi vidomo 40 kimberlitovih trubok na poli odniyeyi z yakih buv znajdenij almaz masoyu 0 2 karata Prisni i mineralni pidzemni vodiMineralni dzherela na ter B v osnovnomu priurocheni do vihodiv arheyu verh proterozoyu serednogo devonu Vodi sulfatni kalciyevi natriyevi hloridni bromojodni ta in Resursi prisnih pidzemnih vod ocinyuyutsya po teritoriyi respubliki v 49 6 mln m dobu Rozvidane 246 rodov iz zagalnimi zapasami 5974 7 tis m dobu V respublici dlya gospodarsko pitnogo vodopostachannya vikoristovuyetsya znachna kilkist vodi z poverhnevih dzherel Na teritoriyi respubliki poshireni mineralni vodi priurocheni do vidkladiv osadovogo chohla i kristalichnogo fundamentu Rozvidane 58 dzherelo mineralnih vod iz zagalnimi zapasami 14320 8 m3 dobu Poshireni sulfatni zmishani sulfatno hloridni i hloridno sulfatni a takozh hloridni vodi Visokomineralizovani vodi rozsoli vidkladiv Prip yatskogo proginu rozglyadayutsya yak sirovina dlya otrimannya bromu jodu i ridkisnih metaliv Taki vodi mayut takozh visoki likuvalni vlastivosti Istoriya osvoyennya prirodnih resursivDiv Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Bilorusi Vidobutok visokoyakisnogo kremenyu z poverhni zemli na teritoriyi B pochavsya z piznogo paleolitu V epohu neolitu tut buv rozvinenij shirokomasshtabnij vidobutok kremenyu Ob yektami rozrobok buli konkreciyi kremenyu sho zalyagali v krejdi u viglyadi lancyuzhkiv ridshe u viglyadi rozkidanih skupchen Zagalna kilkist shaht syagala kilkoh tisyach glib do 6 m diametr verhnoyi chastini 1 5 1 6 m nizhnoyi 0 8 m Zustrichalis odinichni virobki u viglyadi kolodyaziv V epohu neolitu takozh pochavsya vidobutok glin Z ser I tis do n e pochavsya vidobutok zaliza z bolotnih dernovih ta ozernih zal rud Viplavlyali zalizo sirodutnim sposobom u primitivnih domnicyah rudnyah Z nerudnih k k vidobuvalisya glini pisok vapnyaki Z ser XVIII st na bazi bolotnih zal rud vinikli zalizorudni manufakturi Maloritska ta Vishnevska yaki v 1794 r buli perebudovani v metalurgijni zavodi Na pochatku XIX st stvoryuyutsya krupni metalurgijni kombinati napriklad Nalibokskij i chavunolivarni zavodi Starinkovskij Borisovshinskij Do 1870 r majzhe vsi pidpriyemstva v comu regioni pripinili svoyu diyalnist cherez vicherpannya bolotnih zaliznih rud U 1924 r pri SNH BRSR stvoryuyetsya Girnichij viddil na bazi yakogo organizovanij Biloruskij geol rozviduvalnij trest 1930 r U 1929 r poblizu Minska proburena persha glibinna sverdlovina 354 m V skladi AN BRSR buv organizovanij Institut geologiyi i gidrogeologiyi Do 1940 r na teritoriyi B bulo viyavleno ponad 500 rodovish nerudnoyi sirovini desyatki krupnih rodovish torfu V 50 60 i rr HH st vidkriti rodovisha kalijnih solej nafti vugillya ta inshih korisnih kopalin Div takozhEkonomika Bilorusi Girnicha promislovist Bilorusi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Bilorusi Geologiya Bilorusi Primitki Arhiv originalu za 2 kvitnya 2016 Procitovano 6 lyutogo 2016 PROGNOZ VYYaVLENIYa GAZOGIDRATNYH ZALEZhEJ V NEDRAH BELARUSI Yaroslav Gribik Vedushij nauchnyj sotrudnik Instituta prirodopolzovaniya NAN Belarusi g Minsk kandidat geologo mineralogicheskih nauk Materiali konferenciyi Gazogidratni tehnologiyi Dnipro NGU 2016 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020