Зольність (рос. зольность, англ. ash content, нім. Aschegehalt m, Aschehaltigkeit f) — вміст у відсотках незгоряючого залишку (на безводну масу), який утворюється з мінеральних домішок палива при його повному згорянні. Позначається символом А і виражається у відсотках. Для практичних цілей значення 3., визначене по аналітичній пробі (Аа), звичайно перераховується на суху масу Ad або робочий Ar стан палива. Для всіх типів твердих палив 3. — один з осн. показників; використовується як обліковий, балансний та розрахунковий показник у практиці видобутку, переробки та споживання вугілля. На показнику З. вугілля ґрунтується більшість існуючих методів оцінки ефективності процесів збагачення вугілля, а також діючий прейскурант гуртових цін на вугілля та продукти його збагачення. Існує тісний кореляційний зв'язок між З. вугілля та теплотою його згоряння.
Зольність |
Визначення зольності
Умови визначення 3. стандартизовані. 3. вугілля за рахунок внутрішньої золи (материнської) звичайно коливається в межах 1-15 %, але при тонко-дисперсному розподілі неорганічного матеріалу досягає десятків процентів з поступовим переходом вугілля у вуглисті породи (з Аd до 60 %). При звичайному збагаченні вугілля ця зола не видаляється. Як правило, переважна частина мінеральних домішок, що складають зовн. золу, може бути видалена при збагаченні. 3. палив нормується держ. стандартами. Найвища допустима межа 3. рядового вугілля, відсівів, штибів, промпродукту і шламів збагачення встановлена для умов спалення у пилоподібному стані — Аd = 45 %. Для шарового спалення використовується вугілля з Аd не більше 37,5 %, для коксування — концентрати збагачення з Аd до 10-14 %). 3. горючих сланців коливається в широких межах (Аd 48-72 %). Торф за змістом золи поділяють на: малозольний (менше 5 %), середньозольний (5-10 %) і високозольний (більше 10 %).
3ольність вугілля і горючих сланців визначається озоленням проби палива в муфельній печі і прожарюванням зольного залишку при t 800—830 °C. Для прискореного обзолення горючих сланців — при t 850—875 °C. 3. вугілля визначається також рентгенометричним методом — за параметрами йонізуючого випромінювання після взаємодії з вугіллям.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Смирнов В. О., Сергєєв П. В., Білецький В. С. Технологія збагачення вугілля. Навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, — 2011. — 476 с.
Посилання
- ЗОЛЬНІСТЬ [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolnist ros zolnost angl ash content nim Aschegehalt m Aschehaltigkeit f vmist u vidsotkah nezgoryayuchogo zalishku na bezvodnu masu yakij utvoryuyetsya z mineralnih domishok paliva pri jogo povnomu zgoryanni Poznachayetsya simvolom A i virazhayetsya u vidsotkah Dlya praktichnih cilej znachennya 3 viznachene po analitichnij probi Aa zvichajno pererahovuyetsya na suhu masu Ad abo robochij Ar stan paliva Dlya vsih tipiv tverdih paliv 3 odin z osn pokaznikiv vikoristovuyetsya yak oblikovij balansnij ta rozrahunkovij pokaznik u praktici vidobutku pererobki ta spozhivannya vugillya Na pokazniku Z vugillya gruntuyetsya bilshist isnuyuchih metodiv ocinki efektivnosti procesiv zbagachennya vugillya a takozh diyuchij prejskurant gurtovih cin na vugillya ta produkti jogo zbagachennya Isnuye tisnij korelyacijnij zv yazok mizh Z vugillya ta teplotoyu jogo zgoryannya ZolnistViznachennya zolnostiUmovi viznachennya 3 standartizovani 3 vugillya za rahunok vnutrishnoyi zoli materinskoyi zvichajno kolivayetsya v mezhah 1 15 ale pri tonko dispersnomu rozpodili neorganichnogo materialu dosyagaye desyatkiv procentiv z postupovim perehodom vugillya u vuglisti porodi z Ad do 60 Pri zvichajnomu zbagachenni vugillya cya zola ne vidalyayetsya Yak pravilo perevazhna chastina mineralnih domishok sho skladayut zovn zolu mozhe buti vidalena pri zbagachenni 3 paliv normuyetsya derzh standartami Najvisha dopustima mezha 3 ryadovogo vugillya vidsiviv shtibiv promproduktu i shlamiv zbagachennya vstanovlena dlya umov spalennya u pilopodibnomu stani Ad 45 Dlya sharovogo spalennya vikoristovuyetsya vugillya z Ad ne bilshe 37 5 dlya koksuvannya koncentrati zbagachennya z Ad do 10 14 3 goryuchih slanciv kolivayetsya v shirokih mezhah Ad 48 72 Torf za zmistom zoli podilyayut na malozolnij menshe 5 serednozolnij 5 10 i visokozolnij bilshe 10 3olnist vugillya i goryuchih slanciv viznachayetsya ozolennyam probi paliva v mufelnij pechi i prozharyuvannyam zolnogo zalishku pri t 800 830 C Dlya priskorenogo obzolennya goryuchih slanciv pri t 850 875 C 3 vugillya viznachayetsya takozh rentgenometrichnim metodom za parametrami jonizuyuchogo viprominyuvannya pislya vzayemodiyi z vugillyam Div takozhZolomir Zolnist vugillyaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Smirnov V O Sergyeyev P V Bileckij V S Tehnologiya zbagachennya vugillya Navchalnij posibnik Doneck Shidnij vidavnichij dim 2011 476 s PosilannyaZOLNIST 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya