Гірнича промисловість Білорусі
Загальна характеристика
У Білорусі створені і функціонують гірничодобувна, нафтовидобувна і нафтопереробна промисловість, промисловість по виробництву калійних і карбонатних добрив, будівельних матеріалів та ін. Видобувають нафту, буре вугілля, торф, агрохімічну сировину — калійні і кам'яні солі, сапропелі, доломіт для виробництва вапнякових добрив, різноманітні будівельні матеріали: сировину для виробництва цементу і вапна, буд. і облицювальний камінь, піски будівельні, силікатні, піщано-гравійні суміші, глини керамічні, вогнетривкі і для виробництва легких заповнювачів, а також формовочні піски і глини, прісні і мінеральні підземні води. Поки що не розробляють родовища залізняку, рідкісних металів, горючих сланців, фосфоритів, цеолітів, гіпсу, комплексні родовища алюмінієвої і содової сировини та ін. Є перспективи розробки вугільних, сланцевих і рудних родовищ.
За рахунок розробки власних родовищі мінеральної сировини Білорусь у 2000 р. забезпечувала річний видобуток 1,9 млн т нафти, 5 млн т торфу, 3,4 млн т оксидів калію, 200 тис. т кухонної солі, 3 млн т доломіту, 4,5 млн т цементної сировини, 500 тис. т крейди для виробництва вапна, 3,1 млн м3 буд. каменю, 11 млн м3 буд. пісків і піщано-гравійних матеріалів, 2 млн м3 глинистої сировини для виробництва цегли і легких заповнювачів, 170 тис. т скляних пісків, 500 тис. т формівних пісків, понад 1 000 млн м3 прісних підземних і 350 тис. м³ мінеральних вод.
Переважна більшість гірничодобувних підприємств знаходиться в державному секторі, хоч статтею II нового Кодексу Республіки Білорусь про надра передбачено, що користувачами надр в республіці можуть бути юридичні особи, незалежно від форм власності і підлеглості, і фізичні особи, в тому числі іноземні.
Найбільшими підприємствами-користувачами надр у Білорусі є: ВО «Белгеологія» (м. Мінськ), ВО «Бєларусьнєфть» (м. Гомель), ВО «Бєларуськалій» (м. Солігорськ, розробка Старобінського родовища калійних солей), ВО «Граніт» (смт Мікашевичі, Брестська обл., розробка Мікашевичського родовища будівельного каменя), ВО «Доломіт» (смт Руба Вітебської області, розробка родовища доломіту Руба), ДП «Білоруський цементний завод» (смт Комунари Могильовської обл., розробка найбільшого в Європі Комунарського родовища цементної сировини).
Найважливішою особливістю, що впливає на ефективність роботи гірничих підприємств Білорусі, є поширеність обводнених родовищ нерудних гірських порід. Водозниження вимагає великих витрат (від 10 до 50 % загальних витрат на видобуток).
Видобування окремих видів корисних копалин
Нафта і газ. Пром. видобуток нафти і газу початий в 1965. Видобуток нафти в 1998 р. становив 1,8 млн т і природного газу 300 млн м3. З початку розробки до 2000 р. видобуто понад 100 млн т нафти. Провідна нафтогазова компанія повного виробничого циклу — Акціонерна Нафтогазова компанія «Славнефть», яка працює в Росії і Білорусі.
Торфова промисловість у Білорусі розвивається як самостійна галузь господарства. За всі роки видобуто понад 1 млрд т торфу.
Калійна сіль. З 1961 р. розробляється Старобінське родовище калійних солей із запасами 980,5 млн т оксиду калію. Станом на 1999 р. видобуток ведуть на другому і третьому калійних горизонтах. Розробка здійснюється шахтами в інтервалі глибин 350–1000 м. Руди переважно сильвінітового складу. Середній вміст K2O — 16,2%. На базі Старобінського родовища працюють чотири рудники ВО «Бєларуськалій». Найважливіше джерело отримання валюти для Білорусі — калійні добрива, що виробляються на базі запасів калійних солей. ВО «Бєларуськалій» — один з найбільших світових виробників і експортерів мінеральних калійних добрив. У 1997 р. ВО «Бєларуськалій» видобуло 23,4 млн т руди і виробило 3,25 млн т мінеральних добрив в перерахунку на 100% K2O. Тільки 15% продукції об'єднання залишається в Білорусі, а інша експортується в 50 країн світу, в тому числі в Росію (37%), Китай, Польщу, США, Малайзію і інші країни. За оцінками експертів, запасів солей калію вистачить на 100 років їх розробки.
За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в Білорусі видобуто 3,8(3,6) млн т калійних солей в перерахунку на K[2]О (2-е місце після Канади), у світі — 25,552 (25,239) млн т.
У 2002 р. за обсягом виробництва калійних добрив Білорусь зайняла 3-є місце у світі після Канади і Росії, а за обсягом експорту — 2-е після Канади. На частку республіки припадає 14,3% виробництва і 15,5% світового експорту калію. У 2003 році спостерігається позитивна динаміка експорту калійних добрив Білоруссю (в І кв. 2003 — на 25% до І кв. 2002). Такий значний приріст забезпечений за рахунок стійкого попиту на ринку Китаю і підвищення цін на калійні добрива в ряді країн-імпортерів калію (RCC.RU).
Кухонна сіль. Розробляється Мозирськоє родовище кухонної солі. Покрівля соленосної товщі тут залягає на глибинах 699–734 м, розкрита потужність солі — 750 м. Вміст NaCl в солі 97,8—99,0%. Родовище розробляється методом підземного вилуговування через свердловини. Початий видобуток кам'яної солі шахтним способом на Старобінському родовищі.
Доломітове родовище Руба розробляють відкритим способом. Розробку веде державне підприємство «Доломіт» (Вітебська обл). За гірничо-геологічними умовами це найскладніше гірниче підприємство Білорусі, оскільки 2/3 його запасів сильно обводнені. Підготовка корисної копалини до виїмки здійснюється буропідривним способом, на видобувних роботах використовують екскаватори з місткістю ковша 5—10 м3. Другий уступ розробляють шляхом черпання породи крокуючим екскаватором ЭШ-10/70 з-під води. Щорічно підприємство виготовляє 5,5 млн т доломітового борошна, що використовується для вапнування кислих ґрунтів. Розвідані запаси забезпечують можливість нарощування виробництва доломітового борошна для вапнування кислих ґрунтів до 7-8 млн т/рік.
Розробляються родовища формувальних пісків. Частина їх ввозиться з України, оскільки в Білорусі добувають формувальні піски не всіх марок, необхідних для металургійних підприємств Білорусі. Крім того, розробляють родовища каменю, скляних пісків та ін.
Цементна промисловість. Особливістю технології розробки родовища Комунарське (Білоруський цементний завод) є селективна виїмка «низьких» і «високих» мергелей, застосування потужних драґлайнів (ЭШ-6,5/45) і механічних лопат (ЭКГ-10), використання залізничного транспорту для перевезення сировини на завод, попередня екскавація сировини в штабель для зневоднення, повне або часткове водозниження в робочій зоні кар'єру.
Підземні води. Розробляється 121 родовище прісних підземних вод, річний відбір з яких становить порядку 1000 млн м3. Місто Мінськ, обласні міста, великі промислові підприємства забезпечені запасами прісних підземних вод на перспективу. Розробляється також 50 джерел мінеральних вод (2000 р). На базі розвіданих джерел функціонують санаторії «Нарочь», «Летці», «Аксаковщина», «Крініца» і інш.
Наукові установи, підготовка кадрів
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist BilorusiZagalna harakteristikaU Bilorusi stvoreni i funkcionuyut girnichodobuvna naftovidobuvna i naftopererobna promislovist promislovist po virobnictvu kalijnih i karbonatnih dobriv budivelnih materialiv ta in Vidobuvayut naftu bure vugillya torf agrohimichnu sirovinu kalijni i kam yani soli sapropeli dolomit dlya virobnictva vapnyakovih dobriv riznomanitni budivelni materiali sirovinu dlya virobnictva cementu i vapna bud i oblicyuvalnij kamin piski budivelni silikatni pishano gravijni sumishi glini keramichni vognetrivki i dlya virobnictva legkih zapovnyuvachiv a takozh formovochni piski i glini prisni i mineralni pidzemni vodi Poki sho ne rozroblyayut rodovisha zaliznyaku ridkisnih metaliv goryuchih slanciv fosforitiv ceolitiv gipsu kompleksni rodovisha alyuminiyevoyi i sodovoyi sirovini ta in Ye perspektivi rozrobki vugilnih slancevih i rudnih rodovish Za rahunok rozrobki vlasnih rodovishi mineralnoyi sirovini Bilorus u 2000 r zabezpechuvala richnij vidobutok 1 9 mln t nafti 5 mln t torfu 3 4 mln t oksidiv kaliyu 200 tis t kuhonnoyi soli 3 mln t dolomitu 4 5 mln t cementnoyi sirovini 500 tis t krejdi dlya virobnictva vapna 3 1 mln m3 bud kamenyu 11 mln m3 bud piskiv i pishano gravijnih materialiv 2 mln m3 glinistoyi sirovini dlya virobnictva cegli i legkih zapovnyuvachiv 170 tis t sklyanih piskiv 500 tis t formivnih piskiv ponad 1 000 mln m3 prisnih pidzemnih i 350 tis m mineralnih vod Perevazhna bilshist girnichodobuvnih pidpriyemstv znahoditsya v derzhavnomu sektori hoch statteyu II novogo Kodeksu Respubliki Bilorus pro nadra peredbacheno sho koristuvachami nadr v respublici mozhut buti yuridichni osobi nezalezhno vid form vlasnosti i pidleglosti i fizichni osobi v tomu chisli inozemni Najbilshimi pidpriyemstvami koristuvachami nadr u Bilorusi ye VO Belgeologiya m Minsk VO Byelarusnyeft m Gomel VO Byelaruskalij m Soligorsk rozrobka Starobinskogo rodovisha kalijnih solej VO Granit smt Mikashevichi Brestska obl rozrobka Mikashevichskogo rodovisha budivelnogo kamenya VO Dolomit smt Ruba Vitebskoyi oblasti rozrobka rodovisha dolomitu Ruba DP Biloruskij cementnij zavod smt Komunari Mogilovskoyi obl rozrobka najbilshogo v Yevropi Komunarskogo rodovisha cementnoyi sirovini Najvazhlivishoyu osoblivistyu sho vplivaye na efektivnist roboti girnichih pidpriyemstv Bilorusi ye poshirenist obvodnenih rodovish nerudnih girskih porid Vodoznizhennya vimagaye velikih vitrat vid 10 do 50 zagalnih vitrat na vidobutok Vidobuvannya okremih vidiv korisnih kopalinNafta i gaz Prom vidobutok nafti i gazu pochatij v 1965 Vidobutok nafti v 1998 r stanoviv 1 8 mln t i prirodnogo gazu 300 mln m3 Z pochatku rozrobki do 2000 r vidobuto ponad 100 mln t nafti Providna naftogazova kompaniya povnogo virobnichogo ciklu Akcionerna Naftogazova kompaniya Slavneft yaka pracyuye v Rosiyi i Bilorusi Torfova promislovist u Bilorusi rozvivayetsya yak samostijna galuz gospodarstva Za vsi roki vidobuto ponad 1 mlrd t torfu Kalijna sil Z 1961 r rozroblyayetsya Starobinske rodovishe kalijnih solej iz zapasami 980 5 mln t oksidu kaliyu Stanom na 1999 r vidobutok vedut na drugomu i tretomu kalijnih gorizontah Rozrobka zdijsnyuyetsya shahtami v intervali glibin 350 1000 m Rudi perevazhno silvinitovogo skladu Serednij vmist K2O 16 2 Na bazi Starobinskogo rodovisha pracyuyut chotiri rudniki VO Byelaruskalij Najvazhlivishe dzherelo otrimannya valyuti dlya Bilorusi kalijni dobriva sho viroblyayutsya na bazi zapasiv kalijnih solej VO Byelaruskalij odin z najbilshih svitovih virobnikiv i eksporteriv mineralnih kalijnih dobriv U 1997 r VO Byelaruskalij vidobulo 23 4 mln t rudi i virobilo 3 25 mln t mineralnih dobriv v pererahunku na 100 K2O Tilki 15 produkciyi ob yednannya zalishayetsya v Bilorusi a insha eksportuyetsya v 50 krayin svitu v tomu chisli v Rosiyu 37 Kitaj Polshu SShA Malajziyu i inshi krayini Za ocinkami ekspertiv zapasiv solej kaliyu vistachit na 100 rokiv yih rozrobki Za ocinkoyu Geologichnoyi sluzhbi SShA v 2000 r v duzhkah dani za 1999 r v Bilorusi vidobuto 3 8 3 6 mln t kalijnih solej v pererahunku na K 2 O 2 e misce pislya Kanadi u sviti 25 552 25 239 mln t U 2002 r za obsyagom virobnictva kalijnih dobriv Bilorus zajnyala 3 ye misce u sviti pislya Kanadi i Rosiyi a za obsyagom eksportu 2 e pislya Kanadi Na chastku respubliki pripadaye 14 3 virobnictva i 15 5 svitovogo eksportu kaliyu U 2003 roci sposterigayetsya pozitivna dinamika eksportu kalijnih dobriv Bilorussyu v I kv 2003 na 25 do I kv 2002 Takij znachnij pririst zabezpechenij za rahunok stijkogo popitu na rinku Kitayu i pidvishennya cin na kalijni dobriva v ryadi krayin importeriv kaliyu RCC RU Kuhonna sil Rozroblyayetsya Mozirskoye rodovishe kuhonnoyi soli Pokrivlya solenosnoyi tovshi tut zalyagaye na glibinah 699 734 m rozkrita potuzhnist soli 750 m Vmist NaCl v soli 97 8 99 0 Rodovishe rozroblyayetsya metodom pidzemnogo vilugovuvannya cherez sverdlovini Pochatij vidobutok kam yanoyi soli shahtnim sposobom na Starobinskomu rodovishi Dolomitove rodovishe Ruba rozroblyayut vidkritim sposobom Rozrobku vede derzhavne pidpriyemstvo Dolomit Vitebska obl Za girnicho geologichnimi umovami ce najskladnishe girniche pidpriyemstvo Bilorusi oskilki 2 3 jogo zapasiv silno obvodneni Pidgotovka korisnoyi kopalini do viyimki zdijsnyuyetsya buropidrivnim sposobom na vidobuvnih robotah vikoristovuyut ekskavatori z mistkistyu kovsha 5 10 m3 Drugij ustup rozroblyayut shlyahom cherpannya porodi krokuyuchim ekskavatorom ESh 10 70 z pid vodi Shorichno pidpriyemstvo vigotovlyaye 5 5 mln t dolomitovogo boroshna sho vikoristovuyetsya dlya vapnuvannya kislih gruntiv Rozvidani zapasi zabezpechuyut mozhlivist naroshuvannya virobnictva dolomitovogo boroshna dlya vapnuvannya kislih gruntiv do 7 8 mln t rik Rozroblyayutsya rodovisha formuvalnih piskiv Chastina yih vvozitsya z Ukrayini oskilki v Bilorusi dobuvayut formuvalni piski ne vsih marok neobhidnih dlya metalurgijnih pidpriyemstv Bilorusi Krim togo rozroblyayut rodovisha kamenyu sklyanih piskiv ta in Cementna promislovist Osoblivistyu tehnologiyi rozrobki rodovisha Komunarske Biloruskij cementnij zavod ye selektivna viyimka nizkih i visokih mergelej zastosuvannya potuzhnih draglajniv ESh 6 5 45 i mehanichnih lopat EKG 10 vikoristannya zaliznichnogo transportu dlya perevezennya sirovini na zavod poperednya ekskavaciya sirovini v shtabel dlya znevodnennya povne abo chastkove vodoznizhennya v robochij zoni kar yeru Pidzemni vodi Rozroblyayetsya 121 rodovishe prisnih pidzemnih vod richnij vidbir z yakih stanovit poryadku 1000 mln m3 Misto Minsk oblasni mista veliki promislovi pidpriyemstva zabezpecheni zapasami prisnih pidzemnih vod na perspektivu Rozroblyayetsya takozh 50 dzherel mineralnih vod 2000 r Na bazi rozvidanih dzherel funkcionuyut sanatoriyi Naroch Letci Aksakovshina Krinica i insh Naukovi ustanovi pidgotovka kadrivDiv Girnicha nauka osvita ta presa ByelarusiDiv takozhEkonomika Bilorusi Korisni kopalini Bilorusi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Bilorusi Geologiya Bilorusi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s