Істори́чний центр Льво́ва, або Старе́ мі́сто — історично, — перший район Львова, де було засновано місто, яким воно довгий час обмежувалося, і звідки розвивалося; політичний, економічний і культурний центр Львова. Найдавнішу частину Старого міста занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Львів — ансамбль історичного центру | |
---|---|
L'viv – the Ensemble of the Historic Centre | |
Світова спадщина | |
Панорама Старого міста | |
49°50′30″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.84166667002777729° пн. ш. 24.03194444002777885° сх. д. | |
Країна | Україна |
Тип | Культурний |
(Критерії) | іі, v |
Об'єкт № | 865 |
Зареєстровано: | 1998 (22 сесія) |
Історичний центр Львова у Вікісховищі |
Єдиної думки щодо визначення меж центру Львова не існує. Переважно Центром Львова називають місцевість в улоговині, обмеженій пагорбами.
Топографія
Основними містотворчими чинниками формування сучасного Старого міста є рельєф, природні умови й історія формування. Так, внаслідок засклепіння Полтви, яка заважала будівництву на її місті житлових кварталів, було утворено основну вісь історичного центру — проспект Свободи. Другим найважливішим чинником є рельєф, який ускладнює будівництво транспортних артерій через пагорби, що оточують центр, основні транспортні потоки, що зв'язують протилежні райони міста, спрямовані через історичний центр. Іншим важливим фактором стало історичне розташування міста в мурах, від якого розходилися радіальні шляхи.
Сучасною домінантою Старого міста є пішохідні середньовічні квартали між проспектом Свободи і Підвальною, які розташовані навколо площі Ринок. Їх завершує своєрідне кільце скверів, сформованих на валах, площах та проспектах на місці колишніх міських мурів. Далі розходяться радіальні вулиці, серед яких можна виділити основні: Личаківську, Івана Франка, Зелену, Коперника, Городоцьку, Богдана Хмельницького та проспект Чорновола. Вони своєю чергою сполучені меншими вуличками.
Історичний ареол навколо площі Ринок (також «Середмістя») являє собою більшою мірою пішохідно-трамвайну зону з паркінгами. Тут розташована міська ратуша, ряд відомих культових споруд (Вірменська церква, Латинська катедра, Успенська церква, Домініканський костел, Бернардинський монастир), і, найбільшою мірою, кав'ярні та ресторації з великою кількістю літніх терас. На схід від Середмістя розташована споруда Львівської облдержадміністрації та Львівської облради. Вісь проспектів Свободи — Шевченка починаються торгові галереї, пасажі, бутіки й крамниці. На північ та на південь розташовані відповідно ринки «Добробут» та Галицький. Далі починається мережа міських кварталів забудови переважно 19 століття, які використовуються під житло, офіси та крамниці. Серед них гармонійно вписалися Палац Потоцьких, Львівський університет, Головна пошта, Бібліотека Стефаника та інші визначні споруди. Далі починаються пагорби і менш поверхова та менш впорядкована забудова, яка межує з парковими зонами Цитаделі, Парку Франка, Високого Замку та Стрийського парку.
Охорона через Світову спадщину ЮНЕСКО
На 22-й конференції Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що відбувався у Кіото (Японія) з 30 листопада по 5 грудня 1998 року, Львів було прийнято до Світової спадщини. Комітет ЮНЕСКО подав такі причини внесення Львова до Світової спадщини та відповідність таким (критеріям ЮНЕСКО):
- Критерій ІІ: За своєю міською побудовою та архітектурою Львів є видатним прикладом синтезу архітектурних і художніх традицій Східної Європи з такими ж традиціями Італії та Німеччини;
- Критерій V: Політична і торговельна роль Львова завжди притягувала певну кількість етнічних груп з різними культурними і релігійними традиціями, які становили різноманітні та все ж взаємопов'язані спільноти міста, доказом чого завжди був і є міський архітектурний ландшафт.
Територія ансамблю історичного центру складається зі 120 га середньовічної та ренесансної частини міста Львова та території собору св. Юра на Святоюрській горі. Буферна зона Ансамблю історичного центру визначена межами історичного ареалу і становить близько 3000 га.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Ukraine: UNESCO sites of Kyiv and L’viv are inscribed on the List of World Heritage in Danger. 15 September 2023
- Софійський собор, Києво-Печерську лавру та центр Львова внесли до спадщини ЮНЕСКО. // Автор: Яна Осадча. 15.09.2023
- L'viv — the Ensemble of the Historic Centre [ 2013-03-25 у Wayback Machine.], UNESCO — World Heritage.
- Львів у UNESCO, www.lviv.travel [ 28 грудня 2010 у Wayback Machine.] — востаннє перевірено 6 січня 2011
Посилання
- Повідомлення про рішення Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО від 2 грудня 1998 р. [ 23 червня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Stare misto Istori chnij centr Lvo va abo Stare mi sto istorichno pershij rajon Lvova de bulo zasnovano misto yakim vono dovgij chas obmezhuvalosya i zvidki rozvivalosya politichnij ekonomichnij i kulturnij centr Lvova Najdavnishu chastinu Starogo mista zaneseno do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Lviv ansambl istorichnogo centruL viv the Ensemble of the Historic Centre Svitova spadshinaPanorama Starogo mista49 50 30 pn sh 24 01 54 sh d 49 84166667002777729 pn sh 24 03194444002777885 sh d 49 84166667002777729 24 03194444002777885Krayina UkrayinaTipKulturnijKriteriyiii vOb yekt 865Zareyestrovano 1998 22 sesiya Istorichnij centr Lvova u Vikishovishi Yedinoyi dumki shodo viznachennya mezh centru Lvova ne isnuye Perevazhno Centrom Lvova nazivayut miscevist v ulogovini obmezhenij pagorbami TopografiyaPlosha Rinok Suchasnij prospekt Shevchenka Osnovnimi mistotvorchimi chinnikami formuvannya suchasnogo Starogo mista ye relyef prirodni umovi j istoriya formuvannya Tak vnaslidok zasklepinnya Poltvi yaka zavazhala budivnictvu na yiyi misti zhitlovih kvartaliv bulo utvoreno osnovnu vis istorichnogo centru prospekt Svobodi Drugim najvazhlivishim chinnikom ye relyef yakij uskladnyuye budivnictvo transportnih arterij cherez pagorbi sho otochuyut centr osnovni transportni potoki sho zv yazuyut protilezhni rajoni mista spryamovani cherez istorichnij centr Inshim vazhlivim faktorom stalo istorichne roztashuvannya mista v murah vid yakogo rozhodilisya radialni shlyahi Suchasnoyu dominantoyu Starogo mista ye pishohidni serednovichni kvartali mizh prospektom Svobodi i Pidvalnoyu yaki roztashovani navkolo ploshi Rinok Yih zavershuye svoyeridne kilce skveriv sformovanih na valah ploshah ta prospektah na misci kolishnih miskih muriv Dali rozhodyatsya radialni vulici sered yakih mozhna vidiliti osnovni Lichakivsku Ivana Franka Zelenu Kopernika Gorodocku Bogdana Hmelnickogo ta prospekt Chornovola Voni svoyeyu chergoyu spolucheni menshimi vulichkami Istorichnij areol navkolo ploshi Rinok takozh Seredmistya yavlyaye soboyu bilshoyu miroyu pishohidno tramvajnu zonu z parkingami Tut roztashovana miska ratusha ryad vidomih kultovih sporud Virmenska cerkva Latinska katedra Uspenska cerkva Dominikanskij kostel Bernardinskij monastir i najbilshoyu miroyu kav yarni ta restoraciyi z velikoyu kilkistyu litnih teras Na shid vid Seredmistya roztashovana sporuda Lvivskoyi oblderzhadministraciyi ta Lvivskoyi oblradi Vis prospektiv Svobodi Shevchenka pochinayutsya torgovi galereyi pasazhi butiki j kramnici Na pivnich ta na pivden roztashovani vidpovidno rinki Dobrobut ta Galickij Dali pochinayetsya merezha miskih kvartaliv zabudovi perevazhno 19 stolittya yaki vikoristovuyutsya pid zhitlo ofisi ta kramnici Sered nih garmonijno vpisalisya Palac Potockih Lvivskij universitet Golovna poshta Biblioteka Stefanika ta inshi viznachni sporudi Dali pochinayutsya pagorbi i mensh poverhova ta mensh vporyadkovana zabudova yaka mezhuye z parkovimi zonami Citadeli Parku Franka Visokogo Zamku ta Strijskogo parku Ohorona cherez Svitovu spadshinu YuNESKONa 22 j konferenciyi Komitetu Svitovoyi spadshini YuNESKO sho vidbuvavsya u Kioto Yaponiya z 30 listopada po 5 grudnya 1998 roku Lviv bulo prijnyato do Svitovoyi spadshini Komitet YuNESKO podav taki prichini vnesennya Lvova do Svitovoyi spadshini ta vidpovidnist takim kriteriyam YuNESKO Kriterij II Za svoyeyu miskoyu pobudovoyu ta arhitekturoyu Lviv ye vidatnim prikladom sintezu arhitekturnih i hudozhnih tradicij Shidnoyi Yevropi z takimi zh tradiciyami Italiyi ta Nimechchini Kriterij V Politichna i torgovelna rol Lvova zavzhdi prityaguvala pevnu kilkist etnichnih grup z riznimi kulturnimi i religijnimi tradiciyami yaki stanovili riznomanitni ta vse zh vzayemopov yazani spilnoti mista dokazom chogo zavzhdi buv i ye miskij arhitekturnij landshaft Teritoriya ansamblyu istorichnogo centru skladayetsya zi 120 ga serednovichnoyi ta renesansnoyi chastini mista Lvova ta teritoriyi soboru sv Yura na Svyatoyurskij gori Buferna zona Ansamblyu istorichnogo centru viznachena mezhami istorichnogo arealu i stanovit blizko 3000 ga Panorama centru Lvova 2010 PrimitkiPortal Lviv Portal Galichina Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Ukraine UNESCO sites of Kyiv and L viv are inscribed on the List of World Heritage in Danger 15 September 2023 Sofijskij sobor Kiyevo Pechersku lavru ta centr Lvova vnesli do spadshini YuNESKO Avtor Yana Osadcha 15 09 2023 L viv the Ensemble of the Historic Centre 2013 03 25 u Wayback Machine UNESCO World Heritage Lviv u UNESCO www lviv travel 28 grudnya 2010 u Wayback Machine vostannye perevireno 6 sichnya 2011PosilannyaPovidomlennya pro rishennya Komitetu Svitovoyi spadshini YuNESKO vid 2 grudnya 1998 r 23 chervnya 2017 u Wayback Machine