З часу проголошення своєї незалежності у 1948 році держава Ізраїль брала участь у 8 визнаних війнах, двох Палестинських інтифадах та низці інших збройних конфліктів у межах більш обширного арабо-ізраїльського конфлікту.
Війни та інші конфлікти
Ізраїль брав участь у декількох війнах та масштабних військових операціях, зокрема у таких, як:
- Війна за незалежність Ізраїлю (листопад 1947 – липень 1949) — її початком була шестимісячна [en] між єврейськими та арабськими мілітаризованими формуваннями наприкінці періоду Британського мандату в Палестині, яка згодом переросла у повноцінну війну після проголошення незалежності Ізраїлю та вторгнення кількох арабських армій. Після неї було укладено низку угод між Ізраїлем, Єгиптом, Йорданією, Ліваном та Сирією, — т.зв. [en], які встановлювали демаркаційну лінію між Ізраїлем та сусідніми країнами, також відому як Зелена лінія.
- [en], проведених Армією оборони Ізраїлю у 1950-60-х рр. у відповідь на постійні напади [en], під час яких арабські партизанські загони із Сирії, Єгипту та Йорданії вторгалися до Ізраїлю з метою здійснення [en]. Політика проведення таких операцій була винятковою через оголошене прагнення Ізраїлю отримати високу «ціну крові» від ворожої сторони, яка вважалася необхідною для попередження їх можливих наступних нападів.
- Суецька криза (жовтень 1956) — спільна із Великою Британією та Францією військова операція Ізраїлю проти Єгипту, яка почалася 29 жовтня 1956 року із наміру окупувати Синайський півострів та відновити контроль над Суецьким каналом. Приводом для початку цього конфлікту стало рішення Єгипту від 26 липня 1956 року про націоналізацію Суецького каналу після відмови від пропозицій Великої Британії та США про початок будівництва Асуанських гребель. Попри те, що вторгнення Ізраїлю до Синайського півострова виявилося успішним, США та Велика Британія змусили його припинити бойові дії. Навіть таким чином Ізраїлю вдалося знову відкрити Тиранські протоки та досягти перемир'я на своїх південних кордонах.
- Шестиденна війна (червень 1967) між Ізраїлем з одного боку та сусідніми арабськими державами Єгиптом, Йорданією і Сирією з другого. У ній брали участь також військові формування Іраку, Саудівської Аравії, Кувейту та Алжиру. Внаслідок цієї війни територія, підконтрольна Ізраїлю, значно розширилася («Пурпурова лінія»): західний берег Йордану (включно зі східним Єрусалимом), отриманий від Йорданії, Голанські висоти від Сирії, Синайський півострів та Сектор Гази від Єгипту.
- Війна на виснаження (1967-70) — локальна війна між Ізраїлем з одного боку та Єгиптом, СРСР, Йорданією, Сирією і Організацією визволення Палестини з іншого. Була розпочата Єгиптом з метою повернення Синайського півострова, який опинився під контролем Ізраїлю внаслідок Шестиденної війни. Бойові дії закінчилися перемир'ям без територіальних змін між обома сторонами, укладеним 1970 року.
- Війна Судного дня (жовтень 1973) збройний конфлікт, розпочатий коаліцією арабський держав на чолі з Єгиптом і Сирією з одного боку та Ізраїлем з іншого з метою повернення частини територій, втрачених у результаті Шестиденної війни. Військові дії почалися під час єврейського свята Йом-Кіпур з несподіваної атаки єгипетських та сирійських військ, які перетнули лінії припинення вогню на Синайському півострові та Голанських висотах відповідно. Врешті-решт війна закінчилась перемогою Ізраїлю та без значних територіальних змін.
- [en] (1971-82) — переміщення ОВП з Йорданії до південного Лівану та напади на Галілею з метою подальшого проведення міжнародних операцій. У 1978 році Ізраїль розпочав операцію «Літані» — перше великомасштабне вторгнення до Лівану, проведену силами Армії оборони Ізраїлю з метою вигнання загонів ПЛО із вказаної території. Численні наземні і ракетні атаки та відповідні операції Ізраїлю згодом переросли у Ліванську війну 1982 року.
- Ліванська війна розпочалась 6 червня 1982 року, коли сили Армії оборони Ізраїлю вторглися до Південного Лівану з метою ліквідації «палестинської присутності» на даній території. Уряд Ізраїлю наказав провести це вторгнення як відповідь на спробу замаху на посла країни у Великій Британії, [ru], скоєну [en] та через постійні терористичні атаки на півночі Ізраїлю, які здійснювалися палестинськими партизанськими організаціями, що розміщувалися в Лівані. Війна закінчилась вигнанням сил ПЛО з Лівану та створенням Ізраїльської зони безпеки в Південному Лівані.
- [en] (1985–2000) — військовий конфлікт між ліванськими християнсько-шиїтськими ополченцями за підтримки Армії оборони Ізраїлю з одного боку та ліванськими мусульманськими партизанами на чолі з підтримуваною Іраном організацією Хізбалла на територіях, які були визначені Ізраїлем як «Зона безпеки» у південному Лівані.
- Перша палестинська інтифада (1987-93) — перше великомасштабне палестинське повстання проти ізраїльської окупації на Західному березі річки Йордан та у Секторі Гази.
- Друга палестинська інтифада (2000-05) — друге палестинське повстання, яке почалося у вересні 2000 року; характеризувало собою посилення арабо-ізраїльського конфлікту.
- Друга ліванська війна (літо 2006) почалася як військова операція у відповідь на напад бойовиків Хізбалли, внаслідок якого загинуло двоє ізраїльських солдат запасу. Поступово операція переросла у масштабний збройний конфлікт, головними учасниками якого стали озброєні загони Хізбалли з одного боку та Армія оборони Ізраїлю з другого. Конфлікт почався 12 липня 2006 року та тривав до [en] про припинення вогню, яка набула чинності 14 серпня 2006 року; бойові дії формально завершилися 8 вересня 2006 року, коли Ізраїль зняв морську блокаду Лівану. Внаслідок війни у південному Лівані пройшла хвиля репресій, а Хізболла зазнала значних втрат.
- Війна в секторі Гази (грудень 2008 – січень 2009) — тритижневий збройний конфлікт між Ізраїлем та організацією Хамас. У період посилення арабо-ізраїльського конфлікту Ізраїль відповів на тривалі ракетні обстріли із Сектора Гази військовою операцією «Литий свинець». Свій напад Ізраїль почав із несподіваного повітряного удару 27 грудня 2008 року; заявленою метою Ізраїлю було припинення ракетного вогню та знищення угрупувань, які ведуть обстріл країни. Сили армії оборони Ізраїлю атакували військові та цивільні об'єкти, поліцейські управління та урядові будівлі. 18 січня 2009 року Ізраїль оголосив про закінчення бойових дій, а 21 січня — про завершення виводу військ із сектора.
- Операція «Хмарний стовп» (листопад 2012) — військовий напад на Сектор Гази.
- Операція «Непорушна скеля» (липень-серпень 2014) — військове вторгнення до Сектора Гази у відповідь на спонсовані урядом США мирні переговори, спроби палестинських повстанців сформувати коалаіційний уряд, [en], за яким послідувало [en], та збільшену кількість ракетних атак на Ізраїль, скоєних бойовиками Хамасу.
Таблиця
Конфлікти, визнані Міністерством оборони Ізраїлю як війни (відомі як такі в Ізраїлі), виділені жирним шрифтом.
Конфлікт | Перша сторона | Друга сторона | Результати | Ізраїльські командувачі | Втрати Ізраїлю | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Прем'єр-міністр Ізраїлю | Міністр оборони Ізраїлю | Начальник Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю | Армія оборони Ізраїлю | Мирне населення | ||||
Війна за незалежність (1947–1949) | Ізраїль | Єгипет Королівство Ірак Трансйорданія Сирія Ліван Саудівська Аравія Єменське Мутаваккілітське Королівство [en] Арабська визвольна армія | Перемога
| |||||
Синайська війна (1956) | Ізраїль Велика Британія Франція | Єгипет | Перемога
| |||||
Шестиденна війна (1967) | Ізраїль | Єгипет Сирія Йорданія [en] | Перемога
| |||||
Війна на виснаження (1967–1970) | Ізраїль | Єгипет СРСР ОВП Йорданія | Обидві сторони вважали завершення конфлікту власною перемогою
| |||||
Війна Судного дня (1973) | Ізраїль | Єгипет Сирія [en] Йорданія Алжир Марокко Саудівська Аравія Куба | Перемога
| |||||
Операція «Літані» (1978) | Ізраїль Армія Південного Лівану | ОВП | Перемога
| |||||
Перша ліванська війна (1982–1985) | Ізраїль Армія Південного Лівану [en] | ОВП Сирія [en] Амаль | Тактичні перемоги, стратегічна помилка
| |||||
[en] (1985–2000) | Ізраїль Армія Південного Лівану | Хізбалла Амаль [en] | Поразка
| |||||
Перша палестинська інтифада (1987–1993) | Ізраїль | [en] Хамас | Угоди в Осло
| |||||
Друга палестинська інтифада (2000–2005) | Ізраїль | ПНА Хамас | Перемога
| |||||
Друга ліванська війна (2006) | Ізраїль | Хізбалла | Не визначено
| |||||
Операція «Литий свинець» (2008–2009) | Ізраїль | Хамас | Перемога
| |||||
Операція «Хмарний стовп» (2012) | Ізраїль | Хамас | Перемога
| |||||
Операція «Непорушна скеля» (2014) | Ізраїль | Хамас | Обидві сторони вважають припинення вогню власною перемогою
|
Інші збройні конфлікти за участю Армії оборони Ізраїлю
Докладніше: [en]
Див. також
- [en]
- [en]
- Ірано-ізраїльський конфлікт
- [en]
- [en]
- [en]
- [en]
- Історія Ізраїлю
- [en]
Примітки
- Q&A: Israel-Gaza violence. BBC News. 19 листопада 2012.(англ.)
- Israel and Hamas Trade Attacks as Tension Rises. The New York Times. Процитовано 8 липня 2014.(англ.)
- Військові нагороди Ізраїлю
- Lorch, Netanel (2 вересня 2003). . Israeli Ministry of Foreign Affairs. Архів оригіналу за 9 March 2007. Процитовано 3 березня 2007.(англ.)
- Schiff, Zeev, A History of the Israeli Army (1870–1974), (San Francisco, 1974) p. 246, (англ.)
- У Єгипту, Сирії та Лівії у 1972 році був спільний прапор, див. (Прапор Сирії#Історія) і Файл:Syria-flag-changes.svg, сучасні прапори були представлені у 1980 році
- References:
- Herzog, The War of Atonement, Little, Brown and Company, 1975. Forward
- Insight Team of the London Sunday Times, Yom Kippur War, Double Day and Company, Inc, 1974, page 450
- Luttwak and Horowitz, The Israeli Army. Cambridge, MA, Abt Books, 1983
- Rabinovich, The Yom Kippur War, Schocken Books, 2004. Page 498
- Revisiting The Yom Kippur War, P.R. Kumaraswamy, pages 1–2
- Johnson and Tierney, Failing To Win, Perception of Victory and Defeat in International Politics. Page 177
- Charles Liebman, The Myth of Defeat: The Memory of the Yom Kippur war in Israeli Society[недоступне посилання з 01.05.2017] Middle Eastern Studies, Vol 29, No. 3, July 1993. Published by Frank Cass, London. Page 411.\
- Loyola, Mario (7 жовтня 2013). How We Used to Do It – American diplomacy in the. . с. 1. Процитовано 2 грудня 2013.(англ.)
- Siniver, Asaf. "Introduction." In The Yom Kippur War: Politics, Legacy, Diplomacy, 5. Oxford University Press.(англ.)
- Eligar Sadeh Militarization and State Power in the Arab–Israeli Conflict: Case Study of Israel, 1948–1982 Universal-Publishers, 1997 p.119.(англ.)
- References:
- Armies in Lebanon 1982–84, Samuel Katz and Lee E. Russell, Osprey Men-At-Arms series No. 165, 1985
- Hirst, David (2010). Beware of Small States. NationBooks. с. 144–145. ISBN .
In time, however, Arafat and his guerrilla leadership decided that they would have to withdraw, leaving no military and very little political or symbolic presence behind. Their enemy's firepower and overall strategic advantage were too great and it was apparently ready to use them to destroy the whole city over the heads of its inhabitants. The rank and file did not like this decision, and there were murmurings of 'treason' from some of Arafat's harsher critics. Had they not already held out, far longer than any Arab country in any former war, against all that the most powerful army in the Middle East – and the fourth most powerful in the world, according to Sharon – could throw against them? (...) But [Palestinians] knew that, if they expected too much, they could easily lose [Lebanense Muslim support] again. 'If this had been Jerusalem', they said, 'we would have stayed to the end. But Beirut is not outs to destroy.
(англ.)
- Helmer, Daniel Isaac. Flipside of the Coin: Israel's Lebanese Incursion Between 1982–2000. DIANE Publishing, 2010.(англ.)
- References:
- . British-Israeli Communications & Research Centre. 2006. Архів оригіналу за 22 December 2010. Процитовано 25 січня 2011.
- The Israeli Withdrawal from Southern Lebanon. The American-Israeli Cooperative Enterprise. 2011. Процитовано 25 січня 2011.
- Hezbollah 101: Who is the militant group, and what does it want?. Christian Science Monitor. 19 липня 2012. Процитовано 4 жовтня 2012.
Iran has also played an instrumental role in building up Hezbollah's military capabilities over the years, which enabled the group's impressive military wing to oust Israel from south Lebanon in 2000
(англ.)
- Sources:
- Amos Harel; Avi Issacharoff (1 жовтня 2010). Years of Rage. Haaretz. Процитовано 28 вересня 2014.
- Laura King (28 вересня 2004). Losing faith in the intifada. Los Angeles Times. Процитовано 28 вересня 2014.
- (27 вересня 2004). From Jenin to Falluja. The Washington Post. Процитовано 28 вересня 2014.
- (22 липня 2004). . World Jewish Review. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.
- Major-General (res) (23 серпня 2010). Winning the counterinsurgency war: The Israeli experience. . Процитовано 28 вересня 2014.
- Hillel Frisch (12 січня 2009). The need for a decisive Israeli victory over Hamas (PDF). . Процитовано 28 вересня 2014.
- Lieutenant Colonel Ofek Bouchriss; Dr. Wallace A. Terrill (15 березня 2006). The "Defensive Shield" Operation as a Turning Point in Israel's National Security Strategy. . Процитовано 28 вересня 2014.
- (18 червня 2004). Israel's Intifada Victory. The Washington Post. с. A29. Процитовано 28 вересня 2014.
- Sever Plocker (22 червня 2008). . . Архів оригіналу за серпня 19, 2014. Процитовано 28 вересня 2014.
- (January 2007). (PDF). . с. 14—15. Архів оригіналу (PDF) за 9 лютого 2007.
- (20 вересня 2010). Letting the IDF win. . Процитовано 28 вересня 2014.
- ; (20 вересня 2004). . World Jewish Review. Архів оригіналу за 1 серпня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.
- Zvi Shtauber; Yiftah Shapir (2006). The Middle East strategic balance, 2004–2005. . с. 7. ISBN . Процитовано 12 лютого 2012.(англ.)
Зовнішні посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Список війн за участю Ізраїлю |
- Israel's Wars at the Israel Ministry of Foreign Affairs(англ.)
- Israel's Wars & Operations at the Jewish Virtual Library(англ.)
- Wars and Conflicts: Israel, каталог посилань Open Directory Project(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Z chasu progoloshennya svoyeyi nezalezhnosti u 1948 roci derzhava Izrayil brala uchast u 8 viznanih vijnah dvoh Palestinskih intifadah ta nizci inshih zbrojnih konfliktiv u mezhah bilsh obshirnogo arabo izrayilskogo konfliktu Vijni ta inshi konfliktiIzrayil brav uchast u dekilkoh vijnah ta masshtabnih vijskovih operaciyah zokrema u takih yak Vijna za nezalezhnist Izrayilyu listopad 1947 lipen 1949 yiyi pochatkom bula shestimisyachna en mizh yevrejskimi ta arabskimi militarizovanimi formuvannyami naprikinci periodu Britanskogo mandatu v Palestini yaka zgodom pererosla u povnocinnu vijnu pislya progoloshennya nezalezhnosti Izrayilyu ta vtorgnennya kilkoh arabskih armij Pislya neyi bulo ukladeno nizku ugod mizh Izrayilem Yegiptom Jordaniyeyu Livanom ta Siriyeyu t zv en yaki vstanovlyuvali demarkacijnu liniyu mizh Izrayilem ta susidnimi krayinami takozh vidomu yak Zelena liniya en provedenih Armiyeyu oboroni Izrayilyu u 1950 60 h rr u vidpovid na postijni napadi en pid chas yakih arabski partizanski zagoni iz Siriyi Yegiptu ta Jordaniyi vtorgalisya do Izrayilyu z metoyu zdijsnennya en Politika provedennya takih operacij bula vinyatkovoyu cherez ogoloshene pragnennya Izrayilyu otrimati visoku cinu krovi vid vorozhoyi storoni yaka vvazhalasya neobhidnoyu dlya poperedzhennya yih mozhlivih nastupnih napadiv Suecka kriza zhovten 1956 spilna iz Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu vijskova operaciya Izrayilyu proti Yegiptu yaka pochalasya 29 zhovtnya 1956 roku iz namiru okupuvati Sinajskij pivostriv ta vidnoviti kontrol nad Sueckim kanalom Privodom dlya pochatku cogo konfliktu stalo rishennya Yegiptu vid 26 lipnya 1956 roku pro nacionalizaciyu Sueckogo kanalu pislya vidmovi vid propozicij Velikoyi Britaniyi ta SShA pro pochatok budivnictva Asuanskih grebel Popri te sho vtorgnennya Izrayilyu do Sinajskogo pivostrova viyavilosya uspishnim SShA ta Velika Britaniya zmusili jogo pripiniti bojovi diyi Navit takim chinom Izrayilyu vdalosya znovu vidkriti Tiranski protoki ta dosyagti peremir ya na svoyih pivdennih kordonah Shestidenna vijna cherven 1967 mizh Izrayilem z odnogo boku ta susidnimi arabskimi derzhavami Yegiptom Jordaniyeyu i Siriyeyu z drugogo U nij brali uchast takozh vijskovi formuvannya Iraku Saudivskoyi Araviyi Kuvejtu ta Alzhiru Vnaslidok ciyeyi vijni teritoriya pidkontrolna Izrayilyu znachno rozshirilasya Purpurova liniya zahidnij bereg Jordanu vklyuchno zi shidnim Yerusalimom otrimanij vid Jordaniyi Golanski visoti vid Siriyi Sinajskij pivostriv ta Sektor Gazi vid Yegiptu Vijna na visnazhennya 1967 70 lokalna vijna mizh Izrayilem z odnogo boku ta Yegiptom SRSR Jordaniyeyu Siriyeyu i Organizaciyeyu vizvolennya Palestini z inshogo Bula rozpochata Yegiptom z metoyu povernennya Sinajskogo pivostrova yakij opinivsya pid kontrolem Izrayilyu vnaslidok Shestidennoyi vijni Bojovi diyi zakinchilisya peremir yam bez teritorialnih zmin mizh oboma storonami ukladenim 1970 roku Vijna Sudnogo dnya zhovten 1973 zbrojnij konflikt rozpochatij koaliciyeyu arabskij derzhav na choli z Yegiptom i Siriyeyu z odnogo boku ta Izrayilem z inshogo z metoyu povernennya chastini teritorij vtrachenih u rezultati Shestidennoyi vijni Vijskovi diyi pochalisya pid chas yevrejskogo svyata Jom Kipur z nespodivanoyi ataki yegipetskih ta sirijskih vijsk yaki peretnuli liniyi pripinennya vognyu na Sinajskomu pivostrovi ta Golanskih visotah vidpovidno Vreshti resht vijna zakinchilas peremogoyu Izrayilyu ta bez znachnih teritorialnih zmin en 1971 82 peremishennya OVP z Jordaniyi do pivdennogo Livanu ta napadi na Galileyu z metoyu podalshogo provedennya mizhnarodnih operacij U 1978 roci Izrayil rozpochav operaciyu Litani pershe velikomasshtabne vtorgnennya do Livanu provedenu silami Armiyi oboroni Izrayilyu z metoyu vignannya zagoniv PLO iz vkazanoyi teritoriyi Chislenni nazemni i raketni ataki ta vidpovidni operaciyi Izrayilyu zgodom pererosli u Livansku vijnu 1982 roku Livanska vijna rozpochalas 6 chervnya 1982 roku koli sili Armiyi oboroni Izrayilyu vtorglisya do Pivdennogo Livanu z metoyu likvidaciyi palestinskoyi prisutnosti na danij teritoriyi Uryad Izrayilyu nakazav provesti ce vtorgnennya yak vidpovid na sprobu zamahu na posla krayini u Velikij Britaniyi ru skoyenu en ta cherez postijni teroristichni ataki na pivnochi Izrayilyu yaki zdijsnyuvalisya palestinskimi partizanskimi organizaciyami sho rozmishuvalisya v Livani Vijna zakinchilas vignannyam sil PLO z Livanu ta stvorennyam Izrayilskoyi zoni bezpeki v Pivdennomu Livani en 1985 2000 vijskovij konflikt mizh livanskimi hristiyansko shiyitskimi opolchencyami za pidtrimki Armiyi oboroni Izrayilyu z odnogo boku ta livanskimi musulmanskimi partizanami na choli z pidtrimuvanoyu Iranom organizaciyeyu Hizballa na teritoriyah yaki buli viznacheni Izrayilem yak Zona bezpeki u pivdennomu Livani Persha palestinska intifada 1987 93 pershe velikomasshtabne palestinske povstannya proti izrayilskoyi okupaciyi na Zahidnomu berezi richki Jordan ta u Sektori Gazi Druga palestinska intifada 2000 05 druge palestinske povstannya yake pochalosya u veresni 2000 roku harakterizuvalo soboyu posilennya arabo izrayilskogo konfliktu Druga livanska vijna lito 2006 pochalasya yak vijskova operaciya u vidpovid na napad bojovikiv Hizballi vnaslidok yakogo zaginulo dvoye izrayilskih soldat zapasu Postupovo operaciya pererosla u masshtabnij zbrojnij konflikt golovnimi uchasnikami yakogo stali ozbroyeni zagoni Hizballi z odnogo boku ta Armiya oboroni Izrayilyu z drugogo Konflikt pochavsya 12 lipnya 2006 roku ta trivav do en pro pripinennya vognyu yaka nabula chinnosti 14 serpnya 2006 roku bojovi diyi formalno zavershilisya 8 veresnya 2006 roku koli Izrayil znyav morsku blokadu Livanu Vnaslidok vijni u pivdennomu Livani projshla hvilya represij a Hizbolla zaznala znachnih vtrat Vijna v sektori Gazi gruden 2008 sichen 2009 tritizhnevij zbrojnij konflikt mizh Izrayilem ta organizaciyeyu Hamas U period posilennya arabo izrayilskogo konfliktu Izrayil vidpoviv na trivali raketni obstrili iz Sektora Gazi vijskovoyu operaciyeyu Litij svinec Svij napad Izrayil pochav iz nespodivanogo povitryanogo udaru 27 grudnya 2008 roku zayavlenoyu metoyu Izrayilyu bulo pripinennya raketnogo vognyu ta znishennya ugrupuvan yaki vedut obstril krayini Sili armiyi oboroni Izrayilyu atakuvali vijskovi ta civilni ob yekti policejski upravlinnya ta uryadovi budivli 18 sichnya 2009 roku Izrayil ogolosiv pro zakinchennya bojovih dij a 21 sichnya pro zavershennya vivodu vijsk iz sektora Operaciya Hmarnij stovp listopad 2012 vijskovij napad na Sektor Gazi Operaciya Neporushna skelya lipen serpen 2014 vijskove vtorgnennya do Sektora Gazi u vidpovid na sponsovani uryadom SShA mirni peregovori sprobi palestinskih povstanciv sformuvati koalaicijnij uryad en za yakim posliduvalo en ta zbilshenu kilkist raketnih atak na Izrayil skoyenih bojovikami Hamasu TablicyaKonflikti viznani Ministerstvom oboroni Izrayilyu yak vijni vidomi yak taki v Izrayili vidileni zhirnim shriftom Konflikt Persha storona Druga storona Rezultati Izrayilski komanduvachi Vtrati IzrayilyuPrem yer ministr Izrayilyu Ministr oboroni Izrayilyu Nachalnik Generalnogo shtabu Armiyi oboroni Izrayilyu Armiya oboroni Izrayilyu Mirne naselennyaVijna za nezalezhnist 1947 1949 Izrayil Yegipet Korolivstvo Irak Transjordaniya Siriya Livan Saudivska Araviya Yemenske Mutavakkilitske Korolivstvo en Arabska vizvolna armiya Peremoga Vidbito napad Ligi arabskih derzhav teritoriyu kolishnoyi Pidmandatnoyi Palestini en Izrayil otrimav 50 teritorij priznachenih dlya arabskoyi derzhavi David Ben Gurion Yaakov Dori 4 000 2 400Sinajska vijna 1956 Izrayil Velika Britaniya Franciya Yegipet Peremoga Demilitarizaciya Sinajskogo pivostrova zadiyannya en Moshe Dayan 231 0Shestidenna vijna 1967 Izrayil Yegipet Siriya Jordaniya en Peremoga Do Izrayilyu vidijshli Sektor Gazi Sinajskij pivostriv ta Golanski visoti Levi Eshkol Moshe Dayan Ichak Rabin 776 20Vijna na visnazhennya 1967 1970 Izrayil Yegipet SRSR OVP Jordaniya Obidvi storoni vvazhali zavershennya konfliktu vlasnoyu peremogoyu Prodovzhennya izrayilskoyi okupaciyi Sinajskogo pivostrova Chornij veresen u Jordaniyi Golda Meyir en 1 424 227Vijna Sudnogo dnya 1973 Izrayil Yegipet Siriya en Jordaniya Alzhir Marokko Saudivska Araviya Kuba PeremogaVidbito arabsku ataku peremir ya zgidno iz en Yegipetsko izrayilskij mirnij dogovir en David Elazar 2 688 0Operaciya Litani 1978 Izrayil Armiya Pivdennogo Livanu OVP Peremoga Vidstup sil OVP iz Pivdennogo Livanu Menahem Begin Ezer Vejcman Mordehaj Gur 18 0Persha livanska vijna 1982 1985 Izrayil Armiya Pivdennogo Livanu en OVP Siriya en Amal Taktichni peremogi strategichna pomilkaVignannya sil OVP z Livanu Ariel Sharon en 657 2 3 en 1985 2000 Izrayil Armiya Pivdennogo Livanu Hizballa Amal en PorazkaVihid izrayilskih vijsk z Livanu Shimon Peres Ichak Rabin ru 559 7Persha palestinska intifada 1987 1993 Izrayil en Hamas Ugodi v Oslo Utverdzhennya Palestinskoyi nacionalnoyi administraciyi Ichak Shamir Dan Shomron 60 100Druga palestinska intifada 2000 2005 Izrayil PNA Hamas Peremoga Pridushennya palestinskogo povstannya Ariel Sharon Shaul Mofaz Moshe Yaalon 301 773Druga livanska vijna 2006 Izrayil Hizballa Ne viznacheno Pripinennya vognyu zgidno z en Egud Olmert en en 121 44Operaciya Litij svinec 2008 2009 Izrayil Hamas Peremoga Kilkist en iz Sektora Gazi zmenshilasya Egud Barak Gabi Ashkenazi 10 3Operaciya Hmarnij stovp 2012 Izrayil Hamas Peremoga Pripinennya raketnih obstriliv Izrayilyu Binyamin Netanyahu Beni Ganc 2 4Operaciya Neporushna skelya 2014 Izrayil Hamas Obidvi storoni vvazhayut pripinennya vognyu vlasnoyu peremogoyu Znishennya en u Sektori Gazi Moshe Yaalon 67 6Inshi zbrojni konflikti za uchastyu Armiyi oboroni IzrayilyuDokladnishe en Div takozh en en Irano izrayilskij konflikt en en en en Istoriya Izrayilyu en PrimitkiQ amp A Israel Gaza violence BBC News 19 listopada 2012 angl Israel and Hamas Trade Attacks as Tension Rises The New York Times Procitovano 8 lipnya 2014 angl Vijskovi nagorodi Izrayilyu Lorch Netanel 2 veresnya 2003 Israeli Ministry of Foreign Affairs Arhiv originalu za 9 March 2007 Procitovano 3 bereznya 2007 angl Schiff Zeev A History of the Israeli Army 1870 1974 San Francisco 1974 p 246 ISBN 0 87932 077 X angl U Yegiptu Siriyi ta Liviyi u 1972 roci buv spilnij prapor div Prapor Siriyi Istoriya i Fajl Syria flag changes svg suchasni prapori buli predstavleni u 1980 roci References Herzog The War of Atonement Little Brown and Company 1975 Forward Insight Team of the London Sunday Times Yom Kippur War Double Day and Company Inc 1974 page 450 Luttwak and Horowitz The Israeli Army Cambridge MA Abt Books 1983 Rabinovich The Yom Kippur War Schocken Books 2004 Page 498 Revisiting The Yom Kippur War P R Kumaraswamy pages 1 2 ISBN 0 313 31302 4 Johnson and Tierney Failing To Win Perception of Victory and Defeat in International Politics Page 177 Charles Liebman The Myth of Defeat The Memory of the Yom Kippur war in Israeli Society nedostupne posilannya z 01 05 2017 Middle Eastern Studies Vol 29 No 3 July 1993 Published by Frank Cass London Page 411 Loyola Mario 7 zhovtnya 2013 How We Used to Do It American diplomacy in the s 1 Procitovano 2 grudnya 2013 angl Siniver Asaf Introduction In The Yom Kippur War Politics Legacy Diplomacy 5 Oxford University Press angl Eligar Sadeh Militarization and State Power in the Arab Israeli Conflict Case Study of Israel 1948 1982 Universal Publishers 1997 p 119 angl References Armies in Lebanon 1982 84 Samuel Katz and Lee E Russell Osprey Men At Arms series No 165 1985 Hirst David 2010 Beware of Small States NationBooks s 144 145 ISBN 978 1 56858 657 1 In time however Arafat and his guerrilla leadership decided that they would have to withdraw leaving no military and very little political or symbolic presence behind Their enemy s firepower and overall strategic advantage were too great and it was apparently ready to use them to destroy the whole city over the heads of its inhabitants The rank and file did not like this decision and there were murmurings of treason from some of Arafat s harsher critics Had they not already held out far longer than any Arab country in any former war against all that the most powerful army in the Middle East and the fourth most powerful in the world according to Sharon could throw against them But Palestinians knew that if they expected too much they could easily lose Lebanense Muslim support again If this had been Jerusalem they said we would have stayed to the end But Beirut is not outs to destroy angl Helmer Daniel Isaac Flipside of the Coin Israel s Lebanese Incursion Between 1982 2000 DIANE Publishing 2010 angl References British Israeli Communications amp Research Centre 2006 Arhiv originalu za 22 December 2010 Procitovano 25 sichnya 2011 The Israeli Withdrawal from Southern Lebanon The American Israeli Cooperative Enterprise 2011 Procitovano 25 sichnya 2011 Hezbollah 101 Who is the militant group and what does it want Christian Science Monitor 19 lipnya 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2012 Iran has also played an instrumental role in building up Hezbollah s military capabilities over the years which enabled the group s impressive military wing to oust Israel from south Lebanon in 2000 angl Sources Amos Harel Avi Issacharoff 1 zhovtnya 2010 Years of Rage Haaretz Procitovano 28 veresnya 2014 Laura King 28 veresnya 2004 Losing faith in the intifada Los Angeles Times Procitovano 28 veresnya 2014 27 veresnya 2004 From Jenin to Falluja The Washington Post Procitovano 28 veresnya 2014 22 lipnya 2004 World Jewish Review Arhiv originalu za 4 serpnya 2014 Procitovano 28 veresnya 2014 Major General res 23 serpnya 2010 Winning the counterinsurgency war The Israeli experience Procitovano 28 veresnya 2014 Hillel Frisch 12 sichnya 2009 The need for a decisive Israeli victory over Hamas PDF Procitovano 28 veresnya 2014 Lieutenant Colonel Ofek Bouchriss Dr Wallace A Terrill 15 bereznya 2006 The Defensive Shield Operation as a Turning Point in Israel s National Security Strategy Procitovano 28 veresnya 2014 18 chervnya 2004 Israel s Intifada Victory The Washington Post s A29 Procitovano 28 veresnya 2014 Sever Plocker 22 chervnya 2008 Arhiv originalu za serpnya 19 2014 Procitovano 28 veresnya 2014 January 2007 PDF s 14 15 Arhiv originalu PDF za 9 lyutogo 2007 20 veresnya 2010 Letting the IDF win Procitovano 28 veresnya 2014 20 veresnya 2004 World Jewish Review Arhiv originalu za 1 serpnya 2014 Procitovano 28 veresnya 2014 Zvi Shtauber Yiftah Shapir 2006 The Middle East strategic balance 2004 2005 s 7 ISBN 978 1 84519 108 5 Procitovano 12 lyutogo 2012 angl Zovnishni posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Spisok vijn za uchastyu IzrayilyuIsrael s Wars at the Israel Ministry of Foreign Affairs angl Israel s Wars amp Operations at the Jewish Virtual Library angl Wars and Conflicts Israel katalog posilan Open Directory Project angl