Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Армія Південного Лівану араб جيش لبنان الجنوبي або Джайш Лубнан аль Джанубі івр צבא דרום לבנון צד ל або Цва Дром Левано

Армія Південного Лівану

Армія Південного Лівану

Армія Південного Лівану (араб. جيش لبنان الجنوبي‎ або «Джайш Лубнан аль-Джанубі»; івр. צבא דרום לבנון, צד"ל‎ або «Цва Дром Левано́н», «ЦАДАЛ») — південноліванські воєнізовані формування (міліція), створені на основі підрозділу за підтримки Ізраїлю під час громадянської війни на території . Після 1979, міліція діє в Південному Лівані під керівництвом , припинила своє існування у травні 2000 року. Мала підтримку Ізраїлю протягом , за для протидії Організації визволення Палестини (ОВП) та Хезболла.

Армія Південного Лівану
Дата створення / заснування 1976
Участь у військовому конфлікті Громадянська війна в Лівані, Операція «Літані» і Ліванська війна
Країна image Ліван
image Армія Південного Лівану у Вікісховищі

Історія

Засновником і першим керівником «Армії Південного Лівану» став Командир батальйону ліванської Армії, майор , греко-католик, уродженець південноліванського міста Марджаюн, а його найближчим помічником — майор . Кістяком майбутньої АПЛ став підрозділ ліванської армії в складі 600 чоловік, спрямоване на Південь країни для забезпечення безпеки місцевих жителів. Згідно з наказом 3860 від 14 серпня 1976 командувача ліванською армією генерала Ханни Саїда і міністерства оборони, майор Саад Хаддад був призначений командувачем сектора ель-Колейя з населеними пунктами ель-Колейя, Бурж ель-Мулук, Каукаба, Рмейш, Дебиль, Айн Ебель і Джедейдет Марджаюн. У завдання Хаддада входило: Зібрати і згрупувати солдатів, що порозбігалися після захоплення їх казарм палестинськими бойовиками і ліванськими антиурядовими мусульмансько-лівацькими міліціями; захищати місцеве населення від різанини і нападів; підтримувати спокій на лівано-ізраїльському кордоні Не маючи можливості отримувати постачання і підтримку від ліванської армії, будучи відрізаним антиурядовими силами від основної частини країни, Саад Хаддад кілька разів звертався до сирійського уряду з проханням надіслати війська для захисту місцевого населення від палестинців і т. зв. Національно-патріотичного руху. Після того, як відповіді від Сирії не було, Хаддад звернувся за допомогою до Ізраїлю.

За деякими даними, перші контакти між С. Хаддад та ізраїльтянами були встановлені в грудні 1975, а допомога почала надходити з січня 1976.

У 1976 році у селищі Метула відбулися переговори, в яких взяли участь генерал М. Гур, генерал Е. Вейцман, М. Бегін, а також С. Хаддад і С. Шид'як. В цей же час в південному Лівані почалося формування напіввійськових і воєнізованих підрозділів, що одержали назву «сили вільного Лівану». Ізраїльтяни встановлювали контакти з представниками ряду християнських громад в південній частині Лівану: спочатку в прикордонних з Ізраїлем селах (Клея, Роміш тощо), Згодом — у віддаленіших (село Ашайя знаходилося на північ від річки Літані). Потенційним союзникам скритно постачали зброю («англійські рушниці і гранати»), боєприпаси, медикаменти та харчові продукти.

Після проведення ЦАХАЛ операції «Літані» 14-21 березні 1978, позиції прихильників С. Хаддада в південному Лівані істотно зміцнилися. Влітку 1978, він отримав підкріплення від християнської міліції з північного Лівану..

23-24 вересня 1978 року, Хаддад перейшов в наступ, в ході якого «Силами вільного Лівану» були зайняті кілька поселень, до 1979 вони контролювали терен в 500—600 км².

Після того, як під тиском Сирії, президент Лівану Е. Саркіс своїм декретом № 1942 від 18 квітня 1979, усунув Хаддада від посади, Хаддад проголосив на території південного Лівану, яка перебувала під контролем його військ, «незалежну державу вільний Ліван» (Dawlet Lebnaan El Horr El Mest'ell) із столицею в Бейруті. Уряд Лівану оголосив його зрадником і дезертиром з ліванської армії. Однак, ліванський уряд сплачувало платню військовослужбовцям АПЛ до 2000, за винятком періоду 1979—1982 рр.., коли воно було заморожено тодішнім президентом Е. Саркісом.

При цьому, Саад Хаддад ретельно уникав локальних сепаратистських тенденцій, щоб не протиставляти себе християнській міліції Башира Жмайеля, що контролювала християнський анклав і Східний Бейрут.

У травні 1980 року «сили вільного Лівану» були перейменовані в «Армію південного Лівану».

Після початку війни 1982, сили АПЛ діяли, за підтримки ізраїльської армії, Проти ОВП І збройних інших формувань. Після війни ізраїльтяни передали АПЛ значну кількість трофейного озброєння ліванської армії, палестинських і ліванських збройних формувань.

У середині 1982 року командування ізраїльської армії передало АПЛ контроль над замком [[Бофор (замок)|Бофор]], надалі АПЛ встановила контроль над деякими іншими об'єктами на території Лівану, раніше захопленими частинами ЦАХАЛ.

  • так, 16 лютого 1983 року на прес-конференції С. Хаддад повідомив, що частини АПЛ отримали наказ почати висунення на позиції в долині Бекаа, 17 лютого 1983 підрозділи АПЛ зайняли міста Сайда, Набатія і селище Хош ад-Діней, для виконання переміщення військ, АПЛ мали техніку і супровід з боку ЦАХАЛ.
  • 25 лютого 1983 частини АПЛ зайняли місто Джуба-Дженнін.

14 січня 1984 С. Хаддад помер від лейкемії. На його похороні були присутні прем'єр-міністр Ізраїлю Іцхак Шамір, міністр оборони Моше Аренс, начальник генштабу ізраїльської армії , екс-міністр оборони Аріель Шарон, глава опозиції в кнесеті Шимон Перес. Новим командувачем АПЛ був призначений генерал-майор ліванської армії (в резерві) . Лахад підтвердив незалежність АПЛ від уряду, заявивши, що буде підкорятися ліванському уряду, як тільки воно стане вільним від сирійського контролю.

У березні 1984 року, під тиском Сирії, керівництво Лівану скасувало підписаний в травні 1983 року мирний договір з Ізраїлем, раніше вже ратифікований Кнесетом.

14 грудня 1984 уряд Ізраїлю ухвалило рішення про відведення більшої частини підрозділів ЦАХАЛ з Лівану (відвід військ почався 20 січня 1985).

У 1985 році сили АПЛ встановили контроль над християнським містом Джезін і околицями. Ряди АПЛ поповнилися бойовиками ліванського націоналістичної організації , незадовго до цього відбившими наступ шиїтів і друзів на місто.

Докладніше:

10 червня 1985 оголошений вивід ЦАХАЛ був завершений, і попри наявність армійських підрозділів ізраїльтян на території південного Лівану (в так званій «зоні безпеки» загальною площею 850 км²), положення АПЛ суттєво ускладнилося. Попри підтримку ізраїльської артилерії та авіації, почастішали випадки нападів на АПЛ з боку ліванських і палестинських сил.

За даними радянських джерел, тільки в період з червня 1982 по травень 1984 втрати АПЛ склали до 600 чол. убитими і близько 4 тис. пораненими.

17 листопада 1988 відбувся замах на генерала А. Лахада: активістка по імені Соухе Фавваз Бешара двічі вистрілила в нього з револьвера, перш ніж була схоплена охороною.

Станом на початок 1989, «Армія Південного Лівану» контролювала 850 км² — 8 % території Лівану, тут знаходилися 107 сіл і 63 ферми та проживали близько 110 тис. чол. Під безпосереднім контролем сил АПЛ знаходилися 50 шиїтських, 11 християнських і 6 друзьких сіл і два селища зі змішаним населенням. На утримання АПЛ з місцевого населення збирали податки, а з імпортованих товарів стягували мито.

У 1993, після проведення ізраїльтянами операції оперативна обстановка для АПЛ тимчасово покращилася.

У червні 1999, сили АПЛ були змушені залишити сектор Джезін. Після відступу АПЛ, в ряді залишених населених пунктів відбулися суди над колишніми військовослужбовцями АПЛ за звинуваченням у державній зраді (у формі співпраці з ворогом).

Тим не менш, ще в середині вересня 1999 бригадний генерал ЦАХАЛ Бені Ганц оцінював оперативну обстановку в південному Лівані як «відносно стабільну».

У січні 2000 року бойовиками «Хезболла» був убитий полковник , командувач західною бригадою АПЛ. Він був другою людиною в керівництві АПЛ, передбачуваним наступником Лахада на посаді командувача і користувався популярністю у солдатів. Акл Хашим підтримував ідею створення автономного анклаву в «зоні безпеки» після виведення всіх ізраїльських військ і перетворення АПЛ у військову силу, підконтрольну обраному мультиконфесійному уряду анклаву, який буде правити там аж до виведення сирійських військ з території Лівану.

У травні 2000 року почалося виведення підрозділів ЦАХАЛ з південного Лівану — відповідно до резолюції СБ ООН № 425 від 19 березня 1978 року. Військово-морські сили Ізраїлю припинили патрулювання територіальних вод Лівану, ізраїльські ВПС — польоти над Ліваном. Частина укріплень, відбудованих в період з 1982 по 2000 роки, були зруйновані, проте у розпорядженні АПЛ як і раніше зберігалася підготовлені в інженерному відношенні оборонні позиції і укріплені пункти, а також значні запаси озброєння, техніки та військового майна. Однак, в травні 2000 року АПЛ руйнується, велика частина військовослужбовців та їх родини залишили свої будинки і перебралися в Ізраїль як біженці.

22 травня 2000, після переговорів з представниками ліванських сил, про припинення участі в бойових діях оголосили 11 населених пунктів і 8 укріплених постів АПЛ на центральній ділянці оборонної лінії (службу на яких несли мусульмани-шиїти). А. Лахад в цей час знаходився в Парижі і не мав можливості своєчасно реагувати на зміни в оперативній обстановці, що сприяло подальшому розвитку подій.

23 травня 2000 фактично припинив своє існування західний сектор оборони (службу на якому несли переважно друзи).

24 травня 2000 ліванські сили зайняли маленький місто Марджуюн, який був «столицею» південного Лівану. Встановлений тут пам'ятник С. Хаддаду було скинуто.

День 25 травня у Лівані є святом, «Днем визволення» південної частини країни.

По руйнації

16 червня 2000 був остаточно завершений виведення ізраїльських військ з території південного Лівану, до цього часу «Армія південного Лівану» вже припинила своє існування. В Ізраїль перебралися близько 8,5 тис. жителів південного Лівану — військовослужбовці АПЛ, цивільні службовці місцевих органів влади та члени їх сімей.

Військовослужбовці АПЛ і цивільні службовці місцевих органів влади, що залишилися на території Лівану були роззброєні і інтерновані підрозділами ліванської урядової армії (більша частина, близько 1250 чол. перебувала під вартою в армійських казармах у місті Баальбек), розслідуванням їх діяльності, визначенням ступеня вини і призначенням покарання займалися військові трибунали. Всього було затримано до 1700 чол..

За відомостями «Комітету підтримки вимушених переселенців з Південного Лівану в Ізраїлі», загальні втрати південноліванських сил в період з 1978 по 2000 рік складають 821 чол. убитими (621 військовослужбовців АПЛ + 200 цивільних осіб) і 310 інвалідів і покалічених (230 військовослужбовців АПЛ + 80 цивільних осіб).

Тим не менш, станом на листопад 2001 року, в Ізраїлі існував «уряд вільного Лівану у вигнанні».

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 1 лютого 2013.
  2. HEARING BEFORE THE SUBCOMMITTEE ON NEAR EASTERN AND SOUTH ASIAN AFFAIRS OF THE COMMITTEE ON FOREIGN RELATIONS UNITED STATES SENATE (PDF) (англійською) . Committee on Foreign Relations. JUNE 14, 2000. Архів (PDF) оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 3 липня 2012.
  3. Antoine J. Abraham The Lebanon War. стр.106
  4. . Архів оригіналу за 03.11.2011. Процитовано 01.02.2013.
  5. Рафаэль Эйтан. Повесть солдата. / пер. с иврита — Ефим Баух. Израиль, изд-во «Яир», 1991. стр.222-229
  6. Lebanese Christians to add border units // «The New York Times» от 18 июня 1978, стр.7
  7. Jonathan Kandell. Militia in Lebanon Declares Border Area Independent; Coordination With Israel Denied // «The New York Times» от 19 апреля 1979
  8. Walid Phares Liberating Lebanon [ 28 липня 2012 у Wayback Machine.] Middle East Quarterly December 1996, pp. 21-30
  9. Е. Савельев. Хаддад обижается. // «Новое время», № 37 (1943) от 10 сентября 1982, стр.17
  10. Е. Коршунов. Оккупанты шантажируют // «Известия», № 49 (20395) от 18 февраля 1983. стр.4
  11. Сопротивление нарастает // «Известия», № 57 (20403) от 26 февраля 1983. стр.4
  12. Saad Haddad, major Israeli ally in Lebanon, dies[недоступне посилання]
  13. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 лютого 2013.
  14. Л. Л. Вольнов. Ливан: эхо агрессии. М., Политиздат, 1984. стр.100
  15. С. Л. Стоклицкий. Ливан: бремя событий. М., «Мысль», 1990. стр.73
  16. Ю. Седов. Юг Ливана: аннексия под предлогом «обеспечения безопасности» // «Международная жизнь», № 3, 1987. стр.32-38
  17. . Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 2 лютого 2013.
  18. . Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2013.
  19. Derek Brown. The real losers in Lebanon // guardian.co.uk, Wednesday 24 May 2000
  20. . Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 2 лютого 2013.
  21. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 2 лютого 2013.
  22. Hugh Dellios. Israel Reels As Buffer Collapses // «Chicago Tribune» от 23 мая 2000
  23. David Hirst. Hizbullah savours victory as defeated foe looks on // «The Guardian», Thursday 25 May 2000
  24. 07.12.2004. Бывшие воины Армии Южного Ливана станут израильтянами[недоступне посилання]
  25. . Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 2 лютого 2013.
  26. . Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 2 лютого 2013.
  27. Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 2 лютого 2013.
  28. . Архів оригіналу за 3 січня 2002. Процитовано 2 лютого 2013.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Armiya Pivdennogo Livanu arab جيش لبنان الجنوبي abo Dzhajsh Lubnan al Dzhanubi ivr צבא דרום לבנון צד ל abo Cva Drom Levano n CADAL pivdennolivanski voyenizovani formuvannya miliciya stvoreni na osnovi pidrozdilu za pidtrimki Izrayilyu pid chas gromadyanskoyi vijni na teritoriyi Pislya 1979 miliciya diye v Pivdennomu Livani pid kerivnictvom pripinila svoye isnuvannya u travni 2000 roku Mala pidtrimku Izrayilyu protyagom za dlya protidiyi Organizaciyi vizvolennya Palestini OVP ta Hezbolla Armiya Pivdennogo Livanu Data stvorennya zasnuvannya1976 Uchast u vijskovomu konfliktiGromadyanska vijna v Livani Operaciya Litani i Livanska vijna Krayina Livan Armiya Pivdennogo Livanu u VikishovishiIstoriyaZasnovnikom i pershim kerivnikom Armiyi Pivdennogo Livanu stav Komandir bataljonu livanskoyi Armiyi major greko katolik urodzhenec pivdennolivanskogo mista Mardzhayun a jogo najblizhchim pomichnikom major Kistyakom majbutnoyi APL stav pidrozdil livanskoyi armiyi v skladi 600 cholovik spryamovane na Pivden krayini dlya zabezpechennya bezpeki miscevih zhiteliv Zgidno z nakazom 3860 vid 14 serpnya 1976 komanduvacha livanskoyu armiyeyu generala Hanni Sayida i ministerstva oboroni major Saad Haddad buv priznachenij komanduvachem sektora el Kolejya z naselenimi punktami el Kolejya Burzh el Muluk Kaukaba Rmejsh Debil Ajn Ebel i Dzhedejdet Mardzhayun U zavdannya Haddada vhodilo Zibrati i zgrupuvati soldativ sho porozbigalisya pislya zahoplennya yih kazarm palestinskimi bojovikami i livanskimi antiuryadovimi musulmansko livackimi miliciyami zahishati misceve naselennya vid rizanini i napadiv pidtrimuvati spokij na livano izrayilskomu kordoni Ne mayuchi mozhlivosti otrimuvati postachannya i pidtrimku vid livanskoyi armiyi buduchi vidrizanim antiuryadovimi silami vid osnovnoyi chastini krayini Saad Haddad kilka raziv zvertavsya do sirijskogo uryadu z prohannyam nadislati vijska dlya zahistu miscevogo naselennya vid palestinciv i t zv Nacionalno patriotichnogo ruhu Pislya togo yak vidpovidi vid Siriyi ne bulo Haddad zvernuvsya za dopomogoyu do Izrayilyu Za deyakimi danimi pershi kontakti mizh S Haddad ta izrayiltyanami buli vstanovleni v grudni 1975 a dopomoga pochala nadhoditi z sichnya 1976 U 1976 roci u selishi Metula vidbulisya peregovori v yakih vzyali uchast general M Gur general E Vejcman M Begin a takozh S Haddad i S Shid yak V cej zhe chas v pivdennomu Livani pochalosya formuvannya napivvijskovih i voyenizovanih pidrozdiliv sho oderzhali nazvu sili vilnogo Livanu Izrayiltyani vstanovlyuvali kontakti z predstavnikami ryadu hristiyanskih gromad v pivdennij chastini Livanu spochatku v prikordonnih z Izrayilem selah Kleya Romish tosho Zgodom u viddalenishih selo Ashajya znahodilosya na pivnich vid richki Litani Potencijnim soyuznikam skritno postachali zbroyu anglijski rushnici i granati boyepripasi medikamenti ta harchovi produkti Pislya provedennya CAHAL operaciyi Litani 14 21 berezni 1978 poziciyi prihilnikiv S Haddada v pivdennomu Livani istotno zmicnilisya Vlitku 1978 vin otrimav pidkriplennya vid hristiyanskoyi miliciyi z pivnichnogo Livanu 23 24 veresnya 1978 roku Haddad perejshov v nastup v hodi yakogo Silami vilnogo Livanu buli zajnyati kilka poselen do 1979 voni kontrolyuvali teren v 500 600 km Pislya togo yak pid tiskom Siriyi prezident Livanu E Sarkis svoyim dekretom 1942 vid 18 kvitnya 1979 usunuv Haddada vid posadi Haddad progolosiv na teritoriyi pivdennogo Livanu yaka perebuvala pid kontrolem jogo vijsk nezalezhnu derzhavu vilnij Livan Dawlet Lebnaan El Horr El Mest ell iz stoliceyu v Bejruti Uryad Livanu ogolosiv jogo zradnikom i dezertirom z livanskoyi armiyi Odnak livanskij uryad splachuvalo platnyu vijskovosluzhbovcyam APL do 2000 za vinyatkom periodu 1979 1982 rr koli vono bulo zamorozheno todishnim prezidentom E Sarkisom Pri comu Saad Haddad retelno unikav lokalnih separatistskih tendencij shob ne protistavlyati sebe hristiyanskij miliciyi Bashira Zhmajelya sho kontrolyuvala hristiyanskij anklav i Shidnij Bejrut U travni 1980 roku sili vilnogo Livanu buli perejmenovani v Armiyu pivdennogo Livanu Pislya pochatku vijni 1982 sili APL diyali za pidtrimki izrayilskoyi armiyi Proti OVP I zbrojnih inshih formuvan Pislya vijni izrayiltyani peredali APL znachnu kilkist trofejnogo ozbroyennya livanskoyi armiyi palestinskih i livanskih zbrojnih formuvan U seredini 1982 roku komanduvannya izrayilskoyi armiyi peredalo APL kontrol nad zamkom Bofor zamok Bofor nadali APL vstanovila kontrol nad deyakimi inshimi ob yektami na teritoriyi Livanu ranishe zahoplenimi chastinami CAHAL tak 16 lyutogo 1983 roku na pres konferenciyi S Haddad povidomiv sho chastini APL otrimali nakaz pochati visunennya na poziciyi v dolini Bekaa 17 lyutogo 1983 pidrozdili APL zajnyali mista Sajda Nabatiya i selishe Hosh ad Dinej dlya vikonannya peremishennya vijsk APL mali tehniku i suprovid z boku CAHAL 25 lyutogo 1983 chastini APL zajnyali misto Dzhuba Dzhennin 14 sichnya 1984 S Haddad pomer vid lejkemiyi Na jogo pohoroni buli prisutni prem yer ministr Izrayilyu Ichak Shamir ministr oboroni Moshe Arens nachalnik genshtabu izrayilskoyi armiyi eks ministr oboroni Ariel Sharon glava opoziciyi v kneseti Shimon Peres Novim komanduvachem APL buv priznachenij general major livanskoyi armiyi v rezervi Lahad pidtverdiv nezalezhnist APL vid uryadu zayavivshi sho bude pidkoryatisya livanskomu uryadu yak tilki vono stane vilnim vid sirijskogo kontrolyu U berezni 1984 roku pid tiskom Siriyi kerivnictvo Livanu skasuvalo pidpisanij v travni 1983 roku mirnij dogovir z Izrayilem ranishe vzhe ratifikovanij Knesetom 14 grudnya 1984 uryad Izrayilyu uhvalilo rishennya pro vidvedennya bilshoyi chastini pidrozdiliv CAHAL z Livanu vidvid vijsk pochavsya 20 sichnya 1985 U 1985 roci sili APL vstanovili kontrol nad hristiyanskim mistom Dzhezin i okolicyami Ryadi APL popovnilisya bojovikami livanskogo nacionalistichnoyi organizaciyi nezadovgo do cogo vidbivshimi nastup shiyitiv i druziv na misto Dokladnishe 10 chervnya 1985 ogoloshenij vivid CAHAL buv zavershenij i popri nayavnist armijskih pidrozdiliv izrayiltyan na teritoriyi pivdennogo Livanu v tak zvanij zoni bezpeki zagalnoyu plosheyu 850 km polozhennya APL suttyevo uskladnilosya Popri pidtrimku izrayilskoyi artileriyi ta aviaciyi pochastishali vipadki napadiv na APL z boku livanskih i palestinskih sil Za danimi radyanskih dzherel tilki v period z chervnya 1982 po traven 1984 vtrati APL sklali do 600 chol ubitimi i blizko 4 tis poranenimi 17 listopada 1988 vidbuvsya zamah na generala A Lahada aktivistka po imeni Souhe Favvaz Beshara dvichi vistrilila v nogo z revolvera persh nizh bula shoplena ohoronoyu Stanom na pochatok 1989 Armiya Pivdennogo Livanu kontrolyuvala 850 km 8 teritoriyi Livanu tut znahodilisya 107 sil i 63 fermi ta prozhivali blizko 110 tis chol Pid bezposerednim kontrolem sil APL znahodilisya 50 shiyitskih 11 hristiyanskih i 6 druzkih sil i dva selisha zi zmishanim naselennyam Na utrimannya APL z miscevogo naselennya zbirali podatki a z importovanih tovariv styaguvali mito U 1993 pislya provedennya izrayiltyanami operaciyi operativna obstanovka dlya APL timchasovo pokrashilasya U chervni 1999 sili APL buli zmusheni zalishiti sektor Dzhezin Pislya vidstupu APL v ryadi zalishenih naselenih punktiv vidbulisya sudi nad kolishnimi vijskovosluzhbovcyami APL za zvinuvachennyam u derzhavnij zradi u formi spivpraci z vorogom Tim ne mensh she v seredini veresnya 1999 brigadnij general CAHAL Beni Ganc ocinyuvav operativnu obstanovku v pivdennomu Livani yak vidnosno stabilnu U sichni 2000 roku bojovikami Hezbolla buv ubitij polkovnik komanduvach zahidnoyu brigadoyu APL Vin buv drugoyu lyudinoyu v kerivnictvi APL peredbachuvanim nastupnikom Lahada na posadi komanduvacha i koristuvavsya populyarnistyu u soldativ Akl Hashim pidtrimuvav ideyu stvorennya avtonomnogo anklavu v zoni bezpeki pislya vivedennya vsih izrayilskih vijsk i peretvorennya APL u vijskovu silu pidkontrolnu obranomu multikonfesijnomu uryadu anklavu yakij bude praviti tam azh do vivedennya sirijskih vijsk z teritoriyi Livanu U travni 2000 roku pochalosya vivedennya pidrozdiliv CAHAL z pivdennogo Livanu vidpovidno do rezolyuciyi SB OON 425 vid 19 bereznya 1978 roku Vijskovo morski sili Izrayilyu pripinili patrulyuvannya teritorialnih vod Livanu izrayilski VPS poloti nad Livanom Chastina ukriplen vidbudovanih v period z 1982 po 2000 roki buli zrujnovani prote u rozporyadzhenni APL yak i ranishe zberigalasya pidgotovleni v inzhenernomu vidnoshenni oboronni poziciyi i ukripleni punkti a takozh znachni zapasi ozbroyennya tehniki ta vijskovogo majna Odnak v travni 2000 roku APL rujnuyetsya velika chastina vijskovosluzhbovciv ta yih rodini zalishili svoyi budinki i perebralisya v Izrayil yak bizhenci 22 travnya 2000 pislya peregovoriv z predstavnikami livanskih sil pro pripinennya uchasti v bojovih diyah ogolosili 11 naselenih punktiv i 8 ukriplenih postiv APL na centralnij dilyanci oboronnoyi liniyi sluzhbu na yakih nesli musulmani shiyiti A Lahad v cej chas znahodivsya v Parizhi i ne mav mozhlivosti svoyechasno reaguvati na zmini v operativnij obstanovci sho spriyalo podalshomu rozvitku podij 23 travnya 2000 faktichno pripiniv svoye isnuvannya zahidnij sektor oboroni sluzhbu na yakomu nesli perevazhno druzi 24 travnya 2000 livanski sili zajnyali malenkij misto Mardzhuyun yakij buv stoliceyu pivdennogo Livanu Vstanovlenij tut pam yatnik S Haddadu bulo skinuto Den 25 travnya u Livani ye svyatom Dnem vizvolennya pivdennoyi chastini krayini Po rujnaciyi 16 chervnya 2000 buv ostatochno zavershenij vivedennya izrayilskih vijsk z teritoriyi pivdennogo Livanu do cogo chasu Armiya pivdennogo Livanu vzhe pripinila svoye isnuvannya V Izrayil perebralisya blizko 8 5 tis zhiteliv pivdennogo Livanu vijskovosluzhbovci APL civilni sluzhbovci miscevih organiv vladi ta chleni yih simej Vijskovosluzhbovci APL i civilni sluzhbovci miscevih organiv vladi sho zalishilisya na teritoriyi Livanu buli rozzbroyeni i internovani pidrozdilami livanskoyi uryadovoyi armiyi bilsha chastina blizko 1250 chol perebuvala pid vartoyu v armijskih kazarmah u misti Baalbek rozsliduvannyam yih diyalnosti viznachennyam stupenya vini i priznachennyam pokarannya zajmalisya vijskovi tribunali Vsogo bulo zatrimano do 1700 chol Za vidomostyami Komitetu pidtrimki vimushenih pereselenciv z Pivdennogo Livanu v Izrayili zagalni vtrati pivdennolivanskih sil v period z 1978 po 2000 rik skladayut 821 chol ubitimi 621 vijskovosluzhbovciv APL 200 civilnih osib i 310 invalidiv i pokalichenih 230 vijskovosluzhbovciv APL 80 civilnih osib Tim ne mensh stanom na listopad 2001 roku v Izrayili isnuvav uryad vilnogo Livanu u vignanni Primitki Arhiv originalu za 24 veresnya 2014 Procitovano 1 lyutogo 2013 HEARING BEFORE THE SUBCOMMITTEE ON NEAR EASTERN AND SOUTH ASIAN AFFAIRS OF THE COMMITTEE ON FOREIGN RELATIONS UNITED STATES SENATE PDF anglijskoyu Committee on Foreign Relations JUNE 14 2000 Arhiv PDF originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 3 lipnya 2012 Antoine J Abraham The Lebanon War str 106 Arhiv originalu za 03 11 2011 Procitovano 01 02 2013 Rafael Ejtan Povest soldata per s ivrita Efim Bauh Izrail izd vo Yair 1991 str 222 229 Lebanese Christians to add border units The New York Times ot 18 iyunya 1978 str 7 Jonathan Kandell Militia in Lebanon Declares Border Area Independent Coordination With Israel Denied The New York Times ot 19 aprelya 1979 Walid Phares Liberating Lebanon 28 lipnya 2012 u Wayback Machine Middle East Quarterly December 1996 pp 21 30 E Savelev Haddad obizhaetsya Novoe vremya 37 1943 ot 10 sentyabrya 1982 str 17 E Korshunov Okkupanty shantazhiruyut Izvestiya 49 20395 ot 18 fevralya 1983 str 4 Soprotivlenie narastaet Izvestiya 57 20403 ot 26 fevralya 1983 str 4 Saad Haddad major Israeli ally in Lebanon dies nedostupne posilannya Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 2 lyutogo 2013 L L Volnov Livan eho agressii M Politizdat 1984 str 100 S L Stoklickij Livan bremya sobytij M Mysl 1990 str 73 Yu Sedov Yug Livana anneksiya pod predlogom obespecheniya bezopasnosti Mezhdunarodnaya zhizn 3 1987 str 32 38 Arhiv originalu za 16 chervnya 2013 Procitovano 2 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 2 lyutogo 2013 Derek Brown The real losers in Lebanon guardian co uk Wednesday 24 May 2000 Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 2 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 21 grudnya 2012 Procitovano 2 lyutogo 2013 Hugh Dellios Israel Reels As Buffer Collapses Chicago Tribune ot 23 maya 2000 David Hirst Hizbullah savours victory as defeated foe looks on The Guardian Thursday 25 May 2000 07 12 2004 Byvshie voiny Armii Yuzhnogo Livana stanut izrailtyanami nedostupne posilannya Arhiv originalu za 27 travnya 2015 Procitovano 2 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 12 lipnya 2020 Procitovano 2 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 26 veresnya 2012 Procitovano 2 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 3 sichnya 2002 Procitovano 2 lyutogo 2013

Дата публікації:
Топ