Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Запит Список Шиндера перенаправляє сюди див також Спи сок Ши ндера англ Schindler s List американський історичний фільм

Список Шиндлера (фільм)

Список Шиндлера (фільм)
Запит «Список Шиндера» перенаправляє сюди; див. також .

«Спи́сок Ши́ндера» (англ. Schindler's List) — американський історичний фільм-драма, знятий за мотивами роману Томаса Кініллі режисером Стівеном Спілбергом.

Список Шиндера
Schindler's List
image
Жанр драма, історичний, біографічний
Режисер Стівен Спілберг
Продюсер Стівен Спілберг
Джеральд Молен
Бранко Лустіг
Сценарист Стівен Заіллян (за романом )
На основі Список Шиндлера
У головних
ролях		 Ліам Нісон
Бен Кінгслі
Ральф Файнс
Ембет Девідц
Оператор Януш Камінскі
Композитор Джон Вільямс
Художник d
Кінокомпанія Universal Pictures
Amblin Entertainment
Дистриб'ютор Universal Pictures
Тривалість 195 хв.
Мова Англійська
Країна image США
Рік 1993
Дата виходу 30 листопада 1993
Кошторис 22 млн. $
Касові збори 321 млн. $
IMDb ID 0108052
Рейтинг RATED R.svg
schindlerslist.com
image Список Шиндлера у Вікісховищі
image Список Шиндера у Вікіцитатах

Станом на 1 березня 2024 року фільм займає 6-у позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет

Фільм розпочинається масовим переселенням польських євреїв до Краківського ґетто в 1939 році. Тим часом Оскар Шиндлер (Ліам Нісон), не дуже вдалий підприємець і член Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, прибуває в місто з надією отримати зиск від війни. Шиндлер заручається підтримкою військових і має намір відкрити фабрику з виробництва кухонного приладдя. Не знаючи досконало, як вести таку справу, він убачає помічника в Іцхакові Штерні, співробітникові Краківського юденрату, і вступає у співпрацю з ним. Штерн має впливові зв'язки в єврейській громаді та на «чорному ринку» в ґетто (згодом Шиндлер знайомиться з Польдеком (Леопольдом) Пфефферберґом, який постачає його товаром). Єврейська громада позичає йому гроші на відкриття фабрики в обмін на певний відсоток від продукції. Нацистські чиновники задоволені підприємством, а Шиндлер — прибутком. Іцхак Штерн очолює адміністрацію фабрики. Шиндлер наймає євреїв замість поляків, тому що вони «коштують менше». Працівникам Шиндлера дозволяється виходити за межі ґетто, Штерн фальсифікує документи для кожного з них, що підтверджують їх «потрібність» німецькій армії — це рятує від концтабору й неминучої смерті.

Капітан СС Амон Ґет приїжджає до Кракова, щоб розпочати будівництво нового концтабору у Плашеві (пол. Plaszów). Він наказує ліквідувати частину ґетто, сотні німецьких солдатів спустошують тісні кімнати, вбивають усіх, хто протестує, старих і хворих, у багатьох випадках — знищують без жодної причини. Шиндлер споглядає масове вбивство з височини, ця картина вражає його… Він поводиться дуже обережно, заводить дружбу з Амоном Ґетом, продовжує підкуп чиновників, щоб часом не виникло загрози для його працівників і найменшої підозри, що він намагається допомогти їм.

Хід війни змінюється. Ґет отримує наказ із Берліна знищити останки вбитих євреїв у Краківському ґетто, ліквідувати концтабір у Плашеві й відправити всіх, хто ще живий, в Аушвіц (пол. Auschwitz-Birkenau). Підкуповуючи Ґета, Шиндлер отримує дозвіл на створення «власного концтабору» зі своїх працівників, таким чином фабрика продовжує роботу. Наміром Шиндлера залишається отримання прибутку, але він також наказує Штерну рятувати якомога більше життів, наскільки це дозволяють обставини.

«Список Шиндлера» містить «кваліфікованих працівників». Для багатьох євреїв бути внесеним у нього означає вижити.

Шиндлер створює свій концтабір у Чехословаччині, звідки він родом. Майже всі люди з його списку без перешкод прибувають на нове місце. Потяг, що повинен був доставити єврейських жінок у новий табір, помилково перенаправлено в Аушвіц. Їх охоплює жах, оскільки вони знають, що у цьому місці можуть відправити начебто в душ, а насправді — у газові камери. Шиндлер, щойно дізнавшись про це, приїжджає в Аушвіц і вирішує проблему, відтак жінок перенаправлено у Чехословаччину. Шиндлер забороняє охоронцям фабрики вбивати або мордувати будь-кого з працівників. Він дозволяє євреям святкувати шабат. Дружина Шиндлера, Емілія, тепер працює з ним на фабриці (раніше вона тільки приїжджала до Польщі провідати його), і він клянеться їй у вірності (Оскар Шиндлер обожнював жінок і завжди мав декілька коханок).

Війна в Європі закінчується. У 1945 році Шиндлер змушений утікати, оскільки він член нацистської партії. Виходить наказ ліквідувати табір. Шиндлер переконує охоронців-есесівців відпустити євреїв і повернутися до своїх родин людьми, а не вбивцями. Він виголошує промову перед працівниками фабрики, котрі вручають йому підписаного всіма листа, що він для них не злочинець, а також золоту каблучку з викарбуваними словами: «Хто рятує одне життя — рятує весь світ» (англ. Whoever saves one life saves the world entire), (цитата з Талмуду). Шиндлер із дружиною залишає фабрику на своєму автомобілі, ридаючи перед натовпом.

Євреї Шиндлера перебувають ніч на дворі, біля стін фабрики, їх будить ранкове сонце. Приїжджає радянський вершник і проголошує, що вони звільнені Червоною армією.

Акторський склад

Головні ролі

image
Ліам Нісон
image
Фабрика Шиндлера в Кракові, 2006 рік.
image
Фабрика Шиндлера в Брненці, 2004 рік.

Другорядні ролі

  • Езра Даган (Ezra Dagan) у ролі (Rabbi Lewartow)
  • Малгоша Гебел (Malgoscha Gebel) — Вікторія Клоновська (Wiktoria Klonowska)
  • Шмуел Леві (Shmuel Levy) — Вілек Хіловіц (Wilek Chilowicz)
  • Марк Іванір (Mark Ivanir) — Марсель Гольдберг (Marcel Goldberg)
  • Беатріс Макола (Béatrice Macola) — Інгрід (Ingrid)
  • Анджей Северин (Andrzej Seweryn) — Юліан Шернер (Julian Scherner)
  • Фрідріх вон Тун (Friedrich von Thun) — Рольф Чурда (Rolf Czurda)
  • Кристоф Люфт (Krzysztof Luft) — Герман Тоффель (Herman Toffel)
  • Гаррі Нерінг (Harry Nehring) — (Leo John)
  • Норберт Вейссер (Norbert Weisser) — Альберт Гуяр (Albert Hujar)
  • Аді Нітзан (Adi Nitzan) — Міла Пфефферберг (Mila Pfefferberg)
  • Майкл Шнайдер (Michael Schneider) — Юда Дреснер (Juda Dresner)
  • Мірі Фабіан (Miri Fabian) — Чайя Дреснер (Chaja Dresner)
  • Анна Муча (Anna Mucha) — Данка Дреснер (Danka Dresner)
  • Альберт Місак (Albert Misak) — Мордекай Вулкан (Mordecai Wulkan)
  • Ганс-Міхаель Рехберг (Hans-Michael Rehberg) — Рудольф Гьосс (Rudolf Hoess)
  • Даніель Дель-Понте (Daniel Del Ponte) — Доктор Йозеф Менгеле

Створення фільму

Польдек (Леопольд) Пфефферберг, реальна особа, був одним з «євреїв Шиндлера», він поставив собі життєву мету — розказати історію свого рятівника.

Пфефферберг намагався створити фільм-біографію Оскара Шиндлера з компанією MGM у 1963 році, використовуючи записи Говарда Коча, але договір «провалився».

У 1982 році Томас Кініллі опублікував роман «Ковчег Шиндлера», який він написав після зустрічі з Пфеффербергом. Президент компанії MCA Records, [en] відправив продюсеру Стівену Спілбергу рецензію книги. Спілберг був здивований історією Шиндлера, жартівливо питаючи, чи це дійсно правда і таке дійсно сталося. Спілберг захопився парадоксальною «природою» Шиндлера… Це було про нациста, що рятує євреїв… «Що могло так вплинути на чоловіка такого, як Оскар Шиндлер, настільки, щоб він узяв все що заробив і вклав його для порятунку цих життів..?»

Спілберг виявив достатній інтерес, і компанія Universal Pictures купила права на роман. На початку 1983 року Спілберг зустрівся з Пфеффербергом. При зустрічі Пфефферберг поцікавився, коли той збирається почати, відповідь була однозначною: «Через десять років від сьогодні.» («Ten years from now.»)

Спілберг не був остаточно впевнений у власній зрілості для створення фільму про Голокост, оскільки це досить серйозна тема. Деякий час задум «висів у повітрі». Спілберг пробував передати проєкт польському режисеру Романові Полянському той відмовився. Матір Поланського вбили в Освенцимі, у той час він сам жив, і вижив, у Краківському гетто. Поланський створив свій власний фільм про голокост — «Піаніст» у 2002 році.

Спілберг також пропонував фільм Сідні Поллакові. Мартіна Скорсезе призначили керівником «Списку Шиндлера» у 1988 році. Однак Спілберг не був впевнений, чи хоче він віддавати фільм Скорсезе. Натомість запропонував йому інший фільм («Мис Страху» — «Cape Fear»). Біллі Вайлдер (австро-німецький та американський кінорежисер і сценарист) також виявляв бажання керувати проєктом, в пам'ять більшості членів його сім'ї, що загинули в Освенцімі.

Зрештою Спілберг наважився створювати фільм власноручно. Неймовірно багата єврейська спадщина поглинула його, вона навіть деяким чином відбилась на вихованні його власних дітей.

Саундтрек

  1. «Theme from Schindler's List» — 4:15
  2. «Jewish Town (Krakow Ghetto — Winter '41)» — 4:40
  3. «Immolation (With Our Lives, We Give Life)» — 4:44
  4. «Remembrances» — 4:20
  5. «Schindler's Workforce» — 9:08
  6. «Afn Pripetshek / Nacht Aktion» (з Li-Ron Choir) — 2:56 (пісня Марка Варшавського)
  7. «I Could Have Done More» — 5:52
  8. «Auschwitz-Birkenau» — 3:41
  9. «Stolen Memories» — 4:20
  10. «Making the List» — 5:11
  11. «Give Me Your Names» — 4:55
  12. «Yerushalayim Shel Zahav (Золотий Єрусалим)» — 2:17
  13. «Remembrances (з Itzhak Perlman)» — 5:17
  14. «Theme from Schindler's List» — 2:59

Нагороди

У списку 100 найкращих американських фільмів за версією Американського інституту кіномистецтва фільм посів восьму позицію. Крім цього, Оскар Шиндлер у виконанні Ліама Нісона у списку 100 найвидатніших кіногероїв посів 13-те місце, а Амон Гет у виконанні Ральфа Файнса став 15-тим у списку 100 найвизначніших кінонегідників.

Фільм отримав чимало нагород, серед яких:

  • 1993 — Премія «Оскар»
    • Найкращий фільм — Стівен Спілберг, Джералд Молен, Бранко Лустіг
    • Найкращий режисер — Стівен Спілберг
    • Найкращі декорації
    • Найкраща операторська робота — Януш Камінський
    • Найкращий монтаж — Майкл Кан
    • Найкраща оригінальна музика — Джон Вільямс
    • Найкращий сценарій — Стівен Заіллян
  • 1994 — Премія «BAFTA»
    • Найкращий актор другого плану — Рейф Файнз
    • Найкраща операторська робота — Януш Камінський
    • Найкращий монтаж — Майкл Кан
    • Найкращий фільм — Стівен Спілберг, Джералд Молен, Бранко Лустіг
    • Найкраща оригінальна музика — Джон Вільямс
    • Найкращий адаптований сценарій — Стівен Заіллян
    • Премія Девіда Ліна за режисуру — Стівен Спілберг
  • 1994 — Премія «Золотий глобус»
    • Найкращий режисер — Стівен Спілберг
    • Найкраща драма
    • Найкращий сценарій — Стівен Заіллян
  • 1995 — Премія «Греммі»
  • 1993 — Премія «National Board of Review»
    • Найкращий фільм англійською мовою

Примітки

Посилання

Список Шиндлера
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Цитати у Вікіцитатах?
image Список Шиндлера у Вікісховищі?
  • Список Шиндлера на сайті IMDb (англ.) image
  • Aerial Evidence for Schindler's List — Through the Lens of History — Yad Vashem [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  • Список Шиндлера, бібліографія в UC Berkeley [ 5 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  • для U.S. Holocaust Memorial Museum.
  • Schindler's List на сайті Rotten Tomatoes (англ.) imageimage

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zapit Spisok Shindera perenapravlyaye syudi div takozh Spi sok Shi ndera angl Schindler s List amerikanskij istorichnij film drama znyatij za motivami romanu Tomasa Kinilli rezhiserom Stivenom Spilbergom Spisok ShinderaSchindler s ListZhanr drama istorichnij biografichnijRezhiser Stiven SpilbergProdyuser Stiven Spilberg Dzherald Molen Branko LustigScenarist Stiven Zaillyan za romanom Na osnovi Spisok ShindleraU golovnih rolyah Liam Nison Ben Kingsli Ralf Fajns Embet DevidcOperator Yanush KaminskiKompozitor Dzhon VilyamsHudozhnik dKinokompaniya Universal Pictures Amblin EntertainmentDistrib yutor Universal PicturesTrivalist 195 hv Mova AnglijskaKrayina SShARik 1993Data vihodu 30 listopada 1993Koshtoris 22 mln Kasovi zbori 321 mln IMDb ID 0108052Rejting RATED R svgschindlerslist com Spisok Shindlera u Vikishovishi Spisok Shindera u Vikicitatah Stanom na 1 bereznya 2024 roku film zajmaye 6 u poziciyu u spisku 250 najkrashih filmiv za versiyeyu IMDb SyuzhetFilm rozpochinayetsya masovim pereselennyam polskih yevreyiv do Krakivskogo getto v 1939 roci Tim chasom Oskar Shindler Liam Nison ne duzhe vdalij pidpriyemec i chlen Nacional socialistichnoyi robitnichoyi partiyi Nimechchini pribuvaye v misto z nadiyeyu otrimati zisk vid vijni Shindler zaruchayetsya pidtrimkoyu vijskovih i maye namir vidkriti fabriku z virobnictva kuhonnogo priladdya Ne znayuchi doskonalo yak vesti taku spravu vin ubachaye pomichnika v Ichakovi Shterni spivrobitnikovi Krakivskogo yudenratu i vstupaye u spivpracyu z nim Shtern maye vplivovi zv yazki v yevrejskij gromadi ta na chornomu rinku v getto zgodom Shindler znajomitsya z Poldekom Leopoldom Pfefferbergom yakij postachaye jogo tovarom Yevrejska gromada pozichaye jomu groshi na vidkrittya fabriki v obmin na pevnij vidsotok vid produkciyi Nacistski chinovniki zadovoleni pidpriyemstvom a Shindler pributkom Ichak Shtern ocholyuye administraciyu fabriki Shindler najmaye yevreyiv zamist polyakiv tomu sho voni koshtuyut menshe Pracivnikam Shindlera dozvolyayetsya vihoditi za mezhi getto Shtern falsifikuye dokumenti dlya kozhnogo z nih sho pidtverdzhuyut yih potribnist nimeckij armiyi ce ryatuye vid konctaboru j neminuchoyi smerti Kapitan SS Amon Get priyizhdzhaye do Krakova shob rozpochati budivnictvo novogo konctaboru u Plashevi pol Plaszow Vin nakazuye likviduvati chastinu getto sotni nimeckih soldativ spustoshuyut tisni kimnati vbivayut usih hto protestuye starih i hvorih u bagatoh vipadkah znishuyut bez zhodnoyi prichini Shindler spoglyadaye masove vbivstvo z visochini cya kartina vrazhaye jogo Vin povoditsya duzhe oberezhno zavodit druzhbu z Amonom Getom prodovzhuye pidkup chinovnikiv shob chasom ne viniklo zagrozi dlya jogo pracivnikiv i najmenshoyi pidozri sho vin namagayetsya dopomogti yim Hid vijni zminyuyetsya Get otrimuye nakaz iz Berlina znishiti ostanki vbitih yevreyiv u Krakivskomu getto likviduvati konctabir u Plashevi j vidpraviti vsih hto she zhivij v Aushvic pol Auschwitz Birkenau Pidkupovuyuchi Geta Shindler otrimuye dozvil na stvorennya vlasnogo konctaboru zi svoyih pracivnikiv takim chinom fabrika prodovzhuye robotu Namirom Shindlera zalishayetsya otrimannya pributku ale vin takozh nakazuye Shternu ryatuvati yakomoga bilshe zhittiv naskilki ce dozvolyayut obstavini Spisok Shindlera mistit kvalifikovanih pracivnikiv Dlya bagatoh yevreyiv buti vnesenim u nogo oznachaye vizhiti Shindler stvoryuye svij konctabir u Chehoslovachchini zvidki vin rodom Majzhe vsi lyudi z jogo spisku bez pereshkod pribuvayut na nove misce Potyag sho povinen buv dostaviti yevrejskih zhinok u novij tabir pomilkovo perenapravleno v Aushvic Yih ohoplyuye zhah oskilki voni znayut sho u comu misci mozhut vidpraviti nachebto v dush a naspravdi u gazovi kameri Shindler shojno diznavshis pro ce priyizhdzhaye v Aushvic i virishuye problemu vidtak zhinok perenapravleno u Chehoslovachchinu Shindler zaboronyaye ohoroncyam fabriki vbivati abo morduvati bud kogo z pracivnikiv Vin dozvolyaye yevreyam svyatkuvati shabat Druzhina Shindlera Emiliya teper pracyuye z nim na fabrici ranishe vona tilki priyizhdzhala do Polshi providati jogo i vin klyanetsya yij u virnosti Oskar Shindler obozhnyuvav zhinok i zavzhdi mav dekilka kohanok Vijna v Yevropi zakinchuyetsya U 1945 roci Shindler zmushenij utikati oskilki vin chlen nacistskoyi partiyi Vihodit nakaz likviduvati tabir Shindler perekonuye ohoronciv esesivciv vidpustiti yevreyiv i povernutisya do svoyih rodin lyudmi a ne vbivcyami Vin vigoloshuye promovu pered pracivnikami fabriki kotri vruchayut jomu pidpisanogo vsima lista sho vin dlya nih ne zlochinec a takozh zolotu kabluchku z vikarbuvanimi slovami Hto ryatuye odne zhittya ryatuye ves svit angl Whoever saves one life saves the world entire citata z Talmudu Shindler iz druzhinoyu zalishaye fabriku na svoyemu avtomobili ridayuchi pered natovpom Yevreyi Shindlera perebuvayut nich na dvori bilya stin fabriki yih budit rankove sonce Priyizhdzhaye radyanskij vershnik i progoloshuye sho voni zvilneni Chervonoyu armiyeyu Aktorskij skladGolovni roli Liam Nison Fabrika Shindlera v Krakovi 2006 rik Fabrika Shindlera v Brnenci 2004 rik Liam Nison u roli Oskara Shindlera yakij vryatuvav zhittya bilsh nizh tisyachi polskih yevreyiv pid chas Golokostu najmayuchi yih na robotu na vlasnostvorenij fabrici Ben Kingsli u roli Ichaka Shterna osobistogo buhgaltera i biznes partnera Oskara Shindlera Rejf Fajnz u roli Amona Geta oficera CC vid skorochennya nim Schutzstaffel povna nazva Zahisni zagoni Nacional socialistichnoyi nimeckoyi robitnichoyi partiyi nadzvichajno bezzhalnogo i zhorstokogo jogo priznacheno naglyadachem u konctabori Plashuv u Krakovi Embet Devidc u roli Geleni Girsh molodoyi yevrejskoyi divchini yaku Get najmaye do sebe sluzhniceyu i vona jomu podobayetsya u roli Emiliyi Shindler druzhini Oskara Shindlera u roli Poldeka Leopolda Pfefferberga molodogo yevreya yakij perezhivaye golokost postachaye Oskara Shindlera tovarami z chornogo rinku Drugoryadni roli Ezra Dagan Ezra Dagan u roli Rabbi Lewartow Malgosha Gebel Malgoscha Gebel Viktoriya Klonovska Wiktoria Klonowska Shmuel Levi Shmuel Levy Vilek Hilovic Wilek Chilowicz Mark Ivanir Mark Ivanir Marsel Goldberg Marcel Goldberg Beatris Makola Beatrice Macola Ingrid Ingrid Andzhej Severin Andrzej Seweryn Yulian Sherner Julian Scherner Fridrih von Tun Friedrich von Thun Rolf Churda Rolf Czurda Kristof Lyuft Krzysztof Luft German Toffel Herman Toffel Garri Nering Harry Nehring Leo John Norbert Vejsser Norbert Weisser Albert Guyar Albert Hujar Adi Nitzan Adi Nitzan Mila Pfefferberg Mila Pfefferberg Majkl Shnajder Michael Schneider Yuda Dresner Juda Dresner Miri Fabian Miri Fabian Chajya Dresner Chaja Dresner Anna Mucha Anna Mucha Danka Dresner Danka Dresner Albert Misak Albert Misak Mordekaj Vulkan Mordecai Wulkan Gans Mihael Rehberg Hans Michael Rehberg Rudolf Goss Rudolf Hoess Daniel Del Ponte Daniel Del Ponte Doktor Jozef MengeleStvorennya filmuPoldek Leopold Pfefferberg realna osoba buv odnim z yevreyiv Shindlera vin postaviv sobi zhittyevu metu rozkazati istoriyu svogo ryativnika Pfefferberg namagavsya stvoriti film biografiyu Oskara Shindlera z kompaniyeyu MGM u 1963 roci vikoristovuyuchi zapisi Govarda Kocha ale dogovir provalivsya U 1982 roci Tomas Kinilli opublikuvav roman Kovcheg Shindlera yakij vin napisav pislya zustrichi z Pfefferbergom Prezident kompaniyi MCA Records en vidpraviv prodyuseru Stivenu Spilbergu recenziyu knigi Spilberg buv zdivovanij istoriyeyu Shindlera zhartivlivo pitayuchi chi ce dijsno pravda i take dijsno stalosya Spilberg zahopivsya paradoksalnoyu prirodoyu Shindlera Ce bulo pro nacista sho ryatuye yevreyiv Sho moglo tak vplinuti na cholovika takogo yak Oskar Shindler nastilki shob vin uzyav vse sho zarobiv i vklav jogo dlya poryatunku cih zhittiv Spilberg viyaviv dostatnij interes i kompaniya Universal Pictures kupila prava na roman Na pochatku 1983 roku Spilberg zustrivsya z Pfefferbergom Pri zustrichi Pfefferberg pocikavivsya koli toj zbirayetsya pochati vidpovid bula odnoznachnoyu Cherez desyat rokiv vid sogodni Ten years from now Spilberg ne buv ostatochno vpevnenij u vlasnij zrilosti dlya stvorennya filmu pro Golokost oskilki ce dosit serjozna tema Deyakij chas zadum visiv u povitri Spilberg probuvav peredati proyekt polskomu rezhiseru Romanovi Polyanskomu toj vidmovivsya Matir Polanskogo vbili v Osvencimi u toj chas vin sam zhiv i vizhiv u Krakivskomu getto Polanskij stvoriv svij vlasnij film pro golokost Pianist u 2002 roci Spilberg takozh proponuvav film Sidni Pollakovi Martina Skorseze priznachili kerivnikom Spisku Shindlera u 1988 roci Odnak Spilberg ne buv vpevnenij chi hoche vin viddavati film Skorseze Natomist zaproponuvav jomu inshij film Mis Strahu Cape Fear Billi Vajlder avstro nimeckij ta amerikanskij kinorezhiser i scenarist takozh viyavlyav bazhannya keruvati proyektom v pam yat bilshosti chleniv jogo sim yi sho zaginuli v Osvencimi Zreshtoyu Spilberg navazhivsya stvoryuvati film vlasnoruchno Nejmovirno bagata yevrejska spadshina poglinula jogo vona navit deyakim chinom vidbilas na vihovanni jogo vlasnih ditej Saundtrek Theme from Schindler s List 4 15 Jewish Town Krakow Ghetto Winter 41 4 40 Immolation With Our Lives We Give Life 4 44 Remembrances 4 20 Schindler s Workforce 9 08 Afn Pripetshek Nacht Aktion z Li Ron Choir 2 56 pisnya Marka Varshavskogo I Could Have Done More 5 52 Auschwitz Birkenau 3 41 Stolen Memories 4 20 Making the List 5 11 Give Me Your Names 4 55 Yerushalayim Shel Zahav Zolotij Yerusalim 2 17 Remembrances z Itzhak Perlman 5 17 Theme from Schindler s List 2 59NagorodiU spisku 100 najkrashih amerikanskih filmiv za versiyeyu Amerikanskogo institutu kinomistectva film posiv vosmu poziciyu Krim cogo Oskar Shindler u vikonanni Liama Nisona u spisku 100 najvidatnishih kinogeroyiv posiv 13 te misce a Amon Get u vikonanni Ralfa Fajnsa stav 15 tim u spisku 100 najviznachnishih kinonegidnikiv Film otrimav chimalo nagorod sered yakih 1993 Premiya Oskar Najkrashij film Stiven Spilberg Dzherald Molen Branko Lustig Najkrashij rezhiser Stiven Spilberg Najkrashi dekoraciyi Najkrasha operatorska robota Yanush Kaminskij Najkrashij montazh Majkl Kan Najkrasha originalna muzika Dzhon Vilyams Najkrashij scenarij Stiven Zaillyan 1994 Premiya BAFTA Najkrashij aktor drugogo planu Rejf Fajnz Najkrasha operatorska robota Yanush Kaminskij Najkrashij montazh Majkl Kan Najkrashij film Stiven Spilberg Dzherald Molen Branko Lustig Najkrasha originalna muzika Dzhon Vilyams Najkrashij adaptovanij scenarij Stiven Zaillyan Premiya Devida Lina za rezhisuru Stiven Spilberg 1994 Premiya Zolotij globus Najkrashij rezhiser Stiven Spilberg Najkrasha drama Najkrashij scenarij Stiven Zaillyan 1995 Premiya Gremmi Najkrasha instrumentalna kompoziciya dlya kino Dzhon Vilyams Vnesenij do Vatikanskogo spisku filmiv yak odin z najkrashih tvoriv kinomistectva 1993 Premiya National Board of Review Najkrashij film anglijskoyu movoyuPrimitkiPosilannyaSpisok Shindlera u sestrinskih Vikiproyektah Portal Kinematograf Citati u Vikicitatah Spisok Shindlera u Vikishovishi Spisok Shindlera na sajti IMDb angl Aerial Evidence for Schindler s List Through the Lens of History Yad Vashem 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Spisok Shindlera bibliografiya v UC Berkeley 5 zhovtnya 2018 u Wayback Machine dlya U S Holocaust Memorial Museum Schindler s List na sajti Rotten Tomatoes angl

Дата публікації:
Топ