Природно-заповідний фонд Київської області
Загальна характеристика
Станом на 1.08.2016 року в Київській області нараховується 196 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 340421,39 га.
Серед них 171 територія та об'єктів місцевого значення, загальною площею 31986,77 га, та 23 території загальнодержавного значення, загальною площею 308434,62 га. З них 1 біосферний заповідник, 2 національні природні парки, 2 регіональні ландшафтні парки, 97 заказників, 61 пам'ятка природи, 14 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та 17 заповідних урочищ.
Дві території ПЗФ, а саме національний парк «Білоозерський» і регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», розміщені одночасно в межах Київської і Черкаської областей. У майбутньому кількість міжобласних ПЗФ може зрости, оскільки державою заплановано створення Канівського біосферного заповідника (Черкаська та Київська області) та НПП «Подесіння» (Чернігівська та Київська області). Також довгий час обговорюється ідея створення транскордонного біосферного резервату в зоні відчуження Чорнобильської АЕС (Київська область та Гомельська область Республіки Білорусь).
Історія розвитку
Першими природоохоронними територіями Київщини можна вважати дендропарки, що створювалися в маєтках великих землевласників. Деякі з них тепер мають статус парків-пам'яток садово-паркового мистецтва або дендропарків — наприклад, «Олександрія» (створена наприкінці XVIII століття), парки «Згурівський», «Ташанський», «Кагарлицький», «Копилівський» тощо.
В історії розвитку мережі ПЗФ Київської області були періоди як створення територій, що охороняються, так і їхнього знищення, перш за все, через політику влади та її ставлення до охорони природи.
Наприклад, з 1923 до 1934 року на південь від тодішньої межі Києва, на заплавних землях р. Дніпро, існував один з перших в Україні заповідників — «Конча-Заспа». У науково-дослідній станції, що існувала на території заповідника ще до його створення, з 1893 року, працювали такі відомі вчені, як М. В. Шарлемань, В. І. Вернадський.
Влітку 1934 року «Конча-Заспу» ліквідували разом із багатьма іншими радянськими заповідниками, територію заплави розділили під сінокоси між чотирма колгоспами Києво-Святошинського району Київщини. У 1936 році територія «Конча-Заспи» увійшла до складу земель м. Києва і в 1999 році рішенням Київської міської ради № 146/649 оголошена ландшафтним заказником «Острів Жуків» площею 1630 га. У 2007 році Київська міськрада скоротила площу до 196 га та роздала землі під приватну житлову забудову. З того часу триває протистояння природоохоронної громадськості і забудовників.
Першим законодавчим документом із заповідної справи на території Української РСР було видане у 1926 році «Положення про пам'ятки культури і природи», якими встановлені правила створення, охорони, утримання, дослідження і пропаганди заповідних об'єктів. Серед чотирьох створених після цього природоохоронних інспектур була і Київська. Її очолив М. В. Шарлемань, що розпочав цілеспрямовану роботу із заповідання цінних природних об'єктів в Київській та сусідніх областях.
У 1928 році створюється Український комітет охорони пам'яток природи.
На початку 30-х років в Україні був опублікований реєстр заповідних об'єктів М. Шаліти, за яким в Київській області нараховувалось 125 пам'яток природи.
Станом на 1929 рік на території Київської інспектури (до неї входила Київська, Житомирська, Чернігівська, Сумська, Черкаська, Вінницька області) було заповідано 50 природних об'єктів.
Наприкінці 20-х років дендропарк «Олександрія» отримав статус заповідного об'єкту місцевого значення.
Згідно з урядовою постановою 1949 року «Про охорону природи на території Української РСР» заборонялось розорювати цілинні землі, вирубувати вікові дерева. У цей період академік П. С. Погребняк порушує питання про створення 11 нових лісових заповідників, серед яких — Чорнобильський у Київській області. Водночас частину заповідників закривають для будівництва дач, санаторіїв, будинків відпочинку, частину переводять у мисливські господарства.
У 50-60-х роках, під час створення Київського моря, 30 % території колишнього заповідника «Гористе» було затоплено, ліс вирубано. Член-кореспондент АН УРСР І. Г. Підоплічко намагався захистити від вирубки ці мальовничі місця. На це секретар ЦК КПУ М. В. Підгорний відповів, що «будівництво комунізму важливіше за красу». У цей період наукових досліджень заповідних об'єктів Київщини майже не було — окрім опублікованого у 1960 році зведення професора Київського університету О. Л. Липи про вікові дуби, що заслуговують на охорону.
У 1957 та 1967 роках на Київщині було організовано заповідні мисливські господарства «Заліське» та «Дніпровсько-Тетерівське», що використовувались як мисливські угіддя для високопосадовців з Москви та Києва. При цьому справжні природно-заповідні об'єкти майже не створювались.
У 80-ті роки почалося створення заказника «Усівський», на території болота, визначеного для охорони Постановою Ради Міністрів Української РСР № 263 від 4.06.1983 «Про заходи з підвищення економічної ефективності і екологічної обґрунтованості осушувальних меліорацій в зоні Полісся Української РСР».
Згідно з Указом Президента України «Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій» № 79/94 від 10.03.1994 року в межах Київської області зарезервовано дві території:
- урочище «Мутвицьке» (Макарівський р-н, 785 га). Добре збережений у природному стані лісо-болотний комплекс, типовий для Українського Полісся.
- урочище «Унава» (Фастівський р-н, 974 га). Лісовий масив із ділянками старих дубів 100—150-річного віку. Має екологічне значення для збереження гідрологічного режиму річки Унава.
Згідно з рішенням Київської обласної ради від 10.03.1994 «Про оголошення нововиявлених та резервування цінних для заповідання територій, об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» 13 цінних природних територій зарезервовані під подальше заповідання як території ПЗФ місцевого значення. Це зоологічний заказник місцевого значення «Василівський», ландшафтний заказник місцевого значення «Ковічина», заповідне урочище «Нечаївщина», зоологічна пам'ятка природи місцевого значення «Гніздо орлана-білохвоста», лісовий заказник місцевого значення «Кодрянський», загальнозоологічний заказник місцевого значення «Гланишівські кар'єри», гідрологічний заказник місцевого значення «Фастівецький», ботанічна пам'ятка природи «Левурда», гідрологічна пам'ятка місцевого значення «Кошівські джерела», ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Козацький дуб», ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Віковий дуб», дві ботанічні пам'ятки природи місцевого значення «Віковий дуб звичайний».
На жодній із цих зарезервованих територій до 2012 року не створено заказника. Створений у 2010 році в Тетіївському районі ландшафтний заказник «Кошівські джерела» лише має однакову назву із запропонованим у 1994 році, а насправді розташований у зовсім інших межах та на більшій площі.
Згідно з Розпорядженням голови Київської облдержадміністрації № 375 від 15.05.2009 року «Про деякі питання створення національних природних парків у Київській області» рекомендовано підпорядкованим ОДА управлінням сприяти створенню НПП «Залісся», «Білоозерський», «Подесіння» та «Дніпровсько-Тетерівський». Також головам райдержадміністрацій рекомендовано при виділенні земельних ділянок чи зміні цільового призначення враховувати схеми розташування земель, які планують включити до складу національних природних парків. Однак після цього роздача земель не припинилася, від ОДА не було жодної реакції. На єдиному проведеному засіданні комісії з'ясувалося, що територія, запропонована для створення НПП «Подесіння» — заплава р. Десна — роздана під забудову або розпайована. Території інших запланованих НПП така доля оминула, бо вони були підпорядковані держлісфонду, що обмежує можливості місцевої влади надавати землю у власність чи користування.
Завдяки зусиллям Дружини охорони природи м. Києва, Національного екологічного центру України на Київського еколого-культурного центру протягом 2007—2010 років із залученням фахівців інститутів зоології та ботаніки НАН України було підготовлено понад 100 обґрунтувань на створення нових територій ПЗФ Київщини. З них станом на 2012 рік реалізовано лише 24.
У розвитку природно-заповідного фонду Київської області неоднозначну роль відігравало і відіграє місцеве населення. У 2007—2011 створення територій ПЗФ супроводжувалось протестами місцевих мешканців, підбурених керівництвом сільських або районних рад. Зокрема, жителі села Біївці у 2007 році на зборах громади одноголосно підписали заяву про відмову погодити створення заказника «Біївецький» доки «екологи не проведуть в село газ». У більшості таких випадків роботу зі створення природоохоронних об'єктів доводилося припиняти.
Разом з тим у цей період були створені такі важливі території ПЗФ, як лісовий заказник «Гайдамацьке болото» (751 га) — за ініціативою ДП «Іванківське лісове господарство», а також ландшафтні заказники «Кілов-Рудяків» (1000 га) та «Бориспільські острови» (6 900 га) — за ініціативою Бориспільської районної державної адміністрації.
Зона відчуження Чорнобильської АЕС
Ця територія, яка займає чималу частину Київської області, завдяки значному зниженню загального рівня антропогенного впливу стає все більш цінною для збереження біорізноманіття. На момент Чорнобильської катастрофи у 1986 році в сьогоднішніх межах зони відчуження знаходилось 11 територій природно-заповідного фонду загальною площею 2351,72 га, серед яких один — гідрологічний заказник Іллінський (2131 га) — має загальнодержавне значення.
У 2005 році ГО «Зелена Україна» виконала проєкт «Підготовка наукового обґрунтування створення нового заповідного об'єкту — біосферного заповідника „Чорнобильська зона“». Проте, біосферний заповідник так і не було створено. Замість цього Указом Президента України від 13.08.2007 р. № 700/2007 створено загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний» площею 48870 га, що поглинув ділянку, запропоновану до включення у заповідну зону проєктованого біосферного заповідника в гирлі та дельті р. Прип'ять.
Список об'єктів і територій
Список втрачених об'єктів
Назва та категорія | Розташування | Рішення про оголошення | Рішення про скасування | Опис |
---|---|---|---|---|
Вільха чорна Заповідне урочище | Рішення Київської обласної ради від 5.10.2000 № 233-13-ХХІІІ «Про скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області» | Площа 4,8 га. Причина скасування: внаслідок всихання на ділянці загинуло до 90% вільхових насаджень | ||
Модрина Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення | Рішення Київської обласної ради від 5.10.2000 № 233-13-ХХІІІ «Про скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області» | Площа 0,02 га. Причина скасування: обидві модрини висохли, а стовбури заселені шкідниками. | ||
Сосна Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення | Рішення Київської обласної ради від 5.10.2000 № 233-13-ХХІІІ «Про скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області» | Площа 1,7 га. Причина скасування: внаслідок низової пожежі 1992 року, що перекинулась на ліс з сусіднього перелогу, на ділянці загинуло 70-80% дерев, у тому числі 200-річна сосна |
Джерела
- Василюк О., Костюшин В., Норенко К., Плига А., Прекрасна Є., Коломицев Г., Фатікова М. Природно-заповідний фонд Київської області. — К.: НЕЦУ, 2012. — 338 с., з дод. / Файл:Природно-заповідний фонд Київської області.pdf
- Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення
- Втрачені об’єкти та території природно-заповідного фонду / за ред. О. В. Василюка, О. В. Кравченко, О. С. Оскирко. Львів : Видавництво «Компанія “Манускрипт” », 2020. 668 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prirodno zapovidnij fond Kiyivskoyi oblasti Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Istoriya rozvitku 3 Zona vidchuzhennya Chornobilskoyi AES 4 Spisok ob yektiv i teritorij 5 Spisok vtrachenih ob yektiv 6 DzherelaZagalna harakteristikared Stanom na 1 08 2016 roku v Kiyivskij oblasti narahovuyetsya 196 teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu zagalnoyu plosheyu 340421 39 ga Sered nih 171 teritoriya ta ob yektiv miscevogo znachennya zagalnoyu plosheyu 31986 77 ga ta 23 teritoriyi zagalnoderzhavnogo znachennya zagalnoyu plosheyu 308434 62 ga Z nih 1 biosfernij zapovidnik 2 nacionalni prirodni parki 2 regionalni landshaftni parki 97 zakaznikiv 61 pam yatka prirodi 14 parkiv pam yatok sadovo parkovogo mistectva ta 17 zapovidnih urochish Dvi teritoriyi PZF a same nacionalnij park Biloozerskij i regionalnij landshaftnij park Trahtemiriv rozmisheni odnochasno v mezhah Kiyivskoyi i Cherkaskoyi oblastej U majbutnomu kilkist mizhoblasnih PZF mozhe zrosti oskilki derzhavoyu zaplanovano stvorennya Kanivskogo biosfernogo zapovidnika Cherkaska ta Kiyivska oblasti ta NPP Podesinnya Chernigivska ta Kiyivska oblasti Takozh dovgij chas obgovoryuyetsya ideya stvorennya transkordonnogo biosfernogo rezervatu v zoni vidchuzhennya Chornobilskoyi AES Kiyivska oblast ta Gomelska oblast Respubliki Bilorus Istoriya rozvitkured Pershimi prirodoohoronnimi teritoriyami Kiyivshini mozhna vvazhati dendroparki sho stvoryuvalisya v mayetkah velikih zemlevlasnikiv Deyaki z nih teper mayut status parkiv pam yatok sadovo parkovogo mistectva abo dendroparkiv napriklad Oleksandriya stvorena naprikinci XVIII stolittya parki Zgurivskij Tashanskij Kagarlickij Kopilivskij tosho V istoriyi rozvitku merezhi PZF Kiyivskoyi oblasti buli periodi yak stvorennya teritorij sho ohoronyayutsya tak i yihnogo znishennya persh za vse cherez politiku vladi ta yiyi stavlennya do ohoroni prirodi Napriklad z 1923 do 1934 roku na pivden vid todishnoyi mezhi Kiyeva na zaplavnih zemlyah r Dnipro isnuvav odin z pershih v Ukrayini zapovidnikiv Koncha Zaspa U naukovo doslidnij stanciyi sho isnuvala na teritoriyi zapovidnika she do jogo stvorennya z 1893 roku pracyuvali taki vidomi vcheni yak M V Sharleman V I Vernadskij Vlitku 1934 roku Koncha Zaspu likviduvali razom iz bagatma inshimi radyanskimi zapovidnikami teritoriyu zaplavi rozdilili pid sinokosi mizh chotirma kolgospami Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu Kiyivshini U 1936 roci teritoriya Koncha Zaspi uvijshla do skladu zemel m Kiyeva i v 1999 roci rishennyam Kiyivskoyi miskoyi radi 146 649 ogoloshena landshaftnim zakaznikom Ostriv Zhukiv plosheyu 1630 ga U 2007 roci Kiyivska miskrada skorotila ploshu do 196 ga ta rozdala zemli pid privatnu zhitlovu zabudovu Z togo chasu trivaye protistoyannya prirodoohoronnoyi gromadskosti i zabudovnikiv nbsp Zhukiv ostriv Dub na sinij vodi Pershim zakonodavchim dokumentom iz zapovidnoyi spravi na teritoriyi Ukrayinskoyi RSR bulo vidane u 1926 roci Polozhennya pro pam yatki kulturi i prirodi yakimi vstanovleni pravila stvorennya ohoroni utrimannya doslidzhennya i propagandi zapovidnih ob yektiv Sered chotiroh stvorenih pislya cogo prirodoohoronnih inspektur bula i Kiyivska Yiyi ocholiv M V Sharleman sho rozpochav cilespryamovanu robotu iz zapovidannya cinnih prirodnih ob yektiv v Kiyivskij ta susidnih oblastyah U 1928 roci stvoryuyetsya Ukrayinskij komitet ohoroni pam yatok prirodi Na pochatku 30 h rokiv v Ukrayini buv opublikovanij reyestr zapovidnih ob yektiv M Shaliti za yakim v Kiyivskij oblasti narahovuvalos 125 pam yatok prirodi Stanom na 1929 rik na teritoriyi Kiyivskoyi inspekturi do neyi vhodila Kiyivska Zhitomirska Chernigivska Sumska Cherkaska Vinnicka oblasti bulo zapovidano 50 prirodnih ob yektiv Naprikinci 20 h rokiv dendropark Oleksandriya otrimav status zapovidnogo ob yektu miscevogo znachennya Zgidno z uryadovoyu postanovoyu 1949 roku Pro ohoronu prirodi na teritoriyi Ukrayinskoyi RSR zaboronyalos rozoryuvati cilinni zemli virubuvati vikovi dereva U cej period akademik P S Pogrebnyak porushuye pitannya pro stvorennya 11 novih lisovih zapovidnikiv sered yakih Chornobilskij u Kiyivskij oblasti Vodnochas chastinu zapovidnikiv zakrivayut dlya budivnictva dach sanatoriyiv budinkiv vidpochinku chastinu perevodyat u mislivski gospodarstva U 50 60 h rokah pid chas stvorennya Kiyivskogo morya 30 teritoriyi kolishnogo zapovidnika Goriste bulo zatopleno lis virubano Chlen korespondent AN URSR I G Pidoplichko namagavsya zahistiti vid virubki ci malovnichi miscya Na ce sekretar CK KPU M V Pidgornij vidpoviv sho budivnictvo komunizmu vazhlivishe za krasu U cej period naukovih doslidzhen zapovidnih ob yektiv Kiyivshini majzhe ne bulo okrim opublikovanogo u 1960 roci zvedennya profesora Kiyivskogo universitetu O L Lipi pro vikovi dubi sho zaslugovuyut na ohoronu U 1957 ta 1967 rokah na Kiyivshini bulo organizovano zapovidni mislivski gospodarstva Zaliske ta Dniprovsko Teterivske sho vikoristovuvalis yak mislivski ugiddya dlya visokoposadovciv z Moskvi ta Kiyeva Pri comu spravzhni prirodno zapovidni ob yekti majzhe ne stvoryuvalis U 80 ti roki pochalosya stvorennya zakaznika Usivskij na teritoriyi bolota viznachenogo dlya ohoroni Postanovoyu Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR 263 vid 4 06 1983 Pro zahodi z pidvishennya ekonomichnoyi efektivnosti i ekologichnoyi obgruntovanosti osushuvalnih melioracij v zoni Polissya Ukrayinskoyi RSR Zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini Pro rezervuvannya dlya nastupnogo zapovidannya cinnih prirodnih teritorij 79 94 vid 10 03 1994 roku v mezhah Kiyivskoyi oblasti zarezervovano dvi teritoriyi urochishe Mutvicke Makarivskij r n 785 ga Dobre zberezhenij u prirodnomu stani liso bolotnij kompleks tipovij dlya Ukrayinskogo Polissya urochishe Unava Fastivskij r n 974 ga Lisovij masiv iz dilyankami starih dubiv 100 150 richnogo viku Maye ekologichne znachennya dlya zberezhennya gidrologichnogo rezhimu richki Unava nbsp Urochishe Unava Fastivskij rajon Zgidno z rishennyam Kiyivskoyi oblasnoyi radi vid 10 03 1994 Pro ogoloshennya novoviyavlenih ta rezervuvannya cinnih dlya zapovidannya teritorij ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya 13 cinnih prirodnih teritorij zarezervovani pid podalshe zapovidannya yak teritoriyi PZF miscevogo znachennya Ce zoologichnij zakaznik miscevogo znachennya Vasilivskij landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Kovichina zapovidne urochishe Nechayivshina zoologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Gnizdo orlana bilohvosta lisovij zakaznik miscevogo znachennya Kodryanskij zagalnozoologichnij zakaznik miscevogo znachennya Glanishivski kar yeri gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Fastiveckij botanichna pam yatka prirodi Levurda gidrologichna pam yatka miscevogo znachennya Koshivski dzherela botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Kozackij dub botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Vikovij dub dvi botanichni pam yatki prirodi miscevogo znachennya Vikovij dub zvichajnij Na zhodnij iz cih zarezervovanih teritorij do 2012 roku ne stvoreno zakaznika Stvorenij u 2010 roci v Tetiyivskomu rajoni landshaftnij zakaznik Koshivski dzherela lishe maye odnakovu nazvu iz zaproponovanim u 1994 roci a naspravdi roztashovanij u zovsim inshih mezhah ta na bilshij ploshi Zgidno z Rozporyadzhennyam golovi Kiyivskoyi oblderzhadministraciyi 375 vid 15 05 2009 roku Pro deyaki pitannya stvorennya nacionalnih prirodnih parkiv u Kiyivskij oblasti rekomendovano pidporyadkovanim ODA upravlinnyam spriyati stvorennyu NPP Zalissya Biloozerskij Podesinnya ta Dniprovsko Teterivskij Takozh golovam rajderzhadministracij rekomendovano pri vidilenni zemelnih dilyanok chi zmini cilovogo priznachennya vrahovuvati shemi roztashuvannya zemel yaki planuyut vklyuchiti do skladu nacionalnih prirodnih parkiv Odnak pislya cogo rozdacha zemel ne pripinilasya vid ODA ne bulo zhodnoyi reakciyi Na yedinomu provedenomu zasidanni komisiyi z yasuvalosya sho teritoriya zaproponovana dlya stvorennya NPP Podesinnya zaplava r Desna rozdana pid zabudovu abo rozpajovana Teritoriyi inshih zaplanovanih NPP taka dolya ominula bo voni buli pidporyadkovani derzhlisfondu sho obmezhuye mozhlivosti miscevoyi vladi nadavati zemlyu u vlasnist chi koristuvannya Zavdyaki zusillyam Druzhini ohoroni prirodi m Kiyeva Nacionalnogo ekologichnogo centru Ukrayini na Kiyivskogo ekologo kulturnogo centru protyagom 2007 2010 rokiv iz zaluchennyam fahivciv institutiv zoologiyi ta botaniki NAN Ukrayini bulo pidgotovleno ponad 100 obgruntuvan na stvorennya novih teritorij PZF Kiyivshini Z nih stanom na 2012 rik realizovano lishe 24 U rozvitku prirodno zapovidnogo fondu Kiyivskoyi oblasti neodnoznachnu rol vidigravalo i vidigraye misceve naselennya U 2007 2011 stvorennya teritorij PZF suprovodzhuvalos protestami miscevih meshkanciv pidburenih kerivnictvom silskih abo rajonnih rad Zokrema zhiteli sela Biyivci u 2007 roci na zborah gromadi odnogolosno pidpisali zayavu pro vidmovu pogoditi stvorennya zakaznika Biyiveckij doki ekologi ne provedut v selo gaz U bilshosti takih vipadkiv robotu zi stvorennya prirodoohoronnih ob yektiv dovodilosya pripinyati Razom z tim u cej period buli stvoreni taki vazhlivi teritoriyi PZF yak lisovij zakaznik Gajdamacke boloto 751 ga za iniciativoyu DP Ivankivske lisove gospodarstvo a takozh landshaftni zakazniki Kilov Rudyakiv 1000 ga ta Borispilski ostrovi 6 900 ga za iniciativoyu Borispilskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zona vidchuzhennya Chornobilskoyi AESred Cya teritoriya yaka zajmaye chimalu chastinu Kiyivskoyi oblasti zavdyaki znachnomu znizhennyu zagalnogo rivnya antropogennogo vplivu staye vse bilsh cinnoyu dlya zberezhennya bioriznomanittya Na moment Chornobilskoyi katastrofi u 1986 roci v sogodnishnih mezhah zoni vidchuzhennya znahodilos 11 teritorij prirodno zapovidnogo fondu zagalnoyu plosheyu 2351 72 ga sered yakih odin gidrologichnij zakaznik Illinskij 2131 ga maye zagalnoderzhavne znachennya U 2005 roci GO Zelena Ukrayina vikonala proyekt Pidgotovka naukovogo obgruntuvannya stvorennya novogo zapovidnogo ob yektu biosfernogo zapovidnika Chornobilska zona Prote biosfernij zapovidnik tak i ne bulo stvoreno Zamist cogo Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 13 08 2007 r 700 2007 stvoreno zagalnozoologichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Chornobilskij specialnij plosheyu 48870 ga sho poglinuv dilyanku zaproponovanu do vklyuchennya u zapovidnu zonu proyektovanogo biosfernogo zapovidnika v girli ta delti r Prip yat Spisok ob yektiv i teritorijred Zobrazhennya Nazva teritoriyi abo ob yekta prirodno zapovidnogo fondu Kategoriya Tip Plosha ga Rik stvorennya Roztashuvannya nbsp Bakumivskij Zakaznik botanichnij 33 4 1984 Barishivskij rajon nbsp Dubina Zakaznik botanichnij 4 1991 Barishivskij rajon nbsp Podilskij Zakaznik gidrologichnij 280 1991 Barishivskij rajon nbsp Borshivskij Zakaznik lisovij 35 8 2003 Barishivskij rajon nbsp Vibla mogila Pam yatka prirodi kompleksna 2 1991 Barishivskij rajon nbsp Alta Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva 3 1991 Barishivskij rajon nbsp Oleksandriya Dendrologichnij park 405 8 1983 1998 2008 Bilocerkivskij rajon nbsp Malishki Zapovidne urochishe 142 1994 Bilocerkivskij rajon nbsp Sherbaki Pam yatka prirodi geologichna 2 1979 Bilocerkivskij rajon nbsp Tomilivskij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva 2 8 1972 Bilocerkivskij rajon nbsp Turchino Zapovidne urochishe 327 1968 Boguslavskij rajon nbsp Medvin dub Pam yatka prirodi botanichna 0 02 2010 Boguslavskij rajon nbsp Vidslonennya boguslavskih granitiv Pam yatka prirodi geologichna 4 1994 Boguslavskij rajon nbsp Boguslavl Regionalnij landshaftnij park 7 5 2008 Boguslavskij rajon nbsp Boloto Bile Zakaznik gidrologichnij 392 6 1999 Borispilskij rajon nbsp Procivskij Zakaznik ihtiologichnij 563 1999 Borispilskij rajon nbsp Borispilski ostrovi Zakaznik landshaftnij 6900 26 2011 Borispilskij rajon nbsp Kilov Rudyakiv Zakaznik landshaftnij 800 15 2011 Borispilskij rajon nbsp Nechayivshina Zakaznik landshaftnij 17 6 2010 Borispilskij rajon nbsp Hutir Chubinskogo Zakaznik landshaftnij 10 1994 Borispilskij rajon nbsp Urochishe V yazove Zakaznik ornitologichnij 336 1988 Borispilskij rajon nbsp Sulimivskij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva 17 4 1972 Borispilskij rajon nbsp Katerinin dub Pam yatka prirodi botanichna 0 02 2014 Borispilskij rajon nbsp Burkovicya Zakaznik landshaftnij 349 2009 Borodyanskij rajon nbsp Storozhivci Zakaznik landshaftnij 47 9 2009 Borodyanskij rajon nbsp Dubi Pam yatka prirodi botanichna 0 8 1968 Borodyanskij rajon nbsp Dubovi nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 2 3 1968 Borodyanskij rajon Smereka Pam yatka prirodi botanichna 0 02 1972 Borodyanskij rajon Sosnovi nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 0 5 1972 Borodyanskij rajon nbsp Sosnovi nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 5 5 1972 Borodyanskij rajon nbsp Sosnovo dubovi nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 7 1 1968 Borodyanskij rajon Sosnovo dubovi nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 1 1968 Borodyanskij rajon nbsp Urochishe Babka Pam yatka prirodi botanichna 78 1975 Borodyanskij rajon nbsp Ovramivsko Ivashkivskij Zakaznik botanichnij 19 1994 Brovarskij rajon Velekivske boloto Zakaznik gidrologichnij 773 1994 Brovarskij rajon nbsp Kalityanska Dacha Zakaznik landshaftnij 1162 1996 Brovarskij rajon nbsp Zalissya Nacionalnij prirodnij park 13548 5 2009 Brovarskij rajon nbsp Vasilkivski Karpati Zakaznik landshaftnij 226 8 1999 Vasilkivskij rajon nbsp Kovalivskij yar Zakaznik landshaftnij 15 2010 Vasilkivskij rajon Nevidomshina Zakaznik landshaftnij 16 5 2010 Vasilkivskij rajon nbsp Dzvinkivskij Zakaznik lisovij 700 1974 Vasilkivskij rajon Omelkova gora Pam yatka prirodi botanichna 3 2002 Vasilkivskij rajon nbsp Glibokij lis Zakaznik botanichnij 29 1984 Vishgorodskij rajon Dmitrivskij Zakaznik botanichnij 16 6 1978 Vishgorodskij rajon nbsp Lisovichi Zakaznik botanichnij 9 7 1984 Vishgorodskij rajon Lyubimivskij Zakaznik botanichnij 23 2 1984 Vishgorodskij rajon Dimerskij Zakaznik gidrologichnij 850 1984 Vishgorodskij rajon Katyuzhanskij Zakaznik gidrologichnij 291 1984 Vishgorodskij rajon nbsp Dniprovsko Desnyanskij Zakaznik landshaftnij 1400 1980 Vishgorodskij rajon nbsp Cherninskij Zakaznik landshaftnij 3134 3 2010 Vishgorodskij rajon Shevchenkivskij lis Zakaznik landshaftnij 53 5 2010 Vishgorodskij rajon Zhuravlinij Zakaznik ornitologichnij 399 7 1994 Vishgorodskij rajon nbsp Pirnivskij Zakaznik ornitologichnij 5 1987 Vishgorodskij rajon Pervomajske Zapovidne urochishe 82 1 2003 Vishgorodskij rajon Staropetrivski sosnovi nasadzhennya Zapovidne urochishe 102 9 1968 Vishgorodskij rajon Dubi knyagini Olgi Pam yatka prirodi botanichna 0 05 2012 Vishgorodskij rajon nbsp Hvosh velikij Pam yatka prirodi botanichna 2 1999 Vishgorodskij rajon Novo Petrivskij geologichnij rozriz Pam yatka prirodi geologichna 2 1979 Vishgorodskij rajon Dzvinkova krinicya Pam yatka prirodi gidrologichna 2 5 2000 Vishgorodskij rajon nbsp Lobachivskij lis Zakaznik botanichnij 82 1994 Volodarskij rajon nbsp Volodarska dacha Zakaznik lisovij 213 1994 Volodarskij rajon nbsp Mihajlivska dacha Zakaznik lisovij 209 1994 Volodarskij rajon Visokoproduktivni sosnovi nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 7 3 1972 Volodarskij rajon Dub Volodar Pam yatka prirodi botanichna 0 02 2011 Volodarskij rajon nbsp Usivskij 1 Zakaznik gidrologichnij 2000 1980 Zgurivskij rajon Boloto Perevid Zakaznik gidrologichnij 561 2016 Zgurivskij rajon Galaganove Zapovidne urochishe 170 1972 Zgurivskij rajon nbsp Zgurivskij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva 309 1972 Zgurivskij rajon nbsp Usivskij 2 Zakaznik gidrologichnij 1447 7 1994 Zgurivskij Yagotinskij Chornobilskij radiacijno ekologichnij biosfernij zapovidnik Biosfernij zapovidnik 226 964 7 2016 Ivankivskij rajon Poliskij rajon nbsp Chornobilskij specialnij Zakaznik zagalnozoologichnij 48870 2007 Ivankivskij rajon Berezovske Zakaznik landshaftnij 240 7 2009 Ivankivskij rajon nbsp Gajdamacke boloto Zakaznik landshaftnij 751 2009 Ivankivskij rajon Yahnivskij Zakaznik landshaftnij 426 2009 Ivankivskij rajon Puhivskij Zakaznik lisovij 13 9 1972 Ivankivskij rajon Chaplya Zakaznik ornitologichnij 1 3 1987 Ivankivskij rajon Chornij leleka Zakaznik ornitologichnij 3 2 1994 Ivankivskij rajon Vikovi dubovi nasadzhennya Zapovidne urochishe 17 5 1968 Ivankivskij rajon Zagir ya Zapovidne urochishe 119 1984 Ivankivskij rajon Vikovi dubovi nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 11 1968 Ivankivskij rajon Vilhovi nasadzhennya prof Tovstolisa Pam yatka prirodi botanichna 4 8 1968 Ivankivskij rajon Dvoyarusni nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 2 9 1972 Ivankivskij rajon Dvoyarusni nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 6 2 1972 Ivankivskij rajon Dilyanka sosni zvichajnoyi Pam yatka prirodi botanichna 5 8 1968 Ivankivskij rajon Dilyanka sosni zvichajnoyi Pam yatka prirodi botanichna 0 02 1968 Ivankivskij rajon Zmishani nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 3 1 1972 Ivankivskij rajon Nasadzhennya duba chereshchatogo Pam yatka prirodi botanichna 15 1968 Ivankivskij rajon Sosnovi nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 4 5 1972 Ivankivskij rajon Sosnovi nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 3 8 1972 Ivankivskij rajon Sosnovi nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 10 1972 Ivankivskij rajon Sosnovi nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 7 1972 Ivankivskij rajon Sosnovo dubovi nasadzhennya Pam yatka prirodi botanichna 3 8 1972 Ivankivskij rajon Chornovilhovi nasadzhennya ponad r Prip yat Pam yatka prirodi botanichna 10 1968 Ivankivskij rajon Chornovilhovi nasadzhennya ponad r Prip yat Pam yatka prirodi botanichna 16 1968 Ivankivskij rajon Gorodishe Pam yatka prirodi kompleksna 5 1968 Ivankivskij rajon nbsp Krinichka Zakaznik gidrologichnij 2 2010 Irpin nbsp Vorzelskij Zakaznik lisovij 85 2003 Irpin nbsp Dub Pradub Pam yatka prirodi botanichna 0 01 2010 Irpin nbsp Tyulpanove derevo Pam yatka prirodi botanichna 0 2 1987 Irpin Stajkivski obriyi Zakaznik zagalnozoologichnij 212 2010 Kagarlickij rajon nbsp Rzhishivskij Zakaznik landshaftnij 1288 1985 Kagarlickij rajon nbsp Rzhishivskij Zakaznik landshaftnij 1712 1968 Kagarlickij rajon nbsp Kagarlickij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva 35 5 1980 Kagarlickij rajon nbsp Urochishe Bezodnya Zakaznik botanichnij 3 35 2005 Kiyevo Svyatoshinskij rajon nbsp Urochishe Gora Kozinska Zakaznik botanichnij 2 08 2005 Kiyevo Svyatoshinskij rajon Ozerne Zakaznik landshaftnij 30 6659 2012 Kiyevo Svyatoshinskij rajon nbsp Urochishe Kirikove Zakaznik landshaftnij 13 2005 Kiyevo Svyatoshinskij rajon Yurivskij Zakaznik landshaftnij 10 2012 Kiyevo Svyatoshinskij rajon Gorenickij Zakaznik lisovij 221 2012 Kiyevo Svyatoshinskij rajon nbsp Zhukiv Hutir Zakaznik lisovij 622 5 1985 1996 Kiyevo Svyatoshinskij rajon nbsp Zhornivskij Zakaznik ornitologichnij 90 1974 Kiyevo Svyatoshinskij rajon Korchuvatnik Zapovidne urochishe 41 1994 Kiyevo Svyatoshinskij rajon nbsp Vitoki strumka Dniprik Pam yatka prirodi botanichna 1 5 2008 Kiyevo Svyatoshinskij rajon nbsp Hodosivskij dub Pam yatka prirodi botanichna 0 04 2008 Kiyevo Svyatoshinskij rajon Yasen zvichajnij Pam yatka prirodi botanichna 0 01 2005 Kiyevo Svyatoshinskij rajon nbsp Bilogorodskij gorb Pam yatka prirodi geologichna 2 1979 Kiyevo Svyatoshinskij rajon Zhornivskij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva 5 2 1972 Kiyevo Svyatoshinskij rajon nbsp Atamanovij gaj Zakaznik botanichnij 14 5 1994 Makarivskij rajon Urochishe Mutvicke Zakaznik landshaftnij 785 1996 Makarivskij rajon nbsp Cezarivskij Zakaznik landshaftnij 475 1994 Makarivskij rajon nbsp Borovi dilyanki Zakaznik lisovij 56 1994 Makarivskij rajon nbsp Veprove Zapovidne urochishe 118 1994 Makarivskij rajon Urochishe Puzha Zapovidne urochishe 10 2000 Makarivskij rajon Vikovij dub chereshchatij Pam yatka prirodi botanichna 0 02 1972 Makarivskij rajon Zmiyevi vali Pam yatka prirodi geologichna 15 75 2002 Makarivskij rajon nbsp Kopilivskij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva 8 1972 Makarivskij rajon Astragal Zakaznik botanichnij 14 6 2012 Mironivskij rajon Maslivskij Zakaznik botanichnij 942 9 2000 Mironivskij rajon Sini dubki Zakaznik botanichnij 30 2012 Mironivskij rajon nbsp Tulinecki Pereliski Zakaznik botanichnij 88 1999 Mironivskij rajon nbsp Trahtemiriv Regionalnij landshaftnij park 5148 7 2000 Mironivskij rajon nbsp Kopachivskij Zakaznik gidrologichnij 227 7 1994 Obuhivskij rajon nbsp Urochishe Goshiv Zakaznik gidrologichnij 215 1988 Obuhivskij rajon Prolisok Zakaznik landshaftnij 391 2009 Obuhivskij rajon Zaplavnij Zakaznik landshaftnij 213 2003 Obuhivskij rajon nbsp Kozinskij Zakaznik landshaftnij 967 1994 Obuhivskij rajon nbsp Kopachivski shili Zakaznik landshaftnij 30 1994 Obuhivskij rajon nbsp Obuhivskij Zakaznik landshaftnij 625 5 2004 Obuhivskij rajon nbsp Urochishe Kalinove Zakaznik landshaftnij 114 1994 Obuhivskij rajon Sherbanivskij Zakaznik landshaftnij 67 2 2010 Obuhivskij rajon nbsp Stugna Zakaznik lisovij 58 5 2003 Obuhivskij rajon nbsp Verem ya Zapovidne urochishe 6 7 1994 Obuhivskij rajon nbsp Gorodishe Gorodok Pam yatka prirodi botanichna 3 2010 Obuhivskij rajon Gorodishe Pam yatka prirodi kompleksna 1 2009 Obuhivskij rajon Revina gora Pam yatka prirodi kompleksna 1 2009 Obuhivskij rajon Dibrova Zakaznik botanichnij 102 1984 2013 Pereyaslav Hmelnickij rajon Stepovij Zakaznik botanichnij 10 2003 Pereyaslav Hmelnickij rajon Stovp yazki krayevidi Zakaznik landshaftnij 118 2 2011 Pereyaslav Hmelnickij rajon Boloto v urochishi Solonci Zapovidne urochishe 50 1979 Pereyaslav Hmelnickij rajon Krutuha Zapovidne urochishe 9 3 2005 Pereyaslav Hmelnickij rajon nbsp Studenekivski dubovi nasadzhennya Zapovidne urochishe 96 1968 Pereyaslav Hmelnickij rajon nbsp Biloozerskij Nacionalnij prirodnij park 3658 22 2009 Pereyaslav Hmelnickij rajon Dva tovarisha Pam yatka prirodi botanichna 0 2 2005 Pereyaslav Hmelnickij rajon Roblena mogila Pam yatka prirodi botanichna 0 3 2003 Pereyaslav Hmelnickij rajon Soboleva mogila Pam yatka prirodi botanichna 0 3 2005 Pereyaslav Hmelnickij rajon nbsp Tri brati Pam yatka prirodi botanichna 0 5 2003 Pereyaslav Hmelnickij rajon Girka urochishe Pam yatka prirodi botanichna 1 1 2005 Pereyaslav Hmelnickij rajon Krinicya sv Georgiya Pam yatka prirodi gidrologichna 25 2005 Pereyaslav Hmelnickij rajon nbsp Dniprovo Yanenkovij val Pam yatka prirodi kompleksna 5 6 2005 Pereyaslav Hmelnickij rajon nbsp Tashanskij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva 144 1996 Pereyaslav Hmelnickij rajon nbsp Akaciya bila Pam yatka prirodi botanichna 0 02 1972 Pereyaslav Hmelnickij Gorodesheno Zakaznik botanichnij 9 1984 Poliskij rajon Illinskij Zakaznik gidrologichnij 2000 2007 Poliskij rajon Suholiskij Zakaznik botanichnij 15 1 2010 Rokitnyanskij rajon nbsp Bushivskij Zakaznik lisovij 148 1987 Rokitnyanskij rajon nbsp Savarka Zakaznik ornitologichnij 89 1987 Rokitnyanskij rajon nbsp Dulicke Zakaznik gidrologichnij 71 6 2012 Skvirskij rajon nbsp Pustovarivka Zakaznik lisovij 198 1994 Skvirskij rajon nbsp Uyutne Zakaznik lisovij 59 1994 Skvirskij rajon nbsp Urochishe Chagari Zapovidne urochishe 47 2010 Skvirskij rajon nbsp Ginkgo dvolopateve Pam yatka prirodi botanichna 0 02 1994 Skvirskij rajon nbsp Tyulpanovi dereva Pam yatka prirodi botanichna 0 02 2000 Skvirskij rajon nbsp Strizhavskij lis Zakaznik botanichnij 248 1994 Stavishenskij rajon nbsp Urochishe Dubina Zakaznik botanichnij 29 2002 Stavishenskij rajon Revuha Zapovidne urochishe 56 2 1968 Stavishenskij rajon nbsp Stavishanskij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva 14 1972 Stavishenskij rajon nbsp Ulashivska dacha Zakaznik lisovij 133 2002 Tarashanskij rajon Mohove Pam yatka prirodi kompleksna 0 3 1972 Tarashanskij rajon Babini lozi Zakaznik gidrologichnij 20 1994 Tetiyivskij rajon nbsp Lebedinij Zakaznik landshaftnij 108 8 2011 Tetiyivskij rajon Popiv Hutir Zakaznik landshaftnij 80 1994 2009 Tetiyivskij rajon Urochishe Kremez Zakaznik landshaftnij 72 2009 Tetiyivskij rajon nbsp Urochishe Mazepinci Zakaznik landshaftnij 15 2009 Tetiyivskij rajon Stadnickij stav Zakaznik ornitologichnij 71 6 1994 Tetiyivskij rajon Talizhineckij lis Zapovidne urochishe 177 1994 Tetiyivskij rajon Kruglik Pam yatka prirodi botanichna 14 1996 Tetiyivskij rajon Koshivski dzherela Pam yatka prirodi gidrologichna 178 9 2010 Tetiyivskij rajon Dubovij gaj Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva 29 8 2009 Tetiyivskij rajon P yatigirskij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva 29 8 1973 Tetiyivskij rajon nbsp Chagari Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva 33 9 2009 Tetiyivskij rajon nbsp Urochishe Konchaki Zakaznik gidrologichnij 72 1994 Fastivskij rajon nbsp Kozhanska balka Zakaznik landshaftnij 50 1994 Fastivskij rajon nbsp Urochishe Unava Zakaznik lisovij 974 1996 Fastivskij rajon Vikova sosna Pam yatka prirodi botanichna 0 02 1972 Fastivskij rajon nbsp Dub chereshchatij Pam yatka prirodi botanichna 0 02 1968 Fastivskij rajon nbsp Molodizhnij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva 14 02 2000 Fastivskij rajon Fastivskij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva 33 1972 Fastivskij rajonSpisok vtrachenih ob yektivred Nazva ta kategoriya Roztashuvannya Rishennya pro ogoloshennya Rishennya pro skasuvannya Opis Vilha chorna Zapovidne urochishe Rishennya Kiyivskoyi oblasnoyi radi vid 5 10 2000 233 13 HHIII Pro skasuvannya statusu teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya Kiyivskoyi oblasti Plosha 4 8 ga Prichina skasuvannya vnaslidok vsihannya na dilyanci zaginulo do 90 vilhovih nasadzhen Modrina Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Rishennya Kiyivskoyi oblasnoyi radi vid 5 10 2000 233 13 HHIII Pro skasuvannya statusu teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya Kiyivskoyi oblasti Plosha 0 02 ga Prichina skasuvannya obidvi modrini visohli a stovburi zaseleni shkidnikami Sosna Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Rishennya Kiyivskoyi oblasnoyi radi vid 5 10 2000 233 13 HHIII Pro skasuvannya statusu teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya Kiyivskoyi oblasti Plosha 1 7 ga Prichina skasuvannya vnaslidok nizovoyi pozhezhi 1992 roku sho perekinulas na lis z susidnogo perelogu na dilyanci zaginulo 70 80 derev u tomu chisli 200 richna sosnaDzherelared Vasilyuk O Kostyushin V Norenko K Pliga A Prekrasna Ye Kolomicev G Fatikova M Prirodno zapovidnij fond Kiyivskoyi oblasti K NECU 2012 338 s z dod Fajl Prirodno zapovidnij fond Kiyivskoyi oblasti pdf Perelik teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu zagalnoderzhavnogo ta miscevogo znachennya Vtracheni ob yekti ta teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu za red O V Vasilyuka O V Kravchenko O S Oskirko Lviv Vidavnictvo Kompaniya Manuskript 2020 668 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prirodno zapovidnij fond Kiyivskoyi oblasti amp oldid 43669488