У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Сонечко значення Со нечко Со нечко Лети лети сонечко Бедрик ведрик

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сонечко (значення).

«Со́нечко, Со́нечко» («Лети, лети, сонечко», «Бедрик-ведрик») — українська дитяча закличка або примовка, словесна гра. Різновид дитячого фольклору. Діти, знайшовши сонечко, семикрапкового жучка з червоними надкрилами, саджають його на долоню або палець і промовляють римований вислів. Гра має язичницьке походження.

Сонечко на вуличних плитках — символ проти «безглуздого насильства» в Нідерландах і часто розміщується на місці вбивств

Відома у багатьох народів. У Великій Британії і США поширений традиційний вірш Ladybird, Ladybird або Ladybug, Ladybug (уперше надрукований в Англії у 1744 році), у Німеччині — Marienwürmchen, Росії — Божья коровка, полети на небо тощо.

Міфологія

У давніх міфах «райська комаха» Coccinellidae була пов'язана з небесною сферою, від чого отримала назву «сонечко» або епітет «Божа» чи «Свята».

Назва дозволяє прояснити міфологічне значення жучка. Одне з поширених імен вказує на зв’язок із сонцем: укр. сонечко, в.-луж. boze stoncko, нім. Sonnenkäfer («сонячний жук»), Sonnenkälbchen («сонячне телятко»). Походить від зовнішнього вигляду комахи з випуклими червоними або жовтими надкрилами. Тут проступає сюжет про небесне весілля, добре відомий у балтійській міфології. Сонечко літає до небесного бога, передає побажання, приносить дітей, попереджає про небезпеку, пророкує врожай тощо.

Інша назва пов’язана з мотивом викрадення корів божественного персонажа його супротивником: болг. божа кравица (кравичка), пол. boża krówka, рос. божья коровка, рум. vaca domnului («корова бога»), сербохорв. божja òвчица, фр. bête à bon Dieu («тварина бога») або poulette à Dieu («курочка бога»), діалектн. укр. божа корівка або свята корівка. Найбільш ясно це засвідчує давньоіндійська назва сонечка indragopa («та, чий пастух Індра»), яка відсилає до міфологічного сюжету про божественних корів: повернення викрадених корів викликає запліднення природи дощем і сонцем.

За іншим міфом, на сонечко була перетворена дружина громовержця, яка його зрадила. Рятуючись, вона покинула дітей, але була покарана блискавкою. Тому на її обпалених крильцях з’явились чорні цяточки.

В англійській примовці Ladybird, ladybird, fly away home, your house is on fire, your children shall burn! («Сонечко, сонечко, лети додому, твоя хатка у вогні і всі дітки згорять») проявляється мотив дітей бога. Їх сім, як днів у тижні та цяток на спині сонечка. Громовержець, щоб визначити серед дітей своєї дружини свого сина, випробовує їх вогнем. Рятується лише молодший, сьомий, якому відповідає останній день тижня, відомий у європейських мовах як день Сонця (англ. Sunday, нім. Sonntag). (Звідси сувора заборона вбивати сонечко). У цьому міфі проступає ідея воскресіння. Сонечко пов'язане з переходом від старого до нового року. Так, бедрик — інша назва жучка, що зустрічається в ритуальних текстах, присвячених Щедрому вечорові (Щедрик-бедрик, дайте вареник). Варіант назви ведрик прояснює зв'язок сонечка з ясною погодою (ве́дро).

У латис. назві сонечка marite вгадується дружина громовержця Мара, яка з часом «християнізувалась» і перетворилась на Богоматір Марію (певною мірою дружина Бога). Пор. лит. dievo maryte («божа Марія»), нім. Marienkäfer («жук Марії»), англ. lady-bird («птах богоматері»), lady-bug («жук богоматері»).

Марновірство

Дитячі заклички — відгомін давніх магічних дій, пов'язаних із заклинанням доброї погоди, шлюбним ворожінням, запобігати небезпекам.

М. Номис наводить приклад дитячого ігрового ворожіння XIX століття, за допомогою якого передбачається погода:

Як почнуть хмарки набігати, — дітвора, піймавши сонечко (божу корівку), перепускають його з руки на руку, примовляючи ті слова. Якщо воно скоро зніметься і полетить — незабаром сонячно буде; як же висуває тільки крильця, а не знімається, погода буде така, застелиться оце на ясно, та і знову хмарки.

Назви

В Україні окрім загальнопоширених назв сонечко, бедрик і божа корівка, відомі також діалектні — сонічко, сонийко, бездрик, ведрик, сьвята коровка, божа мати, вербочка, катеринка, петрик (як і равлика), зозулька, рябенький веприк, бобруна, борушок, брушка, золота козулька, ковалик, бабочка, жучик (узагальнено для всіх жуків); жидоўка, відьмочка, ворожка, доля (у закличках-ворожіннях); чижик, сведрик-бедрик, чинчик-петрик, петрик-братик, сонечко-ронечко, дощ-погода та інші. Для порівняння, у Німеччині зафіксовано 1500 регіональних назв бедрика.

Дитячі заклички

Примовки та заклички про сонечко-жучка, які до недавнього часу втілювали вербальну магію дорослих, тепер мають особливу популярність серед маленьких дітей:

Полтавщина:

Лети, лети, сонечко,

на дідове полечко,

на бабине зіллячко,

на наше подвір'ячко!

Херсонщина:

Сонечко, сонечко,

вийди на віконечко,

там твої діточки

медок п'ють, а тобі не дають

Бобруна, бобруна.

Божая коруна,

Розпустила крильця

На всі штири бильця.

Чи звідтам я,

Чи звідтам візьму жінку?

Якщо в око щось потрапляло, то, очищуючи його, казали:

Брушка-брушка,

Векінь [викінь] запорушку,

тфу-тфу! (тричі)

З оповідання Панаса Мирного «День на пастівнику»:

Сонечко, сонечко!

Виглянь у віконечко,

Бо татари ідуть,

Тебе заріжуть,

Твоїх діток заберуть

Щедрівки

Про бедрик або ведрик (сонечко) також згадується у деяких щедрівках:

Щедрик-бедрик, дайте вареник,

Грудочку кашки, кілечко ковбаски.

Ще того мало, дайте ще сала;

Ще того трішки, дайте лепішки;

Або дайте ковбасу, я додому понесу,

А як дасте кишку, то з'їм в затишку!

Винесіть книш, бо впустю в хату миш.

Винесіть ковбасу, бо всю хату рознесу!

Щедрики-бедрики, дайте вареники,

Мати казала, щоб дали сала,

А батько сварився, щоб не забарився,

Бо короткі свитки, то померзнуть литки

Щедрик-ведрик, дай вареник,

Щедрик-ведрик, сивий веприк.

Із колосочка — жита мисочка,

Із сніпочка — ціла бочка.

Мені — млинець,

Грудочка кашки, пару яєць.

Примітки

У Вікіджерелах є

Сонечко, сонечко

I. Opie and P. Opie. The Oxford Dictionary of Nursery Rhymes (Oxford University Press, 1951, 2nd edn., 1997), p. 263.
. Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 30 вересня 2011.
М. Номис. Українські приказки, прислів'я і таке інше. серія: «Літпам'ятки України». — К.:Либідь», 1993. — С. 54.
Назви сонечка семикрапкового в західнополіських говірках pdf
. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 29 вересня 2011.
. Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 29 вересня 2011.
. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 27 вересня 2011.
. Архів оригіналу за 4 березня 2013. Процитовано 25 вересня 2011.
. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 25 вересня 2011.

Джерела

М. Номис. Українські приказки, прислів'я і таке інше. серія: «Літпам'ятки України». — К.:Либідь», 1993. — С. 54.
Джерела української етнопедагогіки: дитячий фольклор [ 26 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Лановик М. Б., Лановик З. Б. Українська усна народна творчість. Навчальний посібник. — К.: Знання-Прес, 2006. [ 25 листопада 2019 у Wayback Machine.]

[1] I. Opie and P. Opie. The Oxford Dictionary of Nursery Rhymes (Oxford University Press, 1951, 2nd edn., 1997), p. 263.

[Мифы_народов_мира-2] . Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 30 вересня 2011.

[3] М. Номис. Українські приказки, прислів'я і таке інше. серія: «Літпам'ятки України». — К.:Либідь», 1993. — С. 54.

[Назви_сонечка-4] Назви сонечка семикрапкового в західнополіських говірках pdf

[5] . Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 29 вересня 2011.

[6] . Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 29 вересня 2011.

[7] . Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 27 вересня 2011.

[8] . Архів оригіналу за 4 березня 2013. Процитовано 25 вересня 2011.

[9] . Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 25 вересня 2011.