Солева́рня, ва́рниця, соля́рня, саліна або жу́па — кустарне або мануфактурне підприємство для отримання солі з морської води, ропи або підземних соляних розсолів шляхом виварювання.
Історія
В середньовічній Західній Європі солеваріння було розповсюджене в Західній Австрії (, Гальштат, , Галлейн), Центральній і Північній Німеччині (Ганновер, Гарц, Тюрингія, , , ), Південно-Східній Польщі (Бохня, Величка), Румунії (Мармарош, Прахова, , ).
Перші солеварні з'явилися в Київській Русі-Україні в Х-ХІІ століттях, зокрема в Дрогобичі. Дрогобицький солеварний завод — один з найстаріших у Європі солеварних заводів та найстаріше постійно діюче підприємство України, у паспорті якого вказано як дату заснування заводу рік 1250-й. Солеварні заводи існували в XV столітті біля Трускавця, Стебника, Моршина, Дрогобича, у XVI столітті — Маяцькі та Торські солепромисли на Донеччині. Найбільше поширення солеварні отримали у XV-XVII століттях як єдина форма промислового виробництва солі.
Типова солеварня в давнину містила власне колодязь (свердловину, «вікно») з соляною ропою, варниці або бані — спеціальні споруди із гостроверхою шатроподібною надбудовою-вежею, через яку виводився димар для створення тяги. Готову сіль складували у спеціальних приміщеннях. Варили сіль спершу у казанах, згодом у плоских черенах (сковорідках, панвах) спеціально підготовлені люди — зваричі. Площа прямокутних сковорід складала 4,5 м², глибина — більше 0,3 м. Середня річна продуктивність солепромислів коливалася в широких межах — від 10-40 до 150—250 тис. пудів (приклад — Бахмутські і Торські промисли у 1730—1780 рр.).
Георг Агрікола так описував солеварню середньовіччя у своїй праці «De Re Metallica» (1556 р.):
Солона вода вариться також у чренах, що розміщуються в будівлях поблизу колодязів, з яких її черпають. Ці будівлі зазвичай називають ім'ям будь-якої тварини або предмета, зображення якого зазвичай і поміщають на їх вивісках. Будівлі роблять із пічної глини або з фахверка, обмазаного густою глиною, іноді також з каменів або цегли. Цегляні стіни здебільшого мають у висоту 16 футів, і якщо покрівля височить на 24 фути, то передня та задня стіни повинні мати 40 футів, як і внутрішні стіни між ними. Покрівля кладеться з дощок довжиною 4 фути шириною фут і товщиною 2 пальці. Покрівельні дошки укріплені на довгих вузьких латках, що лежать на балках, внизу розходяться, а зверху скріплені. Під покрівельні дошки підкладають шар соломи з глиною товщиною 1 палець, а на них такий же шар соломи з глиною товщиною 1½ фута, щоб запобігти будівлю від пожеж і дощів і щоб зберегти в ній тепло, необхідне для сушіння солі. Кожна така будова розгороджена на три відділення. У першому зберігаються дрова та солома. У середньому, відгородженому від першого стіною, знаходиться піч, над якою і встановлюється чрен; праворуч поміщають чан, у який виливають розсіл, принесений носіями, ліворуч — лаву, на яку кладуть до 30 брил солі. Утричі більше солі можна скласти в задньому приміщенні, влаштованому з глини та золи та розташованому на 8 футів вище підлоги будівлі. На такій самій висоті від підлоги знаходиться і згадана лава. Солеварний майстер і його помічники, коли їм доводиться нести брили солі з черена, проходять з другого відділення солеварні в третє, піднімаючись праворуч від черена вгору не східцями, а по пологому підйому. Вгорі в задній стіні пророблено два віконця і ще третє в покрівлі, через які виходить дим із заднього та переднього відділень топки, що вловлюється пічним кожухом і піднімається під ним до цих віконець. Цей кожух складається з дощок, що трохи виступають одна за іншу і підтримуються двома балками, що в свою чергу лежать на балках будівлі. У середній стіні біля топки влаштований відкритий прохід заввишки 8 футів і шириною 4 фути, в який проникає легкий струмінь повітря, що спрямовує дим у заднє приміщення будівлі. Прохід такої ж висоти та ширини влаштований і в першій стіні. Обидва проходи настільки великі, що через них можна вносити дрова, солому, розсіл і виносити брили солі. При сильному вітрі ці проходи слід загороджувати, щоб вони не заважали солеварінню. У першій стіні вікна закріплені для того, щоб вони, затримуючи вітер, одночасно пропускали денне світло. Топку печі здебільшого викладають із соляного каміння та різного роду порід, змішаних із сіллю або зволожених соляним розчином. Така кладка сильно твердне від вогню. Її влаштовують довжиною 8½ фута, шириною 7¾ фута і при дров'яній топці висотою до 4 футів, а при солом'яній – 6 футів. В отвір, виконаний у залізній підставці, яка поміщається на поді пічного гирла, що має 3 фути в ширину, вставляють залізний стрижень довжиною до 4 футів; у пічне гирло кидають солому і засовувають її усередину. Чрени чотирикутні довжиною 8 футів, шириною 7 футів і глибиною ½ фута виготовляють з листів заліза або свинцю, що мають 3 фута завдовжки і стільки ж футів без 2 пальців завширшки. Але ці металеві листи не повинні бути занадто щільними для того, щоб у черенах вода на вогні швидше зігрівалася і уварювалася. Чим вода солоніша, тим швидше вона згущується в сіль. Ті місця чрена, де листи з'єднані залізними заклепками, обмазують замазкою з бичачої печінки, бичачої крові та золи, щоб соляний розчин не міг проступити назовні або випотівати. З кожної сторони середньої частини топки вкопують у землю по два чотиригранні стовпи довжиною до 3 футів, шириною і товщиною до ½ фута, причому вони повинні бути на відстані 1 фута один від одного і на 1½ фута вище за чрен. Після того, як чрен встановлений, на стінах вогнища поверх цих стовпів кладуть дві балки такої ж ширини і товщини, але довжиною 4 фута, що утримуються на них невеликими планками з виїмками. Поперек цих довгих балок кладуть три бруси довжиною 3 фута, шириною 3 пальці і товщиною 2 пальці на відстані 1 фута один від одного. На кожен з них навішують три загнуті залізні прути — два по обидва боки балок, а третій посередині. Ці залізні прутки довжиною 1 фут загнуті в гаки з обох кінців, причому один кінець загнутий праворуч, а інший – ліворуч. Нижні гаки вставляють у скоби, прибиті з обох боків цвяхами на дно чрена і посередині вигнуті назовні. Крім того, в цьому пристрої є ще два бруси довжиною 6 футів, шириною ¼ фута і товщиною 3 пальці. Один їхній кінець лежить під передньою балкою, а інший поверх задньої. На задні кінці цих брусів навішуються гачки загнутих залізних прутків, які мають довжину 2 фута та 3 пальці; нижні їх кінці, також загнуті в гаки, підтримують тут задню сторону чрена, яка не спирається повністю на обидва задні кути топки, але відстає від них приблизно на ⅔ фута, щоб вогонь і дим могли в цьому місці вириватися з топки. Ця задня сторона вогнища має товщину ½ фута і вище самого чрена на ½ фута. Таку ж товщину та висоту має середня стіна між топкою та третім відділенням будівлі. Ця стіна викладена із землі та золи, а не із соляних каменів, як інші стіни топки. Чрен лежить на двох передніх кутах топки та її стінах. Для того, щоб полум'я не вибивалося з топки з цих боків, їх густо покривають золою. Якщо цебро розсолу рівномірно розливається по всіх кутах чрена, то це є ознакою правильної установки чрена.
Сучасність
На початку ХХІ ст. сіль видобувають різними способами: одержання солі у розчинах, випарювання на сонці (озерна і морська сіль) у соляному ставку, підземне видобування кам'яної солі, випарювання солі вакуумним методом. У різних країнах технології солевидобування сильно відрізняються — від солеварень, де технологія збереглася з минулого — головним чином термічне випарювання солі з ропи, до сучасних автоматизованих виробництв, які базуються на вакуумуванні розсолів, новітніх йонообмінних технологіях тощо. Частка солеваріння у сучасному солевидобутку складає 35 %, ще 35 % — випарювання на сонці, 30 % — видобуток кам'яної солі.
Станом на 2019 рік в Україні працює Дрогобицький солевиварювальний завод.
Примітки
- Дрогобицька солеварня
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2008. Процитовано 24 травня 2012.
- . Архів оригіналу за 3 травня 2013. Процитовано 24 травня 2012.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
Посилання
- Солеварня // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Жупа // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 449. — 1000 екз.
- Екскурсія на Дрогобицький солевиварювальний завод (жупу). Найстаріше діюче підприємство України (діє з 1250 р.)
- Білецький В. С. Солеварня // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Солеварня
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soleva rnya va rnicya solya rnya salina abo zhu pa kustarne abo manufakturne pidpriyemstvo dlya otrimannya soli z morskoyi vodi ropi abo pidzemnih solyanih rozsoliv shlyahom vivaryuvannya Chereni dlya viparyuvannya rozsolu na Drogobickomu solevarnomu zavodi 2019 rik U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Varnicya znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhupa znachennya IstoriyaV serednovichnij Zahidnij Yevropi solevarinnya bulo rozpovsyudzhene v Zahidnij Avstriyi Galshtat Gallejn Centralnij i Pivnichnij Nimechchini Gannover Garc Tyuringiya Pivdenno Shidnij Polshi Bohnya Velichka Rumuniyi Marmarosh Prahova Pershi solevarni z yavilisya v Kiyivskij Rusi Ukrayini v H HII stolittyah zokrema v Drogobichi Drogobickij solevarnij zavod odin z najstarishih u Yevropi solevarnih zavodiv ta najstarishe postijno diyuche pidpriyemstvo Ukrayini u pasporti yakogo vkazano yak datu zasnuvannya zavodu rik 1250 j Solevarni zavodi isnuvali v XV stolitti bilya Truskavcya Stebnika Morshina Drogobicha u XVI stolitti Mayacki ta Torski solepromisli na Donechchini Najbilshe poshirennya solevarni otrimali u XV XVII stolittyah yak yedina forma promislovogo virobnictva soli Tipova solevarnya v davninu mistila vlasne kolodyaz sverdlovinu vikno z solyanoyu ropoyu varnici abo bani specialni sporudi iz gostroverhoyu shatropodibnoyu nadbudovoyu vezheyu cherez yaku vivodivsya dimar dlya stvorennya tyagi Gotovu sil skladuvali u specialnih primishennyah Varili sil spershu u kazanah zgodom u ploskih cherenah skovoridkah panvah specialno pidgotovleni lyudi zvarichi Plosha pryamokutnih skovorid skladala 4 5 m glibina bilshe 0 3 m Serednya richna produktivnist solepromisliv kolivalasya v shirokih mezhah vid 10 40 do 150 250 tis pudiv priklad Bahmutski i Torski promisli u 1730 1780 rr Georg Agrikola tak opisuvav solevarnyu serednovichchya u svoyij praci De Re Metallica 1556 r Solona voda varitsya takozh u chrenah sho rozmishuyutsya v budivlyah poblizu kolodyaziv z yakih yiyi cherpayut Ci budivli zazvichaj nazivayut im yam bud yakoyi tvarini abo predmeta zobrazhennya yakogo zazvichaj i pomishayut na yih viviskah Budivli roblyat iz pichnoyi glini abo z fahverka obmazanogo gustoyu glinoyu inodi takozh z kameniv abo cegli Ceglyani stini zdebilshogo mayut u visotu 16 futiv i yaksho pokrivlya visochit na 24 futi to perednya ta zadnya stini povinni mati 40 futiv yak i vnutrishni stini mizh nimi Pokrivlya kladetsya z doshok dovzhinoyu 4 futi shirinoyu fut i tovshinoyu 2 palci Pokrivelni doshki ukripleni na dovgih vuzkih latkah sho lezhat na balkah vnizu rozhodyatsya a zverhu skripleni Pid pokrivelni doshki pidkladayut shar solomi z glinoyu tovshinoyu 1 palec a na nih takij zhe shar solomi z glinoyu tovshinoyu 1 futa shob zapobigti budivlyu vid pozhezh i doshiv i shob zberegti v nij teplo neobhidne dlya sushinnya soli Kozhna taka budova rozgorodzhena na tri viddilennya U pershomu zberigayutsya drova ta soloma U serednomu vidgorodzhenomu vid pershogo stinoyu znahoditsya pich nad yakoyu i vstanovlyuyetsya chren pravoruch pomishayut chan u yakij vilivayut rozsil prinesenij nosiyami livoruch lavu na yaku kladut do 30 bril soli Utrichi bilshe soli mozhna sklasti v zadnomu primishenni vlashtovanomu z glini ta zoli ta roztashovanomu na 8 futiv vishe pidlogi budivli Na takij samij visoti vid pidlogi znahoditsya i zgadana lava Solevarnij majster i jogo pomichniki koli yim dovoditsya nesti brili soli z cherena prohodyat z drugogo viddilennya solevarni v tretye pidnimayuchis pravoruch vid cherena vgoru ne shidcyami a po pologomu pidjomu Vgori v zadnij stini prorobleno dva vikoncya i she tretye v pokrivli cherez yaki vihodit dim iz zadnogo ta perednogo viddilen topki sho vlovlyuyetsya pichnim kozhuhom i pidnimayetsya pid nim do cih vikonec Cej kozhuh skladayetsya z doshok sho trohi vistupayut odna za inshu i pidtrimuyutsya dvoma balkami sho v svoyu chergu lezhat na balkah budivli U serednij stini bilya topki vlashtovanij vidkritij prohid zavvishki 8 futiv i shirinoyu 4 futi v yakij pronikaye legkij strumin povitrya sho spryamovuye dim u zadnye primishennya budivli Prohid takoyi zh visoti ta shirini vlashtovanij i v pershij stini Obidva prohodi nastilki veliki sho cherez nih mozhna vnositi drova solomu rozsil i vinositi brili soli Pri silnomu vitri ci prohodi slid zagorodzhuvati shob voni ne zavazhali solevarinnyu U pershij stini vikna zakripleni dlya togo shob voni zatrimuyuchi viter odnochasno propuskali denne svitlo Topku pechi zdebilshogo vikladayut iz solyanogo kaminnya ta riznogo rodu porid zmishanih iz sillyu abo zvolozhenih solyanim rozchinom Taka kladka silno tverdne vid vognyu Yiyi vlashtovuyut dovzhinoyu 8 futa shirinoyu 7 futa i pri drov yanij topci visotoyu do 4 futiv a pri solom yanij 6 futiv V otvir vikonanij u zaliznij pidstavci yaka pomishayetsya na podi pichnogo girla sho maye 3 futi v shirinu vstavlyayut zaliznij strizhen dovzhinoyu do 4 futiv u pichne girlo kidayut solomu i zasovuvayut yiyi useredinu Chreni chotirikutni dovzhinoyu 8 futiv shirinoyu 7 futiv i glibinoyu futa vigotovlyayut z listiv zaliza abo svincyu sho mayut 3 futa zavdovzhki i stilki zh futiv bez 2 palciv zavshirshki Ale ci metalevi listi ne povinni buti zanadto shilnimi dlya togo shob u cherenah voda na vogni shvidshe zigrivalasya i uvaryuvalasya Chim voda solonisha tim shvidshe vona zgushuyetsya v sil Ti miscya chrena de listi z yednani zaliznimi zaklepkami obmazuyut zamazkoyu z bichachoyi pechinki bichachoyi krovi ta zoli shob solyanij rozchin ne mig prostupiti nazovni abo vipotivati Z kozhnoyi storoni serednoyi chastini topki vkopuyut u zemlyu po dva chotirigranni stovpi dovzhinoyu do 3 futiv shirinoyu i tovshinoyu do futa prichomu voni povinni buti na vidstani 1 futa odin vid odnogo i na 1 futa vishe za chren Pislya togo yak chren vstanovlenij na stinah vognisha poverh cih stovpiv kladut dvi balki takoyi zh shirini i tovshini ale dovzhinoyu 4 futa sho utrimuyutsya na nih nevelikimi plankami z viyimkami Poperek cih dovgih balok kladut tri brusi dovzhinoyu 3 futa shirinoyu 3 palci i tovshinoyu 2 palci na vidstani 1 futa odin vid odnogo Na kozhen z nih navishuyut tri zagnuti zalizni pruti dva po obidva boki balok a tretij poseredini Ci zalizni prutki dovzhinoyu 1 fut zagnuti v gaki z oboh kinciv prichomu odin kinec zagnutij pravoruch a inshij livoruch Nizhni gaki vstavlyayut u skobi pribiti z oboh bokiv cvyahami na dno chrena i poseredini vignuti nazovni Krim togo v comu pristroyi ye she dva brusi dovzhinoyu 6 futiv shirinoyu futa i tovshinoyu 3 palci Odin yihnij kinec lezhit pid perednoyu balkoyu a inshij poverh zadnoyi Na zadni kinci cih brusiv navishuyutsya gachki zagnutih zaliznih prutkiv yaki mayut dovzhinu 2 futa ta 3 palci nizhni yih kinci takozh zagnuti v gaki pidtrimuyut tut zadnyu storonu chrena yaka ne spirayetsya povnistyu na obidva zadni kuti topki ale vidstaye vid nih priblizno na futa shob vogon i dim mogli v comu misci virivatisya z topki Cya zadnya storona vognisha maye tovshinu futa i vishe samogo chrena na futa Taku zh tovshinu ta visotu maye serednya stina mizh topkoyu ta tretim viddilennyam budivli Cya stina vikladena iz zemli ta zoli a ne iz solyanih kameniv yak inshi stini topki Chren lezhit na dvoh perednih kutah topki ta yiyi stinah Dlya togo shob polum ya ne vibivalosya z topki z cih bokiv yih gusto pokrivayut zoloyu Yaksho cebro rozsolu rivnomirno rozlivayetsya po vsih kutah chrena to ce ye oznakoyu pravilnoyi ustanovki chrena SuchasnistNa pochatku HHI st sil vidobuvayut riznimi sposobami oderzhannya soli u rozchinah viparyuvannya na sonci ozerna i morska sil u solyanomu stavku pidzemne vidobuvannya kam yanoyi soli viparyuvannya soli vakuumnim metodom U riznih krayinah tehnologiyi solevidobuvannya silno vidriznyayutsya vid solevaren de tehnologiya zbereglasya z minulogo golovnim chinom termichne viparyuvannya soli z ropi do suchasnih avtomatizovanih virobnictv yaki bazuyutsya na vakuumuvanni rozsoliv novitnih jonoobminnih tehnologiyah tosho Chastka solevarinnya u suchasnomu solevidobutku skladaye 35 she 35 viparyuvannya na sonci 30 vidobutok kam yanoyi soli Stanom na 2019 rik v Ukrayini pracyuye Drogobickij solevivaryuvalnij zavod PrimitkiDrogobicka solevarnya Arhiv originalu za 3 kvitnya 2008 Procitovano 24 travnya 2012 Arhiv originalu za 3 travnya 2013 Procitovano 24 travnya 2012 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 PosilannyaSolevarnya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Zhupa Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 449 1000 ekz Ekskursiya na Drogobickij solevivaryuvalnij zavod zhupu Najstarishe diyuche pidpriyemstvo Ukrayini diye z 1250 r Bileckij V S Solevarnya Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Solevarnya