Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Соколів Соколі в село в Україні у Золотопотіцькій селищній

Соколів (Чортківський район)

Соколів (Чортківський район)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Соколів.

Соколі́в — село в Україні, у Золотопотіцькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на берегах річки Золота.

село Соколів
Країна image Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Золотопотіцька селищна громада
Облікова картка Соколів 
Основні дані
Населення 1800
Площа 29,74 км²
Густота населення 60,52 осіб/км²
Поштовий індекс 48444
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°56′02″ пн. ш. 25°20′42″ сх. д. / 48.93389° пн. ш. 25.34500° сх. д. / 48.93389; 25.34500Координати: 48°56′02″ пн. ш. 25°20′42″ сх. д. / 48.93389° пн. ш. 25.34500° сх. д. / 48.93389; 25.34500
Середня висота
над рівнем моря 		362 м
Відстань до
районного центру 		16 км
Найближча залізнична станція Бучач
Відстань до
залізничної станції 		16 км
Місцева влада
Адреса ради 48461, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Золотий Потік, вул. Данила Галицького, буд 124
Карта
image
image
Соколів
image
image
Соколів
Мапа

image Соколів у Вікісховищі

До 2015 було центром сільради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотопотіцької селищної громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади.

Населення — 1890 осіб (2007).

Поблизу села є пам'ятка природи Соколівський дуб.

Географія

Село розташоване у західній частині Подільського плато, на півдні Бучацького району. Через Соколів проходить місцева автодорога Бучач — Золотий Потік — частина колишнього шляху на Коломию, Городенку, Снятин.

Походження назви

Назва походить від назви птахів, що в давні часи водилися в навколишніх лісах і гаях. Частина мисливців у давні часи полювала з допомогою приручених соколів. Таких мисливців називали сокольниками. Одним з різновидів соколів є кречет. Донині збереглася назва лісу, сіножаті і поля — «Кречетів».[]

Історія

В околицях Соколова та Скоморохів виявлено рештки 2 пізньопалеолітичних поселень (15 тис. років тому).

Перша відома писемна згадка — близько 3 лютого 1436 року; село назване в грамоті Теодорика Бучацького-Язловецького, якою виділялись кошти та майно для утримання костелу св. Марії Маґдалени в Язловці. Наступна писемна згадка — 21 грудня 1439 року у протоколах галицького суду. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі. Село було королівщиною; 1527 року старостою був шляхтич-поляк Якуб Потоцький. Сейми 1544 (або 1545, або 1547 років) Якуб Потоцький став власником села. По його смерти власником став син — стражник коронний Миколай Потоцький.

Поселення племен «соколи» було розміщене близько 7 км північніше від села. Недалеко «соколів» проживали племена «зубрів» і «порохів». За переказами старожилів, у тодішньому поселені «соколів» налічувалося до 60 дворів.

Із переказів відомо, що на початку XVII ст. недалеко від поселення відбувся бій між татарами та загоном козаків. Битва завершилася перемогою козаків, а те місце і до сьогодні носить назву «Татарське».

Після страшного побоїща уціліли кілька господарств, а люди, які залишилися живими, подалися на південь, вздовж невеликої річки Потік, що брала початок із джерел на полі «Татарське», і почали оселятись у лісі.

Першою забудовою була Мостов'якова, а від неї пішла і назва вулиці. Там був поставлений Пам'ятний Хрест, який простояв до 1950 року. У 1725 році на Мостов'яковій вулиці нараховувалося 16 дворів. Силами цих жителів була збудована дерев'яна церква із дзвіницею (останню розібрано і спалено, а дзвони, під час Другої світової війни, гітлерівці забрали для переплавлення). Церква діяла до 1963 р., а потім з метою знищення духовності і як пам'ятку старовини, її перевезли в експозицію Шевченківського Гаю міста Львова.

У селі до 1914 р. нараховувалося 263 двори. На той час тут проживало 1 345 греко-католиків, 196 римо-католиків, 24 євреї. Існувала однокласна школа.

Війтом села до Першої світової війни був Скрипецький Микола, в роки війни — Дубчак Гаврило, а потім до 1920 року — Дубчак Михайло.

Відомо, що в ті часи діяли Чоловіче та Жіноче братство свічкові. Старшим братом при церкві був Іван Ковбан. Церква мала тоді у власності 73 моргів порі і 13 моргів лісу. Духовним пастирем за Австро-Угорщини був о. Яків Заткали. Він працював тут з 1898 р. по 1945 р. Після його смерті на його могилі люди збудували дерев'яну каплицю. На жаль вона не збереглася, оскільки мадяри її в 1944 році знищили.

Повіт, суд, податковий суд та залізнична станція знаходились у Бучачі, а пошта була в Золотому Потоці. Завдячуючи пам'яті старожилів, довідуємось, що на території теперішньої фабрики «Берізка» був великий панський двір — фільварок. Власником його був пан Любінецький. На подвір'ї стояло дві стайні, дві стодоли, була канцелярія. Біля річки Потік виднівся млин, а коло нього великий став. Мав пан і власну цегельню.

Як і в кожному селі, була корчма. Торгівлею у селі займалися євреї. Найбільше односельчани пам'ятають Сіму, Еля, Мошка. У селян вони скуповували збіжжя, яйця, а продавали махорку, горілку тощо.

Увечері 17 вересня 1939 року 4-й кавалерійський корпус під командуванням комдива Д. М. Рябишева (32-а і 34-а кавдивізії, 26-а танкова бригада) зайняв село.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610189, розташована у приміщенні школи.

Результати

Населення

національність 1842 1880 1900 1912 1939
українці 115 1 129 (82,0 %) 1 299 (80,0 %) 1 477 (87,0 %) 1 580 (76,0 %)
поляки - 213 (15,4 %) 296 (18,0 %) 196 (22,6 %) 490 (23,5 %)
євреї - 36 (2,6 %) 32 (2,0 %) 24 (1,4 %) 10 (0,5 %)

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1813 осіб, з яких 800 чоловіків та 1013 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1791 особа. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Пам'ятки

image
Пам'ятник Тарасові Шевченку

Соціальна сфера

image
Дівочий вокальний ансамбль села Соколова на параді вертепів у Тернополі (15.01.2017)

Працюють ЗОШ 1-3 ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, дільниця ветеринарної медицини, ЗАТ «Берізка», ПАП «Соколів», підприємство комунально-господарських послуг, 6 торгових закладів.

Відомі люди

Народилися

Примітки

  1. У ТЕСі помилковий наголос.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
  3. Akta grodzkie і ziemskie… — Lwów, 1870. — Т. 2. — S. 193—197. (пол.), (лат.)
  4. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie [ 2014-10-19 у Wayback Machine.]. — Lwów: Drukarnia «Zakładu narodwego im. Ossolińskych», 1862. — S. 27. (пол.)
  5. Akta grodzkie i ziemskie. — T. 12. — S. 75. — № 731.
  6. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — S. 170. Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  7. поки не відомо, якого староства
  8. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 11.
  9. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 12—15.
  10. В.Бешанов. Червоний бліцкриг
  11. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  12. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  13. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  14. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  15. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  16. Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 400.

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соколів (Чортківський район)
  • «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Sokoliv Sokoli v selo v Ukrayini u Zolotopotickij selishnij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na beregah richki Zolota selo Sokoliv Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Zolotopoticka selishna gromada Oblikova kartka Sokoliv Osnovni dani Naselennya 1800 Plosha 29 74 km Gustota naselennya 60 52 osib km Poshtovij indeks 48444 Telefonnij kod 380 3544 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 56 02 pn sh 25 20 42 sh d 48 93389 pn sh 25 34500 sh d 48 93389 25 34500 Koordinati 48 56 02 pn sh 25 20 42 sh d 48 93389 pn sh 25 34500 sh d 48 93389 25 34500 Serednya visota nad rivnem morya 362 m Vidstan do rajonnogo centru 16 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Buchach Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 16 km Misceva vlada Adresa radi 48461 Ternopilska obl Chortkivskij r n smt Zolotij Potik vul Danila Galickogo bud 124 Karta Sokoliv Sokoliv Mapa Sokoliv u Vikishovishi Do 2015 bulo centrom silradi Vid veresnya 2015 roku vvijshlo u sklad Zolotopotickoyi selishnoyi gromadi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Zolotopotickoyi selishnoyi gromadi Naselennya 1890 osib 2007 Poblizu sela ye pam yatka prirodi Sokolivskij dub GeografiyaSelo roztashovane u zahidnij chastini Podilskogo plato na pivdni Buchackogo rajonu Cherez Sokoliv prohodit misceva avtodoroga Buchach Zolotij Potik chastina kolishnogo shlyahu na Kolomiyu Gorodenku Snyatin Pohodzhennya nazviNazva pohodit vid nazvi ptahiv sho v davni chasi vodilisya v navkolishnih lisah i gayah Chastina mislivciv u davni chasi polyuvala z dopomogoyu priruchenih sokoliv Takih mislivciv nazivali sokolnikami Odnim z riznovidiv sokoliv ye krechet Donini zbereglasya nazva lisu sinozhati i polya Krechetiv dzherelo IstoriyaV okolicyah Sokolova ta Skomorohiv viyavleno reshtki 2 piznopaleolitichnih poselen 15 tis rokiv tomu Persha vidoma pisemna zgadka blizko 3 lyutogo 1436 roku selo nazvane v gramoti Teodorika Buchackogo Yazloveckogo yakoyu vidilyalis koshti ta majno dlya utrimannya kostelu sv Mariyi Magdaleni v Yazlovci Nastupna pisemna zgadka 21 grudnya 1439 roku u protokolah galickogo sudu U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya pip otzhe uzhe todi bula cerkva i 4 lani blizko 100 ga obroblyuvanoyi zemli Selo bulo korolivshinoyu 1527 roku starostoyu buv shlyahtich polyak Yakub Potockij Sejmi 1544 abo 1545 abo 1547 rokiv Yakub Potockij stav vlasnikom sela Po jogo smerti vlasnikom stav sin strazhnik koronnij Mikolaj Potockij Poselennya plemen sokoli bulo rozmishene blizko 7 km pivnichnishe vid sela Nedaleko sokoliv prozhivali plemena zubriv i porohiv Za perekazami starozhiliv u todishnomu poseleni sokoliv nalichuvalosya do 60 dvoriv Iz perekaziv vidomo sho na pochatku XVII st nedaleko vid poselennya vidbuvsya bij mizh tatarami ta zagonom kozakiv Bitva zavershilasya peremogoyu kozakiv a te misce i do sogodni nosit nazvu Tatarske Pislya strashnogo poboyisha ucilili kilka gospodarstv a lyudi yaki zalishilisya zhivimi podalisya na pivden vzdovzh nevelikoyi richki Potik sho brala pochatok iz dzherel na poli Tatarske i pochali oselyatis u lisi Pershoyu zabudovoyu bula Mostov yakova a vid neyi pishla i nazva vulici Tam buv postavlenij Pam yatnij Hrest yakij prostoyav do 1950 roku U 1725 roci na Mostov yakovij vulici narahovuvalosya 16 dvoriv Silami cih zhiteliv bula zbudovana derev yana cerkva iz dzviniceyu ostannyu rozibrano i spaleno a dzvoni pid chas Drugoyi svitovoyi vijni gitlerivci zabrali dlya pereplavlennya Cerkva diyala do 1963 r a potim z metoyu znishennya duhovnosti i yak pam yatku starovini yiyi perevezli v ekspoziciyu Shevchenkivskogo Gayu mista Lvova U seli do 1914 r narahovuvalosya 263 dvori Na toj chas tut prozhivalo 1 345 greko katolikiv 196 rimo katolikiv 24 yevreyi Isnuvala odnoklasna shkola Vijtom sela do Pershoyi svitovoyi vijni buv Skripeckij Mikola v roki vijni Dubchak Gavrilo a potim do 1920 roku Dubchak Mihajlo Vidomo sho v ti chasi diyali Choloviche ta Zhinoche bratstvo svichkovi Starshim bratom pri cerkvi buv Ivan Kovban Cerkva mala todi u vlasnosti 73 morgiv pori i 13 morgiv lisu Duhovnim pastirem za Avstro Ugorshini buv o Yakiv Zatkali Vin pracyuvav tut z 1898 r po 1945 r Pislya jogo smerti na jogo mogili lyudi zbuduvali derev yanu kaplicyu Na zhal vona ne zbereglasya oskilki madyari yiyi v 1944 roci znishili Povit sud podatkovij sud ta zaliznichna stanciya znahodilis u Buchachi a poshta bula v Zolotomu Potoci Zavdyachuyuchi pam yati starozhiliv doviduyemos sho na teritoriyi teperishnoyi fabriki Berizka buv velikij panskij dvir filvarok Vlasnikom jogo buv pan Lyubineckij Na podvir yi stoyalo dvi stajni dvi stodoli bula kancelyariya Bilya richki Potik vidnivsya mlin a kolo nogo velikij stav Mav pan i vlasnu cegelnyu Yak i v kozhnomu seli bula korchma Torgivleyu u seli zajmalisya yevreyi Najbilshe odnoselchani pam yatayut Simu Elya Moshka U selyan voni skupovuvali zbizhzhya yajcya a prodavali mahorku gorilku tosho Uvecheri 17 veresnya 1939 roku 4 j kavalerijskij korpus pid komanduvannyam komdiva D M Ryabisheva 32 a i 34 a kavdiviziyi 26 a tankova brigada zajnyav selo PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 610189 roztashovana u primishenni shkoli Rezultati zareyestrovano 1307 viborciv yavka 72 99 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 44 01 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 11 66 za Yevropejsku Solidarnist i Radikalnu partiyu Olega Lyashka po 11 03 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Mikola Lyushnyak samovisuvannya 34 50 za Igorya Sopelya Sluga narodu 27 83 za Romana Vasilickogo Ob yednannya Samopomich 13 44 Naselennyanacionalnist 1842 1880 1900 1912 1939 ukrayinci 115 1 129 82 0 1 299 80 0 1 477 87 0 1 580 76 0 polyaki 213 15 4 296 18 0 196 22 6 490 23 5 yevreyi 36 2 6 32 2 0 24 1 4 10 0 5 Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1813 osib z yakih 800 cholovikiv ta 1013 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 1791 osoba 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Pam yatkiPam yatnik Tarasovi Shevchenku cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1846 cerkva Svyatogo Mikolaya 1993 murovana UGKC 3 kaplichki pam yatniki Lesi Ukrayinci Tarasovi Shevchenku 2000 nasipano simvolichnu mogilu poleglim za viru Hristovu ta volyu narodu 1996 pam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini kin XIX st voyinam odnoselcyam zagiblim u nimecko radyanskij vijni 1965 Socialna sferaDivochij vokalnij ansambl sela Sokolova na paradi vertepiv u Ternopoli 15 01 2017 Pracyuyut ZOSh 1 3 stupeniv klub biblioteka FAP viddilennya zv yazku dilnicya veterinarnoyi medicini ZAT Berizka PAP Sokoliv pidpriyemstvo komunalno gospodarskih poslug 6 torgovih zakladiv Vidomi lyudiNarodilisya vchenij gromadskij diyach Antin Korol gromadskij diyach mecenat Vasil Pankevich likar gromadskij diyach P Timoshuk gromadsko politichnij diyach zhurnalist Vasil FedoronchukPrimitkiU TESi pomilkovij nagolos Kabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti www kmu gov ua ua Procitovano 22 zhovtnya 2021 Akta grodzkie i ziemskie Lwow 1870 T 2 S 193 197 pol lat Baracz S Pamiatki jazlowieckie 2014 10 19 u Wayback Machine Lwow Drukarnia Zakladu narodwego im Ossolinskych 1862 S 27 pol Akta grodzkie i ziemskie T 12 S 75 731 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona S 170 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s poki ne vidomo yakogo starostva Skrzypecki T N Potok Zloty S 11 Skrzypecki T N Potok Zloty S 12 15 V Beshanov Chervonij blickrig Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Shipilyavij S Peredovi gromadyani i viznachni postati Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 400 LiteraturaBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Grigorishin V Sokoliv Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 652 653 ISBN 978 966 457 228 3 Grigorishin G Selo Sokoliv Minuvshina i sogodennya Ternopil 1998 140 s Grigorishin G Grigorishin O Duhovno patriotichna spadshina Sokolova Ternopil Lileya 2003 140 s Istoriya mist i sil URSR Ternopilska obl K 1973 640 s Koval A Znajomi neznajomci Pohodzhennya nazv poselen Ukrayini Naukovo pop vidannya K Libid 2001 304 s Mackevich V Uniyat V Sokoliv Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 307 308 ISBN 978 966 528 279 2 Skrzypecki T H Potok Zloty na tle historii polskich kresow poludniowo wschodnich Opole Solpress 2010 256 s ISBN 978 83 927244 4 5 pol Sokolow 4 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 32 pol S 32 33 pol PosilannyaPortal Ternopilshina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sokoliv Chortkivskij rajon Zhniborodi Buchachchina Ternopillya

Дата публікації:
Топ