Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соки́ринський архітекту́рно-па́рковий ко́мплекс — палацово-парковий комплекс в Україні. Розташований у селі Сокиринці Срібнянського району Чернігівської області.
 Садиба Галаганів | |
| 50°41′50″ пн. ш. 32°45′52″ сх. д. / 50.69734000002777208° пн. ш. 32.76467300002777705° сх. д.Координати: 50°41′50″ пн. ш. 32°45′52″ сх. д. / 50.69734000002777208° пн. ш. 32.76467300002777705° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаЧернігівська область, Срібнянський район, с. Сокиринці, вул. Садова, 16 |
| Площа | 427 га |
| Засновано | початок XIX століття |
| Оператор | Сокиринський професійний аграрний ліцей |
| Статус: | пам'ятка архітектури національного значення України |
 | |
  Сокиринський архітектурно-парковий комплекс (Україна) | |
 Сокиринський архітектурно-парковий комплекс у Вікісховищі | |
Історія створення
У 1823—1829 роках поміщик спорудив у Сокиринцях за проєктом архітектора Павла Дубровського величний мурований палац на 60 кімнат у стилі ампір з високим декоративним куполом. Водночас садівник-австрієць Бістерфельд заклав навколо палацу великий ландшафтний парк з альтанками, церквою і каплицею, греблею і двома мостами. У палаці була велика мистецька галерея (вона стала основою для заснування Чернігівського художнього музею), унікальна коштовна колекція посуду і зброї. Тут діяв кріпацький театр і хор. Через це Сокиринці колись називали «українським Парнасом». Тут свого часу побувало чимало видатних людей. Відомо, що у Павла Галагана в Сокиринцях гостювали Пантелеймон Куліш, Михайло Костомаров та Тарас Шевченко.
Палац
Палац мурований, двоповерховий, прямокутний у плані, з великим декоративним куполом у центрі. Головний фасад прикрашено восьмиколонним портиком іонічного ордера, поставленим на аркаду. Парковий фасад має шестиколонний портик, від якого на рівні парадних кімнат 2-го поверху відходить пандус, який розширюється до низу й плавно сполучається з парком. Обабіч наприкінці XIX століття встановлено дві мармурові копії античних скульптур та декоративні вази.
У будинку налічувалося 60 кімнат, які були сполучені між собою здебільшого за анфіладною системою.
Критими переходами палац поєднується з двоповерховими флігелями (загальна довжина палацу 105 м). Головний фасад орієнтовано у північно-східному напрямі, у бік парадного в'їзду, до якого веде широка алея завдовжки 400 м.
Палац, ворота з огорожею, алея із службовими флігелями обабіч неї утворюють парадну частину садиби. На півночі були господарські двори з приміщеннями для худоби, стайнею, сараями. У східному напрямі від палацу до села вела пряма алея, на якій були розташовані дві церкви та дзвіниця, котрі не збереглися до нашого часу. У парку є оранжерея — єдиний на Лівобережжі комплекс споруд цього типу, що зберігся, альтанка, місток.
1920 року в палаці розмістилась агрономічна школа, пізніше — Сокиринський сільськогосподарський технікум та СПТУ № 36. Тепер — Сокиринський професійний аграрний ліцей.
Парк
Сокиринський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (з 1972). Частина палацово-паркового комплексу.
Основою парку був ліс з віковими деревами. Нині до складу паркової рослинності входить близько 40 видів. Первісне планування створене у 1823—1825 роках садівником І. Є. Бістерфельдом за участю архітектора П. А. Дубровського. У 1826—1831 роках роботами керував Редель, з 1834 року — К. Христіані, наприкінці XIX — початку XX століття — К. Ф. Яничек. Площа природоохоронної території — 40 га.
Рослинність — дуб, береза, берест, липа, тополя біла, граб, клен гостролистий, модрина, ялина, сосна звичайна і чорна, каштан. З чагарників найбільше таволги. Збереглися сторічні платан, три одиниці східного буку. Шевченківський явір — найстаріше дерево парку/
Ландшафт доповнювали паркові споруди: дві альтанки (одна з них — ротонда; 1829, збереглася), церква із дзвіницею, каплиця (не збереглися), колодязь, гребля, містки (Красний та Готичний), скульптури. Головна алея, центральна галявина з мережею паркових доріг забезпечують зв'язок палацу з усіма ділянками території. На брівці насипної тераси, схили якої спадають до ставка, побудована кругла ротонда. Вона складається з восьми колон, їх покриває фриз і купол. До них ведуть 12 сходинок, обрамлених ступінчастими пілонами. У готичному стилі побудований місток через яр. Три стрімкі арки, з триярусними баштами, прикрашені тоненькими колонами і поясом зубців.
Композиційними складовими парку є ставок, викопаний по течії річки Утки, «Свята долина» — видовжена галявина з крутими схилами, порослими щільною деревною рослинністю.
Тепер територія парку частково забудована другорядними спорудами, окремі паркові дільниці засаджені регулярними лісомеліоративними насадженнями, що порушує структуру та об'ємно-просторову композицію парку.
Див. також
Музей Остапа Вересая
2011
На знак великої народної любові до славного земляка у 1959 році до 150-річчя з дня народження кобзаря створено історико-етнографічну кімнату-музей. За роки роботи пошуковцями, що працювали при кімнаті-музеї, зібрано багато цікавих матеріалів, експонатів з життя як села Сокиринці, так і Остапа Вересая. Ці матеріали поповнили фонди, що дало змогу перереєструвати з часом кімнату-музей в історико-етнографічний музей при закладі освіти.
Експозиції музею знайомлять відвідувачів з різними періодами життя краю:
- знаряддя праці: прядка, гребінь, начиння, наконечники з металу для лопати, рало, ціп та інші;
- зразки національного одягу;
- фрагмент інтер'єру хати, як колиски української культури;
- матеріали історії дружби М. В. Лисенка і О. М. Вересая та поїздки кобзаря до Петербургу з концертом;
- фоторепродукції робіт російського художника Л. М. Жемчужникова, який перебував у Сокиринцях 1852—1856 роках, із зображенням О. М. Вересая;
- матеріал про сьогодення.
У 1971 році скульптор , уродженець села Сокиринці, за графічним малюнком Лева Жемчужникова створив скульптуру Остапа Вересая, яка потім лягла в основу пам'ятника (висота 3,4 м), встановленого на території Сокиринського парку.
На базі музею проводять масові заходи, зустрічі, зльоти, конференції, тематичні вечори, тощо.
 |  |  |  | ||||
| Палац | Палац | Готичний місток | Парк |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сокиринський архітектурно-парковий комплекс |
Примітки
- Чудовий палац у Сокиринцях: хто його побудував і до чого тут родове прокляття?. chernigiv-future.com.ua (укр.). Процитовано 1 червня 2021.
- Прилуччина, 2007.
Джерела
- Шкоропад Д. О., Савон О. А. Сокиринський палац // Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 438—439.
Посилання
- Сайт Сокиринського професійного аграрного ліцею[недоступне посилання з липня 2019]
- Поштовий вісник
- Гассанова Н. Палац у Сокиринцях / Н. Гассанова // Народна творчість та етнографія. — 1994. — № 2-3. — С. 64—70.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soki rinskij arhitektu rno pa rkovij ko mpleks palacovo parkovij kompleks v Ukrayini Roztashovanij u seli Sokirinci Sribnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Sokirinskij arhitekturno parkovij kompleksSadiba GalaganivSadiba Galaganiv50 41 50 pn sh 32 45 52 sh d 50 69734000002777208 pn sh 32 76467300002777705 sh d 50 69734000002777208 32 76467300002777705 Koordinati 50 41 50 pn sh 32 45 52 sh d 50 69734000002777208 pn sh 32 76467300002777705 sh d 50 69734000002777208 32 76467300002777705Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Chernigivska oblast Sribnyanskij rajon s Sokirinci vul Sadova 16Plosha427 gaZasnovanopochatok XIX stolittyaOperatorSokirinskij profesijnij agrarnij licejStatus pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Ukrayinishema arhitekturno parkovogo kompleksuSokirinskij arhitekturno parkovij kompleks Ukrayina Sokirinskij arhitekturno parkovij kompleks u VikishovishiIstoriya stvorennyaBudinok u mayetku grafa Lamzdorfa Galagana pochatok XX st U 1823 1829 rokah pomishik sporudiv u Sokirincyah za proyektom arhitektora Pavla Dubrovskogo velichnij murovanij palac na 60 kimnat u stili ampir z visokim dekorativnim kupolom Vodnochas sadivnik avstriyec Bisterfeld zaklav navkolo palacu velikij landshaftnij park z altankami cerkvoyu i kapliceyu grebleyu i dvoma mostami U palaci bula velika mistecka galereya vona stala osnovoyu dlya zasnuvannya Chernigivskogo hudozhnogo muzeyu unikalna koshtovna kolekciya posudu i zbroyi Tut diyav kripackij teatr i hor Cherez ce Sokirinci kolis nazivali ukrayinskim Parnasom Tut svogo chasu pobuvalo chimalo vidatnih lyudej Vidomo sho u Pavla Galagana v Sokirincyah gostyuvali Pantelejmon Kulish Mihajlo Kostomarov ta Taras Shevchenko PalacPalac murovanij dvopoverhovij pryamokutnij u plani z velikim dekorativnim kupolom u centri Golovnij fasad prikrasheno vosmikolonnim portikom ionichnogo ordera postavlenim na arkadu Parkovij fasad maye shestikolonnij portik vid yakogo na rivni paradnih kimnat 2 go poverhu vidhodit pandus yakij rozshiryuyetsya do nizu j plavno spoluchayetsya z parkom Obabich naprikinci XIX stolittya vstanovleno dvi marmurovi kopiyi antichnih skulptur ta dekorativni vazi U budinku nalichuvalosya 60 kimnat yaki buli spolucheni mizh soboyu zdebilshogo za anfiladnoyu sistemoyu Kritimi perehodami palac poyednuyetsya z dvopoverhovimi fligelyami zagalna dovzhina palacu 105 m Golovnij fasad oriyentovano u pivnichno shidnomu napryami u bik paradnogo v yizdu do yakogo vede shiroka aleya zavdovzhki 400 m Palac vorota z ogorozheyu aleya iz sluzhbovimi fligelyami obabich neyi utvoryuyut paradnu chastinu sadibi Na pivnochi buli gospodarski dvori z primishennyami dlya hudobi stajneyu sarayami U shidnomu napryami vid palacu do sela vela pryama aleya na yakij buli roztashovani dvi cerkvi ta dzvinicya kotri ne zbereglisya do nashogo chasu U parku ye oranzhereya yedinij na Livoberezhzhi kompleks sporud cogo tipu sho zberigsya altanka mistok 1920 roku v palaci rozmistilas agronomichna shkola piznishe Sokirinskij silskogospodarskij tehnikum ta SPTU 36 Teper Sokirinskij profesijnij agrarnij licej Parkvhid do parku Sokirinskij park park pam yatka sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya z 1972 Chastina palacovo parkovogo kompleksu Osnovoyu parku buv lis z vikovimi derevami Nini do skladu parkovoyi roslinnosti vhodit blizko 40 vidiv Pervisne planuvannya stvorene u 1823 1825 rokah sadivnikom I Ye Bisterfeldom za uchastyu arhitektora P A Dubrovskogo U 1826 1831 rokah robotami keruvav Redel z 1834 roku K Hristiani naprikinci XIX pochatku XX stolittya K F Yanichek Plosha prirodoohoronnoyi teritoriyi 40 ga Roslinnist dub bereza berest lipa topolya bila grab klen gostrolistij modrina yalina sosna zvichajna i chorna kashtan Z chagarnikiv najbilshe tavolgi Zbereglisya storichni platan tri odinici shidnogo buku Shevchenkivskij yavir najstarishe derevo parku Landshaft dopovnyuvali parkovi sporudi dvi altanki odna z nih rotonda 1829 zbereglasya cerkva iz dzviniceyu kaplicya ne zbereglisya kolodyaz greblya mistki Krasnij ta Gotichnij skulpturi Golovna aleya centralna galyavina z merezheyu parkovih dorig zabezpechuyut zv yazok palacu z usima dilyankami teritoriyi Na brivci nasipnoyi terasi shili yakoyi spadayut do stavka pobudovana krugla rotonda Vona skladayetsya z vosmi kolon yih pokrivaye friz i kupol Do nih vedut 12 shodinok obramlenih stupinchastimi pilonami U gotichnomu stili pobudovanij mistok cherez yar Tri strimki arki z triyarusnimi bashtami prikrasheni tonenkimi kolonami i poyasom zubciv Kompozicijnimi skladovimi parku ye stavok vikopanij po techiyi richki Utki Svyata dolina vidovzhena galyavina z krutimi shilami poroslimi shilnoyu derevnoyu roslinnistyu Teper teritoriya parku chastkovo zabudovana drugoryadnimi sporudami okremi parkovi dilnici zasadzheni regulyarnimi lisomeliorativnimi nasadzhennyami sho porushuye strukturu ta ob yemno prostorovu kompoziciyu parku Div takozh Unikalne derevo ekzotMuzej Ostapa VeresayaPam yatnik Ostapu Veresayu 2011 Na znak velikoyi narodnoyi lyubovi do slavnogo zemlyaka u 1959 roci do 150 richchya z dnya narodzhennya kobzarya stvoreno istoriko etnografichnu kimnatu muzej Za roki roboti poshukovcyami sho pracyuvali pri kimnati muzeyi zibrano bagato cikavih materialiv eksponativ z zhittya yak sela Sokirinci tak i Ostapa Veresaya Ci materiali popovnili fondi sho dalo zmogu perereyestruvati z chasom kimnatu muzej v istoriko etnografichnij muzej pri zakladi osviti Ekspoziciyi muzeyu znajomlyat vidviduvachiv z riznimi periodami zhittya krayu znaryaddya praci pryadka grebin nachinnya nakonechniki z metalu dlya lopati ralo cip ta inshi zrazki nacionalnogo odyagu fragment inter yeru hati yak koliski ukrayinskoyi kulturi materiali istoriyi druzhbi M V Lisenka i O M Veresaya ta poyizdki kobzarya do Peterburgu z koncertom fotoreprodukciyi robit rosijskogo hudozhnika L M Zhemchuzhnikova yakij perebuvav u Sokirincyah 1852 1856 rokah iz zobrazhennyam O M Veresaya material pro sogodennya U 1971 roci skulptor urodzhenec sela Sokirinci za grafichnim malyunkom Leva Zhemchuzhnikova stvoriv skulpturu Ostapa Veresaya yaka potim lyagla v osnovu pam yatnika visota 3 4 m vstanovlenogo na teritoriyi Sokirinskogo parku Na bazi muzeyu provodyat masovi zahodi zustrichi zloti konferenciyi tematichni vechori tosho Palac Palac Gotichnij mistok ParkVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sokirinskij arhitekturno parkovij kompleksPrimitkiChudovij palac u Sokirincyah hto jogo pobuduvav i do chogo tut rodove proklyattya chernigiv future com ua ukr Procitovano 1 chervnya 2021 Priluchchina 2007 DzherelaShkoropad D O Savon O A Sokirinskij palac Priluchchina Enciklopedichnij dovidnik Za red G F Gajdaya Nizhin TOV Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2007 S 438 439 PosilannyaSajt Sokirinskogo profesijnogo agrarnogo liceyu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Poshtovij visnik Gassanova N Palac u Sokirincyah N Gassanova Narodna tvorchist ta etnografiya 1994 2 3 S 64 70