Дубровський Павло Андрійович

Дубро́вський Павло́ Андрі́йович (рос. Дубро́вский Па́вел Андре́евич; 1783(1783) — після 1837) — український архітектор російського походження.

Дубровський Павло Андрійович
рос. Дубровский Павел Андреевич
Народження	1783(1783) Москва (?)
Смерть	після 1837 Тула (?)
Країна (підданство)	Російська імперія
Підданство	Російська імперія
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Москва, Київ, Миколаїв, Херсон, Тула
Архітектурний стиль	ампір

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дубровський.

Головний архітектор Києва в 1829–1833 роках.

Біографія

Народився 1783 року. Про місце народження та ранні роки життя архітектора відомостей не збереглося, можливо, родом із Москви. Лише відомо, що він навчався у Виховному будинку.

Вже з 1806 року працював помічником архітектора в Москві.

Впродовж 1808–1817 роках працював на Чернігівщині помічником губернського архітектора.

1817 року повернувся до Москви, де також працював помічником архітектора у військово-будівельній бригаді.

1822 року він знову приїздить на Україну для роботи помічником головного архітектора Чорноморського флоту, будує в Миколаєві, Херсоні, Севастополі.

1824 року на зпрошення переїхав у Сокиринці, спроектував та збудував (палацово-парковий ансамбль).

1829 року, після виходу на пенсію Андрія Меленського, стає головним міським архітектором Києва.

1833 року звільняється з посади, переїздить у Тулу на посаду губернського архітектора.

Доля після 1837 року наразі невідома.

Роботи Києві

• Виконав фіксаційний план Києва (1830, співавтори Л. Станзані, І. Богданов, І. Шмегельський).

Крім річних доручень щодо будування наплавного мосту через Дніпро, догляду і щорічних ремонтів громадських споруд, керував будівництвом Десятинної церкви (за проектом (Василя Стасова)), займався питаннями розпланування нового району неподалік від річки Либідь для відселення мешканців Печерська, де почала будуватись нова фортеця.

• Надбудова крамниць Гостиного двору на Подолі.
• Спорудження лікарні на території Кирилівського монастиря.
• Вартівня біля Печерських воріт (не збереглася).
• Будинок для мір і ваг.
• Будинок аптекаря Г. Ейсмана на вул. Князів Острозьких, 50 (1831, не зберігся).
• Двоповерховий житловий будинок К. Доливо-Блотницького на розі вулиць Костянтинівської, 9 і Хорива, 6 (1832, пізніше дворянське повітове училище).
• Причт церкви Миколи Доброго на вул. Боричів Тік, 20/4 (1832).
• Будинок на вул. Спаській, 10 (1832 p.).

Комплекс у Сокиринцях

• Палац (1824–1829),
• Службові флігелі (1825–1831),
• Стайня (1830-ті),
• Огорожа і в'їзна брама (1825–1831),
• Альтанка (1829),
• Оранжерея (1830-ті),
• Готичний місток у парку (1830-ті).

Інші роботи

• Садиба Петра Галагана в Дігтярах (1825–1832),
• Окружна лікарня в Бєлеві,
• Муровані крамниці в Каширі,
• Полковий лазарет у Богородицьку тощо.

Джерела

• Дубровський Павло Андрійович [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]