Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єно́т уссурі́йський, або єнотоподі́бний соба́ка (Nyctereutes procyonoides; яп. 狸, タヌキ, МФА: [tanukʲi̥]) — вид ссавців родини псових, що походить зі Східної Азії. У Європі є інвазійним видом, який було штучно завезено Радянським Союзом як мисливську тварину у першій половині 20 сторіччя. В Європейському Союзі включено до офіційного переліку інвазивних видів.
| Єнот уссурійський | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Триба: | Лисиці (Vulpini) |
| Рід: | Єнот (Nyctereutes) |
| Вид: | Єнот уссурійський (N. procyonoides) |
| Біноміальна назва | |
| Nyctereutes procyonoides (Gray, 1834) | |
 | |
| Ареал: синім — аборигенне поширення червоним – інтродукція | |
Оскільки вид належить до родини псових (собачих), в науковій літературі його традиційно називають єнотоподібним або єнотовидним собакою, тоді як назву «єнот» стосовно цієї тварини почали застосовувати в українській мові нещодавно, як запозичення з мисливського жаргону та деяких інших мов.
Згідно зі списком назв ссавців України, затвердженому Комісією з зоологічної термінології Інституту зоології НАН України, коректною українською назвою для цієї тварини є єнотоподібний собака.
Не слід плутати з ракуном, якого також називають «єнот».
| Філогенетичне древо псових | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Назви
- Єнот уссурійський
- Танукі (японська назва)
- Єнотоподібний або єнотовидний собака
Назва «єнот» використовується для цього виду в кількох мовах: у польській (Jenot), румунській (Enot), удмуртській (Енот), німецькій (Enok). З японської, фінської та естонської мов електронні перекладачі перекладають назву виду як «єнот» також. У Франції вид називають псячою віверою — фр. chien viverrin. У багатьох мовах для позначення виду використано назву, що є похідною від англійської «racoon-dog» — ракуновий пес, яка згодом трансформувалася в «єнотовий пес», або «єнотовидну собаку», або «єнотоподібного собаку». Це сталося у багатьох мовах, зокрема, й у статтях українських науковців (напр., [2] [ 29 січня 2012 у Wayback Machine.] [3] [ 29 січня 2012 у Wayback Machine.]).
Дослівний переклад з латини видової назви «procyonoides» означає «подібний (-oides) до роду Procyon», причому в початковому описі Джона Едварда Грея 1834 року ця тварина була віднесена до роду Canis, тобто собака або пес (але згодом була виділена в окремий рід Nyctereutes, що дослівно перекладається «нічний мандрівник»). Відповідно назви «єнотоподібний собака» і «єнотовидний собака» ґрунтувалися на дослівному перекладі оригінальної латинської назви першовідкривача цього виду і переконанні, що «єнот» — це українська назва роду Procyon. Якщо ж вважати для роду Procyon більш коректною запозичену з мови повхатан назву «ракун», що нещодавно почала застосовуватися в українській мові, дослівний переклад видової назви «procyonoides» був би «ракуноподібний».
-
![image]()
Пара єнотів у зоопарку -
![image]()
Єнот з бакенбардами -
![image]()
Молодий єнот -
![image]()
Єнот на дереві
Морфологія
Зовнішнім виглядом нагадує Cerdocyon thous. Довжина голови й тіла від 500 до 680 мм, довжина хвоста від 130 до 250 мм. Вага 4—6 кг, але перед сплячкою 6—10 кг. Взимку шерсть довга і густа з щільним підшерстям і грубими покривними волосками до 120 мм у довжину. Забарвлення хутра земно-коричневе або буро-сіре з чорними покривними волосками. Хвіст темніший, ніж тулуб. Літнє хутро яскравіше, червонувато-солом'яного кольору.
Поширення і підвиди
Єнот поширений на сході Азії. Протягом 1950-х років цей вид було інтродуковано в Україні, низці районів Росії, Польщі та інших країн, завдяки чому сформувалися нові чисельні популяції за межами природного ареалу єнотів.
Станом на 2021 рік, єнотоподібного собаку почали помічати у зоні відчуження ЧАЕС, вважається, що єнотоподібний собака зайняв у харчуванні подібну до свого пращура нішу, яка була у дольодовиковому періоді.
Всі відомі на сьогодні підвиди описані з районів природного поширення єнотів — Японії, Кореї, Китаю, Далекого Сходу Росії:
- N. p. koreensis — єнот корейський (Mori, 1922). Поширений у Кореї.
- N. p. orestes — єнот китайський (Thomas, 1923). Поширений у Юньнані, КНР.
- N. p. procyonoides — єнот звичайний (Temminck, 1838). Поширений в Уссурійському краї та інших районах Східної Азії (типова форма виду).
- N. p. ussuriensis — єнот уссурійський (Matschie, 1907). Поширений у Сибіру, Росія.
- N. p. viverrinus — єнот японський (Temminck, 1838). Поширений на островах Садо, Кюсю, Сікоку, Хонсю, Японія — цей підвид було виокремлено у вид на основі молекулярних і морфологічних відмінностей.
Екологічні особливості
Для єнота уссурійського характерна зимова сплячка. В зимовий час єноти припиняють будь-яку наземну активність, не виходять зі сховків і сплять. Пробуджуються в березні — квітні. Літня активність триває до жовтня або листопада.
Єноти всеїдні. Вони шукають на поживу як рослин, так і тварин.
Є дві особливості характерні для проживання єнотів: 1) вони часто знаходяться поруч з водою, 2) протягом осені вони більш-менш залежні від фруктів і ягід, що впливає на їхній вибір оселищ. У Японії, середовище проживання включає листяні ліси, широколистяні вічнозелені ліси, мішані ліси, сільськогосподарські угіддя та міські райони від прибережних до субальпійських зон. Інтродукований єнот населяє вологі ліси й береги річок і озер, особливо на початку літа. В кінці літа і восени населяє вологі пустки, рясні на ягоди.
Відтворення
Шлюбний сезон триває з початку лютого до кінця квітня, залежно від місця розташування. Це моногамні тварини. Період вагітності триває 59-64 дні, дитинчата народжуються в квітні — травні. Зазвичай народжується 4—10 цуценят. Вага новонароджених 60—90 г, очі відкриваються за 9—10 днів, вигодовування молоком триває два місяці. Обоє з батьків, однак починають приносити їжу на 25—30 день після народження дітей. Молодь здатна до самостійного існування за 4—5 місяців, статева зрілість настає за 9—11 місяців. У неволі може жити приблизно 11 років.
Єнот в Україні
Полювання
Єнот є мисливським видом ссавців. Чисельність виду в Україні становить близько 10 тис. особин і має тенденцію до зростання . Щороку мисливці здобувають приблизно 1,2–2,4 тисяч особин. У 2007 році в мисливських угіддях України нараховано 10492 єнотів, здобуто 2375 особин.
Період полювання на єнота, як і інших хутрових звірів, щороку визначається Наказом Держкомлісу. Звичайно сезон триває з початку листопада до кінця січня. Терміни полювання щороку уточнюються і можуть змінюватися (звужуватися) на обласному рівні. Дні полювання — субота та неділя.
Статус виду
Постійний комітет Бернської конвенції, до якої приєдналася й Україна, рекомендацією №77 (1999) радить викорінювати адвентивні види, оскільки в усіх докладно проаналізованих випадках вони чинять шкоду аборигенам. У цьому списку зазначений і єнотоподібний собака.
Сказ у єнотів
Єноти часто виявляються хворими на сказ [5]. За одним з оглядів сказу у диких тварин в Україні [6] [ 29 січня 2012 у Wayback Machine.], у єнотів — найвища серед усіх хижих і всіх диких тварин частка хворих (до 40 %). Часті випадки сказу у єнотів тепер нерідко реєструють у різних регіонах України: на Житомирщині, Луганщині [8] [ 29 січня 2012 у Wayback Machine.], Полтавщині[9] [ 4 грудня 2011 у Wayback Machine.], Херсонщині[10][недоступне посилання з червня 2019] тощо. Вважається, що єнот як новий для регіону, вид без відповідних імунних особливостей, перебрав на себе роль лисиць у підтримуванні природних вогнищ сказу по всій Європі [11] [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.].
Єноти в культурі
Цей вид єнотів має свої образи в культурі, зокрема на сході свого ареалу, в Японії. В японському фольклорі часто виступає як тварина-перевертень, що вводить в оману людей. Єнот-перевертень — це чарівний єнот, що має здатність перетворюватися у різні речі й часто дурить людей.
-
![image]()
Єнот, що обернувся чайником (Кацусіка Хокусай, 1840) -
![image]()
Пам'ятник танукі в Японії -
![image]()
Єнотові шкури з Китаю на торгах у Мілані
Наприкінці XIX і протягом XX ст., особливо в період освоєння Сибіру і Далекого сходу, набули популярності хутрові вироби з єнота, зокрема теплий зимовий одяг. У статті Адигейці повідомляється, що полювання хутрових звірів набуло поширення лише в останній чверті XIX ст., коли в краї з'явилися численні скупники звірячих шкурок і хутра. Здобували єнотів, колонків, видр і особливо соболів переважно за допомогою різноманітних пасток. Зараз єнотові шкури («racoon fur») регулярно виставляються на торгах у європейських столицях.
У Китаї для потреб хутряної торгівлі вирощують близько 1,5 млн єнотів. У Японії єноти складають 11 % від усіх тварин, яких впольовують. У Росії 20 % виробництва хутра забезпечується шляхом розведення і полювання на єнотів.
«Фінський єнот» (Finnraccoon) — це штучно вирощувана порода єнота уссурійського, з якою провели велику селекційну роботу з поліпшення якості хутра. Фінський єнот приблизно такого ж розміру, як лисиця, і виглядає як помісь лисиці та єнота. Тільки хутро єнота з фінських звіроферм дозволено називати Finnraccoon. Хутро всіх інших тварин цього виду називається або хутром «єнотового пса», або «Танукі». Основним, і мабуть єдиним, постачальником хутра фінського єнота на світовому ринку є всесвітньо відома фірма SAGA FURS. Селекційна робота з вирощування фінського єнота проводиться за жорстким стандартом якості SAGA FURS, при її проведенні використовується унікальна сортувальна система, яка дозволяє отримати хутряні шкурки найвищої якості. Шкури сортуються і продаються виключно на Фінській хутровому аукціоні в Гельсінкі. Хутра марки SAGA є невіддільною частиною системи якості в індустрії моди, яка гарантує використання найякісніших сортів хутра.[12] [ 19 січня 2011 у Wayback Machine.].
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2017. Процитовано 25 лютого 2018.
- Корнєєв О. П. Визначник звірів УРСР. — Київ: Радянська школа, 1952. — 217 с.
- . Архів оригіналу за 10 липня 2013. Процитовано 9 липня 2017.
- М. А. Коробченко Зооноз сказу в диких і синантропних угрупованнях ссавців східної частини України [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.], 2007.
- І. В. Скільський, Л. І. Мелещук, М. В. Тащук Ссавці південно-східної частини Буковинського Передкарпаття [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.], 2008.
- Н. О. Стецула, А. П. Обух Таксономічна структура теріофауни національного природного парку «Сколівські бескиди»[недоступне посилання з червня 2019], 2011.
- І. Загороднюк Адвентивна теріофауна України і значення інвазій в історичних змінах фауни та угруповань [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.], 2006.
- В. А. Гриневич Україна: хроніка XX століття. Довідкове видання [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.], 1940.
- Д. П. Маковский Материалы по изучению Смоленской области. Выпуск 1. 1952.
- . youtube.com. BBC News Україна. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 22 лютого 2021.
- Kauhala K. & Saeki M. Finnish and Japanese raccoon dogs - on the road to speciation? // In: Macdonald D. W. & Sillero-Zubiri C. (ed.), Biology and Conservation of Wild Canids, Oxford University Press. — 2004. — С. 217–226.
- Kim, S. I.; Oshida, T.; Lee, H.; Min, M. S.; Kimura, J. Evolutionary and biogeographical implications of variation in skull morphology of raccoon dogs (Nyctereutes procyonoides, Mammalia: Carnivora) // Biological Journal of the Linnean Society. — 2015. — Вип. 116. — № 4. — С. 856–872. — DOI:.
- Castelló J. R. Canids of the World : Wolves, Wild Dogs, Foxes, Jackals, Coyotes, and Their Relatives. — Princeton University Press, 2018. — С. 265–267. — .
Див. також
Література
- Загороднюк І., Дикий І. Мисливська теріофауна України: видовий склад і вернакулярні назви [ 10 квітня 2016 у Wayback Machine.] // . Серія біологічна. — 2012. — Вип. 58. — С. 21-44.
- (англ.) Ronald M. Nowak Walker's Carnivores of the World [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.], 2005.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nyctereutes procyonoides |
| Проєкт Віківиди має дані за темою: Єнот уссурійський |
- Список ссавців України та суміжних країн. [ 18 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Голос єнота уссурійського. Самець. [ 3 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Nyctereutes procyonoides // The NCBI taxonomy database [ 1 вересня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Nyctereutes procyonoides // the Integrated Taxonomic Information System [ 17 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- (яп.)
- (яп.)
- (рос.) Фінський єнот (Finnraccoon) [ 19 січня 2011 у Wayback Machine.] — хутряний портал: все про хутро і хутряну моду.
- (англ.) Kauhala, K. & Saeki, M. 2008. Nyctereutes procyonoides. [ 18 листопада 2013 у Wayback Machine.] In: IUCN 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yeno t ussuri jskij abo yenotopodi bnij soba ka Nyctereutes procyonoides yap 狸 タヌキ MFA tanukʲi vid ssavciv rodini psovih sho pohodit zi Shidnoyi Aziyi U Yevropi ye invazijnim vidom yakij bulo shtuchno zavezeno Radyanskim Soyuzom yak mislivsku tvarinu u pershij polovini 20 storichchya V Yevropejskomu Soyuzi vklyucheno do oficijnogo pereliku invazivnih vidiv Yenot ussurijskij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Psovi Canidae Triba Lisici Vulpini Rid Yenot Nyctereutes Vid Yenot ussurijskij N procyonoides Binomialna nazva Nyctereutes procyonoides Gray 1834 Areal sinim aborigenne poshirennya chervonim introdukciya Oskilki vid nalezhit do rodini psovih sobachih v naukovij literaturi jogo tradicijno nazivayut yenotopodibnim abo yenotovidnim sobakoyu todi yak nazvu yenot stosovno ciyeyi tvarini pochali zastosovuvati v ukrayinskij movi neshodavno yak zapozichennya z mislivskogo zhargonu ta deyakih inshih mov Zgidno zi spiskom nazv ssavciv Ukrayini zatverdzhenomu Komisiyeyu z zoologichnoyi terminologiyi Institutu zoologiyi NAN Ukrayini korektnoyu ukrayinskoyu nazvoyu dlya ciyeyi tvarini ye yenotopodibnij sobaka Ne slid plutati z rakunom yakogo takozh nazivayut yenot Filogenetichne drevo psovih Canidae Urocyon cinereoargenteus Urocyon littoralis Vulpes Nyctereutes procyonoides Otocyon megalotis Atelocynus Cerdocyon Lycalopex Chrysocyon Speothos Canis Cuon Lycaon NazviYenot ussurijskij Tanuki yaponska nazva Yenotopodibnij abo yenotovidnij sobaka Nazva yenot vikoristovuyetsya dlya cogo vidu v kilkoh movah u polskij Jenot rumunskij Enot udmurtskij Enot nimeckij Enok Z yaponskoyi finskoyi ta estonskoyi mov elektronni perekladachi perekladayut nazvu vidu yak yenot takozh U Franciyi vid nazivayut psyachoyu viveroyu fr chien viverrin U bagatoh movah dlya poznachennya vidu vikoristano nazvu sho ye pohidnoyu vid anglijskoyi racoon dog rakunovij pes yaka zgodom transformuvalasya v yenotovij pes abo yenotovidnu sobaku abo yenotopodibnogo sobaku Ce stalosya u bagatoh movah zokrema j u stattyah ukrayinskih naukovciv napr 2 29 sichnya 2012 u Wayback Machine 3 29 sichnya 2012 u Wayback Machine Doslivnij pereklad z latini vidovoyi nazvi procyonoides oznachaye podibnij oides do rodu Procyon prichomu v pochatkovomu opisi Dzhona Edvarda Greya 1834 roku cya tvarina bula vidnesena do rodu Canis tobto sobaka abo pes ale zgodom bula vidilena v okremij rid Nyctereutes sho doslivno perekladayetsya nichnij mandrivnik Vidpovidno nazvi yenotopodibnij sobaka i yenotovidnij sobaka gruntuvalisya na doslivnomu perekladi originalnoyi latinskoyi nazvi pershovidkrivacha cogo vidu i perekonanni sho yenot ce ukrayinska nazva rodu Procyon Yaksho zh vvazhati dlya rodu Procyon bilsh korektnoyu zapozichenu z movi povhatan nazvu rakun sho neshodavno pochala zastosovuvatisya v ukrayinskij movi doslivnij pereklad vidovoyi nazvi procyonoides buv bi rakunopodibnij Para yenotiv u zooparku Yenot z bakenbardami Molodij yenot Yenot na dereviMorfologiyaZovnishnim viglyadom nagaduye Cerdocyon thous Dovzhina golovi j tila vid 500 do 680 mm dovzhina hvosta vid 130 do 250 mm Vaga 4 6 kg ale pered splyachkoyu 6 10 kg Vzimku sherst dovga i gusta z shilnim pidsherstyam i grubimi pokrivnimi voloskami do 120 mm u dovzhinu Zabarvlennya hutra zemno korichneve abo buro sire z chornimi pokrivnimi voloskami Hvist temnishij nizh tulub Litnye hutro yaskravishe chervonuvato solom yanogo koloru Poshirennya i pidvidiPoshirennya yenota sinim aborigenni populyaciyi chervonim shtuchno stvoreni shlyahom introdukciyi Yenot poshirenij na shodi Aziyi Protyagom 1950 h rokiv cej vid bulo introdukovano v Ukrayini nizci rajoniv Rosiyi Polshi ta inshih krayin zavdyaki chomu sformuvalisya novi chiselni populyaciyi za mezhami prirodnogo arealu yenotiv Stanom na 2021 rik yenotopodibnogo sobaku pochali pomichati u zoni vidchuzhennya ChAES vvazhayetsya sho yenotopodibnij sobaka zajnyav u harchuvanni podibnu do svogo prashura nishu yaka bula u dolodovikovomu periodi Vsi vidomi na sogodni pidvidi opisani z rajoniv prirodnogo poshirennya yenotiv Yaponiyi Koreyi Kitayu Dalekogo Shodu Rosiyi N p koreensis yenot korejskij Mori 1922 Poshirenij u Koreyi N p orestes yenot kitajskij Thomas 1923 Poshirenij u Yunnani KNR N p procyonoides yenot zvichajnij Temminck 1838 Poshirenij v Ussurijskomu krayi ta inshih rajonah Shidnoyi Aziyi tipova forma vidu N p ussuriensis yenot ussurijskij Matschie 1907 Poshirenij u Sibiru Rosiya N p viverrinus yenot yaponskij Temminck 1838 Poshirenij na ostrovah Sado Kyusyu Sikoku Honsyu Yaponiya cej pidvid bulo viokremleno u vid na osnovi molekulyarnih i morfologichnih vidminnostej Ekologichni osoblivostiDlya yenota ussurijskogo harakterna zimova splyachka V zimovij chas yenoti pripinyayut bud yaku nazemnu aktivnist ne vihodyat zi shovkiv i splyat Probudzhuyutsya v berezni kvitni Litnya aktivnist trivaye do zhovtnya abo listopada Yenoti vseyidni Voni shukayut na pozhivu yak roslin tak i tvarin Ye dvi osoblivosti harakterni dlya prozhivannya yenotiv 1 voni chasto znahodyatsya poruch z vodoyu 2 protyagom oseni voni bilsh mensh zalezhni vid fruktiv i yagid sho vplivaye na yihnij vibir oselish U Yaponiyi seredovishe prozhivannya vklyuchaye listyani lisi shirokolistyani vichnozeleni lisi mishani lisi silskogospodarski ugiddya ta miski rajoni vid priberezhnih do subalpijskih zon Introdukovanij yenot naselyaye vologi lisi j beregi richok i ozer osoblivo na pochatku lita V kinci lita i voseni naselyaye vologi pustki ryasni na yagodi VidtvorennyaShlyubnij sezon trivaye z pochatku lyutogo do kincya kvitnya zalezhno vid miscya roztashuvannya Ce monogamni tvarini Period vagitnosti trivaye 59 64 dni ditinchata narodzhuyutsya v kvitni travni Zazvichaj narodzhuyetsya 4 10 cucenyat Vaga novonarodzhenih 60 90 g ochi vidkrivayutsya za 9 10 dniv vigodovuvannya molokom trivaye dva misyaci Oboye z batkiv odnak pochinayut prinositi yizhu na 25 30 den pislya narodzhennya ditej Molod zdatna do samostijnogo isnuvannya za 4 5 misyaciv stateva zrilist nastaye za 9 11 misyaciv U nevoli mozhe zhiti priblizno 11 rokiv Yenot v UkrayiniYenot ussurijskij na Kinburnskij kosi Mikolayivska oblast Polyuvannya Yenot ye mislivskim vidom ssavciv Chiselnist vidu v Ukrayini stanovit blizko 10 tis osobin i maye tendenciyu do zrostannya Shoroku mislivci zdobuvayut priblizno 1 2 2 4 tisyach osobin U 2007 roci v mislivskih ugiddyah Ukrayini narahovano 10492 yenotiv zdobuto 2375 osobin Period polyuvannya na yenota yak i inshih hutrovih zviriv shoroku viznachayetsya Nakazom Derzhkomlisu Zvichajno sezon trivaye z pochatku listopada do kincya sichnya Termini polyuvannya shoroku utochnyuyutsya i mozhut zminyuvatisya zvuzhuvatisya na oblasnomu rivni Dni polyuvannya subota ta nedilya Status vidu Postijnij komitet Bernskoyi konvenciyi do yakoyi priyednalasya j Ukrayina rekomendaciyeyu 77 1999 radit vikorinyuvati adventivni vidi oskilki v usih dokladno proanalizovanih vipadkah voni chinyat shkodu aborigenam U comu spisku zaznachenij i yenotopodibnij sobaka Skaz u yenotiv Yenoti chasto viyavlyayutsya hvorimi na skaz 5 Za odnim z oglyadiv skazu u dikih tvarin v Ukrayini 6 29 sichnya 2012 u Wayback Machine u yenotiv najvisha sered usih hizhih i vsih dikih tvarin chastka hvorih do 40 Chasti vipadki skazu u yenotiv teper neridko reyestruyut u riznih regionah Ukrayini na Zhitomirshini Luganshini 8 29 sichnya 2012 u Wayback Machine Poltavshini 9 4 grudnya 2011 u Wayback Machine Hersonshini 10 nedostupne posilannya z chervnya 2019 tosho Vvazhayetsya sho yenot yak novij dlya regionu vid bez vidpovidnih imunnih osoblivostej perebrav na sebe rol lisic u pidtrimuvanni prirodnih vognish skazu po vsij Yevropi 11 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Yenoti v kulturiCej vid yenotiv maye svoyi obrazi v kulturi zokrema na shodi svogo arealu v Yaponiyi V yaponskomu folklori chasto vistupaye yak tvarina pereverten sho vvodit v omanu lyudej Yenot pereverten ce charivnij yenot sho maye zdatnist peretvoryuvatisya u rizni rechi j chasto durit lyudej Yenot sho obernuvsya chajnikom Kacusika Hokusaj 1840 Pam yatnik tanuki v Yaponiyi Yenotovi shkuri z Kitayu na torgah u Milani Naprikinci XIX i protyagom XX st osoblivo v period osvoyennya Sibiru i Dalekogo shodu nabuli populyarnosti hutrovi virobi z yenota zokrema teplij zimovij odyag U statti Adigejci povidomlyayetsya sho polyuvannya hutrovih zviriv nabulo poshirennya lishe v ostannij chverti XIX st koli v krayi z yavilisya chislenni skupniki zviryachih shkurok i hutra Zdobuvali yenotiv kolonkiv vidr i osoblivo soboliv perevazhno za dopomogoyu riznomanitnih pastok Zaraz yenotovi shkuri racoon fur regulyarno vistavlyayutsya na torgah u yevropejskih stolicyah U Kitayi dlya potreb hutryanoyi torgivli viroshuyut blizko 1 5 mln yenotiv U Yaponiyi yenoti skladayut 11 vid usih tvarin yakih vpolovuyut U Rosiyi 20 virobnictva hutra zabezpechuyetsya shlyahom rozvedennya i polyuvannya na yenotiv Finskij yenot Finnraccoon ce shtuchno viroshuvana poroda yenota ussurijskogo z yakoyu proveli veliku selekcijnu robotu z polipshennya yakosti hutra Finskij yenot priblizno takogo zh rozmiru yak lisicya i viglyadaye yak pomis lisici ta yenota Tilki hutro yenota z finskih zviroferm dozvoleno nazivati Finnraccoon Hutro vsih inshih tvarin cogo vidu nazivayetsya abo hutrom yenotovogo psa abo Tanuki Osnovnim i mabut yedinim postachalnikom hutra finskogo yenota na svitovomu rinku ye vsesvitno vidoma firma SAGA FURS Selekcijna robota z viroshuvannya finskogo yenota provoditsya za zhorstkim standartom yakosti SAGA FURS pri yiyi provedenni vikoristovuyetsya unikalna sortuvalna sistema yaka dozvolyaye otrimati hutryani shkurki najvishoyi yakosti Shkuri sortuyutsya i prodayutsya viklyuchno na Finskij hutrovomu aukcioni v Gelsinki Hutra marki SAGA ye neviddilnoyu chastinoyu sistemi yakosti v industriyi modi yaka garantuye vikoristannya najyakisnishih sortiv hutra 12 19 sichnya 2011 u Wayback Machine Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 6 grudnya 2017 Procitovano 25 lyutogo 2018 Kornyeyev O P Viznachnik zviriv URSR Kiyiv Radyanska shkola 1952 217 s Arhiv originalu za 10 lipnya 2013 Procitovano 9 lipnya 2017 M A Korobchenko Zoonoz skazu v dikih i sinantropnih ugrupovannyah ssavciv shidnoyi chastini Ukrayini 4 travnya 2014 u Wayback Machine 2007 I V Skilskij L I Meleshuk M V Tashuk Ssavci pivdenno shidnoyi chastini Bukovinskogo Peredkarpattya 4 travnya 2014 u Wayback Machine 2008 N O Stecula A P Obuh Taksonomichna struktura teriofauni nacionalnogo prirodnogo parku Skolivski beskidi nedostupne posilannya z chervnya 2019 2011 I Zagorodnyuk Adventivna teriofauna Ukrayini i znachennya invazij v istorichnih zminah fauni ta ugrupovan 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine 2006 V A Grinevich Ukrayina hronika XX stolittya Dovidkove vidannya 4 travnya 2014 u Wayback Machine 1940 D P Makovskij Materialy po izucheniyu Smolenskoj oblasti Vypusk 1 1952 youtube com BBC News Ukrayina Arhiv originalu za 30 veresnya 2021 Procitovano 22 lyutogo 2021 Kauhala K amp Saeki M Finnish and Japanese raccoon dogs on the road to speciation In Macdonald D W amp Sillero Zubiri C ed Biology and Conservation of Wild Canids Oxford University Press 2004 S 217 226 Kim S I Oshida T Lee H Min M S Kimura J Evolutionary and biogeographical implications of variation in skull morphology of raccoon dogs Nyctereutes procyonoides Mammalia Carnivora Biological Journal of the Linnean Society 2015 Vip 116 4 S 856 872 DOI 10 1111 bij 12629 Castello J R Canids of the World Wolves Wild Dogs Foxes Jackals Coyotes and Their Relatives Princeton University Press 2018 S 265 267 ISBN 978 0 691 18372 5 Div takozhYenot Rakun zvichajnij Yenot RaketaLiteraturaZagorodnyuk I Dikij I Mislivska teriofauna Ukrayini vidovij sklad i vernakulyarni nazvi 10 kvitnya 2016 u Wayback Machine Seriya biologichna 2012 Vip 58 S 21 44 angl Ronald M Nowak Walker s Carnivores of the World 4 travnya 2014 u Wayback Machine 2005 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nyctereutes procyonoides Proyekt Vikividi maye dani za temoyu Yenot ussurijskij Spisok ssavciv Ukrayini ta sumizhnih krayin 18 sichnya 2011 u Wayback Machine Golos yenota ussurijskogo Samec 3 listopada 2015 u Wayback Machine Nyctereutes procyonoides The NCBI taxonomy database 1 veresnya 2019 u Wayback Machine angl Nyctereutes procyonoides the Integrated Taxonomic Information System 17 zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl yap yap ros Finskij yenot Finnraccoon 19 sichnya 2011 u Wayback Machine hutryanij portal vse pro hutro i hutryanu modu angl Kauhala K amp Saeki M 2008 Nyctereutes procyonoides 18 listopada 2013 u Wayback Machine In IUCN 2013