Висловлювання у Вікіцитатах Павлов Іван Петрович у Вікісховищі
Перші роки
Павлов (зліва), батько Петро Дмитрійович, мати Варвара Іванівна, брати Сергій, Дмитро, Петро, сестра Лідія. 1870-ті
Іван Петрович народився 26 (14) вересня 1849 року в Рязані. Пращури по батьківської та материнської ліній були служителями церкви. Батько Петро Дмитрович Павлов (1823—1899), мати — Варвара Іванівна (до шлюбу Успенська) (1826—1890).
Закінчивши 1864-го рязанське духовне училище, Павлов вступає до Рязанської духовної семінарії, про яку потому згадував із великим теплом. На останньому курсі семінарії він прочитав невелику книгу «» проф. І.М. Сєченова, яка перевернула усе його життя.
1870-го вступив на юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (семінаристи були обмежені у виборі університетських спеціальностей), але за 17 днів по вступові перейшов на природниче відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету (спеціалізувався у фізіології тварин у І.Ф. Ціона і Ф.В. Овсяннікова). Павлов, як послідовник Сєченова, багато займався нервовою регуляцією. Сеченову через інтриги довелося переїхати із Петербурга до Одеси, де він деякий час працював в Одеському університеті. Його кафедру в Медико-хірургічній академії зайняв І.Ф. Ціон, і Павлов перейняв від Ціона віртуозну оперативну техніку.
Дослідження
Павлов понад 10 років присвятив тому, щоб отримати фістулу (отвір) шлунково-кишкового тракту. Зробити таку операцію було надзвичайно важко, оскільки сік, що виливався із шлунка, перетравлював сам кишечник і черевну стінку. Павлов так зшивав шкіру і слизову оболонку, вставляв металеві трубки і закривав їх пробками, щоб жодних ерозій не було, і він міг отримувати чистий шлунковий сік по всій довжині шлунково-кишкового тракту — від слинної залози до товстої кишки, що він і проробив на сотнях піддослідних тварин.
За 10 років Павлов, по суті, наново створив сучасну . У 1903 році 54-річний Павлов прочитав доповідь на міжнародному фізіологічному конгресі у Мадриді. А наступного, 1904 року, Павлову було присуджено Нобелівську премію за дослідження функцій головних травних залоз (слинні, підшлункова, жовчний, печінка) — він став першим російським Нобелівським лауреатом.
Павлов, будучи прихильником організації і порядку, відразу ввійшов у конфлікт з більшовицькою владою. Він відкрито критикував хаос революції і заявляв про неможливість наукових досліджень у подібних умовах. Взимку його лабораторії бракувало навіть дров на опалення. Критикував також «теорію революції» Леніна та політику більшовицького терору; вступив у заочну дискусію з головним «ідеологом» РКПб Л. Троцьким. Павлова викликали до , його залякував сам Г. Зінов'єв, гроза Петрограду і всієї Радянської Півночі, його цькувала радянська преса, погрожуючи «забити» пана професора. У нього вдома працівники НК неодноразово проводили обшуки, конфіскували всі золоті речі і навіть його Нобелівську медаль.
У 1919—1920 роках Павлов, не маючи коштів на життя і фінансування наукових досліджень, пригрозив більшовицький владі, що він покине Радянську Росію. Загроза втрати престижного вченого подіяла на верхівку більшовиків. Ленін персонально дав категоричну вказівку своїм соратникам якомога активніше сприяти Павлову, не дати тому емігрувати. Ця вказівка Леніна діяла як «захисна грамота» навіть по смерті вождя більшовиків, та, імовірно, знайшла відображення у відомій цитаті проф. Преображенського із повісті «Собаче серце» (1925)Михайла Булгакова, який також страждав від фінансових негараздів та проблем із житлом.
... кем угодно, когда угодно, что угодно, но чтобы это была такая бумажка, при наличии которой ни Швондер, ни кто-либо другой не мог бы даже подойти к двери моей квартиры. Окончательная бумажка. Фактическая. Настоящая! Броня. Чтобы моё имя даже не упоминалось. Кончено. Я для них умер.
Павлова персонально опікав Микола Бухарін, якомога згладжуючи протиріччя та «гострі кути» між вченим та більшовицькою владою.
У день 80-річчя вченого (27 серпня 1929) Раднарком СРСР спеціальною постановою забезпечив особливо сприятливі умови роботи Павлову та Фізіологічному відділенню , яким він керував. На базі цього відділення був створений , для якого в Колтушах, під Ленінградом було побудоване наукове містечко (1929-1932). Першим директором інституту був Павлов, там він і пропрацював до своєї смерті 1936 року.
По-перше, те, що ви робите, це, зрозуміло, тільки експеримент, і він, навіть, грандіозний за відвагою <...>, але він — не здійснення цілком безперечної життєвої правди — і, як будь-який експеримент, це експеримент з на тепер невідомим кінцевим результатом. По-друге, експеримент понад усяку міру дорогий (і в цьому суть справи), зі знищенням усього культурного й усієї культурної краси життя. <...> Пощадіть же батьківщину і нас
Павлов про соціальну свободу
На початку 1924 року, проаналізувавши дві брошури Бухаріна, він прочитав кілька публічних лекцій, одна з котрих звалася «Рефлекс свободи», в яких він несамовито наскакував на політичне керівництво більшовиків, таврував «революційні ідеї» та методи досягнення більшовиками своїх цілей.
Ви в вашій роботі, — писав Павлов Бухаріну в 1931 р, — ви дуже спрощуєте людину і розраховуєте зробити її істинно суспільною, замикаючи її, наприклад, на безкінченних зборах для вислуховування одних і тих же повчань ... Революція для мене — це дійсно щось жахливе за жорстокістю та насильством, насильством навіть над наукою; бо один тільки ваш діалектичний матеріалізм за його сучасною життєвою постановкою ні на волосину не відрізняється від теології та космогонії інквізиції (пер. з рос.)
Павлов уважав, що поєднання насильства, примусу і терору з голодом, виробляє у людини рабські рефлекси, які придушують природжений інстинкт волі…
...терор та ще і в супроводі голоду ... прищеплює населенню умовний рефлекс рабської покори.
Унаслідок такої «безперечно кепської виховальної практики» нація буде забита, рабськи принижена.
По смерті Павлова перетворили на ідола радянської науки. Під гаслом «захисту павлівського спадку» у 1950 проведено т.з. «Павловську сесію» АН і АМН СРСР (організатори — К.М. Биков, ), де піддали гонінням провідних фізіологів країни. Така політика, однак, різко суперечила особистим поглядам Павлова (див., наприклад, наведені нижче його цитати).
Хронологія життя
Павлов та його майбутня дружина С.В. Карчевська (липень 1880)1875 — вступає на третій курс Медико-хірургічної академії (нині Військово-медична академія), одночасно (1876—78) працює у фізіологічній лабораторії . Закінчивши ВМА (1879), залишається завідувачем фізіологічної лабораторії при клініці С. П. Боткіна.
1890 — обраний професоромфармакології до Томського університету і майже одночасно професором фізіології Військово-медичної академії у Петербурзі, а 1896 — завідувачем кафедри фізіології, якою керував до 1924. Одночасно (з 1890) є завідувачем фізіологічної лабораторії при організованому тоді інституті експериментальної медицини.
Понад 10 років своєї праці великий фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення; засновник однієї з найбільших у світі фізіологічних шкіл, почесний член 130 академій, університетів та наукових товариств, «старійшина фізіологів світу», академік Іван Петрович Павлов присвятив розробці фістульної методики.
Зробити таку операцію було надзвичайно важко, оскільки шлунковий сік перетравлював стінку шлунка, а також черевну стінку. Павлову вдалося так зшивати шкіру і слизову оболонку, вставляти металеві трубки і закривати їх пробками, щоб жодних ерозій не було і можна було отримувати травні соки по всій довжині травного тракту — від слинної залози до товстої кишки. Це було пророблено академіком та його співробітниками на сотнях піддослідних тварин. Також проводилися досліди за створеною Павловим методикою уявної годівлі (езофаготомії) і уявної дефекації. Удосконалена Павловська методика ізольованого шлуночка дозволила вперше встановити та описати фази виділення шлункового соку. Завдяки цьому Павлов зробив низку відкриттів у галузі вивчення травних рефлексів. Отже, Іван Павлов, по суті, наново створив сучасну фізіологію травлення. У 1903 році 54-річний Павлов прочитав доповідь на Міжнародному фізіологічному конгресі у Мадриді. А наступного, 1904 року, йому присудили Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини «на знак визнання його робіт з фізіології травлення, завдяки яким знання життєво важливих аспектів предмету були трансформовані та розширені».
На сайті Нобелівського комітету вказується, що через процес травлення, організм отримує живлення й енергію з їжі. Іван Павлов вивчав різні процеси травлення, частково шляхом оперативного відкриття ділянок травного каналу собаки. У 1890-х роках він виявив шляхи, за допомогою яких різні частини тіла через нервову систему впливають на моторику травного каналу, а також виділення шлункового соку та інших секретів. Він також відзначив роль психічних факторів, таких як здатність голоду активувати секрецію шлункового соку. Крім того, він продемонстрував чутливість слизової оболонки шлунка до різних хімічних речовин. На цьому ж ресурсі подається і Нобелівська лекція лауреата, в якій було розкрито основні аспекти вчення великого експериментатора на той час.
Цитати
Ми жили і живемо під неослабним режимом терору і насильства <...>. Я понад усе бачу схожість нашого життя із життям стародавніх азійських деспотій <...>. Пощадіть же ж батьківщину і нас.
Ми живемо в суспільстві, де держава — усе, а людина — ніщо, а таке суспільство не має майбутнього, не зважаючи на жодні волховбуди і дніпрогеси.
За хворобливої нервової системи, за її парадоксального стану втрачається сприйнятливість до дійсності, але лишається сприйнятливість тільки до слів. Слово починає замінювати дійсність. У такому стані перебуває зараз усе російське населення... Російська людина має таку слабу мозкову систему, що вона не здатна сприймати дійсність як таку. Для неї існують тільки слова. Її умовні рефлекси координовані не з дійсністю, а зі словами.
Все моє життя складалось із експериментів. Наш уряд - теж експериментатор, тільки незрівнянно більш високої категорії...
"Академік Павлов зайнятий. Він помирає." - тихо долинало із довгого коридору у відповідь на чергове прохання поговорити зі светилом...
Пам'ять
Портрет академіка І.П. Павлова (1935) худ. М. Нестеров
Собаче серце (1925) — Павлов був один із імовірних прототипів образу проф. Преображенського, якого радянська влада, незважаючи на гостру критику з його боку, намагалась не асоціювати з опозицією, та не акцентувати на очевидні схожі риси з ним.
Примітки
NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513
. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
«... Но только одно условие: кем угодно, когда угодно, что угодно, но чтобы это была такая бумажка, при наличии которой ни Швондер, ни кто-либо другой не мог бы даже подойти к двери моей квартиры. Окончательная бумажка. Фактическая. Настоящая! Броня. Чтобы моё имя даже не упоминалось!» http://flibusta.site/b/102112/read
СПФ АРАН. Ф.259. Оп.1а. Ед.хр.30. Л.1—2 об.
. nubip.edu.ua. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
Артамонов В.И. Психология от первого лица. 14 бесед с российскими учеными. М.: Академия, 2003, с. 24. (рос.)
Див: Н. А. Гредескул. Условные рефлексы и революция: [По поводу выступления акад. И. П. Павлова] — Журнал «Звезда», 1924, №3, С. 149-164.// Див.також: Бенедикт Сарнов. ДВОЕЧУВСТВИЕ. - «Лехаим», 2004, №9 (149) [ 8 листопада 2007 у Wayback Machine.]
Павлов Іван Петрович: рекомендаційний покажчик. — Суми: СумДУ. Бібліотека. Філіал бібліотеки в медичному інституті, 2010. — 23 с.
П. М. Калугин. Памятник Павлову И. П. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 22. (рос.)
Джерела
Л. А. Орбели. Лекции по физиологии нервной системы, Л.-М., Ленмедгиз, 1934.(рос.)
П. К. Анохин. Внутреннее торможение как проблема физиологии, М., Медгиз, 1958.(рос.)
Э. А. Асратян. Иван Петрович Павлов. Жизнь, творчество, современное состояние учения. Л., Изд. АН СССР, 1949 // М.: Наука, 1981. (рос.)
Boldyreff, W. (1934). Academician I. P. Pavlov. American Journal of Digestive Diseases and Nutrition. 1 (9): 747—754. doi:10.1007/BF02999590. ISSN 0092-5640.
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pavlov Iva n Petro vich Pa vlov 14 26 veresnya 1849 18490926 Ryazan 27 lyutogo 1936 Leningrad rosijskij fiziolog tvorec nauki pro vishu nervovu diyalnist i uyavlen pro procesi regulyaciyi travlennya zasnovnik najbilshoyi rosijskoyi fiziologichnoyi shkoli laureat Nobelivskoyi premiyi v galuzi fiziologiyi abo medicini u 1904 roci Za praci po fiziologiyi travlennya sho rozshirili ta zminili ponyattya zhittyevo vazhlivih aspektiv cogo pitannya Nominuvavsya ale ne otrimav v 1925 m a zgodom v 1927 1930 rokah Pavlov Ivan PetrovichPavlov Ivan PetrovichIvan Pavlov Ivan PavlovNarodivsya14 26 veresnya 1849 1849 09 26 Ryazan Rosijska imperiyaPomer27 lyutogo 1936 1936 02 27 86 rokiv Leningrad RRFSR SRSR pnevmoniyaPohovannyaLiteratorski mostkiKrayinaRosijska imperiya RRFSR SRSRNacionalnistRosiyaninDiyalnisthimik likar fiziolog nevrolog doslidnikAlma materPeterburzkij universitetGaluzfiziologiyaZakladSankt Peterburzkij derzhavnij universitetVchiteliIllya CionVidomi uchniGeorgij Folbort Leon Orbeli Kostyantin Bikov Aspiranti doktorantiBikov Kostyantin Mihajlovich d d Q4090730 d Q4192021 d d d Rozhanskij Mikola Apollinarijovich dChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Nacionalna akademiya nauk SShA 1 Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Peterburzka akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Leopoldina Parizka medichna akademiyaVidomij zavdyaki tvorec nauki pro vishu nervovu diyalnist i uyavlen pro procesi regulyaciyi travlennya zasnovnik najbilshoyi rosijskoyi fiziologichnoyi shkoliU shlyubi zdNagorodiNobelivska premiya z fiziologiyi abo medicini 1904 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Pavlov Ivan Petrovich u VikishovishiPershi rokiPavlov zliva batko Petro Dmitrijovich mati Varvara Ivanivna brati Sergij Dmitro Petro sestra Lidiya 1870 ti Ivan Petrovich narodivsya 26 14 veresnya 1849 roku v Ryazani Prashuri po batkivskoyi ta materinskoyi linij buli sluzhitelyami cerkvi Batko Petro Dmitrovich Pavlov 1823 1899 mati Varvara Ivanivna do shlyubu Uspenska 1826 1890 Zakinchivshi 1864 go ryazanske duhovne uchilishe Pavlov vstupaye do Ryazanskoyi duhovnoyi seminariyi pro yaku potomu zgaduvav iz velikim teplom Na ostannomu kursi seminariyi vin prochitav neveliku knigu prof I M Syechenova yaka perevernula use jogo zhittya 1870 go vstupiv na yuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu seminaristi buli obmezheni u vibori universitetskih specialnostej ale za 17 dniv po vstupovi perejshov na prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Peterburzkogo universitetu specializuvavsya u fiziologiyi tvarin u I F Ciona i F V Ovsyannikova Pavlov yak poslidovnik Syechenova bagato zajmavsya nervovoyu regulyaciyeyu Sechenovu cherez intrigi dovelosya pereyihati iz Peterburga do Odesi de vin deyakij chas pracyuvav v Odeskomu universiteti Jogo kafedru v Mediko hirurgichnij akademiyi zajnyav I F Cion i Pavlov perejnyav vid Ciona virtuoznu operativnu tehniku DoslidzhennyaPavlov ponad 10 rokiv prisvyativ tomu shob otrimati fistulu otvir shlunkovo kishkovogo traktu Zrobiti taku operaciyu bulo nadzvichajno vazhko oskilki sik sho vilivavsya iz shlunka peretravlyuvav sam kishechnik i cherevnu stinku Pavlov tak zshivav shkiru i slizovu obolonku vstavlyav metalevi trubki i zakrivav yih probkami shob zhodnih erozij ne bulo i vin mig otrimuvati chistij shlunkovij sik po vsij dovzhini shlunkovo kishkovogo traktu vid slinnoyi zalozi do tovstoyi kishki sho vin i prorobiv na sotnyah piddoslidnih tvarin Provodiv doslidi iz uyavnim goduvannyam pereriz stravohodu takim chinom sho yizha ne potraplyala do shlunku i uyavnoyu defekaciyeyu kilcyuvannya kishkivnika shlyahom zshivannya kincya tovstoyi kishki iz pochatkom dvanadcyatipaloyi Zavdyaki comu zdijsniv nizku vidkrittiv u galuzi refleksiv vidilennya shlunkovogo i kishkovogo sokiv Za 10 rokiv Pavlov po suti nanovo stvoriv suchasnu U 1903 roci 54 richnij Pavlov prochitav dopovid na mizhnarodnomu fiziologichnomu kongresi u Madridi A nastupnogo 1904 roku Pavlovu bulo prisudzheno Nobelivsku premiyu za doslidzhennya funkcij golovnih travnih zaloz slinni pidshlunkova zhovchnij pechinka vin stav pershim rosijskim Nobelivskim laureatom U Madridskij dopovidi Pavlov upershe sformulyuvav principi yakij vin i prisvyativ nastupni 35 rokiv svogo zhittya Taki ponyattya yak pidkriplennya angl reinforcement bezumovnij i umovnij refleksi angl conditional stali osnovnimi ponyattyami nauki pro povedinku biheviorizmu U 1920 ti roki naukova shkola Pavlova rozpochala umovno reflektorni roboti eksperimenti na lyudyah dityah i hvorih Vidnosini z radyanskoyu vladoyu 1924 Gerbert Vells v gostyah u Pavlova Pavlov buduchi prihilnikom organizaciyi i poryadku vidrazu vvijshov u konflikt z bilshovickoyu vladoyu Vin vidkrito kritikuvav haos revolyuciyi i zayavlyav pro nemozhlivist naukovih doslidzhen u podibnih umovah Vzimku jogo laboratoriyi brakuvalo navit drov na opalennya Kritikuvav takozh teoriyu revolyuciyi Lenina ta politiku bilshovickogo teroru vstupiv u zaochnu diskusiyu z golovnim ideologom RKPb L Trockim Pavlova viklikali do jogo zalyakuvav sam G Zinov yev groza Petrogradu i vsiyeyi Radyanskoyi Pivnochi jogo ckuvala radyanska presa pogrozhuyuchi zabiti pana profesora U nogo vdoma pracivniki NK neodnorazovo provodili obshuki konfiskuvali vsi zoloti rechi i navit jogo Nobelivsku medal U 1919 1920 rokah Pavlov ne mayuchi koshtiv na zhittya i finansuvannya naukovih doslidzhen prigroziv bilshovickij vladi sho vin pokine Radyansku Rosiyu Zagroza vtrati prestizhnogo vchenogo podiyala na verhivku bilshovikiv Lenin personalno dav kategorichnu vkazivku svoyim soratnikam yakomoga aktivnishe spriyati Pavlovu ne dati tomu emigruvati Cya vkazivka Lenina diyala yak zahisna gramota navit po smerti vozhdya bilshovikiv ta imovirno znajshla vidobrazhennya u vidomij citati prof Preobrazhenskogo iz povisti Sobache serce 1925 Mihajla Bulgakova yakij takozh strazhdav vid finansovih negarazdiv ta problem iz zhitlom kem ugodno kogda ugodno chto ugodno no chtoby eto byla takaya bumazhka pri nalichii kotoroj ni Shvonder ni kto libo drugoj ne mog by dazhe podojti k dveri moej kvartiry Okonchatelnaya bumazhka Fakticheskaya Nastoyashaya Bronya Chtoby moyo imya dazhe ne upominalos Koncheno Ya dlya nih umer prof Preobrazhenskij Sobache serce 1925 Bulgakov Pavlova personalno opikav Mikola Buharin yakomoga zgladzhuyuchi protirichchya ta gostri kuti mizh vchenim ta bilshovickoyu vladoyu U den 80 richchya vchenogo 27 serpnya 1929 Radnarkom SRSR specialnoyu postanovoyu zabezpechiv osoblivo spriyatlivi umovi roboti Pavlovu ta Fiziologichnomu viddilennyu yakim vin keruvav Na bazi cogo viddilennya buv stvorenij dlya yakogo v Koltushah pid Leningradom bulo pobudovane naukove mistechko 1929 1932 Pershim direktorom institutu buv Pavlov tam vin i propracyuvav do svoyeyi smerti 1936 roku Uprodovzh usogo zhittya Pavlov nazivav Zhovtnevij perevorot 1917 roku bilshovickim eksperimentom Vin pisav u Radnarkom SRSR 21 grudnya 1934 r Po pershe te sho vi robite ce zrozumilo tilki eksperiment i vin navit grandioznij za vidvagoyu lt gt ale vin ne zdijsnennya cilkom bezperechnoyi zhittyevoyi pravdi i yak bud yakij eksperiment ce eksperiment z na teper nevidomim kincevim rezultatom Po druge eksperiment ponad usyaku miru dorogij i v comu sut spravi zi znishennyam usogo kulturnogo j usiyeyi kulturnoyi krasi zhittya lt gt Poshadit zhe batkivshinu i nasPavlov pro socialnu svoboduNa pochatku 1924 roku proanalizuvavshi dvi broshuri Buharina vin prochitav kilka publichnih lekcij odna z kotrih zvalasya Refleks svobodi v yakih vin nesamovito naskakuvav na politichne kerivnictvo bilshovikiv tavruvav revolyucijni ideyi ta metodi dosyagnennya bilshovikami svoyih cilej Vi v vashij roboti pisav Pavlov Buharinu v 1931 r vi duzhe sproshuyete lyudinu i rozrahovuyete zrobiti yiyi istinno suspilnoyu zamikayuchi yiyi napriklad na bezkinchennih zborah dlya visluhovuvannya odnih i tih zhe povchan Revolyuciya dlya mene ce dijsno shos zhahlive za zhorstokistyu ta nasilstvom nasilstvom navit nad naukoyu bo odin tilki vash dialektichnij materializm za jogo suchasnoyu zhittyevoyu postanovkoyu ni na volosinu ne vidriznyayetsya vid teologiyi ta kosmogoniyi inkviziciyi per z ros Pavlov uvazhav sho poyednannya nasilstva primusu i teroru z golodom viroblyaye u lyudini rabski refleksi yaki pridushuyut prirodzhenij instinkt voli teror ta she i v suprovodi golodu prisheplyuye naselennyu umovnij refleks rabskoyi pokori Unaslidok takoyi bezperechno kepskoyi vihovalnoyi praktiki naciya bude zabita rabski prinizhena en 1930 Mihajlo Nesterov Idolizaciya Po smerti Pavlova peretvorili na idola radyanskoyi nauki Pid gaslom zahistu pavlivskogo spadku u 1950 provedeno t z Pavlovsku sesiyu AN i AMN SRSR organizatori K M Bikov de piddali goninnyam providnih fiziologiv krayini Taka politika odnak rizko superechila osobistim poglyadam Pavlova div napriklad navedeni nizhche jogo citati Hronologiya zhittyaPavlov ta jogo majbutnya druzhina S V Karchevska lipen 1880 1875 vstupaye na tretij kurs Mediko hirurgichnoyi akademiyi nini Vijskovo medichna akademiya odnochasno 1876 78 pracyuye u fiziologichnij laboratoriyi Zakinchivshi VMA 1879 zalishayetsya zaviduvachem fiziologichnoyi laboratoriyi pri klinici S P Botkina 1883 zahishaye doktorsku disertaciyu Pro vidcentrovi nervi sercya 1884 1886 vidryadzhennya u Breslau i Lejpcizi Nimechchina de pracyuye u laboratoriyah u ru i K Lyudviga 1890 obranij profesorom farmakologiyi do Tomskogo universitetu i majzhe odnochasno profesorom fiziologiyi Vijskovo medichnoyi akademiyi u Peterburzi a 1896 zaviduvachem kafedri fiziologiyi yakoyu keruvav do 1924 Odnochasno z 1890 ye zaviduvachem fiziologichnoyi laboratoriyi pri organizovanomu todi instituti eksperimentalnoyi medicini 1901 obranij chlenom korespondentom a 1907 dijsnim chlenom Peterburzkoyi Akademiyi nauk 1904 otrimuye Nobelivsku premiyu za bagatorichne doslidzhennya mehanizmiv travlennya 1915 nagorodzhenij medallyu Kopli najprestizhnishoyu nagorodoyu Londonskogo korolivskogo tovaristva yaka najstarishoyu u sviti naukovoyu nagorodoyu sho donini prisudzhuyetsya 1925 do kincya zhittya keruye AN SRSR 1936 27 lyutogo pomiraye vid pnevmoniyi ochevidno uskladnenoyi nervovim potryasinnyam vid smerti sina Vsevoloda Pohovanij na u Sankt Peterburzi Nobelivskij laureatPonad 10 rokiv svoyeyi praci velikij fiziolog tvorec nauki pro vishu nervovu diyalnist i uyavlen pro procesi regulyaciyi travlennya zasnovnik odniyeyi z najbilshih u sviti fiziologichnih shkil pochesnij chlen 130 akademij universitetiv ta naukovih tovaristv starijshina fiziologiv svitu akademik Ivan Petrovich Pavlov prisvyativ rozrobci fistulnoyi metodiki Zrobiti taku operaciyu bulo nadzvichajno vazhko oskilki shlunkovij sik peretravlyuvav stinku shlunka a takozh cherevnu stinku Pavlovu vdalosya tak zshivati shkiru i slizovu obolonku vstavlyati metalevi trubki i zakrivati yih probkami shob zhodnih erozij ne bulo i mozhna bulo otrimuvati travni soki po vsij dovzhini travnogo traktu vid slinnoyi zalozi do tovstoyi kishki Ce bulo prorobleno akademikom ta jogo spivrobitnikami na sotnyah piddoslidnih tvarin Takozh provodilisya doslidi za stvorenoyu Pavlovim metodikoyu uyavnoyi godivli ezofagotomiyi i uyavnoyi defekaciyi Udoskonalena Pavlovska metodika izolovanogo shlunochka dozvolila vpershe vstanoviti ta opisati fazi vidilennya shlunkovogo soku Zavdyaki comu Pavlov zrobiv nizku vidkrittiv u galuzi vivchennya travnih refleksiv Otzhe Ivan Pavlov po suti nanovo stvoriv suchasnu fiziologiyu travlennya U 1903 roci 54 richnij Pavlov prochitav dopovid na Mizhnarodnomu fiziologichnomu kongresi u Madridi A nastupnogo 1904 roku jomu prisudili Nobelivskoyi premiyi v galuzi fiziologiyi ta medicini na znak viznannya jogo robit z fiziologiyi travlennya zavdyaki yakim znannya zhittyevo vazhlivih aspektiv predmetu buli transformovani ta rozshireni Na sajti Nobelivskogo komitetu vkazuyetsya sho cherez proces travlennya organizm otrimuye zhivlennya j energiyu z yizhi Ivan Pavlov vivchav rizni procesi travlennya chastkovo shlyahom operativnogo vidkrittya dilyanok travnogo kanalu sobaki U 1890 h rokah vin viyaviv shlyahi za dopomogoyu yakih rizni chastini tila cherez nervovu sistemu vplivayut na motoriku travnogo kanalu a takozh vidilennya shlunkovogo soku ta inshih sekretiv Vin takozh vidznachiv rol psihichnih faktoriv takih yak zdatnist golodu aktivuvati sekreciyu shlunkovogo soku Krim togo vin prodemonstruvav chutlivist slizovoyi obolonki shlunka do riznih himichnih rechovin Na comu zh resursi podayetsya i Nobelivska lekciya laureata v yakij bulo rozkrito osnovni aspekti vchennya velikogo eksperimentatora na toj chas CitatiMi zhili i zhivemo pid neoslabnim rezhimom teroru i nasilstva lt gt Ya ponad use bachu shozhist nashogo zhittya iz zhittyam starodavnih azijskih despotij lt gt Poshadit zhe zh batkivshinu i nas Mi zhivemo v suspilstvi de derzhava use a lyudina nisho a take suspilstvo ne maye majbutnogo ne zvazhayuchi na zhodni volhovbudi i dniprogesi Za hvoroblivoyi nervovoyi sistemi za yiyi paradoksalnogo stanu vtrachayetsya sprijnyatlivist do dijsnosti ale lishayetsya sprijnyatlivist tilki do sliv Slovo pochinaye zaminyuvati dijsnist U takomu stani perebuvaye zaraz use rosijske naselennya Rosijska lyudina maye taku slabu mozkovu sistemu sho vona ne zdatna sprijmati dijsnist yak taku Dlya neyi isnuyut tilki slova Yiyi umovni refleksi koordinovani ne z dijsnistyu a zi slovami Vse moye zhittya skladalos iz eksperimentiv Nash uryad tezh eksperimentator tilki nezrivnyanno bilsh visokoyi kategoriyi Akademik Pavlov zajnyatij Vin pomiraye tiho dolinalo iz dovgogo koridoru u vidpovid na chergove prohannya pogovoriti zi svetilom Pam yatPortret akademika I P Pavlova 1935 hud M Nesterov Imenem Ivana Pavlova nazvani Kiyivska miska psihiatrichna likarnya 1 im I Pavlova Kiyiv vulicya Kirilivska 103a Pershij Sankt Peterburzkij derzhavnij medichnij universitet im akademika I P Pavlova Selo Pavlovo Vsevolozkij r n Leningradska obl RF Sankt Peterburg Vulicya ta Stanciya Harkivskogo metropolitenu Vulicya Akademika Pavlova u Lvovi v 1944 2022 rokah Dvi vulici Akademika Pavlova u Sankt Peterburzi u Petrogradskomu i Krasnoselskomu rajonah mista Stanciya metro i plosha v Prazi Chehiya Vulici v cheskih mistah Olomouc Karlovi Vari Znojmo Krnov i Fridek Mistek Moravskosilezkij kraj Chehiya Vulicya Pavlova u m Ryazan Tam zhe roztashovanij Pam yatniki v Ryazani 1949 bronza granit skulptor M Manizer arhitektor v Kiyevi na teritoriyi centralnogo vijskovogo gospitalyu Minoboroni na teritoriyi Kiyivskoyi miskoyi psihiatrichnoyi likarni im I Pavlova 1952 zalizobetonne pogruddya na ceglyanomu pryamokutnomu p yedestali i cokoli skulptor I Kavaleridze v Abhaziyi u misti Suhumi na teritoriyi mavpyachogo rozplidnika V kino1926 rik ros ru 1949 rik ros Akademik Ivan Pavlov film 1984 rik ros Ivan Pavlov Poshuki istini 5 serijnij telefilm rezh K Gevorkyan i V Makedonskij 1995 rik ros Fiziologiya russkoj zhizni rezh Igor Alimpiev Praci ros I P Pavlov Polnoe sobranie sochinenij v 6 tomah Izd Akademii nauk SSSR M L 1952 ros Pavlovskie sredy 3 toma Izd Akademii nauk SSSR M L 1949 GalereyaPogruddya Pavlovu na teritoriyi na teritoriyi Kiyivskoyi miskoyi psihiatrichnoyi likarni Pogruddya Pavlovu na teritoriyi Dniprovskoyi miskoyi klinichnoyi likarni 4 Pogruddya Pavlovu na Aleyi vchenih Dniprovskogo derzhavnogo medichnogo universitetu Poshtova marka SRSR prisvyachena Ivanu Pavlovu 1991 6321 5999 Div takozhShumova Simanovska Katerina Olimpiyivna asistentka odna z pershih u Rosijskij imperiyi zhinok fiziologiv Brala najaktivnishu uchast u doslidah yaki prinesli akademiku vsesvitnyu slavu i Nobelivsku premiyu Sobache serce 1925 Pavlov buv odin iz imovirnih prototipiv obrazu prof Preobrazhenskogo yakogo radyanska vlada nezvazhayuchi na gostru kritiku z jogo boku namagalas ne asociyuvati z opoziciyeyu ta ne akcentuvati na ochevidni shozhi risi z nim PrimitkiNNDB 2002 d Track Q1373513 Arhiv originalu za 8 serpnya 2016 Procitovano 25 lipnya 2016 No tolko odno uslovie kem ugodno kogda ugodno chto ugodno no chtoby eto byla takaya bumazhka pri nalichii kotoroj ni Shvonder ni kto libo drugoj ne mog by dazhe podojti k dveri moej kvartiry Okonchatelnaya bumazhka Fakticheskaya Nastoyashaya Bronya Chtoby moyo imya dazhe ne upominalos http flibusta site b 102112 read SPF ARAN F 259 Op 1a Ed hr 30 L 1 2 ob nubip edu ua Arhiv originalu za 9 grudnya 2021 Procitovano 9 grudnya 2021 Artamonov V I Psihologiya ot pervogo lica 14 besed s rossijskimi uchenymi M Akademiya 2003 s 24 ros Div N A Gredeskul Uslovnye refleksy i revolyuciya Po povodu vystupleniya akad I P Pavlova Zhurnal Zvezda 1924 3 S 149 164 Div takozh Benedikt Sarnov DVOEChUVSTVIE Lehaim 2004 9 149 8 listopada 2007 u Wayback Machine Pavlov Ivan Petrovich rekomendacijnij pokazhchik Sumi SumDU Biblioteka Filial biblioteki v medichnomu instituti 2010 23 s P M Kalugin Pamyatnik Pavlovu I P Pamyatniki rossijskim deyatelyam istorii i kultury v Ukraine Katalog spravochnik Kiev 2008 S 22 ISBN 978 966 8325 87 8 ros DzherelaL A Orbeli Lekcii po fiziologii nervnoj sistemy L M Lenmedgiz 1934 ros P K Anohin Vnutrennee tormozhenie kak problema fiziologii M Medgiz 1958 ros E A Asratyan Ivan Petrovich Pavlov Zhizn tvorchestvo sovremennoe sostoyanie ucheniya L Izd AN SSSR 1949 M Nauka 1981 ros Boldyreff W 1934 Academician I P Pavlov American Journal of Digestive Diseases and Nutrition 1 9 747 754 doi 10 1007 BF02999590 ISSN 0092 5640 ros E Radzinskij Youtube Pavlov myatezhnyj genij 2021 ros Nobelevskaya rech fiziologa Ivana Petrovicha Pavlova 12 12 1904 Stokgolm Posilannya ros ros Gatchinski soratniki velikogo fiziologa 17 listopada 2007 u Wayback Machine ros ros ros Spisok publikacij na Google citations 20 chervnya 2015 u Wayback Machine
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
