Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карл Лю двіг нім Carl Frederick Wilhelm Ludwig 29 грудня 1816 Вітценгаузен Курфюрство Гессе 23 квітня 1895 Лейпциг Німеч

Карл Фридрих Вільгельм Людвіг

Карл Фридрих Вільгельм Людвіг

Карл Лю́двіг (нім. Carl Frederick Wilhelm Ludwig; 29 грудня 1816, Вітценгаузен, Курфюрство Гессе — 23 квітня 1895, Лейпциг, Німеччина) — німецький фізіолог і лікар, засновник великої наукової школи, що вплинула на європейську й світову фізіологію. Професор Військово-хірургічної академії Йозефіни, Марбурзького, Цюрихського та Лейпцизького університетів. Засновник і директор Лейпцизького інституту фізіології. Винайшов низку приладів, зокрема кімограф, стромур, ртутний насос для закачування газу у кров, а також розробив нові лабораторні методики, як-то моделі ізольованих органів (серце, печінка, нирка) метод ін'єкцій для візуалізації судин. Також зробив відкриття, пов'язані з роботою клапанів серця, нездатністю серцевого м'яза до тетанусу, [en] для серця, абсолютним рефрактерним періодом для серця, [en].

Карл Людвіг
нім. Carl Frederick Wilhelm Ludwig
image
Ім'я при народженнінім. Carl Friedrich Wilhelm Ludwig
Народився29 грудня 1816
Вітценгаузен, Курфюрство Гессе
Помер23 квітня 1895
Лейпциг, Німеччина
Місце проживанняМарбург, Прусія; Цюрих, Швейцарія; Відень, Австро-Угорщина; Лейпциг, Пруссія/Німеччина
Країнаimage Королівство Пруссія, image Німеччина
Національністьнімець
Діяльністьлікар, фізіолог, викладач університету, анатом
Alma materМарбурзький університет
Галузьмедицина, фізіологія, гістологія
ЗакладВійськово-хірургічна академія Йозефіни, Марбурзький університет, Цюрихський університет, Лейпцизький університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медицини
Відомі учніпонад 250
Аспіранти, докторантиd
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Французька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Австрійська академія наук
Баварська академія наук
Прусська академія наук
Леопольдина
Саксонська академія наук
d
Національна академія наук США
Петербурзька академія наук
Бельгійська королівська академія медицини
Туринська академія наук[1]
Відомий завдяки:засновник сучасної фізіології тварин
Брати, сестриd
У шлюбі зd
Дітиd
Нагороди
image
image
image

d

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (8 квітня 1875)

Медаль Бейлі (1877)

image Карл Людвіг у Вікісховищі

Біографія

Дитинство

Карл Людвіг народився 29 грудня 1816 року в Вітценгаузені, що тоді належав до Курфюрства Гессе, у родині ветерана Наполеонівських війн Йоганна Фридріха Людвіга (1781-1843), який через поранення не міг продовжувати військову службу, проте завдяки приязному ставленню курфюрста здобув посаду скарбія. Карл був другим з шести чи третім з семи дітей. Брат Рудольф (1812—1880) став геологом і палеоботаніком, а [de] (1829—1897) — художником. Спочатку його разом з іншими дітьми навчала вдома мати Христіане Нагель (?-1853), а потім він навчався в гімназії в Ганау.

Марбурзький період

Після закінчення гімназії Людвіг вступив до Марбурзького університету. Утім його ліберальні політичні погляди, спрямовані проти уряду Пруссії та на створення об'єднаної федеративної Німеччини, та схильність до фехтування й дуелей не задовольняли адміністрацію. За іншими даними, конфлікт з адміністрацією стався через захист Людвігом студента, проти якого застосувало репресії керівництво університету. Під тиском він був вимушений перейти до Ерлангенського університету, а потім до Бамберзького університету. У 1839 році Людвіг повернувся до Марбурга задля захисту докторського ступеня.

Після здобуття ступеня молодий дослідник розпочав працювати в лабораторії хіміка Роберта Бунзена. 1841 року його призначили прозектором кафедри анатомії, яку очолював Людвіг Фік. Стосунки з професором фізіології [de] в Людвіга були натягнуті, а фізіологічна лабораторія в Марбурзькому університеті була погано обладнана. 1842 року Карл Людвіг захистив дисертацію щодо секреції сечі в нирках. 1846 року його призначили екстраординарним професором порівняльної анатомії. Під його керівництвом в останній період у Марбурзі працював [en].

У 1847 році Людвіг відвідав Берлін, де працював у лабораторії Йоганна Мюллера. Тут він познайомився з учнями Мюллера: Емілем Дюбуа-Реймоном, Германом Гельмогльцем та Ернстом Брюке. За словами Людвіга, сказаними пізніше, ці чотири дослідники вирішили перебудувати фізіологію на основі фізико-хімічних законів та поставити її на рівні з фізикою.

Під час революції 1848 року Людвіг був також політично активний, хоча й не полишав наукової діяльності. Він вступив до правління заснованої [en] ліберальної «Vaterlandsverein» (укр. асоціація Батьківщини) разом з Бунзеном, [en] та Карлом Кнісом, а також редагував газету «Neue Verfassungsfreunde» навесні 1848 року. Умови кафедри анатомії в Марбурзькому університеті його не влаштовували, тому він шукав нового, більш перспективного місця, а переслідування учасників революції, які почалися 1849 року, тільки підсилили його бажання переїхати.

Цюрихський університет

1849 року Людвіг здобув посаду професора кафедри анатомії та фізіології в Цюрихському університеті. У 1851—1852 роках його обирали деканом медичного факультету. Університет забезпечив його невеличкою лабораторією й асистентом. Ним став друг Карла, Адольф Фік. У 1851 році його лабораторію відвідав фізіолог [en].

Тут він окрім викладання анатомії написав власний підручник з фізіології, який розпочав писати ще у Марбурзі. Перший том підручника вийшов 1852 року й, за свідченням приятеля Людвіга Вільгельма Гіса, був революційним для тогочасної фізіології. У цьому підручнику Людвіг, на відміну від тогочасних фізіологів, пояснював кожен фізіологічний процес, як наслідок конкретних фізичних чи хімічних явищ.

У Цюриху Людвіг був перевантажений викладанням, яке залишало йому мало часу на власні дослідження, про що він неодноразово скаржився в листах Дюбуа-Реймону. Крім того, швейцарські професори розглядали його як іноземця, а тому трималися осторонь. Ці чинники вплинули на рішення Людвіга шукати посади в іншому університеті, проте йому все ж таки вдалося за час роботи в Цюриху виконати низку досліджень з формування лімфи, секреції слини та сечі. Здобути кафедру в Боннському університеті Людвігу завадив уряд Пруссії. Тоді його приятель Ернст Брюке організував йому призначення у Відні.

Віденський період

У 1855—1865 роках Карл Людвіг завідував кафедрою фізіології та зоології Військово-хірургічної академії Йозефіни. Його кафедра складалася з невеликих хімічної та фізіологічної лабораторій, лекційної аудиторії, механічної майстерні та кімнати для утримання тварин. Фізіологічна лабораторія була відносно добре обладнана. До штату кафедри входили: лаборант, механік та шпитальний ординарець. Основні дослідження Людвіга цього періоду були присвячені вивченню транспорту газів кров'ю та метаболізму. У цей період також вийшов другий том підручника з фізіології (1856).

Попри добрі умови в Відні, Людвіг прагнув переїхати до німецького університету. Життя в Відні було також незвичне для його дружини великою кількістю пишних вечірок і балів. Уже 1858 року він подався на професора Бреславського університету, але отримав відмову. Коли ж 1865 року його запросили до Лейпцига, він прийняв цю пропозицію з задоволенням. На честь від'їзду Людвіга було влаштовано урочистий вечір, де виступали його студенти та професори, зокрема Карл фон Рокітанські.

Лейпцизький університет

З 1865 року Карл Людвиг працював професором кафедри фізіології Лейпцизького університету. До цього в університеті існувала кафедра анатомії та фізіології, яку очолював Ернст Вебер. Після розділення кафедр Вебер продовжував очолювати кафедру анатомії та підтримував Людвіга в його праці. Вступна лекція Людвіга була присвячена ідеї підтримання функції ізольованих органів за допомогою перфузії кров'ю, позбавленою фібрину.

image
Інститут фізіології Лейпцизького університету. Рисунок Б. Страссбургера в журналі [en]», 1869 рік

У Лейпцигу Людвіг заснував Інститут фізіології та став його першим директором. Ідея створити новий заклад для викладання та сучасних досліджень у галузі фізіології належала королю Саксонії Йоганну. Він поставив завдання зробити своє королівство найрозвиненішою німецькою державою, зокрема й у напрямку науки. Людвіг робив усю роботу, від планування будівництва до закупівель обладнання. Будівля закладу була побудована в вигляді літери «Е», де окремі крила були присвячені фізіології, гістології та хімії. Інститут був відкритий 1869 року. Завідувачем хімічного відділу був Едмунд Дрекзель, який використовував найсучаснішу на той час апаратуру для супроводження всіх фізіологічних досліджень.

У 1866 роках Людвіг заснував науковий журнал «Arbeiten aus der physiologischen Anstalt zu Leipzig», де публікував свої праці та праці своїх учнів. Він випустив 11 томів цього журналу до 1876 року, а потім припинив його публікацію через те, що редактором престижного журналу «Archiv für Physiologie» з 1877 року став Дюбуа-Реймон. З цього часу він публікував результати досліджень у виданні свого друга.

У 1870-ті роки Людвіг з дружиною здійснили кілька поїздок до Англії, Австрії, Італії, Франції та Бельгії.

У 1874 році Карл Людвіг відсвяткував 25-річчя на посаді ординарного професора. На його адресу прийшли привітання від 142 учнів.

1879 року проти Фізіологічного інституту виступив барон [en], який звинуватив професора Людвіга та його співробітників у знущанні над тваринами. Натомість сам Людвіг публічно виступав за гуманні досліди над тваринами та водночас відстоював необхідність таких дослідів для науки та медицини. Він розмістив у місцевій газеті статтю про це, звернену до широкої аудиторії. У відповідь Вебер написав свою статтю, в якій осміяв аргументи Людвіга, обізвавши його «софістом». Вебер також зібрав збори з метою пропаганди антивівісекції, проте натовп підтримав відомого мешканця міста Карла Людвіга. Атака на інститут зірвалася. Професор Людвіг натомість розіслав памфлет Вебера з рекомендаціями, як протистояти критиці експериментів на тваринах до 26 німецьких університетів.

Карл Людвіг помер від тромбозу в коронарних судинах у квітні 1895 року в Лейпцигу.

Особисте життя

У 1849 році Людвіг одружився з Христине Ендерман (нім. Christine Endermann), донькою професора права Марбурзького університету [de]. У них була донька Анна (1851—1934), яка була одружена з німецьким істориком та журналістом [de] (1844—1916). Також у 1853 році в родині Людвіга народився син, який помер у ранньому дитинстві 1858 року.

Замолоду Людвіг був політично активним та запальним, часто вирішуючи конфлікти за допомогою дуелей. Він вправно фехтував, а тому почувався впевнено, хоча під час одного з поєдинків був поранений в обличчя, від чого на верхній губі залишився шрам на все життя.

Сучасники відмічали, що в пізніші роки Людвіг був м'якою та доброзичливою людиною, що, імовірно, було однією з причин великої кількості учнів. Сам Людвіг у листі Дюбуа-Реймонду називав себе сентиментальним.

Науковий внесок

Роль у фізіології

Ім'я Карла Людвіга називають серед засновників і найбільш видатних дослідників фізіології тварин і людини. Британський лікар та фармаколог [en] наприкінці XIX століття назвав Людвіга найвидатнішим фізіологом після Гарвея, а британський фізіолог Ерік Нейл 1961 року назвав його одним з найвидатніших фізіологів нарівні з Клодом Бернаром та Генріхом Гельмгольцем. Чимало дослідників фізіології та історії науки називають ім'я Людвіга нарівні з Дюбуа-Реймоном, Гельмгольцем та Брюке як творця нової філософії науки та засновника експериментальної фізіології. Практично все життя Людвіг присвятив фізіологічним дослідженням, не полишаючи праці до самої смерті. Він володів добрими гістологічними та хірургічними навичками, які допомагали йому вивчати кожну поставлену проблему всебічно.

Завдяки широті своїх наукових інтересів, інженерським здібностям та великій кількості учнів і співробітників Карл Людвіг зробив значний внесок у дослідження різноманітних фізіологічних процесів:

  • Фільтраційна теорія утворення сечі в нирках
  • Локалізація вазомоторного центру в довгастому мозку
  • Вегетативна іннервація судин
  • Депресорні рефлекси
  • Нервова регуляція секреції залоз
  • Утворення та рух лімфи
  • Проникність капілярів
  • Газообмін у легенях
  • Морфологія місцевих периферичних мереж
  • Всмоктування та обмін жирів, білків та вуглеводів

Фізіологія нирок

Перша наукова праця Людвіга вийшла 1842 року та була присвячена фільтрації крові в нирках. Він опонував праці Вільяма Боумена 1840 року, де автор стверджував, ніби в клубочок з крові потрапляє лише вода, а розчинні речовини секретуються трубочками. Натомість Людвіг запропонував модель, у якій рідина фільтрувалася в клубочок під дією гідростатичного тиску крові, а трубочки навпаки абсорбували надлишок рідини. Дискусія тривала й після смерті Людвіга, поки 1917 року шотландський фізіолог [en] не запропонував модель фільтрації-реабсорбції, яка об'єднала обидва підходи.

Дослідження на ізольованій нирці Людвіг здійснював і в пізніші роки. Зокрема його учні дослідили вплив змін кровотоку на фільтрацію в нирках, а також рух лімфи в них.

Дослідження кровообігу

Артеріальний тиск

image
Модель кімографа Карла Людвіга

Того ж 1842 року Людвіг розпочав працювати над дослідженнями артеріального тиску. Він використовував ртутний манометр, винайдений Пуазейлем у році, але вдосконалив його за допомогою приєднання до поверхні стовпчика ртуті палички з грифелем на кінці. При коливанні стовпчика ртуті грифель лишав на папері, що рухався з постійною швидкістю на обертальному барабані, рисунок коливань. Таким чином Людвіг винайшов кімограф. Перший запис роботи серця він зробив 12 грудня 1846 року, а пізніше подарував його своєму учневі Анджело Моссо.

Вазомоторний центр

Перші роботи з виявлення центру регуляції судинного тиску в мозку Людвіг розпочав у віденський період разом з Людвігом Тірі (нім. Ludwig Thiry, 1817—1897). Вони показали, що перерізання спинного мозку на рівні шиї знижує артеріальний тиск. Якщо ж вони подразнювали спинний мозок, то спостерігалося напруження стінок низки артерій. Крім того, вони встановили, що артеріальний тиск контролюється симпатичною нервовою системою.

Надалі проблему локалізації центру регуляції артеріального тиску вивчали Пилип Овсянніков та Карл Діттмар (нім. Carl Dittmar, 1844—1920). За допомогою сконструйованого ним стереотаксичного апарату Діттмар зміг точно руйнувати окремі зони довгастого мозку кроля, тим самим виявивши центр регуляції судинного тиску.

Будова та функція серця

1849 року Моріц Гоффа (нім. Moritz Hoffa) під керівництвом Людвіга спостерігав фібриляцію шлуночків у собаки, стимульованого електричним струмом. На початку 1870-х Джуліо Черадіні вивчав разом з Людвігом будову півмісячних клапанів серця. Пізніше [en] під керівництвом Людвіга дослідив автоматію серця, вивівши [en]: серце або скорочується повністю, або не скорочується взагалі. Також Боудіч і Людвіг показали, що підвищення частоти серцевих скорочень приводить до збільшення сили скорочення.

Травна система та обмін речовин

Низка праць Людвіга та його учнів присвячені обміну речовин. Вони вивчали поглинання кисню активними органами, зокрема м'язами. Саме працюючи в лабораторії Людвіга, зацікавився проблемами енергетичного обміну [en]. У лабораторії Людвіга досліджувався обмін вуглеводів, зокрема розщеплення сахарози та транспорт моносахаридів з кишківника. Також вивчалося всмоктування та окислення жирів. Низка учнів Людвіга працювали над обміном білків.

Людвіг також цікавився роботою травної системи, а тому в його лабораторіях було виконано чимало праць з фізіології, гістології та біохімії травлення. Сам Людвіг вивчав гістологічну будову печінки. Його учні дослідили кровоносні судини тонкого кишківника й печінки, вегетативну іннервацію черевної порожнини, зокрема разом з [en] Людвіг описав роль блукаючого нерва в роботі тонкої кишки. Було вивчено також структуру підшлункової залози до й після секреції.

Чимало експериментів Людвіга та його учнів стосувалися вивчення секреції слинних залоз. У 1850-ті роки фізіологи вважали, що слина утворюється під впливом фільтрації рідини з крові. Людвіг довів, що слина створюється в залозах незалежно від тиску крові. Крім того, він уперше показав вплив нервів на секрецію залоз.

Інші дослідження

Роботу в Лейпцигу Людвіг почав з лекції про ізольовані органи. Під його керівництвом упродовж другої половини 1860-х років було розроблено низку методик підтримання життєдіяльності різних органів: серця, м'язів, нирок, печінки, фрагментів кишківника.

У галузі досліджень нервової системи Людвіга цікавили функції спинного мозку. Вивчати головний мозок і особливо його кору він вважав передчасним через відсутність адекватних методів та інструментів. Також Людвіг приділив велику увагу іннервації вісцеральних органів. Він уперше встановив, що активність нервів впливає на секрецію слинних залоз, тоді як у той час вважали, що нерви можуть впливати тільки на м'язи.

Учні Людвіга

Лабораторії Людвіга завжди були повні запрошених дослідників. У лейпцизький період він набирав собі «просунутих учнів», яких називав «молодими друзями». Загалом з ним працювали не менше 250—300 учнів з різних німецьких університетів, з Британії, Франції, Данії, США, Швеції, Росії, Австро-Угорщини, польських, українських земель тощо. За свідченнями його учнів, він завжди допомагав поставити наукове питання, розробити методику, написати наукову статтю з результатами, проте ніколи не дозволяв поставити своє ім'я поруч з іменем молодшого дослідника. Характерною особливістю Людвіга було підібрати для учнів дослідницьку задачу, з якою кожен міг впоратися. Вплив Людвіга пов'язаний ще з тим, що його учні-іноземці часто були піонерами експериментальної фізіології в своїх країнах, зокрема Генрі Боудіч заснував першу фізіологічну лабораторію в США, а Фритьоф Голмгрен заснував перший у Скандинавії фізологічний науковий журнал.

Серед учнів Людвіга цюрихського періоду був Лотар Юліус Маєр, з яким вони визначили, що кров містить більше кисню, ніж при простому розчиненні в рідині, а також [de], який вивчав транспорт солей крізь мембрану. Серед учнів віденського періоду були Іван Сєченов, [en], Йоган Непомук Чермак.

Найбільша кількість учнів у Людвіга була в лейпцизький період, де масштаб Інституту фізіології дозволяв одночасно керувати багатьма молодими дослідниками. Серед цих дослідників були Ілля Ціон, Пилип Овсянніков, Іван Павлов, [en], [en], [en], [sv], [de], Християн Бор, [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], Максиміліан фон Фрей, [en], [en], [en], [en], [en].

Серед вчених з університетів на території України, які працювали в лабораторіях Людвіга були Іван Щелков, Володимир Бец, Никанор Хржонщевський, Володимир Томса, Василь Данилевський, Сергій Чир'єв, Микола Іванович Афанасьєв, Петро Спіро, Натан Бернштейн, Володимир Високович, Лев Бразоль.

Наукові праці

Карл Людвіг опублікував сам та у співавторстві менш ніж 50 наукових праць. Проте його доробок є значно більшим, якщо взяти до уваги численні свідчення про написання ним статей своїх учнів, де він відмовлявся від співавторства.

Підручник фізіології

У 1852 році вийшов перший том підручника фізіології Карла Людвіга, другий том опублікований 1856 року. Друге виправлене видання побачило світ у 1858—1861 роках. Підручник відходив від традиції, заданої підручником Йоганна Мюллера, та розглядав фізіологію з позицій фізики, хімії та математики. Пояснювати фізіологію Людвіг починав з властивостей атомів та молекул, далі описував «агрегатні стани», тобто те, що в сучасній науці належить до фізичної хімії, зокрема напівпроникність мембран. Третій розділ був присвячений фізіології збудливих тканин, а далі йшли теми фізіології окремих систем органів.

Підручник зустріли по-різному: Гельмгольц, Брюке та Дюбуа-Реймон схвалили його вихід, оскільки він відповідав їхньому новому світогляду, тим часом як інші вчені поставилися до нього скептично. Багато критики вийшло від анатома Вільгельма Гіса, фізіологів Рудольфа Вагнера та Вільгельма Вундта.

Інші праці

  • Ludwig, C. (1842). De viribus physicis secretionem urinae adiuvantibus. Elwert.
  • Ludwig, C. (1847). Beitrage zur Kenntniss des Einflusses der Respirationsbewegungen auf den Blutlauf im Aortensysteme. Arch Anat Physiol Leipzig, 13, 242—302.
  • Ludwig, C. (1856). Difusion awischen ungleich erwärmten Orten gleich zusammengesetzter Lösungen. Sitz Math Naturwiss Classe Kaiserichen Akad Wiss, 20, 539.
  • Ludwig, C., & Schweigger-Seidel, F. (1872). Die Lymphgefässe der Fascien und Sehnen. S. Hirzel.
  • Müller, W., Ludwig, C. (1874). Ueber die Stammesentwicklung des Sehorgans der Wirbelthiere: als Festgabe Carl Ludwig zum 15. October 1874 (Vol. 2). FCW Vogel.

Нагороди та почесні звання

Карл Людвіг був нагороджений численими медалями, преміями та званнями:

Вшанування та пам'ять

З 1932 року Німецьке кардіологічне товариство заснувало [de], якою нагороджуються видатні науковці в галузі кардіології. Скандинавське фізіологічне товариство щорічно з 2012 року нагороджує молодих фізіологів до 40 років премією імені Карла Людвіга.

26 червня 1936 на будинку, де народився Людвіг, у Вітценгаузені було відкрито меморіальну табличку.

На честь Людвіга названо низку медичних епонімів. Серед них:

  • нерв Людвіга, або [en] — гілка блукаючого нерва, яка інервує рецептори дуги аорти
  • вузол Людвіга — невелике скупчення парасимпатичних нейронів у міжпередсердній перегородці або в правому передсерді, що пов'язане із серцевим плексусом
  • лабіринт Людвіга — структура в частці нирки
  • рефлекс Ціона-Людвіга — рефлекс, що забезпечується барорецепторами дуги аорти та контролює артеріальний тиск
  • ефект Людвіга-Соре — дифузія складових частин розчину або газової суміші, зумовлена різницею температур

Примітки

  1. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  2. Breathnach C. S. (1972). The development of blood gas analysis. Medical history, 16(1), 51–62(англ.)
  3. Erhart Kahle. Ludwig, Carl. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1987, Band 15, S. 429 f. (Digitalisat).(нім.)
  4. [de] (1916). The Life and Work of Carl Ludwig. Science, 44(1133), 363—375(англ.)
  5. Чеснокова, 1972, с. 68.
  6. Eric Neil. Carl Ludwig and His Pupils // Circulation Research. — 1961. — Т. 9 (1 вересня). — С. 971–978. — DOI:10.1161/01.RES.9.5.971.(англ.)
  7. Persson, P.B. Carl Friedrich Wilhelm Ludwig, a fabled physiologist and mentor of Scandinavian Physiology Announcing the Carl Ludwig Award for young authors in Acta Physiologica (Oxford) // Acta Physiol. — 2012. — Т. 204. — С. 289-290. — DOI:10.1111/j.1748-1716.2012.02405.x.(англ.)
  8. Beneke, K. Ludwig, Carl (Friedrich Wilhelm) (29.12.1816 Witzenhausen/Werra - 24.04.1895 Leipzig) – Mitbegründer der messenden Experimentalphysiologie und Erfinder des Kymographen. — 2005.(нім.)
  9. [en]. Carl Ludwig and the Leipzig Physiological Institute: 'a factory of new knowledge' // Circulation. — 1986. — Т. 74, вип. 5. — С. 920—928. — DOI:10.1161/01.cir.74.5.920.(англ.)
  10. Чеснокова, 1972, с. 73.
  11. George Dunea. Carl Ludwig, pioneer in human physiology // Hektoen International. — .(англ.)
  12. Чеснокова, 1972, с. 74.
  13. Чеснокова, 1972, с. 77.
  14. Чеснокова, 1972, с. 126.
  15. Чеснокова, 1972, с. 85.
  16. Boddice, R. (2021), Medical Monsters?, Humane Professions: The Defence of Experimental Medicine, 1876–1914, Cambridge: Cambridge University Press, с. 50—79, doi:10.1017/9781108780087.003(англ.)
  17. Чеснокова, 1972, с. 73,76.
  18. Чеснокова, 1972, с. 80.
  19. Cranefield, P. F. (1988). Carl Ludwig and Emil du Bois-Reymond: A study in contrasts. Gesnerus, 45(2), 271—282(англ.)
  20. Heinz-Gerd Zimmer. Carl Ludwig.(англ.)
  21. M. E. Valentinuzzi, K. Beneke and G. E. Gonzalez. Ludwig: The Physiologist [Retrospectroscope]  // IEEE Pulse. — 2012. — Т. 3,, вип. 5 (1 вересня). — С. 46-59. — DOI:10.1109/MPUL.2012.2205636.(англ.)
  22. Seller H. Carl Ludwig and the localization of the medullary vasomotor center: old and new concepts of the generation of sympathetic tone // Pflugers Archiv: European journal of physiology. — 1996. — Т. 432, вип. 3 Suppl. — С. R94–R98.(англ.)
  23. Blomstedt, P., Olivecrona, M., Sailer, A., & Hariz, M. I. Dittmar and the history of stereotaxy; or rats, rabbits, and references // Neurosurgery. — 2007. — Т. 60, вип. 1. — С. 198—202. — DOI:10.1227/01.NEU.0000249205.58601.05C.(англ.)
  24. Defibrillation: a history of discovery(англ.)
  25. Чеснокова, 1972, с. 125.
  26. Чеснокова, 1972, с. 127-128.
  27. Чеснокова, 1972, с. 129-132.
  28. Чеснокова, 1972, с. 92-95.
  29. Rosen, George. "Carl Ludwig And His American Students " Bulletin of the Institute of the History of Medicine 4, no. 8 (1936): 609–50. http://www.jstor.org/stable/44438294.
  30. Persson, P.B. (2012), Carl Friedrich Wilhelm Ludwig, a fabled physiologist and mentor of Scandinavian Physiology Announcing the Carl Ludwig Award for young authors in Acta Physiologica (Oxford). Acta Physiol, 204: 289—290. https://doi.org/10.1111/j.1748-1716.2012.02405.x
  31. Бенюмов, Р. Я.; Макаренко, І. М. З історії розвитку громадської медичної думки на Україні. Н. А. Хржонщевський (1836—1906) (видатний український вчений і громадський діяч). — Київ: Державне медичне видавництво УРСР, 1963. — 164 с.
  32. Финкельштейн Е. А. Василий Яковлевич Данилевский — выдающийся русский биолог, физиолог и прогистолог(1852—1939). — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1955. — 292 с.(рос.)
  33. С. А. Чеснокова. Научная школа Карла Людвига и ее вклад в развитие физиологии и медицины в XIX столетии. Acta medico-historica Rigensia (1997) III: 39–46 DOI: 10.25143/amhr.1997.III.03 (рос.)
  34. Чеснокова, 1972, с. 139.
  35. Чеснокова, 1972, с. 140-142.
  36. LUDWIG, Carl Friedrich Wilhelm У, Marta: Lebensmuster. Biobibliographisches Lexikon der Physiologen zwischen Deutschland und Russland im 19. Jahrhundert. Aachen: Shaker 2012 (Relationes 9), 163—165(нім.)
  37. List of Fellows of the Royal Society 1660 - 2019. с. 89
  38. Carl-Ludwig-Ehrenmedaille. Deutsche Gesellschaft für Kardiologie — Herz- und Kreislaufforschung e.V.(нім.)
  39. Ludwig ganglion. Medical dictionary. 2011(англ.)
  40. Медична біологія, анатомія, фізіологія та патологія людини: [навч. посіб.] / Федонюк Я. І. [та ін.] ; за ред. Я. І. Федонюка, С. І. Дубініна. — Вінниця: Нова книга, 2010. — 613 с.

Джерела

  • С. А. Чеснокова (1973). М. Г. Ярошевский (ред.). Карл Людвиг. АН СССР. Наука. с. 255.(рос.)
  • M. E. Valentinuzzi, K. Beneke and G. E. Gonzalez, "Ludwig: The Physiologist [Retrospectroscope], " in IEEE Pulse, vol. 3, no. 5, pp. 46-59, Sept. 2012, doi: 10.1109/MPUL.2012.2205636.
  • M. E. Valentinuzzi, K. Beneke, and G. E. González, "Ludwig: The bioengineer, " IEEE Pulse, vol. 3, no. 4, pp. 68–78, 2012
  • [de] (1916). The Life and Work of Carl Ludwig. Science, 44(1133), 363—375. http://www.jstor.org/stable/1643782
  • Eric Neil. Carl Ludwig and His Pupils. Originally published 1 Sep 1961. Circulation Research. 1961;9:971–978 https://doi.org/10.1161/01.RES.9.5.971

Література

  • Zimmer H. G. (1996). Carl Ludwig: the man, his time, his influence. Pflugers Archiv: European journal of physiology, 432(3 Suppl), R9–R22.
  • Zimmer H. G. (1997). Carl Ludwig, the Leipzig Physiological Institute, and introduction to the focused issue: growth factors and cardiac hypertrophy. Journal of molecular and cellular cardiology, 29(11), 2859—2864. https://doi.org/10.1006/jmcc.1997.0540
  • Carl Frederick Wilhelm Ludwig (1816—1895) Modern Physiologist. JAMA. 1967;200(10):887–888. doi:10.1001/jama.1967.03120230139028
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karl Lyu dvig nim Carl Frederick Wilhelm Ludwig 29 grudnya 1816 Vitcengauzen Kurfyurstvo Gesse 23 kvitnya 1895 Lejpcig Nimechchina nimeckij fiziolog i likar zasnovnik velikoyi naukovoyi shkoli sho vplinula na yevropejsku j svitovu fiziologiyu Profesor Vijskovo hirurgichnoyi akademiyi Jozefini Marburzkogo Cyurihskogo ta Lejpcizkogo universitetiv Zasnovnik i direktor Lejpcizkogo institutu fiziologiyi Vinajshov nizku priladiv zokrema kimograf stromur rtutnij nasos dlya zakachuvannya gazu u krov a takozh rozrobiv novi laboratorni metodiki yak to modeli izolovanih organiv serce pechinka nirka metod in yekcij dlya vizualizaciyi sudin Takozh zrobiv vidkrittya pov yazani z robotoyu klapaniv sercya nezdatnistyu sercevogo m yaza do tetanusu en dlya sercya absolyutnim refrakternim periodom dlya sercya en Karl Lyudvignim Carl Frederick Wilhelm LudwigIm ya pri narodzhenninim Carl Friedrich Wilhelm LudwigNarodivsya29 grudnya 1816 Vitcengauzen Kurfyurstvo GessePomer23 kvitnya 1895 Lejpcig NimechchinaMisce prozhivannyaMarburg Prusiya Cyurih Shvejcariya Viden Avstro Ugorshina Lejpcig Prussiya NimechchinaKrayina Korolivstvo Prussiya NimechchinaNacionalnistnimecDiyalnistlikar fiziolog vikladach universitetu anatomAlma materMarburzkij universitetGaluzmedicina fiziologiya gistologiyaZakladVijskovo hirurgichna akademiya Jozefini Marburzkij universitet Cyurihskij universitet Lejpcizkij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor mediciniVidomi uchniponad 250Aspiranti doktorantidChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Avstrijska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Leopoldina Saksonska akademiya nauk d Nacionalna akademiya nauk SShA Peterburzka akademiya nauk Belgijska korolivska akademiya medicini Turinska akademiya nauk 1 Vidomij zavdyaki zasnovnik suchasnoyi fiziologiyi tvarinBrati sestridU shlyubi zdDitidNagorodid inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 8 kvitnya 1875 Medal Bejli 1877 Karl Lyudvig u VikishovishiBiografiyaDitinstvo Karl Lyudvig narodivsya 29 grudnya 1816 roku v Vitcengauzeni sho todi nalezhav do Kurfyurstva Gesse u rodini veterana Napoleonivskih vijn Joganna Fridriha Lyudviga 1781 1843 yakij cherez poranennya ne mig prodovzhuvati vijskovu sluzhbu prote zavdyaki priyaznomu stavlennyu kurfyursta zdobuv posadu skarbiya Karl buv drugim z shesti chi tretim z semi ditej Brat Rudolf 1812 1880 stav geologom i paleobotanikom a de 1829 1897 hudozhnikom Spochatku jogo razom z inshimi ditmi navchala vdoma mati Hristiane Nagel 1853 a potim vin navchavsya v gimnaziyi v Ganau Marburzkij period Pislya zakinchennya gimnaziyi Lyudvig vstupiv do Marburzkogo universitetu Utim jogo liberalni politichni poglyadi spryamovani proti uryadu Prussiyi ta na stvorennya ob yednanoyi federativnoyi Nimechchini ta shilnist do fehtuvannya j duelej ne zadovolnyali administraciyu Za inshimi danimi konflikt z administraciyeyu stavsya cherez zahist Lyudvigom studenta proti yakogo zastosuvalo represiyi kerivnictvo universitetu Pid tiskom vin buv vimushenij perejti do Erlangenskogo universitetu a potim do Bamberzkogo universitetu U 1839 roci Lyudvig povernuvsya do Marburga zadlya zahistu doktorskogo stupenya Pislya zdobuttya stupenya molodij doslidnik rozpochav pracyuvati v laboratoriyi himika Roberta Bunzena 1841 roku jogo priznachili prozektorom kafedri anatomiyi yaku ocholyuvav Lyudvig Fik Stosunki z profesorom fiziologiyi de v Lyudviga buli natyagnuti a fiziologichna laboratoriya v Marburzkomu universiteti bula pogano obladnana 1842 roku Karl Lyudvig zahistiv disertaciyu shodo sekreciyi sechi v nirkah 1846 roku jogo priznachili ekstraordinarnim profesorom porivnyalnoyi anatomiyi Pid jogo kerivnictvom v ostannij period u Marburzi pracyuvav en U 1847 roci Lyudvig vidvidav Berlin de pracyuvav u laboratoriyi Joganna Myullera Tut vin poznajomivsya z uchnyami Myullera Emilem Dyubua Rejmonom Germanom Gelmoglcem ta Ernstom Bryuke Za slovami Lyudviga skazanimi piznishe ci chotiri doslidniki virishili perebuduvati fiziologiyu na osnovi fiziko himichnih zakoniv ta postaviti yiyi na rivni z fizikoyu Pid chas revolyuciyi 1848 roku Lyudvig buv takozh politichno aktivnij hocha j ne polishav naukovoyi diyalnosti Vin vstupiv do pravlinnya zasnovanoyi en liberalnoyi Vaterlandsverein ukr asociaciya Batkivshini razom z Bunzenom en ta Karlom Knisom a takozh redaguvav gazetu Neue Verfassungsfreunde navesni 1848 roku Umovi kafedri anatomiyi v Marburzkomu universiteti jogo ne vlashtovuvali tomu vin shukav novogo bilsh perspektivnogo miscya a peresliduvannya uchasnikiv revolyuciyi yaki pochalisya 1849 roku tilki pidsilili jogo bazhannya pereyihati Cyurihskij universitet 1849 roku Lyudvig zdobuv posadu profesora kafedri anatomiyi ta fiziologiyi v Cyurihskomu universiteti U 1851 1852 rokah jogo obirali dekanom medichnogo fakultetu Universitet zabezpechiv jogo nevelichkoyu laboratoriyeyu j asistentom Nim stav drug Karla Adolf Fik U 1851 roci jogo laboratoriyu vidvidav fiziolog en Tut vin okrim vikladannya anatomiyi napisav vlasnij pidruchnik z fiziologiyi yakij rozpochav pisati she u Marburzi Pershij tom pidruchnika vijshov 1852 roku j za svidchennyam priyatelya Lyudviga Vilgelma Gisa buv revolyucijnim dlya togochasnoyi fiziologiyi U comu pidruchniku Lyudvig na vidminu vid togochasnih fiziologiv poyasnyuvav kozhen fiziologichnij proces yak naslidok konkretnih fizichnih chi himichnih yavish U Cyurihu Lyudvig buv perevantazhenij vikladannyam yake zalishalo jomu malo chasu na vlasni doslidzhennya pro sho vin neodnorazovo skarzhivsya v listah Dyubua Rejmonu Krim togo shvejcarski profesori rozglyadali jogo yak inozemcya a tomu trimalisya ostoron Ci chinniki vplinuli na rishennya Lyudviga shukati posadi v inshomu universiteti prote jomu vse zh taki vdalosya za chas roboti v Cyurihu vikonati nizku doslidzhen z formuvannya limfi sekreciyi slini ta sechi Zdobuti kafedru v Bonnskomu universiteti Lyudvigu zavadiv uryad Prussiyi Todi jogo priyatel Ernst Bryuke organizuvav jomu priznachennya u Vidni Videnskij period U 1855 1865 rokah Karl Lyudvig zaviduvav kafedroyu fiziologiyi ta zoologiyi Vijskovo hirurgichnoyi akademiyi Jozefini Jogo kafedra skladalasya z nevelikih himichnoyi ta fiziologichnoyi laboratorij lekcijnoyi auditoriyi mehanichnoyi majsterni ta kimnati dlya utrimannya tvarin Fiziologichna laboratoriya bula vidnosno dobre obladnana Do shtatu kafedri vhodili laborant mehanik ta shpitalnij ordinarec Osnovni doslidzhennya Lyudviga cogo periodu buli prisvyacheni vivchennyu transportu gaziv krov yu ta metabolizmu U cej period takozh vijshov drugij tom pidruchnika z fiziologiyi 1856 Popri dobri umovi v Vidni Lyudvig pragnuv pereyihati do nimeckogo universitetu Zhittya v Vidni bulo takozh nezvichne dlya jogo druzhini velikoyu kilkistyu pishnih vechirok i baliv Uzhe 1858 roku vin podavsya na profesora Breslavskogo universitetu ale otrimav vidmovu Koli zh 1865 roku jogo zaprosili do Lejpciga vin prijnyav cyu propoziciyu z zadovolennyam Na chest vid yizdu Lyudviga bulo vlashtovano urochistij vechir de vistupali jogo studenti ta profesori zokrema Karl fon Rokitanski Lejpcizkij universitet Z 1865 roku Karl Lyudvig pracyuvav profesorom kafedri fiziologiyi Lejpcizkogo universitetu Do cogo v universiteti isnuvala kafedra anatomiyi ta fiziologiyi yaku ocholyuvav Ernst Veber Pislya rozdilennya kafedr Veber prodovzhuvav ocholyuvati kafedru anatomiyi ta pidtrimuvav Lyudviga v jogo praci Vstupna lekciya Lyudviga bula prisvyachena ideyi pidtrimannya funkciyi izolovanih organiv za dopomogoyu perfuziyi krov yu pozbavlenoyu fibrinu Institut fiziologiyi Lejpcizkogo universitetu Risunok B Strassburgera v zhurnali en 1869 rik U Lejpcigu Lyudvig zasnuvav Institut fiziologiyi ta stav jogo pershim direktorom Ideya stvoriti novij zaklad dlya vikladannya ta suchasnih doslidzhen u galuzi fiziologiyi nalezhala korolyu Saksoniyi Jogannu Vin postaviv zavdannya zrobiti svoye korolivstvo najrozvinenishoyu nimeckoyu derzhavoyu zokrema j u napryamku nauki Lyudvig robiv usyu robotu vid planuvannya budivnictva do zakupivel obladnannya Budivlya zakladu bula pobudovana v viglyadi literi E de okremi krila buli prisvyacheni fiziologiyi gistologiyi ta himiyi Institut buv vidkritij 1869 roku Zaviduvachem himichnogo viddilu buv Edmund Drekzel yakij vikoristovuvav najsuchasnishu na toj chas aparaturu dlya suprovodzhennya vsih fiziologichnih doslidzhen U 1866 rokah Lyudvig zasnuvav naukovij zhurnal Arbeiten aus der physiologischen Anstalt zu Leipzig de publikuvav svoyi praci ta praci svoyih uchniv Vin vipustiv 11 tomiv cogo zhurnalu do 1876 roku a potim pripiniv jogo publikaciyu cherez te sho redaktorom prestizhnogo zhurnalu Archiv fur Physiologie z 1877 roku stav Dyubua Rejmon Z cogo chasu vin publikuvav rezultati doslidzhen u vidanni svogo druga U 1870 ti roki Lyudvig z druzhinoyu zdijsnili kilka poyizdok do Angliyi Avstriyi Italiyi Franciyi ta Belgiyi U 1874 roci Karl Lyudvig vidsvyatkuvav 25 richchya na posadi ordinarnogo profesora Na jogo adresu prijshli privitannya vid 142 uchniv 1879 roku proti Fiziologichnogo institutu vistupiv baron en yakij zvinuvativ profesora Lyudviga ta jogo spivrobitnikiv u znushanni nad tvarinami Natomist sam Lyudvig publichno vistupav za gumanni doslidi nad tvarinami ta vodnochas vidstoyuvav neobhidnist takih doslidiv dlya nauki ta medicini Vin rozmistiv u miscevij gazeti stattyu pro ce zvernenu do shirokoyi auditoriyi U vidpovid Veber napisav svoyu stattyu v yakij osmiyav argumenti Lyudviga obizvavshi jogo sofistom Veber takozh zibrav zbori z metoyu propagandi antivivisekciyi prote natovp pidtrimav vidomogo meshkancya mista Karla Lyudviga Ataka na institut zirvalasya Profesor Lyudvig natomist rozislav pamflet Vebera z rekomendaciyami yak protistoyati kritici eksperimentiv na tvarinah do 26 nimeckih universitetiv Karl Lyudvig pomer vid trombozu v koronarnih sudinah u kvitni 1895 roku v Lejpcigu Osobiste zhittyaU 1849 roci Lyudvig odruzhivsya z Hristine Enderman nim Christine Endermann donkoyu profesora prava Marburzkogo universitetu de U nih bula donka Anna 1851 1934 yaka bula odruzhena z nimeckim istorikom ta zhurnalistom de 1844 1916 Takozh u 1853 roci v rodini Lyudviga narodivsya sin yakij pomer u rannomu ditinstvi 1858 roku Zamolodu Lyudvig buv politichno aktivnim ta zapalnim chasto virishuyuchi konflikti za dopomogoyu duelej Vin vpravno fehtuvav a tomu pochuvavsya vpevneno hocha pid chas odnogo z poyedinkiv buv poranenij v oblichchya vid chogo na verhnij gubi zalishivsya shram na vse zhittya Suchasniki vidmichali sho v piznishi roki Lyudvig buv m yakoyu ta dobrozichlivoyu lyudinoyu sho imovirno bulo odniyeyu z prichin velikoyi kilkosti uchniv Sam Lyudvig u listi Dyubua Rejmondu nazivav sebe sentimentalnim Naukovij vnesokRol u fiziologiyi Im ya Karla Lyudviga nazivayut sered zasnovnikiv i najbilsh vidatnih doslidnikiv fiziologiyi tvarin i lyudini Britanskij likar ta farmakolog en naprikinci XIX stolittya nazvav Lyudviga najvidatnishim fiziologom pislya Garveya a britanskij fiziolog Erik Nejl 1961 roku nazvav jogo odnim z najvidatnishih fiziologiv narivni z Klodom Bernarom ta Genrihom Gelmgolcem Chimalo doslidnikiv fiziologiyi ta istoriyi nauki nazivayut im ya Lyudviga narivni z Dyubua Rejmonom Gelmgolcem ta Bryuke yak tvorcya novoyi filosofiyi nauki ta zasnovnika eksperimentalnoyi fiziologiyi Praktichno vse zhittya Lyudvig prisvyativ fiziologichnim doslidzhennyam ne polishayuchi praci do samoyi smerti Vin volodiv dobrimi gistologichnimi ta hirurgichnimi navichkami yaki dopomagali jomu vivchati kozhnu postavlenu problemu vsebichno Zavdyaki shiroti svoyih naukovih interesiv inzhenerskim zdibnostyam ta velikij kilkosti uchniv i spivrobitnikiv Karl Lyudvig zrobiv znachnij vnesok u doslidzhennya riznomanitnih fiziologichnih procesiv Filtracijna teoriya utvorennya sechi v nirkah Lokalizaciya vazomotornogo centru v dovgastomu mozku Vegetativna innervaciya sudin Depresorni refleksi Nervova regulyaciya sekreciyi zaloz Utvorennya ta ruh limfi Proniknist kapilyariv Gazoobmin u legenyah Morfologiya miscevih periferichnih merezh Vsmoktuvannya ta obmin zhiriv bilkiv ta vuglevodiv Fiziologiya nirok Persha naukova pracya Lyudviga vijshla 1842 roku ta bula prisvyachena filtraciyi krovi v nirkah Vin oponuvav praci Vilyama Boumena 1840 roku de avtor stverdzhuvav nibi v klubochok z krovi potraplyaye lishe voda a rozchinni rechovini sekretuyutsya trubochkami Natomist Lyudvig zaproponuvav model u yakij ridina filtruvalasya v klubochok pid diyeyu gidrostatichnogo tisku krovi a trubochki navpaki absorbuvali nadlishok ridini Diskusiya trivala j pislya smerti Lyudviga poki 1917 roku shotlandskij fiziolog en ne zaproponuvav model filtraciyi reabsorbciyi yaka ob yednala obidva pidhodi Doslidzhennya na izolovanij nirci Lyudvig zdijsnyuvav i v piznishi roki Zokrema jogo uchni doslidili vpliv zmin krovotoku na filtraciyu v nirkah a takozh ruh limfi v nih Doslidzhennya krovoobigu Arterialnij tisk Model kimografa Karla Lyudviga Togo zh 1842 roku Lyudvig rozpochav pracyuvati nad doslidzhennyami arterialnogo tisku Vin vikoristovuvav rtutnij manometr vinajdenij Puazejlem u roci ale vdoskonaliv jogo za dopomogoyu priyednannya do poverhni stovpchika rtuti palichki z grifelem na kinci Pri kolivanni stovpchika rtuti grifel lishav na paperi sho ruhavsya z postijnoyu shvidkistyu na obertalnomu barabani risunok kolivan Takim chinom Lyudvig vinajshov kimograf Pershij zapis roboti sercya vin zrobiv 12 grudnya 1846 roku a piznishe podaruvav jogo svoyemu uchnevi Andzhelo Mosso Vazomotornij centr Pershi roboti z viyavlennya centru regulyaciyi sudinnogo tisku v mozku Lyudvig rozpochav u videnskij period razom z Lyudvigom Tiri nim Ludwig Thiry 1817 1897 Voni pokazali sho pererizannya spinnogo mozku na rivni shiyi znizhuye arterialnij tisk Yaksho zh voni podraznyuvali spinnij mozok to sposterigalosya napruzhennya stinok nizki arterij Krim togo voni vstanovili sho arterialnij tisk kontrolyuyetsya simpatichnoyu nervovoyu sistemoyu Nadali problemu lokalizaciyi centru regulyaciyi arterialnogo tisku vivchali Pilip Ovsyannikov ta Karl Dittmar nim Carl Dittmar 1844 1920 Za dopomogoyu skonstrujovanogo nim stereotaksichnogo aparatu Dittmar zmig tochno rujnuvati okremi zoni dovgastogo mozku krolya tim samim viyavivshi centr regulyaciyi sudinnogo tisku Budova ta funkciya sercya 1849 roku Moric Goffa nim Moritz Hoffa pid kerivnictvom Lyudviga sposterigav fibrilyaciyu shlunochkiv u sobaki stimulovanogo elektrichnim strumom Na pochatku 1870 h Dzhulio Cheradini vivchav razom z Lyudvigom budovu pivmisyachnih klapaniv sercya Piznishe en pid kerivnictvom Lyudviga doslidiv avtomatiyu sercya vivivshi en serce abo skorochuyetsya povnistyu abo ne skorochuyetsya vzagali Takozh Boudich i Lyudvig pokazali sho pidvishennya chastoti sercevih skorochen privodit do zbilshennya sili skorochennya Travna sistema ta obmin rechovin Nizka prac Lyudviga ta jogo uchniv prisvyacheni obminu rechovin Voni vivchali poglinannya kisnyu aktivnimi organami zokrema m yazami Same pracyuyuchi v laboratoriyi Lyudviga zacikavivsya problemami energetichnogo obminu en U laboratoriyi Lyudviga doslidzhuvavsya obmin vuglevodiv zokrema rozsheplennya saharozi ta transport monosaharidiv z kishkivnika Takozh vivchalosya vsmoktuvannya ta okislennya zhiriv Nizka uchniv Lyudviga pracyuvali nad obminom bilkiv Lyudvig takozh cikavivsya robotoyu travnoyi sistemi a tomu v jogo laboratoriyah bulo vikonano chimalo prac z fiziologiyi gistologiyi ta biohimiyi travlennya Sam Lyudvig vivchav gistologichnu budovu pechinki Jogo uchni doslidili krovonosni sudini tonkogo kishkivnika j pechinki vegetativnu innervaciyu cherevnoyi porozhnini zokrema razom z en Lyudvig opisav rol blukayuchogo nerva v roboti tonkoyi kishki Bulo vivcheno takozh strukturu pidshlunkovoyi zalozi do j pislya sekreciyi Chimalo eksperimentiv Lyudviga ta jogo uchniv stosuvalisya vivchennya sekreciyi slinnih zaloz U 1850 ti roki fiziologi vvazhali sho slina utvoryuyetsya pid vplivom filtraciyi ridini z krovi Lyudvig doviv sho slina stvoryuyetsya v zalozah nezalezhno vid tisku krovi Krim togo vin upershe pokazav vpliv nerviv na sekreciyu zaloz Inshi doslidzhennya Robotu v Lejpcigu Lyudvig pochav z lekciyi pro izolovani organi Pid jogo kerivnictvom uprodovzh drugoyi polovini 1860 h rokiv bulo rozrobleno nizku metodik pidtrimannya zhittyediyalnosti riznih organiv sercya m yaziv nirok pechinki fragmentiv kishkivnika U galuzi doslidzhen nervovoyi sistemi Lyudviga cikavili funkciyi spinnogo mozku Vivchati golovnij mozok i osoblivo jogo koru vin vvazhav peredchasnim cherez vidsutnist adekvatnih metodiv ta instrumentiv Takozh Lyudvig pridiliv veliku uvagu innervaciyi visceralnih organiv Vin upershe vstanoviv sho aktivnist nerviv vplivaye na sekreciyu slinnih zaloz todi yak u toj chas vvazhali sho nervi mozhut vplivati tilki na m yazi Uchni LyudvigaLaboratoriyi Lyudviga zavzhdi buli povni zaproshenih doslidnikiv U lejpcizkij period vin nabirav sobi prosunutih uchniv yakih nazivav molodimi druzyami Zagalom z nim pracyuvali ne menshe 250 300 uchniv z riznih nimeckih universitetiv z Britaniyi Franciyi Daniyi SShA Shveciyi Rosiyi Avstro Ugorshini polskih ukrayinskih zemel tosho Za svidchennyami jogo uchniv vin zavzhdi dopomagav postaviti naukove pitannya rozrobiti metodiku napisati naukovu stattyu z rezultatami prote nikoli ne dozvolyav postaviti svoye im ya poruch z imenem molodshogo doslidnika Harakternoyu osoblivistyu Lyudviga bulo pidibrati dlya uchniv doslidnicku zadachu z yakoyu kozhen mig vporatisya Vpliv Lyudviga pov yazanij she z tim sho jogo uchni inozemci chasto buli pionerami eksperimentalnoyi fiziologiyi v svoyih krayinah zokrema Genri Boudich zasnuvav pershu fiziologichnu laboratoriyu v SShA a Fritof Golmgren zasnuvav pershij u Skandinaviyi fizologichnij naukovij zhurnal Sered uchniv Lyudviga cyurihskogo periodu buv Lotar Yulius Mayer z yakim voni viznachili sho krov mistit bilshe kisnyu nizh pri prostomu rozchinenni v ridini a takozh de yakij vivchav transport solej kriz membranu Sered uchniv videnskogo periodu buli Ivan Syechenov en Jogan Nepomuk Chermak Najbilsha kilkist uchniv u Lyudviga bula v lejpcizkij period de masshtab Institutu fiziologiyi dozvolyav odnochasno keruvati bagatma molodimi doslidnikami Sered cih doslidnikiv buli Illya Cion Pilip Ovsyannikov Ivan Pavlov en en en sv de Hristiyan Bor en en en en en en en Maksimilian fon Frej en en en en en Sered vchenih z universitetiv na teritoriyi Ukrayini yaki pracyuvali v laboratoriyah Lyudviga buli Ivan Shelkov Volodimir Bec Nikanor Hrzhonshevskij Volodimir Tomsa Vasil Danilevskij Sergij Chir yev Mikola Ivanovich Afanasyev Petro Spiro Natan Bernshtejn Volodimir Visokovich Lev Brazol Naukovi praciKarl Lyudvig opublikuvav sam ta u spivavtorstvi mensh nizh 50 naukovih prac Prote jogo dorobok ye znachno bilshim yaksho vzyati do uvagi chislenni svidchennya pro napisannya nim statej svoyih uchniv de vin vidmovlyavsya vid spivavtorstva Pidruchnik fiziologiyi U 1852 roci vijshov pershij tom pidruchnika fiziologiyi Karla Lyudviga drugij tom opublikovanij 1856 roku Druge vipravlene vidannya pobachilo svit u 1858 1861 rokah Pidruchnik vidhodiv vid tradiciyi zadanoyi pidruchnikom Joganna Myullera ta rozglyadav fiziologiyu z pozicij fiziki himiyi ta matematiki Poyasnyuvati fiziologiyu Lyudvig pochinav z vlastivostej atomiv ta molekul dali opisuvav agregatni stani tobto te sho v suchasnij nauci nalezhit do fizichnoyi himiyi zokrema napivproniknist membran Tretij rozdil buv prisvyachenij fiziologiyi zbudlivih tkanin a dali jshli temi fiziologiyi okremih sistem organiv Pidruchnik zustrili po riznomu Gelmgolc Bryuke ta Dyubua Rejmon shvalili jogo vihid oskilki vin vidpovidav yihnomu novomu svitoglyadu tim chasom yak inshi vcheni postavilisya do nogo skeptichno Bagato kritiki vijshlo vid anatoma Vilgelma Gisa fiziologiv Rudolfa Vagnera ta Vilgelma Vundta Inshi praci Ludwig C 1842 De viribus physicis secretionem urinae adiuvantibus Elwert Ludwig C 1847 Beitrage zur Kenntniss des Einflusses der Respirationsbewegungen auf den Blutlauf im Aortensysteme Arch Anat Physiol Leipzig 13 242 302 Ludwig C 1856 Difusion awischen ungleich erwarmten Orten gleich zusammengesetzter Losungen Sitz Math Naturwiss Classe Kaiserichen Akad Wiss 20 539 Ludwig C amp Schweigger Seidel F 1872 Die Lymphgefasse der Fascien und Sehnen S Hirzel Muller W Ludwig C 1874 Ueber die Stammesentwicklung des Sehorgans der Wirbelthiere als Festgabe Carl Ludwig zum 15 October 1874 Vol 2 FCW Vogel Nagorodi ta pochesni zvannyaKarl Lyudvig buv nagorodzhenij chislenimi medalyami premiyami ta zvannyami Inozemnij chlen Korolivskoyi shvedskoyi akademiyi nauk 1869 Pochesnij doktor Imperatorskogo moskovskogo universitetu 1874 Inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1875 Medal Koteniusa 1876 Orden Maksimiliana Za dosyagnennya v nauci ta mistectvi 1878 Bavariya Medal Kopli 1884 za doslidzhennya v galuzi fiziologiyi ta za veliki poslugi zrobleni nim fiziologichnij nauci Orden za zaslugi v galuzi nauki ta mistectv Prussiyi 1889 Pochesnij doktor Lejpcizkogo universitetu 1890 Pochesnij gromadyanin mista Lejpcig 1890 Vshanuvannya ta pam yatZ 1932 roku Nimecke kardiologichne tovaristvo zasnuvalo de yakoyu nagorodzhuyutsya vidatni naukovci v galuzi kardiologiyi Skandinavske fiziologichne tovaristvo shorichno z 2012 roku nagorodzhuye molodih fiziologiv do 40 rokiv premiyeyu imeni Karla Lyudviga 26 chervnya 1936 na budinku de narodivsya Lyudvig u Vitcengauzeni bulo vidkrito memorialnu tablichku Na chest Lyudviga nazvano nizku medichnih eponimiv Sered nih nerv Lyudviga abo en gilka blukayuchogo nerva yaka inervuye receptori dugi aorti vuzol Lyudviga nevelike skupchennya parasimpatichnih nejroniv u mizhperedserdnij peregorodci abo v pravomu peredserdi sho pov yazane iz sercevim pleksusom labirint Lyudviga struktura v chastci nirki refleks Ciona Lyudviga refleks sho zabezpechuyetsya baroreceptorami dugi aorti ta kontrolyuye arterialnij tisk efekt Lyudviga Sore difuziya skladovih chastin rozchinu abo gazovoyi sumishi zumovlena rizniceyu temperaturPrimitkiwww accademiadellescienze it d Track Q107212659 Breathnach C S 1972 The development of blood gas analysis Medical history 16 1 51 62 angl Erhart Kahle Ludwig Carl Neue Deutsche Biographie Berlin 1987 Band 15 S 429 f Digitalisat nim de 1916 The Life and Work of Carl Ludwig Science 44 1133 363 375 angl Chesnokova 1972 s 68 Eric Neil Carl Ludwig and His Pupils Circulation Research 1961 T 9 1 veresnya S 971 978 DOI 10 1161 01 RES 9 5 971 angl Persson P B Carl Friedrich Wilhelm Ludwig a fabled physiologist and mentor of Scandinavian Physiology Announcing the Carl Ludwig Award for young authors in Acta Physiologica Oxford Acta Physiol 2012 T 204 S 289 290 DOI 10 1111 j 1748 1716 2012 02405 x angl Beneke K Ludwig Carl Friedrich Wilhelm 29 12 1816 Witzenhausen Werra 24 04 1895 Leipzig Mitbegrunder der messenden Experimentalphysiologie und Erfinder des Kymographen 2005 nim en Carl Ludwig and the Leipzig Physiological Institute a factory of new knowledge Circulation 1986 T 74 vip 5 S 920 928 DOI 10 1161 01 cir 74 5 920 angl Chesnokova 1972 s 73 George Dunea Carl Ludwig pioneer in human physiology Hektoen International angl Chesnokova 1972 s 74 Chesnokova 1972 s 77 Chesnokova 1972 s 126 Chesnokova 1972 s 85 Boddice R 2021 Medical Monsters Humane Professions The Defence of Experimental Medicine 1876 1914 Cambridge Cambridge University Press s 50 79 doi 10 1017 9781108780087 003 angl Chesnokova 1972 s 73 76 Chesnokova 1972 s 80 Cranefield P F 1988 Carl Ludwig and Emil du Bois Reymond A study in contrasts Gesnerus 45 2 271 282 angl Heinz Gerd Zimmer Carl Ludwig angl M E Valentinuzzi K Beneke and G E Gonzalez Ludwig The Physiologist Retrospectroscope IEEE Pulse 2012 T 3 vip 5 1 veresnya S 46 59 DOI 10 1109 MPUL 2012 2205636 angl Seller H Carl Ludwig and the localization of the medullary vasomotor center old and new concepts of the generation of sympathetic tone Pflugers Archiv European journal of physiology 1996 T 432 vip 3 Suppl S R94 R98 angl Blomstedt P Olivecrona M Sailer A amp Hariz M I Dittmar and the history of stereotaxy or rats rabbits and references Neurosurgery 2007 T 60 vip 1 S 198 202 DOI 10 1227 01 NEU 0000249205 58601 05C angl Defibrillation a history of discovery angl Chesnokova 1972 s 125 Chesnokova 1972 s 127 128 Chesnokova 1972 s 129 132 Chesnokova 1972 s 92 95 Rosen George Carl Ludwig And His American Students Bulletin of the Institute of the History of Medicine 4 no 8 1936 609 50 http www jstor org stable 44438294 Persson P B 2012 Carl Friedrich Wilhelm Ludwig a fabled physiologist and mentor of Scandinavian Physiology Announcing the Carl Ludwig Award for young authors in Acta Physiologica Oxford Acta Physiol 204 289 290 https doi org 10 1111 j 1748 1716 2012 02405 x Benyumov R Ya Makarenko I M Z istoriyi rozvitku gromadskoyi medichnoyi dumki na Ukrayini N A Hrzhonshevskij 1836 1906 vidatnij ukrayinskij vchenij i gromadskij diyach Kiyiv Derzhavne medichne vidavnictvo URSR 1963 164 s Finkelshtejn E A Vasilij Yakovlevich Danilevskij vydayushijsya russkij biolog fiziolog i progistolog 1852 1939 M L Izd vo AN SSSR 1955 292 s ros S A Chesnokova Nauchnaya shkola Karla Lyudviga i ee vklad v razvitie fiziologii i mediciny v XIX stoletii Acta medico historica Rigensia 1997 III 39 46 DOI 10 25143 amhr 1997 III 03 ros Chesnokova 1972 s 139 Chesnokova 1972 s 140 142 LUDWIG Carl Friedrich Wilhelm U Marta Lebensmuster Biobibliographisches Lexikon der Physiologen zwischen Deutschland und Russland im 19 Jahrhundert Aachen Shaker 2012 Relationes 9 163 165 nim List of Fellows of the Royal Society 1660 2019 s 89 Carl Ludwig Ehrenmedaille Deutsche Gesellschaft fur Kardiologie Herz und Kreislaufforschung e V nim Ludwig ganglion Medical dictionary 2011 angl Medichna biologiya anatomiya fiziologiya ta patologiya lyudini navch posib Fedonyuk Ya I ta in za red Ya I Fedonyuka S I Dubinina Vinnicya Nova kniga 2010 613 s DzherelaS A Chesnokova 1973 M G Yaroshevskij red Karl Lyudvig AN SSSR Nauka s 255 ros M E Valentinuzzi K Beneke and G E Gonzalez Ludwig The Physiologist Retrospectroscope in IEEE Pulse vol 3 no 5 pp 46 59 Sept 2012 doi 10 1109 MPUL 2012 2205636 M E Valentinuzzi K Beneke and G E Gonzalez Ludwig The bioengineer IEEE Pulse vol 3 no 4 pp 68 78 2012 de 1916 The Life and Work of Carl Ludwig Science 44 1133 363 375 http www jstor org stable 1643782 Eric Neil Carl Ludwig and His Pupils Originally published 1 Sep 1961 Circulation Research 1961 9 971 978 https doi org 10 1161 01 RES 9 5 971LiteraturaZimmer H G 1996 Carl Ludwig the man his time his influence Pflugers Archiv European journal of physiology 432 3 Suppl R9 R22 Zimmer H G 1997 Carl Ludwig the Leipzig Physiological Institute and introduction to the focused issue growth factors and cardiac hypertrophy Journal of molecular and cellular cardiology 29 11 2859 2864 https doi org 10 1006 jmcc 1997 0540 Carl Frederick Wilhelm Ludwig 1816 1895 Modern Physiologist JAMA 1967 200 10 887 888 doi 10 1001 jama 1967 03120230139028 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ