Адо́льф О́йґен Фік (нім. Adolf Eugen Fick) — (3 вересня 1829, Кассель, Німеччина — 21 серпня 1901, Бланкенберґе, Бельгія) — німецький фізик і фізіолог, один з найвідоміших представників фізико-математично обґрунтованої експериментальної фізіології.
Адольф Ойґен Фік | |
---|---|
нім. Adolf Fick | |
Народився | 3 вересня 1829[1][2][3] Кассель, Гессен, Німеччина[1][2] |
Помер | 21 серпня 1901[4][5][3] (71 рік) Бланкенберґе, d, Західна Фландрія, Бельгія[1] |
Країна | Королівство Пруссія[2] |
Діяльність | фізіолог, викладач університету, біофізик, лікар |
Alma mater | Марбурзький університет |
Галузь | фізика |
Заклад | JMU Цюрихський університет |
Науковий керівник | Франц Людвіг Фік[6] |
Аспіранти, докторанти | d[7] |
Членство | Шведська королівська академія наук Баварська академія наук Прусська академія наук |
Брати, сестри | Франц Людвіг Фік |
Діти | d |
Родичі | d |
Нагороди | |
Адольф Ойґен Фік у Вікісховищі |
Родина
Адольф Фік народився 3 серпня 1829 року в Касселі як наймолодший син із дев'яти дітей Фрідріха Фіка. Його брат — відомий німецький анатом Франц Людвіґ Фік (1813—1858). Син Людвіґа Фіка відомий німецький офтальмолог, винахідник контактних лінз після смерті батька виховувався у родині Адольфа Фіка. Адольф Фік та його дружина Емілі були батьками анатома Рудольфа Фіка, який народився в Цюріху 24 лютого 1866 р..
Освіта і викладацька діяльність
З 1847 року вивчав математику в Марбурзі нім. Marburg an der Lahn, але пізніше під впливом свого близького товариша фізіолога Карла Людвіга захопився медициною. З 1849 році до 1851 р. навчався в Берліні. 27 серпня 1851 року в Марбурзькому університеті у 22 роки захистив докторську дисертацію (Tractatus de errore quodam optico asymmetria bulbi effecto) про дефекти зору через астигматизм, який він пояснював викривленням рогівки.
1851 року розпочав фахову діяльність як прозектор з анатомії у свого брата Франца Людвіґа Фіка, професора анатомії в Марбурзі У 1852 році Фік переїхав до Цюриха, де продовжував працювати прозектором під керівництвом Карла Людвіга. 1853 р. Фік габілітувався в Цюриху, де з 1856 р. до 1861 р. працював доцентом на кафедрі анатомо-фізіологічних допоміжних наук. З 1862 р. Фік обійняв повну професорську посаду з фізіології. У 1868 році він переїхав до Вюрцбурга, де працював професором фізіології і очолював кафедру фізіології у Фізіологічному інституті Вюрцбурзького університету аж до виходу на пенсію в 1899 року.
Наукова діяльність
Ще в 1850 році Фік опублікував фундаментальні дослідження щодо статики м'язів стегна. Його улюбленою науковою темою стало вивчення людського тіла за допомогою фізичних та математичних законів. Математичний напрямок наукових досліджень Фіка чітко прослідковується у його численних наукових працях.
1851 р. він опублікував фундаментальні дослідження руху очей.
1855 р. на емпіричній основі Фік встановив два основні закони дифузії, названі його іменем. Результати свої досліджень дифузії він опублікував відразу в двох часописах — фізичному й хімічному, оскільки вони були визначальними як у фізіології, так і у фізиці. На початку 20 століття Альберт Айнштайн теоретично на основі принципів термодинаміки підтвердив закони Фіка, чим надав їм надійну теоретичну основу.
1856 р. була опублікована його велика праця «Фізика в медицині» («Die medicinische Physik»), яка базувалася на використанні математичного апарату. 1858 року Фік вперше представив адаптацію довжини м'язового волокна до його функції, як регулярний біологічний процес. У 1860 р. був опублікований Компендіум з фізіології, який містив також історію розвитку фізіології (Compendium der Physiologie mit Einschluss der Entwicklungsgeschichte). У 1862 р. Фік винайшов маятниковий — апарат для вимірювання м'язових скорочень, в 1864 р. — сфігмограф — апарат для реєстрації коливань стінок артерій, які виникають внаслідок викиду порції крові із серця під час систоли. Того ж року вийшов підручник з анатомії та фізіології органів чуття (Lehrbuch der Anatomie und Physiologie der Sinnesorgane).
У 1865 р. разом зі своїм другом Йоганнесом Віслікуном Фік провів важливий експеримент, який спростував гіпотезу Лібіха про те, що джерелом енергії м'язів є білки: оскільки м'язи складаються з білка, то вважалося, що саме білки забезпечують енергію для м'язів. Обидва дослідники спочатку кілька спокійних днів харчувалися продуктами, які не містили азоту і визначали його кількість, яка виділяється із сечею. Потім вони піднялися на гору заввишки 2680 м, виконавши значну роботу м'язами. Проте після цього вони не спостерігали істотної зміни у виведенні азоту з організму. Це спростовувало висновок Лібіха і вказувало на те, що джерелом енергії м'язів є не білки, а вуглеводи та / або жири.
У 1868 р. Фік створив прилад для вимірювання швидкості крові в артерії людини, названий згодом Моссо . У 1870 р. Адольф Фік уперше запропонував метод вимірювання об'єму серцевого викиду у людей і тварин. Основою цього методу, названого , є застосування закону збереження маси: сума кількості кисню, доставленого в легеневі капіляри через легеневу артерію і кількості кисню, який потрапляє в легеневі капіляри з альвеол, повинна дорівнювати кількості кисню, який виноситься легеневими венами. Перше повідомлення про цей метод появилося 9 липня 1870 року в матеріалах конференції, на якій Фік прочитав лекцію на цю тему. 1888 року Фік створив апланаційний тонометр для вимірювання внутрішньоочного тиску. Окрім трактатів філософського та математичного змісту, Фік також опублікував багато популярних та зрозумілих для широкої публіки статей.
Суспільна діяльність
Фік був одним із засновників Асоціації німецьких культурних відносин із-за кордоном та Німецького колоніального товариства. 1891 року Фік був одним із 75 членів засновницького комітету Пангерманського союзу.
Фік був членом Товариства німецьких природознавців та лікарів.
Нагороди та визнання
Фік був почесним доктором філософського факультету Лейпцигського університету, членом Прусської академії наук, Баварської академії наук, Шведської королівської академії наук та інших академій. 1893 року нагороджений Німецькою академією природознавців «Леопольдина» медаллю Котеніуса. На додаток до найвищої медалі, баварська корона присвоїла йому титул члена «Таємної ради», дорадчого органу при монархові, але Фік не скористався цією нагородою, оскільки вона суперечила його скромності та прихильності до громадянської свободи.
На відзначення 100-річчя з дня народження Адольфа Ойгена Фіка його сини відкрили Фонд і встановили премію Адольфа Фіка, яка вважається найпрестижнішою нагородою в галузі німецькомовної фізіології. Її присуджують з 1929 року одному або декільком видатним фізіологам кожні п'ять років. Лауреатів премії нагороджують медаллю Адольфа Фіка та призом у 10 000 євро (станом на 2019 рік).
Адольф Ойгена Фік помер 21 серпня 1901 року в місті Бланкенберґе в Західній Фландрії.
Вибрані праці
- Fick, Adolf. 1856. Die medicinische Physik. Braunschweig: Vieweg
- Fick, Adolf. 1860. Compendium der Physiologie des Menschen mit Einschluss der Entwicklungsgeschichte. Wien: Braumüller
- Fick, Adolf. 1863. Beiträge zur vergleichenden Physiologie der irritablen Substanzen. Braunschweig: F. Vieweg u. Sohn
- Fick, Adolf. 1864. Lehrbuch der Anatomie und Physiologie der Sinnesorgane. Schauenburg: Lahr
- Fick, Adolf. 1864. Untersuchungen über elektrische Nervenreizung. Braunschweig
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118800000 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Nordisk familjebok — 1876.
- Base biographique
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Hans-Liudger Dienel: Technik, Freundin des Alters: Vergangenheit und Zukunft später Freiheiten. Franz Steiner Verlag, 1999,
- Manfred Stürzbecher. Fick, Rudolf Armin. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1961, Band 5, S. 129 f. (Digitalisat).
- Ralf Vollmuth: Fick, Adolf. 2005, S. 396.
- Fick, Adolf Eugen. Virtual Laboratory (англ.). Max-Planck-Institut für Wissenschaftsgeschichte. Процитовано 8 липня 2020.
- A. Fick: Ein neues Myographion. In: Vierteljahrsschrift der Naturforschenden Gesellschaft in Zürich. Schulthess polygraphischer Verlag, 1862, S. 307 ff., books.google.de [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Джерела
- M. von Frey: Adolf Fick. Abdruck aus den Sitzungsberichten der Physikalisch.-med. Gesellschaft zu Würzburg. A.Stuber's Verlag (C.Kabitsch), Würzburg 1901.
- Friedrich Schenck: Zum Andenken an A. Fick. In: Pflüger's Archiv für Physiologie, Band 90. S. 313—361.
- Dietrich Trincker: Fick, Adolf. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, , S. 127 f. (Digitalisat).
- Ralf Vollmuth: Fick, Adolf. In: Werner E. Gerabek, Bernhard D. Haage, Gundolf Keil, Wolfgang Wegner (Hrsg.): Enzyklopädie Medizingeschichte. De Gruyter, Berlin/ New York 2005, , S. 396.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ado lf O jgen Fik nim Adolf Eugen Fick 3 veresnya 1829 Kassel Nimechchina 21 serpnya 1901 Blankenberge Belgiya nimeckij fizik i fiziolog odin z najvidomishih predstavnikiv fiziko matematichno obgruntovanoyi eksperimentalnoyi fiziologiyi Adolf Ojgen Fiknim Adolf FickNarodivsya3 veresnya 1829 1829 09 03 1 2 3 Kassel Gessen Nimechchina 1 2 Pomer21 serpnya 1901 1901 08 21 4 5 3 71 rik Blankenberge d Zahidna Flandriya Belgiya 1 Krayina Korolivstvo Prussiya 2 Diyalnistfiziolog vikladach universitetu biofizik likarAlma materMarburzkij universitetGaluzfizikaZakladJMU Cyurihskij universitetNaukovij kerivnikFranc Lyudvig Fik 6 Aspiranti doktorantid 7 ChlenstvoShvedska korolivska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Prusska akademiya naukBrati sestriFranc Lyudvig FikDitidRodichidNagorodiMedal Koteniusa 1893 Adolf Ojgen Fik u VikishovishiRodinaAdolf Fik narodivsya 3 serpnya 1829 roku v Kasseli yak najmolodshij sin iz dev yati ditej Fridriha Fika Jogo brat vidomij nimeckij anatom Franc Lyudvig Fik 1813 1858 Sin Lyudviga Fika vidomij nimeckij oftalmolog vinahidnik kontaktnih linz pislya smerti batka vihovuvavsya u rodini Adolfa Fika Adolf Fik ta jogo druzhina Emili buli batkami anatoma Rudolfa Fika yakij narodivsya v Cyurihu 24 lyutogo 1866 r Osvita i vikladacka diyalnistZ 1847 roku vivchav matematiku v Marburzi nim Marburg an der Lahn ale piznishe pid vplivom svogo blizkogo tovarisha fiziologa Karla Lyudviga zahopivsya medicinoyu Z 1849 roci do 1851 r navchavsya v Berlini 27 serpnya 1851 roku v Marburzkomu universiteti u 22 roki zahistiv doktorsku disertaciyu Tractatus de errore quodam optico asymmetria bulbi effecto pro defekti zoru cherez astigmatizm yakij vin poyasnyuvav vikrivlennyam rogivki 1851 roku rozpochav fahovu diyalnist yak prozektor z anatomiyi u svogo brata Franca Lyudviga Fika profesora anatomiyi v Marburzi U 1852 roci Fik pereyihav do Cyuriha de prodovzhuvav pracyuvati prozektorom pid kerivnictvom Karla Lyudviga 1853 r Fik gabilituvavsya v Cyurihu de z 1856 r do 1861 r pracyuvav docentom na kafedri anatomo fiziologichnih dopomizhnih nauk Z 1862 r Fik obijnyav povnu profesorsku posadu z fiziologiyi U 1868 roci vin pereyihav do Vyurcburga de pracyuvav profesorom fiziologiyi i ocholyuvav kafedru fiziologiyi u Fiziologichnomu instituti Vyurcburzkogo universitetu azh do vihodu na pensiyu v 1899 roku Naukova diyalnistShe v 1850 roci Fik opublikuvav fundamentalni doslidzhennya shodo statiki m yaziv stegna Jogo ulyublenoyu naukovoyu temoyu stalo vivchennya lyudskogo tila za dopomogoyu fizichnih ta matematichnih zakoniv Matematichnij napryamok naukovih doslidzhen Fika chitko proslidkovuyetsya u jogo chislennih naukovih pracyah 1851 r vin opublikuvav fundamentalni doslidzhennya ruhu ochej 1855 r na empirichnij osnovi Fik vstanoviv dva osnovni zakoni difuziyi nazvani jogo imenem Rezultati svoyi doslidzhen difuziyi vin opublikuvav vidrazu v dvoh chasopisah fizichnomu j himichnomu oskilki voni buli viznachalnimi yak u fiziologiyi tak i u fizici Na pochatku 20 stolittya Albert Ajnshtajn teoretichno na osnovi principiv termodinamiki pidtverdiv zakoni Fika chim nadav yim nadijnu teoretichnu osnovu 1856 r bula opublikovana jogo velika pracya Fizika v medicini Die medicinische Physik yaka bazuvalasya na vikoristanni matematichnogo aparatu 1858 roku Fik vpershe predstaviv adaptaciyu dovzhini m yazovogo volokna do jogo funkciyi yak regulyarnij biologichnij proces U 1860 r buv opublikovanij Kompendium z fiziologiyi yakij mistiv takozh istoriyu rozvitku fiziologiyi Compendium der Physiologie mit Einschluss der Entwicklungsgeschichte U 1862 r Fik vinajshov mayatnikovij aparat dlya vimiryuvannya m yazovih skorochen v 1864 r sfigmograf aparat dlya reyestraciyi kolivan stinok arterij yaki vinikayut vnaslidok vikidu porciyi krovi iz sercya pid chas sistoli Togo zh roku vijshov pidruchnik z anatomiyi ta fiziologiyi organiv chuttya Lehrbuch der Anatomie und Physiologie der Sinnesorgane U 1865 r razom zi svoyim drugom Jogannesom Vislikunom Fik proviv vazhlivij eksperiment yakij sprostuvav gipotezu Libiha pro te sho dzherelom energiyi m yaziv ye bilki oskilki m yazi skladayutsya z bilka to vvazhalosya sho same bilki zabezpechuyut energiyu dlya m yaziv Obidva doslidniki spochatku kilka spokijnih dniv harchuvalisya produktami yaki ne mistili azotu i viznachali jogo kilkist yaka vidilyayetsya iz secheyu Potim voni pidnyalisya na goru zavvishki 2680 m vikonavshi znachnu robotu m yazami Prote pislya cogo voni ne sposterigali istotnoyi zmini u vivedenni azotu z organizmu Ce sprostovuvalo visnovok Libiha i vkazuvalo na te sho dzherelom energiyi m yaziv ye ne bilki a vuglevodi ta abo zhiri U 1868 r Fik stvoriv prilad dlya vimiryuvannya shvidkosti krovi v arteriyi lyudini nazvanij zgodom Mosso U 1870 r Adolf Fik upershe zaproponuvav metod vimiryuvannya ob yemu sercevogo vikidu u lyudej i tvarin Osnovoyu cogo metodu nazvanogo ye zastosuvannya zakonu zberezhennya masi suma kilkosti kisnyu dostavlenogo v legenevi kapilyari cherez legenevu arteriyu i kilkosti kisnyu yakij potraplyaye v legenevi kapilyari z alveol povinna dorivnyuvati kilkosti kisnyu yakij vinositsya legenevimi venami Pershe povidomlennya pro cej metod poyavilosya 9 lipnya 1870 roku v materialah konferenciyi na yakij Fik prochitav lekciyu na cyu temu 1888 roku Fik stvoriv aplanacijnij tonometr dlya vimiryuvannya vnutrishnoochnogo tisku Okrim traktativ filosofskogo ta matematichnogo zmistu Fik takozh opublikuvav bagato populyarnih ta zrozumilih dlya shirokoyi publiki statej Suspilna diyalnistFik buv odnim iz zasnovnikiv Asociaciyi nimeckih kulturnih vidnosin iz za kordonom ta Nimeckogo kolonialnogo tovaristva 1891 roku Fik buv odnim iz 75 chleniv zasnovnickogo komitetu Pangermanskogo soyuzu Fik buv chlenom Tovaristva nimeckih prirodoznavciv ta likariv Nagorodi ta viznannyaFik buv pochesnim doktorom filosofskogo fakultetu Lejpcigskogo universitetu chlenom Prusskoyi akademiyi nauk Bavarskoyi akademiyi nauk Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk ta inshih akademij 1893 roku nagorodzhenij Nimeckoyu akademiyeyu prirodoznavciv Leopoldina medallyu Koteniusa Na dodatok do najvishoyi medali bavarska korona prisvoyila jomu titul chlena Tayemnoyi radi doradchogo organu pri monarhovi ale Fik ne skoristavsya ciyeyu nagorodoyu oskilki vona superechila jogo skromnosti ta prihilnosti do gromadyanskoyi svobodi Na vidznachennya 100 richchya z dnya narodzhennya Adolfa Ojgena Fika jogo sini vidkrili Fond i vstanovili premiyu Adolfa Fika yaka vvazhayetsya najprestizhnishoyu nagorodoyu v galuzi nimeckomovnoyi fiziologiyi Yiyi prisudzhuyut z 1929 roku odnomu abo dekilkom vidatnim fiziologam kozhni p yat rokiv Laureativ premiyi nagorodzhuyut medallyu Adolfa Fika ta prizom u 10 000 yevro stanom na 2019 rik Adolf Ojgena Fik pomer 21 serpnya 1901 roku v misti Blankenberge v Zahidnij Flandriyi Vibrani praciFick Adolf 1856 Die medicinische Physik Braunschweig Vieweg Fick Adolf 1860 Compendium der Physiologie des Menschen mit Einschluss der Entwicklungsgeschichte Wien Braumuller Fick Adolf 1863 Beitrage zur vergleichenden Physiologie der irritablen Substanzen Braunschweig F Vieweg u Sohn Fick Adolf 1864 Lehrbuch der Anatomie und Physiologie der Sinnesorgane Schauenburg Lahr Fick Adolf 1864 Untersuchungen uber elektrische Nervenreizung BraunschweigPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118800000 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Nordisk familjebok 1876 d Track Q678259 Base biographique d Track Q105958830 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Hans Liudger Dienel Technik Freundin des Alters Vergangenheit und Zukunft spater Freiheiten Franz Steiner Verlag 1999 ISBN 3 515 07590 9 Manfred Sturzbecher Fick Rudolf Armin Neue Deutsche Biographie Berlin 1961 Band 5 S 129 f Digitalisat Ralf Vollmuth Fick Adolf 2005 S 396 Fick Adolf Eugen Virtual Laboratory angl Max Planck Institut fur Wissenschaftsgeschichte Procitovano 8 lipnya 2020 A Fick Ein neues Myographion In Vierteljahrsschrift der Naturforschenden Gesellschaft in Zurich Schulthess polygraphischer Verlag 1862 S 307 ff books google de 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine DzherelaM von Frey Adolf Fick Abdruck aus den Sitzungsberichten der Physikalisch med Gesellschaft zu Wurzburg A Stuber s Verlag C Kabitsch Wurzburg 1901 Friedrich Schenck Zum Andenken an A Fick In Pfluger s Archiv fur Physiologie Band 90 S 313 361 Dietrich Trincker Fick Adolf In Neue Deutsche Biographie NDB Band 5 Duncker amp Humblot Berlin 1961 ISBN 3 428 00186 9 S 127 f Digitalisat Ralf Vollmuth Fick Adolf In Werner E Gerabek Bernhard D Haage Gundolf Keil Wolfgang Wegner Hrsg Enzyklopadie Medizingeschichte De Gruyter Berlin New York 2005 ISBN 3 11 015714 4 S 396