Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Товариство з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод СЕМЗ одне з ключових машинобудівних підприєм

Смілянський електромеханічний завод

Смілянський електромеханічний завод

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілянський електромеханічний завод» («СЕМЗ») — одне з ключових машинобудівних підприємств України, розташоване в місті Сміла Черкаської області в Україні. Займається випуском тягових електродвигунів, головних генераторів та інші допоміжні машини.

СМІЛЯНСЬКИЙ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД
image
Логотип
ТипТовариство з обмеженою відповідальністю
Організаційно-правова форма господарюваннявідкрите акціонерне товариство
ГалузьПромисловість
Засновано1876
Штаб-квартираСміла, Україна
Продукціяелектричні машини
semz.info
Нагороди
image
image

Історія підприємства

Дореволюційний період

5 жовтня 1876 року було засновано Великі бобринські майстерні котрі займались ремонтом паротягів та різних типів вагонів. Майстерні будувались з планованим щорічним об'ємом ремонту паровозів — 10 штук, вагонів — 20 штук. В період до Першої світової війни завод складався з п'яти цехів: паровозо-котельного, вагонного, ковальського, механічного та ливарного. Також на початок Першої світової війни завод вийшов на об'єм в 30 паровозів на рік.

Зі спогадів тогочасних робітників заводу:

Іван Леонтійович Гороховський, токар механічного цеху з 1906 року:
«Уявіть собі цех: 13 токарних, 2 фрезерних, 2 стругальних і 8 свердлувальних верстатів. Розміщалися вони в двох відділеннях — великому і малому. Оберталися від трансмісії, якій надавала руху парова машина. Пару для цієї машини давала кочегарня невеликої потужності (три парових котли). Робота важка, багато шуму. Пам'ятаю, півтора року тільки вночі працював, при каганці. Дихав чадом. Сам собі різці кував і точив.
Наш цех був під одним дахом з паровозним і вагонним цехами. Але нам ще порівняно непогано було працювати. А що було в ковальському цеху! Правда, повітря для горнів дули вентилятори, що обертала теж парова машина через трансмісію. Але саме приміщення було низьким, дерев'яним, покритим толем. Ковалі працювали напівголими — без сорочок. Усе вручну, спека нестерпна, кіптява, гази…».
Порфирій Филимонович Островський, що був працівником підприємства:
«У майстерню я прийшов у 1903 році. Важко було улаштуватися, мені допомогло знайомство з майстром залізниці, що у свою чергу був знайомий з майстром майстерень Оскаром Федоровичем Зуком. 11 місяців я разом з іншими клепав анкерні болти, з'єднання, різні лобові аркуші, кожуха топки, передні і задні ґрати й інші частини котлів паровозів. Заклепки підігрівали на нижніх горнах. Скрізь у цехах шуміли трансмісії. Верстати освітлювалися гасовими лампами. Я був одним із самих грамотних тоді — сільську однокласну школу удалося закінчити, потім ремісниче училище. Я один на всі майстерні до 1905 року газету „Копійка“ виписував. А про освіту інших можна судити по тому, що майстер механічного цеху Липський Сергій Васильович міг читати тільки Псалтир. А про те, щоб сам зміг розібратися в кресленнях, чого і говорити.»

Період до початку Німецько-радянської війни

Після Жовтневої революції Бобринські головні майстерні були підпорядковані Південно-Західній залізниці, яку і обслуговували з ремонту рухомого складу.

В період з 1917 року по 1920 рік випуск із ремонту паровозів становив 3-4 паровоза на місяць, з них: 1 капітального і 2-3 середнього ремонту. В період до початку Другої світової війни відбулася корінна технічна реконструкція підприємства, у результаті якої випуск із ремонту паровозів щорічно збільшувався і досяг у 1939—102 одиниць на рік, у тому числі середнього ремонту — 97, капітального — 5.

Бобринські головні залізничні майстерні забезпечували запчастинами чавунного лиття для паровозів і пасажирських вагонів також Київські залізничні головні майстерні.

16 березня 1923 року залізничники Бобринського вузла послали в Москву телеграму наступного змісту:
«Москва, Кремль, Леніну.
Робітники Бобринської ділянки Південно-Західної дороги на загальних зборах у день 25-літнього ювілею РКП(б) шлють вождеві привіт і за революційні заслуги перед РКП(б) і робітничим класом на подяку обрали почесним ковалем головних Бобринських майстерень з оплатою по 10-му розряду. Одержувана плата буде відчислятися на користь залізничного дитячого будинку № 5»

З 1932 році колишні Бобринські головні залізничні майстерні були перейменовані в Паровозо-вагоноремонтний завод, і 11 квітня 1940 року завод отримав назву на честь відомого українського поета, художника, громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка, і повною назвою його стало Паровозо-вагоноремонтний завод ім. Т. Г. Шевченка, підпорядкований він був безпосередньо Народному комісаріату шляхів сполучення, а в подальшому Міністерству шляхів сполучення СРСР.

До 1939—1940 років були організовані наступні цехи: колісний, електрозварювальний, енергосиловий, ремонтно-механічний, інструментальний, транспортний, деревообробний і утилізаційне відділення при вагонному цеху.

Завод в період Німецько-радянської війни

На другий день війни, відповідно до мобілізаційного плану, колектив заводу приступив до виконання спеціального завдання, по якому зобов'язувалося обладнати 3 тилових військово-санітарних потяги у жорсткий строк — за 15 днів.

Кожен військово-санітарний потяг складався, приблизно, з 14 вагонів, куди входили: вагон-електростанція, вагон-операційна, вагони для тяжкопоранених (ТР), вагони для легкоранених (ЛР), вагон-кухня, вагон речового складу, вагон продуктового складу, вагон для медичного обслуговчого персоналу.

Необхідні вагони для санітарних потягів відчіплювали від пасажирських потягів, які прямували через станцію та подавали в завод. У вагонах знімали полки, дивани і усе внутрішнє устаткування й обладнували їх у відповідності альбому креслень санітарних потягів. Завдяки ентузіазму робітників та командирів, спецзавдання по облаштуванню військово-санітарних потягів було виконано достроково — за 8 діб.

Велика частина кадрових робітників, весь командний склад паровозо-вагоноремонтного заводу ім. Т. Шевченка разом з устаткуванням були евакуйовані і прямували ешелонами на Канашський вагоноремонтний завод. Після прибуття на місце всі робітники і командири були розподілені по цехах і відділам у відповідності до спеціальності кожного працівника. Представники міської Ради депутатів трудящих м. Алатиря і Канаша разом з керівництвом Алатирського паровозоремонтному заводі (ПРЗ) і Канашського вагоноремонтному заводі (ВРЗ) ужили заходів по забезпеченню евакуйованих житловою площею. У порядку ущільнення почали вселяти в зайняті квартири місцевих робітників по 2-3 родини евакуйованих. Хоч у тісноті, але не в образі. Кожний усвідомлював і враховував труднощі воєнного часу. Так шевченківці приступили до роботи на тилових заводах НКШС.

Прибуле устаткування нашого заводу на Канашський і Алатирський заводи, успішно монтувалося робітниками в ударному порядку і у короткий термін почало давати продукцію для ремонту рухомого складу і безпосередньо для фронту — спецпродукцію.

Майже всі працівники нашого заводу, що працювали в евакуації на Канашськом ВРЗ і на Алатирськом ПРЗ, за самовіддану працю були нагороджені медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.». А працівники, що працювали по виготовленню спеціальної продукції для фронту були нагороджені медаллю «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.». У той же час вихованці заводу гідно боролися на фронтах Вітчизняної війни, 20 з них пали смертю хоробрих, 82 нагороджені за ратні подвиги орденами і медалями.

У період із серпня 1941 р. по січень 1944 р. станція ім. Тараса Шевченка та завод були тимчасово окуповані нацистськими загарбниками. На основній залізничній магістралі, що зв'язувала Німеччину з Донецьким басейном і Кавказом і з метою наближення ремонтної бази до фронту, німецькі загарбники вирішили на базі Шевченківського паровозо-вагоноремонтного заводу (ПВРЗ) створити великий завод з ремонту паровозів і вагонів. В 1942-43 р. примусовою працею військовополонених була розширена територія ПВРЗ і побудовані нові основні цехи: паровозоскладальний комбінат, тендерно-котельний блок, депо заправлення, парокотельня і почате будівництво нового будинку — цеху з ремонту вантажних вагонів. Площа заводу зросла з 6 гектарів до 14 за рахунок інших служб залізниці.

Однак плани німецьких загарбників не збулися. Під натиском Радянської Армії фашисти з жорстоким опором відступали на захід, відвозячи в Німеччину усе, що можна було вивезти, а інше знищували. І коли були звільнені м. Сміла, станція ім. Тараса Шевченка наш завод був цілком зруйнований.

Збиток нанесений паровозо-вагоноремонтному заводові ім. Т. Шевченка окупантами, оцінений Урядовою комісією на суму 9498 тис. карбованців, для порівняння — виробництво танка Т-34 на кінець війни становила 142 тис. карбованців.

Відновлення заводу та період з 1944 по 1950 роки

29 січня 1944 року Сміла була звільнена від окупантів, а 7 лютого вже складався план відновлення заводу. З березня силами кадрових робітників і інженерно-технічних працівників завод починає відроджуватися.

Відновлюючи завод, колектив зумів вже в 1944 році випустити з ремонту 351 вагон, 16 паровозів і дати 492 тонни лиття.

У 1945 році в умовах гострої нестачі робочої сили, енергетичних потужностей і виробничих площ завод відремонтував 97 паровозів і 322 вагона при плані − 180 паровозів і 800 вагонів.

В І кварталі 1945 р. на завод прибули представники Головного управління вагоноремонтними заводами (ЦВР) і Головного управління паровозоремонтними заводами (ЦТР) з метою з'ясування відповідності технічних умов і територіальних можливостей подальшої діяльності і спеціалізації заводу по одночасному проведенню ремонту паровозів і вагонів.

У результаті перевірки, Народний Комісаріат шляхів сполучення змінив профіль заводу убік спеціалізації з ремонту паровозів і виготовленню запасних частин для залізниць. З IV кварталу 1945 року завод припинив виконувати ремонт вагонів.

У 1946 році сміляни відремонтували 141 паровоз. За успіхи першого року післявоєнної п'ятирічки колектив був премійований Міністерством шляхів сполучення грошовою премією.

Наприкінці 1947 року, після відновлення, державною комісією завод був прийнятий в експлуатацію. Випуск паровозів у 1947 році склав 180 одиниць.

Період з 1950 по 1998 роки

У 1953 році пущена в експлуатацію заводська ТЕЦ, що давала заводові в рік 11864 тис. кВт/годин електроенергії.

В зв'язку з технічним переозброєнням залізничного транспорту країни, заміною паровозів на тепловози міняється виробничий профіль підприємства. В умовах ремонту паровозів, який не припиняється, цехи заводу реконструюються для ремонту електричних машин тепловозів.

1961—1962 р.р. — це роки освоєння нових професій. У цій справі велику допомогу зробив колектив Астраханського тепловозоремонтного заводу, на якому проходили виробниче навчання робітники Смілянського заводу.

У лютому 1962 року відремонтовані перші електричні машини. 23 лютого 1963 року з заводу пішов останній відремонтований паровоз. Пішли в історію цехи з ремонту паровозних вузлів, народилися нові — електромашинні.

За ці роки завод перетворився у ведуче підприємство Головного управління з ремонту електричних машин тепловозів', з випуском більше 50 % електричних машин, які ремонтувалися усіма заводами Головкому для локомотивних депо мережі залізниць. У 1976 році за високі виробничі досягнення та у зв'язку з 100-літтям завод нагороджений орденом «Знак Пошани» і «Золотою медаллю ВДНГ СРСР».

У 1988 році були досягнуті найбільші показники: освоєний ремонт 25 типів одиниць. Велися постачання за рубіж: в Угорщину, Польщу, Німеччину, Кубу, Монголію.

У 1989 році починається спад виробництва, тепловози поступаються місцем на магістралях електровозам. Завод починає підготовку до ремонту тягових і допоміжних електродвигунів електровозів. Після розпаду СРСР різко падають обсяги виробництва: у 1992 році виходять з ремонту 16915 електричних машин, у 1994 р. — 3533, у 1995 р. — 2715.

Наші дні

Сьогодні завод виконує ремонт і виробництво електричних машин тягового рухомого складу та запасні частини для всіх типів електромашин; здійснює ремонт, модернізацію та виготовлення колісних пар та колісно-моторних блоків для всіх типів тягового рухомого складу. Для цього на підприємстві створюються всі умови: проводиться програма технічного переозброєння виробництва, завод укомплектований новими кваліфікованими кадрами, впроваджена система менеджменту якості згідно з вимогами міжнародного стандарту ISO 9001.

Продукція

Станом на 2021 завод виконує ремонт та виготовлення тягових електродвигунів, головних генераторів, колісних пар, колісно моторних блоків та інших допоміжних машин для тягового рухомого складу.

СТК-45

Призначений для рудних електровозів зчіпною масою 14 тонн типа КА14, К-14М, К-14КР

  • потужність — 35 кВт;
  • напруга — 250 В;
  • струм — 162 А;
  • частота обертання — 1480/4000 об.−1;
  • ККД — 86 %;

СТК-405

Призначений для тепловозів М62, 2М62, 2ТЕ10, 2ТЕ116, ТЕМ18.

  • потужність — 414 кВт;
  • напруга — 506/700 В;
  • струм — 890 А;
  • частота обертання — 600/2320 об.−1;
  • ККД — 92 %;

СТК-520

Призначений для тепловозів М62, 2М62, 2ТЕ10, 2ТЕ116, ТЕМ18.

  • потужність — 520 кВт;
  • напруга — 1475 В;
  • струм — 380 А;
  • частота обертання — 670 об.−1;
  • ККД — 93 %;

СТК-730

Призначений для вантажного електровоза постійного струму ДЕ-1 «Україна»

  • потужність — 730 кВт;
  • напруга — 1500 В;
  • струм — 520 А;
  • частота обертання — 860 об.−1;
  • ККД — 93,1 %;

ДТК-800

Призначений для електровоза ЕП2К виробництва ОАО «Коломенский завод»

  • потужність — 720/800 кВт;
  • напруга — 1870 В;
  • струм — 510/565 А;
  • частота обертання — 980/945 об.−1;
  • ККД — 94,5 %;

СТК-810

Призначений для електровоза 2ЕС6 виробництва ООО «Уральские локомотивы»

  • потужність — 810 кВт;
  • напруга — 1500 В;
  • струм — 580 А;
  • частота обертання — 1800 об.−1;
  • ККД — 93,1 %;

СТА-1200

Призначений для електровоза ДС-3

  • потужність — 1200 кВт;
  • напруга — 1870 В;
  • струм — 450 А;
  • частота обертання — 1138 об.−1;
  • ККД — 96,2 %;

СТК-650У1

Призначений для промислових тягових агрегатів НП1

  • потужність — 650 кВт;
  • напруга — 1020 В;
  • струм — 705 А;
  • частота обертання — 470 об.−1;
  • ККД — 91,6 %;

ТРІД-125

Тяговий рективний індуктивний двинун призначений для приводу колісних пар

  • потужність — 125/200 кВт;
  • напруга — 900 В;
  • струм — 182 А;
  • частота обертання — 173 об.−1;

Джерела

  • Офіційний сайт підприємства «СЕМЗ» [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Smilyanskij elektromehanichnij zavod SEMZ odne z klyuchovih mashinobudivnih pidpriyemstv Ukrayini roztashovane v misti Smila Cherkaskoyi oblasti v Ukrayini Zajmayetsya vipuskom tyagovih elektrodviguniv golovnih generatoriv ta inshi dopomizhni mashini SMILYaNSKIJ ELEKTROMEHANIChNIJ ZAVODLogotipTipTovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyuOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyavidkrite akcionerne tovaristvoGaluzPromislovistZasnovano1876Shtab kvartiraSmila UkrayinaProdukciyaelektrichni mashinisemz infoNagorodiIstoriya pidpriyemstvaDorevolyucijnij period 5 zhovtnya 1876 roku bulo zasnovano Veliki bobrinski majsterni kotri zajmalis remontom parotyagiv ta riznih tipiv vagoniv Majsterni buduvalis z planovanim shorichnim ob yemom remontu parovoziv 10 shtuk vagoniv 20 shtuk V period do Pershoyi svitovoyi vijni zavod skladavsya z p yati cehiv parovozo kotelnogo vagonnogo kovalskogo mehanichnogo ta livarnogo Takozh na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni zavod vijshov na ob yem v 30 parovoziv na rik Zi spogadiv togochasnih robitnikiv zavodu Ivan Leontijovich Gorohovskij tokar mehanichnogo cehu z 1906 roku Uyavit sobi ceh 13 tokarnih 2 frezernih 2 strugalnih i 8 sverdluvalnih verstativ Rozmishalisya voni v dvoh viddilennyah velikomu i malomu Obertalisya vid transmisiyi yakij nadavala ruhu parova mashina Paru dlya ciyeyi mashini davala kochegarnya nevelikoyi potuzhnosti tri parovih kotli Robota vazhka bagato shumu Pam yatayu pivtora roku tilki vnochi pracyuvav pri kaganci Dihav chadom Sam sobi rizci kuvav i tochiv Nash ceh buv pid odnim dahom z parovoznim i vagonnim cehami Ale nam she porivnyano nepogano bulo pracyuvati A sho bulo v kovalskomu cehu Pravda povitrya dlya gorniv duli ventilyatori sho obertala tezh parova mashina cherez transmisiyu Ale same primishennya bulo nizkim derev yanim pokritim tolem Kovali pracyuvali napivgolimi bez sorochok Use vruchnu speka nesterpna kiptyava gazi dd Porfirij Filimonovich Ostrovskij sho buv pracivnikom pidpriyemstva U majsternyu ya prijshov u 1903 roci Vazhko bulo ulashtuvatisya meni dopomoglo znajomstvo z majstrom zaliznici sho u svoyu chergu buv znajomij z majstrom majsteren Oskarom Fedorovichem Zukom 11 misyaciv ya razom z inshimi klepav ankerni bolti z yednannya rizni lobovi arkushi kozhuha topki peredni i zadni grati j inshi chastini kotliv parovoziv Zaklepki pidigrivali na nizhnih gornah Skriz u cehah shumili transmisiyi Verstati osvitlyuvalisya gasovimi lampami Ya buv odnim iz samih gramotnih todi silsku odnoklasnu shkolu udalosya zakinchiti potim remisniche uchilishe Ya odin na vsi majsterni do 1905 roku gazetu Kopijka vipisuvav A pro osvitu inshih mozhna suditi po tomu sho majster mehanichnogo cehu Lipskij Sergij Vasilovich mig chitati tilki Psaltir A pro te shob sam zmig rozibratisya v kreslennyah chogo i govoriti dd Period do pochatku Nimecko radyanskoyi vijni Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi Bobrinski golovni majsterni buli pidporyadkovani Pivdenno Zahidnij zaliznici yaku i obslugovuvali z remontu ruhomogo skladu V period z 1917 roku po 1920 rik vipusk iz remontu parovoziv stanoviv 3 4 parovoza na misyac z nih 1 kapitalnogo i 2 3 serednogo remontu V period do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni vidbulasya korinna tehnichna rekonstrukciya pidpriyemstva u rezultati yakoyi vipusk iz remontu parovoziv shorichno zbilshuvavsya i dosyag u 1939 102 odinic na rik u tomu chisli serednogo remontu 97 kapitalnogo 5 Bobrinski golovni zaliznichni majsterni zabezpechuvali zapchastinami chavunnogo littya dlya parovoziv i pasazhirskih vagoniv takozh Kiyivski zaliznichni golovni majsterni 16 bereznya 1923 roku zaliznichniki Bobrinskogo vuzla poslali v Moskvu telegramu nastupnogo zmistu Moskva Kreml Leninu Robitniki Bobrinskoyi dilyanki Pivdenno Zahidnoyi dorogi na zagalnih zborah u den 25 litnogo yuvileyu RKP b shlyut vozhdevi privit i za revolyucijni zaslugi pered RKP b i robitnichim klasom na podyaku obrali pochesnim kovalem golovnih Bobrinskih majsteren z oplatoyu po 10 mu rozryadu Oderzhuvana plata bude vidchislyatisya na korist zaliznichnogo dityachogo budinku 5 dd Z 1932 roci kolishni Bobrinski golovni zaliznichni majsterni buli perejmenovani v Parovozo vagonoremontnij zavod i 11 kvitnya 1940 roku zavod otrimav nazvu na chest vidomogo ukrayinskogo poeta hudozhnika gromadskogo diyacha Tarasa Grigorovicha Shevchenka i povnoyu nazvoyu jogo stalo Parovozo vagonoremontnij zavod im T G Shevchenka pidporyadkovanij vin buv bezposeredno Narodnomu komisariatu shlyahiv spoluchennya a v podalshomu Ministerstvu shlyahiv spoluchennya SRSR Do 1939 1940 rokiv buli organizovani nastupni cehi kolisnij elektrozvaryuvalnij energosilovij remontno mehanichnij instrumentalnij transportnij derevoobrobnij i utilizacijne viddilennya pri vagonnomu cehu Zavod v period Nimecko radyanskoyi vijni Na drugij den vijni vidpovidno do mobilizacijnogo planu kolektiv zavodu pristupiv do vikonannya specialnogo zavdannya po yakomu zobov yazuvalosya obladnati 3 tilovih vijskovo sanitarnih potyagi u zhorstkij strok za 15 dniv Kozhen vijskovo sanitarnij potyag skladavsya priblizno z 14 vagoniv kudi vhodili vagon elektrostanciya vagon operacijna vagoni dlya tyazhkoporanenih TR vagoni dlya legkoranenih LR vagon kuhnya vagon rechovogo skladu vagon produktovogo skladu vagon dlya medichnogo obslugovchogo personalu Neobhidni vagoni dlya sanitarnih potyagiv vidchiplyuvali vid pasazhirskih potyagiv yaki pryamuvali cherez stanciyu ta podavali v zavod U vagonah znimali polki divani i use vnutrishnye ustatkuvannya j obladnuvali yih u vidpovidnosti albomu kreslen sanitarnih potyagiv Zavdyaki entuziazmu robitnikiv ta komandiriv speczavdannya po oblashtuvannyu vijskovo sanitarnih potyagiv bulo vikonano dostrokovo za 8 dib Velika chastina kadrovih robitnikiv ves komandnij sklad parovozo vagonoremontnogo zavodu im T Shevchenka razom z ustatkuvannyam buli evakujovani i pryamuvali eshelonami na Kanashskij vagonoremontnij zavod Pislya pributtya na misce vsi robitniki i komandiri buli rozpodileni po cehah i viddilam u vidpovidnosti do specialnosti kozhnogo pracivnika Predstavniki miskoyi Radi deputativ trudyashih m Alatirya i Kanasha razom z kerivnictvom Alatirskogo parovozoremontnomu zavodi PRZ i Kanashskogo vagonoremontnomu zavodi VRZ uzhili zahodiv po zabezpechennyu evakujovanih zhitlovoyu plosheyu U poryadku ushilnennya pochali vselyati v zajnyati kvartiri miscevih robitnikiv po 2 3 rodini evakujovanih Hoch u tisnoti ale ne v obrazi Kozhnij usvidomlyuvav i vrahovuvav trudnoshi voyennogo chasu Tak shevchenkivci pristupili do roboti na tilovih zavodah NKShS Pribule ustatkuvannya nashogo zavodu na Kanashskij i Alatirskij zavodi uspishno montuvalosya robitnikami v udarnomu poryadku i u korotkij termin pochalo davati produkciyu dlya remontu ruhomogo skladu i bezposeredno dlya frontu specprodukciyu Majzhe vsi pracivniki nashogo zavodu sho pracyuvali v evakuaciyi na Kanashskom VRZ i na Alatirskom PRZ za samoviddanu pracyu buli nagorodzheni medalyami Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 r A pracivniki sho pracyuvali po vigotovlennyu specialnoyi produkciyi dlya frontu buli nagorodzheni medallyu Za Peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 r U toj zhe chas vihovanci zavodu gidno borolisya na frontah Vitchiznyanoyi vijni 20 z nih pali smertyu horobrih 82 nagorodzheni za ratni podvigi ordenami i medalyami U period iz serpnya 1941 r po sichen 1944 r stanciya im Tarasa Shevchenka ta zavod buli timchasovo okupovani nacistskimi zagarbnikami Na osnovnij zaliznichnij magistrali sho zv yazuvala Nimechchinu z Doneckim basejnom i Kavkazom i z metoyu nablizhennya remontnoyi bazi do frontu nimecki zagarbniki virishili na bazi Shevchenkivskogo parovozo vagonoremontnogo zavodu PVRZ stvoriti velikij zavod z remontu parovoziv i vagoniv V 1942 43 r primusovoyu praceyu vijskovopolonenih bula rozshirena teritoriya PVRZ i pobudovani novi osnovni cehi parovozoskladalnij kombinat tenderno kotelnij blok depo zapravlennya parokotelnya i pochate budivnictvo novogo budinku cehu z remontu vantazhnih vagoniv Plosha zavodu zrosla z 6 gektariv do 14 za rahunok inshih sluzhb zaliznici Odnak plani nimeckih zagarbnikiv ne zbulisya Pid natiskom Radyanskoyi Armiyi fashisti z zhorstokim oporom vidstupali na zahid vidvozyachi v Nimechchinu use sho mozhna bulo vivezti a inshe znishuvali I koli buli zvilneni m Smila stanciya im Tarasa Shevchenka nash zavod buv cilkom zrujnovanij Zbitok nanesenij parovozo vagonoremontnomu zavodovi im T Shevchenka okupantami ocinenij Uryadovoyu komisiyeyu na sumu 9498 tis karbovanciv dlya porivnyannya virobnictvo tanka T 34 na kinec vijni stanovila 142 tis karbovanciv Vidnovlennya zavodu ta period z 1944 po 1950 roki 29 sichnya 1944 roku Smila bula zvilnena vid okupantiv a 7 lyutogo vzhe skladavsya plan vidnovlennya zavodu Z bereznya silami kadrovih robitnikiv i inzhenerno tehnichnih pracivnikiv zavod pochinaye vidrodzhuvatisya Vidnovlyuyuchi zavod kolektiv zumiv vzhe v 1944 roci vipustiti z remontu 351 vagon 16 parovoziv i dati 492 tonni littya U 1945 roci v umovah gostroyi nestachi robochoyi sili energetichnih potuzhnostej i virobnichih plosh zavod vidremontuvav 97 parovoziv i 322 vagona pri plani 180 parovoziv i 800 vagoniv V I kvartali 1945 r na zavod pribuli predstavniki Golovnogo upravlinnya vagonoremontnimi zavodami CVR i Golovnogo upravlinnya parovozoremontnimi zavodami CTR z metoyu z yasuvannya vidpovidnosti tehnichnih umov i teritorialnih mozhlivostej podalshoyi diyalnosti i specializaciyi zavodu po odnochasnomu provedennyu remontu parovoziv i vagoniv U rezultati perevirki Narodnij Komisariat shlyahiv spoluchennya zminiv profil zavodu ubik specializaciyi z remontu parovoziv i vigotovlennyu zapasnih chastin dlya zaliznic Z IV kvartalu 1945 roku zavod pripiniv vikonuvati remont vagoniv U 1946 roci smilyani vidremontuvali 141 parovoz Za uspihi pershogo roku pislyavoyennoyi p yatirichki kolektiv buv premijovanij Ministerstvom shlyahiv spoluchennya groshovoyu premiyeyu Naprikinci 1947 roku pislya vidnovlennya derzhavnoyu komisiyeyu zavod buv prijnyatij v ekspluataciyu Vipusk parovoziv u 1947 roci sklav 180 odinic Period z 1950 po 1998 roki U 1953 roci pushena v ekspluataciyu zavodska TEC sho davala zavodovi v rik 11864 tis kVt godin elektroenergiyi V zv yazku z tehnichnim pereozbroyennyam zaliznichnogo transportu krayini zaminoyu parovoziv na teplovozi minyayetsya virobnichij profil pidpriyemstva V umovah remontu parovoziv yakij ne pripinyayetsya cehi zavodu rekonstruyuyutsya dlya remontu elektrichnih mashin teplovoziv 1961 1962 r r ce roki osvoyennya novih profesij U cij spravi veliku dopomogu zrobiv kolektiv Astrahanskogo teplovozoremontnogo zavodu na yakomu prohodili virobniche navchannya robitniki Smilyanskogo zavodu U lyutomu 1962 roku vidremontovani pershi elektrichni mashini 23 lyutogo 1963 roku z zavodu pishov ostannij vidremontovanij parovoz Pishli v istoriyu cehi z remontu parovoznih vuzliv narodilisya novi elektromashinni Za ci roki zavod peretvorivsya u veduche pidpriyemstvo Golovnogo upravlinnya z remontu elektrichnih mashin teplovoziv z vipuskom bilshe 50 elektrichnih mashin yaki remontuvalisya usima zavodami Golovkomu dlya lokomotivnih depo merezhi zaliznic U 1976 roci za visoki virobnichi dosyagnennya ta u zv yazku z 100 littyam zavod nagorodzhenij ordenom Znak Poshani i Zolotoyu medallyu VDNG SRSR U 1988 roci buli dosyagnuti najbilshi pokazniki osvoyenij remont 25 tipiv odinic Velisya postachannya za rubizh v Ugorshinu Polshu Nimechchinu Kubu Mongoliyu U 1989 roci pochinayetsya spad virobnictva teplovozi postupayutsya miscem na magistralyah elektrovozam Zavod pochinaye pidgotovku do remontu tyagovih i dopomizhnih elektrodviguniv elektrovoziv Pislya rozpadu SRSR rizko padayut obsyagi virobnictva u 1992 roci vihodyat z remontu 16915 elektrichnih mashin u 1994 r 3533 u 1995 r 2715 Nashi dni Sogodni zavod vikonuye remont i virobnictvo elektrichnih mashin tyagovogo ruhomogo skladu ta zapasni chastini dlya vsih tipiv elektromashin zdijsnyuye remont modernizaciyu ta vigotovlennya kolisnih par ta kolisno motornih blokiv dlya vsih tipiv tyagovogo ruhomogo skladu Dlya cogo na pidpriyemstvi stvoryuyutsya vsi umovi provoditsya programa tehnichnogo pereozbroyennya virobnictva zavod ukomplektovanij novimi kvalifikovanimi kadrami vprovadzhena sistema menedzhmentu yakosti zgidno z vimogami mizhnarodnogo standartu ISO 9001 ProdukciyaStanom na 2021 zavod vikonuye remont ta vigotovlennya tyagovih elektrodviguniv golovnih generatoriv kolisnih par kolisno motornih blokiv ta inshih dopomizhnih mashin dlya tyagovogo ruhomogo skladu STK 45 Priznachenij dlya rudnih elektrovoziv zchipnoyu masoyu 14 tonn tipa KA14 K 14M K 14KR potuzhnist 35 kVt napruga 250 V strum 162 A chastota obertannya 1480 4000 ob 1 KKD 86 STK 405 Priznachenij dlya teplovoziv M62 2M62 2TE10 2TE116 TEM18 potuzhnist 414 kVt napruga 506 700 V strum 890 A chastota obertannya 600 2320 ob 1 KKD 92 STK 520 Priznachenij dlya teplovoziv M62 2M62 2TE10 2TE116 TEM18 potuzhnist 520 kVt napruga 1475 V strum 380 A chastota obertannya 670 ob 1 KKD 93 STK 730 Priznachenij dlya vantazhnogo elektrovoza postijnogo strumu DE 1 Ukrayina potuzhnist 730 kVt napruga 1500 V strum 520 A chastota obertannya 860 ob 1 KKD 93 1 DTK 800 Priznachenij dlya elektrovoza EP2K virobnictva OAO Kolomenskij zavod potuzhnist 720 800 kVt napruga 1870 V strum 510 565 A chastota obertannya 980 945 ob 1 KKD 94 5 STK 810 Priznachenij dlya elektrovoza 2ES6 virobnictva OOO Uralskie lokomotivy potuzhnist 810 kVt napruga 1500 V strum 580 A chastota obertannya 1800 ob 1 KKD 93 1 STA 1200 Priznachenij dlya elektrovoza DS 3 potuzhnist 1200 kVt napruga 1870 V strum 450 A chastota obertannya 1138 ob 1 KKD 96 2 STK 650U1 Priznachenij dlya promislovih tyagovih agregativ NP1 potuzhnist 650 kVt napruga 1020 V strum 705 A chastota obertannya 470 ob 1 KKD 91 6 TRID 125 Tyagovij rektivnij induktivnij dvinun priznachenij dlya privodu kolisnih par potuzhnist 125 200 kVt napruga 900 V strum 182 A chastota obertannya 173 ob 1 DzherelaOficijnij sajt pidpriyemstva SEMZ 14 bereznya 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ