Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Посада Сльозкін Петро РодіоновичНародився 10 серпня 1862 1862 08 10 МоскваПомер 30 листопада 1927 1927 11 30 65 років Кр

Сльозкін Петро Родіонович

Сльозкін Петро Родіонович

Сльозкін Петро Родіонович
Народився 10 серпня 1862(1862-08-10)
Москва
Помер 30 листопада 1927(1927-11-30) (65 років)
Країна image Російська імперія
Діяльність агроном
Alma mater Петровська сільськогосподарська академія
Галузь агрономія
Заклад Петровська сільськогосподарська академія
Вчене звання професор

Петро́ Родіо́нович Сльо́зкін (29 липня (10 серпня) 1862(18620810), Москва — 30 листопада 1927 року) — аґроном родом з Москви, з 1897 в Києві, з 1899 — професор Київського політехнічного інституту; організатор контрольно-насінневої станції.

Освіта, посади

1886—89 вивчав культуру бавовників у США, досліджував можливості розвитку бавовництва на Закавказзі та в Закаспійському краї, ознайомився зі станом сільського господарства Південного степу, Приволзького регіону. 1889 зарахований до штату департаменту землеробства міністерства державних маєтностей Російської імперії. Готувався до викладацької роботи, зокрема перебував за кордоном у Національному агрономічному інституті (Франція), (Німеччина) та ін.

Працював під керівництвом визнаного теоретика світової агрономії (1833—1923). За дорученням департаменту землеробства досліджував умови хлібної торгівлі за кордоном, брав участь в організації Всесвітньої виставки в Чикаго (США). 1895—97 завідував Сочинською с.-г. та садовою дослідною станцією.

1897 заснував Контрольно-насіннєву станцію в Києві та лабораторію Київського землеробського синдикату, якими керував до 1899. Після захисту магістерської дисертації «Етюди про гумус» (Московський сільськогосподарський інститут, 1900) — екстраординарний, згодом — ординарний професор кафедри землеробства Київського політехнічного інституту, де працював до 1915. Одночасно зарахований до штату міністерства фінансів Російської імперії. Обраний членом Всеросійського академічного союзу (1905), позаштатним професором Київських вищих приватних курсів (1906—08).

Із 1908 — декан с.-г. відділення Київського політехнічного інституту. Член Наукового товариства економістів у Києві, член редколегії журналу борошномельних виробників «Русский мельник» (із 1908), співзасновник Київського агрономічного товариства (із 1909), член Ґрунтової комісії Московського товариства сільського господарства, завідувач музею товарознавства Київського комерційного інституту (до 1917).

1912—27 — зав. лабораторії с.-г. товарознавства, декан економічного факультету, член піклувальної ради, ректор Київського державного комерційного інституту (1917). Одночасно 1920—27 — професор Київського інституту народного господарства. Обирався членом с.-г. секції Київського губернського держплану. Ініціював створення крайового с.-г. і промислового музею в м. Київ. Із 1919 — член Постійної комісії для виучування природних багатств України ВУАН.

Праці

Праці присвячені вивченню органічних речовин у ґрунті, ролі бактерій і добрив у підвищенні родючости ґрунту, аґротехніці зернових і бобових культур тощо.

Наукова спадщина С. налічує 75 монографічних видань і статей, серед них — 3-томна серія «Зернові злаки, їхнє життя та способи вирощування» (1904), «Цукровий буряк та його культура» (1908), «Польові рослини різних родин, їхні особливості та способи вирощування» (1910). Теоретичні розробки С. довели необхідність із метою підвищення продуктивності агрофітоценозів впливати не тільки на ґрунт, а й на саму рослину. Дослідження С. сприяли заснуванню в країні мережі селекційних установ. Вагомі успіхи в діяльності першої в Європі такої станції дали підстави для проведення в Харкові 1911 1-го Всеросійського з'їзду із селекції, насінництва та розповсюдження селекційного матеріалу. Згодом академік М.Вавилов назвав цей з'їзд основою становлення в країні не лише різних напрямів аграрної науки, а й генетики.

Нагороджений орденами св. Анни 3-го (1902) і 2-го ст. (1907), св. рівноапостольного кн. Володимира 4-го (1914) і 3-го ст. (1915) та Великою золотою медаллю Всерос. с.-г. виставки в Києві (1913).

Примітки

  1. Вергунов В. А. Сльозкін Петро Родіонович [ 2016-12-21 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 665. — .

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Posada Slozkin Petro RodionovichNarodivsya 10 serpnya 1862 1862 08 10 MoskvaPomer 30 listopada 1927 1927 11 30 65 rokiv Krayina Rosijska imperiyaDiyalnist agronomAlma mater Petrovska silskogospodarska akademiyaGaluz agronomiyaZaklad Petrovska silskogospodarska akademiyaVchene zvannya profesor Petro Rodio novich Slo zkin 29 lipnya 10 serpnya 1862 18620810 Moskva 30 listopada 1927 roku agronom rodom z Moskvi z 1897 v Kiyevi z 1899 profesor Kiyivskogo politehnichnogo institutu organizator kontrolno nasinnevoyi stanciyi Osvita posadi1886 89 vivchav kulturu bavovnikiv u SShA doslidzhuvav mozhlivosti rozvitku bavovnictva na Zakavkazzi ta v Zakaspijskomu krayi oznajomivsya zi stanom silskogo gospodarstva Pivdennogo stepu Privolzkogo regionu 1889 zarahovanij do shtatu departamentu zemlerobstva ministerstva derzhavnih mayetnostej Rosijskoyi imperiyi Gotuvavsya do vikladackoyi roboti zokrema perebuvav za kordonom u Nacionalnomu agronomichnomu instituti Franciya Nimechchina ta in Pracyuvav pid kerivnictvom viznanogo teoretika svitovoyi agronomiyi 1833 1923 Za doruchennyam departamentu zemlerobstva doslidzhuvav umovi hlibnoyi torgivli za kordonom brav uchast v organizaciyi Vsesvitnoyi vistavki v Chikago SShA 1895 97 zaviduvav Sochinskoyu s g ta sadovoyu doslidnoyu stanciyeyu 1897 zasnuvav Kontrolno nasinnyevu stanciyu v Kiyevi ta laboratoriyu Kiyivskogo zemlerobskogo sindikatu yakimi keruvav do 1899 Pislya zahistu magisterskoyi disertaciyi Etyudi pro gumus Moskovskij silskogospodarskij institut 1900 ekstraordinarnij zgodom ordinarnij profesor kafedri zemlerobstva Kiyivskogo politehnichnogo institutu de pracyuvav do 1915 Odnochasno zarahovanij do shtatu ministerstva finansiv Rosijskoyi imperiyi Obranij chlenom Vserosijskogo akademichnogo soyuzu 1905 pozashtatnim profesorom Kiyivskih vishih privatnih kursiv 1906 08 Iz 1908 dekan s g viddilennya Kiyivskogo politehnichnogo institutu Chlen Naukovogo tovaristva ekonomistiv u Kiyevi chlen redkolegiyi zhurnalu boroshnomelnih virobnikiv Russkij melnik iz 1908 spivzasnovnik Kiyivskogo agronomichnogo tovaristva iz 1909 chlen Gruntovoyi komisiyi Moskovskogo tovaristva silskogo gospodarstva zaviduvach muzeyu tovaroznavstva Kiyivskogo komercijnogo institutu do 1917 1912 27 zav laboratoriyi s g tovaroznavstva dekan ekonomichnogo fakultetu chlen pikluvalnoyi radi rektor Kiyivskogo derzhavnogo komercijnogo institutu 1917 Odnochasno 1920 27 profesor Kiyivskogo institutu narodnogo gospodarstva Obiravsya chlenom s g sekciyi Kiyivskogo gubernskogo derzhplanu Iniciyuvav stvorennya krajovogo s g i promislovogo muzeyu v m Kiyiv Iz 1919 chlen Postijnoyi komisiyi dlya viuchuvannya prirodnih bagatstv Ukrayini VUAN PraciPraci prisvyacheni vivchennyu organichnih rechovin u grunti roli bakterij i dobriv u pidvishenni rodyuchosti gruntu agrotehnici zernovih i bobovih kultur tosho Naukova spadshina S nalichuye 75 monografichnih vidan i statej sered nih 3 tomna seriya Zernovi zlaki yihnye zhittya ta sposobi viroshuvannya 1904 Cukrovij buryak ta jogo kultura 1908 Polovi roslini riznih rodin yihni osoblivosti ta sposobi viroshuvannya 1910 Teoretichni rozrobki S doveli neobhidnist iz metoyu pidvishennya produktivnosti agrofitocenoziv vplivati ne tilki na grunt a j na samu roslinu Doslidzhennya S spriyali zasnuvannyu v krayini merezhi selekcijnih ustanov Vagomi uspihi v diyalnosti pershoyi v Yevropi takoyi stanciyi dali pidstavi dlya provedennya v Harkovi 1911 1 go Vserosijskogo z yizdu iz selekciyi nasinnictva ta rozpovsyudzhennya selekcijnogo materialu Zgodom akademik M Vavilov nazvav cej z yizd osnovoyu stanovlennya v krayini ne lishe riznih napryamiv agrarnoyi nauki a j genetiki Nagorodzhenij ordenami sv Anni 3 go 1902 i 2 go st 1907 sv rivnoapostolnogo kn Volodimira 4 go 1914 i 3 go st 1915 ta Velikoyu zolotoyu medallyu Vseros s g vistavki v Kiyevi 1913 PrimitkiVergunov V A Slozkin Petro Rodionovich 2016 12 21 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 665 ISBN 978 966 00 1290 5 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1968 T 3 Plyus 856 s Lanovyuk L P Slavetni imena pershi dekani silskogospodarskogo viddilennya Kiyivskogo politehnichnogo institutu L P Lanovyuk Storinki istoriyi zbirnik naukovih prac 2013 Vip 36 S 55 63

Дата публікації:
Топ