Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петровська сільськогосподарська академія (рос. Петровская сельскохозяйственная академия) — вищий аграрний навчальний заклад у Російській імперії.
| Петровська сільськогосподарська академія | |
|---|---|
ПСА | |
 | |
| 55°49′58″ пн. ш. 37°33′00″ сх. д. / 55.83300000002777352° пн. ш. 37.55000000002777227336991928° сх. д.Координати: 55°49′58″ пн. ш. 37°33′00″ сх. д. / 55.83300000002777352° пн. ш. 37.55000000002777227336991928° сх. д. | |
| Тип | Реорганізована у МСА ім. К. А. Тимірязєва |
| Країна |  Російська імперія і  СРСР |
| Назва на честь | Петро I |
| Засновано | 1865 |
| Випускники | [[:]] |
Заснована в період політичних реформ академія сприяла процвітанню сільського господарства: Климент Тимірязєв проводив досліди з фізіології рослин, Гаврило Густавсон удосконалював хімічний аналіз сільськогосподарських речовин, написав перший в Росії курс сільськогосподарської економії, заклав основи російського землеробства, створив науку про ліс, вивів універсальні сорти плодових дерев, написав знамениті «Урожаї жита в Європейській Росії».
Історія
У 1857 році визнало необхідним заснувати в Москві землеробський інститут. Товариство орендувало в територію та будівлі садиби, яка в грудні 1861 року за височайшим повелінням була викуплена в скарбницю за 250 тисяч рублів спеціально «з метою установи агрономічного інституту, ферми та інших сільськогосподарських закладів». Вважається, що для покриття витрат на будівництво та обладнання академії були організований продаж і довгострокова оренда земельних ділянок під дачі та городи, а створене у південній частині академічних володінь дачне селище пізніше отримало назву Петровсько-Розумовського (у народі його називали ).
У 1862 році для влаштування Лісовий дослідної дачі, яка повинна була служити полігоном для навчання студентів і проведення дослідних робіт, був запрошений вчений-лісівник , а для перебудови садиби з Петербурга був запрошений архітектор Микола Бенуа, який побудував на місці старого садибного палацу головну навчальну будівлю з годинниковою вежею і з унікальними опуклими склами.
27 жовтня 1865 було прийнято статут академії, у розробці якого брали участь майбутній перший директор академії доктор ботаніки і професор хімії . Згідно з параграфом № 1 статуту, Петровська землеробська і лісова академія мала на меті — поширення відомостей по сільському господарству і лісівництва. За Статутом академія — всесословная і відкрита вищим навчальним закладом з можливостями вільного надходження в студенти (без освітнього цензу), вибору предметів вивчення, без вступних і перевідних іспитів. З прав академія була поставлена вище вже існуючого , тому що їй було надано право удостоювати не тільки ступеня кандидата, але і . Управління академії було влаштовано під веденням департаменту землеробства і сільської промисловості, управління довірене директору, раді та господарському комітету. Курс навчання був орієнтований на практичну роботу в земських установах, управління маєтками. У навчальному процесі поєднувалися академічні заняття, досвідчена і селекційна робота і практика ведення сільського господарства. У перші роки академія мала всього два відділення — сільськогосподарське і лісове, на яких навчалися близько 400 слухачів. Володимир Короленко, деякий час навчався в академії, писав: «Всі надії, які надихали інтелігенцію того часу відбилися на статуті академії, знайшли в ньому своє відображення».
Днем заснування академії вважається 3 грудня 1865, коли було оголошено розпорядження уряду про її відкриття. 25 січня 1866 відбулося відкриття лекцій; у великій залі будівлі аудиторій (нині адміністративний будинок) директор академії Желєзнов виголосив промову, звернену до перших слухачам. Серед перших професорів — , , Климент Тімірязєв, , .
У 1870 році директором став Ф. М. Корольов, в 1876 — Ф. К. Арнольд.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Timiryazev Academy of Agriculture |
Література
- Избранное:Статьи о Москве…. — Москва : Издательский Дом ТОНЧУ, 2008. — 464 с. — 2000 прим. — ISBN 978—5—91215—032—6.(рос.)
- Сборник сведений о Петровской земледельческой и лесной академии — М., 1887. — 314 с.(рос.)
- Мещерский И. И. Высшее сельскохозяйственное образование в России и за границей — Спб., 1893. — 464 с.(рос.)
- Пятьдесятъ лѣтъ Высшей Сельскохозяйственной Школы в Петровскомъ-Разумовскомъ. 1865-1915. Т. 2. Московский сельскохозяйственный институт и его ученые и учебные заведения к 1915 году. Ч. 1 — М., 1917. — IX + 414 с.(рос.)
- Московская сельскохозяйственная академия имени К. А. Тимирязева. К столетию основания. 1865–1965 — М.: Колос, 1969. — 535 с.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petrovska silskogospodarska akademiya ros Petrovskaya selskohozyajstvennaya akademiya vishij agrarnij navchalnij zaklad u Rosijskij imperiyi Petrovska silskogospodarska akademiyaPSA55 49 58 pn sh 37 33 00 sh d 55 83300000002777352 pn sh 37 55000000002777227336991928 sh d 55 83300000002777352 37 55000000002777227336991928 Koordinati 55 49 58 pn sh 37 33 00 sh d 55 83300000002777352 pn sh 37 55000000002777227336991928 sh d 55 83300000002777352 37 55000000002777227336991928TipReorganizovana u MSA im K A TimiryazyevaKrayina Rosijska imperiya i SRSRNazva na chestPetro IZasnovano1865Vipuskniki Zasnovana v period politichnih reform akademiya spriyala procvitannyu silskogo gospodarstva Kliment Timiryazyev provodiv doslidi z fiziologiyi roslin Gavrilo Gustavson udoskonalyuvav himichnij analiz silskogospodarskih rechovin napisav pershij v Rosiyi kurs silskogospodarskoyi ekonomiyi zaklav osnovi rosijskogo zemlerobstva stvoriv nauku pro lis viviv universalni sorti plodovih derev napisav znameniti Urozhayi zhita v Yevropejskij Rosiyi Istoriya Lisova dacha U 1857 roci viznalo neobhidnim zasnuvati v Moskvi zemlerobskij institut Tovaristvo orenduvalo v teritoriyu ta budivli sadibi yaka v grudni 1861 roku za visochajshim povelinnyam bula vikuplena v skarbnicyu za 250 tisyach rubliv specialno z metoyu ustanovi agronomichnogo institutu fermi ta inshih silskogospodarskih zakladiv Vvazhayetsya sho dlya pokrittya vitrat na budivnictvo ta obladnannya akademiyi buli organizovanij prodazh i dovgostrokova orenda zemelnih dilyanok pid dachi ta gorodi a stvorene u pivdennij chastini akademichnih volodin dachne selishe piznishe otrimalo nazvu Petrovsko Rozumovskogo u narodi jogo nazivali U 1862 roci dlya vlashtuvannya Lisovij doslidnoyi dachi yaka povinna bula sluzhiti poligonom dlya navchannya studentiv i provedennya doslidnih robit buv zaproshenij vchenij lisivnik a dlya perebudovi sadibi z Peterburga buv zaproshenij arhitektor Mikola Benua yakij pobuduvav na misci starogo sadibnogo palacu golovnu navchalnu budivlyu z godinnikovoyu vezheyu i z unikalnimi opuklimi sklami 27 zhovtnya 1865 bulo prijnyato statut akademiyi u rozrobci yakogo brali uchast majbutnij pershij direktor akademiyi doktor botaniki i profesor himiyi Zgidno z paragrafom 1 statutu Petrovska zemlerobska i lisova akademiya mala na meti poshirennya vidomostej po silskomu gospodarstvu i lisivnictva Za Statutom akademiya vsesoslovnaya i vidkrita vishim navchalnim zakladom z mozhlivostyami vilnogo nadhodzhennya v studenti bez osvitnogo cenzu viboru predmetiv vivchennya bez vstupnih i perevidnih ispitiv Z prav akademiya bula postavlena vishe vzhe isnuyuchogo tomu sho yij bulo nadano pravo udostoyuvati ne tilki stupenya kandidata ale i Upravlinnya akademiyi bulo vlashtovano pid vedennyam departamentu zemlerobstva i silskoyi promislovosti upravlinnya dovirene direktoru radi ta gospodarskomu komitetu Kurs navchannya buv oriyentovanij na praktichnu robotu v zemskih ustanovah upravlinnya mayetkami U navchalnomu procesi poyednuvalisya akademichni zanyattya dosvidchena i selekcijna robota i praktika vedennya silskogo gospodarstva U pershi roki akademiya mala vsogo dva viddilennya silskogospodarske i lisove na yakih navchalisya blizko 400 sluhachiv Volodimir Korolenko deyakij chas navchavsya v akademiyi pisav Vsi nadiyi yaki nadihali inteligenciyu togo chasu vidbilisya na statuti akademiyi znajshli v nomu svoye vidobrazhennya Dnem zasnuvannya akademiyi vvazhayetsya 3 grudnya 1865 koli bulo ogolosheno rozporyadzhennya uryadu pro yiyi vidkrittya 25 sichnya 1866 vidbulosya vidkrittya lekcij u velikij zali budivli auditorij nini administrativnij budinok direktor akademiyi Zhelyeznov vigolosiv promovu zvernenu do pershih sluhacham Sered pershih profesoriv Kliment Timiryazyev U 1870 roci direktorom stav F M Korolov v 1876 F K Arnold PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Timiryazev Academy of AgricultureLiteraturaIzbrannoe Stati o Moskve Moskva Izdatelskij Dom TONChU 2008 464 s 2000 prim ISBN 978 5 91215 032 6 ros Sbornik svedenij o Petrovskoj zemledelcheskoj i lesnoj akademii M 1887 314 s ros Mesherskij I I Vysshee selskohozyajstvennoe obrazovanie v Rossii i za granicej Spb 1893 464 s ros Pyatdesyat lѣt Vysshej Selskohozyajstvennoj Shkoly v Petrovskom Razumovskom 1865 1915 T 2 Moskovskij selskohozyajstvennyj institut i ego uchenye i uchebnye zavedeniya k 1915 godu Ch 1 M 1917 IX 414 s ros Moskovskaya selskohozyajstvennaya akademiya imeni K A Timiryazeva K stoletiyu osnovaniya 1865 1965 M Kolos 1969 535 s ros