Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гаври́ло Гаври́лович Густавсо́н (нар. 22 грудня 1842 (3 січня 1843), Санкт-Петербург — 13 (26) квітня 1908, Санкт-Петербург) — російський хімік-органік. Член-кореспондент Петербурзької академії наук (1894).
| Густавсон Гаврило Гаврилович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 22 грудня 1842 (3 січня 1843) Санкт-Петербург |
| Помер | 13 (26) квітня 1908 (65 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | хімік, викладач університету |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | органічна хімія |
| Заклад | Бестужевські курси |
| Вчене звання | професор |
| Науковий керівник | Менделєєв Дмитро Іванович |
| Членство | Петербурзька академія наук |
Біографія
1865 року закінчив природничий факультет Петербурзького університету. Учень Дмитра Івановича Менделєєва та Олександра Михайловича Бутлерова.
У 1865—1875 роках працював лаборантом на кафедрі технічної хімії Петербурзького університету, у 1869—1875 роках був асистентом Олександра Бутлерова.
Магістерська дисертація (Санкт-Петербург, 1873) «Спроба дослідження реацій взаємного обміну без води» («Опыт исследования реакций взаимного обмена в отсутствие воды»). Докторська дисертація (Москва, 1883) «Органічні сполуки в їхніх відношеннях до галоїдних солей алюмінію» («Органические соединения в их отношениях к галоидным солям алюминия»).
У 1875—1890 роках був професором кафедри органічної та агрономічної хімії в Петровській рільничій і лісовій академії в Москві. Серед учнів Іван Іванович Білецький.
У 1892—1900 роках читав лекції з органічної хімії на Вищих жіночих курсах у Санкт-Петербурзі.
Наукова діяльність
Основні наукові дослідження Густавсона стосуються органічної хімії та загальної хімії.
Вивчав реакції подвійного обміну кисню на галогени між вищими оксидами бору, сірки та фосфору та галогенідами тих самих елементів без води, а також між чотирихлористим і чотирибромистим вуглецем і бромистими сполуками бору, кремнію та фосфору. 1873 року з'ясував, що при збільшенні атомної маси елемента в його хлористій сполуці збільшується кількість атомів хлору, що заміщуються на бром, і, навпаки, при збільшенні атомної маси елемента в його бромистій сполуці зменшується кількість атомів брому, що заміщуються на хлор.
1877 року встановив каталітичну дію галогенідів алюмінію при бромуванні ароматичних вуглеводнів, ізомеризації та крекінгу ациклічних вуглеводнів. 1877 року також відкрив нестійкі комплексні сполуки галоїдних солей алюмінію з різними вуглеводнями, які мають каталітичні властивості (ферменти Густавсона).
Встановив утворення проміжних комплексних металоорганічних сполук при каталітичному алкілуванні (реакція Фріделя — Крафтса).
1887 року дією цинку на 1,3-дибромпропан отримав циклопропан, а потім у той самий спосіб — похідні циклопропану.
На основі тетраброміду пентаеретриту отримав речовину (вуглеводень Густавсона), яка тривалий час вивчалася провідними хіміками та виявилася сумішшю метилциклобутена з метиленциклобутаном.
1888 року спільно з запропонував спосіб отримання алену.
Праці
- Действие бромистого алюминия на этилен и бромюры предельных спиртов // Журнал Русского физико-химического общества. Часть химическая. — 1884. — Т. 16. — Выпуск 2.
- Реакция цинковой пыли и спирта на бромюр пентаэритрита // Журнал Русского физико-химического общества. Часть химическая. — 1898. — Т. 30. — Выпуск 2.
- Винилтриметилен // Известия Академии наук. — 1896. — Т. 5. — № 3.
- Двадцать лекций агрономической химии. — 2-ое издание. — Москва — Ленинград, 1937.
Примітки
- Густавсон Гавриил Гавриилович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література
- Казанский Б. А. Г. Г. Густавсон // Успехи химии. — 1943. — Т. 12. — Выпуск 4.
- Мусабеков Ю. С. История органического синтеза в России. — Москва, 1958.
- Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Химики: Биографический справочник. — К.: Наукова думка, 1984. — С. 159—160.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gavri lo Gavri lovich Gustavso n nar 22 grudnya 1842 3 sichnya 1843 18430103 Sankt Peterburg 13 26 kvitnya 1908 Sankt Peterburg rosijskij himik organik Chlen korespondent Peterburzkoyi akademiyi nauk 1894 Gustavson Gavrilo GavrilovichNarodivsya 22 grudnya 1842 3 sichnya 1843 1843 01 03 Sankt PeterburgPomer 13 26 kvitnya 1908 1908 04 26 65 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnist himik vikladach universitetuAlma mater Peterburzkij universitetGaluz organichna himiyaZaklad Bestuzhevski kursiVchene zvannya profesorNaukovij kerivnik Mendelyeyev Dmitro IvanovichChlenstvo Peterburzka akademiya naukBiografiya1865 roku zakinchiv prirodnichij fakultet Peterburzkogo universitetu Uchen Dmitra Ivanovicha Mendelyeyeva ta Oleksandra Mihajlovicha Butlerova U 1865 1875 rokah pracyuvav laborantom na kafedri tehnichnoyi himiyi Peterburzkogo universitetu u 1869 1875 rokah buv asistentom Oleksandra Butlerova Magisterska disertaciya Sankt Peterburg 1873 Sproba doslidzhennya reacij vzayemnogo obminu bez vodi Opyt issledovaniya reakcij vzaimnogo obmena v otsutstvie vody Doktorska disertaciya Moskva 1883 Organichni spoluki v yihnih vidnoshennyah do galoyidnih solej alyuminiyu Organicheskie soedineniya v ih otnosheniyah k galoidnym solyam alyuminiya U 1875 1890 rokah buv profesorom kafedri organichnoyi ta agronomichnoyi himiyi v Petrovskij rilnichij i lisovij akademiyi v Moskvi Sered uchniv Ivan Ivanovich Bileckij U 1892 1900 rokah chitav lekciyi z organichnoyi himiyi na Vishih zhinochih kursah u Sankt Peterburzi Naukova diyalnistOsnovni naukovi doslidzhennya Gustavsona stosuyutsya organichnoyi himiyi ta zagalnoyi himiyi Vivchav reakciyi podvijnogo obminu kisnyu na galogeni mizh vishimi oksidami boru sirki ta fosforu ta galogenidami tih samih elementiv bez vodi a takozh mizh chotirihloristim i chotiribromistim vuglecem i bromistimi spolukami boru kremniyu ta fosforu 1873 roku z yasuvav sho pri zbilshenni atomnoyi masi elementa v jogo hloristij spoluci zbilshuyetsya kilkist atomiv hloru sho zamishuyutsya na brom i navpaki pri zbilshenni atomnoyi masi elementa v jogo bromistij spoluci zmenshuyetsya kilkist atomiv bromu sho zamishuyutsya na hlor 1877 roku vstanoviv katalitichnu diyu galogenidiv alyuminiyu pri bromuvanni aromatichnih vuglevodniv izomerizaciyi ta krekingu aciklichnih vuglevodniv 1877 roku takozh vidkriv nestijki kompleksni spoluki galoyidnih solej alyuminiyu z riznimi vuglevodnyami yaki mayut katalitichni vlastivosti fermenti Gustavsona Vstanoviv utvorennya promizhnih kompleksnih metaloorganichnih spoluk pri katalitichnomu alkiluvanni reakciya Fridelya Kraftsa 1887 roku diyeyu cinku na 1 3 dibrompropan otrimav ciklopropan a potim u toj samij sposib pohidni ciklopropanu Na osnovi tetrabromidu pentaeretritu otrimav rechovinu vuglevoden Gustavsona yaka trivalij chas vivchalasya providnimi himikami ta viyavilasya sumishshyu metilciklobutena z metilenciklobutanom 1888 roku spilno z zaproponuvav sposib otrimannya alenu PraciDejstvie bromistogo alyuminiya na etilen i bromyury predelnyh spirtov Zhurnal Russkogo fiziko himicheskogo obshestva Chast himicheskaya 1884 T 16 Vypusk 2 Reakciya cinkovoj pyli i spirta na bromyur pentaeritrita Zhurnal Russkogo fiziko himicheskogo obshestva Chast himicheskaya 1898 T 30 Vypusk 2 Viniltrimetilen Izvestiya Akademii nauk 1896 T 5 3 Dvadcat lekcij agronomicheskoj himii 2 oe izdanie Moskva Leningrad 1937 PrimitkiGustavson Gavriil Gavriilovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135LiteraturaKazanskij B A G G Gustavson Uspehi himii 1943 T 12 Vypusk 4 Musabekov Yu S Istoriya organicheskogo sinteza v Rossii Moskva 1958 Volkov V A Vonskij E V Kuznecova G I Himiki Biograficheskij spravochnik K Naukova dumka 1984 S 159 160