Покоївки рос Служанки найвідоміша вистава театрального режисера Романа Віктюка за Жана Жене Покоївки рос Служанки Написа

«Покоївки» (рос. Служанки) — найвідоміша вистава театрального режисера Романа Віктюка за Жана Жене.

Покоївки (рос. Служанки)
Написана	Жан Жене
Режисер	Роман Віктюк
Автор музики	Асаф Фараджев
Хореографія	Алла Сігалова
Герої	Соланж Клер Мадам Мосьє
Дата прем'єри	17 вересня 1988
Місце прем'єри	, Москва,
Мова першотвору	французька
Мова вистави	російська
Перекладач	Олена Наумова
Офіційний сайт

Прем'єра відбулася 17 вересня року у московському театрі . Стала епохальною театральною подією і заявила себе як маніфест нової театральності. 18 вересня 2018 року вистава відмітила своє 30-річчя.

Назва вистави

П'єса француського драматурга Жана Жене носить назву «Les Bonnes». Постановка Романа Віктюка використовує російськомовний переклад «Служанки». Сам Роман Григорович наполягав, що україномовни переклад назви його вистави має звучати як «Покоївки», а не «Служниці».

Історія

«Покоївки» були поставлені в 1988 році на сцені театру «Сатирикон» і протягом декількох років входили до його репертуару.

Виставу репетирували три місяці уночі, після завершення показу репертуару театру. Можливості бідного театру взірця 1988 року були вкрай обмежені. Костюми шили з підкладкової тканини, боа Мадам зробили з сітки (висмикнувши поздовжні нитки), шубу шили із залишків (клеїли шматочки хутра на тканину). Балетний верстат було зварено мало ні з водопровідних труб, а сцену вистелели випадково знайденим пластик, який не ламався під ногами.

Перші дві вистави зіграли в серпні, напередодні відпустки, майже без реклами. А вже у вересні був наплив глядача, який мала стримувати кінна міліція, залишалися зламаними двері театру тощо.

У подальшому постановка стала першою в Театрі Романа Віктюка, утвореному в і зазнала другої редакції, яка також мала приголомшливий успіх. Вистава була показана більш ніж в 30 країнах. Восени року Роман Віктюк вирішив відновити свій знаменитий спектакль з якого почалася його гучна слава.

Критика

«Покоївки» — зовсім не банальна кримінальна історія двох сестер-служниць, що задумали отруїти свою хазяйку Мадам. Це піднесена п'єса про трагізм буття, про зіткнення мрії і реальності. Сам Жан Жене пропонував режисерам віддати ролі жінок у своїй п'єсі чоловікам.

Так і зробив Роман Віктюк, викликавши у глядачів радянських часів шок. Віктюк не слідуючи «букві» п'єси, створив свій спектакль: навколо тексту — його образ. Він знайшов це відлуння. Майже в кожній репліці, навіть у словах. І це відлуння виражено пластично — у жестах, танцях і в музиці.

Творці вистави

Перша редакція, 1988:

Переклад п'єси здійснила
режисер з пластики —
балетмейстер — Алла Сігалова
— Алла Коженкова
музичне оформлення — Асаф Фараджев
акробатика — Андрій Лев
художник з гриму — Лев Новіков
майстер з освітлення — Олена Годованна
звукорежисер — Володимир Андріянов
помічник режисера — Равза Шаїпова.

Друга редакція, 1991:

Сценографія:
Хореографія:
Художник по світлу:
Художник по гриму:
Музичне оформлення:

Актори

Перша редакція, 1988. Театр «Сатирикон»

Костянтин Райкін — Соланж
Микола Добринін — Клер
Олександр Зуєв — Мадам
Сергій Зарубін — Мосьє
- Прем'єра: 17 вересня

Друга редакція, 1991, Театр Романа Віктюка

Володимир Зайцев — Соланж
Микола Добринін — Клер
Сергій Виноградов — Мадам
Леонід Лютвінський — Мосьє

Третя редакція, 2006, Театр Романа Віктюка

— Соланж
— Клер
— Мадам
— Мосьє
- Прем'єра: 28 жовтня

Фестивалі

1988:
- Каракас (Венесуела)
- Богота (Колумбія)
1989:
- Брайтон (Англія)
- Берген (Норвегія)
1990:
- Мехико (Мексика) — приз «За віртуозну акторську гру» (Костянтин Райкін), приз глядацьких симпатій
- ^[en] (Белград, (Югославія) — Ґран-прі, приз «За оригінальне трактування сучасної класики на сцені»
1991:
- (Німеччина)
- Загреб (Югославія)

Примітки

Грибова О. Прем'єра // . № 112, 17 вересня, 1988.
30-летие спектакля «Служанки» (18 сентября 2018) [ 13 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
Володимир ПАВЛІВ (19 листопада 2020). (ua) . «MATRIX». Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
Константин Райкин памяти Романа Виктюка [ 29 грудня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Татяна ПЕЧЕРНІНА (жовтень 2018). (рос.). «ContraltoPeople». Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
(рос.)

Посилання

. Театр «Сатирикон» (рос.)
Народні «Служниці» [ 4 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
— вистава Театра Романа Віктюка (рос.)
(рос.)

Це незавершена стаття про театр.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Грибова О. Прем'єра // . № 112, 17 вересня, 1988.

[2] 30-летие спектакля «Служанки» (18 сентября 2018) [ 13 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)

[MATRIX-3] Володимир ПАВЛІВ (19 листопада 2020). (ua) . «MATRIX». Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.

[4] Константин Райкин памяти Романа Виктюка [ 29 грудня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

[ContraltoPeople-5] Татяна ПЕЧЕРНІНА (жовтень 2018). (рос.). «ContraltoPeople». Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 23 листопада 2020.

[Сайт_Сатирикон-6] (рос.)