«Слов'янський Орфей» (серб. Словенски Орфеј, 1992) — драма сербського письменника Зорана Стефановича, в якій стародавній балканський міф інтерпретований мовою геополітики, слов'янських обрядів і наукової фантастики.
Слов'янський Орфей | ||||
---|---|---|---|---|
Словенски Орфеј | ||||
Назва на честь | Орфей | |||
Жанр | драма | |||
Автор | Зоран Стефанович | |||
Мова | сербська | |||
Написано | 1992 | |||
Опубліковано | 1992 | |||
Видання | 1995 | |||
| ||||
Дійові особи
- Орфей, але й «Аполлон» і Поводир-Зловісник;
- Діоніс, але й «Зевс», Арістей-Змія та «Аїд»;
- Еврідіка, але й «Гера»;
- Аполлон;
- Лахесіс, доленосниця
- Атропа, доленосниця
- Клото, доленосниця
- Пан, але й «Кербер»;
- Сивіла;
- Менада-Навіжена;
- Німфи й Сатири, які також є «Богами», «Богинями», «Доленосницями», «Мертвими Душами» й Новобранцями.
Основна інформація
Театральна прем'єра відбулася в Македонському національному театрі «Антон Панов» із Струмиці (1992), а на радіо — в Сербії в Драматичній програмі Радіо Белграда (2002).
Постановка драми «Слов'янський Орфей» режисера Горана Тренчовського (1992) вважається одним із перших пагонів пост-югославської драматургії й театру в Македонії та Сербії.
Драма отримала дуже позитивну оцінку зі сторони вітчизняної та зарубіжної критики й увійшла в зарубіжні енциклопедії та історії драми й театру. Неодноразово публікувалася в друкованому та електронному вигляді, а запис македонської вистави десятки разів транслювався через супутник у 21 столітті.
Переклади: македонський (1992), англійський (2002), український (2010), російський (2011).
На даний момент адаптується в комікс, над яким працює один із найвідоміших авторів південно-східної Європи Зоран Туцич.
Нагороди, подяки
- 2010. Італійська енциклопедія «Де Агостіні» включила Стефановича за його «Слов'янського Орфея» до чотирьох найвпливовіших сербських драматичних письменників пост-югославського періоду
- 2002: Сербська радіо версія була номінована на «Prix Europa» в Берліні
- 1993. Македонська вистава внесена до офіційного списку белградського БІТЕФ-у, але Міністерство культури Македонії не дозволило візит через ембарго Організації Об'єднаних Націй щодо Югославії (яке стосувалося й культури).
- 1993: Журнал «Екран», Скоп'є. Вистава струмицького театру номінована на найкращу виставу в Республіці Македонії 1992 року.
- 1992: Нагорода «Йосип Колунджич» за найкращу драму на Факультеті драматичного мистецтва (Белград) в 1991—1992 роках.
Із рецензій «Слов'янського Орфея»
- «Вдалий симбіоз стародавнього міфу й сучасного мистецтва.» — Гойко Божович (газета Побједа, Подгориця, 1992)
- «Драматичний текст Зорана Стефановича (…) має кілька надзвичайних особливостей (…) Розповідь про слов'янського Орфея (…) може бути прочитана як обережне етнографічне дослідження слов'янської релігії Веселіна Чайкановича, як політичне есе про актуальний, так званий новий режим, і як будь-який американський науково-фантастичний комікс Френка Міллера.» — Петар Груїчич (газета Борба, Белград 1992)
- «Те, що Стефановича визначає як самобутнього автора і є гарантією його автентичності, (…) — терпкість, гіркота, летальність, пряма провокація. І винні в цьому не роки, а, здається, спадщина насильства варварів, відчуття якогось справжнього мистецького бунту, характерного лише для даного шматка Балкан. Таке поєднання одного середньоєвропейського сприйняття світу й одного насильницького, Міцич би сказав „дикого“, духу й імпульсу, то похмурого, то грубого, і є специфікою письменника Стефановича.» — Дубравка Кнежевич (післямова книги Слов'янський Орфей та інші драми, Белград, 1995)
- «(Письменник) вносить в місцеву театральну рутину нетиповий (читай нереалістичний) експеримент, схильну до фантастики й гротеску чуттєвість, яка полонить багатошаровістю й численними значеннєвими площинами.» — Ілля Бакич (журнал Време, Белград 1995)
- «(Очевидним є) існування багатошарового інтелектуального дискурсу, відмінної театральної естетики, а також опори на традицію, яка в історії театру була найвибагливішою.» — Петар Груїчич (рецензія книги Слов'янський Орфей та інші драми, 1995)
- «Поетика Зорана Стефановича є абсолютно диспартною на нашому літературному просторі. (…) Він не фотографує, він оформлює. Він не бере занадто багато із дійсності, але й те, що запозичає, слугує йому як матеріал для пошуків сутності людини і явищ.» — Володимир Стаменкович (рецензія рукопису книги Слов'янський Орфей та інші драми, 1995)
- «Стефанович вміло використовує не лише образні метафори, але й виразну іронію, щоб привести читача прямо до прихованої сутності своїх драм. […] Він створює певний неоднозначний і товстий рукопис, який цілком незалежно виживає й поза межами театральної сцени. Своєрідним парадоксом є безперечний факт, що, незважаючи на його безсумнівні можливості, п'єси Стефановича до сьогодні правильніше прочитууються за кордоном, а не в Сербії.» — Душан Відакович (журнал Ваљевац, Валєво 1995)
- «Перше, що впадає у вічі, — висока мовна майстерність (…) Стефанович пише соковитою, грайливою сербською мовою, якій додає особливого шарму поєднання старої лексики та синтаксису із сучасними […] висловлюваннями. Можливо, найбільша цінність Стефановичевих п'єс — у великій легкості, з якою відбуваються дії на різних рівнях: вони просто пливуть і непереборно тягнуть нас за собою.» — Іван Вукович (журнал Погледи, Крагуєвац, 1995).
- "Не важко знайти паралелі із сьогоднішньою ситуацією на Балканах і в світі взагалі (…) І все (у драмі) подано в дотепній і дуже цікавій проекції. " — Ранко Бурич (газета Политика, Белград 2002)
Примітки
- Пројекат Растко: Про драму «Слов'янський Орфей» Зорана Стефановича. www.rastko.rs. Процитовано 14 липня 2024.
- Грујичић, Петар. «Место на балканском Олимпу», Борба, Београд, 15. 7. 1992;
Павловски, Мишел. «Орфеј како Словен», Нова Македонија, Скопје, 15. 7. 1992;
Ристовски, Гоце. «Орфеј се враќа дома», Пулс, Скопје, 9. 7. 1992;
Кузманов, Тодор. За претставата на «Словенски Орфеј» од Зоран Стефановиќ, во режија на Горан Тренчовски, а во изведба на Народниот театар од Струмица. Македонско радио, Скопје, 10. 7. 1992;
Бурић, Ранко. ««Кад су богови уморни: Премијера радио-драме Словенски Орфеј Зорана Стефановића»,.Политика, Београд, 2002;
Путник, Радомир. «Поговор [ 2017-07-24 у Wayback Machine.]» у: Едиција Савремена српска драма, Књига 33, Удружење драмских писаца Србије, 2007, стр. 294-295. - Serbia e Montenegro: Cultura: letteratura, Sapere.it: Enciclopedia, De Agostini Editore 2.0, 2012.
- Bogusławska, Magdalena. Teatr u źródeł: dramat i teatr południowosłowiański wobec tradycji widowiskowych regionu, Uniwersytet Warszawski, Instytut Slawistyki Zachodniej i Południowej, 2006, p. 53.
- Milin, Boško. «Entre l'engagement et la fuite» [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Revue des études slaves, 2006, Volume 77, Issue 77-1-2 p. 183
- Божовић, Гојко. «Почетак игре: Успјела симбиоза древног мита и модерног масмедијског искуства», Побједа, Подгорица, 1. 9. 1992.
- Грујичић, Петар. «Место на балканском Олимпу», Борба, Београд, 15. 7. 1992.
- Кнежевич, Дубравка. На захист розмаїття: Післямова книги «Слов'янський Орфей та інші драми» Зорана Стефановича. Белград, 1995.
- Бакић, Илија. «Књига нове осећајности: „Словенски Орфеј“ Зоран Стефановић, издавач Знак Сагите, Београд, 1995.», Време, Београд, 18. 9. 1995.
- Грујичић, Петар. Приказ књиге «Словенски Орфеј и друге драме» Зорана Стефановића, Пројекат Растко, 2002.
- Стаменковић, Владимир. Рецензія рукопису книги Слов'янський Орфей та інші драми Зорана Стефановича, 1995.
- Видаковић, Душан. «Орфејеви парадокси», Ваљевац, Ваљево, 1995.
- Вуковић, Иван. «Словенски Орфеј убива постмодернизам: Викенд са Маријом Броз», Погледи, Крагујевац, № 183, 25. 12. 1995, стр. 41.
- Бурић, Ранко. «Кад су богови уморни: Премијера радио-драме Словенски Орфеј Зорана Стефановића», Политика, Београд, март 2002.
Посилання
- Зоран Стефанович: Слов'янський Орфей, обрядова подія (драма). Переклад з сербської — Мила Маркевич
- Офіційний сайт драми «Слов'янський Орфей»
Джерела
- Кнежевич, Дубравка. На захист розмаїття: Післямова книги «Слов'янський Орфей та інші драми», 1995.
- Стаменкович, Володимир. Рецензія рукопису книги «Слов'янський Орфей та інші драми», 1995.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slov yanskij Orfej serb Slovenski Orfeј 1992 drama serbskogo pismennika Zorana Stefanovicha v yakij starodavnij balkanskij mif interpretovanij movoyu geopolitiki slov yanskih obryadiv i naukovoyi fantastiki Slov yanskij OrfejSlovenski OrfeјNazva na chestOrfejZhanrdramaAvtorZoran StefanovichMovaserbskaNapisano1992Opublikovano1992Vidannya1995Dijovi osobiOrfej ale j Apollon i Povodir Zlovisnik Dionis ale j Zevs Aristej Zmiya ta Ayid Evridika ale j Gera Apollon Lahesis dolenosnicya Atropa dolenosnicya Kloto dolenosnicya Pan ale j Kerber Sivila Menada Navizhena Nimfi j Satiri yaki takozh ye Bogami Boginyami Dolenosnicyami Mertvimi Dushami j Novobrancyami Osnovna informaciyaTeatralna prem yera vidbulasya v Makedonskomu nacionalnomu teatri Anton Panov iz Strumici 1992 a na radio v Serbiyi v Dramatichnij programi Radio Belgrada 2002 Postanovka drami Slov yanskij Orfej rezhisera Gorana Trenchovskogo 1992 vvazhayetsya odnim iz pershih pagoniv post yugoslavskoyi dramaturgiyi j teatru v Makedoniyi ta Serbiyi Drama otrimala duzhe pozitivnu ocinku zi storoni vitchiznyanoyi ta zarubizhnoyi kritiki j uvijshla v zarubizhni enciklopediyi ta istoriyi drami j teatru Neodnorazovo publikuvalasya v drukovanomu ta elektronnomu viglyadi a zapis makedonskoyi vistavi desyatki raziv translyuvavsya cherez suputnik u 21 stolitti Perekladi makedonskij 1992 anglijskij 2002 ukrayinskij 2010 rosijskij 2011 Na danij moment adaptuyetsya v komiks nad yakim pracyuye odin iz najvidomishih avtoriv pivdenno shidnoyi Yevropi Zoran Tucich Nagorodi podyaki2010 Italijska enciklopediya De Agostini vklyuchila Stefanovicha za jogo Slov yanskogo Orfeya do chotiroh najvplivovishih serbskih dramatichnih pismennikiv post yugoslavskogo periodu 2002 Serbska radio versiya bula nominovana na Prix Europa v Berlini 1993 Makedonska vistava vnesena do oficijnogo spisku belgradskogo BITEF u ale Ministerstvo kulturi Makedoniyi ne dozvolilo vizit cherez embargo Organizaciyi Ob yednanih Nacij shodo Yugoslaviyi yake stosuvalosya j kulturi 1993 Zhurnal Ekran Skop ye Vistava strumickogo teatru nominovana na najkrashu vistavu v Respublici Makedoniyi 1992 roku 1992 Nagoroda Josip Kolundzhich za najkrashu dramu na Fakulteti dramatichnogo mistectva Belgrad v 1991 1992 rokah Iz recenzij Slov yanskogo Orfeya Vdalij simbioz starodavnogo mifu j suchasnogo mistectva Gojko Bozhovich gazeta Pobјeda Podgoricya 1992 Dramatichnij tekst Zorana Stefanovicha maye kilka nadzvichajnih osoblivostej Rozpovid pro slov yanskogo Orfeya mozhe buti prochitana yak oberezhne etnografichne doslidzhennya slov yanskoyi religiyi Veselina Chajkanovicha yak politichne ese pro aktualnij tak zvanij novij rezhim i yak bud yakij amerikanskij naukovo fantastichnij komiks Frenka Millera Petar Gruyichich gazeta Borba Belgrad 1992 Te sho Stefanovicha viznachaye yak samobutnogo avtora i ye garantiyeyu jogo avtentichnosti terpkist girkota letalnist pryama provokaciya I vinni v comu ne roki a zdayetsya spadshina nasilstva varvariv vidchuttya yakogos spravzhnogo misteckogo buntu harakternogo lishe dlya danogo shmatka Balkan Take poyednannya odnogo serednoyevropejskogo sprijnyattya svitu j odnogo nasilnickogo Micich bi skazav dikogo duhu j impulsu to pohmurogo to grubogo i ye specifikoyu pismennika Stefanovicha Dubravka Knezhevich pislyamova knigi Slov yanskij Orfej ta inshi drami Belgrad 1995 Pismennik vnosit v miscevu teatralnu rutinu netipovij chitaj nerealistichnij eksperiment shilnu do fantastiki j grotesku chuttyevist yaka polonit bagatosharovistyu j chislennimi znachennyevimi ploshinami Illya Bakich zhurnalVreme Belgrad 1995 Ochevidnim ye isnuvannya bagatosharovogo intelektualnogo diskursu vidminnoyi teatralnoyi estetiki a takozh opori na tradiciyu yaka v istoriyi teatru bula najvibaglivishoyu Petar Gruyichich recenziya knigi Slov yanskij Orfej ta inshi drami 1995 Poetika Zorana Stefanovicha ye absolyutno dispartnoyu na nashomu literaturnomu prostori Vin ne fotografuye vin oformlyuye Vin ne bere zanadto bagato iz dijsnosti ale j te sho zapozichaye sluguye jomu yak material dlya poshukiv sutnosti lyudini i yavish Volodimir Stamenkovich recenziya rukopisu knigi Slov yanskij Orfej ta inshi drami 1995 Stefanovich vmilo vikoristovuye ne lishe obrazni metafori ale j viraznu ironiyu shob privesti chitacha pryamo do prihovanoyi sutnosti svoyih dram Vin stvoryuye pevnij neodnoznachnij i tovstij rukopis yakij cilkom nezalezhno vizhivaye j poza mezhami teatralnoyi sceni Svoyeridnim paradoksom ye bezperechnij fakt sho nezvazhayuchi na jogo bezsumnivni mozhlivosti p yesi Stefanovicha do sogodni pravilnishe prochituuyutsya za kordonom a ne v Serbiyi Dushan Vidakovich zhurnal Vaљevac Valyevo 1995 Pershe sho vpadaye u vichi visoka movna majsternist Stefanovich pishe sokovitoyu grajlivoyu serbskoyu movoyu yakij dodaye osoblivogo sharmu poyednannya staroyi leksiki ta sintaksisu iz suchasnimi vislovlyuvannyami Mozhlivo najbilsha cinnist Stefanovichevih p yes u velikij legkosti z yakoyu vidbuvayutsya diyi na riznih rivnyah voni prosto plivut i nepereborno tyagnut nas za soboyu Ivan Vukovich zhurnal Pogledi Kraguyevac 1995 Ne vazhko znajti paraleli iz sogodnishnoyu situaciyeyu na Balkanah i v sviti vzagali I vse u drami podano v dotepnij i duzhe cikavij proekciyi Ranko Burich gazeta Politika Belgrad 2002 PrimitkiProјekat Rastko Pro dramu Slov yanskij Orfej Zorana Stefanovicha www rastko rs Procitovano 14 lipnya 2024 Gruјichiћ Petar Mesto na balkanskom Olimpu Borba Beograd 15 7 1992 Pavlovski Mishel Orfeј kako Sloven Nova Makedoniјa Skopјe 15 7 1992 Ristovski Goce Orfeј se vraќa doma Puls Skopјe 9 7 1992 Kuzmanov Todor Za pretstavata na Slovenski Orfeј od Zoran Stefanoviќ vo rezhiјa na Goran Trenchovski a vo izvedba na Narodniot teatar od Strumica Makedonsko radio Skopјe 10 7 1992 Buriћ Ranko Kad su bogovi umorni Premiјera radio drame Slovenski Orfeј Zorana Stefanoviћa Politika Beograd 2002 Putnik Radomir Pogovor 2017 07 24 u Wayback Machine u Ediciјa Savremena srpska drama Kњiga 33 Udruzheњe dramskih pisaca Srbiјe 2007 str 294 295 Serbia e Montenegro Cultura letteratura Sapere it Enciclopedia De Agostini Editore 2 0 2012 Boguslawska Magdalena Teatr u zrodel dramat i teatr poludniowoslowianski wobec tradycji widowiskowych regionu Uniwersytet Warszawski Instytut Slawistyki Zachodniej i Poludniowej 2006 p 53 Milin Bosko Entre l engagement et la fuite 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Revue des etudes slaves 2006 Volume 77 Issue 77 1 2 p 183 Bozhoviћ Goјko Pochetak igre Uspјela simbioza drevnog mita i modernog masmediјskog iskustva Pobјeda Podgorica 1 9 1992 Gruјichiћ Petar Mesto na balkanskom Olimpu Borba Beograd 15 7 1992 Knezhevich Dubravka Na zahist rozmayittya Pislyamova knigi Slov yanskij Orfej ta inshi drami Zorana Stefanovicha Belgrad 1995 Bakiћ Iliјa Kњiga nove oseћaјnosti Slovenski Orfeј Zoran Stefanoviћ izdavach Znak Sagite Beograd 1995 Vreme Beograd 18 9 1995 Gruјichiћ Petar Prikaz kњige Slovenski Orfeј i druge drame Zorana Stefanoviћa Proјekat Rastko 2002 Stamenkoviћ Vladimir Recenziya rukopisu knigi Slov yanskij Orfej ta inshi drami Zorana Stefanovicha 1995 Vidakoviћ Dushan Orfeјevi paradoksi Vaљevac Vaљevo 1995 Vukoviћ Ivan Slovenski Orfeј ubiva postmodernizam Vikend sa Mariјom Broz Pogledi Kraguјevac 183 25 12 1995 str 41 Buriћ Ranko Kad su bogovi umorni Premiјera radio drame Slovenski Orfeј Zorana Stefanoviћa Politika Beograd mart 2002 PosilannyaZoran Stefanovich Slov yanskij Orfej obryadova podiya drama Pereklad z serbskoyi Mila Markevich Oficijnij sajt drami Slov yanskij Orfej DzherelaKnezhevich Dubravka Na zahist rozmayittya Pislyamova knigi Slov yanskij Orfej ta inshi drami 1995 Stamenkovich Volodimir Recenziya rukopisu knigi Slov yanskij Orfej ta inshi drami 1995