Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Слов янська колонізація Волго Окського межиріччя процес заселення слов янами балтських та фіно угорських земель межирічч

Слов'янська колонізація фіно-угорських земель

Слов'янська колонізація фіно-угорських земель

Слов'янська колонізація Волго-Окського межиріччя — процес заселення слов'янами балтських та фіно-угорських земель межиріччя Волги та Оки, що почався в IX столітті та продовжився кілька сторіч. Наслідком слов'янської колонізації став початок формування в цьому регіоні великоруської народності, а в політичному вимірі — піднесення Владимиро-Суздальської землі серед удільних князівств Київської Русі.

image
Основні хвилі слов'янської колонізації з початку IX сторіччя

Природні умови

Історичне ядро Ростово-Суздальської землі знаходилося в природному регіоні Опілля, для якого характерні родючі темноколірні ґрунти (народна назва — «володимирські чорноземи») відкритого землеробського ландшафту. Заселення Опілля слов'янами протікало в умовах середньовічного кліматичного оптимуму X — XIII століть, протягом якого площа лісів ще більше зменшилася, а стабільна тепла температура дозволяла збирати рясні врожаї. Кліматичний оптимум Середньовіччя, який призвів до зростання чисельності землеробських народів і освоєння ними нових просторів, став каталізатором багатьох міграційних процесів в Європі, в тому числі і розселення німців на схід.

Хронологія

Слов'янська колонізація характеризувалася декількома міграційними хвилями. Першою хвилею стало проникнення у Волго-Окське межиріччя слов'янських поселенців із землі кривичів в IX—X століттях, тоді як в північніші землі стали проникати ільменські словіни. Головними шляхами міграції служили річки. Ряд обставин зумовила привабливість Північно-Східної Русі. Це був, з одного боку, вже згаданий середньовічний кліматичний оптимум, який створював в Суздальському Опіллі стабільну сільськогосподарську базу життєзабезпечення, а з іншого боку розвиток міжнародної торгівлі і високий попит на , що виснажилася в інших областях Русі та грала роль головного додаткового продукту і джерела накопичення багатств.

Плем'я в'ятичів, судячи з археологічних даних, в колонізації Суздальського опілля майже не брало участь. В'ятичі просунулися вниз по Оці в район Рязані, вишли на річку Проню, а також розселилися вгору по Москві-річці. На нижню Оку, в район Мурома, слов'янське населення проникло не із заходу, по Оці, а з півночі по Нерлі і Клязьмі, будучи таким чином переважно кривицьким.

Другою і значно потужнішою хвилею стала міграція в Ростово-суздальську землю південноруського населення, що припала на XII–XIII століття. До вищезгаданих причин додалися процеси, що мають загальне значення для занепаду Південної Русі:

  • розпал феодальних усобиць за київський великокняжий престол
  • регулярні набіги степових кочівників (до початку XIII століття в літописах відмічено 46 половецьких набігів на поднпіровські землі.
  • згасання значної частини торгівлі по Дніпру внаслідок послаблення Царгорода і небезпеки проходу половецьких земель

У літописах також відмічена поява при Володимирі Мономаху «прямоїжджого шляху» з Південної Русі в Залісся через раніше ледве прохідні . Це значно полегшило пряме сполучення київських земель з Володимиро-Суздальською землею, яке раніше здійснювалося в обхід, по дніпровсько-волзькому шляху з волоком на Валдаї.

На відміну від слов'янської колонізації балтських земель верхнього Подніпров'я, що мала місце в VI–VIII століттях, історики відмічають у випадку з Волго-Окським межиріччям вже не лише стихійне, але й феодально організоване переселення. В умовах давньоруської державності колонізація, особливо під час південноруської міграційної хвилі, спиралася на укріплені міста і озброєні дружини. Одним з князів, що найбільш активно сприяли переселенню і засновували нові міста, був син Володимира Мономаха, ростово-суздальський князь Юрій Долгорукий.

Перші згадки або заснування міст Північно-Східної Русі

Докладніше: Список руських міст далеких та близьких
image
Спасо-Преображенський собор в Переславлі-Залєському
image
Дмитрівський собор у Володимирі-на-Клязьмі

Археологічні дані

За результатами археологічних досліджень, при яких завдяки новим методам стало можливе вивчення не лише міст, але і сіл, в Північно-східній Русі для другої половини X століття характерне інтенсивне зростання числа і розмірів сільських поселень, що досягло найвищого підйому в XII — першій половині XIII століть.

Села були зазвичай стабільними багатодвірними поселеннями з наземними зрубовими житловими будівлями й полями. Тут виплавляли залізо, робили знаряддя праці, побутові речі і прикраси із заліза, кольорових металів тощо. Створення мережі нових поселень супроводжувалося інтенсивним сільськогосподарським освоєнням навколишніх територій і формуванням землеробського ландшафту. У спектрах пилку в Суздальському опіллі починаючи з IX століття простежується поступове скорочення площ, зайнятих лісом, а відносно XII століття цей індикатор говорить про повну перебудову рослинного покриву — відкриті ландшафти стали переважаючими.

Багаті знахідки монет, прикрас, побутового інвентаря і зброї, що мають у тому числі іноземне (часто близькосхідне і грецьке) походження, вказують на чималий добробут сільського суспільства Північно-Східної Русі X—XIII століть і його залученість у торгівлю. Тоді як життєзабезпечення йшло, в основному, за рахунок сільського господарства, основним джерелом додаткового продукту і накопичення багатств був хутровий промисел. Це підтверджується археологічними даними, оскільки в остеологічних знахідках досліджених сіл широко представлені кістки хутрових тварин: бобра, білки, куниці тощо. Вони складають до 62 % усіх остеологічних знахідок. Дуже поширені знахідки наконечників стріл з тупим бойком, призначених для полювання на хутрового звіра без пошкодження його хутра. Можна, проте, говорити про відмінності в розвитку економічного укладу в Суздальському опіллі і в північніших регіонах. У Суздальскому опіллі хутровий промисел, за археологічними даними, втрачає своє значення до кінця XI — початку XII століття, тоді як у білозерському регіоні він простежується ще значно довше.

Автохтонне населення

До приходу слов'ян землі Північно-Східної Русі населяли різні угро-фінські племена, такі як меря, мурома, мещера, весь, чудь заволоцька та інші. Багато авторів, що займалися питаннями слов'янської колонізації Північно-Східної Русі, відмічали низьку густоту автохтонного угро-фінського населення при заселенні цих земель слов'янами. До їх числа належать такі дослідники, як О. А. Спицин, П. М. Третьяков, та інші. До причин нечисленности місцевих племен відносять нижчий рівень соціальної і матеріальної культури, зокрема ледве розвинене землеробство, тоді як традиційними формами життєзабезпечення були полювання і збиральництво, рибний лов і скотарство. Місцями зосередження автохтонного населення служили береги озер і річок, тоді як великі території, розташовані поза близькістю від водойм були практично безлюдними.

З іншого боку, масив слов'янського населення вже в XII столітті визнається досить численним. Таким чином, незважаючи на мирний характер колонізації і відсутність будь-яких військових дій, можна говорити про досить швидке чисельне переважання слов'янського елементу в Північно-Східній Русі. Це підтверджується й археологічними даними, за результатами яких в культурі сільських поселень, а також похоронних курганів Волго-Окського межиріччя досить слабо простежуються фінські традиції, дещо помітніші в найпівнічнішій частині Ростово-Суздальської землі. Припускається також, що в окремих випадках мав місце відтік угро-фінського населення на схід. З іншого боку можна відмітити велику роль чоловічого населення в процесі слов'янської колонізації, та слабку роль жіночого, що змушувало слов'янських поселенців жениться на представницях місцевих як правило фіно-угорських народів.

Роль в науково-політичному дискурсі Новітнього часу

Факт існування угро-фінського населення на землях Північно-східної Русі до приходу слов'ян використовувався на різних етапах історії окремими публіцистами як доказ «неслов'янського» походження великоруської народності. Одним з перших, хто сформулював ідею «туранського» походження , був поляк Францішек Духінський, який виступав в XIX столітті за відновлення Речі Посполитої в старих межах як форпост Європи проти азійського впливу.

Сучасні російські генетики підтверджують факт значного вмісту фіно-угорських генів у сучасних росіян. На думку сучасної російської генетики, утворилася змішуванням фіно-угорських і слов'янських етносів в приблизно рівних кількостях. При цьому фіно-угорський етнос був автохтонним (корінним), а слов'янський колонізаторським (прийшлим) з території сучасних України і Білорусі.

Слід зазначити, що у слов'янській колонізації території сучасної Росії, брали участь переважно чоловіки які вступали у відносини з місцевими жінками (як правило фіно-угорського походження), інакше вони не могли би продовжити свій рід.

Див. також

  • (Роль фіно-угорських народів в етногенезі росіян)
  • (Фіно-угорський вплив на російську мову)

Примітки

  1. Ярошенко П. Д., Юрова Э. А. Об остепненных лугах Владимирского Ополья // Бюлл. МОИП. Отд. биол. 1970. Т. 75, вып. 4. С. 80—87.
  2. Археологическое изучение Северо-Восточной Руси: колонизация и культурные традиции[недоступне посилання з травня 2019] // Вестник РАН. № 12. 2009
  3. Горюнова Е. И. Этническая история Волго-Окского междуречья, с. 36-37; её же. К истории городов Северо-Восточной Руси. — МИА, 1955, вып. 59, с. 11-18.
  4. Об эволюции взаимоотношений человека и природы в Суздальском ополье. История и исторический процесс /материалы научной конференции/, 2004
  5. Третьяков П. Н. На финно-угорских окраинах Древней Руси [ 29 листопада 2010 у Wayback Machine.] // У истоков древнерусской народности. — МИА, 1970. — В. 179. — С. 111—137.
  6. Єгоров В. Л. Русь і її південні сусіди в X—XIII повіках. Вітчизняна історія, 1994, № 6.
  7. Овсянников Н. Н. Про колонізацію в Суздальском краю з точки зору археології. У кн.: Труды III Обласного історико-археологічного з'їзду. Володимир. 1909, с. 2-9.
  8. Дубов И. В. Спорные вопросы этнической истории северо-восточной Руси IX—XIII веков // Вопросы истории. 1990. № 5.
  9. Седов В. В. Древнерусская народность: Историко-археологическое исследование. — М., 1999. — C. 151
  10. Спицын А. А. Владимирские курганы // ИАК. 1903. Вып. 5. С. 166.
  11. Лисяк-Рудницкий, Іван. Францішек Духінський та його вплив на українську політичну думку // Історичні есеї. — Т. 1.
  12. Балановский О. П. Генофонд русского народа: тайное стало явным

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Slov yanska kolonizaciya Volgo Okskogo mezhirichchya proces zaselennya slov yanami baltskih ta fino ugorskih zemel mezhirichchya Volgi ta Oki sho pochavsya v IX stolitti ta prodovzhivsya kilka storich Naslidkom slov yanskoyi kolonizaciyi stav pochatok formuvannya v comu regioni velikoruskoyi narodnosti a v politichnomu vimiri pidnesennya Vladimiro Suzdalskoyi zemli sered udilnih knyazivstv Kiyivskoyi Rusi Osnovni hvili slov yanskoyi kolonizaciyi z pochatku IX storichchyaPrirodni umoviIstorichne yadro Rostovo Suzdalskoyi zemli znahodilosya v prirodnomu regioni Opillya dlya yakogo harakterni rodyuchi temnokolirni grunti narodna nazva volodimirski chornozemi vidkritogo zemlerobskogo landshaftu Zaselennya Opillya slov yanami protikalo v umovah serednovichnogo klimatichnogo optimumu X XIII stolit protyagom yakogo plosha lisiv she bilshe zmenshilasya a stabilna tepla temperatura dozvolyala zbirati ryasni vrozhayi Klimatichnij optimum Serednovichchya yakij prizviv do zrostannya chiselnosti zemlerobskih narodiv i osvoyennya nimi novih prostoriv stav katalizatorom bagatoh migracijnih procesiv v Yevropi v tomu chisli i rozselennya nimciv na shid Hronologiya Slov yanska kolonizaciya harakterizuvalasya dekilkoma migracijnimi hvilyami Pershoyu hvileyu stalo proniknennya u Volgo Okske mezhirichchya slov yanskih poselenciv iz zemli krivichiv v IX X stolittyah todi yak v pivnichnishi zemli stali pronikati ilmenski slovini Golovnimi shlyahami migraciyi sluzhili richki Ryad obstavin zumovila privablivist Pivnichno Shidnoyi Rusi Ce buv z odnogo boku vzhe zgadanij serednovichnij klimatichnij optimum yakij stvoryuvav v Suzdalskomu Opilli stabilnu silskogospodarsku bazu zhittyezabezpechennya a z inshogo boku rozvitok mizhnarodnoyi torgivli i visokij popit na sho visnazhilasya v inshih oblastyah Rusi ta grala rol golovnogo dodatkovogo produktu i dzherela nakopichennya bagatstv Plem ya v yatichiv sudyachi z arheologichnih danih v kolonizaciyi Suzdalskogo opillya majzhe ne bralo uchast V yatichi prosunulisya vniz po Oci v rajon Ryazani vishli na richku Pronyu a takozh rozselilisya vgoru po Moskvi richci Na nizhnyu Oku v rajon Muroma slov yanske naselennya proniklo ne iz zahodu po Oci a z pivnochi po Nerli i Klyazmi buduchi takim chinom perevazhno krivickim Drugoyu i znachno potuzhnishoyu hvileyu stala migraciya v Rostovo suzdalsku zemlyu pivdennoruskogo naselennya sho pripala na XII XIII stolittya Do vishezgadanih prichin dodalisya procesi sho mayut zagalne znachennya dlya zanepadu Pivdennoyi Rusi rozpal feodalnih usobic za kiyivskij velikoknyazhij prestol regulyarni nabigi stepovih kochivnikiv do pochatku XIII stolittya v litopisah vidmicheno 46 poloveckih nabigiv na podnpirovski zemli zgasannya znachnoyi chastini torgivli po Dnipru vnaslidok poslablennya Cargoroda i nebezpeki prohodu poloveckih zemel U litopisah takozh vidmichena poyava pri Volodimiri Monomahu pryamoyizhdzhogo shlyahu z Pivdennoyi Rusi v Zalissya cherez ranishe ledve prohidni Ce znachno polegshilo pryame spoluchennya kiyivskih zemel z Volodimiro Suzdalskoyu zemleyu yake ranishe zdijsnyuvalosya v obhid po dniprovsko volzkomu shlyahu z volokom na Valdayi Na vidminu vid slov yanskoyi kolonizaciyi baltskih zemel verhnogo Podniprov ya sho mala misce v VI VIII stolittyah istoriki vidmichayut u vipadku z Volgo Okskim mezhirichchyam vzhe ne lishe stihijne ale j feodalno organizovane pereselennya V umovah davnoruskoyi derzhavnosti kolonizaciya osoblivo pid chas pivdennoruskoyi migracijnoyi hvili spiralasya na ukripleni mista i ozbroyeni druzhini Odnim z knyaziv sho najbilsh aktivno spriyali pereselennyu i zasnovuvali novi mista buv sin Volodimira Monomaha rostovo suzdalskij knyaz Yurij Dolgorukij Pershi zgadki abo zasnuvannya mist Pivnichno Shidnoyi Rusi Dokladnishe Spisok ruskih mist dalekih ta blizkih 862 rik Rostov 862 rik Biloozero 862 rik Murom 990 rik Suzdal 1010 rik Yaroslavl Spaso Preobrazhenskij sobor v Pereslavli Zalyeskomu 1094 rik Mstislavl 1095 rik Pereyaslavl Ryazanskij 1096 rik Stara Ryazan 1108 rik Volodimir na Klyazmi 1131 rik Pronsk 1134 rik Ksnyatin 1135 rik Volok Lamskij 1139 rik 1139 rik Tver Dmitrivskij sobor u Volodimiri na Klyazmi 1139 rik Torzhok 1146 rik Zarajsk 1146 rik Tula 1147 rik Moskva 1147 rik Vologda 1147 rik Uglich 1152 rik Zvenigorod 1152 rik Pereslavl Zaleskij 1152 rik Yur yev Polskij 1152 rik Dmitrov 1152 rik Gorodec 1152 rik 1152 rik 1152 rik Kostroma 1153 rik 1155 rik 1158 rik Bogolyubovo 1158 rik Gorohovec 1159 rik Galich 1177 rik Kolomna 1207 rik Velikij Ustyug 1221 rik Nizhnij NovgorodArheologichni daniZa rezultatami arheologichnih doslidzhen pri yakih zavdyaki novim metodam stalo mozhlive vivchennya ne lishe mist ale i sil v Pivnichno shidnij Rusi dlya drugoyi polovini X stolittya harakterne intensivne zrostannya chisla i rozmiriv silskih poselen sho dosyaglo najvishogo pidjomu v XII pershij polovini XIII stolit Sela buli zazvichaj stabilnimi bagatodvirnimi poselennyami z nazemnimi zrubovimi zhitlovimi budivlyami j polyami Tut viplavlyali zalizo robili znaryaddya praci pobutovi rechi i prikrasi iz zaliza kolorovih metaliv tosho Stvorennya merezhi novih poselen suprovodzhuvalosya intensivnim silskogospodarskim osvoyennyam navkolishnih teritorij i formuvannyam zemlerobskogo landshaftu U spektrah pilku v Suzdalskomu opilli pochinayuchi z IX stolittya prostezhuyetsya postupove skorochennya plosh zajnyatih lisom a vidnosno XII stolittya cej indikator govorit pro povnu perebudovu roslinnogo pokrivu vidkriti landshafti stali perevazhayuchimi Bagati znahidki monet prikras pobutovogo inventarya i zbroyi sho mayut u tomu chisli inozemne chasto blizkoshidne i grecke pohodzhennya vkazuyut na chimalij dobrobut silskogo suspilstva Pivnichno Shidnoyi Rusi X XIII stolit i jogo zaluchenist u torgivlyu Todi yak zhittyezabezpechennya jshlo v osnovnomu za rahunok silskogo gospodarstva osnovnim dzherelom dodatkovogo produktu i nakopichennya bagatstv buv hutrovij promisel Ce pidtverdzhuyetsya arheologichnimi danimi oskilki v osteologichnih znahidkah doslidzhenih sil shiroko predstavleni kistki hutrovih tvarin bobra bilki kunici tosho Voni skladayut do 62 usih osteologichnih znahidok Duzhe poshireni znahidki nakonechnikiv stril z tupim bojkom priznachenih dlya polyuvannya na hutrovogo zvira bez poshkodzhennya jogo hutra Mozhna prote govoriti pro vidminnosti v rozvitku ekonomichnogo ukladu v Suzdalskomu opilli i v pivnichnishih regionah U Suzdalskomu opilli hutrovij promisel za arheologichnimi danimi vtrachaye svoye znachennya do kincya XI pochatku XII stolittya todi yak u bilozerskomu regioni vin prostezhuyetsya she znachno dovshe Avtohtonne naselennyaDo prihodu slov yan zemli Pivnichno Shidnoyi Rusi naselyali rizni ugro finski plemena taki yak merya muroma meshera ves chud zavolocka ta inshi Bagato avtoriv sho zajmalisya pitannyami slov yanskoyi kolonizaciyi Pivnichno Shidnoyi Rusi vidmichali nizku gustotu avtohtonnogo ugro finskogo naselennya pri zaselenni cih zemel slov yanami Do yih chisla nalezhat taki doslidniki yak O A Spicin P M Tretyakov ta inshi Do prichin nechislennosti miscevih plemen vidnosyat nizhchij riven socialnoyi i materialnoyi kulturi zokrema ledve rozvinene zemlerobstvo todi yak tradicijnimi formami zhittyezabezpechennya buli polyuvannya i zbiralnictvo ribnij lov i skotarstvo Miscyami zoseredzhennya avtohtonnogo naselennya sluzhili beregi ozer i richok todi yak veliki teritoriyi roztashovani poza blizkistyu vid vodojm buli praktichno bezlyudnimi Z inshogo boku masiv slov yanskogo naselennya vzhe v XII stolitti viznayetsya dosit chislennim Takim chinom nezvazhayuchi na mirnij harakter kolonizaciyi i vidsutnist bud yakih vijskovih dij mozhna govoriti pro dosit shvidke chiselne perevazhannya slov yanskogo elementu v Pivnichno Shidnij Rusi Ce pidtverdzhuyetsya j arheologichnimi danimi za rezultatami yakih v kulturi silskih poselen a takozh pohoronnih kurganiv Volgo Okskogo mezhirichchya dosit slabo prostezhuyutsya finski tradiciyi desho pomitnishi v najpivnichnishij chastini Rostovo Suzdalskoyi zemli Pripuskayetsya takozh sho v okremih vipadkah mav misce vidtik ugro finskogo naselennya na shid Z inshogo boku mozhna vidmititi veliku rol cholovichogo naselennya v procesi slov yanskoyi kolonizaciyi ta slabku rol zhinochogo sho zmushuvalo slov yanskih poselenciv zhenitsya na predstavnicyah miscevih yak pravilo fino ugorskih narodiv Rol v naukovo politichnomu diskursi Novitnogo chasuFakt isnuvannya ugro finskogo naselennya na zemlyah Pivnichno shidnoyi Rusi do prihodu slov yan vikoristovuvavsya na riznih etapah istoriyi okremimi publicistami yak dokaz neslov yanskogo pohodzhennya velikoruskoyi narodnosti Odnim z pershih hto sformulyuvav ideyu turanskogo pohodzhennya buv polyak Francishek Duhinskij yakij vistupav v XIX stolitti za vidnovlennya Rechi Pospolitoyi v starih mezhah yak forpost Yevropi proti azijskogo vplivu Suchasni rosijski genetiki pidtverdzhuyut fakt znachnogo vmistu fino ugorskih geniv u suchasnih rosiyan Na dumku suchasnoyi rosijskoyi genetiki utvorilasya zmishuvannyam fino ugorskih i slov yanskih etnosiv v priblizno rivnih kilkostyah Pri comu fino ugorskij etnos buv avtohtonnim korinnim a slov yanskij kolonizatorskim prijshlim z teritoriyi suchasnih Ukrayini i Bilorusi Slid zaznachiti sho u slov yanskij kolonizaciyi teritoriyi suchasnoyi Rosiyi brali uchast perevazhno choloviki yaki vstupali u vidnosini z miscevimi zhinkami yak pravilo fino ugorskogo pohodzhennya inakshe voni ne mogli bi prodovzhiti svij rid Div takozhRol fino ugorskih narodiv v etnogenezi rosiyan Fino ugorskij vpliv na rosijsku movuPrimitkiYaroshenko P D Yurova E A Ob ostepnennyh lugah Vladimirskogo Opolya Byull MOIP Otd biol 1970 T 75 vyp 4 S 80 87 Arheologicheskoe izuchenie Severo Vostochnoj Rusi kolonizaciya i kulturnye tradicii nedostupne posilannya z travnya 2019 Vestnik RAN 12 2009 Goryunova E I Etnicheskaya istoriya Volgo Okskogo mezhdurechya s 36 37 eyo zhe K istorii gorodov Severo Vostochnoj Rusi MIA 1955 vyp 59 s 11 18 Ob evolyucii vzaimootnoshenij cheloveka i prirody v Suzdalskom opole Istoriya i istoricheskij process materialy nauchnoj konferencii 2004 Tretyakov P N Na finno ugorskih okrainah Drevnej Rusi 29 listopada 2010 u Wayback Machine U istokov drevnerusskoj narodnosti MIA 1970 V 179 S 111 137 Yegorov V L Rus i yiyi pivdenni susidi v X XIII povikah Vitchiznyana istoriya 1994 6 Ovsyannikov N N Pro kolonizaciyu v Suzdalskom krayu z tochki zoru arheologiyi U kn Trudy III Oblasnogo istoriko arheologichnogo z yizdu Volodimir 1909 s 2 9 Dubov I V Spornye voprosy etnicheskoj istorii severo vostochnoj Rusi IX XIII vekov Voprosy istorii 1990 5 Sedov V V Drevnerusskaya narodnost Istoriko arheologicheskoe issledovanie M 1999 C 151 Spicyn A A Vladimirskie kurgany IAK 1903 Vyp 5 S 166 Lisyak Rudnickij Ivan Francishek Duhinskij ta jogo vpliv na ukrayinsku politichnu dumku Istorichni eseyi T 1 Balanovskij O P Genofond russkogo naroda tajnoe stalo yavnym

Дата публікації:
Топ