Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скандинавська залізна доба (або Північна залізна доба) - це перебіг залізної доби у Скандинавії.
Початок
VI і V століття до н. е. стали переломним моментом для експорту та імпорту на європейському континенті. Постійно зростаючі конфлікти і війни між центрально-європейськими кельтськими племенами і середземноморськими культурами дестабілізували старі основні торгові шляхи і зв'язки між Скандинавією і Середземномор'ям, врешті-решт перервавши їх і різко змінивши скандинавські культури. Вони були вимушені стати практично самостійними і самодостатніми. Археологія свідчить про швидку і глибоку зміну в скандинавській культурі і способі життя. Сільськогосподарське виробництво стало більш активним, організованим навколо великих населених пунктів і з набагато більш трудомістким виробництвом. З'явився і поширився інститут рабства, який рідко зустрічався у Скандинавії бронзового століття. Не має свідчень, що зростаюча сила, багатство та організація центрально-європейських племен в наступні століття спровокувала збільшення торгівлі і контактів між Скандинавією і Центральною Європою аж до 200—100 років до н. е. У той момент кельтські племена об'єдналися в численні міські спільноти, відомі як опідуми, і більш стабільна політична ситуація в Європі дозволила новий економічний розвиток і торгівлю.
Бронза у Скандинавії не могла вироблятись, бо олово не є місцевим природним ресурсом, але з новими техніками повільно набирало силу виробництво заліза з болотної руди (в основному в Данії). Залізо є універсальним металом і було підходящим для інструментів і зброї, але революцію в оранці воно вчинило лише у добу вікінгів. Рало Бронзової доби продовжувало використовувались, але оброблялось настільки більше землі, що в південних регіонах Скандинавії були практично вирубані всі ліси. До того стада худоби вільно паслися у великих пасовищах-рідколіссях; тепер вони були розміщені в стайнях, ймовірно, щоб використовувати гній більш ефективно і збільшити сільськогосподарське виробництво. Хоча настання Залізної доби в Скандинавії був часом великої кризи, нова сільськогосподарська експансія, прийоми і організації швидко поширювались. Цей період може як падіння рівня життя внаслідок зниження експорту, так і просто відображати зміни в культурі.
Періодизація
Залізна доба в Скандинавії і Північній Європі починається близько 500 року до н. е. з Ясторфської культури і завершується бл. 800 р.н. е. початком доби вікінгів. Вона змінює запозиченням чорної металургії при контакті з Гальштатською D/Латенською культурами.
Доба умовно поділяється на три періоди:
- Доримська залізна доба (з 5 по 1 ст. до н. е..)
- Римська залізна доба (з 1 ст. до н. е. по 4 ст. н. е.)
- (з 5 по 8 століття н. е.)
Північно-європейська залізна доба є локусом прото-германської культури, яка в її пізній стадії диференціювалась на прото-норвезьку (в Скандинавії) і західно-германську (інгвеонську, ірмінонську, іствеонську) у Північній Німеччині.
Культура і релігія
| Культура скандинавської залізної доби | |
|---|---|
| |
| |
| Вірування Північної залізної доби | |
|---|---|
| |
| |
Див. також
Примітки
- Jørgen Jensen: I begyndelsen
- Порівняйте - богиня зі зміями
Джерела
- Jørgen Jensen (2002): I begyndelsen, Gyldendal og Politikens Danmarks Historie (Vol. 1), (дан.)
- Bente Magnus, G Franceschi, Asger Jorn (2005): Men, Gods and Masks in Nordic Iron Age Art.
- M Zvelebil (1985): Iron Age transformations in Northern Russia and the Northeast Baltic, Beyond Domestication in Prehistoric Europe
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skandinavska zalizna doba abo Pivnichna zalizna doba ce perebig zaliznoyi dobi u Skandinaviyi Poshirennya poselen dorimskoyi zaliznoyi dobi v Skandinaviyi 4 1 st do n e Napryamki migraciyi germanskih plemen 750 rik do n e I stolittya n e PochatokVI i V stolittya do n e stali perelomnim momentom dlya eksportu ta importu na yevropejskomu kontinenti Postijno zrostayuchi konflikti i vijni mizh centralno yevropejskimi keltskimi plemenami i seredzemnomorskimi kulturami destabilizuvali stari osnovni torgovi shlyahi i zv yazki mizh Skandinaviyeyu i Seredzemnomor yam vreshti resht perervavshi yih i rizko zminivshi skandinavski kulturi Voni buli vimusheni stati praktichno samostijnimi i samodostatnimi Arheologiya svidchit pro shvidku i gliboku zminu v skandinavskij kulturi i sposobi zhittya Silskogospodarske virobnictvo stalo bilsh aktivnim organizovanim navkolo velikih naselenih punktiv i z nabagato bilsh trudomistkim virobnictvom Z yavivsya i poshirivsya institut rabstva yakij ridko zustrichavsya u Skandinaviyi bronzovogo stolittya Ne maye svidchen sho zrostayucha sila bagatstvo ta organizaciya centralno yevropejskih plemen v nastupni stolittya sprovokuvala zbilshennya torgivli i kontaktiv mizh Skandinaviyeyu i Centralnoyu Yevropoyu azh do 200 100 rokiv do n e U toj moment keltski plemena ob yednalisya v chislenni miski spilnoti vidomi yak opidumi i bilsh stabilna politichna situaciya v Yevropi dozvolila novij ekonomichnij rozvitok i torgivlyu Bronza u Skandinaviyi ne mogla viroblyatis bo olovo ne ye miscevim prirodnim resursom ale z novimi tehnikami povilno nabiralo silu virobnictvo zaliza z bolotnoyi rudi v osnovnomu v Daniyi Zalizo ye universalnim metalom i bulo pidhodyashim dlya instrumentiv i zbroyi ale revolyuciyu v oranci vono vchinilo lishe u dobu vikingiv Ralo Bronzovoyi dobi prodovzhuvalo vikoristovuvalis ale obroblyalos nastilki bilshe zemli sho v pivdennih regionah Skandinaviyi buli praktichno virubani vsi lisi Do togo stada hudobi vilno paslisya u velikih pasovishah ridkolissyah teper voni buli rozmisheni v stajnyah jmovirno shob vikoristovuvati gnij bilsh efektivno i zbilshiti silskogospodarske virobnictvo Hocha nastannya Zaliznoyi dobi v Skandinaviyi buv chasom velikoyi krizi nova silskogospodarska ekspansiya prijomi i organizaciyi shvidko poshiryuvalis Cej period mozhe yak padinnya rivnya zhittya vnaslidok znizhennya eksportu tak i prosto vidobrazhati zmini v kulturi PeriodizaciyaZalizna doba v Skandinaviyi i Pivnichnij Yevropi pochinayetsya blizko 500 roku do n e z Yastorfskoyi kulturi i zavershuyetsya bl 800 r n e pochatkom dobi vikingiv Vona zminyuye zapozichennyam chornoyi metalurgiyi pri kontakti z Galshtatskoyu D Latenskoyu kulturami Doba umovno podilyayetsya na tri periodi Dorimska zalizna doba z 5 po 1 st do n e Rimska zalizna doba z 1 st do n e po 4 st n e z 5 po 8 stolittya n e Vendelskij period Pivnichno yevropejska zalizna doba ye lokusom proto germanskoyi kulturi yaka v yiyi piznij stadiyi diferenciyuvalas na proto norvezku v Skandinaviyi i zahidno germansku ingveonsku irminonsku istveonsku u Pivnichnij Nimechchini Kultura i religiyaKultura skandinavskoyi zaliznoyi dobi Shematichnij malyunok budinku rannoyi zaliznoyi dobi Z yavlyayutsya hlivi Hutirskij budinok rimskoyi zaliznoyi dobi Selishe zaliznoyi dobi u Odense Daniya rekonstrujovanij dovgij dim 30 x 16 m germanskoyi zaliznoyi dobi Gotland Shveciya Zhinki nosili sprangi sitki dlya volossya Rekonstrujovanij sprang dorimskoyi zaliznoyi dobi Daniya Zalizna sokira Gotland Shveciya Malyunok z Nordisk familjebok 1904 1926 Chovni Pivnichnoyi zaliznoyi dobi Jortsprinzkij choven Daniya Brakteati Borngolm Daniya Ornamentovani kotli Sribnij rimskoyi zaliznoyi dobi Daniya Zoloti namista Monske namisto germanskoyi zaliznoyi dobi Vesterjotland Shveciya Viruvannya Pivnichnoyi zaliznoyi dobi Ceremonialni povozki Dejb yerzka povozka dorimskoyi zaliznoyi dobi Nacionalnij muzej Daniyi Votivni predmeti u bolotah ta vodojmah Daniya Labirinti z kamenyu ta derenu Boguslen Shveciya Simvoli rodyuchosti Dennskij fallos z marmuru Norvegiya Kartinni kameni Kamin vidmi zi zmiyami germanskoyi zaliznoyi dobi Gotland Shveciya simvolichni zoloti listi germanskoyi zaliznoyi dobi Boguslen Daniya Amuleti ta fibuli z zobrazhennyami pivnichnih bogiv tut Odin germanskoyi zaliznoyi dobi rannoyi germanskoyi zaliznoyi dobi Megeltender Daniya Trikutni plaski pohovalni kurgani malyunok zi shvedskoyi knigi Nordbon under hednatiden 1852 Pohovalni polya letyuchih kameniv Eland Daniya Kam yani pohovalni sferi Smoland Shveciya Mumifikovani bolotyani lyudi Lyudina z Tollunda Silkeborg Daniya Div takozhGermanci Pragermanska mova Praskandinavska mova Rimsko germanski vijni Velike pereselennya narodiv Skandinavska bronzova doba Dorimska zalizna doba Pivnichna Yevropa PrimitkiJorgen Jensen I begyndelsen Porivnyajte boginya zi zmiyamiDzherelaJorgen Jensen 2002 I begyndelsen Gyldendal og Politikens Danmarks Historie Vol 1 ISBN 87 89068 26 2 dan Bente Magnus G Franceschi Asger Jorn 2005 Men Gods and Masks in Nordic Iron Age Art M Zvelebil 1985 Iron Age transformations in Northern Russia and the Northeast Baltic Beyond Domestication in Prehistoric Europe