Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георгій-Антон Данилович Скалон (1720—1777) — генерал-поручик з дворянського роду Скалонів. Відзначився під час Семирічної війни та Пугачовського повстання, пізніше командував Сибірським корпусом. Брав участь у створенні першого російсько-казахського розмовника.
| Скалон Антон Данилович | |
|---|---|
 портрет невідомого художника, 1777 рік | |
| Народження | 1720 Російська імперія |
| Смерть | 1777 d, Оскемен |
| Поховання | d |
| Країна |  Російська імперія |
| Звання | генерал-поручник[d] |
| Командування | Сибірський корпус |
| Війни / битви | Російсько-турецька війна, Семирічна війна і Селянська війна (1773-1775) |
| Рід | Скалони |
| Діти | Скалон Антон Антонович, d і d |
| Нагороди |   |
 Скалон Антон Данилович у Вікісховищі | |
Біографія
Антон Данилович походив з французького дворянського роду Скалонів. Його дід Жорж де Скалон був гугенотом з Ланґедока. Після скасування Нантського едикту він з родиною емігрував до Швеції і оселився у Гетеборзі. Після смерті Жоржа, в 1710 році його сини разом з матір'ю і трьома сестрами перебралися до Російської імперії. Перейти на російську службу їх спонукали пільги для іноземців, які пропонував Петро I. У Росії братів стали називати Степаном та Данилом Юрійовичами Скалонами, але вже без приставки «де». Старший син Жоржа Степан помер бездітним. Молодший став родоначальником російської гілки Скалонів.
Данило Юрійович Скалон служив при російському посольстві в Копенгагені, флігель-ад'ютантом у князя Івана Трубецького, а пізніше служив підполковником у Київському драгунському полку. Його син Антон народився у 1720 році. Хлопчик був хрещений 28 серпня (8 вересня) 1720 у Ризі.
Антон служив пажем генерала Людвига Вільгельма Гессен-Гомбургзького. У досить юному віці взяв участь у Польському та Кримському походах, відзначився при штурмі Перекопської лінії та битвах під Бахчисараєм і Карасьові. У 1737—1739 роках воював у Молдавії в званні підпоручика. Під час облоги Хотина відзначився при штурмі турецького ретраншемента.
Під час Семирічної війни Антон Скалон виріс у званні від прем'єр-майора до полковника. Він брав участь у битвах при річці Прегель, Дрезині, Фрідрікберзі, Грос-Егерсдорфі, Цорндорфі та у взятті Берліна. Згідно з характеристикою його начальства, Скалон «діяв сміливо і безстрашно». Був полонений 19 червня 1761 року в бою при Кастьянах. Повернувся в стрій через півроку після обміну військовополоненими.
В 1763 році був переведений у розпорядження Сибірського корпусу. Спочатку служив командиром драгунського полку, а в 1766 році став командиром драгунської бригади. До її складу входили Вологодський, Луцький та Суздальські полки. Також Скалон брав участь в проектуванні та створенні Коливано-Кузнецької лінії, що служила для захисту від китайської агресії. Під його керівництвом була модернізована система укріплень. Скалон заснував Ануйскую і Катунску фортеці та наказав перенести Семипалатинську і Ямишевську фортеці.
Під час повстання Пугачова генерал-майор Скалон під керівництвом Івана Деколонга організував боротьбу з повстанцями. Після відбуття Деколонга до Оренбурзької лінії для боротьби з прихильниками Пугачова, Скалон залишався командуючим військами на Сибірській лінії. Виконуючи наказ Деколонга, у січні 1774 він відправив дванадцяту і тринадцяту легкі польові команди на допомогу Челябінську. Для заспокоєння селян Ісетської провінції та Сибірської губернії, 13 березня 1774 року Скалон розіслав оголошення до населення, в якому обіцяв прощення повстанцями які здадутясь і закликав їх доставляти властям своїх товаришів, що не зреклися Пугачова. Однак оголошення не мало успіху серед населення і заворушення продовжилися. На початку квітня за ініціативою Скалона була розіслана «Пересторога знаходившимся в Оренбурзькій і Сибірській губерніях башкирам, мещерякам і татарам», в якому від імені одноплемінників, які перебувають на службі на Сибірській лінії, закликав населення до покори. Пересторога також не мала успіху. Олександр Дмитрієв-Мамонов пов'язував цю невдачу з одночасним поширенням послання генерала Рейнсдорпа. Останній обіцяв нагороду за упіймання Пугачова, в той час як у пересторозі говорилося, що самозванця вже схопили. Суперечності в оголошеннях підривали їх авторитет і демонстрували слабкість влади у придушенні заколоту. Після того як Пугачов покинув Сибір і спокій було встановлено, генерал Деколонг вирішив відбути до Омської фортеці. Він викликав до себе генерала Скалона і 2 серпня передав йому командування військом. Однак, у зв'язку з інформацією, що розбитий під Казанню Пугачов планує повернутися в Башкирію, Деколонг вирішив тимчасово залишитися на чолі війська. Відомо, що Скалон отримав військо в командування ще до розгрому бунтівників біля Соленикової ватаги.
За «утихомирення пугачовського бунту» генерал Скалон був нагороджений орденом Святої Анни I ступеня, а його восьмирічний син Антон був зарахований рядовим в лейб-гвардії Преображенський полк. У 1777 році він отримав звання генерал-поручика і був призначений командувачем Сибірським корпусом. Антон Скалон помер у 1777 році під час інспекції Усть-Каменогорської фортеці, де і був похований з військовими почестями.
Громадська діяльність
За сприяння Скалона у 1774 році було складено рукописний «Російсько-киргизька словник». Він став одним з перших російсько-казахських розмовників. Створення словника пов'язують з планами імператриці Катерини II про створення «Порівняльного словника всіх мов та наріч». На думку дослідника Олексієнко Н. В., Антон Скалон не міг бути автором словника через своє французьке походження та коротке перебування в Сибіру. Більш ймовірно, що книга була створена етнографом Іваном Андрєєвим за розпорядженням генерала.
З ім'ям Скалона пов'язана перша спроба розведення бджіл на Алтаї. У 1776 році він дізнався від головного лікаря Сибірських прикордонних військ Беренса про бажання місцевих поселенців розводити бджіл. За наказом генерала козаки-башкири доставили коменданту Усть-Каменогорської фортеці 30 колод з бджолами з Башкирії. Колоди були роздані мешканцям сіл Бобровське та Секісовське. Всі бджоли загинули взимку 1778/79 року через нестачу кормів, який виник у зв'язку з надмірним вилученням меду.
В культурі
Антон Скалон є персонажем роману томського письменника Бориса Климичева «Кавалер де Вільнев».
Родина
Антон Скалон був тричі одружений і мав 13 дітей. На своїй останній дружині, Кароліні фон Етінген, одружився 24 лютого 1770 року. Відомі імена трьох його синів:
- Абрам — капітан, помер в Ставрополі.
- Антон (1767—1812) — командир епохи наполеонівських воєн, генерал-майор.
- Олександр (1770—1851) — таємний радник, підполковник.
Нагороди
- Орден св. Георгія IV ступеня (1770)
- Орден св. Анни I ступеня (1775)
Примітки
Коментар
- В Російській імперії та в радянський час до 1925 року казахів називали киргизами або киргиз-кайсаками.
Література
- Лобанов-Ростовский, 1895, с. 220.
- Альбовский, 1902, с. 106.
- Николай Фролов (22 червня 2015). Скалон без приставки «де». Призыв (рос.). Процитовано 8 липня 2019.
- . Erik-Amburger-Datenbank - Datensatz anzeigen. amburger.ios-regensburg.de. Процитовано 7 липня 2019.
- Исупов, 1999.
- Каменецкий, 2015, с. 42.
- Дмитриев-Мамонов, 1898, с. 18.
- Дмитриев-Мамонов, 1898, с. 52—53.
- Дмитриев-Мамонов, 1898, с. 77—78.
- Дмитриев-Мамонов, 1898, с. 84—85.
- Дмитриев-Мамонов, 1898, с. 123.
- Дмитриев-Мамонов, 1898, с. 131.
- Алексеенко, 1995, с. 29.
- Бельских, 2001, с. 12—14.
Література
- Алексеенко Н. В. Усть-Каменогорск и устькаменогорцы. — Усть-Каменогорск, 1995. — 75 с.
- Альбовский Е. А. История Иркутского полка (50-й Драгунский Иркутский полк). — Минск : типо-лит. Б.и. Соломонова, 1902. — 316 с.
- Бельских А. И. Сибирское пчеловодство: хроника становления // Пчеловодство. — Москва, 2001. — № 6. — С. 12—14. — ISSN 0369-8629.
- Пугачевщина в Сибири : Очерк по документам экспедиции ген. Деколонга. — Москва : Университетская типография, 1898. — 152 с.
- Исупов С. И. Потомки крестоносцев в Бийской крепости или судьба героя 1812 года // Бийск: острог, крепость, город. — Бийск, 1999. — С. 79—96.
- Каменецкий И. П. Генералы Скалон в России (1735—1817 гг.) // Гуманитарные науки в Сибири. — Новосибирск, 2015. — № 4. — С. 41—45. — ISSN 0869-8651.
- Лобанов-Ростовский А. Б. Скалоны // Русская родословная книга. В 2 томах. — Санкт-Петербург : Издание А. С. Суворина, 1895. — Т. 2. — С. 220—224. — 481 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Skalon Skalon Anton Georgij Anton Danilovich Skalon 1720 1777 general poruchik z dvoryanskogo rodu Skaloniv Vidznachivsya pid chas Semirichnoyi vijni ta Pugachovskogo povstannya piznishe komanduvav Sibirskim korpusom Brav uchast u stvorenni pershogo rosijsko kazahskogo rozmovnika Skalon Anton Danilovichportret nevidomogo hudozhnika 1777 rikNarodzhennya1720 1720 Rosijska imperiyaSmert1777 1777 d OskemenPohovannyadKrayina Rosijska imperiyaZvannyageneral poruchnik d KomanduvannyaSibirskij korpusVijni bitviRosijsko turecka vijna Semirichna vijna i Selyanska vijna 1773 1775 RidSkaloniDitiSkalon Anton Antonovich d i dNagorodi Skalon Anton Danilovich u VikishovishiBiografiyaAnton Danilovich pohodiv z francuzkogo dvoryanskogo rodu Skaloniv Jogo did Zhorzh de Skalon buv gugenotom z Langedoka Pislya skasuvannya Nantskogo ediktu vin z rodinoyu emigruvav do Shveciyi i oselivsya u Geteborzi Pislya smerti Zhorzha v 1710 roci jogo sini razom z matir yu i troma sestrami perebralisya do Rosijskoyi imperiyi Perejti na rosijsku sluzhbu yih sponukali pilgi dlya inozemciv yaki proponuvav Petro I U Rosiyi brativ stali nazivati Stepanom ta Danilom Yurijovichami Skalonami ale vzhe bez pristavki de Starshij sin Zhorzha Stepan pomer bezditnim Molodshij stav rodonachalnikom rosijskoyi gilki Skaloniv Danilo Yurijovich Skalon sluzhiv pri rosijskomu posolstvi v Kopengageni fligel ad yutantom u knyazya Ivana Trubeckogo a piznishe sluzhiv pidpolkovnikom u Kiyivskomu dragunskomu polku Jogo sin Anton narodivsya u 1720 roci Hlopchik buv hreshenij 28 serpnya 8 veresnya 1720 u Rizi Anton sluzhiv pazhem generala Lyudviga Vilgelma Gessen Gomburgzkogo U dosit yunomu vici vzyav uchast u Polskomu ta Krimskomu pohodah vidznachivsya pri shturmi Perekopskoyi liniyi ta bitvah pid Bahchisarayem i Karasovi U 1737 1739 rokah voyuvav u Moldaviyi v zvanni pidporuchika Pid chas oblogi Hotina vidznachivsya pri shturmi tureckogo retranshementa Pid chas Semirichnoyi vijni Anton Skalon viris u zvanni vid prem yer majora do polkovnika Vin brav uchast u bitvah pri richci Pregel Drezini Fridrikberzi Gros Egersdorfi Corndorfi ta u vzyatti Berlina Zgidno z harakteristikoyu jogo nachalstva Skalon diyav smilivo i bezstrashno Buv polonenij 19 chervnya 1761 roku v boyu pri Kastyanah Povernuvsya v strij cherez pivroku pislya obminu vijskovopolonenimi Gravyura z knigi Pazhi za 183 goda 1894 rik V 1763 roci buv perevedenij u rozporyadzhennya Sibirskogo korpusu Spochatku sluzhiv komandirom dragunskogo polku a v 1766 roci stav komandirom dragunskoyi brigadi Do yiyi skladu vhodili Vologodskij Luckij ta Suzdalski polki Takozh Skalon brav uchast v proektuvanni ta stvorenni Kolivano Kuzneckoyi liniyi sho sluzhila dlya zahistu vid kitajskoyi agresiyi Pid jogo kerivnictvom bula modernizovana sistema ukriplen Skalon zasnuvav Anujskuyu i Katunsku forteci ta nakazav perenesti Semipalatinsku i Yamishevsku forteci Pid chas povstannya Pugachova general major Skalon pid kerivnictvom Ivana Dekolonga organizuvav borotbu z povstancyami Pislya vidbuttya Dekolonga do Orenburzkoyi liniyi dlya borotbi z prihilnikami Pugachova Skalon zalishavsya komanduyuchim vijskami na Sibirskij liniyi Vikonuyuchi nakaz Dekolonga u sichni 1774 vin vidpraviv dvanadcyatu i trinadcyatu legki polovi komandi na dopomogu Chelyabinsku Dlya zaspokoyennya selyan Isetskoyi provinciyi ta Sibirskoyi guberniyi 13 bereznya 1774 roku Skalon rozislav ogoloshennya do naselennya v yakomu obicyav proshennya povstancyami yaki zdadutyas i zaklikav yih dostavlyati vlastyam svoyih tovarishiv sho ne zreklisya Pugachova Odnak ogoloshennya ne malo uspihu sered naselennya i zavorushennya prodovzhilisya Na pochatku kvitnya za iniciativoyu Skalona bula rozislana Perestoroga znahodivshimsya v Orenburzkij i Sibirskij guberniyah bashkiram mesheryakam i tataram v yakomu vid imeni odnopleminnikiv yaki perebuvayut na sluzhbi na Sibirskij liniyi zaklikav naselennya do pokori Perestoroga takozh ne mala uspihu Oleksandr Dmitriyev Mamonov pov yazuvav cyu nevdachu z odnochasnim poshirennyam poslannya generala Rejnsdorpa Ostannij obicyav nagorodu za upijmannya Pugachova v toj chas yak u perestorozi govorilosya sho samozvancya vzhe shopili Superechnosti v ogoloshennyah pidrivali yih avtoritet i demonstruvali slabkist vladi u pridushenni zakolotu Pislya togo yak Pugachov pokinuv Sibir i spokij bulo vstanovleno general Dekolong virishiv vidbuti do Omskoyi forteci Vin viklikav do sebe generala Skalona i 2 serpnya peredav jomu komanduvannya vijskom Odnak u zv yazku z informaciyeyu sho rozbitij pid Kazannyu Pugachov planuye povernutisya v Bashkiriyu Dekolong virishiv timchasovo zalishitisya na choli vijska Vidomo sho Skalon otrimav vijsko v komanduvannya she do rozgromu buntivnikiv bilya Solenikovoyi vatagi Za utihomirennya pugachovskogo buntu general Skalon buv nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni I stupenya a jogo vosmirichnij sin Anton buv zarahovanij ryadovim v lejb gvardiyi Preobrazhenskij polk U 1777 roci vin otrimav zvannya general poruchika i buv priznachenij komanduvachem Sibirskim korpusom Anton Skalon pomer u 1777 roci pid chas inspekciyi Ust Kamenogorskoyi forteci de i buv pohovanij z vijskovimi pochestyami Gromadska diyalnistStorinka z Rosijsko kirgizkogo slovnika Za spriyannya Skalona u 1774 roci bulo skladeno rukopisnij Rosijsko kirgizka slovnik Vin stav odnim z pershih rosijsko kazahskih rozmovnikiv Stvorennya slovnika pov yazuyut z planami imperatrici Katerini II pro stvorennya Porivnyalnogo slovnika vsih mov ta narich Na dumku doslidnika Oleksiyenko N V Anton Skalon ne mig buti avtorom slovnika cherez svoye francuzke pohodzhennya ta korotke perebuvannya v Sibiru Bilsh jmovirno sho kniga bula stvorena etnografom Ivanom Andryeyevim za rozporyadzhennyam generala Z im yam Skalona pov yazana persha sproba rozvedennya bdzhil na Altayi U 1776 roci vin diznavsya vid golovnogo likarya Sibirskih prikordonnih vijsk Berensa pro bazhannya miscevih poselenciv rozvoditi bdzhil Za nakazom generala kozaki bashkiri dostavili komendantu Ust Kamenogorskoyi forteci 30 kolod z bdzholami z Bashkiriyi Kolodi buli rozdani meshkancyam sil Bobrovske ta Sekisovske Vsi bdzholi zaginuli vzimku 1778 79 roku cherez nestachu kormiv yakij vinik u zv yazku z nadmirnim viluchennyam medu V kulturiAnton Skalon ye personazhem romanu tomskogo pismennika Borisa Klimicheva Kavaler de Vilnev RodinaAnton Skalon buv trichi odruzhenij i mav 13 ditej Na svoyij ostannij druzhini Karolini fon Etingen odruzhivsya 24 lyutogo 1770 roku Vidomi imena troh jogo siniv Abram kapitan pomer v Stavropoli Anton 1767 1812 komandir epohi napoleonivskih voyen general major Oleksandr 1770 1851 tayemnij radnik pidpolkovnik NagorodiOrden sv Georgiya IV stupenya 1770 Orden sv Anni I stupenya 1775 PrimitkiKomentar V Rosijskij imperiyi ta v radyanskij chas do 1925 roku kazahiv nazivali kirgizami abo kirgiz kajsakami Literatura Lobanov Rostovskij 1895 s 220 Albovskij 1902 s 106 Nikolaj Frolov 22 chervnya 2015 Skalon bez pristavki de Prizyv ros Procitovano 8 lipnya 2019 Erik Amburger Datenbank Datensatz anzeigen amburger ios regensburg de Procitovano 7 lipnya 2019 Isupov 1999 Kameneckij 2015 s 42 Dmitriev Mamonov 1898 s 18 Dmitriev Mamonov 1898 s 52 53 Dmitriev Mamonov 1898 s 77 78 Dmitriev Mamonov 1898 s 84 85 Dmitriev Mamonov 1898 s 123 Dmitriev Mamonov 1898 s 131 Alekseenko 1995 s 29 Belskih 2001 s 12 14 LiteraturaAlekseenko N V Ust Kamenogorsk i ustkamenogorcy Ust Kamenogorsk 1995 75 s Albovskij E A Istoriya Irkutskogo polka 50 j Dragunskij Irkutskij polk Minsk tipo lit B i Solomonova 1902 316 s Belskih A I Sibirskoe pchelovodstvo hronika stanovleniya Pchelovodstvo Moskva 2001 6 S 12 14 ISSN 0369 8629 Pugachevshina v Sibiri Ocherk po dokumentam ekspedicii gen Dekolonga Moskva Universitetskaya tipografiya 1898 152 s Isupov S I Potomki krestonoscev v Bijskoj kreposti ili sudba geroya 1812 goda Bijsk ostrog krepost gorod Bijsk 1999 S 79 96 Kameneckij I P Generaly Skalon v Rossii 1735 1817 gg Gumanitarnye nauki v Sibiri Novosibirsk 2015 4 S 41 45 ISSN 0869 8651 Lobanov Rostovskij A B Skalony Russkaya rodoslovnaya kniga V 2 tomah Sankt Peterburg Izdanie A S Suvorina 1895 T 2 S 220 224 481 s