Скагенські художники (Данія) (англ. Skagen Painters) — вільне товариство художників зі скандинавських країн, що роками працювали і відпочивали у селі Скаген на північному узбережжі Ютландії.
Загальна характеристика
Скагенські художники не були єдиною ідейною течєю і не створили власної програми чи маніфесту або окремого стилю. Це було вільне товариство митців на відпочинку, що дещо розрізнялись художніми манерами, працювали у різних жанрах і були поєднані у товариство клопотами художника Педера Северіна Крейєра. Вони відійшли від жорсткої стилістики академізму і його надуманих сюжетів, що панували в Данській королівській академії мистецтв чи у . Знайомство з інтенсивними пошуками в мистецтві Франції сприяло підтримці новітніх тенденцій і обережному перенесенні їх в мистецтво скандинавських країн.
Більшість скагенських художників працювала в стилістиці реалізму з більшими чи меншими домішками помірного імпресіонізму, а згодом і обережними впливами модерну.
Передісторія
Художники прибували у Скаген як із самої Данії, так і з Норвегії, Німеччини, Швеції, Фінляндії, що надало товариству міжнародного характеру. Формально Скаген відіграв роль Барбізона для низки скандинавських художників в третій третині 19 століття і на початку 20-го.
Ідея створити товариство художників належала Педеру Северіну Крейєру. В молоді роки він відвідав селище Хорнбек, де збирались художники на відпочинок і необтяжливу працю влітку, а також деякі представники столичних інтелектуалів. Він сам вивчав практику художників Барбізонської школи. Дозвілля на узбережжі і необтяжлива праця влітку сподобались Крейєру і він переніс ці ознаки літнього дозвілля у Скаген. Раніше за нього у Скагені оселились молоді художники Анна і Міхаель Анкери, які і запросили його у гості. Про спокійний Скаген Крейєру розповідали також художник-мариніст Хольгер Драхманн та художники Карл Мадсен та Лауріц Туксен, що працювали тут ще у 1870-і роки. У червні 1882 року він і прибув у Скаген.
Село не відрізнялось тоді пожвавленим життям. Низку рибальських домівок доповнювали лише церква, крамниця з харчами і місцевий готель Брьондум. В готелі первісно і розміщались митці. Лише пізніше низка художників придбає тут помешкання і власні майстерні, перевезе дружин і дітей. Покинуті домівки ферми придбав у власність і сам Педер Северін Крейєр, де після ремонтів і пристосування під житло оселився з молодою дружиною.
Колонія художників у Скагені почала формуватися до переїзду тули Крайєра, але він сприяв узаконенню колонії і мимоволі став її неформальним лідером і як організатор, і як найбільш обдарований серед них.
Колонія художників у Скагені
Крейєр жартівливо називав колонію художників у Скагені — «Вечірня академія». Іноді їх називали «Північні ентузіасти».
Після сніданку художники або йшли працювати на пленері, або працювали у власних кімнатах готелю чи майстернях. Разом із мисцевими мешканцями ходили на полювання у дюни. Збирались за столом в обідню пору та вечорами. Тоді точилися розмови, спілкування і аналіз зробленого в малюнках чи в живопису (звідси жарт «академія»). Згодом аналіз зробленого за день став привідом для створення картини "Художні критики ", котру розробляв Міхаель Анкер. Вечорами також грали у карти та пили вино.
З середини 1880-х років на практику у Скаген почали прибувати студенти художньої академії. Тоді Крейєр залучався до викладацької практики.
Серед митців, що відвідували Скаген, були як відомі у власних країнах митці, так і майстри, відомі в Європі. Серед них —
- Фрітц Таулов, х-к з Норвегії
- Педер Северін Крейєр, х-к
- , х-к
- , х-к
- Кристіан Крог, х-к з Норвегії
- , х-к
- Анна Анкер, художниця
- Оскар Бйорк, х-к зі Швеції
- Карл Нільсен, данський композитор
- , дружина композитора і скульпторша
- Георг Брандес, данський письменник
- Хольгер Драхман, данський письменник
- Фріц Столтенберг, х-к з Німеччини
- Юлій Фрідріх Рунге, х-к з Німеччини
- Еміль Бару, х-к з Франції
- Адріан Стокс, художник-пейзажист з Британії та інші.
Кристіан Крог
Художник з Норвегії Кристіан Крог (1852—1925) вперше відвідав Скаген 1879 року разом із Фріцем Тауловим. Він починав вивчати юриспруденцію, але мистецтво переважило. Крог навчався в художній школі в місті Осло, а потім в Карлсруе та у Берліні. Кристіан Крог цікавився побутом рибалок ще у Норвегії, що сприяло появі декількох картин з рибальською тематикою. На художню манеру і техніку Крога помітний вплив мали художня манера Педера Северіна Крейєра і знайомство з живописом Французів під час відвідин Парижа — Едуара Мане і тамтешніх імпресіоністів.
Лауріц Туксен
Лауріц Туксен походив з міста Копенгаген. Він закінчив Данську королівську академію, де навчався і Педер Северін Крейєр і де був серед найкращих студентів закладу. Стажувався з 1875 року в майстерні паризького художника Леона Бонна, з котрим працював і надалі. Перша дружина Туксена померла від туберкульозу. Лауріц Туксен узяв шлюб вдруге з пані Фредерікою Трешкоу з Норвегії. Вони оселились в Скагені 1901 року, де художник придбав будинок. В Скагені Лауріц Туксен створив низку портетів друзів і Фредеріки, декілька картин з побутом рибалок і пейзажів.
Але сучасники знали його як художника-портретиста королівських родин, бо серед його замовників були король Данії Кристіан IX, королева Британської імперії Вікторія, російський імператор Микола ІІ.
Педер Северін Крейєр
Власною обдарованістю серед товариства відрізнявся Педер Северін Крейєр. Він брався за створення як картин побутового жанру, так і за пейзажі, марини. Частка творів була створена на межі жанрів. Так, в картині «Рибальські човни в Скагені», 1884 р., ним були вилучені всі дріб'язкі деталі при збереженні ознак трьох жанрів (Марина, натюрморт, побутовий жанр).
Крейєр не зробив значної кар'єри як портретист, але його майстерність поціновували в Парижі, куди він неодноразово відбував з Данії, бо отримував замови на портрети в місті, де і без нього була армія непоганих потретистів. Буржуазна публіка Парижа поціновувала також швидкість, з якою працював Педер Северін Крейєр, бо не мучив довго сеансами позування. Швидше за Крайєра тоді працював лише швед Андерс Цорн.
Педер Северін Крейєр доживав віку у Скагені і був похований на місцевому цвинтарі.
Галерея творів скагенських художників
- Оскар Бйорк. «Тягнуть човен на берег», 1885
- Торвальд Нісс. «Узбережжя в Сагені», бл. 1889
-
- Художниця Анна Анкер. «Пані з книгою в інтер'єрі», 1905, музей Скагена, Данія
- Карл Лохер. «Узбережжя з дорогою до Скагена», бл. 1890
- Кристіан Крог. «Утомилася», 1885, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Осло, Норвегія
- Карл Лохер. «Село Скаген взимку», 1906
- Вігго Юхансен. «Розподіл риби, Скаген», 1885, музей Скагена, Данія
- Адріан Стокс. «Мисливці в дюнах Скагена», 1886, музей Скагена, Данія.
Музей Скагена
Музей Скагена був створений в їдальні готеля «Брьондум» у жовтні 1908 року. Далеко не всі картини і портрети, створені в селищі Скаген, залишились в місцевому музеї. Низка творів прикрасила як збірки (приватні і музейні) самої Данії, так і музеї в країнах Європи (Париж, Мюнхен) і Сполучених Штатів. Музей Скагена має низку портретів, перш за все митців, що працювали в селищі, і твори в різних жанрах — пейзажі, сцени в інтер'єрах, побутовий жанр, натюрморт. Загальна кількість експонатів добігає 1800 зразків. Найбільш вартісні експонати музею були оцифровані, завантажені у інтернет і до них отримали доступ широкі верства прихильників мистецтв в усьому світі.
Див. також
Джерела
- Olsen, Claus; Ireland, National Gallery of (1998). Krøyer and the artists' colony at Skagen. National Gallery of Ireland.
- http://books.google.com.ua/books?id=MFBVtB1CTvkC&pg=PA274&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скагенські художники (Данія)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skagenski hudozhniki Daniya angl Skagen Painters vilne tovaristvo hudozhnikiv zi skandinavskih krayin sho rokami pracyuvali i vidpochivali u seli Skagen na pivnichnomu uzberezhzhi Yutlandiyi Peder Severin Krejyer Skagenski hudozhniki za obidnim stolom 1883 r Zagalna harakteristikaSkagenski hudozhniki ne buli yedinoyu idejnoyu techyeyu i ne stvorili vlasnoyi programi chi manifestu abo okremogo stilyu Ce bulo vilne tovaristvo mitciv na vidpochinku sho desho rozriznyalis hudozhnimi manerami pracyuvali u riznih zhanrah i buli poyednani u tovaristvo klopotami hudozhnika Pedera Severina Krejyera Voni vidijshli vid zhorstkoyi stilistiki akademizmu i jogo nadumanih syuzhetiv sho panuvali v Danskij korolivskij akademiyi mistectv chi u Znajomstvo z intensivnimi poshukami v mistectvi Franciyi spriyalo pidtrimci novitnih tendencij i oberezhnomu perenesenni yih v mistectvo skandinavskih krayin Bilshist skagenskih hudozhnikiv pracyuvala v stilistici realizmu z bilshimi chi menshimi domishkami pomirnogo impresionizmu a zgodom i oberezhnimi vplivami modernu PeredistoriyaBudinok rodini hudozhnikiv Anker filiya muzeyu u Skageni foto 2013 r Hudozhniki pribuvali u Skagen yak iz samoyi Daniyi tak i z Norvegiyi Nimechchini Shveciyi Finlyandiyi sho nadalo tovaristvu mizhnarodnogo harakteru Formalno Skagen vidigrav rol Barbizona dlya nizki skandinavskih hudozhnikiv v tretij tretini 19 stolittya i na pochatku 20 go Ideya stvoriti tovaristvo hudozhnikiv nalezhala Pederu Severinu Krejyeru V molodi roki vin vidvidav selishe Hornbek de zbiralis hudozhniki na vidpochinok i neobtyazhlivu pracyu vlitku a takozh deyaki predstavniki stolichnih intelektualiv Vin sam vivchav praktiku hudozhnikiv Barbizonskoyi shkoli Dozvillya na uzberezhzhi i neobtyazhliva pracya vlitku spodobalis Krejyeru i vin perenis ci oznaki litnogo dozvillya u Skagen Ranishe za nogo u Skageni oselilis molodi hudozhniki Anna i Mihael Ankeri yaki i zaprosili jogo u gosti Pro spokijnij Skagen Krejyeru rozpovidali takozh hudozhnik marinist Holger Drahmann ta hudozhniki Karl Madsen ta Lauric Tuksen sho pracyuvali tut she u 1870 i roki U chervni 1882 roku vin i pribuv u Skagen Selo ne vidriznyalos todi pozhvavlenim zhittyam Nizku ribalskih domivok dopovnyuvali lishe cerkva kramnicya z harchami i miscevij gotel Brondum V goteli pervisno i rozmishalis mitci Lishe piznishe nizka hudozhnikiv pridbaye tut pomeshkannya i vlasni majsterni pereveze druzhin i ditej Pokinuti domivki fermi pridbav u vlasnist i sam Peder Severin Krejyer de pislya remontiv i pristosuvannya pid zhitlo oselivsya z molodoyu druzhinoyu Koloniya hudozhnikiv u Skageni pochala formuvatisya do pereyizdu tuli Krajyera ale vin spriyav uzakonennyu koloniyi i mimovoli stav yiyi neformalnim liderom i yak organizator i yak najbilsh obdarovanij sered nih Koloniya hudozhnikiv u SkageniMihael Anker Hudozhni kritiki eskiz do kartini muzej Skagena Daniya Gad Frederik Klement Divchina divitsya na more Krejyer zhartivlivo nazivav koloniyu hudozhnikiv u Skageni Vechirnya akademiya Inodi yih nazivali Pivnichni entuziasti Pislya snidanku hudozhniki abo jshli pracyuvati na pleneri abo pracyuvali u vlasnih kimnatah gotelyu chi majsternyah Razom iz miscevimi meshkancyami hodili na polyuvannya u dyuni Zbiralis za stolom v obidnyu poru ta vechorami Todi tochilisya rozmovi spilkuvannya i analiz zroblenogo v malyunkah chi v zhivopisu zvidsi zhart akademiya Zgodom analiz zroblenogo za den stav prividom dlya stvorennya kartini Hudozhni kritiki kotru rozroblyav Mihael Anker Vechorami takozh grali u karti ta pili vino Z seredini 1880 h rokiv na praktiku u Skagen pochali pribuvati studenti hudozhnoyi akademiyi Todi Krejyer zaluchavsya do vikladackoyi praktiki Sered mitciv sho vidviduvali Skagen buli yak vidomi u vlasnih krayinah mitci tak i majstri vidomi v Yevropi Sered nih Fritc Taulov h k z Norvegiyi Peder Severin Krejyer h k h k h k Kristian Krog h k z Norvegiyi h k Anna Anker hudozhnicya Oskar Bjork h k zi Shveciyi Karl Nilsen danskij kompozitor druzhina kompozitora i skulptorsha Georg Brandes danskij pismennik Holger Drahman danskij pismennik Fric Stoltenberg h k z Nimechchini Yulij Fridrih Runge h k z Nimechchini Emil Baru h k z Franciyi Adrian Stoks hudozhnik pejzazhist z Britaniyi ta inshi Kristian KrogPeder Severin Krejyer Kristian Krog 1888 r Hudozhnik z Norvegiyi Kristian Krog 1852 1925 vpershe vidvidav Skagen 1879 roku razom iz Fricem Taulovim Vin pochinav vivchati yurisprudenciyu ale mistectvo perevazhilo Krog navchavsya v hudozhnij shkoli v misti Oslo a potim v Karlsrue ta u Berlini Kristian Krog cikavivsya pobutom ribalok she u Norvegiyi sho spriyalo poyavi dekilkoh kartin z ribalskoyu tematikoyu Na hudozhnyu maneru i tehniku Kroga pomitnij vpliv mali hudozhnya manera Pedera Severina Krejyera i znajomstvo z zhivopisom Francuziv pid chas vidvidin Parizha Eduara Mane i tamteshnih impresionistiv Lauric TuksenYulius Paulsen Hudozhnik Lauric Tuksen z druzhinoyu Frederikoyu Lauric Tuksen pohodiv z mista Kopengagen Vin zakinchiv Dansku korolivsku akademiyu de navchavsya i Peder Severin Krejyer i de buv sered najkrashih studentiv zakladu Stazhuvavsya z 1875 roku v majsterni parizkogo hudozhnika Leona Bonna z kotrim pracyuvav i nadali Persha druzhina Tuksena pomerla vid tuberkulozu Lauric Tuksen uzyav shlyub vdruge z pani Frederikoyu Treshkou z Norvegiyi Voni oselilis v Skageni 1901 roku de hudozhnik pridbav budinok V Skageni Lauric Tuksen stvoriv nizku portetiv druziv i Frederiki dekilka kartin z pobutom ribalok i pejzazhiv Ale suchasniki znali jogo yak hudozhnika portretista korolivskih rodin bo sered jogo zamovnikiv buli korol Daniyi Kristian IX koroleva Britanskoyi imperiyi Viktoriya rosijskij imperator Mikola II Peder Severin KrejyerPeder Severin Krejyer Avtoportret u vici 49 roki 1899 r Vlasnoyu obdarovanistyu sered tovaristva vidriznyavsya Peder Severin Krejyer Vin bravsya za stvorennya yak kartin pobutovogo zhanru tak i za pejzazhi marini Chastka tvoriv bula stvorena na mezhi zhanriv Tak v kartini Ribalski chovni v Skageni 1884 r nim buli vilucheni vsi drib yazki detali pri zberezhenni oznak troh zhanriv Marina natyurmort pobutovij zhanr Krejyer ne zrobiv znachnoyi kar yeri yak portretist ale jogo majsternist pocinovuvali v Parizhi kudi vin neodnorazovo vidbuvav z Daniyi bo otrimuvav zamovi na portreti v misti de i bez nogo bula armiya nepoganih potretistiv Burzhuazna publika Parizha pocinovuvala takozh shvidkist z yakoyu pracyuvav Peder Severin Krejyer bo ne muchiv dovgo seansami pozuvannya Shvidshe za Krajyera todi pracyuvav lishe shved Anders Corn Peder Severin Krejyer dozhivav viku u Skageni i buv pohovanij na miscevomu cvintari Galereya tvoriv skagenskih hudozhnikivPeder Severin Krejyer Ribalski chovni v Skageni 1884 Muzej d Orse Parizh Peder Severin Krejyer Shinok u Skageni 1886 Muzej mistectv Filadelfiyi SShA Budinok hudozhnika Pedera Severina Krejyera Skagen 1900 Oskar Bjork Tyagnut choven na bereg 1885 Torvald Niss Uzberezhzhya v Sageni bl 1889 Peder Severin Krejyer Gip gip ura kartina 1888 r Geteborzkij hudozhnij muzej Hudozhnicya Anna Anker Pani z knigoyu v inter yeri 1905 muzej Skagena Daniya Karl Loher Uzberezhzhya z dorogoyu do Skagena bl 1890 Kristian Krog Utomilasya 1885 Nacionalnij muzej mistectva arhitekturi i dizajnu Oslo Norvegiya Karl Loher Selo Skagen vzimku 1906 Viggo Yuhansen Rozpodil ribi Skagen 1885 muzej Skagena Daniya Adrian Stoks Mislivci v dyunah Skagena 1886 muzej Skagena Daniya Muzej SkagenaYidalnya gotelya Brondum peretvorena na muzej Foto 2007 r Muzej v Skageni Muzej Skagena buv stvorenij v yidalni gotelya Brondum u zhovtni 1908 roku Daleko ne vsi kartini i portreti stvoreni v selishi Skagen zalishilis v miscevomu muzeyi Nizka tvoriv prikrasila yak zbirki privatni i muzejni samoyi Daniyi tak i muzeyi v krayinah Yevropi Parizh Myunhen i Spoluchenih Shtativ Muzej Skagena maye nizku portretiv persh za vse mitciv sho pracyuvali v selishi i tvori v riznih zhanrah pejzazhi sceni v inter yerah pobutovij zhanr natyurmort Zagalna kilkist eksponativ dobigaye 1800 zrazkiv Najbilsh vartisni eksponati muzeyu buli ocifrovani zavantazheni u internet i do nih otrimali dostup shiroki verstva prihilnikiv mistectv v usomu sviti Inter yer yidalni gotelya na foto 1892 roku Sporuda muzeyu u Skageni foto 1996 r foto 2013 r Div takozhBarbizonska shkola Pobutovij zhanr Pejzazh Portret Akademizm Realizm Naturalizm Impresionizm Peder Severin Krejyer Anders Corn Danska korolivska akademiya vitonchenih mistectv Derzhavnij muzej mistectv Kopengagen DzherelaOlsen Claus Ireland National Gallery of 1998 Kroyer and the artists colony at Skagen National Gallery of Ireland http books google com ua books id MFBVtB1CTvkC amp pg PA274 amp redir esc y v onepage amp q amp f falsePosilannyaPortal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Skagenski hudozhniki Daniya