Симитлі́ (болг. Симитли) — місто в Благоєвградській області Болгарії. Адміністративний центр громади Симитлі.
місто | ||||
---|---|---|---|---|
Сімітлі болг. Симитли | ||||
Країна | Болгарія | |||
Область | Благоєвградська область | |||
Община | Симитлі | |||
Кмет | Апостол Апостолов | |||
Код ЕКАТТЕ | 66460 | |||
Поштовий індекс | 2730 | |||
Телефонний код | 0748 | |||
H G O | ||||
Висота | 313 | |||
Площа | 36,366 км² | |||
Населення | 6674 (2011) | |||
Міста-побратими | Делчево | |||
Відстань | ||||
До обласного центру | ||||
фізична | 13 км | |||
До Софії | ||||
фізична | 91 км | |||
Розташування | ||||
Сімітлі Сімітлі (Болгарія) | ||||
Мапа | ||||
Симитлі у Вікісховищі |
Населення
За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 6674 особи.
Національний склад населення міста:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
болгари | 4177 | 90,9 % |
цигани | 387 | 8,4 % |
турки | 3 | 0,1 % |
інша | 11 | 0,2 % |
не визначились | 16 | 0,3 % |
Всього відповіли | 4594 |
Розподіл населення за віком у 2011 році:
Динаміка населення:
Географія
Місто Симитлі розташоване в 14 км на південь від Благоєвграда і в 48 км на північ від міста Санданський. Розташоване у Симитлянській долині біля підніжжя гір Рила, Пирину та Влахини. Річка Струма ділить його на дві частини — справжнє місто Симитлі та Орановський квартрал. Тут Струма приймає річку Градевську. Зі сходу оточують західні схили Рил і Пірину, а з заходу — Влахин. У 25 км від м. Симитлі на горі Влахина розташований скельний феномен «Коматинські скелі».
Історія
Симитлі — це старе село та центр низки сіл у однойменній долині. Два фактори сприяють розвитку селища. Перший — наявність двадцяти мінеральних джерел з температурою від 56 до 60 °С, із загальним дебітом потоку 720 л/хв. В минулому вода використовувалася для побутових цілей, але з 30-х років минулого століття джерела були вже задіяні для новобудованої лазні та для обігріву теплиць. Іншим важливим фактором є ключове географічне розташування, яке поселення займає між долинами річок Струма і Места.
Симитлі вперше згадується в 15 столітті як село Баня, а в XVI столітті як Симитла. На думку деяких краєзнавців, назва міста походить від назви білого хліба симид, чи від назви центру села, а саме Симен, що означає «центр».
У дев'ятнадцятому столітті Симитлі був змішаним селом, що належало Горножумайській казі.
У 1891 р. про Сімітлі пише Георгій Стрезов:
« | Симитлія, до південь від Джумаї на 4 години їзди від правого берега Струми, по рівнині. Через село проходить шлях від Джумаї до Мельника — — . У Симитлії тютюн найкращий у всьому регіоні, який тільки росте в Железниці. У селі є кілька хатин. Будинків 230, всі помацькі. Ураново, селище за 4 години від міста. Селяни — землероби; роблять добре вино і перець. Церква, в якій читають по-слов'янськи. 200 будинків болгар. | » |
За статистикою Василя Канчова (Македонія, етнографія та статистика), населення села Симитлій налічувало 820 осіб, з них 780 болгарських мусульман і 40 циган, а до Симитлійського чифлику пізніше приєдналися 135 жителів болгар-мусульман.
Під час Балканської війни біля села відбулася битва між Сьомою піхотною дивізією та османськими військами. Після Другої балканської війни 1913 року Симитлі залишився в Болгарії. Його мусульманське населення повністю виїхало, і, за словами Димитра Гадянова, село знаходилося в руїнах в 1916 році. Після воєн тут мешкало багато македонських болгар-біженців, а також жителів сусідніх сіл Сухострел, Докатичево, Тросково, Градево та інших. У минулому Симитлі експортував деревину з Рили та Пирину. До 1934 р. Симитлі і Ораново мали близько 2200 жителів, в 1946 р. вони досягли 2918, у 1992 р. — 7466, в 1997 р. їх вже було 7684 жителів.
Церква Різдва Богородиці побудована в 1923 році.
У 1943 році назва Симитлі була замінена на Ізворите («Джерела»), але в 1945 році було відновлено. У 1964 році Симитлі було оголошено міським поселенням. У 1965 р. Ораново приєдналося до нього. Сімітлі став містом у 1969 р.
Економіка
Важливим фактором розвитку населеного пункту є його перехрестне розташування на залізниці, лінії шосе Софія — Благоєвград — Салоніки — Афіни і на старому шляху Малашево-Сухострел- Разлог — Гоце Делчев.
Симитлі є промисловим містом видобутку вугілля з шахти «Ораново» — симитлянського басейну. Поруч знаходиться шахта «Пірин» у Брежанах, де вугілля доставляється на станцію Симитлі канатною дорогою. Є деревообробна компанія, яка виробляє широкий асортимент хвойних і листяних матеріалів, гірничих шпал, фанери, упаковки, рам, ящиків, і букового паркету. Симитли є цетром лісового господарства, а деревина сюди поставляється із Разлогу, Кресни, Катунців. Видобувуються також рідкісні метали. У Сімітлі є підприємства для трикотажу, дзеркал, санок, гранул, камінів, кондитерських та кондитерських виробів, деталей для очисних споруд та інші.
У общині є невелике підприємство металопродукції — с. Черниче, і взуттєва фабрика у с. Крупник. Ці села ростуть і майже зливаються з Симитлі. Тут виробляється тютюнова продукція, вирощуються фрукти (персики, сливи, яблука), овочі, виноград. Розвивається тваринництво — розведення великої рогатої худоби та виробництво молока.
Симитлі упорядковане місто. Головну магістраль перенесено від густонаселеного кварталу правого берега річки Струма і від станціонної промислової зони на узбережжя лівобережного Орановського кварталу.
Регулярні події
8 вересня (Мала Богородиця) відбувається традиційне свято, на якому демонструються аматорські колективи від муніципалітету.
Традиційний фестиваль кукерів проводиться в січні.
Культура
У містечку Симитлі знаходиться національна бібліотека «Климент Охридський — 1922» з двома відділами. Книжкова полиця бібліотеки складалася з 27 625 томів літератури.
Особи
Серед відомих симитлян — революціонер Яне Маламов (1865—1925), математик Юліан Ревальський (нар. 1956) і художник Микола Кимчев (нар. 1952). Із Симитлі родом болгарська чемпіонка-важкоатлетка і співачка .
Інше
Мис Симитлі на острові Ригд в Антарктиді названий на честь міста.
У Симитлі є два ансамблі фольклорних танців — «Веселіє» і ансамбль «Св. Климент Охридський».
Література
- Симитлия – от древността до наши дни. Експедиция. Конференция. Главен редактор: Алексиев, Кирил. Благоевград, 2016, 106 стр. [ 23 листопада 2018 у Wayback Machine.] (болг.)
Примітки
- Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Simitli", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q10081974/uk. Докладніше: ; .
- Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Симитли, общ. Симитли, обл. Благоевград (болгарською) . Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2018. Процитовано 7 березня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2018. Процитовано 7 березня 2019.
- Кѫнчовъ, Василъ. Македония. Етнография и статистика [ 24 липня 2011 у Wayback Machine.]. София, Българското книжовно дружество, 1900. . с. 192.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2019. Процитовано 7 березня 2019.
- . Община Симитли. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 декември 2015.
- Мичев, Николай, Петър Коледаров (1989). Речник на селищата и селищните имена в България 1878 – 1987. София: Наука и изкуство. с. 243.
- Мичев, Николай, Петър Коледаров (1989). Речник на селищата и селищните имена в България 1878 – 1987. София: Наука и изкуство. с. 202.
- СКАР Композитний вісник Антарктики [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]: Симитлі Пойнт.
Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro misto Pro gromadu div Simitli obshina Simitli bolg Simitli misto v Blagoyevgradskij oblasti Bolgariyi Administrativnij centr gromadi Simitli misto Simitli bolg Simitli d Kat Krayina BolgariyaOblast Blagoyevgradska oblast Obshina Simitli Kmet Apostol Apostolov Kod EKATTE 66460Poshtovij indeks 2730Telefonnij kod 074841 53 36 pn sh 23 06 29 sh d H G OVisota 313Plosha 36 366 km Naselennya 6674 2011 Mista pobratimi Delchevo Vidstan Do oblasnogo centru fizichna 13 km Do Sofiyi fizichna 91 km Roztashuvannya SimitliSimitli Bolgariya Mapa Simitli u VikishovishiNaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2011 roku u misti prozhivali 6674 osobi Nacionalnij sklad naselennya mista Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok bolgari 4177 90 9 cigani 387 8 4 turki 3 0 1 insha 11 0 2 ne viznachilis 16 0 3 Vsogo vidpovili 4594 Rozpodil naselennya za vikom u 2011 roci Dinamika naselennya GeografiyaMisto Simitli roztashovane v 14 km na pivden vid Blagoyevgrada i v 48 km na pivnich vid mista Sandanskij Roztashovane u Simitlyanskij dolini bilya pidnizhzhya gir Rila Pirinu ta Vlahini Richka Struma dilit jogo na dvi chastini spravzhnye misto Simitli ta Oranovskij kvartral Tut Struma prijmaye richku Gradevsku Zi shodu otochuyut zahidni shili Ril i Pirinu a z zahodu Vlahin U 25 km vid m Simitli na gori Vlahina roztashovanij skelnij fenomen Komatinski skeli IstoriyaSimitli ce stare selo ta centr nizki sil u odnojmennij dolini Dva faktori spriyayut rozvitku selisha Pershij nayavnist dvadcyati mineralnih dzherel z temperaturoyu vid 56 do 60 S iz zagalnim debitom potoku 720 l hv V minulomu voda vikoristovuvalasya dlya pobutovih cilej ale z 30 h rokiv minulogo stolittya dzherela buli vzhe zadiyani dlya novobudovanoyi lazni ta dlya obigrivu teplic Inshim vazhlivim faktorom ye klyuchove geografichne roztashuvannya yake poselennya zajmaye mizh dolinami richok Struma i Mesta Simitli vpershe zgaduyetsya v 15 stolitti yak selo Banya a v XVI stolitti yak Simitla Na dumku deyakih krayeznavciv nazva mista pohodit vid nazvi bilogo hliba simid chi vid nazvi centru sela a same Simen sho oznachaye centr U dev yatnadcyatomu stolitti Simitli buv zmishanim selom sho nalezhalo Gornozhumajskij kazi U 1891 r pro Simitli pishe Georgij Strezov Simitliya do pivden vid Dzhumayi na 4 godini yizdi vid pravogo berega Strumi po rivnini Cherez selo prohodit shlyah vid Dzhumayi do Melnika U Simitliyi tyutyun najkrashij u vsomu regioni yakij tilki roste v Zheleznici U seli ye kilka hatin Budinkiv 230 vsi pomacki Uranovo selishe za 4 godini vid mista Selyani zemlerobi roblyat dobre vino i perec Cerkva v yakij chitayut po slov yanski 200 budinkiv bolgar Za statistikoyu Vasilya Kanchova Makedoniya etnografiya ta statistika naselennya sela Simitlij nalichuvalo 820 osib z nih 780 bolgarskih musulman i 40 cigan a do Simitlijskogo chifliku piznishe priyednalisya 135 zhiteliv bolgar musulman Cerkva Rizdvo Bogorodichne Pid chas Balkanskoyi vijni bilya sela vidbulasya bitva mizh Somoyu pihotnoyu diviziyeyu ta osmanskimi vijskami Pislya Drugoyi balkanskoyi vijni 1913 roku Simitli zalishivsya v Bolgariyi Jogo musulmanske naselennya povnistyu viyihalo i za slovami Dimitra Gadyanova selo znahodilosya v ruyinah v 1916 roci Pislya voyen tut meshkalo bagato makedonskih bolgar bizhenciv a takozh zhiteliv susidnih sil Suhostrel Dokatichevo Troskovo Gradevo ta inshih U minulomu Simitli eksportuvav derevinu z Rili ta Pirinu Do 1934 r Simitli i Oranovo mali blizko 2200 zhiteliv v 1946 r voni dosyagli 2918 u 1992 r 7466 v 1997 r yih vzhe bulo 7684 zhiteliv Cerkva Rizdva Bogorodici pobudovana v 1923 roci U 1943 roci nazva Simitli bula zaminena na Izvorite Dzherela ale v 1945 roci bulo vidnovleno U 1964 roci Simitli bulo ogolosheno miskim poselennyam U 1965 r Oranovo priyednalosya do nogo Simitli stav mistom u 1969 r EkonomikaVazhlivim faktorom rozvitku naselenogo punktu ye jogo perehrestne roztashuvannya na zaliznici liniyi shose Sofiya Blagoyevgrad Saloniki Afini i na staromu shlyahu Malashevo Suhostrel Razlog Goce Delchev Simitli ye promislovim mistom vidobutku vugillya z shahti Oranovo simitlyanskogo basejnu Poruch znahoditsya shahta Pirin u Brezhanah de vugillya dostavlyayetsya na stanciyu Simitli kanatnoyu dorogoyu Ye derevoobrobna kompaniya yaka viroblyaye shirokij asortiment hvojnih i listyanih materialiv girnichih shpal faneri upakovki ram yashikiv i bukovogo parketu Simitli ye cetrom lisovogo gospodarstva a derevina syudi postavlyayetsya iz Razlogu Kresni Katunciv Vidobuvuyutsya takozh ridkisni metali U Simitli ye pidpriyemstva dlya trikotazhu dzerkal sanok granul kaminiv konditerskih ta konditerskih virobiv detalej dlya ochisnih sporud ta inshi U obshini ye nevelike pidpriyemstvo metaloprodukciyi s Cherniche i vzuttyeva fabrika u s Krupnik Ci sela rostut i majzhe zlivayutsya z Simitli Tut viroblyayetsya tyutyunova produkciya viroshuyutsya frukti persiki slivi yabluka ovochi vinograd Rozvivayetsya tvarinnictvo rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi ta virobnictvo moloka Simitli uporyadkovane misto Golovnu magistral pereneseno vid gustonaselenogo kvartalu pravogo berega richki Struma i vid stancionnoyi promislovoyi zoni na uzberezhzhya livoberezhnogo Oranovskogo kvartalu Regulyarni podiyi8 veresnya Mala Bogorodicya vidbuvayetsya tradicijne svyato na yakomu demonstruyutsya amatorski kolektivi vid municipalitetu Tradicijnij festival kukeriv provoditsya v sichni KulturaU mistechku Simitli znahoditsya nacionalna biblioteka Kliment Ohridskij 1922 z dvoma viddilami Knizhkova policya biblioteki skladalasya z 27 625 tomiv literaturi OsobiSered vidomih simitlyan revolyucioner Yane Malamov 1865 1925 matematik Yulian Revalskij nar 1956 i hudozhnik Mikola Kimchev nar 1952 Iz Simitli rodom bolgarska chempionka vazhkoatletka i spivachka InsheMis Simitli na ostrovi Rigd v Antarktidi nazvanij na chest mista U Simitli ye dva ansambli folklornih tanciv Veseliye i ansambl Sv Kliment Ohridskij LiteraturaSimitliya ot drevnostta do nashi dni Ekspediciya Konferenciya Glaven redaktor Aleksiev Kiril Blagoevgrad 2016 106 str 23 listopada 2018 u Wayback Machine bolg PrimitkiCya storinka maye Vlastivist Vikidanih P910 kategoriya za temoyu storinki iz znachennyam Category Simitli ale ne maye nazvi ukrayinskoyu movoyu yaku treba dodati za posilannyam d Special SetLabelDescriptionAliases Q10081974 uk Dokladnishe Vikipediya Proyekt Vikidani Vikipediya Kategorizaciya Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami naselenih punktiv Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i samoopredelenie po etnicheska prinadlezhnost km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 05 04 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i vzrast km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 14 08 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Spravka za naselenieto na gr Simitli obsh Simitli obl Blagoevgrad bolgarskoyu Arhiv originalu za 15 serpnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2012 PDF Arhiv originalu PDF za 23 chervnya 2018 Procitovano 7 bereznya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 23 chervnya 2018 Procitovano 7 bereznya 2019 Kѫnchov Vasil Makedoniya Etnografiya i statistika 24 lipnya 2011 u Wayback Machine Sofiya Blgarskoto knizhovno druzhestvo 1900 ISBN 954430424X s 192 Arhiv originalu za 4 bereznya 2019 Procitovano 7 bereznya 2019 Obshina Simitli Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 20 dekemvri 2015 Michev Nikolaj Petr Koledarov 1989 Rechnik na selishata i selishnite imena v Blgariya 1878 1987 Sofiya Nauka i izkustvo s 243 Michev Nikolaj Petr Koledarov 1989 Rechnik na selishata i selishnite imena v Blgariya 1878 1987 Sofiya Nauka i izkustvo s 202 SKAR Kompozitnij visnik Antarktiki 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Simitli Pojnt Ce nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi