Ця стаття потребує істотної переробки. |
Кукері (болг. кукери; в однині: кукер) — це одягнені у витіюваті костюми болгарські чоловіки, що виконують традиційні ритуали з відлякування злих духів. Схожу традицію можна також зустрітити на Балканах та в Греції, а також в Румунії та Понті. Костюми закривають більшу частину тіла, включаючи яскраво прикрашені дерев'яні маски тварин (часом двуликі) та великі колоколи на поясі. Під час новорічних свят та напередодні Великого посту кукері ходять та танцюють селами, з метою відлякати злих духів своїми костюмами та дзвоном колоколів. Також вірять, що вони приносять хороший врожай, здоров'я та щастя селу на ввесь наступний рік.
Кукер | |
---|---|
Медіафайли у Вікісховищі |
Традиційно кукері відвідують оселі людей вночі, так, що «сонце не спіймає їх на дорозі». Після того, як костюмовані чоловіки обходять село, вони збираються на сільській площі, де танцюють і веселять людей. Залежно від регіону, обряди кукерів дещо відрізняються, але сенс їхнього дійства залишається незмінним.
Вважається, що обряд пов'язаний з культом Діоніса Фракійського на більшості території Фракії. Схожі ритуали зустрічаються й майже по всій території Балкан. Назва «кукер» походить від латинського слова «cuculla» і означає «каптур, кришка» або «cucurum» — тремтіння.
Схожою постаттю у грекомовній частині Фракії є Калогерос («палконосець»), скорочена назва — «кукі». В колишній Югославії він відомий, як діді, в Болгарії — кукер або бабушкар, в Потійській Анатолії — момогерос. В Румунії цей персонаж з'являється переважно з козою, відомою, як капра, турка чи брезая .
Кукер
Кукер — це божество, що символізує родючість. В Болгарії та Сербії це може бути не тільки однолике, а й множинне божество. В Болгарії ритуальна вистава весни (різновид карнавалу) має місце після виступу народного театру, де в ролі Кукера виступає одягнутий в овечу чи козячу шкуру чоловік, який має маску з рогами та великий дерев'яний фалос. Протягом обряду розігруються різні фізіологічні акти, сексуальні в тому числі, що символізує священний шлюб бога, поки символічна дружина, яка з'являється вагітною, зображує біль під час пологів. Цей ритуал показує працю на полях (розорювання землі, посів) і розігрується за участю різних алегоричних персонажів, серед яких є й імператор та його оточення.
Капра
Капра (коза) — румунський новорічний танець, появу якого датують 1600 роком до нашої ери. В грецькій міфології вакханки одягали шкіру кози, що приносилася в жертву. Для румунів смерть та воскресіння кози символізувала відродження рослинного світу.
Дерев'яна маска Капри має рухому нижню щелепу, роги роблять або з дерева, або використовуються козячі, баранячі чи оленячі роги. Їх прикрашали дівчачим намистом, хустинами, стрічками, різнокольоровими китицями, дзеркальцями, плющем (священна рослина для Діоніса), базиліком (символ кохання в Італії та Румунії), живими та штучними квітами. Залежно від місцевої традиції, тулуб Капри може бути зроблений з килима чи червоної тканини з різноманітними нашивками: традиційним кольоровим одягом, вишиті хустинки у місті Сучава, текстильні жіночі пояси, вишиті бісером в місті Бакеу, лепехове насіння в Ботошані, козячі шкурки у Вранчі, фабричні стрічки та кольоровий папір у Нямці.
Примітки
- . web.archive.org. 20 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 5 березня 2021.
Посилання
- Вгору Kernbach, Victor (1989). Dicţionar de Mitologie Generală. Bucureşti: Editura Ştiinţifică şi Enciclopedică. .
- W. Puchner, Studien zur Volkskunde Südosteuropas und des mediterranen Raums, 2009, p. 180 fn. 32.
- W. Puchner, Studien zur Volkskunde Südosteuropas und des mediterranen Raums, 2009, p. 276.
Джерела
- . Kukeri Wines (амер.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 5 березня 2021.
- . www.surva-bg.com. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 5 березня 2021.
- . www.kukerlandia.com. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Kuker 18 lipnya 2024 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den Kukeri bolg kukeri v odnini kuker ce odyagneni u vitiyuvati kostyumi bolgarski choloviki sho vikonuyut tradicijni rituali z vidlyakuvannya zlih duhiv Shozhu tradiciyu mozhna takozh zustrititi na Balkanah ta v Greciyi a takozh v Rumuniyi ta Ponti Kostyumi zakrivayut bilshu chastinu tila vklyuchayuchi yaskravo prikrasheni derev yani maski tvarin chasom dvuliki ta veliki kolokoli na poyasi Pid chas novorichnih svyat ta naperedodni Velikogo postu kukeri hodyat ta tancyuyut selami z metoyu vidlyakati zlih duhiv svoyimi kostyumami ta dzvonom kolokoliv Takozh viryat sho voni prinosyat horoshij vrozhaj zdorov ya ta shastya selu na vves nastupnij rik Kuker Mediafajli u Vikishovishi Kukeri Tradicijno kukeri vidviduyut oseli lyudej vnochi tak sho sonce ne spijmaye yih na dorozi Pislya togo yak kostyumovani choloviki obhodyat selo voni zbirayutsya na silskij ploshi de tancyuyut i veselyat lyudej Zalezhno vid regionu obryadi kukeriv desho vidriznyayutsya ale sens yihnogo dijstva zalishayetsya nezminnim Vvazhayetsya sho obryad pov yazanij z kultom Dionisa Frakijskogo na bilshosti teritoriyi Frakiyi Shozhi rituali zustrichayutsya j majzhe po vsij teritoriyi Balkan Nazva kuker pohodit vid latinskogo slova cuculla i oznachaye kaptur krishka abo cucurum tremtinnya Shozhoyu postattyu u grekomovnij chastini Frakiyi ye Kalogeros palkonosec skorochena nazva kuki V kolishnij Yugoslaviyi vin vidomij yak didi v Bolgariyi kuker abo babushkar v Potijskij Anatoliyi momogeros V Rumuniyi cej personazh z yavlyayetsya perevazhno z kozoyu vidomoyu yak kapra turka chi brezaya KukerKuker v Burgasi Kuker ce bozhestvo sho simvolizuye rodyuchist V Bolgariyi ta Serbiyi ce mozhe buti ne tilki odnolike a j mnozhinne bozhestvo V Bolgariyi ritualna vistava vesni riznovid karnavalu maye misce pislya vistupu narodnogo teatru de v roli Kukera vistupaye odyagnutij v ovechu chi kozyachu shkuru cholovik yakij maye masku z rogami ta velikij derev yanij falos Protyagom obryadu rozigruyutsya rizni fiziologichni akti seksualni v tomu chisli sho simvolizuye svyashennij shlyub boga poki simvolichna druzhina yaka z yavlyayetsya vagitnoyu zobrazhuye bil pid chas pologiv Cej ritual pokazuye pracyu na polyah rozoryuvannya zemli posiv i rozigruyetsya za uchastyu riznih alegorichnih personazhiv sered yakih ye j imperator ta jogo otochennya KapraKapra koza rumunskij novorichnij tanec poyavu yakogo datuyut 1600 rokom do nashoyi eri V greckij mifologiyi vakhanki odyagali shkiru kozi sho prinosilasya v zhertvu Dlya rumuniv smert ta voskresinnya kozi simvolizuvala vidrodzhennya roslinnogo svitu Derev yana maska Kapri maye ruhomu nizhnyu shelepu rogi roblyat abo z dereva abo vikoristovuyutsya kozyachi baranyachi chi olenyachi rogi Yih prikrashali divchachim namistom hustinami strichkami riznokolorovimi kiticyami dzerkalcyami plyushem svyashenna roslina dlya Dionisa bazilikom simvol kohannya v Italiyi ta Rumuniyi zhivimi ta shtuchnimi kvitami Zalezhno vid miscevoyi tradiciyi tulub Kapri mozhe buti zroblenij z kilima chi chervonoyi tkanini z riznomanitnimi nashivkami tradicijnim kolorovim odyagom vishiti hustinki u misti Suchava tekstilni zhinochi poyasi vishiti biserom v misti Bakeu lepehove nasinnya v Botoshani kozyachi shkurki u Vranchi fabrichni strichki ta kolorovij papir u Nyamci Primitki web archive org 20 grudnya 2016 Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 5 bereznya 2021 PosilannyaVgoru Kernbach Victor 1989 Dicţionar de Mitologie Generală Bucuresti Editura Stiinţifică si Enciclopedică ISBN 973 29 0030 X W Puchner Studien zur Volkskunde Sudosteuropas und des mediterranen Raums 2009 p 180 fn 32 W Puchner Studien zur Volkskunde Sudosteuropas und des mediterranen Raums 2009 p 276 Dzherela Kukeri Wines amer Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 5 bereznya 2021 www surva bg com Arhiv originalu za 26 kvitnya 2016 Procitovano 5 bereznya 2021 www kukerlandia com Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2021