Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сізі́ф або Сісі́ф (дав.-гр. Σίσυφος) — напівміфічний цар давньогрецького міста Ефіри (Коринфа), батько Главка, засновник династії Сізіфідів. Відомий спробою уникнути смерті, за що був покараний богами, мусив вічно виконувати важку марну працю.
| Сізіф дав.-гр. Σίσυφος | |
|---|---|
 Сізіф, Тіціан, Національний музей Прадо | |
| Посада | d |
| Батько | Еол[d] |
| Мати | Енарета |
| Брати/сестри | Перієр |
| Діти | d, d, Главк, d і d |
| Персонаж твору | Hades, Міф про Сізіфа і Як козаки олімпійцями стали (мультфільм) |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Сізіф у міфах
Сізіф був сином Еола та чоловіком доньки Атланта, плеяди Меропи. Йому приписувалося заселення Ефіри людьми, створеними з грибів, або отримання цього міста в подарунок від Медеї. За законом він мав успадкувати трон Еола, проте трон захопив Салмоней. Згідно з віщуваннями оракула, діти, народжені донькою Салмонея Тіро від Сізіфа мали помститися за це. Тому Сізіф спокусив Тіро і та народила двох дітей, але дізнавшись про задум ефірського царя, вбила їх. Сізіф звинуватив суперника в інцесті з Тіро, нібито діти були від Салмонея, і домігся його вигнання.
Сізіф володів великими чередами корів, котру його сусід Автолік завдяки чаклунству викрадав. Автолік був навчений Гермесом змінювати вигляд худоби, тому Сізіф не міг викрити його в крадіжках. Однак він зробив позначки на копитах своєї череди та за слідами дізнався куди вона зникла. Покликавши свідків, він скористався їхньою сваркою з Автоліком, щоб проникнути в його дім і злягтися з його заміжньою донькою Антіклеєю. Їхнім сином став герой Одіссей.
Коли Зевс викрав німфу Егіну, її батько Асоп прийшов за допомогою до Сізіфа. Той виказав місце зникнення Егіни в обмін на те, що Асоп створив у Ефірі джерело, котре ніколи не пересихало. Переховуючись від гніву Асопа, Зевс набув подоби великого каменя. За викриття таємниці Зевс наказав Аїду забрати Сізіфа у своє царство, де піддати суворому покаранню. Коли Аїд прийшов за царем, той замкнув його в колодки, через що люди перестали помирати. Арес звільнив Аїда, пов'язав Сізіфа і доставив його душу до місця покарання. Проте Сізіф заздалегідь наказав дружині не ховати його тіло й на підставі цього заявив, що не може перебувати в царстві Аїда. Він переконав дружину Аїда Персефону відпустити його на три дні до світу живих, щоб забезпечити поховання, й більш не повертався. Гермес силоміць повернув його назад, де за всі злочини Сізіфові було призначено покарання.
В Аїді Сізіф мусив викочувати на гору важкий камінь, завбільшки з той, на який перетворився Зевс, і скочувати його до підніжжя з іншого боку. Та щоразу як Сізіф досягав вершини, камінь падав назад і роботу доводилося починати заново. Меропа через сором за чоловіка не приєднувалася до решти плеяд, які світять на небі.
Інший переказ про Сізіфа розповідає про встановлення каменів, які позначали кордони його держави. Сучасники не розуміли, навіщо він це робить, тож переповідали один одному чутки, що під прикордонними каменями цар нібито ховав вбитих ним людей.
Трактування міфів про Сізіфа
У викочуванні Сізіфом каменя на гору та його спуску й поверненні до царства Аїда, Роберт Ґрейвс вбачав відгомін сонячного культу, де Сізіф був божеством. Імовірно, культ існував у населення перешийка між Пелопоннесом і Аттикою, але був витіснений за класичної античності з приходом еллінів. Тому Сізіф у міфах постає в негативному образі та зазнає покарання від еллінських богів. Сізіф ототожнюється з хетським богом сонця Тесупом і родоським богом Атабарієм, священною твариною якого був бик. Це відображено у володінні Сізіфом чередою і його подорожжю під землю та нагору, подібно до сонця впродовж доби. Також у міфах пояснюється зникнення культу однієї з плеяд, що відбулося під час переходу до ранньокласичної античності.
Також покарання Сізіфа пов'язується з тим, що на високій скелі Акрокоринф, яка височіє над Коринфом, історичний Сізіф звів царський палац, — . Матеріалу для будівництва на верхівці голої скелі було небагато, тому робітники мусили доставляти нагору величезні кам'яні брили. Падіння такої брили на людину було смертельним. Звідси ймовірно й виникла легенда про сізіфову працю — важку, невдячну, а часто й безглузду — принаймні для тих, хто її виконує. Тому після смерті царя було приречено до такої ж праці. Поява міфів про смерть пояснюється і реальним довголіттям, або ж несподіваним одужанням від якоїсь тяжкої хвороби.
У мистецтві
Підземний світ був відносно рідкісною темою для грецьких художників-вазописців, але існує близько десяти ваз VI ст. до н. е., на яких зображено Сізіфа. На одній афінській чорнофігурній амфорі, датованій близько 510 р. до н. е., показано сцену покарання Сізіфа: він штовхає величезний валун угору по схилу, а Аїд, Персефона та Гермес дивляться на нього. Образ покараного Сізіфа стає популярним у IV ст. до н. е., зображається на червонофігурних чашах і з'являється на ряді червонофігурних ваз. Іноді Сізіф отримував додаткове покарання у вигляді ударів від фурії.
У скульптурі Сізіф з'являється близько 540 р. до н. е., це метопа з пісковику з Герейону Фоче-дель-Селе біля Пестума. Тут покараний шахрай не тільки повинен котити свій камінь на дуже крутий пагорб, але в той самий час на нього ззаду нападає крилатий демон.
Відомі картини Сізіфа створили Тиціан і .
Український композитор Юрій Радзецький написав п'єсу для гітари взявши за програмну основу твору оригінальній міф[].
Інтерпретації
Філософ і письменник Альбер Камю використав у книзі «Міф про Сізіфа» образ Сізіфа як людини, яка усвідомлює абсурдність світу і замість приймати яку-небудь нав'язану зовнішніми обставинами долю, сама визначає її. Хоча Сізіф виконує важку працю, котрій немає кінця, він незліченну кількість разів викочує камінь на гору, а отже перемагає. Оскільки він сам котить камінь без примусу, то праця Сізіфа — це його вибір, який робить героя щасливим.
У своїй книзі «Філософія рекурсивного мислення» німецький письменник Манфред Копфер запропонував рішення як Сізіф може уникнути покарання. Щоразу, коли Сізіф досягає вершини гори, він відламує від неї камінь і несе його до підніжжя. Таким чином, гора врешті-решт буде зрівняна з землею і камінь більше не зможе котитися вниз. В інтерпретації Копфера покарання перетворюється на випробування Сізіфа богами, щоб довести свою гідність для надлюдських вчинків.
У переносному значенні вислів «сізіфова праця» — це безплідна, виснажлива праця.
Див. також
Примітки
- Любкер Ф. Sisyphus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1258.
- Любкер Ф. Aeolus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 33–34.
- Аполлодор I.9.3; Павсаній II.4.3; Сервій. Коментарі до "Енеїди "Вергілія II.79.
- Аполлодор 1.9.3; Овідій. Метаморфози VII.393; Евмел. Цит. за: Павсаній II.3.8; Гомер. Іліада VI.153; Схолії до «Ахарнянок» Аристофана 390; Схолії до «Аякса» Софокла 190; Цец. Схолії до Лікофрона 980; Овідій. Героїні XII.203; Горацій. Сатири II.17.12;
- Гігін. Міфи 60.
- Поліен VI.52; Гігін. Міфи 201; Софокл. Аякс 190; Схолії до «Філоктета» Софокла 417.
- Павсаній II.5.1.
- Феогнід 712 і далі.; Евстафій. Схолії до «Іліади» Гомера с. 487,631 і 1702.
- Павсаній. Х.31.3; Овідій. Метаморфози IV.459; Гомер. Одіссея XI. 593—600
- Овідій. Фасти IV.175-176; Евмел. Цит. за: Павсаній II.2.2.
- Мустафін О. Золоте руно. Історія, заплутана в міфах. Х., 2019, с.21-22
- Graves, Robert (15 травня 2018). The Greek Myths: The Complete and Definitive Edition (англ.). National Geographic Books. ISBN .
- Мустафін О. Золоте руно. Історія, заплутана в міфах. Х., 2019, с.21
- Cartwright, Mark. Sisyphus. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 30 грудня 2022.
- Boardman, John (2001). The Oxford History of Classical Art (англ.). Oxford University Press. с. 48. ISBN .
- Titian Sisyphus. Greek Mythology in Art (англ.). Процитовано 30 грудня 2022.
- Pietro della Vecchia - Dipinti antichi 2013/10/15 - Prezzo realizzato: EUR 24.700 - Dorotheum. www.dorotheum.com (it-IT) . Процитовано 30 грудня 2022.
- Камю, Альбер (2022). Міф про Сізіфа. Бунтівна людина. Фоліо.
- Kopfer, Manfred (2018). The Philosophy of Recursive Thinking A way out of the dead end of postmodernist Nihilism. München. ISBN . OCLC 1187700625.
- СІЗІФІВ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 30 грудня 2022.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сізіф |
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с.
Посилання
- Сісіф // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сізіф // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1739. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sizi f abo Sisi f dav gr Sisyfos napivmifichnij car davnogreckogo mista Efiri Korinfa batko Glavka zasnovnik dinastiyi Sizifidiv Vidomij sproboyu uniknuti smerti za sho buv pokaranij bogami musiv vichno vikonuvati vazhku marnu pracyu Sizif dav gr SisyfosSizif Tician Nacionalnij muzej PradoPosadadBatkoEol d MatiEnaretaBrati sestriPeriyerDitid d Glavk d i dPersonazh tvoruHades Mif pro Sizifa i Yak kozaki olimpijcyami stali multfilm Mediafajli u VikishovishiSizif u mifahSizif buv sinom Eola ta cholovikom donki Atlanta pleyadi Meropi Jomu pripisuvalosya zaselennya Efiri lyudmi stvorenimi z gribiv abo otrimannya cogo mista v podarunok vid Medeyi Za zakonom vin mav uspadkuvati tron Eola prote tron zahopiv Salmonej Zgidno z vishuvannyami orakula diti narodzheni donkoyu Salmoneya Tiro vid Sizifa mali pomstitisya za ce Tomu Sizif spokusiv Tiro i ta narodila dvoh ditej ale diznavshis pro zadum efirskogo carya vbila yih Sizif zvinuvativ supernika v incesti z Tiro nibito diti buli vid Salmoneya i domigsya jogo vignannya Sizif volodiv velikimi cheredami koriv kotru jogo susid Avtolik zavdyaki chaklunstvu vikradav Avtolik buv navchenij Germesom zminyuvati viglyad hudobi tomu Sizif ne mig vikriti jogo v kradizhkah Odnak vin zrobiv poznachki na kopitah svoyeyi cheredi ta za slidami diznavsya kudi vona znikla Poklikavshi svidkiv vin skoristavsya yihnoyu svarkoyu z Avtolikom shob proniknuti v jogo dim i zlyagtisya z jogo zamizhnoyu donkoyu Antikleyeyu Yihnim sinom stav geroj Odissej Koli Zevs vikrav nimfu Eginu yiyi batko Asop prijshov za dopomogoyu do Sizifa Toj vikazav misce zniknennya Egini v obmin na te sho Asop stvoriv u Efiri dzherelo kotre nikoli ne peresihalo Perehovuyuchis vid gnivu Asopa Zevs nabuv podobi velikogo kamenya Za vikrittya tayemnici Zevs nakazav Ayidu zabrati Sizifa u svoye carstvo de piddati suvoromu pokarannyu Koli Ayid prijshov za carem toj zamknuv jogo v kolodki cherez sho lyudi perestali pomirati Ares zvilniv Ayida pov yazav Sizifa i dostaviv jogo dushu do miscya pokarannya Prote Sizif zazdalegid nakazav druzhini ne hovati jogo tilo j na pidstavi cogo zayaviv sho ne mozhe perebuvati v carstvi Ayida Vin perekonav druzhinu Ayida Persefonu vidpustiti jogo na tri dni do svitu zhivih shob zabezpechiti pohovannya j bilsh ne povertavsya Germes silomic povernuv jogo nazad de za vsi zlochini Sizifovi bulo priznacheno pokarannya V Ayidi Sizif musiv vikochuvati na goru vazhkij kamin zavbilshki z toj na yakij peretvorivsya Zevs i skochuvati jogo do pidnizhzhya z inshogo boku Ta shorazu yak Sizif dosyagav vershini kamin padav nazad i robotu dovodilosya pochinati zanovo Meropa cherez sorom za cholovika ne priyednuvalasya do reshti pleyad yaki svityat na nebi Inshij perekaz pro Sizifa rozpovidaye pro vstanovlennya kameniv yaki poznachali kordoni jogo derzhavi Suchasniki ne rozumili navisho vin ce robit tozh perepovidali odin odnomu chutki sho pid prikordonnimi kamenyami car nibito hovav vbitih nim lyudej Traktuvannya mifiv pro SizifaU vikochuvanni Sizifom kamenya na goru ta jogo spusku j povernenni do carstva Ayida Robert Grejvs vbachav vidgomin sonyachnogo kultu de Sizif buv bozhestvom Imovirno kult isnuvav u naselennya pereshijka mizh Peloponnesom i Attikoyu ale buv vitisnenij za klasichnoyi antichnosti z prihodom elliniv Tomu Sizif u mifah postaye v negativnomu obrazi ta zaznaye pokarannya vid ellinskih bogiv Sizif ototozhnyuyetsya z hetskim bogom soncya Tesupom i rodoskim bogom Atabariyem svyashennoyu tvarinoyu yakogo buv bik Ce vidobrazheno u volodinni Sizifom cheredoyu i jogo podorozhzhyu pid zemlyu ta nagoru podibno do soncya vprodovzh dobi Takozh u mifah poyasnyuyetsya zniknennya kultu odniyeyi z pleyad sho vidbulosya pid chas perehodu do rannoklasichnoyi antichnosti Takozh pokarannya Sizifa pov yazuyetsya z tim sho na visokij skeli Akrokorinf yaka visochiye nad Korinfom istorichnij Sizif zviv carskij palac Materialu dlya budivnictva na verhivci goloyi skeli bulo nebagato tomu robitniki musili dostavlyati nagoru velichezni kam yani brili Padinnya takoyi brili na lyudinu bulo smertelnim Zvidsi jmovirno j vinikla legenda pro sizifovu pracyu vazhku nevdyachnu a chasto j bezgluzdu prinajmni dlya tih hto yiyi vikonuye Tomu pislya smerti carya bulo prirecheno do takoyi zh praci Poyava mifiv pro smert poyasnyuyetsya i realnim dovgolittyam abo zh nespodivanim oduzhannyam vid yakoyis tyazhkoyi hvorobi U mistectviPersefona ta Sizif na vazi 530 roku do n e Pidzemnij svit buv vidnosno ridkisnoyu temoyu dlya greckih hudozhnikiv vazopisciv ale isnuye blizko desyati vaz VI st do n e na yakih zobrazheno Sizifa Na odnij afinskij chornofigurnij amfori datovanij blizko 510 r do n e pokazano scenu pokarannya Sizifa vin shtovhaye velicheznij valun ugoru po shilu a Ayid Persefona ta Germes divlyatsya na nogo Obraz pokaranogo Sizifa staye populyarnim u IV st do n e zobrazhayetsya na chervonofigurnih chashah i z yavlyayetsya na ryadi chervonofigurnih vaz Inodi Sizif otrimuvav dodatkove pokarannya u viglyadi udariv vid furiyi U skulpturi Sizif z yavlyayetsya blizko 540 r do n e ce metopa z piskoviku z Gerejonu Foche del Sele bilya Pestuma Tut pokaranij shahraj ne tilki povinen kotiti svij kamin na duzhe krutij pagorb ale v toj samij chas na nogo zzadu napadaye krilatij demon Vidomi kartini Sizifa stvorili Tician i Ukrayinskij kompozitor Yurij Radzeckij napisav p yesu dlya gitari vzyavshi za programnu osnovu tvoru originalnij mif dzherelo InterpretaciyiFilosof i pismennik Alber Kamyu vikoristav u knizi Mif pro Sizifa obraz Sizifa yak lyudini yaka usvidomlyuye absurdnist svitu i zamist prijmati yaku nebud nav yazanu zovnishnimi obstavinami dolyu sama viznachaye yiyi Hocha Sizif vikonuye vazhku pracyu kotrij nemaye kincya vin nezlichennu kilkist raziv vikochuye kamin na goru a otzhe peremagaye Oskilki vin sam kotit kamin bez primusu to pracya Sizifa ce jogo vibir yakij robit geroya shaslivim U svoyij knizi Filosofiya rekursivnogo mislennya nimeckij pismennik Manfred Kopfer zaproponuvav rishennya yak Sizif mozhe uniknuti pokarannya Shorazu koli Sizif dosyagaye vershini gori vin vidlamuye vid neyi kamin i nese jogo do pidnizhzhya Takim chinom gora vreshti resht bude zrivnyana z zemleyu i kamin bilshe ne zmozhe kotitisya vniz V interpretaciyi Kopfera pokarannya peretvoryuyetsya na viprobuvannya Sizifa bogami shob dovesti svoyu gidnist dlya nadlyudskih vchinkiv U perenosnomu znachenni visliv sizifova pracya ce bezplidna visnazhliva pracya Div takozhTantal Danayidi Vazopisec SizifaPrimitkiLyubker F Sisyphus Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1258 d Track Q4249594d Track Q45269617d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Lyubker F Aeolus Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 33 34 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q45270738d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Apollodor I 9 3 Pavsanij II 4 3 Servij Komentari do Eneyidi Vergiliya II 79 Apollodor 1 9 3 Ovidij Metamorfozi VII 393 Evmel Cit za Pavsanij II 3 8 Gomer Iliada VI 153 Sholiyi do Aharnyanok Aristofana 390 Sholiyi do Ayaksa Sofokla 190 Cec Sholiyi do Likofrona 980 Ovidij Geroyini XII 203 Goracij Satiri II 17 12 Gigin Mifi 60 Polien VI 52 Gigin Mifi 201 Sofokl Ayaks 190 Sholiyi do Filokteta Sofokla 417 Pavsanij II 5 1 Feognid 712 i dali Evstafij Sholiyi do Iliadi Gomera s 487 631 i 1702 Pavsanij H 31 3 Ovidij Metamorfozi IV 459 Gomer Odisseya XI 593 600 Ovidij Fasti IV 175 176 Evmel Cit za Pavsanij II 2 2 Mustafin O Zolote runo Istoriya zaplutana v mifah H 2019 s 21 22 Graves Robert 15 travnya 2018 The Greek Myths The Complete and Definitive Edition angl National Geographic Books ISBN 978 0 241 98235 8 Mustafin O Zolote runo Istoriya zaplutana v mifah H 2019 s 21 Cartwright Mark Sisyphus World History Encyclopedia angl Procitovano 30 grudnya 2022 Boardman John 2001 The Oxford History of Classical Art angl Oxford University Press s 48 ISBN 978 0 19 285443 8 Titian Sisyphus Greek Mythology in Art angl Procitovano 30 grudnya 2022 Pietro della Vecchia Dipinti antichi 2013 10 15 Prezzo realizzato EUR 24 700 Dorotheum www dorotheum com it IT Procitovano 30 grudnya 2022 Kamyu Alber 2022 Mif pro Sizifa Buntivna lyudina Folio Kopfer Manfred 2018 The Philosophy of Recursive Thinking A way out of the dead end of postmodernist Nihilism Munchen ISBN 978 3 7438 7149 6 OCLC 1187700625 SIZIFIV Akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi sum in ua Procitovano 30 grudnya 2022 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SizifSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Mify Drevnej Grecii R Grejvs Per s angl K P Lukyanenko Pod red i s poslesl A A Taho Godi M Progress 1992 620 s PosilannyaSisif Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sizif Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1739 1000 ekz