Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сидорчук Семен Юліанович (1 вересня 1882, м. Кобринь Гродненської губернії—1932, м. Ковель) — архітектор.
| Сидорчук Семен Юліанович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 1 вересня 1882 | |||
| Смерть | 1932 | |||
| Країна (підданство) |  Республіка Польща | |||
| Навчання | d і Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет | |||
| Діяльність | архітектор | |||
| Праця в містах | Царське Село, Берестя, Рівне, Луцьк, Кобринь, Лунинець | |||
| Найважливіші споруди | d | |||
| Нагороди |
| |||
Біографія
Семен Сидорчук народився у сім'ї унтерофіцера, службовця Мінського залізничного жандармського поліцейського управління м. Ліда Віленської губернії Юліана Герасимовича Сидорчука і селянки Марії Качанкової у місті Кобрині. По закінченні 7 класів Віленського реального училища, у 1900 році вступив до Петербурзького Інститут цивільних інженерів Імператора Миколи II. Закінчив у травні 1907 року Інститут з золотою медаллю та званням цивільного інженера, з правом на чин X класу.
30 квітня 1908 року Семен Сидорчук одружився з дворянкою Ользого Костянтинівною Писаревій (1889–1978), що народила йому через сім місяців 1 грудня дочку Ірину, яку пізніше її мати буде називати чомусь Світланою.
У Царському Селі
Семен Сидорчук у січні 1909 року вступив на службу до Царсько-сільського палацового управління на посаду помічника архітектора і був призначений на роботи зі спорудження гострозаразного відділення Царсько-сільського палацового шпиталю. Помічник архітектора при Царськосільскому палацовому управлінні з 8 січня 1909 року до 1 червня 1912 року.
Повітовий інженер при Царсько-сільському земстві. Проєктував лікарні, школи, мости, дороги, приватні будинки. У 1913 році запроєктував «Ратну палату». Будинок у стилі модерн стилізовано під новгородсько-псковську школу. За його проєктом зведена церква ікони Богородиці на військовому «Братському цвинтарі». Також спроєктував місцеву каналізацію і очисну біологічну станцію.
Три роки прослужив військовим інженером в російській армії. Нагороджений у березні 1915 року орденом Святої Анни 3-го ступеня. 6 грудня 1915 року був нагороджений орденом Святого Станіслава 2-го ступеня. У квітні 1917 року подав прохання про звільнення.
З 19 червня 1917 року по 26 червня 1918 року — служив у війську військовим інженером у тимчасовій господарсько-будівельній комісії для будівництва фабрики вибухових речовин у місті Воронежі. У 1918 році з приходом до влади більшовиків виїхав у Київ.
Інженер фахівець 5-го класу у сантехнічному відділі міністерства громадського здоров'я України з 20 серпня 1918 по 1 листопада 1919 року. У 1919 році повернувся в рідне місто Кобринь, яке увійшов до складу Поліського воєводства Польщі.
Доробок у цей час:
- Будівництво за власним проєктом стрільбища для Лейбгвардії гусарського полку у Царському Селі,
- Створення проєкту та будівництво будівлі Ратної палати для військового музею у Царському Селі,
- Створення проєкту та будівництво дерев'яної церкви на військовому Братському кладовищі (Царське Село),
- Експлуатаційне управління і розвиток каналізації мережі Царського Села та станції біологічного очищення стоків,
- Проєкти розширення палацового (міського) госпіталю та санаторію для туберкульозних дітей в Царському Селі,
- Зйомка і план вирівнювання парку в Царському Селі,
- Будівництво кількох приватних вілл,
- Проєктування та будівництво доріг і мостів у Царськосельскому повіті,
- Проєктування та будівництво армійських казарм і радіотелеграфної станції,
- Проєктування та будівництво лікарняних та шкільних будівель у Царськосельському повіті,
- Будівництво та обладнання шпиталів військовий та Червоного Хреста під час війни,
- Будівництво банку та пошти при станції Воєйкова.
В Поліському воєводстві
У 1920 році став заступником повітового інженера Кобринського повіту. Служить в дорожньо-мостовому відділі 4-ї армії. Відбудовував спалені мости в Берестейській фортеці.
Під час більшовицького наступу вступив до польського війська у дорожньо-мостовий підрозділ при 4-й армії, далі в 1-у інженерну групу. У якій відновив у Берестейській фортеці 2 мости.
З 1 січня 1921 року — районний архітектор Берестя. З 1923 року до листопада 1925 року працює старшим референтом Поліської окружної Дирекції громадських робіт. З 1925 до 1928 року головний архітектор Берестя. 13 травня 1927 року Семен Сидорчук одружився з 28-річною Фаїною Георгіївною Монтвіліцкою. Протягом останніх 5 років спроєктував і побудував багато державних, комунальних та приватних будівель.
Автор проєктів:
- Державне дорожнє управління у м. Лунинці,
- електростанція у м. Кобрині,
- житловий квартал для державних службовців у Кобрині,
- «Новий квартал» для державних службовців у Бересті,
- Каса Хворих в Бересті
- триповерхова школа Талмуд-Тора у Бересті,
- залізнична школа у Бересті.
За його проєктами були реконструйовані торговельні ряди в Кобрині і Бересті, а також будівля казарми під школу в Бересті.
Архітектор Юзефського
У 1928 році переїхав у Рівне. З 1928 по 1930 роки працює головним архітектором міста. Також займається приватною практикою. Автор проєкту «Волинських торгів» в м. Рівному, 1930 рік. У середині 1930 року стає головним архітектором Ковеля. У 1932 році брав участь у конкурсі на головного архітектора Луцька.
Автор проєктів:
- будинок української гімназії ім. М.Дубецького в Рівному,
- головний павільйон «Волинських торгів»,
- міська електростанція в Рівному,
- каналізація в Рівному,
- міст через р. Устя
- багатоквартирні житлові будинки (Рівне),
- типові будинки для м. Ратне.
За його проєктами реконструйована школа ім. Сенкевича і розбудований будинок сеймику в Рівному. Склав проєкти забудов частини Ковеля і Рівного.
Джерела
- Михайлишин, О., Смолин М., Архітектурний комплекс Волинських торгів у Рівному 1930–1938 років
- Михайлишин О. Л. Архітектор Семен Сидорчук: спроба творчого портрета забутого майстра//Вісник НУВГП № 3 (47)
- Ильин А. Царский архитектор Семён Сидорчук. //Гістарычная брама № 1(26), 2011.
Посилання
- Історична Волинь
- Царський архітектор Семен Сидорчук
- Так було про архітектора Семена Сидорчука на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sidorchuk Sidorchuk Semen Yulianovich 1 veresnya 1882 m Kobrin Grodnenskoyi guberniyi 1932 m Kovel arhitektor Sidorchuk Semen YulianovichNarodzhennya1 veresnya 1882 1882 09 01 KobrinSmert1932 1932 KovelKrayina piddanstvo Respublika PolshaNavchannyad i Sankt Peterburzkij derzhavnij arhitekturno budivelnij universitetDiyalnistarhitektorPracya v mistahCarske Selo Berestya Rivne Luck Kobrin LuninecNajvazhlivishi sporudidNagorodiOrden Svyatogo Stanislava 3 go st Orden Svyatoyi Anni 3 go st Orden Svyatogo Stanislava 2 go st BiografiyaSemen Sidorchuk narodivsya u sim yi unteroficera sluzhbovcya Minskogo zaliznichnogo zhandarmskogo policejskogo upravlinnya m Lida Vilenskoyi guberniyi Yuliana Gerasimovicha Sidorchuka i selyanki Mariyi Kachankovoyi u misti Kobrini Po zakinchenni 7 klasiv Vilenskogo realnogo uchilisha u 1900 roci vstupiv do Peterburzkogo Institut civilnih inzheneriv Imperatora Mikoli II Zakinchiv u travni 1907 roku Institut z zolotoyu medallyu ta zvannyam civilnogo inzhenera z pravom na chin X klasu 30 kvitnya 1908 roku Semen Sidorchuk odruzhivsya z dvoryankoyu Olzogo Kostyantinivnoyu Pisarevij 1889 1978 sho narodila jomu cherez sim misyaciv 1 grudnya dochku Irinu yaku piznishe yiyi mati bude nazivati chomus Svitlanoyu U Carskomu SeliSemen Sidorchuk u sichni 1909 roku vstupiv na sluzhbu do Carsko silskogo palacovogo upravlinnya na posadu pomichnika arhitektora i buv priznachenij na roboti zi sporudzhennya gostrozaraznogo viddilennya Carsko silskogo palacovogo shpitalyu Pomichnik arhitektora pri Carskosilskomu palacovomu upravlinni z 8 sichnya 1909 roku do 1 chervnya 1912 roku Povitovij inzhener pri Carsko silskomu zemstvi Proyektuvav likarni shkoli mosti dorogi privatni budinki U 1913 roci zaproyektuvav Ratnu palatu Budinok u stili modern stilizovano pid novgorodsko pskovsku shkolu Za jogo proyektom zvedena cerkva ikoni Bogorodici na vijskovomu Bratskomu cvintari Takozh sproyektuvav miscevu kanalizaciyu i ochisnu biologichnu stanciyu Tri roki prosluzhiv vijskovim inzhenerom v rosijskij armiyi Nagorodzhenij u berezni 1915 roku ordenom Svyatoyi Anni 3 go stupenya 6 grudnya 1915 roku buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Stanislava 2 go stupenya U kvitni 1917 roku podav prohannya pro zvilnennya Z 19 chervnya 1917 roku po 26 chervnya 1918 roku sluzhiv u vijsku vijskovim inzhenerom u timchasovij gospodarsko budivelnij komisiyi dlya budivnictva fabriki vibuhovih rechovin u misti Voronezhi U 1918 roci z prihodom do vladi bilshovikiv viyihav u Kiyiv Inzhener fahivec 5 go klasu u santehnichnomu viddili ministerstva gromadskogo zdorov ya Ukrayini z 20 serpnya 1918 po 1 listopada 1919 roku U 1919 roci povernuvsya v ridne misto Kobrin yake uvijshov do skladu Poliskogo voyevodstva Polshi Dorobok u cej chas Budivnictvo za vlasnim proyektom strilbisha dlya Lejbgvardiyi gusarskogo polku u Carskomu Seli Stvorennya proyektu ta budivnictvo budivli Ratnoyi palati dlya vijskovogo muzeyu u Carskomu Seli Stvorennya proyektu ta budivnictvo derev yanoyi cerkvi na vijskovomu Bratskomu kladovishi Carske Selo Ekspluatacijne upravlinnya i rozvitok kanalizaciyi merezhi Carskogo Sela ta stanciyi biologichnogo ochishennya stokiv Proyekti rozshirennya palacovogo miskogo gospitalyu ta sanatoriyu dlya tuberkuloznih ditej v Carskomu Seli Zjomka i plan virivnyuvannya parku v Carskomu Seli Budivnictvo kilkoh privatnih vill Proyektuvannya ta budivnictvo dorig i mostiv u Carskoselskomu poviti Proyektuvannya ta budivnictvo armijskih kazarm i radiotelegrafnoyi stanciyi Proyektuvannya ta budivnictvo likarnyanih ta shkilnih budivel u Carskoselskomu poviti Budivnictvo ta obladnannya shpitaliv vijskovij ta Chervonogo Hresta pid chas vijni Budivnictvo banku ta poshti pri stanciyi Voyejkova V Poliskomu voyevodstviU 1920 roci stav zastupnikom povitovogo inzhenera Kobrinskogo povitu Sluzhit v dorozhno mostovomu viddili 4 yi armiyi Vidbudovuvav spaleni mosti v Berestejskij forteci Pid chas bilshovickogo nastupu vstupiv do polskogo vijska u dorozhno mostovij pidrozdil pri 4 j armiyi dali v 1 u inzhenernu grupu U yakij vidnoviv u Berestejskij forteci 2 mosti Z 1 sichnya 1921 roku rajonnij arhitektor Berestya Z 1923 roku do listopada 1925 roku pracyuye starshim referentom Poliskoyi okruzhnoyi Direkciyi gromadskih robit Z 1925 do 1928 roku golovnij arhitektor Berestya 13 travnya 1927 roku Semen Sidorchuk odruzhivsya z 28 richnoyu Fayinoyu Georgiyivnoyu Montvilickoyu Protyagom ostannih 5 rokiv sproyektuvav i pobuduvav bagato derzhavnih komunalnih ta privatnih budivel Avtor proyektiv Derzhavne dorozhnye upravlinnya u m Luninci elektrostanciya u m Kobrini zhitlovij kvartal dlya derzhavnih sluzhbovciv u Kobrini Novij kvartal dlya derzhavnih sluzhbovciv u Beresti Kasa Hvorih v Beresti tripoverhova shkola Talmud Tora u Beresti zaliznichna shkola u Beresti Za jogo proyektami buli rekonstrujovani torgovelni ryadi v Kobrini i Beresti a takozh budivlya kazarmi pid shkolu v Beresti Arhitektor YuzefskogoU 1928 roci pereyihav u Rivne Z 1928 po 1930 roki pracyuye golovnim arhitektorom mista Takozh zajmayetsya privatnoyu praktikoyu Avtor proyektu Volinskih torgiv v m Rivnomu 1930 rik U seredini 1930 roku staye golovnim arhitektorom Kovelya U 1932 roci brav uchast u konkursi na golovnogo arhitektora Lucka Avtor proyektiv budinok ukrayinskoyi gimnaziyi im M Dubeckogo v Rivnomu golovnij paviljon Volinskih torgiv miska elektrostanciya v Rivnomu kanalizaciya v Rivnomu mist cherez r Ustya bagatokvartirni zhitlovi budinki Rivne tipovi budinki dlya m Ratne Za jogo proyektami rekonstrujovana shkola im Senkevicha i rozbudovanij budinok sejmiku v Rivnomu Sklav proyekti zabudov chastini Kovelya i Rivnogo DzherelaMihajlishin O Smolin M Arhitekturnij kompleks Volinskih torgiv u Rivnomu 1930 1938 rokiv Mihajlishin O L Arhitektor Semen Sidorchuk sproba tvorchogo portreta zabutogo majstra Visnik NUVGP 3 47 Ilin A Carskij arhitektor Semyon Sidorchuk Gistarychnaya brama 1 26 2011 PosilannyaIstorichna Volin Carskij arhitektor Semen Sidorchuk Tak bulo pro arhitektora Semena Sidorchuka na YouTube