Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сердика (лат. Serdica) — стародавнє місто у Фракії. Сердика — Середець — античне і середньовічне укріплене місто у центрі міста Софія, столиці Болгарії.
| Сердика | |
|---|---|
 | |
| 42°41′52″ пн. ш. 23°19′19″ сх. д. / 42.69800000002777551° пн. ш. 23.32200000002777784° сх. д.Координати: 42°41′52″ пн. ш. 23°19′19″ сх. д. / 42.69800000002777551° пн. ш. 23.32200000002777784° сх. д. | |
| Країна |  Болгарія |
| Розташування | Софія d d |
| Тип | фортеця d d і Муніціпії Стародавнього Риму |
  Сердика Сердика (Болгарія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Розкрито та експоновано Ротонду Святого Георгія IV століття із залишками палацу імператора Костянтина І Великого та античну вулицю; Східну фортечну браму; руїни кріпосного бастіону поблизу Сердикійського термального мінерального джерела; сімейний паракліс Святого Миколая зі стінами палацу Севастократора Калояна (13 ст); церква Святої Петки (Параскеви) стара 1241; церква Святого Спаса; пізньосередньовічна Церква Святої Петки Самарджійської тощо.
Історія
Поселення фракійського племені , що виникло біля Сердикійського термального мінерального джерела, одного з багатьох у Софійській улоговині в VIII столітті до н. е. , археологічно простежено до неолітичної стоянки близько VI століття до Р. Х. завойовано одрисами, царство яких підкорили македоняни за царя Филипа II. Назва Сердика (Serdica) присвоєно місту римлянами, після завоювання в 29 році у одрисів, мабуть, протиставляючи їх історичним домаганням спогад про стародавніх сердів. Імператор Траян (98-117) дарував місту права римського громадянства (муніципій Ульпія Сердика (Ulpia Serdica), на ім'я Траяна Ульпій). Ставши центром римської провінції Нижня Дакія, згодом Фракії (з 395 року у складі Східної Римської імперії — Візантії), Сердика протягом II століття сильно виросла у «велике і неприступне» (за свідченням Амміана Марцелліна, 357 рік) місто, улюблену резиденцію (306—337). («Сердика — це мій Рим»). Тут в 343 році у соборі св. Софії відбувся Сардикійський собор.
В V—VI століттях в епоху Великого переселення народів місто переживає нашестя готів та інших варварських племен, був захоплений гунами Аттили. При імператорі Юстиніані (527—565) місто відроджується як важливий адміністративний центр і потужна фортеця під назвою Тріадиця. Єпископська кафедра (з часів імператора Костянтина) підпорядкована архієпископу міста Юстиніана Прима.
Під час Болгаро-візантійської війни (807—815) хан болгар Крум в 809 році геніальною військовою тактикою захопив місто. Місто стало прикордонною болгарською фортецею Средець (лат. Serdica → ст.-слав. Срѣдьць).
Архітектура
За масштабами місто було невелике, але чудове за своїм містобудівним планом і архітектурою. У римський період у місті були споруджені вежі, фортечні мури, терми, адміністративні та культові будівлі, цивільна базиліка та булевтеріон (великий амфітеатр). У візантійську епоху була реставрована римська ротонда, згодом перетворена на ранньохристиянський храм — церкву Святого Георгія.
Література
- Tabula Imperii Romani K 34, Naissus, Dyrrhachion-Scupi-Serdica-Thessalonike, Ljubljana, 1976
- Itineraria Provinciarum et Maritimum, ed. O. Cuntz, Itineraria Romana I, Leipzig, 1929
Посилання
- Галерия Антична крепост Сердика [Архівовано 29 грудня 2011 у Wayback Machine.](болг.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сердика (фортеця)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Serdika Serdika lat Serdica starodavnye misto u Frakiyi Serdika Seredec antichne i serednovichne ukriplene misto u centri mista Sofiya stolici Bolgariyi Serdika42 41 52 pn sh 23 19 19 sh d 42 69800000002777551 pn sh 23 32200000002777784 sh d 42 69800000002777551 23 32200000002777784 Koordinati 42 41 52 pn sh 23 19 19 sh d 42 69800000002777551 pn sh 23 32200000002777784 sh d 42 69800000002777551 23 32200000002777784Krayina BolgariyaRoztashuvannyaSofiya d dTipfortecya d d i Municipiyi Starodavnogo RimuSerdikaSerdika Bolgariya Mediafajli u Vikishovishi Rozkrito ta eksponovano Rotondu Svyatogo Georgiya IV stolittya iz zalishkami palacu imperatora Kostyantina I Velikogo ta antichnu vulicyu Shidnu fortechnu bramu ruyini kriposnogo bastionu poblizu Serdikijskogo termalnogo mineralnogo dzherela simejnij paraklis Svyatogo Mikolaya zi stinami palacu Sevastokratora Kaloyana 13 st cerkva Svyatoyi Petki Paraskevi stara 1241 cerkva Svyatogo Spasa piznoserednovichna Cerkva Svyatoyi Petki Samardzhijskoyi tosho IstoriyaPoselennya frakijskogo plemeni sho viniklo bilya Serdikijskogo termalnogo mineralnogo dzherela odnogo z bagatoh u Sofijskij ulogovini v VIII stolitti do n e arheologichno prostezheno do neolitichnoyi stoyanki blizko VI stolittya do R H zavojovano odrisami carstvo yakih pidkorili makedonyani za carya Filipa II Nazva Serdika Serdica prisvoyeno mistu rimlyanami pislya zavoyuvannya v 29 roci u odrisiv mabut protistavlyayuchi yih istorichnim domagannyam spogad pro starodavnih serdiv Imperator Trayan 98 117 daruvav mistu prava rimskogo gromadyanstva municipij Ulpiya Serdika Ulpia Serdica na im ya Trayana Ulpij Stavshi centrom rimskoyi provinciyi Nizhnya Dakiya zgodom Frakiyi z 395 roku u skladi Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Vizantiyi Serdika protyagom II stolittya silno virosla u velike i nepristupne za svidchennyam Ammiana Marcellina 357 rik misto ulyublenu rezidenciyu 306 337 Serdika ce mij Rim Tut v 343 roci u sobori sv Sofiyi vidbuvsya Sardikijskij sobor V V VI stolittyah v epohu Velikogo pereselennya narodiv misto perezhivaye nashestya gotiv ta inshih varvarskih plemen buv zahoplenij gunami Attili Pri imperatori Yustiniani 527 565 misto vidrodzhuyetsya yak vazhlivij administrativnij centr i potuzhna fortecya pid nazvoyu Triadicya Yepiskopska kafedra z chasiv imperatora Kostyantina pidporyadkovana arhiyepiskopu mista Yustiniana Prima Pid chas Bolgaro vizantijskoyi vijni 807 815 han bolgar Krum v 809 roci genialnoyu vijskovoyu taktikoyu zahopiv misto Misto stalo prikordonnoyu bolgarskoyu forteceyu Sredec lat Serdica st slav Srѣdc ArhitekturaZa masshtabami misto bulo nevelike ale chudove za svoyim mistobudivnim planom i arhitekturoyu U rimskij period u misti buli sporudzheni vezhi fortechni muri termi administrativni ta kultovi budivli civilna bazilika ta bulevterion velikij amfiteatr U vizantijsku epohu bula restavrovana rimska rotonda zgodom peretvorena na rannohristiyanskij hram cerkvu Svyatogo Georgiya LiteraturaTabula Imperii Romani K 34 Naissus Dyrrhachion Scupi Serdica Thessalonike Ljubljana 1976 Itineraria Provinciarum et Maritimum ed O Cuntz Itineraria Romana I Leipzig 1929PosilannyaGaleriya Antichna krepost Serdika Arhivovano 29 grudnya 2011 u Wayback Machine bolg Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Serdika fortecya