Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юстиніана Прима лат Iustiniana Prima серб Јустинијана Прима трансліт Justinijana Prima було східноримським містом яке іс

Царичин-Град

Царичин-Град

Юстиніана Прима (лат. Iustiniana Prima; серб. Јустинијана Прима, трансліт. Justinijana Prima) було східноримським містом, яке існувало з 535 по 615 рік, і наразі археологічне місце, відоме як або Царичин Град (серб. кир. Царичин Град), поблизу сучасного в регіоні Лесковац, південна Сербія. Воно було засноване імператором Юстиніаном I (527—565) і слугувало столичною резиденцією новоствореного , яке стало головним церковним адміністративним органом центральних і західних Балкан з юрисдикцією від Превалітани до . Юстиніана Прима спочатку був задуманий як столиця префектури Іллірії, але з причин, імовірно пов'язаних із його статусом поблизу римських кордонів у 6 столітті н. е., Салоніки віддали перевагу. Він був покинутий менш ніж через 100 років після заснування.

Царичин-Град
image
42°57′07″ пн. ш. 21°40′12″ сх. д. / 42.952000000027773297° пн. ш. 21.67000000002778037° сх. д. / 42.952000000027773297; 21.67000000002778037Координати: 42°57′07″ пн. ш. 21°40′12″ сх. д. / 42.952000000027773297° пн. ш. 21.67000000002778037° сх. д. / 42.952000000027773297; 21.67000000002778037
Типархеологічна пам'ятка
Статус спадщиниd і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Країнаimage Сербія
Розташуванняd
image
image
Царичин-Град (Сербія)
image Царичин-Град у Вікісховищі

У 1979 році археологічний об'єкт Юстиніана Прима (Царичин Град) був доданий до списку які офіційно охороняються Республікою Сербія.

Історія

image
Аерофотознімок 1937 р. Фотоархів Військово-географічного інституту Сербії

Місто було засноване імператором Юстиніаном I у 535 році. Воно існувало до 615 року і була розроблена як резиденція . Архісвященник іллірійців ('Ιλλυριών άρχιερεύς), який сидів у Юстиніані Примі, мав юрисдикцію над , , північною Верхньою Мезією, Дарданією, Македонією, Превалітаною та територією у . Заснування архієпископства згадується у власному романі Юстиніана XI від 535 р., коли він підносить митрополита до архієпископа, незалежного від . Заснування розглядається як частина ворожнечі між Юстиніаном і архієпископом Східної Іллірії, який був папським вікарієм.

Місто мало стати столицею Іллірії, але Салоніки віддали перевагу, і Юстиніан Прима отримав юрисдикцію над територіями . Тим не менш, новий фундамент був не без значення, і Юстиніан подбав про те, щоб це місто, яке було одним з його улюблених проектів, отримало всю необхідну підтримку. У 545 році Юстиніан видав ще один закон, який підкреслював єпископські права та статус Юстиніани Прими, що також підтверджено листами, якими Юстиніан і папа Григорій I обмінялися наприкінці 6 століття.

У плануванні міста поєдналися класичні та християнські елементи: терми, левантійська агора, вулиці з колонадами. Типові східносередземноморські риси поєднувалися з численними церквами. Прокопій у своїх «Будівлях» так описує місто:

Тому він побудував навколо цього місця стіну з невеликого циркуля у формі квадрата, розмістивши вежі на кожному куті, і назвав його, як воно насправді є, Тетрапіргія. І неподалік від цього місця він побудував дуже відоме місто, яке назвав Юстиніана Прима, таким чином віддавши борг вдячності дому, який його виховав. У цьому місці він також побудував акведук і завдяки цьому місто було добре забезпечене постійною водою. І багато інших починань було здійснено засновником цього міста - робіт величезних розмірів і заслуговують на особливу увагу. Бо перерахувати церкви нелегко, і неможливо розповісти словами про житло магістратів, великі стої, чудові ринкові площі, фонтани, вулиці, лазні, крамниці. Коротше кажучи, місто є і великим, і густонаселеним, і благословенним у всіх відношеннях.

Місто було покинуто близько 615 року. Одним із факторів може бути вторгнення аварів із півночі Дунаю, іншим — відсутність політичного інтересу до міста після часів Юстиніана. Серед багатьох інших імпортних знахідок присутність 2 одиниць певного типу фібул і кераміки ручної роботи вважалося ознакою присутності слов'ян ще до аварської навали (584 р.).

Археологічний пам'ятка

Величезна кореляція між археологічною пам'яткою та описом Прокопія, а також знахідки печаток архієпископа Юстиніани Прими визначили ототожнення Юстиніани Прими з Каричин Градом. Археологічні розкопки ведуться вже майже 100 років за участю французьких, а нещодавно й німецьких дослідників. Є постійна експозиція в Національному музеї в Лесковаці. На самому місці пам'яток є вражаючі залишки укріплень, акрополя, а також кількох церков і багатьох інших будівель.

Див. також

Список літератури

  1. Meyendorff, 1989, с. 56—57.
  2. Turlej, 2016, с. 135-192.
  3. Ivanišević, 2012, с. 57-69.
  4. The Military Geographical Institute of Serbia
  5. Ivanišević та Stamenković, 2014, с. 223.
  6. Turlej, 2016, с. 47-86.
  7. Janković, 2004, с. 39-61.
  8. Ivanišević, 2016, с. 107-126.

Джерела

  • Bavant, Bernard; Kondić, Vladimir; Spieser, Jean-Michel, ред. (1990). Caričin Grad II: Le quartier sud-ouest de la ville haute. Т. 2. Belgrade; Rome: Institute archéologique de Belgrade; Ecole française de Rome.
  • Bavant, Bernard; Ivanišević, Vujadin, ред. (2019). Caričin Grad IV: Catalogue des objets des fouilles anciennes et autres études. Т. 4. Belgrade; Rome: Institute archéologique de Belgrade; Ecole française de Rome.
  • Bulić, Dejan (2013). The Fortifications of the Late Antiquity and the Early Byzantine Period on the Later Territory of the South-Slavic Principalities, and their re-occupation. The World of the Slavs: Studies of the East, West and South Slavs: Civitas, Oppidas, Villas and Archeological Evidence (7th to 11th Centuries AD). Belgrade: The Institute for History. с. 137—234. ISBN .
  • (2001). The Making of the Slavs: History and Archaeology of the Lower Danube Region, c. 500–700. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
  • (2002). Limes and Cross: the Religious Dimension of the Sixth-century Danube Frontier of the Early Byzantine Empire. Старинар. 51 (2001): 45—70.
  • (2006). Southeastern Europe in the Middle Ages, 500–1250. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
  • Duval, Noël; Popović, Vladislav, ред. (1984). Caričin Grad I: Les basiliques B et J de Caričin Grad: Quatre objets remarquables de Caričin Grad: Le trésor de Hajdučka Vodenica. Т. 1. Belgrade; Rome: Institute archéologique de Belgrade; Ecole française de Rome.
  • Duval, Noël; Popović, Vladislav, ред. (2010). Caričin Grad III: L'acropole et ses monuments (cathédrale, baptistère et bâtiments annexes). Т. 3. Belgrade; Rome: Institute archéologique de Belgrade; Ecole française de Rome.
  • Hendrik W. Dey (2014). The Afterlife of the Roman City. Cambridge University Press. ISBN .
  • (2002). The Age of Justinian: The Circumstances of Imperial Power, pp 96–97, 189, 227-228. ISBN .
  • Joachim Henning (2007). Post-Roman Towns, Trade and Settlement in Europe and Byzantium: Byzantium, Pliska, and the Balkans. Walter de Gruyter. ISBN .
  • Ivanišević, Vujadin (2012). Barbarian Settlements in the Interior of Illyricum: The Case of Caričin Grad. The Pontic-Danubian Realm in the Period of the Great Migration. Paris: Centre de recherche dćhistoire et civilisation de Byzance. с. 57—69.
  • Ivanišević, Vujadin; Stamenković, Sonja (2014). Late Roman fortifications in the Leskovac basin in relation to urban centres (PDF). Старинар. 64: 219—230.
  • Ivanišević, Vujadin (2016). Caričin Grad (Justiniana Prima): A New-Discovered City for a ‘New’ Society (PDF). Proceedings of the 23rd International Congress of Byzantine Studies: Plenary Papers. Belgrade: The Serbian National Committee of AIEB. с. 107—126.
  • Ivanišević, Vujadin; Bugarski, Ivan; Stamenković, Aleksandar (2019). The Outer Forts of Caričin Grad: Visualisation of Digital Terrain Models and Interpretation (PDF). Старинар. 69: 297—316.
  • Janković, Đorđe (2004). The Slavs in the 6th Century North Illyricum. Гласник Српског археолошког друштва. 20: 39—61.
  • A. D. Lee (2013). From Rome to Byzantium AD 363 to 565: The Transformation of Ancient Rome. Edinburgh University Press. ISBN .
  • (1989). Imperial unity and Christian divisions: The Church 450-680 A.D. Crestwood, NY: St. Vladimir's Seminary Press. ISBN .
  • Mócsy, András (2014) [1974]. Pannonia and Upper Moesia: A History of the Middle Danube Provinces of the Roman Empire. New York: Routledge. ISBN .
  • Ognjević, Tamara (2008). The Shepherd as personification of Ruler and Priest: An iconographical analysis of a scene from an early-Byzantine floor mosaic in the southern basilica of Caričin Grad (PDF). Niš and Byzantium. 6: 127—148.
  • Petrović, Vladimir P. (2007). Pre-Roman and Roman Dardania: Historical and Geographical Considerations (PDF). Balcanica. Balkanološki institut SANU. 37: 7—23.
  • Popović, Radomir V. (1996). Le Christianisme sur le sol de l'Illyricum oriental jusqu'à l'arrivée des Slaves. Thessaloniki: Institute for Balkan Studies. ISBN .
  • John Rich (2002). The City in Late Antiquity. Routledge. ISBN .
  • Sarantis, Alexander (2016). Justinian's Balkan Wars: Campaigning, Diplomacy and Development in Illyricum, Thrace and the Northern World A.D. 527-65. Prenton: Francis Cairns Publications Ltd. ISBN .
  • Sarris, Peter (2006). Economy and Society in the Age of Justinian. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
  • Snively, Carolyn S. (2005). Dacia Mediterranea and Macedonia Secunda in the Sixth Century: A Question of Influence on Church Architecture (PDF). Niš and Byzantium. 3: 213—224.
  • Turlej, Stanisław (2016). Justiniana Prima: An Underestimated Aspect of Justinian's Church Policy. Krakow: Jagiellonian University Press. ISBN .
  • Zeiller, Jacques (1918). Les origines chrétiennes dans les provinces danubiennes de l'Empire romain. Paris: E. De Boccard.

Посилання

  • Каричин Град — Юстиніана Прима, археологічна пам'ятка — ЮНЕСКО
  • 3-D анімація Юстиніана Прима
  • Юстиніана Прима на YouTube
  • Зооархеологія: Кістки верблюда, виявлені на місці Каричин Град — Юстиніана Прима (сербською мовою) на YouTube

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yustiniana Prima lat Iustiniana Prima serb Јustiniјana Prima translit Justinijana Prima bulo shidnorimskim mistom yake isnuvalo z 535 po 615 rik i narazi arheologichne misce vidome yak abo Carichin Grad serb kir Carichin Grad poblizu suchasnogo v regioni Leskovac pivdenna Serbiya Vono bulo zasnovane imperatorom Yustinianom I 527 565 i sluguvalo stolichnoyu rezidenciyeyu novostvorenogo yake stalo golovnim cerkovnim administrativnim organom centralnih i zahidnih Balkan z yurisdikciyeyu vid Prevalitani do Yustiniana Prima spochatku buv zadumanij yak stolicya prefekturi Illiriyi ale z prichin imovirno pov yazanih iz jogo statusom poblizu rimskih kordoniv u 6 stolitti n e Saloniki viddali perevagu Vin buv pokinutij mensh nizh cherez 100 rokiv pislya zasnuvannya Carichin Grad42 57 07 pn sh 21 40 12 sh d 42 952000000027773297 pn sh 21 67000000002778037 sh d 42 952000000027773297 21 67000000002778037 Koordinati 42 57 07 pn sh 21 40 12 sh d 42 952000000027773297 pn sh 21 67000000002778037 sh d 42 952000000027773297 21 67000000002778037Tiparheologichna pam yatkaStatus spadshinid i Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Krayina Serbiya ISO3166 1 alpha 3 SRB ISO3166 1 cifrovij 688 RoztashuvannyadCarichin Grad Serbiya Carichin Grad u Vikishovishi U 1979 roci arheologichnij ob yekt Yustiniana Prima Carichin Grad buv dodanij do spisku yaki oficijno ohoronyayutsya Respublikoyu Serbiya IstoriyaAerofotoznimok 1937 r Fotoarhiv Vijskovo geografichnogo institutu Serbiyi Misto bulo zasnovane imperatorom Yustinianom I u 535 roci Vono isnuvalo do 615 roku i bula rozroblena yak rezidenciya Arhisvyashennik illirijciv Illyriwn arxiereys yakij sidiv u Yustiniani Primi mav yurisdikciyu nad pivnichnoyu Verhnoyu Meziyeyu Dardaniyeyu Makedoniyeyu Prevalitanoyu ta teritoriyeyu u Zasnuvannya arhiyepiskopstva zgaduyetsya u vlasnomu romani Yustiniana XI vid 535 r koli vin pidnosit mitropolita do arhiyepiskopa nezalezhnogo vid Zasnuvannya rozglyadayetsya yak chastina vorozhnechi mizh Yustinianom i arhiyepiskopom Shidnoyi Illiriyi yakij buv papskim vikariyem Misto malo stati stoliceyu Illiriyi ale Saloniki viddali perevagu i Yustinian Prima otrimav yurisdikciyu nad teritoriyami Tim ne mensh novij fundament buv ne bez znachennya i Yustinian podbav pro te shob ce misto yake bulo odnim z jogo ulyublenih proektiv otrimalo vsyu neobhidnu pidtrimku U 545 roci Yustinian vidav she odin zakon yakij pidkreslyuvav yepiskopski prava ta status Yustiniani Primi sho takozh pidtverdzheno listami yakimi Yustinian i papa Grigorij I obminyalisya naprikinci 6 stolittya U planuvanni mista poyednalisya klasichni ta hristiyanski elementi termi levantijska agora vulici z kolonadami Tipovi shidnoseredzemnomorski risi poyednuvalisya z chislennimi cerkvami Prokopij u svoyih Budivlyah tak opisuye misto Tomu vin pobuduvav navkolo cogo miscya stinu z nevelikogo cirkulya u formi kvadrata rozmistivshi vezhi na kozhnomu kuti i nazvav jogo yak vono naspravdi ye Tetrapirgiya I nepodalik vid cogo miscya vin pobuduvav duzhe vidome misto yake nazvav Yustiniana Prima takim chinom viddavshi borg vdyachnosti domu yakij jogo vihovav U comu misci vin takozh pobuduvav akveduk i zavdyaki comu misto bulo dobre zabezpechene postijnoyu vodoyu I bagato inshih pochinan bulo zdijsneno zasnovnikom cogo mista robit velicheznih rozmiriv i zaslugovuyut na osoblivu uvagu Bo pererahuvati cerkvi nelegko i nemozhlivo rozpovisti slovami pro zhitlo magistrativ veliki stoyi chudovi rinkovi ploshi fontani vulici lazni kramnici Korotshe kazhuchi misto ye i velikim i gustonaselenim i blagoslovennim u vsih vidnoshennyah Misto bulo pokinuto blizko 615 roku Odnim iz faktoriv mozhe buti vtorgnennya avariv iz pivnochi Dunayu inshim vidsutnist politichnogo interesu do mista pislya chasiv Yustiniana Sered bagatoh inshih importnih znahidok prisutnist 2 odinic pevnogo tipu fibul i keramiki ruchnoyi roboti vvazhalosya oznakoyu prisutnosti slov yan she do avarskoyi navali 584 r Arheologichnij pam yatkaVelichezna korelyaciya mizh arheologichnoyu pam yatkoyu ta opisom Prokopiya a takozh znahidki pechatok arhiyepiskopa Yustiniani Primi viznachili ototozhnennya Yustiniani Primi z Karichin Gradom Arheologichni rozkopki vedutsya vzhe majzhe 100 rokiv za uchastyu francuzkih a neshodavno j nimeckih doslidnikiv Ye postijna ekspoziciya v Nacionalnomu muzeyi v Leskovaci Na samomu misci pam yatok ye vrazhayuchi zalishki ukriplen akropolya a takozh kilkoh cerkov i bagatoh inshih budivel Div takozhPretorianska prefektura IlliriyiSpisok literaturiMeyendorff 1989 s 56 57 Turlej 2016 s 135 192 Ivanisevic 2012 s 57 69 The Military Geographical Institute of Serbia Ivanisevic ta Stamenkovic 2014 s 223 Turlej 2016 s 47 86 Jankovic 2004 s 39 61 Ivanisevic 2016 s 107 126 DzherelaBavant Bernard Kondic Vladimir Spieser Jean Michel red 1990 Caricin Grad II Le quartier sud ouest de la ville haute T 2 Belgrade Rome Institute archeologique de Belgrade Ecole francaise de Rome Bavant Bernard Ivanisevic Vujadin red 2019 Caricin Grad IV Catalogue des objets des fouilles anciennes et autres etudes T 4 Belgrade Rome Institute archeologique de Belgrade Ecole francaise de Rome Bulic Dejan 2013 The Fortifications of the Late Antiquity and the Early Byzantine Period on the Later Territory of the South Slavic Principalities and their re occupation The World of the Slavs Studies of the East West and South Slavs Civitas Oppidas Villas and Archeological Evidence 7th to 11th Centuries AD Belgrade The Institute for History s 137 234 ISBN 9788677431044 2001 The Making of the Slavs History and Archaeology of the Lower Danube Region c 500 700 Cambridge Cambridge University Press ISBN 9781139428880 2002 Limes and Cross the Religious Dimension of the Sixth century Danube Frontier of the Early Byzantine Empire Starinar 51 2001 45 70 2006 Southeastern Europe in the Middle Ages 500 1250 Cambridge Cambridge University Press ISBN 9780521815390 Duval Noel Popovic Vladislav red 1984 Caricin Grad I Les basiliques B et J de Caricin Grad Quatre objets remarquables de Caricin Grad Le tresor de Hajducka Vodenica T 1 Belgrade Rome Institute archeologique de Belgrade Ecole francaise de Rome Duval Noel Popovic Vladislav red 2010 Caricin Grad III L acropole et ses monuments cathedrale baptistere et batiments annexes T 3 Belgrade Rome Institute archeologique de Belgrade Ecole francaise de Rome Hendrik W Dey 2014 The Afterlife of the Roman City Cambridge University Press ISBN 9781107069183 2002 The Age of Justinian The Circumstances of Imperial Power pp 96 97 189 227 228 ISBN 9781134559763 Joachim Henning 2007 Post Roman Towns Trade and Settlement in Europe and Byzantium Byzantium Pliska and the Balkans Walter de Gruyter ISBN 9783110183580 Ivanisevic Vujadin 2012 Barbarian Settlements in the Interior of Illyricum The Case of Caricin Grad The Pontic Danubian Realm in the Period of the Great Migration Paris Centre de recherche dchistoire et civilisation de Byzance s 57 69 Ivanisevic Vujadin Stamenkovic Sonja 2014 Late Roman fortifications in the Leskovac basin in relation to urban centres PDF Starinar 64 219 230 Ivanisevic Vujadin 2016 Caricin Grad Justiniana Prima A New Discovered City for a New Society PDF Proceedings of the 23rd International Congress of Byzantine Studies Plenary Papers Belgrade The Serbian National Committee of AIEB s 107 126 Ivanisevic Vujadin Bugarski Ivan Stamenkovic Aleksandar 2019 The Outer Forts of Caricin Grad Visualisation of Digital Terrain Models and Interpretation PDF Starinar 69 297 316 Jankovic Đorđe 2004 The Slavs in the 6th Century North Illyricum Glasnik Srpskog arheoloshkog drushtva 20 39 61 A D Lee 2013 From Rome to Byzantium AD 363 to 565 The Transformation of Ancient Rome Edinburgh University Press ISBN 9780748668359 1989 Imperial unity and Christian divisions The Church 450 680 A D Crestwood NY St Vladimir s Seminary Press ISBN 9780881410556 Mocsy Andras 2014 1974 Pannonia and Upper Moesia A History of the Middle Danube Provinces of the Roman Empire New York Routledge ISBN 9781317754251 Ognjevic Tamara 2008 The Shepherd as personification of Ruler and Priest An iconographical analysis of a scene from an early Byzantine floor mosaic in the southern basilica of Caricin Grad PDF Nis and Byzantium 6 127 148 Petrovic Vladimir P 2007 Pre Roman and Roman Dardania Historical and Geographical Considerations PDF Balcanica Balkanoloski institut SANU 37 7 23 Popovic Radomir V 1996 Le Christianisme sur le sol de l Illyricum oriental jusqu a l arrivee des Slaves Thessaloniki Institute for Balkan Studies ISBN 9789607387103 John Rich 2002 The City in Late Antiquity Routledge ISBN 9781134761364 Sarantis Alexander 2016 Justinian s Balkan Wars Campaigning Diplomacy and Development in Illyricum Thrace and the Northern World A D 527 65 Prenton Francis Cairns Publications Ltd ISBN 9780905205588 Sarris Peter 2006 Economy and Society in the Age of Justinian Cambridge Cambridge University Press ISBN 9781139459044 Snively Carolyn S 2005 Dacia Mediterranea and Macedonia Secunda in the Sixth Century A Question of Influence on Church Architecture PDF Nis and Byzantium 3 213 224 Turlej Stanislaw 2016 Justiniana Prima An Underestimated Aspect of Justinian s Church Policy Krakow Jagiellonian University Press ISBN 9788323395560 Zeiller Jacques 1918 Les origines chretiennes dans les provinces danubiennes de l Empire romain Paris E De Boccard PosilannyaKarichin Grad Yustiniana Prima arheologichna pam yatka YuNESKO 3 D animaciya Yustiniana Prima Yustiniana Prima na YouTube Zooarheologiya Kistki verblyuda viyavleni na misci Karichin Grad Yustiniana Prima serbskoyu movoyu na YouTube

Дата публікації:
Топ