Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Преторіанська префектура Іллірії (лат . praefectura praetorio per Illyricum; грец . ἔπαρχότητα / ὑπαρχία τῶν πραιτωρίων τοῥων τοῥων τοῥων τοῥων τοῥων τοῥυων τοῥυων τοῥωων τοῥυων τοῥυων τοῦῥων був розділений на префекту римського великого τοῦ Ἰλ). Адміністративним центром префектури спочатку був Сірмій, а потім, після 379 року, Салоніки. Свою назву він отримав від давньоримської провінції Іллірик, а в період свого розквіту включав Паннонію, Норик, Крит і більшу частину Балкан, крім Фракії.
Адміністративна історія
На відміну від інших трьох «класичних» префектур, які згадуються в Notitia dignitatum ( Галлія, Італія та Схід), адміністративна історія Іллірійців протягом IV століття була бурхливою, оскільки вона була закрита, відновлена та поділена кілька разів.
Спочатку території, що складали префектуру, належали префектурі Італії, Іллірії та Африки, коли вона була заснована в 337 році після поділу імперії між синами Костянтина I. Здається, що три єпархії Македонія, Дакія та Паннонія вперше були згруповані в окрему преторську префектуру в 357 році Констанцієм II. Вона продовжувала існувати до 361 року, коли була скасована імператором Юліаном, і знову повернувся до життя в 375-379 роках за Граціана.
У 379 р. Паннонська єпархія знову була додана до Італії як «Єпархія Іллірику», тоді як Македонія та Дакія («Східно-Іллірійська») протягом короткого часу були безпосередньо під владою Феодосія I Солунського.
У наступні роки Дакія та Македонія також були включені до префектури Італії, за винятком періоду 388-391, коли вони утворили окрему префектуру.
Після смерті Феодосія в 395 році і постійного поділу імперії, відновлена префектура Іллірик об’єднала єпархії Македонії та Дакії зі столицею в Фессалоніці. Однак Західна Римська імперія, особливо під час правління генерала Стіліхона, продовжувала претендувати на свою префектуру до 437 року, коли Галла Плацидія і Валентиніан III визнали суверенітет Східної імперії над префектурою.
Схоже, що столиця префектури була знову ненадовго перенесена (437-441) до Сірмію, але історики обговорюють цей переїзд, оскільки Північні Балкани були спустошені вторгненнями.
Намір Юстиніана I перенести столицю в місто, яке він побудував Юстиніаною Прима в 540-х роках, не здійснився.
Список префектів Іллірії
- Вулкасій Руфіно (347-352)
- Анатолій (357-360)
- Флоренцій (360-361)
- Секст Петроній Проб (364)
- . . .
- Евтікіаній (396-397)
- Анатолій (397-399)
- Клеаркій (402/407)
- Джовій (407)
- Еркулій (408-410)
- Леонтій (412-413)
- Стратегій (415)
- Філіп (420-421)
- Несторій (421/423)
- Гессій (брат Елії Євдокії; між 421 і приблизно 443)
- Антемій Ісідор (22 квітня-10 жовтня 424 р.)
- Флоренцій (422/428, безперечно префект преторії, ймовірно з Іллірику)
- Антіох (427)
- Сімпліцій Регін (435)
- Євбул (436)
- Леонтій (435/441)
- Таласій (439)
- Валентин Георгій Іппасій (439/442)
- Опенсеміум (441)
- Теодор (444)
- Орміда (448)
- Соломон (449)
- Євлогій (до 451 р.)
- Валентиніан (452)
- Євсевій (463)
- Калікрат (468-469)
- Ауреліан або Протадій (473)
- Павло (474)
- Іоан (479)
- Іоан Томмазій (480/486; можливо, ідентичний попередньому Іоану)
- Спарціат (491/518)
- Томас (500)
- Іоан (517)
- Стефан (521/522 або 529)
- Архелай (до 524 р.)
Примітки
- Thessalonica, 1910 Catholic Encyclopedia
- Illyria, 1910 Catholic Encyclopedia
- È un errore comune affermare che le prefetture del pretorio furono istituite come unità territoriali da Costantino I già intorno al 318 o al 324, come anacronisticamente affermato da . In realtà, ciascun o continuò ad avere il proprio come capo di stato maggiore, e solo a partire dalla metà del IV secolo le prefetture divennero suddivisione amministrative permanenti dell'Impero (Le Mond Byzantin, pp. 190-191).
- Le Mond Byzantin, p. 396
- Greece, 1910 Catholic Encyclopedia
- Le Mond Byzantin, pp. 397-398
- Southern Pannonia during the age of the Great Migrations
- Le Mond Byzantin, pp. 401-402
- II, p. 1249.
- II, p. 1250.
Бібліографія
- Cécile Morrisson (a cura di):Le Mond Byzantin I - L'Empire romain d'orient (330-641) Parigi, 2004 , (trad. ital. Il mondo bizantino, Torino, Einaudi, ISBN 9-78-880618610-4)
- The Times History of Europe, Times Books, London, 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pretorianska prefektura Illiriyi lat praefectura praetorio per Illyricum grec ἔparxothta ὑparxia tῶn praitwriwn toῥwn toῥwn toῥwn toῥwn toῥwn toῥywn toῥywn toῥwwn toῥywn toῥywn toῦῥwn buv rozdilenij na prefektu rimskogo velikogo toῦ Ἰl Administrativnim centrom prefekturi spochatku buv Sirmij a potim pislya 379 roku Saloniki Svoyu nazvu vin otrimav vid davnorimskoyi provinciyi Illirik a v period svogo rozkvitu vklyuchav Pannoniyu Norik Krit i bilshu chastinu Balkan krim Frakiyi Administrativna istoriyaPrefektura u IV st Na vidminu vid inshih troh klasichnih prefektur yaki zgaduyutsya v Notitia dignitatum Galliya Italiya ta Shid administrativna istoriya Illirijciv protyagom IV stolittya bula burhlivoyu oskilki vona bula zakrita vidnovlena ta podilena kilka raziv Spochatku teritoriyi sho skladali prefekturu nalezhali prefekturi Italiyi Illiriyi ta Afriki koli vona bula zasnovana v 337 roci pislya podilu imperiyi mizh sinami Kostyantina I Zdayetsya sho tri yeparhiyi Makedoniya Dakiya ta Pannoniya vpershe buli zgrupovani v okremu pretorsku prefekturu v 357 roci Konstanciyem II Vona prodovzhuvala isnuvati do 361 roku koli bula skasovana imperatorom Yulianom i znovu povernuvsya do zhittya v 375 379 rokah za Graciana U 379 r Pannonska yeparhiya znovu bula dodana do Italiyi yak Yeparhiya Illiriku todi yak Makedoniya ta Dakiya Shidno Illirijska protyagom korotkogo chasu buli bezposeredno pid vladoyu Feodosiya I Solunskogo U nastupni roki Dakiya ta Makedoniya takozh buli vklyucheni do prefekturi Italiyi za vinyatkom periodu 388 391 koli voni utvorili okremu prefekturu Pislya smerti Feodosiya v 395 roci i postijnogo podilu imperiyi vidnovlena prefektura Illirik ob yednala yeparhiyi Makedoniyi ta Dakiyi zi stoliceyu v Fessalonici Odnak Zahidna Rimska imperiya osoblivo pid chas pravlinnya generala Stilihona prodovzhuvala pretenduvati na svoyu prefekturu do 437 roku koli Galla Placidiya i Valentinian III viznali suverenitet Shidnoyi imperiyi nad prefekturoyu Shozhe sho stolicya prefekturi bula znovu nenadovgo perenesena 437 441 do Sirmiyu ale istoriki obgovoryuyut cej pereyizd oskilki Pivnichni Balkani buli spustosheni vtorgnennyami Namir Yustiniana I perenesti stolicyu v misto yake vin pobuduvav Yustinianoyu Prima v 540 h rokah ne zdijsnivsya Spisok prefektiv IlliriyiZnak prefekta pretoriyi Illirik Vulkasij Rufino 347 352 Anatolij 357 360 Florencij 360 361 Sekst Petronij Prob 364 Evtikianij 396 397 Anatolij 397 399 Klearkij 402 407 Dzhovij 407 Erkulij 408 410 Leontij 412 413 Strategij 415 Filip 420 421 Nestorij 421 423 Gessij brat Eliyi Yevdokiyi mizh 421 i priblizno 443 Antemij Isidor 22 kvitnya 10 zhovtnya 424 r Florencij 422 428 bezperechno prefekt pretoriyi jmovirno z Illiriku Antioh 427 Simplicij Regin 435 Yevbul 436 Leontij 435 441 Talasij 439 Valentin Georgij Ippasij 439 442 Opensemium 441 Teodor 444 Ormida 448 Solomon 449 Yevlogij do 451 r Valentinian 452 Yevsevij 463 Kalikrat 468 469 Aurelian abo Protadij 473 Pavlo 474 Ioan 479 Ioan Tommazij 480 486 mozhlivo identichnij poperednomu Ioanu Sparciat 491 518 Tomas 500 Ioan 517 Stefan 521 522 abo 529 Arhelaj do 524 r PrimitkiThessalonica 1910 Catholic Encyclopedia Illyria 1910 Catholic Encyclopedia E un errore comune affermare che le prefetture del pretorio furono istituite come unita territoriali da Costantino I gia intorno al 318 o al 324 come anacronisticamente affermato da In realta ciascun o continuo ad avere il proprio come capo di stato maggiore e solo a partire dalla meta del IV secolo le prefetture divennero suddivisione amministrative permanenti dell Impero Le Mond Byzantin pp 190 191 Le Mond Byzantin p 396 Greece 1910 Catholic Encyclopedia Le Mond Byzantin pp 397 398 Southern Pannonia during the age of the Great Migrations Le Mond Byzantin pp 401 402 II p 1249 II p 1250 BibliografiyaCecile Morrisson a cura di Le Mond Byzantin I L Empire romain d orient 330 641 Parigi 2004 ISBN 2 13 052006 5 trad ital Il mondo bizantino Torino Einaudi ISBN 9 78 880618610 4 The Times History of Europe Times Books London 2001