Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Серафим Серафим в миру Микола Борисович Соболєв 1 грудня 1881 Рязань

Серафим Соболєв (єпископ)

Серафим Соболєв (єпископ)
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Серафим.

Серафим (в миру Микола Борисович Соболєв, 1 грудня 1881, Рязань, Російська імперія — 26 лютого 1950, Софія, Болгарія) — російський і болгарський релігійний діяч, монархіст, діяч Російської православної церкви закордоном. Тимчасово мав титул єпископа Лубенського РПЦ на території УНР.

Серафим Соболєв
image
Архієпископ Богучарський,
вікарій Воронезької єпархії
квітень 1921 — 1920-ті
Конфесія: православ'я
Церква: РПЦ, РПЦЗ
Наступник: Володимир Горьковський
Єпископ Лубенський,
вікарій Полтавської єпархії
14 жовтня 1920 — квітень 1921
Попередник: вікаріатство новостворене
Наступник: Григорій Лісовський
 
Альма-матер: Санкт-Петербурзька духовна академія
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Микола Борисович Соболєв
Народження: 1 грудня 1881(1881-12-01)
Рязань, Російська імперія
Смерть: 26 лютого 1950(1950-02-26) (68 років)
Софія, Болгарія
Похований: Російська посольська церква (Софія)
Чернецтво: 26 січня 1908
Єп. хіротонія: 1 жовтня 1920

image Серафим у Вікісховищі

В еміграції став ідеологом російського православного монархізму, автор книги «Російська ідеологія».

Канонізований 3 лютого 2016 Архієрейським собором Російської православної церкви в лику святителів. Пам'ять — 13/26 лютого.

Життєпис

Народився в Рязані 1 грудня 1881 у родині Бориса та Марії Соболєвих.

У 1894 Микола Соболєв був прийнятий до другого класу Рязанського духовного училища, потім закінчив Рязанську духовну семінарію.

У 1904 вступив до Санкт-Петербурзької духовної академії.

26 січня 1908 на останньому курсі духовної академії єпископом Ямбурзьким Сергієм Тихомировим був пострижений у чернецтво з ім'ям Серафим на честь Серафима Саровського.

16 лютого 1908 висвячений єпископом Сергієм Тихомировим в сан ієродиякона, а 31 березня — в сан ієромонаха.

16 вересня 1908 вчена рада академії за підсумком захисту дисертації «Учение о смирении по Добротолюбию» удостоїла ієромонаха Серафима наукового ступеня кандидата богослов'я з правом отримання ступеня магістра без нових усних випробувань. Професор Олександр Бронзов в рецензії зазначив глибоке вивчення автором теми і підкреслив, що робота виходить за рамки кандидатської дисертації.

У 1908 ієромонах Серафим почав викладацьку діяльність у пастирському богословському училищі в Житомирі, відкритому архієпископом Антонієм Храповицьким, потім був переведений доглядачем Калузького духовного училища.

У 1911 призначений на посаду інспектора Костромської семінарії.

22 грудня 1912 призначений ректором Воронезької духовної семінарії з возведенням у сан архімандрита.

Ситуація в духовних семінаріях того часу була складною, і Воронезька семінарія не була винятком: вихованці навіть вчинили замах на ректора та інспектора семінарії, а 1912 рік відзначився справжнім бунтом семінаристів. Архієпископ Волинський Антоній Храповицький у зв'язку з новим призначенням отця Серафима написав йому: «Ви призначені в найбезнадійнішу і бунтарську семінарію».

1 травня 1917 заявив на Воронезькому єпархіальному зібранні про відмову від редагування «Воронежських єпархіальних відомостей» і 17 червня передав справи новій редакції.

На півдні Російської імперії архімандрит Серафим увійшов до підпорядкування Тимчасовому вищому церковному управлінню (ВВЦУ). Короткий час очолював Таврійську духовну семінарію.

Його хіротонію в Сімферополі 1 жовтня 1920 очолив митрополит Київський Антоній Храповицький, згодом голова Архієрейського синоду.

14 листопада на комендантському пароплаві «Херсонес» разом з комендантом Севастополя генералом Миколою Стоговим емігрував до Константинополя. Навесні 1921 переїхав у Болгарію.

У 1921 призначений єпископом Богучарським, вікарієм Воронезької єпархії.

31 серпня 1921 ухвалою Вищого російського церковного управління закордоном єпископу Серафиму було доручено управління російськими православними громадами в Болгарії. Влітку того ж року очолив Болгарське благочиння російських парафій; настоятель колишнього російського посольського храму в Софії. Продовжував іменуватися «Лубенським» до прийняття спеціального визначення Архієрейським Синодом про його титул 31 грудня 1929 — «Про перейменування Преосвященного Серафима, Єпископа Лубенського, у Єпископа Богучарського» — за його рапортом: відомості про його переміщення на вікарну кафедру Воронезької єпархії (Богучар) патріархом Тихоном надійшли в Архієрейський синод тільки в 1928 («примірник списку ієрархів Російської Православної Церкви»).

Його імені не було серед восьми ієрархів РПЦЗ, підданих забороні указом заступника патріаршого місцеблюстителя митрополита Сергія і при ньому патріаршого Священного синоду «Про Карловацку групу» від 22 червня 1934 № 50; в 1930-х підтримував зносини з митрополитом Литовським Елевферієм Богоявленським і архієпископом Веніаміном Федченковим, що перебували в юрисдикції Московського патріархату.

У 1934 головою Архієрейського Синоду митрополитом Антонієм Храповицьким зведений в сан архієпископа.

У 1935 дав детальну богословську оцінку вчення про «ім'яслав'я» у своїй роботі проти софіології Володимира Соловйова, Сергія Булгакова і Павла Флоренського.

У серпні 1938, на II Загальнозакордонному церковному соборі в Сремських Карловцях, представив доповідь про екуменічний рух, в якому обгрунтовував неприпустимість участі в ньому Православної церкви.

У праці «Російська ідеологія» (1939) відстоював необхідність для Російської федерації монархічного правління, засуджував секулярні перетворення Петра І і його послідовників, вихваляв лінію патріарха Никона, закликав до «відновлення в майбутньому Росії істинного самодержавства на основі симфонії влади», закликав «неухильно засуджувати безбожництво і всілякі відхилення від православної віри», а також прийняти закон, який би суворо — аж до смертної кари карав за пропаганду атеїзму і блюзнірство.

У статті «Про новий і старий стиль» вказував на протиріччя григоріанського календаря Церковному статуту і сформованої богослужбової традиції.

У 1943 відмовився від участі в «Архієрейській нараді ієрархів Православної російської церкви закордоном» у Відні 21 — 26 жовтня 1943, яка проходила під заступництвом влади Третього рейху; сприяв подоланню схизми Болгарської церкви (знята в лютому 1945).

2 березня 1945 архієпископ Серафим направив лист патріарху Алексію I, в якому вітав його з обранням предстоятелем Російської православної церкви.

15 квітня 1945 архієпископ Серафим звернувся до патріарха з проханням про прийняття до Московського патріархату.

У доповіді до Ради у справах РПЦ (кінець квітня 1945) глави делегації Московської патріархії, яка відвідала Болгарську церкву, архієпископа Львівського Григорія Чукова, на основі якої була підготовлена доповідна записка Йосипу Сталіну, давалася наступна характеристика Серафиму: «<… > людина аполітична, безумовно духовна, але дуже „вузька“ і політично досить тупа, проте, користується великою повагою приходу».

30 жовтня 1945 прийнятий разом з сімома російськими парафіями в Болгарії в юрисдикцію Московського патріархату.

У 1946 прийняв совєцьке громадянство; в кінці грудня того ж року уряд СССР передав до його відання колишню посольську церкву Миколи Чудотворця в Софії.

У липні — серпні 1948 перебував у Москві, куди був запрошений для участі в Нараді глав і представників автокефальних Православних церков.

Це було зроблено для нейтралізації екуменічно налаштованого екзарха Стефана Шокова.

Помер 26 лютого 1950 в Софії. На відспівування прийшли всі синодальні архієреї Болгарської церкви, сонм єпископів, архімандритів і священиків. Похований в крипті під вівтарем Нікольського храму.

Шанування і канонізація

image

Ще за життя вважався старцем і провидцем. У Болгарській Православній Церкві неодноразово піднімалося питання про його канонізацію.

У лютому 2002 канонізований неканонічною Старостильною православною Церквою Болгарії ; канонізація була фактично визнана керівництвом РПЦЗ, з якої Болгарська старостильна церква в той час підтримувала зносини.

Велику роботу з підготовки канонізації архієпископа Серафима провів призначений у 2011 році настоятелем російського подвір'я в Софії архімандрит Філіп Васільцев.

У серпні 2013 на офіційних сайтах РПЦ та БПЦ з'явилося повідомлення про збір свідчень про допомогу архієпископу Серафиму Соболєву для передачі до Синодальної комісії з канонізації святих.

У лютому 2015 в Софії пройшли пам'ятні заходи, присвячені 65-річчю від дня кончини архієпископа Серафима Соболєва. На прем'єрі фільму «Архієпископ Серафим, Софійський чудотворець» архімандрит Філіп Васільцев зазначив: «Ми сподіваємося, що наші торжества стануть малим внеском у справу канонізації архієпископа Серафима». Ідею канонізувати архієпископа Серафима підтримав Патріарх Болгарський Неофіт.

3 — 4 грудня 2015 відбулися засідання спільної комісії РПЦ та БПЦ, яка рекомендувала канонізувати архієпископа Серафима.

24 грудня 2015 Священний Синод РПЦ постановив «Винести питання про канонізацію архієпископа Богучарського Серафима Соболєва на розгляд Архієрейського Собору РПЦ».

Питання про прославлення в лику святих архієпископа Богучарського Серафима Соболєва було розглянуто 3 лютого 2016 на п'ятому засіданні Архієрейського Собору в Храмі Христа Спасителя. У засіданні взяла участь делегація БПЦ, до складу якої увійшли митрополит Варненський і Великопреславський Іоанн Іванов, єпископ Знепольський Арсеній Лазаров, архімандрит Феоктист Димитров. З доповідями, присвяченими життю і шануванню Серафима Соболєва, виступили голови Спільної комісії РПЦ та БПЦ з питання канонізації архієпископа Серафима — митрополит Волоколамський Іларіон (Алфеєв) та митрополит Варненський і Великопреславський Іоанн (Іванов). Про необхідність прославлення архієпископа Серафима в лику святих в своїх виступах говорили Патріарх Кирило, митрополит Східно-Американський і Нью-Йоркський Іларіон (Капрал), митрополит Ризький і всієї Латвії Олександр (Кудряшов), митрополит Воронезький і Лискинський , митрополит Рязанський і Михайлівський , архімандрит .

Члени Собору одноголосно проголосували за канонізацію архієпископа Серафима. Потім митрополит Волоколамський Іларіон оголосив діяння Архієрейського Собору про прославлення в лику святителів архієпископа Богучарського Серафима. Члени Собору проспівали величання новопрославлених святих.

Погляди

За своїми політичними переконаннями був монархістом. У своїй праці «Російська ідеологія» (1939), Серафим відбудовує принцип симфонії, де царська влада шанувала б священство і діяла б у згоді з церковною владою. Як приклад такої симфонії він розглядає Московське царство до початку реформ Петра I. Симфонія, згідно архієпископу Серафиму, служила запорукою процвітання Московії. Петро ж, ідеалом якого був західноєвропейський абсолютизм, обмежив у правах Церкву і зруйнував симфонію, що на думку архієпископа Серафима, стало причиною загибелі Московії і через два століття призвело до агресивної безбожництва.

Абсолютизм архієпископ Серафим відкидав, наголошуючи на тому, що Імператор повинен діяти в суворій відповідності з ученням Церкви.

Крім того архієпископ Серафим виступив і проти вчень, що виникли в емігрантському богослов'ї — теорії спокутування митрополита Антонія Храповицького і вчення про Софію протоієрея Сергія Булгакова.

Праці

  • Новое учение о Софии, Премудрости Божией, магистрская диссертация, София, 1935
  • Защита софианской ереси прот. С. Булгаковым перед лицом Архиерейского собора, София, 1937
  • «Акафист преподобному и богоносному отцу нашему Иоанну, пустынножителю Рыльскому, чудотворцу» (на церковнославянском языке), 1938
  • Русская идеология [ 29 березня 2012 у Wayback Machine.]. София 1939 (репринт: Джорданвилл, 1981)
  • Объ истинномъ монархическомъ міросозерцаніи. Софія: [Б. и.], 1941. 126 с. (2). 1 000 экз.
  • Искаженіе православной истины въ русской богословской мысли. Софія: [Б. и.], 1943. 349 с. 500 экз.
  • «Надо ли Русской Православной Церкви участвовать в экуменическом движении?» [ 10 травня 2008 у Wayback Machine.] // Деяния Совещания Глав и Представителей автокефальных Православных Церквей. — М.: Изд-во Московской Патриархии, Т. II, 364—368.
  • «О новом и старом стиле» [ 26 вересня 2012 у Wayback Machine.], 1948
  • «Отступление русского народа от православной веры», Православная Русь, 1978, № 23, 2-4
  • Святитель Серафим Соболев. Жизнеописание и сочинения. — St. Herman of Alaska Brotherhood Press. — 1992.

Література

Статті
  • О некоторых подробностях жизни Преосвященного Серафима (Соболева) // «Православная Русь». — 1991. — № 11. — С. 7-9, 11
  • Бойкикева А. Заслуги архиепископа Серафима (Соболева) к св. Болгарской Православно Церкви и его значение для духовной жизни в Болгарии. — София: Русский Свято-Николаевский храм. — 1995
  • Новикова А. С. Владыка Серафим (Соболев) и болгарская церковная жизнь. // Бялата емиграция в Българии. Материали от научна кнференция София, 23 и 24 сентября 1999 г. — София: Институт по история Българска академия на науките. — 2001. — С. 354—359
  • Бондарева Е. А. Историческая судьба России в трудах иерархов Русской Православной Церкви за рубежом. Митрополит Антоний (Храповицкий), митрополит Анастасий (Грибановский), архиепископ Серафим (Соболев) // Бялата емиграция в Българии. Материали от научна кнференция София, 23 и 24 сентября 1999 г. — София: Институт по история Българска академия на науките. — 2001. — С. 328—353
  • Один из сонма святых архипастырей русского зарубежья // «Православная Русь». церковно-общественный орган Русской Православной Церкви Заграницей. — 2002. — № 14 (1707) 15/28 июля. — С 1
  • Кострюков А. А. Пастырское служение архиепископа Серафима (Соболева) в Болгарии // Церковь и время. 2010. № 3 (52). С. 219—240.
  • Кострюков А. А. К вопросу о посмертном почитании архиепископа Серафима (Соболева) // Россия — Болгария. Образы духовного единства. София. Подворье Патриарха Московского и всея Руси в Софии (Болгария). 2015. С. 173—181.
Книги
  • Краткое жизнеописание архимандрита Серафима (Соболева). — Фессалоники. — 1991
  • Бойкикева, А. Заслуги архиеп. Серафима (Соболева) к св. Болгарской православной церкви и его значение для духовной жизни в Болгарии. — В: Русский свято-Николаевский храм в Софии. С., 1995,
  • Новикова, А. С. Владыка Серафим (Соболев) и болгарская церковная жизнь. — В: Бялата емиграция в България. Материали от научна конференция, София, 23 и 24 септ. 1999 г. С., Гутенберг, 2001, 354—359.
  • Бондарева, Е. А. Историческая судьба России в трудах иерархов Русской православной церкви за рубежом. Митрополит Антоний (Храповицкий), митрополит Анастасий (Грибановский), архиепископ Серафим (Соболев). — В: Бялата емиграция в България. Материали от научна конференция, София, 23 и 24 септември 1999 г. С., Гутенберг, 2001, 328—353.
  • Жизнь, чудеса и заветы архиепископа Серафима (Соболева). София: Девичий монастырь Покрова Пресвятой Богородицы. Издательство св. апостола и евангелиста Луки. 2001. С. 31.
  • Кьосева, Ц. България и руската емиграция (20-те — 50-те години на XX в.). С., 2002.
  • Кригер, M. Всеправославното съвещание от 1948 година за икуменизма. Докладите на Архиепископ Серафим Соболев. С., Зографски манастир, 2005.
  • Кострюков А. А. Преодолевший разделение. К жизнеописанию архиепископа Серафима (Соболева) // Церковь и время. 2006. № 3 (36). С. 98-115.
  • Кострюков А. А. Архиепископ Серафим (Соболев). Жизнь, служение, идеология. М.: 2011.
  • Кострюков А. А. Пламень огненный. Жизнь и наследие архиепископа Серафима (Соболева). М.: Издательство Сретенского монастыря. 2015..

Посилання

  • (рос.). Архів оригіналу за 10 листопада 2007. Процитовано 5 ноября 2008.
  • Воспоминания об архиепископе Серафиме (Соболеве) [ 2 червня 2015 у Wayback Machine.]
  • Архиепископ Богучарский, Софийский чудотворец [ 13 липня 2013 у Wayback Machine.]
  • ДВА СВИДЕТЕЛЬСТВА О СВЯТОСТИ АРХИЕПИСКОПА СЕРАФИМА [ 29 березня 2012 у Wayback Machine.]
  • Светильник веры: к 55-летию со дня кончины архиепископа Серафима (Соболева) (комментарий в свете веры). Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 10 травня 2020.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
  2. Житие святителя Серафима (Соболева), архиепископа Богучарского / Официальные документы [ 20 травня 2020 у Wayback Machine.]. Патриархия.ru.
  3. Архиепископ Серафим (Соболев) — русский иерарх на болгарской земле [ 29 квітня 2020 у Wayback Machine.]. Православие.ru.
  4. Богучарское викариатство [ 15 квітня 2020 у Wayback Machine.].
  5. Церковные ведомости. [ 27 серпня 2018 у Wayback Machine.] — № 3. — 15/28 апреля 1922. — С. 7—8.
  6. Церковные ведомости (, Королевство С. Х. С.). — 1 (14) — 15 (28) января 1930. — № 1 и 2 (188—189). — С. 2.
  7. О Карловацкой группе[недоступне посилання з Ноябрь 2018]. // ЖМП. — 1934. — № 22. Официальный отдел.
  8. Кострюков А. А. Преодолевший разделение. К жизнеописанию архиепископа Серафима (Соболева). // Церковь и время. — 2006. — № 3 (36). — С. 108.
  9. Архиепископ Серафим (Соболев). Новое учение о Софии Премудрости Божией. — София, 1935.
  10. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2007. Процитовано 10 травня 2020.
  11. Власть и церковь в Восточной Европе. 1944—1953. Документы российских архивов. — М.: РОССПЭН, 2009. — Т. 1. — С. 121, прим. № 1).
  12. Цит. по: Григория Архиепископа Псковского и Порховского, возглавлявшего делегацию от Московского Патриархата в Болгарию к Экзарху митрополиту Стефану: Доклад. // Власть и церковь в Восточной Европе. 1944—1953. Документы российских архивов. — М.: РОССПЭН, 2009. — Т. 1. — С. 698—699.
  13. Кострюков А. А. Преодолевший разделение. К жизнеописанию архиепископа Серафима (Соболева). // Церковь и время. — 2006. — № 3 (36). — С. 111.
  14. Воронежская православная духовная семинария[недоступне посилання з Октябрь 2019].
  15. Предпосылки участия Архиепископа Серафима (Соболева) во Всеправославном совещании 1948 года [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.].
  16. А. А. Кострюков. Преодолевший разделение. К жизнеописанию архиепископа Серафима (Соболева). // «». 2006, № 3 (36), стр. 101.
  17. . Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 10 травня 2020.
  18. Подворье Патриарха Московского и всея Руси в Софии продолжает сбор свидетельств о благодатной помощи архиепископа Серафима (Соболева) [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] // , 8 августа 2013
  19. . Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 10 травня 2020.
  20. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
  21. . Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 10 травня 2020.
  22. . Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 10 травня 2020.
  23. . Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 10 травня 2020.
  24. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Serafim Serafim v miru Mikola Borisovich Sobolyev 1 grudnya 1881 Ryazan Rosijska imperiya 26 lyutogo 1950 Sofiya Bolgariya rosijskij i bolgarskij religijnij diyach monarhist diyach Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi zakordonom Timchasovo mav titul yepiskopa Lubenskogo RPC na teritoriyi UNR Serafim Sobolyev Arhiyepiskop Bogucharskij vikarij Voronezkoyi yeparhiyi kviten 1921 1920 ti Konfesiya pravoslav ya Cerkva RPC RPCZ Nastupnik Volodimir Gorkovskij Yepiskop Lubenskij vikarij Poltavskoyi yeparhiyi 14 zhovtnya 1920 kviten 1921 Poperednik vikariatstvo novostvorene Nastupnik Grigorij Lisovskij Alma mater Sankt Peterburzka duhovna akademiya Diyalnist svyashennik Im ya pri narodzhenni Mikola Borisovich Sobolyev Narodzhennya 1 grudnya 1881 1881 12 01 Ryazan Rosijska imperiya Smert 26 lyutogo 1950 1950 02 26 68 rokiv Sofiya Bolgariya Pohovanij Rosijska posolska cerkva Sofiya Chernectvo 26 sichnya 1908 Yep hirotoniya 1 zhovtnya 1920 Serafim u Vikishovishi V emigraciyi stav ideologom rosijskogo pravoslavnogo monarhizmu avtor knigi Rosijska ideologiya Kanonizovanij 3 lyutogo 2016 Arhiyerejskim soborom Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi v liku svyatiteliv Pam yat 13 26 lyutogo ZhittyepisNarodivsya v Ryazani 1 grudnya 1881 u rodini Borisa ta Mariyi Sobolyevih U 1894 Mikola Sobolyev buv prijnyatij do drugogo klasu Ryazanskogo duhovnogo uchilisha potim zakinchiv Ryazansku duhovnu seminariyu U 1904 vstupiv do Sankt Peterburzkoyi duhovnoyi akademiyi 26 sichnya 1908 na ostannomu kursi duhovnoyi akademiyi yepiskopom Yamburzkim Sergiyem Tihomirovim buv postrizhenij u chernectvo z im yam Serafim na chest Serafima Sarovskogo 16 lyutogo 1908 visvyachenij yepiskopom Sergiyem Tihomirovim v san iyerodiyakona a 31 bereznya v san iyeromonaha 16 veresnya 1908 vchena rada akademiyi za pidsumkom zahistu disertaciyi Uchenie o smirenii po Dobrotolyubiyu udostoyila iyeromonaha Serafima naukovogo stupenya kandidata bogoslov ya z pravom otrimannya stupenya magistra bez novih usnih viprobuvan Profesor Oleksandr Bronzov v recenziyi zaznachiv gliboke vivchennya avtorom temi i pidkresliv sho robota vihodit za ramki kandidatskoyi disertaciyi U 1908 iyeromonah Serafim pochav vikladacku diyalnist u pastirskomu bogoslovskomu uchilishi v Zhitomiri vidkritomu arhiyepiskopom Antoniyem Hrapovickim potim buv perevedenij doglyadachem Kaluzkogo duhovnogo uchilisha U 1911 priznachenij na posadu inspektora Kostromskoyi seminariyi 22 grudnya 1912 priznachenij rektorom Voronezkoyi duhovnoyi seminariyi z vozvedennyam u san arhimandrita Situaciya v duhovnih seminariyah togo chasu bula skladnoyu i Voronezka seminariya ne bula vinyatkom vihovanci navit vchinili zamah na rektora ta inspektora seminariyi a 1912 rik vidznachivsya spravzhnim buntom seminaristiv Arhiyepiskop Volinskij Antonij Hrapovickij u zv yazku z novim priznachennyam otcya Serafima napisav jomu Vi priznacheni v najbeznadijnishu i buntarsku seminariyu 1 travnya 1917 zayaviv na Voronezkomu yeparhialnomu zibranni pro vidmovu vid redaguvannya Voronezhskih yeparhialnih vidomostej i 17 chervnya peredav spravi novij redakciyi Na pivdni Rosijskoyi imperiyi arhimandrit Serafim uvijshov do pidporyadkuvannya Timchasovomu vishomu cerkovnomu upravlinnyu VVCU Korotkij chas ocholyuvav Tavrijsku duhovnu seminariyu Jogo hirotoniyu v Simferopoli 1 zhovtnya 1920 ocholiv mitropolit Kiyivskij Antonij Hrapovickij zgodom golova Arhiyerejskogo sinodu 14 listopada na komendantskomu paroplavi Hersones razom z komendantom Sevastopolya generalom Mikoloyu Stogovim emigruvav do Konstantinopolya Navesni 1921 pereyihav u Bolgariyu U 1921 priznachenij yepiskopom Bogucharskim vikariyem Voronezkoyi yeparhiyi 31 serpnya 1921 uhvaloyu Vishogo rosijskogo cerkovnogo upravlinnya zakordonom yepiskopu Serafimu bulo dorucheno upravlinnya rosijskimi pravoslavnimi gromadami v Bolgariyi Vlitku togo zh roku ocholiv Bolgarske blagochinnya rosijskih parafij nastoyatel kolishnogo rosijskogo posolskogo hramu v Sofiyi Prodovzhuvav imenuvatisya Lubenskim do prijnyattya specialnogo viznachennya Arhiyerejskim Sinodom pro jogo titul 31 grudnya 1929 Pro perejmenuvannya Preosvyashennogo Serafima Yepiskopa Lubenskogo u Yepiskopa Bogucharskogo za jogo raportom vidomosti pro jogo peremishennya na vikarnu kafedru Voronezkoyi yeparhiyi Boguchar patriarhom Tihonom nadijshli v Arhiyerejskij sinod tilki v 1928 primirnik spisku iyerarhiv Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Jogo imeni ne bulo sered vosmi iyerarhiv RPCZ piddanih zaboroni ukazom zastupnika patriarshogo misceblyustitelya mitropolita Sergiya i pri nomu patriarshogo Svyashennogo sinodu Pro Karlovacku grupu vid 22 chervnya 1934 50 v 1930 h pidtrimuvav znosini z mitropolitom Litovskim Elevferiyem Bogoyavlenskim i arhiyepiskopom Veniaminom Fedchenkovim sho perebuvali v yurisdikciyi Moskovskogo patriarhatu U 1934 golovoyu Arhiyerejskogo Sinodu mitropolitom Antoniyem Hrapovickim zvedenij v san arhiyepiskopa U 1935 dav detalnu bogoslovsku ocinku vchennya pro im yaslav ya u svoyij roboti proti sofiologiyi Volodimira Solovjova Sergiya Bulgakova i Pavla Florenskogo U serpni 1938 na II Zagalnozakordonnomu cerkovnomu sobori v Sremskih Karlovcyah predstaviv dopovid pro ekumenichnij ruh v yakomu obgruntovuvav nepripustimist uchasti v nomu Pravoslavnoyi cerkvi U praci Rosijska ideologiya 1939 vidstoyuvav neobhidnist dlya Rosijskoyi federaciyi monarhichnogo pravlinnya zasudzhuvav sekulyarni peretvorennya Petra I i jogo poslidovnikiv vihvalyav liniyu patriarha Nikona zaklikav do vidnovlennya v majbutnomu Rosiyi istinnogo samoderzhavstva na osnovi simfoniyi vladi zaklikav neuhilno zasudzhuvati bezbozhnictvo i vsilyaki vidhilennya vid pravoslavnoyi viri a takozh prijnyati zakon yakij bi suvoro azh do smertnoyi kari karav za propagandu ateyizmu i blyuznirstvo U statti Pro novij i starij stil vkazuvav na protirichchya grigorianskogo kalendarya Cerkovnomu statutu i sformovanoyi bogosluzhbovoyi tradiciyi U 1943 vidmovivsya vid uchasti v Arhiyerejskij naradi iyerarhiv Pravoslavnoyi rosijskoyi cerkvi zakordonom u Vidni 21 26 zhovtnya 1943 yaka prohodila pid zastupnictvom vladi Tretogo rejhu spriyav podolannyu shizmi Bolgarskoyi cerkvi znyata v lyutomu 1945 2 bereznya 1945 arhiyepiskop Serafim napraviv list patriarhu Aleksiyu I v yakomu vitav jogo z obrannyam predstoyatelem Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi 15 kvitnya 1945 arhiyepiskop Serafim zvernuvsya do patriarha z prohannyam pro prijnyattya do Moskovskogo patriarhatu U dopovidi do Radi u spravah RPC kinec kvitnya 1945 glavi delegaciyi Moskovskoyi patriarhiyi yaka vidvidala Bolgarsku cerkvu arhiyepiskopa Lvivskogo Grigoriya Chukova na osnovi yakoyi bula pidgotovlena dopovidna zapiska Josipu Stalinu davalasya nastupna harakteristika Serafimu lt gt lyudina apolitichna bezumovno duhovna ale duzhe vuzka i politichno dosit tupa prote koristuyetsya velikoyu povagoyu prihodu 30 zhovtnya 1945 prijnyatij razom z simoma rosijskimi parafiyami v Bolgariyi v yurisdikciyu Moskovskogo patriarhatu U 1946 prijnyav sovyecke gromadyanstvo v kinci grudnya togo zh roku uryad SSSR peredav do jogo vidannya kolishnyu posolsku cerkvu Mikoli Chudotvorcya v Sofiyi U lipni serpni 1948 perebuvav u Moskvi kudi buv zaproshenij dlya uchasti v Naradi glav i predstavnikiv avtokefalnih Pravoslavnih cerkov Ce bulo zrobleno dlya nejtralizaciyi ekumenichno nalashtovanogo ekzarha Stefana Shokova Pomer 26 lyutogo 1950 v Sofiyi Na vidspivuvannya prijshli vsi sinodalni arhiyereyi Bolgarskoyi cerkvi sonm yepiskopiv arhimandritiv i svyashenikiv Pohovanij v kripti pid vivtarem Nikolskogo hramu Shanuvannya i kanonizaciyaShe za zhittya vvazhavsya starcem i providcem U Bolgarskij Pravoslavnij Cerkvi neodnorazovo pidnimalosya pitannya pro jogo kanonizaciyu U lyutomu 2002 kanonizovanij nekanonichnoyu Starostilnoyu pravoslavnoyu Cerkvoyu Bolgariyi kanonizaciya bula faktichno viznana kerivnictvom RPCZ z yakoyi Bolgarska starostilna cerkva v toj chas pidtrimuvala znosini Veliku robotu z pidgotovki kanonizaciyi arhiyepiskopa Serafima proviv priznachenij u 2011 roci nastoyatelem rosijskogo podvir ya v Sofiyi arhimandrit Filip Vasilcev U serpni 2013 na oficijnih sajtah RPC ta BPC z yavilosya povidomlennya pro zbir svidchen pro dopomogu arhiyepiskopu Serafimu Sobolyevu dlya peredachi do Sinodalnoyi komisiyi z kanonizaciyi svyatih U lyutomu 2015 v Sofiyi projshli pam yatni zahodi prisvyacheni 65 richchyu vid dnya konchini arhiyepiskopa Serafima Sobolyeva Na prem yeri filmu Arhiyepiskop Serafim Sofijskij chudotvorec arhimandrit Filip Vasilcev zaznachiv Mi spodivayemosya sho nashi torzhestva stanut malim vneskom u spravu kanonizaciyi arhiyepiskopa Serafima Ideyu kanonizuvati arhiyepiskopa Serafima pidtrimav Patriarh Bolgarskij Neofit 3 4 grudnya 2015 vidbulisya zasidannya spilnoyi komisiyi RPC ta BPC yaka rekomenduvala kanonizuvati arhiyepiskopa Serafima 24 grudnya 2015 Svyashennij Sinod RPC postanoviv Vinesti pitannya pro kanonizaciyu arhiyepiskopa Bogucharskogo Serafima Sobolyeva na rozglyad Arhiyerejskogo Soboru RPC Pitannya pro proslavlennya v liku svyatih arhiyepiskopa Bogucharskogo Serafima Sobolyeva bulo rozglyanuto 3 lyutogo 2016 na p yatomu zasidanni Arhiyerejskogo Soboru v Hrami Hrista Spasitelya U zasidanni vzyala uchast delegaciya BPC do skladu yakoyi uvijshli mitropolit Varnenskij i Velikopreslavskij Ioann Ivanov yepiskop Znepolskij Arsenij Lazarov arhimandrit Feoktist Dimitrov Z dopovidyami prisvyachenimi zhittyu i shanuvannyu Serafima Sobolyeva vistupili golovi Spilnoyi komisiyi RPC ta BPC z pitannya kanonizaciyi arhiyepiskopa Serafima mitropolit Volokolamskij Ilarion Alfeyev ta mitropolit Varnenskij i Velikopreslavskij Ioann Ivanov Pro neobhidnist proslavlennya arhiyepiskopa Serafima v liku svyatih v svoyih vistupah govorili Patriarh Kirilo mitropolit Shidno Amerikanskij i Nyu Jorkskij Ilarion Kapral mitropolit Rizkij i vsiyeyi Latviyi Oleksandr Kudryashov mitropolit Voronezkij i Liskinskij mitropolit Ryazanskij i Mihajlivskij arhimandrit Chleni Soboru odnogolosno progolosuvali za kanonizaciyu arhiyepiskopa Serafima Potim mitropolit Volokolamskij Ilarion ogolosiv diyannya Arhiyerejskogo Soboru pro proslavlennya v liku svyatiteliv arhiyepiskopa Bogucharskogo Serafima Chleni Soboru prospivali velichannya novoproslavlenih svyatih PoglyadiZa svoyimi politichnimi perekonannyami buv monarhistom U svoyij praci Rosijska ideologiya 1939 Serafim vidbudovuye princip simfoniyi de carska vlada shanuvala b svyashenstvo i diyala b u zgodi z cerkovnoyu vladoyu Yak priklad takoyi simfoniyi vin rozglyadaye Moskovske carstvo do pochatku reform Petra I Simfoniya zgidno arhiyepiskopu Serafimu sluzhila zaporukoyu procvitannya Moskoviyi Petro zh idealom yakogo buv zahidnoyevropejskij absolyutizm obmezhiv u pravah Cerkvu i zrujnuvav simfoniyu sho na dumku arhiyepiskopa Serafima stalo prichinoyu zagibeli Moskoviyi i cherez dva stolittya prizvelo do agresivnoyi bezbozhnictva Absolyutizm arhiyepiskop Serafim vidkidav nagoloshuyuchi na tomu sho Imperator povinen diyati v suvorij vidpovidnosti z uchennyam Cerkvi Krim togo arhiyepiskop Serafim vistupiv i proti vchen sho vinikli v emigrantskomu bogoslov yi teoriyi spokutuvannya mitropolita Antoniya Hrapovickogo i vchennya pro Sofiyu protoiyereya Sergiya Bulgakova PraciNovoe uchenie o Sofii Premudrosti Bozhiej magistrskaya dissertaciya Sofiya 1935 Zashita sofianskoj eresi prot S Bulgakovym pered licom Arhierejskogo sobora Sofiya 1937 Akafist prepodobnomu i bogonosnomu otcu nashemu Ioannu pustynnozhitelyu Rylskomu chudotvorcu na cerkovnoslavyanskom yazyke 1938 Russkaya ideologiya 29 bereznya 2012 u Wayback Machine Sofiya 1939 reprint Dzhordanvill 1981 Ob istinnom monarhicheskom mirosozercanii Sofiya B i 1941 126 s 2 1 000 ekz Iskazhenie pravoslavnoj istiny v russkoj bogoslovskoj mysli Sofiya B i 1943 349 s 500 ekz Nado li Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi uchastvovat v ekumenicheskom dvizhenii 10 travnya 2008 u Wayback Machine Deyaniya Soveshaniya Glav i Predstavitelej avtokefalnyh Pravoslavnyh Cerkvej M Izd vo Moskovskoj Patriarhii T II 364 368 O novom i starom stile 26 veresnya 2012 u Wayback Machine 1948 Otstuplenie russkogo naroda ot pravoslavnoj very Pravoslavnaya Rus 1978 23 2 4 Svyatitel Serafim Sobolev Zhizneopisanie i sochineniya St Herman of Alaska Brotherhood Press 1992 LiteraturaStatti O nekotoryh podrobnostyah zhizni Preosvyashennogo Serafima Soboleva Pravoslavnaya Rus 1991 11 S 7 9 11 Bojkikeva A Zaslugi arhiepiskopa Serafima Soboleva k sv Bolgarskoj Pravoslavno Cerkvi i ego znachenie dlya duhovnoj zhizni v Bolgarii Sofiya Russkij Svyato Nikolaevskij hram 1995 Novikova A S Vladyka Serafim Sobolev i bolgarskaya cerkovnaya zhizn Byalata emigraciya v Blgarii Materiali ot nauchna knferenciya Sofiya 23 i 24 sentyabrya 1999 g Sofiya Institut po istoriya Blgarska akademiya na naukite 2001 S 354 359 Bondareva E A Istoricheskaya sudba Rossii v trudah ierarhov Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi za rubezhom Mitropolit Antonij Hrapovickij mitropolit Anastasij Gribanovskij arhiepiskop Serafim Sobolev Byalata emigraciya v Blgarii Materiali ot nauchna knferenciya Sofiya 23 i 24 sentyabrya 1999 g Sofiya Institut po istoriya Blgarska akademiya na naukite 2001 S 328 353 Odin iz sonma svyatyh arhipastyrej russkogo zarubezhya Pravoslavnaya Rus cerkovno obshestvennyj organ Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi Zagranicej 2002 14 1707 15 28 iyulya S 1 Kostryukov A A Pastyrskoe sluzhenie arhiepiskopa Serafima Soboleva v Bolgarii Cerkov i vremya 2010 3 52 S 219 240 Kostryukov A A K voprosu o posmertnom pochitanii arhiepiskopa Serafima Soboleva Rossiya Bolgariya Obrazy duhovnogo edinstva Sofiya Podvore Patriarha Moskovskogo i vseya Rusi v Sofii Bolgariya 2015 S 173 181 Knigi Kratkoe zhizneopisanie arhimandrita Serafima Soboleva Fessaloniki 1991 Bojkikeva A Zaslugi arhiep Serafima Soboleva k sv Bolgarskoj pravoslavnoj cerkvi i ego znachenie dlya duhovnoj zhizni v Bolgarii V Russkij svyato Nikolaevskij hram v Sofii S 1995 Novikova A S Vladyka Serafim Sobolev i bolgarskaya cerkovnaya zhizn V Byalata emigraciya v Blgariya Materiali ot nauchna konferenciya Sofiya 23 i 24 sept 1999 g S Gutenberg 2001 354 359 Bondareva E A Istoricheskaya sudba Rossii v trudah ierarhov Russkoj pravoslavnoj cerkvi za rubezhom Mitropolit Antonij Hrapovickij mitropolit Anastasij Gribanovskij arhiepiskop Serafim Sobolev V Byalata emigraciya v Blgariya Materiali ot nauchna konferenciya Sofiya 23 i 24 septemvri 1999 g S Gutenberg 2001 328 353 Zhizn chudesa i zavety arhiepiskopa Serafima Soboleva Sofiya Devichij monastyr Pokrova Presvyatoj Bogorodicy Izdatelstvo sv apostola i evangelista Luki 2001 S 31 Koseva C Blgariya i ruskata emigraciya 20 te 50 te godini na XX v S 2002 Kriger M Vsepravoslavnoto sveshanie ot 1948 godina za ikumenizma Dokladite na Arhiepiskop Serafim Sobolev S Zografski manastir 2005 Kostryukov A A Preodolevshij razdelenie K zhizneopisaniyu arhiepiskopa Serafima Soboleva Cerkov i vremya 2006 3 36 S 98 115 Kostryukov A A Arhiepiskop Serafim Sobolev Zhizn sluzhenie ideologiya M 2011 Kostryukov A A Plamen ognennyj Zhizn i nasledie arhiepiskopa Serafima Soboleva M Izdatelstvo Sretenskogo monastyrya 2015 ISBN 978 5 7533 0930 3Posilannya ros Arhiv originalu za 10 listopada 2007 Procitovano 5 noyabrya 2008 Vospominaniya ob arhiepiskope Serafime Soboleve 2 chervnya 2015 u Wayback Machine Arhiepiskop Bogucharskij Sofijskij chudotvorec 13 lipnya 2013 u Wayback Machine DVA SVIDETELSTVA O SVYaTOSTI ARHIEPISKOPA SERAFIMA 29 bereznya 2012 u Wayback Machine Svetilnik very k 55 letiyu so dnya konchiny arhiepiskopa Serafima Soboleva kommentarij v svete very Arhiv originalu za 17 lyutogo 2012 Procitovano 10 travnya 2020 Primitki Arhiv originalu za 20 travnya 2020 Procitovano 10 travnya 2020 Zhitie svyatitelya Serafima Soboleva arhiepiskopa Bogucharskogo Oficialnye dokumenty 20 travnya 2020 u Wayback Machine Patriarhiya ru Arhiepiskop Serafim Sobolev russkij ierarh na bolgarskoj zemle 29 kvitnya 2020 u Wayback Machine Pravoslavie ru Bogucharskoe vikariatstvo 15 kvitnya 2020 u Wayback Machine Cerkovnye vedomosti 27 serpnya 2018 u Wayback Machine 3 15 28 aprelya 1922 S 7 8 Cerkovnye vedomosti Korolevstvo S H S 1 14 15 28 yanvarya 1930 1 i 2 188 189 S 2 O Karlovackoj gruppe nedostupne posilannya z Noyabr 2018 ZhMP 1934 22 Oficialnyj otdel Kostryukov A A Preodolevshij razdelenie K zhizneopisaniyu arhiepiskopa Serafima Soboleva Cerkov i vremya 2006 3 36 S 108 Arhiepiskop Serafim Sobolev Novoe uchenie o Sofii Premudrosti Bozhiej Sofiya 1935 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2007 Procitovano 10 travnya 2020 Vlast i cerkov v Vostochnoj Evrope 1944 1953 Dokumenty rossijskih arhivov M ROSSPEN 2009 T 1 S 121 prim 1 Cit po Grigoriya Arhiepiskopa Pskovskogo i Porhovskogo vozglavlyavshego delegaciyu ot Moskovskogo Patriarhata v Bolgariyu k Ekzarhu mitropolitu Stefanu Doklad Vlast i cerkov v Vostochnoj Evrope 1944 1953 Dokumenty rossijskih arhivov M ROSSPEN 2009 T 1 S 698 699 Kostryukov A A Preodolevshij razdelenie K zhizneopisaniyu arhiepiskopa Serafima Soboleva Cerkov i vremya 2006 3 36 S 111 Voronezhskaya pravoslavnaya duhovnaya seminariya nedostupne posilannya z Oktyabr 2019 Predposylki uchastiya Arhiepiskopa Serafima Soboleva vo Vsepravoslavnom soveshanii 1948 goda 14 lipnya 2014 u Wayback Machine A A Kostryukov Preodolevshij razdelenie K zhizneopisaniyu arhiepiskopa Serafima Soboleva 2006 3 36 str 101 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2020 Procitovano 10 travnya 2020 Podvore Patriarha Moskovskogo i vseya Rusi v Sofii prodolzhaet sbor svidetelstv o blagodatnoj pomoshi arhiepiskopa Serafima Soboleva 8 serpnya 2020 u Wayback Machine 8 avgusta 2013 Arhiv originalu za 11 bereznya 2018 Procitovano 10 travnya 2020 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 10 travnya 2020 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 10 travnya 2020 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 10 travnya 2020 Arhiv originalu za 8 serpnya 2017 Procitovano 10 travnya 2020 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2016 Procitovano 11 zhovtnya 2016 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ