Патріарх Неофіт болг Патриарх Неофит у миру Симеон Николов Димитров 15 жовтня 1945 1945 10 15 Софія Третє Болгарське цар

Патріарх Неофіт (болг. Патриарх Неофит; у миру Симеон Николов Димитров; 15 жовтня 1945(1945-10-15), Софія, Третє Болгарське царство — 13 березня 2024(2024-03-13), Військовий шпиталь^[d], Софія, Болгарія) — болгарський православний релігійний діяч. Патріарх Болгарський і Митрополит Софійський з 24 лютого 2013 року до 13 березня 2024 року.

Неофіт
Неофит

22-й Патріарх Болгарський, Митрополит Софійський

24 лютого 2013 — 13 березня 2024

Церква:

Болгарська православна церква

Попередник:

Максим

Альма-матер:

Богословський факультет Софійського університету

Науковий ступінь:

кандидат богослов'я

Діяльність:

священник, викладач університету, єпископ

Тезоіменитство:

21 лютого

Ім'я при народженні:

Симеон Николов Димитров

Народження:

15 жовтня 1945
Софія, Болгарія

Смерть:

13 березня 2024 (78 років)
Військовий шпиталь^[d], Софія, Болгарія

Похований:

єпископ

Єп. хіротонія:

Нагороди:

Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня

Неофіт у Вікісховищі

Біографія Болгарського патріарха Неофіта

Народився 15 жовтня 1945 в Софії. У 1965 році закінчив Черепішську духовну семінарію. У 1971 році закінчив Софійську духовну академію, після чого був направлений на навчання до аспірантури Московської духовної академії. За працю «Московський синодальний напрямок в російському церковному співі та його значення» був відзначений ступенем кандидата богослов'я. Одночасно з аспірантурою закінчив і регентське відділення при Московській духовній академії. Кандидатський знак «Перший золотий камертон» регентського класу йому вручив Патріарх Московський і всієї Русі Пимен.

Після повернення з Москви він був призначений 1 вересня 1973 року в Софійську духовну академію викладачем східноцерковного співу і регентом студентського хору. 3 серпня 1975 в Троянському монастирі Патріархом Болгарським Максимом був пострижений у чернецтво з ім'ям Неофіт і поступив під духовне керівництво тодішнього ігумена обителі архімандрита Геласія. 15 серпня 1975 висвячений у сан ієродиякона, а 25 березня 1976 року — у сан ієромонаха Патріархом Максимом. З 30 вересня 1975 року — регент Софійського священицького хору.

15 липня 1977 повернувся до викладацької діяльності в Софійській академії, як старший викладач східноцерковного співу і богослужбової практики, яким залишався до 1980 року. 21 листопада 1977 був зведений в сан архімандрита. 1 січня 1981 був призначений на посаду протосингела Софійської митрополії. 8 грудня 1985 року в Патріаршому соборі Олександра Невського був висвячений на єпископа Левкійського, вікарія Софійській митрополії. 1 грудня 1989 був призначений ректором Софійській духовній академії, а після перетворенням академії в богословський факультет Софійського університету 1 липня 1991 став його першим деканом з 26 липня того року.

27 січня 1992 був призначений головним секретарем Священного Синоду Болгарської Православної Церкви. 27 березня 1994 обраний митрополитом Доростольським і Червенським з кафедрою в Русе. Після поділу єпархії на Доростольську і Русенську рішенням V Церковно-народного собору від 17 грудня 2001 року став митрополитом Русенським. З 28 жовтня 2009 по 24 січня 2010 року тимчасовий керував Доростольською єпархією.

24 лютого 2013 був обраний Патріархом Болгарської Православної Церкви 90 голосами проти 47 (за митрополита Гавриїла Ловчанського).

Помер о 22:22 13 березня 2024 року у Військово-медичному госпіталі Софії.

Нагороди

Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 27 липня 2013) — за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі

Примітки

https://www.reuters.com/world/europe/neophyte-patriarch-bulgarias-orthodox-church-dies-78-2024-03-13/
Пішов з життя патріарх Болгарський Неофіт, Главком, 14.03.2024
(болгарському) . Официална уеб страница на Русенската епархия на Българска православна църква. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 13 лютого 2013.
Неофит е новият патриарх на Българската православна църква (болгарському) . www.dnevnik.bg. 28 февруари 2013 г. Процитовано 24 лютого 2013.
СЪОБЩЕНИЕ ПО ПОВОД КОНЧИНАТА НА НЕГОВО СВЕТЕЙШЕСТВО БЪЛГАРСКИЯ ПАТРИАРХ И СОФИЙСКИ МИТРОПОЛИТ † НЕОФИТ (болгарському) . bg-patriarshia.bg. 13 березня 2024. Процитовано 13 березня 2024.
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 401/2013 - Офіційне представництво Президента України. president.gov.ua. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 13 вересня 2019.

Попередник:	Патріарх Болгарський, Митрополит Софійський 2013 —2024	Наступник:
Максим	Патріарх Болгарський, Митрополит Софійський 2013 —2024	'

[[https://www.reuters.com/world/europe/neophyte-patriarch-bulgarias-orthodox-church-dies-78-2024-03-13/_https://www.reuters.com/world/europe/neophyte-patriarch-bulgarias-orthodox-church-dies-78-2024-03-13/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://www.reuters.com/world/europe/neophyte-patriarch-bulgarias-orthodox-church-dies-78-2024-03-13/

[2] Пішов з життя патріарх Болгарський Неофіт, Главком, 14.03.2024

[РМ-3] (болгарському) . Официална уеб страница на Русенската епархия на Българска православна църква. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 13 лютого 2013.

[Дневник2/13-4] Неофит е новият патриарх на Българската православна църква (болгарському) . www.dnevnik.bg. 28 февруари 2013 г. Процитовано 24 лютого 2013.

[5] СЪОБЩЕНИЕ ПО ПОВОД КОНЧИНАТА НА НЕГОВО СВЕТЕЙШЕСТВО БЪЛГАРСКИЯ ПАТРИАРХ И СОФИЙСКИ МИТРОПОЛИТ † НЕОФИТ (болгарському) . bg-patriarshia.bg. 13 березня 2024. Процитовано 13 березня 2024.

[6] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 401/2013 - Офіційне представництво Президента України. president.gov.ua. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 13 вересня 2019.