Сен-Жермен-л'Осерруа (фр. L'église Saint-Germain-l'Auxerrois) — церква в центрі Парижа, розташована на Луврській площі зі східного боку від Лувру.
Церква Сен-Жермен-л'Осерруа Saint-Germain l'Auxerrois | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
48°51′33″ пн. ш. 2°20′27″ сх. д. / 48.85944400002777854° пн. ш. 2.34111100002777794° сх. д.Координати: 48°51′33″ пн. ш. 2°20′27″ сх. д. / 48.85944400002777854° пн. ш. 2.34111100002777794° сх. д. | ||||
Країна | Франція | |||
Місто | Париж | |||
Конфесія | католицизм | |||
Єпископство | паризька | |||
Тип | костел | |||
Тип будівлі | церква | |||
Матеріал | d | |||
Стиль | готика і неоготика 19 ст. | |||
Автор проєкту | реставратор Ежен Віоле-Ледюк | |||
Архітектор | Жак Ігнас Хітторфф | |||
Перша згадка | дев'яте століття | |||
Дата заснування | 1220 | |||
Початок будівництва | 12 століття, відбудова у 1840 р. після руйнації 1831 р, | |||
Побудовано | добудови в кінці 14 ст. і в 1840 та 18.. рр. | |||
Будівлі: дзвіниця 12 століття (відбудована наново в 19 ст. ), новий зхідний фасад з вікном-трояндою (19 ст.), кам'яний паркан з двома брамами (вибудовано до 1863 року) , церква, численні поховання французьких художників, додаткова вежа на південному фасаді церкви | ||||
Статус | Культурне надбання Франції | |||
Стан | задовільний | |||
Адреса | d і d | |||
![]() ![]() Церква Сен-Жермен-л'Осерруа Церква Сен-Жермен-л'Осерруа (Франція) | ||||
|
Назва
Церква отримала назву на честь католицького святого (Германа Осерського), одного з найшанованіших у Франції святих. Будувалася і перебудовувалася з XII століття. У часи, коли Лувр був королівським палацом, слугувала парафіяльною церквою для династії Валуа. Дзвіниця церкви є єдиним об'єктом, що зберігся з XII століття.
Розташування
Церква розташована неподалік від відомої колонади палацу Лувр і помітно контрастує з нею своїми вертикалями. Неподалік розташовані станції паризького метро «Новий міст» (Pont Neuf) та Лувр-Ріволі (Louvre-Rivoli).
Історія побудування
На цьому місті існувала невелика церква доби раннього середньовіччя, котру зруйнували у 885—886 рр. під час облоги Парижа вікінгами. Залишки церкви були упорядковані в XI столітті. До романського стилю належать підмурки й нижні яруси кам'яної дзвіниці, збереженої донині. Верхівка дзвіниці вибудувана у 1754 році. Були упорядковані також західний фасад церкви у більш спокійних формах та хор і каплиця Богородиці.
Церква Сен-Жермен-л'Осерруа мимоволі пов'язана з низкою політичних та історичних подій. Церковний набат, що дав сигнал для початку масових убивств протестантів католиками Франції у Варфоломіївську ніч 23 серпня 1572 року, був підтриманий і дзвонарями церкви Сен-Жермен. Дзвін з назвою Марі, створений ще 1527 року, збережений донині.
20 лютого 1662 року в церкві відбулося шлюбне вінчання французького актора й драматурга Мольєра.
В роки французької революції 1789—1793 рр. декор і начиння церкви були поруйновані, парафія розігнана, а споруду почали використовувати як склад, частину віддали під поліцейський заклад, а частину використовували як завод з виготовлення селітри.
Католицька церква Франції отримала споруду наново лише 1802 року, коли трагічні події революції вщухли й розпочався період наполеонівських військових авантюр та політичного загравання з церквою нової військової еліти.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODJMell4TDB3bE1qY2xRek1sUVRsbmJHbHpaVjlrWlY5VFlXbHVkQzFIWlhKdFlXbHVYMndsTWpkQmRYaGxjbkp2YVhOZkpVTXpKVUV3WDFCaGNtbHpYMlZ1WHpFNE5EWXVhbkJuTHpJd01IQjRMVXdsTWpjbFF6TWxRVGxuYkdselpWOWtaVjlUWVdsdWRDMUhaWEp0WVdsdVgyd2xNamRCZFhobGNuSnZhWE5mSlVNekpVRXdYMUJoY21selgyVnVYekU0TkRZdWFuQm4uanBn.jpg)
14 лютого 1831 року в церкві відбулась панахида з приводу одинадцятих роковин убивства герцога Беррі. Парижани з республіканськими поглядами сприйняли урочистості й панахиду як політичну провокацію і штурмували споруду. Антимонархічне повстання 1831 року закінчилося погромом споруди, церква була поруйнована й не функціонувала декілька років. Почалися дискусії щодо долі руїн. Серед запропонованих рішень були як її повна руйнація для створення нової площі, так і повне відновлення історичної споруди. Чергове відновлення монархії у Франції (Липнева монархія) сприяло прийняттю монархічним урядом плану з відновлення історичної церкви. План її відновлення за кошт монархії реалізували Жан-Батіст-Антуан Лассу та архітектор-реставратор середньовічних споруд Ежен Віолле-ле-Дюк. Споруду церкви в історичній стилістиці відновили до 1840 року.
Реконструкція Парижа як міста
Під час Другої імперії (1852—1871 рр.) королівський двір і його радники розпочали масштабну реконструкцію Парижа. Мета — зробити вулиці столиці прострільними на велику відстань під час нових повстань чи революцій. Водночас реконструкція передбачала створення парадних фасадів вздовж нових бульварів і вулиць. Реконструкція проводилась під орудою барона Османа (1809—1891).
Монархіст за переконаннями, барон Осман мав широкі повноваження і перебудував низку населених кварталів столиці: поруйнував безліч старих (в тому числі середньовічних) будинків і проклав багато бульварів, що пізніше здобули популярність у буржуазної публіки. Ні про яке збереження вартісних і художньо значущих архітектурних споруд не йшлося. Уряд не мав надій на бунтівних парижан і надалі. Ці реформи змусили робітниче населення Парижа переселитися в дальні передмістя подалі від центру столиці.
Але під час руйнації кварталів були й винятки. Одним з них і стала стара церква Сен-Жермен-л'Осерруа. Протестант за віросповіданням, барон Осман не хотів заплямувати власний політичний авторитет руйнацією католицької церкви, що була парафіяльною для королівських родин в минулому. Він відхилив усі пропозиції щодо руйнації старої церкви Сен-Жермен-л'Осерруа, навіть коли це запропонували родина нового монарха і його радники. Загалом під керівництвом Османа було реорганізовано близько 60 % нерухомості Парижа. Але стару церкву Сен-Жермен-л'Осерруа не зачепили.
Церква і ратуша 1-го району Парижа
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHhMekZsTDFCaGJtOWhkWGhsY25KdmFYTXVhbkJuTHpRd01IQjRMVkJoYm05aGRYaGxjbkp2YVhNdWFuQm4uanBn.jpg)
Стару церкву Сен-Жермен-л'Осерруа не лише не зачепили. Її вбудували в новий ансамбль, котрий створили на площі в поширеній тоді стилістиці неоготика. Ансамблеві вимоги й гра з історичними стилями зробили можливим відтворення однакових, практично тотожних фасадів, котрі вибудували як для церкви, так і для новітньої тоді ратуші. Автор проєкту — Жак Хітторф (1792—1867), німець за походженням. В той же будівельний період, що тривав у 1858—1863 роках, архітектор Теодор Балу вибудував кам'яний паркан з двома брамами. Вбудована в кам'яний паркан дзвіниця за історичними джерелами таким чином посіла місце головної вертикалі ансамблю, підозріло симетричного і нетипового для споруд старої готики XII—XXIV ст.
Наявним було й нівелювання споруди історичної церкви-пам'ятки, що отримала тотожний фасад однакової висоти зі світським закладом, котрим була сусідня ратуша.
Пам'ятка — світова спадщина ЮНЕСКО
Квартал церкви Сен-Жермен-л'Осерруа, у складі об'єкту «Береги Сени у Парижі» (англ. Paris, Banks of the Seine), 1991 року був включений до Списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.
У мистецтві
- Клод Моне написав картину, що зображує церкву Сен-Жермен-л'Осерруа у 1867 році з балкона Лувру, нині картина зберігається в Національній галереї Берліна.
Див. також
Примітки
- Таміла Яценко. Імпресіонізм у світовому образотворчому мистецтві.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет