Жак Ігнас Хітторфф (фр. Jacques Ignace Hittorff), при народженні Якоб Ігнац Гітторф (нім. Jakob Ignaz Hittorff) — французький архітектор німецького походження, археолог, історик архітектури. У своїх роботах дотримувався класичного стилю, надихаючись римськими та грецькими зразками, але водночас експериментував із сучасними будівельними техніками та матеріалами.
Жак Ігнас Хітторфф | |
---|---|
фр. Jacques Ignace Hittorff | |
Народився | 20 серпня 1792[1][2][…] Кельн, d, Священна Римська імперія[5] |
Помер | 25 березня 1867[1][2][…] (74 роки) IX округ Парижа, Париж, Франція або Париж, Франція[6] |
Поховання | Цвинтар Монмартр |
Країна | Франція |
Діяльність | архітектор, археолог, мистецтвознавець, підрядник |
Галузь | архітектура[6] і цивільне будівництво[6] |
Alma mater | Національна вища школа красних мистецтв |
Вчителі | Шарль Персьє і П'єр-Франсуа-Леонар Фонтен |
Відомі учні | d |
Знання мов | німецька і французька[1][6] |
Членство | Німецький археологічний інститут, Австрійська академія наук і Академія красних мистецтв Франції |
Magnum opus | d, d, d і d |
Родичі | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився Кельні 20 серпня 1792 року у сім'ї бляхарів. З юності готувався до професії архітектора. Оскільки Кельн на той час належав Франції, в 1810 році Хітторфф скористався своїм правом французького громадянина й переїхав до Парижа. Там він вступив до Національної вищої школи образотворчих мистецтв, де навчався у Шарля Персьє. Однак у 1814 році, після Віденського конгресу, згідно з яким Кельн відійшов до Пруссії, Хітторфф вже не міг далі навчатися й готуватися до конкурсу на престижну Римську премію. Проте завдяки протекції архітектора Франсуа-Жозефа Беланже, під керівництвом якого Хітторфф виконував перші роботи, він зміг займатися оформленням придворних церемоній і свят.
1822 року Хітторфф здійснив свою давню мрію: подорож до Італії. Він пробув там два роки, відвідав, зокрема, Рим та Сицилію, та зробив важливе відкриття про поліхромію античної архітектури. У статті на цю тему він першим опублікував реконструкцію давньогрецького храму з відновленими квітами настінних розписів та скульптур.
Повернувшись до Франції, Хітторфф стає одним із провідних архітекторів Парижа. У 1824 році він одружується з Елізабет Лепер, дочкою відомого архітектора Жана-Батиста Лепера. У 1830 році бере участь у заснуванні Вільного товариства образотворчих мистецтв; 1831 року його обирають президентом. У 1842 році Хітторфф знову набув французького громадянства, а в 1853 стає членом Академії образотворчих мистецтв.
Помер 25 березня 1867; похований на цвинтарі Монмартр. Свої папери — малюнки, ескізи, листи — він заповідав кельнському музею Вальрафа-Ріхарца.
На честь Хітторффа названо одну з вулиць у X окрузі Парижа (rue Hittorf).
Основні роботи та критика
Хітторфф зробив значний внесок у формування образу Парижа XIX століття, і його архітектурна спадщина в цьому місті дуже велика. У віці 18 років він брав участь, під керівництвом Беланже, у будівництві зерносховища (нинішня будівля Торгової біржі), чий купол із чавуну став першою конструкцією такого роду у Франції тієї епохи. Однією з перших значних робіт Хітторффа стала церква Святого Вікентія де Поля, яку він проєктував і будував спільно з Жаном-Батистом Лепером та в оформленні якої реалізував принципи поліхромії. З 1833 по 1854 рік працював над оформленням Площі Згоди: фонтанів, ліхтарів у вигляді ростральних колон і п'єдесталу для єгипетського обеліска. У ці ж роки Хітторфф створив фонтани, ліхтарі та ряд будівель на Єлисейських полях, у тому числі літній цирк і ротонду, що не збереглися. З 1850 по 1851 рік працював над будівлею Зимового цирку. У 1850-х роках брав участь в османізації Парижа, проєктував нове оформлення площі Зірки. Однак він не зійшовся у поглядах з бароном Османом, і внаслідок їхнього конфлікту кар'єра Хітторфф пішла на спад. З 1855 по 1865 будував будинок мерії I округу Парижа; з 1861 по 1864 — Північний вокзал, що став його останньою роботою в Парижі. Архітектурний стиль Хітторфф характеризується як раціональний та еклектичний.
Відомий насамперед як архітектор, Хітторфф також був впливовою фігурою в галузі історії мистецтв. Він брав активну участь у дискусіях того часу, перекладав (переважно з англійської) праці з археології, був популяризатором і критиком мистецтва. Хітторфф також опублікував ряд власних робіт, зокрема про давню та сучасну архітектуру Сицилії. Найбільше значення має висловлена ним гіпотеза про поліхромію в античній архітектурі, яку він послідовно аргументував і розвивав у низці публікацій. Вона зробила істотний внесок у європейську археологію ХІХ століття, а також сприяла популяризації поліхромії в сучасній архітектурі.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Jakob Ignaz Hittorf
- SNAC — 2010.
- Jacques Ignace Hittorff — ministère de la Culture.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2016.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhak Ignas Hittorff fr Jacques Ignace Hittorff pri narodzhenni Yakob Ignac Gittorf nim Jakob Ignaz Hittorff francuzkij arhitektor nimeckogo pohodzhennya arheolog istorik arhitekturi U svoyih robotah dotrimuvavsya klasichnogo stilyu nadihayuchis rimskimi ta greckimi zrazkami ale vodnochas eksperimentuvav iz suchasnimi budivelnimi tehnikami ta materialami Zhak Ignas Hittorfffr Jacques Ignace HittorffNarodivsya20 serpnya 1792 1792 08 20 1 2 Keln d Svyashenna Rimska imperiya 5 Pomer25 bereznya 1867 1867 03 25 1 2 74 roki IX okrug Parizha Parizh Franciya abo Parizh Franciya 6 PohovannyaCvintar MonmartrKrayina FranciyaDiyalnistarhitektor arheolog mistectvoznavec pidryadnikGaluzarhitektura 6 i civilne budivnictvo 6 Alma materNacionalna visha shkola krasnih mistectvVchiteliSharl Persye i P yer Fransua Leonar FontenVidomi uchnidZnannya movnimecka i francuzka 1 6 ChlenstvoNimeckij arheologichnij institut Avstrijska akademiya nauk i Akademiya krasnih mistectv FranciyiMagnum opusd d d i dRodichidU shlyubi zdDitidNagorodiKorolivska zolota medal 1855 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya Kelni 20 serpnya 1792 roku u sim yi blyahariv Z yunosti gotuvavsya do profesiyi arhitektora Oskilki Keln na toj chas nalezhav Franciyi v 1810 roci Hittorff skoristavsya svoyim pravom francuzkogo gromadyanina j pereyihav do Parizha Tam vin vstupiv do Nacionalnoyi vishoyi shkoli obrazotvorchih mistectv de navchavsya u Sharlya Persye Odnak u 1814 roci pislya Videnskogo kongresu zgidno z yakim Keln vidijshov do Prussiyi Hittorff vzhe ne mig dali navchatisya j gotuvatisya do konkursu na prestizhnu Rimsku premiyu Prote zavdyaki protekciyi arhitektora Fransua Zhozefa Belanzhe pid kerivnictvom yakogo Hittorff vikonuvav pershi roboti vin zmig zajmatisya oformlennyam pridvornih ceremonij i svyat 1822 roku Hittorff zdijsniv svoyu davnyu mriyu podorozh do Italiyi Vin probuv tam dva roki vidvidav zokrema Rim ta Siciliyu ta zrobiv vazhlive vidkrittya pro polihromiyu antichnoyi arhitekturi U statti na cyu temu vin pershim opublikuvav rekonstrukciyu davnogreckogo hramu z vidnovlenimi kvitami nastinnih rozpisiv ta skulptur Povernuvshis do Franciyi Hittorff staye odnim iz providnih arhitektoriv Parizha U 1824 roci vin odruzhuyetsya z Elizabet Leper dochkoyu vidomogo arhitektora Zhana Batista Lepera U 1830 roci bere uchast u zasnuvanni Vilnogo tovaristva obrazotvorchih mistectv 1831 roku jogo obirayut prezidentom U 1842 roci Hittorff znovu nabuv francuzkogo gromadyanstva a v 1853 staye chlenom Akademiyi obrazotvorchih mistectv Pomer 25 bereznya 1867 pohovanij na cvintari Monmartr Svoyi paperi malyunki eskizi listi vin zapovidav kelnskomu muzeyu Valrafa Riharca Na chest Hittorffa nazvano odnu z vulic u X okruzi Parizha rue Hittorf Osnovni roboti ta kritikaHittorff zrobiv znachnij vnesok u formuvannya obrazu Parizha XIX stolittya i jogo arhitekturna spadshina v comu misti duzhe velika U vici 18 rokiv vin brav uchast pid kerivnictvom Belanzhe u budivnictvi zernoshovisha ninishnya budivlya Torgovoyi birzhi chij kupol iz chavunu stav pershoyu konstrukciyeyu takogo rodu u Franciyi tiyeyi epohi Odniyeyu z pershih znachnih robit Hittorffa stala cerkva Svyatogo Vikentiya de Polya yaku vin proyektuvav i buduvav spilno z Zhanom Batistom Leperom ta v oformlenni yakoyi realizuvav principi polihromiyi Z 1833 po 1854 rik pracyuvav nad oformlennyam Ploshi Zgodi fontaniv lihtariv u viglyadi rostralnih kolon i p yedestalu dlya yegipetskogo obeliska U ci zh roki Hittorff stvoriv fontani lihtari ta ryad budivel na Yelisejskih polyah u tomu chisli litnij cirk i rotondu sho ne zbereglisya Z 1850 po 1851 rik pracyuvav nad budivleyu Zimovogo cirku U 1850 h rokah brav uchast v osmanizaciyi Parizha proyektuvav nove oformlennya ploshi Zirki Odnak vin ne zijshovsya u poglyadah z baronom Osmanom i vnaslidok yihnogo konfliktu kar yera Hittorff pishla na spad Z 1855 po 1865 buduvav budinok meriyi I okrugu Parizha z 1861 po 1864 Pivnichnij vokzal sho stav jogo ostannoyu robotoyu v Parizhi Arhitekturnij stil Hittorff harakterizuyetsya yak racionalnij ta eklektichnij Vidomij nasampered yak arhitektor Hittorff takozh buv vplivovoyu figuroyu v galuzi istoriyi mistectv Vin brav aktivnu uchast u diskusiyah togo chasu perekladav perevazhno z anglijskoyi praci z arheologiyi buv populyarizatorom i kritikom mistectva Hittorff takozh opublikuvav ryad vlasnih robit zokrema pro davnyu ta suchasnu arhitekturu Siciliyi Najbilshe znachennya maye vislovlena nim gipoteza pro polihromiyu v antichnij arhitekturi yaku vin poslidovno argumentuvav i rozvivav u nizci publikacij Vona zrobila istotnij vnesok u yevropejsku arheologiyu HIH stolittya a takozh spriyala populyarizaciyi polihromiyi v suchasnij arhitekturi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Jakob Ignaz Hittorf d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 Jacques Ignace Hittorff ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2016 d Track Q110250907d Track Q2494649 Czech National Authority Database d Track Q13550863