Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Філліпс Се мюел Ко чрен Фі лліпс англ Samuel Cochran Phillips 19 лютог

Семюел Філліпс

Семюел Філліпс
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Філліпс.

Се́мюел Ко́чрен Фі́лліпс (англ. Samuel Cochran Phillips; 19 лютого 1921 — 31 січня 1990) — американський військовий діяч, генерал ВПС, директор Агентства національної безпеки США (1972—1973).

Семюел Кочрен Філліпс
англ. Samuel Cochran Phillips
image
image
Прапор
 Директор Агентства національної безпеки США
серпень 1972 — серпень 1973
Попередник: [en]
Наступник: [en]
 
Народження: 19 лютого 1921(1921-02-19)[1][2]
Спрингервілл, Апачі, Аризона, США
Смерть: 31 січня 1990(1990-01-31)[1][2] (68 років)
Палос-Вердес[d], окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
Причина смерті: злоякісна пухлина
Поховання: d
Країна: США
Освіта: d[3][4], d і d (1938)
Нагороди:

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Спрингервіллі (Аризона) у 1921 році, закінчив Університет Вайомінгу у 1942 році (бакалавр наук з електротехніки), у 1950-му здобув ступінь магістра в галузі електротехніки в Університеті штату Мічиган. Після закінчення Університету Вайомінгу і курсів офіцерів запасу під час Другої світової війни служив у 8-й Повітряній армії США, що базувалась у Великій Британії.

За бойові заслуги був нагороджений Хрестом льотних заслуг з дубовим листям, Повітряною медаллю з дубовим листям і французьким Воєнним хрестом.

У повоєнний період брав участь у випробуваннях ядерної зброї на атолі Еніветок під час проведення [en], брав участь у розробках стратегічного бомбардувальника B-52, ракет класу «повітря-повітря» AIM-4 Falcon, зенітно-ракетного комплексу [en]. У 1959—1964 роках був директором програми розробки міжконтинентальних балістичних ракет сімейства «Мінітмен».

У 1964-му, у званні генерал-майора призначений директором програми «Аполлон» НАСА. У листопаді 1965 року залучив до проекту «Аполлон» групу фахівців з North American Aviation (НАА) до розроблення (командного модуля «Аполлона») і другого ступеня ракети Сатурн V — S-II з метою усунення неполадок, скорочення затримок та зменшення витрат за проектом. 19 грудня 1965 Філліпс надіслав службову записку президенту НАА Д. Етвуду зі звітом, що містив висновки та вимоги щодо зміни ситуації, копію записки Філліпс надіслав директору програми пілотованих польотів НАСА Мюллеру. Мюллер, у свою чергу, також надіслав Етвуду листи з вимогою вирішити проблеми до кінця січня 1966.

Після загибелі трьох астронавтів через пожежу на «Аполлоні-1» під час наземних випробувань 27 січня 1967 року, комісія Конгресу США з розслідування інциденту виявила звіт, що став відомим як «звіт Філліпса». Адміністратор НАСА Д. Вебб на слуханнях в Конгресі засвідчив, що не знав про існування цієї доповіді; вибір підрядником НАА викликав різку критику з боку низки конгресменів і сенаторів. Критиці була піддана і сама програма «Аполлон». Однак у зв'язку з політичною підтримкою президента Ліндона Джонсона протягом наступних вісімнадцяти місяців програму «Аполлон» було відновлено і висадка людини на Місяць була здійснена у 1969 році.

Перед запуском Аполлона-10 у травні 1969 року доктор Вернер фон Браун високо оцінив внесок Філліпса у реалізацію програми « Аполлон», відзначивши, що завдяки саме йому усі напрями проекту виконувались разом і вчасно.

Під час реалізації місії Аполлона-11 у липні 1969 року, що завершилась успішною висадкою астронавтів на Місяць, Філліпс оголосив про свій намір покинути НАСА й повернутись на службу до ВПС. Під час служби у НАСА Філліпса було підвищено у званні до генерал-лейтенанта.

У вересні 1969 року Філліпс отримав призначення до [en]. У серпні 1972 року Філліпс був призначений директором Агентства національної безпеки, а також начальником Центральної служби безпеки. Після цього у серпні 1973 його було призначено командувачем командної системи ВПС на авіабазі ВПС США Ендрюс (штат Меріленд). Пішов у відставку у 1975 році.

За службу в НАСА у вересні 1969 і повторно — в липні 1972 — нагороджений медаллю «За видатні заслуги у ВПС». Філліпс також був нагороджений [en] від НАСА за його внесок у програму «Аполлон».

26 вересня 1971 року генерал Філліпс був нагороджений медаллю Ленглі від Смітсонівського інституту за заслуги в галузі авіації та освоєння космосу та за його внесок у проект «Аполлон». У квітні 1971 року він був обраний членом Національної академії наук за успішне керівництво проектами «Мінітмен» і «Аполлон».

Семюел Філліпс помер від раку у 1990 році в Палос-Вердесі (Каліфорнія).

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. https://books.google.com/books?id=awlK6Oj6JOIC&pg=PA885
  4. https://www.af.mil/About-Us/Biographies/Display/Article/105961/general-samuel-c-phillips/
  5. Garber, Steve (3 лютого 2003). NASA Apollo Mission Apollo-1 -- Phillips Report. NASA History Office. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 14 квітня 2010.
  6. Wilford, John We Reach the Moon; the New York Times Story of Man's Greatest Adventure. New York: Bantam Paperbacks, 1969. — 231 p. —
  7. Narvaez, Alfonso A. (1 лютого 1990). Samuel C. Phillips, Who Directed Apollo Lunar Landing, Dies at 68. The New York Times. Процитовано 14 квітня 2010.

Посилання

  • An Oral History of Gen. Samuel C. Phillips, USAF (retired) (відео)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fillips Se myuel Ko chren Fi llips angl Samuel Cochran Phillips 19 lyutogo 1921 31 sichnya 1990 amerikanskij vijskovij diyach general VPS direktor Agentstva nacionalnoyi bezpeki SShA 1972 1973 Semyuel Kochren Fillips angl Samuel Cochran Phillips Prapor Direktor Agentstva nacionalnoyi bezpeki SShA serpen 1972 serpen 1973 Poperednik en Nastupnik en Narodzhennya 19 lyutogo 1921 1921 02 19 1 2 Springervill Apachi Arizona SShASmert 31 sichnya 1990 1990 01 31 1 2 68 rokiv Palos Verdes d okr L Andzheles Kaliforniya SShAPrichina smerti zloyakisna puhlinaPohovannya dKrayina SShAOsvita d 3 4 d i d 1938 Nagorodi Zolota medal Lengli 1971 d 1984 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Springervilli Arizona u 1921 roci zakinchiv Universitet Vajomingu u 1942 roci bakalavr nauk z elektrotehniki u 1950 mu zdobuv stupin magistra v galuzi elektrotehniki v Universiteti shtatu Michigan Pislya zakinchennya Universitetu Vajomingu i kursiv oficeriv zapasu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sluzhiv u 8 j Povitryanij armiyi SShA sho bazuvalas u Velikij Britaniyi Za bojovi zaslugi buv nagorodzhenij Hrestom lotnih zaslug z dubovim listyam Povitryanoyu medallyu z dubovim listyam i francuzkim Voyennim hrestom U povoyennij period brav uchast u viprobuvannyah yadernoyi zbroyi na atoli Enivetok pid chas provedennya en brav uchast u rozrobkah strategichnogo bombarduvalnika B 52 raket klasu povitrya povitrya AIM 4 Falcon zenitno raketnogo kompleksu en U 1959 1964 rokah buv direktorom programi rozrobki mizhkontinentalnih balistichnih raket simejstva Minitmen U 1964 mu u zvanni general majora priznachenij direktorom programi Apollon NASA U listopadi 1965 roku zaluchiv do proektu Apollon grupu fahivciv z North American Aviation NAA do rozroblennya komandnogo modulya Apollona i drugogo stupenya raketi Saturn V S II z metoyu usunennya nepoladok skorochennya zatrimok ta zmenshennya vitrat za proektom 19 grudnya 1965 Fillips nadislav sluzhbovu zapisku prezidentu NAA D Etvudu zi zvitom sho mistiv visnovki ta vimogi shodo zmini situaciyi kopiyu zapiski Fillips nadislav direktoru programi pilotovanih polotiv NASA Myulleru Myuller u svoyu chergu takozh nadislav Etvudu listi z vimogoyu virishiti problemi do kincya sichnya 1966 Pislya zagibeli troh astronavtiv cherez pozhezhu na Apolloni 1 pid chas nazemnih viprobuvan 27 sichnya 1967 roku komisiya Kongresu SShA z rozsliduvannya incidentu viyavila zvit sho stav vidomim yak zvit Fillipsa Administrator NASA D Vebb na sluhannyah v Kongresi zasvidchiv sho ne znav pro isnuvannya ciyeyi dopovidi vibir pidryadnikom NAA viklikav rizku kritiku z boku nizki kongresmeniv i senatoriv Kritici bula piddana i sama programa Apollon Odnak u zv yazku z politichnoyu pidtrimkoyu prezidenta Lindona Dzhonsona protyagom nastupnih visimnadcyati misyaciv programu Apollon bulo vidnovleno i visadka lyudini na Misyac bula zdijsnena u 1969 roci Pered zapuskom Apollona 10 u travni 1969 roku doktor Verner fon Braun visoko ociniv vnesok Fillipsa u realizaciyu programi Apollon vidznachivshi sho zavdyaki same jomu usi napryami proektu vikonuvalis razom i vchasno Pid chas realizaciyi misiyi Apollona 11 u lipni 1969 roku sho zavershilas uspishnoyu visadkoyu astronavtiv na Misyac Fillips ogolosiv pro svij namir pokinuti NASA j povernutis na sluzhbu do VPS Pid chas sluzhbi u NASA Fillipsa bulo pidvisheno u zvanni do general lejtenanta U veresni 1969 roku Fillips otrimav priznachennya do en U serpni 1972 roku Fillips buv priznachenij direktorom Agentstva nacionalnoyi bezpeki a takozh nachalnikom Centralnoyi sluzhbi bezpeki Pislya cogo u serpni 1973 jogo bulo priznacheno komanduvachem komandnoyi sistemi VPS na aviabazi VPS SShA Endryus shtat Merilend Pishov u vidstavku u 1975 roci Za sluzhbu v NASA u veresni 1969 i povtorno v lipni 1972 nagorodzhenij medallyu Za vidatni zaslugi u VPS Fillips takozh buv nagorodzhenij en vid NASA za jogo vnesok u programu Apollon 26 veresnya 1971 roku general Fillips buv nagorodzhenij medallyu Lengli vid Smitsonivskogo institutu za zaslugi v galuzi aviaciyi ta osvoyennya kosmosu ta za jogo vnesok u proekt Apollon U kvitni 1971 roku vin buv obranij chlenom Nacionalnoyi akademiyi nauk za uspishne kerivnictvo proektami Minitmen i Apollon Semyuel Fillips pomer vid raku u 1990 roci v Palos Verdesi Kaliforniya PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 https books google com books id awlK6Oj6JOIC amp pg PA885 https www af mil About Us Biographies Display Article 105961 general samuel c phillips Garber Steve 3 lyutogo 2003 NASA Apollo Mission Apollo 1 Phillips Report NASA History Office Arhiv originalu za 15 serpnya 2012 Procitovano 14 kvitnya 2010 Wilford John We Reach the Moon the New York Times Story of Man s Greatest Adventure New York Bantam Paperbacks 1969 231 p ISBN 0552082058 Narvaez Alfonso A 1 lyutogo 1990 Samuel C Phillips Who Directed Apollo Lunar Landing Dies at 68 The New York Times Procitovano 14 kvitnya 2010 PosilannyaAn Oral History of Gen Samuel C Phillips USAF retired video

Дата публікації:
Топ