Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семюел Джонсон (англ. Samuel Johnson; 18 вересня 1709 — 13 грудня 1784) — англійський письменник, який зробив значний внесок в англійську літературу, як поет, есеїст, мораліст, літературний критик, біограф, редактор та лексикограф. Джонсон був побожним англіканцем та ідейним прибічником партії торі, оксфордський словник національних біографій описує його як «мабуть, найвизначнішу людину в писемності за всю англійську історію».
| Семюел Джонсон | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Samuel Johnson | ||||
 | ||||
| Народився | 18 вересня 1709[1][2][…] Лічфілд, Стаффордшир[1][4] | |||
| Помер | 13 грудня 1784[2][3][…] (75 років) Лондон, Королівство Велика Британія[4] ·d | |||
| Поховання | Вестмінстерське абатство[1] | |||
| Країна |  Королівство Велика Британія | |||
| Діяльність | лексикограф, мовознавець, поет, історик літератури, письменник, педагог, літературний критик, біограф, есеїст, політик, перекладач, книгар | |||
| Alma mater | Пембрук-коледж (1731)[1], d і d | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Magnum opus | d | |||
| Партія | Торі | |||
| Конфесія | англіканство[1] | |||
| Батько | d[1] | |||
| Мати | d[1] | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Семюел Джонсон у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Його біографія «Життя Семюеля Джонсона», написана Джеймсом Босвеллом, є найвідомішою в англійській літературі. Його ім'я в англомовному світі стало синонімом епохи другої половини XVIII століття.
Молоді роки
Син дрібного книгаря́, без жодної матеріальної або моральної підтримки, страждаючи на синдром Туретта, Джонсон невтомно пробивав собі дорогу й наполегливою працею завоював видатне становище в літературному світі. У 1735 р. одружився із заможною немолодою вдовою, на кошти якої відкрив школу (серед учнів — великий актор Девід Гаррік. Утім, повчальні п'єси Джонсона, поставлені Гариком за роки його керівництва театром «Друрі-лейн», великого успіху не здобули.
У 1738—1744 роках, заробляючи на життя, Джонсон під вигаданими іменами висвітлював хід парламентських дебатів у журналі «Журнал джентльмена» (The Gentleman's Magazine), друкувався також у багатьох інших виданнях. Поема Джонсона «Лондон», яку він написав після переїзду до столиці і в якій він наслідує римського поета-сатирика Ювенала, заслужила похвалу Александра Поупа. Ще успішнішим зразком ювенальної сатири стала «Марнота людських бажань» (1749), яка закріпила за Джонсоном репутацію провідного англійського поета тих років.
Журнали і словник
У 1744 році Джонсон випустив вдалу біографію [en], після чого отримав замовлення на укладання тлумачного словника англійської мови. Ця праця тривала сім років і прославила автора по всій країні, зміцнила його матеріальне становище та надала йому титул «магістра мистецтв» Оксфордського університету. Попри те, що Джонсон не мав попередників у подібній роботі, й на момент публікації (1755) його словник був першим в англійській літературі, він досі не втратив своєї цінності.
У 1750—1752 роках Джонсон видавав журнал «Бурла́ка» (англ. Rambler), в якому надрукував 203 есе на етичні та літературні теми. Завдання свого журналу Джонсон бачив у тому, щоб навчати, а не розважати. Видання, до якого публіка поставилася з прохолодою, довелося зупинити після смерті дружини, але перевидані в одному томі випуски журналу стали бестселером, що в 1758 році надихнуло Джонсона на видання менш серйозного журналу «Нероба» (англ. Idler).
Роки слави
За своїм впливом на уми сучасників-англійців Джонсона можна порівняти з Вольтером і його славою в континентальній Європі. У 1759 р., коли Вольтер опублікував свою найзнаменитішу філософську повість «Кандид», Джонсон опублікував свою власну спробу в цьому жанрі, — повість [en]» (The History of Rasselas, Prince of Abissinia), в якій відбився його вкрай похмурий у ті роки погляд на життя як на дорогу безпросвітного страждання. Песимізм Джонсона почасти був зумовлений низкою смертей його найближчих родичів, у тому числі матері, і мав тимчасовий характер.
Лондон, 17, Gough Square
У 1765 році Джонсон видав зібрання творів Шекспіра із власною передмовою, в якій, характеризуючи великого драматурга, запропонував новий погляд на закон драматичної творчості. Передбачаючи думки Гердера, він оголошує Шекспіра поетом «природи», прощає йому різні «поетичні вільності», непокору проти класичних правил, виправдовуючи навіть шекспірівський прийом змішування комічного з трагічним, який засуджувався в колах класиків.
Наступною великою роботою Джонсона був десятитомний «Життєпис найважливіших англійських поетів» (The Lives of the Poets, 1779—1781), у якому він виступає не тільки як біограф, а й як критик, що ще не порвав із теоріями класицизму (його оцінки Мілтона, Грея тощо). Ці життєписи (у багатьох випадках, фундаментальний аналіз творчості того або іншого автора) є найдотепнішим твором літературної критики XVIII століття. Великий знавець літератури, Джонсон був першим, хто засумнівався в правдивості поем Оссіана. Він спробував створити систему історії національної словесності і запровадив терміни, які згодом стали загальноприйнятими (наприклад, «поети-метафізики»).
Репутація
«Доктор Джонсон» (так його стали називати після отримання докторського ступеня в Оксфорді) помер у 1784 році і був похований у Вестмінстерському абатстві. Упродовж пів століття його авторитет був незаперечним. І лише коли Томас Маколей нищівно розкритикував консервативні політичні погляди Джонсона, його слава пішла на спад. У наш час[] Джонсона пам'ятають здебільшого завдяки складеному Джеймсом Босвеллом життєписові Джонсона — найчитанішої біографії англійською мовою. Джонсон познайомився з Босвеллом у червні 1763 року, і наступного року вони разом із Джошуа Рейнольдсом і Едмундом Берком заснували знаменитий літературний клуб. Упродовж багатьох років перед відходом до сну Босвелл скрупульозно фіксував почуті за день бесіди Джонсона в клубі та при особистих зустрічах зі знаменитим критиком, детально описав їхню спільну подорож на Гебриди в 1775 році. Значна за обсягом праця Босвела навдивовижу точно відобразила джонсонівський талант парадоксальної дотепності, який сучасники порівнювали із сократівським. Нові грані в образі Джонсона відкрила здійснена в XX столітті публікація його власних щоденникових записів.
Бібліографія
- Works of Dr. Johnson edited at Oxford, 11 vv., 1825; at New-York, 16 vv., 1903; Dr. Birkbeck Hill, ed. «Rasselas», 1887; Wit and Wisdom of Dr. Johnson, 1888; Select 4 vv., 1905. The Letters of Johnson, 1892; Lives of the Poets, Essays, 1889;
- Тэн И., Развитие политической и гражданской свободы в Англии, т. II, СПБ., 1871; Всеобщая история литературы, под ред. Корша и Кирпичникова, т. III, СПБ., 1888; Карлейль Т., Герои и героическое в истории, СПБ., 1891. Life of Samuel Johnson by James Boswell, Bibliography of Johnson's works, W. Courtney, 1915.
Примітки
- Босвелл Д. The Life of Samuel Johnson / за ред. C. Hibbert — Penguin Classics, 1979. —
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Folkenflik R. Encyclopædia Britannica
- Джонсон Сэмюэл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- SNAC — 2010.
- Rogers, Pat (2006), Johnson, Samuel (1709–1784), Oxford Dictionary of National Biography (вид. online), Oxford University Press, процитовано 25 серпня 2008
- (1977), Samuel Johnson, New York: Harcourt Brace Jovanovich, ISBN
- http://www.britannica.com/shakespeare/article-9108566
- https://edit.britannica.com/getEditableToc?tocId=12923[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzhonson Semyuel Dzhonson angl Samuel Johnson 18 veresnya 1709 13 grudnya 1784 anglijskij pismennik yakij zrobiv znachnij vnesok v anglijsku literaturu yak poet eseyist moralist literaturnij kritik biograf redaktor ta leksikograf Dzhonson buv pobozhnim anglikancem ta idejnim pribichnikom partiyi tori oksfordskij slovnik nacionalnih biografij opisuye jogo yak mabut najviznachnishu lyudinu v pisemnosti za vsyu anglijsku istoriyu Semyuel Dzhonsonangl Samuel JohnsonNarodivsya 18 veresnya 1709 1709 09 18 1 2 Lichfild Staffordshir 1 4 Pomer 13 grudnya 1784 1784 12 13 2 3 75 rokiv London Korolivstvo Velika Britaniya 4 dPohovannya Vestminsterske abatstvo 1 Krayina Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnist leksikograf movoznavec poet istorik literaturi pismennik pedagog literaturnij kritik biograf eseyist politik perekladach knigarAlma mater Pembruk koledzh 1731 1 d i dMova tvoriv anglijskaMagnum opus dPartiya ToriKonfesiya anglikanstvo 1 Batko d 1 Mati d 1 U shlyubi z dAvtograf Semyuel Dzhonson u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Portret napisanij v 1775 Dzhoshua Rejnoldsom pokazuye koncentraciyu i slabkist zoru Dzhonsona Jogo biografiya Zhittya Semyuelya Dzhonsona napisana Dzhejmsom Bosvellom ye najvidomishoyu v anglijskij literaturi Jogo im ya v anglomovnomu sviti stalo sinonimom epohi drugoyi polovini XVIII stolittya Misce narodzhennya Dzhonsona Rinkova plosha uMolodi rokiSin dribnogo knigarya bez zhodnoyi materialnoyi abo moralnoyi pidtrimki strazhdayuchi na sindrom Turetta Dzhonson nevtomno probivav sobi dorogu j napoleglivoyu praceyu zavoyuvav vidatne stanovishe v literaturnomu sviti U 1735 r odruzhivsya iz zamozhnoyu nemolodoyu vdovoyu na koshti yakoyi vidkriv shkolu sered uchniv velikij aktor Devid Garrik Utim povchalni p yesi Dzhonsona postavleni Garikom za roki jogo kerivnictva teatrom Druri lejn velikogo uspihu ne zdobuli en yaka stala druzhinoyu Semyuelya Dzhonsona U 1738 1744 rokah zaroblyayuchi na zhittya Dzhonson pid vigadanimi imenami visvitlyuvav hid parlamentskih debativ u zhurnali Zhurnal dzhentlmena The Gentleman s Magazine drukuvavsya takozh u bagatoh inshih vidannyah Poema Dzhonsona London yaku vin napisav pislya pereyizdu do stolici i v yakij vin nasliduye rimskogo poeta satirika Yuvenala zasluzhila pohvalu Aleksandra Poupa She uspishnishim zrazkom yuvenalnoyi satiri stala Marnota lyudskih bazhan 1749 yaka zakripila za Dzhonsonom reputaciyu providnogo anglijskogo poeta tih rokiv Zhurnali i slovnikPersha storinka slovnika Semyuela Dzhonsona 1755 U 1744 roci Dzhonson vipustiv vdalu biografiyu en pislya chogo otrimav zamovlennya na ukladannya tlumachnogo slovnika anglijskoyi movi Cya pracya trivala sim rokiv i proslavila avtora po vsij krayini zmicnila jogo materialne stanovishe ta nadala jomu titul magistra mistectv Oksfordskogo universitetu Popri te sho Dzhonson ne mav poperednikiv u podibnij roboti j na moment publikaciyi 1755 jogo slovnik buv pershim v anglijskij literaturi vin dosi ne vtrativ svoyeyi cinnosti U 1750 1752 rokah Dzhonson vidavav zhurnal Burla ka angl Rambler v yakomu nadrukuvav 203 ese na etichni ta literaturni temi Zavdannya svogo zhurnalu Dzhonson bachiv u tomu shob navchati a ne rozvazhati Vidannya do yakogo publika postavilasya z proholodoyu dovelosya zupiniti pislya smerti druzhini ale perevidani v odnomu tomi vipuski zhurnalu stali bestselerom sho v 1758 roci nadihnulo Dzhonsona na vidannya mensh serjoznogo zhurnalu Neroba angl Idler Roki slaviZa svoyim vplivom na umi suchasnikiv anglijciv Dzhonsona mozhna porivnyati z Volterom i jogo slavoyu v kontinentalnij Yevropi U 1759 r koli Volter opublikuvav svoyu najznamenitishu filosofsku povist Kandid Dzhonson opublikuvav svoyu vlasnu sprobu v comu zhanri povist en The History of Rasselas Prince of Abissinia v yakij vidbivsya jogo vkraj pohmurij u ti roki poglyad na zhittya yak na dorogu bezprosvitnogo strazhdannya Pesimizm Dzhonsona pochasti buv zumovlenij nizkoyu smertej jogo najblizhchih rodichiv u tomu chisli materi i mav timchasovij harakter Budinok de Dzhonson zhiv u 1748 1759 rr London 17 Gough Square U 1765 roci Dzhonson vidav zibrannya tvoriv Shekspira iz vlasnoyu peredmovoyu v yakij harakterizuyuchi velikogo dramaturga zaproponuvav novij poglyad na zakon dramatichnoyi tvorchosti Peredbachayuchi dumki Gerdera vin ogoloshuye Shekspira poetom prirodi proshaye jomu rizni poetichni vilnosti nepokoru proti klasichnih pravil vipravdovuyuchi navit shekspirivskij prijom zmishuvannya komichnogo z tragichnim yakij zasudzhuvavsya v kolah klasikiv Nastupnoyu velikoyu robotoyu Dzhonsona buv desyatitomnij Zhittyepis najvazhlivishih anglijskih poetiv The Lives of the Poets 1779 1781 u yakomu vin vistupaye ne tilki yak biograf a j yak kritik sho she ne porvav iz teoriyami klasicizmu jogo ocinki Miltona Greya tosho Ci zhittyepisi u bagatoh vipadkah fundamentalnij analiz tvorchosti togo abo inshogo avtora ye najdotepnishim tvorom literaturnoyi kritiki XVIII stolittya Velikij znavec literaturi Dzhonson buv pershim hto zasumnivavsya v pravdivosti poem Ossiana Vin sprobuvav stvoriti sistemu istoriyi nacionalnoyi slovesnosti i zaprovadiv termini yaki zgodom stali zagalnoprijnyatimi napriklad poeti metafiziki Reputaciya Doktor Dzhonson tak jogo stali nazivati pislya otrimannya doktorskogo stupenya v Oksfordi pomer u 1784 roci i buv pohovanij u Vestminsterskomu abatstvi Uprodovzh piv stolittya jogo avtoritet buv nezaperechnim I lishe koli Tomas Makolej nishivno rozkritikuvav konservativni politichni poglyadi Dzhonsona jogo slava pishla na spad U nash chas koli Dzhonsona pam yatayut zdebilshogo zavdyaki skladenomu Dzhejmsom Bosvellom zhittyepisovi Dzhonsona najchitanishoyi biografiyi anglijskoyu movoyu Dzhonson poznajomivsya z Bosvellom u chervni 1763 roku i nastupnogo roku voni razom iz Dzhoshua Rejnoldsom i Edmundom Berkom zasnuvali znamenitij literaturnij klub Uprodovzh bagatoh rokiv pered vidhodom do snu Bosvell skrupulozno fiksuvav pochuti za den besidi Dzhonsona v klubi ta pri osobistih zustrichah zi znamenitim kritikom detalno opisav yihnyu spilnu podorozh na Gebridi v 1775 roci Znachna za obsyagom pracya Bosvela navdivovizhu tochno vidobrazila dzhonsonivskij talant paradoksalnoyi dotepnosti yakij suchasniki porivnyuvali iz sokrativskim Novi grani v obrazi Dzhonsona vidkrila zdijsnena v XX stolitti publikaciya jogo vlasnih shodennikovih zapisiv BibliografiyaWorks of Dr Johnson edited at Oxford 11 vv 1825 at New York 16 vv 1903 Dr Birkbeck Hill ed Rasselas 1887 Wit and Wisdom of Dr Johnson 1888 Select 4 vv 1905 The Letters of Johnson 1892 Lives of the Poets Essays 1889 Ten I Razvitie politicheskoj i grazhdanskoj svobody v Anglii t II SPB 1871 Vseobshaya istoriya literatury pod red Korsha i Kirpichnikova t III SPB 1888 Karlejl T Geroi i geroicheskoe v istorii SPB 1891 Life of Samuel Johnson by James Boswell Bibliography of Johnson s works W Courtney 1915 PrimitkiBosvell D The Life of Samuel Johnson za red C Hibbert Penguin Classics 1979 ISBN 978 0 14 043116 2 d Track Q1221670d Track Q11281443d Track Q335060d Track Q20897620 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Folkenflik R Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Dzhonson Semyuel Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Rogers Pat 2006 Johnson Samuel 1709 1784 Oxford Dictionary of National Biography vid online Oxford University Press procitovano 25 serpnya 2008 1977 Samuel Johnson New York Harcourt Brace Jovanovich ISBN 0 15 179260 7 http www britannica com shakespeare article 9108566 https edit britannica com getEditableToc tocId 12923 nedostupne posilannya z lipnya 2019 DzherelaLiteraturna enciklopediya 1929 1939