Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ірина Михайлівна Семенко (рос. Семенко, Ирина Михайловна; 1921 — 1987) — літературознавиця і педагогиня. Дочка українського поета-футуриста Михайля Семенка, дружина літературознавця Єлеазара Мелетинського. Довірена особа поетеси Анни Ахматової.
| Семенко Ірина Михайлівна | |
|---|---|
| рос. Семенко, Ирина Михайловна | |
| Народилася | 27 липня 1921 Гельмязів, Гельмязівська волость, Золотоніський повіт, Кременчуцька губернія, Українська РСР |
| Померла | 29 липня 1987 (66 років) Москва, СРСР |
| Країна |  СРСР |
| Національність | українка |
| Діяльність | літературознавиця |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Галузь | літературознавство |
| Заклад | Російська національна бібліотека |
| Посада | педагог |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
| Вчителі | d і Томашевський Борис Вікторович |
| Відома завдяки: | літературознавець |
| Батько | Михайло Васильович Семенко |
| У шлюбі з | Мелетинський Єлеазар Мойсеєвич |
| Нагороди |  |
Біографія
Семенко Ірина Михайлівна народилася 27 липня 1921 року в селі Гельмязів у відомого поета-футуриста Михайля (Михайла Васильовича) Семенка. Закінчила Ленінградський університет (1944), де її вчителями були, зокрема, Б.В. Томашевський, Б.М. Ейхенбаум і Г.А. Гуковський. У 1947, після закінчення аспірантури (дисертація на тему «Автор в „Євгенії Онєгіні“»), була направлена в Карело-Фінський університет, проте вакантна посада була вже заміщена.
31 липня 1947 зарахована старшим бібліотекарем до ІІ філії ДПБ з відрядженням для тимчасової роботи у Відділі рукописів. Займалася розбиранням і описом рукописних матеріалів російських письменників XIX ст., в тому числі архіву В. Ф. Одоєвського. Готувала до друку статті про роман «Євгеній Онєгін» та М.А. Львові. Була введена до складу комісії з організації 150-річного ювілею з дня народження А.С. Пушкіна (1949), розробила план виставки «О.С. Пушкін в Радянському Союзі», спільно з іншими співробітниками склала серію присвячених ювілею випусків. Брала участь в "календарі пам'ятних дат", випусках до 115-річчя від дня народження М.А. Добролюбова (1951).
У 1950-х познайомилася з А. А. Ахматовою, незабаром стала однією з її довірених осіб: слухала її «потаємні» вірші, передруковувала «Поему без героя», «Реквієм», «Листи з щоденника», зібрала Ахматовський архів, пізніше перейшов до Е. Мелетінскому і Е. Кумпан. Заслужила високу оцінку Ахматової як пушкініст.
Після відходу з ДПБ (1949) працювала викладачем російської мови та літератури в ЛГБІ. У 1958 вийшла заміж за Є. Мелетинського і переїхала до Москви.
Наукова діяльність
Дослідник російської поезії початку XIX століття, підготувала і відкоментувала ряд видань В. А. Жуковського і К. М. Батюшкова, склала кілька збірок, в тому числі «Поети-декабристи» (1960). Автор книги нарисів «Поети пушкінської пори» (1970), що включає розділи про Жуковському, Батюшкова, Д.В. Давидові, П.А. Вяземськом, В.К. Кюхельбекере, М.М. Язикова і Є.А. Баратинськом, і книги «Життя і поезія Жуковського» (1975). Підготувала до видання книгу К.М. Батюшкова «Досліди у віршах і прозі» для серії «Літературні пам'ятники» (1977).
З 1960 року на прохання М.Я. Мандельштам розбирала архів О.Е. Мандельштама, працювала над текстологією ряду його творів. З 1968 року публікувала в російських і зарубіжних виданнях статті з текстологічної реконструкції та історії мандельштамівських текстів. Результатом багаторічних праць Семенко стала монографія «Поетика пізнього Мандельштама: від чорнових редакцій — до остаточного тексту» (Рим, 1986); друге видання (М., 1997) вийшло посмертно із супровідною статтею Л.Я. Гінзбург. Дмитро Сегал так характеризував Надежду Мандельштам та Ірину Семенко: «обидві вони присвятили всі ті роки, що я знав їх, одній меті — збереженню мандельштамівської спадщини, роботі над ним, тлумаченню його, увічненню пам'яті про поета, збереженню і прочитанню його рукописів. Обидві вони були прекрасними філологами. Все, що ми робимо, ґрунтується на цьому фундаменті».
Займалася перекладом на російську мову віршів свого батька і підготовкою їх до видання.
Померла в 1987 році. Похована на Хованському кладовищі.
Примітки
- Фильштинский И. Глазами друга (Елеазар Моисеевич Мелетинский, 1918—2005) // «Отечественные записки». — 2005. — № 6.
- Рубинчик О. Е. Комментарии // Анна Ахматова: последние годы. Рассказывают Виктор Кривулин, Владимир Муравьев, Томас Венцлова — СПб.: Невский Диалект, 2001.
- Сегал Д. М. Осип Мандельштам: история и поэтика. Berkeley Slavic Specialties, 1998. — Т. 1, ч. 1. — С. 2.
- Московские могилы. Семенко И.М. www.moscow-tombs.ru. Процитовано 18 листопада 2020.
Посилання
- Биография на сайте РНБ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Semenko Irina Mihajlivna Semenko ros Semenko Irina Mihajlovna 1921 1987 literaturoznavicya i pedagoginya Dochka ukrayinskogo poeta futurista Mihajlya Semenka druzhina literaturoznavcya Yeleazara Meletinskogo Dovirena osoba poetesi Anni Ahmatovoyi Semenko Irina Mihajlivnaros Semenko Irina MihajlovnaNarodilasya27 lipnya 1921 1921 07 27 Gelmyaziv Gelmyazivska volost Zolotoniskij povit Kremenchucka guberniya Ukrayinska RSRPomerla29 lipnya 1987 1987 07 29 66 rokiv Moskva SRSRKrayina SRSRNacionalnistukrayinkaDiyalnistliteraturoznavicyaAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitetGaluzliteraturoznavstvoZakladRosijska nacionalna bibliotekaPosadapedagogNaukovij stupinkandidat filologichnih naukVchitelid i Tomashevskij Boris ViktorovichVidoma zavdyaki literaturoznavecBatkoMihajlo Vasilovich SemenkoU shlyubi zMeletinskij Yeleazar MojseyevichNagorodiBiografiyaSemenko Irina Mihajlivna narodilasya 27 lipnya 1921 roku v seli Gelmyaziv u vidomogo poeta futurista Mihajlya Mihajla Vasilovicha Semenka Zakinchila Leningradskij universitet 1944 de yiyi vchitelyami buli zokrema B V Tomashevskij B M Ejhenbaum i G A Gukovskij U 1947 pislya zakinchennya aspiranturi disertaciya na temu Avtor v Yevgeniyi Onyegini bula napravlena v Karelo Finskij universitet prote vakantna posada bula vzhe zamishena 31 lipnya 1947 zarahovana starshim bibliotekarem do II filiyi DPB z vidryadzhennyam dlya timchasovoyi roboti u Viddili rukopisiv Zajmalasya rozbirannyam i opisom rukopisnih materialiv rosijskih pismennikiv XIX st v tomu chisli arhivu V F Odoyevskogo Gotuvala do druku statti pro roman Yevgenij Onyegin ta M A Lvovi Bula vvedena do skladu komisiyi z organizaciyi 150 richnogo yuvileyu z dnya narodzhennya A S Pushkina 1949 rozrobila plan vistavki O S Pushkin v Radyanskomu Soyuzi spilno z inshimi spivrobitnikami sklala seriyu prisvyachenih yuvileyu vipuskiv Brala uchast v kalendari pam yatnih dat vipuskah do 115 richchya vid dnya narodzhennya M A Dobrolyubova 1951 U 1950 h poznajomilasya z A A Ahmatovoyu nezabarom stala odniyeyu z yiyi dovirenih osib sluhala yiyi potayemni virshi peredrukovuvala Poemu bez geroya Rekviyem Listi z shodennika zibrala Ahmatovskij arhiv piznishe perejshov do E Meletinskomu i E Kumpan Zasluzhila visoku ocinku Ahmatovoyi yak pushkinist Pislya vidhodu z DPB 1949 pracyuvala vikladachem rosijskoyi movi ta literaturi v LGBI U 1958 vijshla zamizh za Ye Meletinskogo i pereyihala do Moskvi Naukova diyalnistDoslidnik rosijskoyi poeziyi pochatku XIX stolittya pidgotuvala i vidkomentuvala ryad vidan V A Zhukovskogo i K M Batyushkova sklala kilka zbirok v tomu chisli Poeti dekabristi 1960 Avtor knigi narisiv Poeti pushkinskoyi pori 1970 sho vklyuchaye rozdili pro Zhukovskomu Batyushkova D V Davidovi P A Vyazemskom V K Kyuhelbekere M M Yazikova i Ye A Baratinskom i knigi Zhittya i poeziya Zhukovskogo 1975 Pidgotuvala do vidannya knigu K M Batyushkova Doslidi u virshah i prozi dlya seriyi Literaturni pam yatniki 1977 Z 1960 roku na prohannya M Ya Mandelshtam rozbirala arhiv O E Mandelshtama pracyuvala nad tekstologiyeyu ryadu jogo tvoriv Z 1968 roku publikuvala v rosijskih i zarubizhnih vidannyah statti z tekstologichnoyi rekonstrukciyi ta istoriyi mandelshtamivskih tekstiv Rezultatom bagatorichnih prac Semenko stala monografiya Poetika piznogo Mandelshtama vid chornovih redakcij do ostatochnogo tekstu Rim 1986 druge vidannya M 1997 vijshlo posmertno iz suprovidnoyu statteyu L Ya Ginzburg Dmitro Segal tak harakterizuvav Nadezhdu Mandelshtam ta Irinu Semenko obidvi voni prisvyatili vsi ti roki sho ya znav yih odnij meti zberezhennyu mandelshtamivskoyi spadshini roboti nad nim tlumachennyu jogo uvichnennyu pam yati pro poeta zberezhennyu i prochitannyu jogo rukopisiv Obidvi voni buli prekrasnimi filologami Vse sho mi robimo gruntuyetsya na comu fundamenti Zajmalasya perekladom na rosijsku movu virshiv svogo batka i pidgotovkoyu yih do vidannya Pomerla v 1987 roci Pohovana na Hovanskomu kladovishi PrimitkiFilshtinskij I Glazami druga Eleazar Moiseevich Meletinskij 1918 2005 Otechestvennye zapiski 2005 6 Rubinchik O E Kommentarii Anna Ahmatova poslednie gody Rasskazyvayut Viktor Krivulin Vladimir Muravev Tomas Venclova SPb Nevskij Dialekt 2001 Segal D M Osip Mandelshtam istoriya i poetika Berkeley Slavic Specialties 1998 T 1 ch 1 S 2 Moskovskie mogily Semenko I M www moscow tombs ru Procitovano 18 listopada 2020 PosilannyaBiografiya na sajte RNB