Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Селенгінські буряти (бур. Сэлэнгын буряадууд) — етнотериторіальна група у складі бурятського етносу. Розселені в нижній і середній течії Селенги і в нижній і середній течії та Чикоя.
Історія
Племена , , , сартулів, та ін., постійно прибували в XVII — XVIII століттях з етнічної Монголії від Чахара і Ордоса до Джунгарії в межі Росії, що було зумовлено міжусобицями між халхасцами і . Велика кількість інших бурятських племен у складі цієї етнотериторіальної групи пояснюється тим, що тут зібралося безліч уламків племен з Прибайкалля, що переселилися на східне узбережжя Байкалу в середині XVII — початку XVIII століть. Також після входження Бурятії до складу Російської імперії сюди було переселено кілька бурятів для несення служби в прикордонному Забайкальському козацькому війську.
Родоплемінний склад
До складу селенгінських бурятів входять такі племена і , як , , , , , сартул, , хурумша (хурумчі, хурумчин), , бумал, табангуд бабай, боян, урянхай, шоно, абазай, галзуд (галцзуд), , хасама, , бошин, шошолог, цоргіл, алцутха, телегун, хенцех, вибулк, бухарі (вкл. бухарські роди солових та рудих жеребців), (вкл. білі та чорні тайшинці), ширі, байдан, чонад, боготул, солон, гозум, бебелег, боленгуд, найман, , , , (юншоб, юншоб), номход, ілджигід, урлуд, арабтан, арбанад, харчід, шаралдай, абагануд (абгануд), шаван, джарай, дурбед, хачинуд (хаченуд), зургін, хайтал, богол, булгад, янгуд, муруй, хангін, хогой, хухуд, хух хенгелдер, хотогту, хірчід, дамарин, лазні, алатай, халчин, хорчід, салджуд, хуйд (кхуйд), хулмед, хорлід (хурлад), онход, хердег (хирдик), бунгуд, хурхад, хурхуд, монгол, дабші, согол, борсой, бухуд, онгод, холдумуй, суламанги, бардам, аргасун, шарайд, батанай, гучід, хірид (кхірид), урлюд, абгад (авгад), сунуд, халбін, дайтхад, хойхо, арбатан, сойсун, орлод, харидол, загол, горлад, абагад-абгоцол, кірійт-керігут (хірід-херегд), урянхай-отонхой, хотокто-юншов, батот-хатагін, чахар, хотогон, тугчин, урад, горлос (хорлос), джалаїр (залайр), мінган, андагай, темдегтен, табантан, табдайтан, зельмен-урянхай, батут-урянхай, баїн-урянхай, булуудха (булуд), отог, добо, ходойтон, тимоонтон, енджетен, денжетен, галдантан, досоо бей, урянх-зембе, гоноонтон, хаатан, убур-кірей. У складі великого роду готол-бумал значаться такі пологи: онход, хангін, бухуд (букуд), холдомой (холдумуй), соломанхи, уута, бардам, арагусан, адушн, енгуд, муруй, хоогой (хогой) і хухид.
«Баруун найман» та «зургаан есеге»
Селенгінські буряти поділялися на два крила: «баруун найман» (західна вісімка) та «зургаан есеге» (шість родів). «Баруун найман» становили , сартули, , , , , та підміські (). «Зургаан есеге» становили шаралдай-харанууд, бабай-хурамша, готол-бумал, шоно, олзон, алагуй.
Селенгінські отоки
У літописі «Історія виникнення шести селенгінських родів» згадуються десятки, які були об'єднані в отоки-роди.
Зургаан есеге. Іволгінська «десятка» бабай-хурамша, селенгінська «десятка» хурамша, жаргалантуйська «десятка» хурамша становили Бабай-хурамшинський оток; до першого отіку Шоно (Чонорудський) ехіритського аймака входило три десятки: гільбіринська «десятка» шоно, абзайська «десятка» шоно, харганатська «десятка» шоно; другий оток Шоно включав удунгінських і баянгольських ехіритів; олзони Дееде (Верхнього) Оронгоя, загустайські олзони, баяндай, хенгелдер становили Ользонівський оток; іволгінська «десятка» бумал-готолів та ангінська «десятка» бумал-готолів, оронгойські готол-буумал, загустайські готол-буумал, сутойські готол-буумал становили Бумал-Готольський оток; алагуй-іройська «десятка», ебер (убер) інзагатуйська «десятка» складали Алагуївський оток.
Харанутські отоки. За Л. Абаєвою, оток Харанут у складі селенгінських бурятів включав шість десятків: булагат-далай-харанут, нижньооронгойські шаралдай-харанут, загустайські харанут, іволгінські буян, жаргалантуйський абганат, тохойські буян. У книзі «Родовід іволгінських бурятів» у складі даного отоку згадуються сім десятків: іволгінські шаралдай-харанути, дунда (середні) харанути, загустайські харанути, доодо (нижні) оронгойські харанути, іволгінські буяни, жаргаляни.
Також згадуються чотири харанутські отоки: Селенгінський Харанутський оток, Селенгінський Енхорський Харанутський отік, Іройський Харанутський отік, Чикойський Харанутський оток. Селенгінський харанутський оток складався з поколінь шаралдай, боян, абаганут, ша-ван, чжарай, дурбет; Чикойський харанутський оток — харанут, хасама, хонгодор, хамніган, бошин, шишелок, ашбагат, боян; Іройський харанутський оток — далай-харанут, шаралдай, дабші.
Баруун найман. Крило «баруун найман» становили такі отоки: оток ашабагатів, два атаганських отоків, два отоків сартулів, три отоки табангутів, Підгородний оток (андагай), оток узонів, оток хатакинів, оток сонголів.
Іволгінські роди
До складу іволгінських бурятів входять такі роди: ехіритські: шоно, абазай, олзон, баяндай, балтай, хенгелдур; булагатські: алагуй, бубай, буян, готол, хойбо, енгуд, шаралдай; також серед іволгінських бурятів відзначені такі роди: ашаабагад, абаганад, галзуд, хайтал, харануд, хурамчі, торгоуд, атаган. Рід алагуй представлений підродом одою. Одой представлений гілкою борной (борнийтон обог). Рід шоно представлений підродами: хамнай-шоно, согол-шоно, борсою-шоно. Согол-шоно у свою чергу представлений гілкою адаг-шоно.
Покоління іволгінських бурятів. Хамнай-шоно представлений поколінням дунууд, борсою-шоно — поколінням буянтай. Згадується гілка роду харанууд — Шаабан харанууд. У складі олзонів Іволгінського аймаку відзначені наступні покоління: улахай, ханхай, ахурга, баянгаза, тураха, хаптагай; у складі роду хенгелдур: бірту; у складі роду бубай: ологор; у складі роду буїн (буян, буянгууд): аржагар, хомогоожи; у складі роду готол: вулей, буумал, уута; у складі роду шаралдай: хуріган, багай; у складі роду хурамчі: шаатха, сабаахі; у складі роду харануд: шархи; у складі роду хойбо: метелики; у складі роду атаган: тубшентен. Крім цього в книзі «Родовід іволгінських бурятів» згадуються гілки роду шаралдай-харанууд: холхоотон, hамагантан, петруутан; роду готол-буумал: ламатан, жабуутан, шаратан, пулуутан, улаантан-башкиртан; роду буян (буїн): баалахан. У родоводів оронгойських олзонів відзначені гілки: улаахан олзон, багдал, харал олзон, моною; оронгойських харанутів: далайн харанууд, хандабайн харанууд, хандабай-шаралдай харанууд.
Див. також
Примітки
- Нимаев Д. Д., Нанзатов Б. З. Родоплеменные и этнотерриториальные группы бурят в XVII—XIX вв. // Буряты. — М., Наука, 2004. — С. 55.
- Нанзатов Б. З. Племенной состав бурят в XIX веке // Народы и культуры Сибири. Взаимодействие как фактор формирования и модернизации. — 2003. — 8 липня. — С. 15—27. з джерела 13 квітня 2022.
- Цыдендамбаев Ц. Б. Бурятские исторические хроники и родословные. Историко-лингвистическое исследование. — Улан-Удэ : Бурятское книжное издательство, 1972. — 664 с.
- Румянцев Г. Н. Селенгинские буряты // Тр. БКНИИ. 1965, Вып. 16. — С. 78—108.
- Нанзатов Б. З., Содномпилова М. М. Закаменские буряты в XIX в.: этнический состав и расселение // Известия Иркутского государственного университета. Серия: Геоархеология. Этнология. Антропология. — С. 151—171. з джерела 24 червня 2018.
- . selorodnoe.ru. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
- Балдаев С. П. Родословные легенды и предания бурят. Ч. 1 — Улан-Удэ, 1970.
- Базаров Б. Д. Таинства и практика шаманизма. — Улан-Удэ : Буряад унэн, 1999. — 280 с.
- Ai︠u︡ushiĭn Oi︠u︡untungalag. Mongol Ulsyn Buriaduud. — Bolovsrolyn Ikh Surguulʹ, 2004. — С. 28.
- Монгол овог аймгууд. оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019.
- Бельгутей — Родовод. ru.rodovid.org. оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 9 березня 2019.
- Материалы по истории и филологи Центральной Азии / Труды. Бурятский комплексный научно-исследовательский институт. — Бурятское книжное изд-во, 1965. — С. 116.
- Доржи Банзаров: воспоминания, отзывы, рассказы современников, ученых и общественных деятелей XIX — начала XX вв. — Изд-во БНЦ СО РАН, 1997. — 103 с.
- Нимаев Д. Д. Селенгинские Буряты: Общие Сведения, Расселение, Родоплеменной Состав // Вестник Восточно-Сибирской Государственной Академии Культуры И Искусств. — 2015. — Вип. 2 (9) (8 липня). — С. 6—13. — ISSN 2079-2697.
- Ушницкий В. В. Средневековые народы Центральной Азии (вопросы происхождения и этнической истории тюрко-монгольских племен). — Казань : Изд-во «Фэн» АН РТ, 2009. — С. 96. — .
- Доржиев Бимба Ц., Эрдынеев В. Л., Будаева Н. П., Цыдыпова Т. П. Ивалга голдо hуудалтай зоной угай бэшэг (Родословная иволгинских бурят) / Бимба лама Доржиев, гэбшэ-лама Иволгинского дацана "Хамбын хурэ". — Улан-Удэ, 2012. — 424 с.
- Абаева Л. Л. Культ гор и буддизм в Бурятии (эволюция верований и культов селенгинских бурят). — Наука, 1992. — 139 с. — .
- . selorodnoe.ru. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
- . selorodnoe.ru. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
- Доржиев Борис Ц. Родословные оронгойских бурят.
- Цыдендамбаев Ц. Б. Бурятские исторические хроники и родословные: историко-лингвистическое исследование. — Бурятское книжное издательство, 1972. — С. 134.
Література
- Цыдендамбаев Ц. Б. Бурятские исторические хроники и родословные. Историко-лингвистическое исследование. — Улан-Удэ: Бурятское книжное издательство, 1972. — 664 с.
- Цыдендамбаев Ц. Б. Бурятские исторические хроники и родословные, как источники по истории бурят. — Улан-Удэ: Респ. типогр., 2001. — 255 с.
- Нанзатов Б. З. Племенной состав бурят в XIX веке // Народы и культуры Сибири. Взаимодействие как фактор формирования и модернизации: Сборник статей. — Иркутск, 2003. — С. 15–27.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Selenginski buryati bur Selengyn buryaaduud etnoteritorialna grupa u skladi buryatskogo etnosu Rozseleni v nizhnij i serednij techiyi Selengi i v nizhnij i serednij techiyi ta Chikoya IstoriyaPlemena sartuliv ta in postijno pribuvali v XVII XVIII stolittyah z etnichnoyi Mongoliyi vid Chahara i Ordosa do Dzhungariyi v mezhi Rosiyi sho bulo zumovleno mizhusobicyami mizh halhascami i Velika kilkist inshih buryatskih plemen u skladi ciyeyi etnoteritorialnoyi grupi poyasnyuyetsya tim sho tut zibralosya bezlich ulamkiv plemen z Pribajkallya sho pereselilisya na shidne uzberezhzhya Bajkalu v seredini XVII pochatku XVIII stolit Takozh pislya vhodzhennya Buryatiyi do skladu Rosijskoyi imperiyi syudi bulo pereseleno kilka buryativ dlya nesennya sluzhbi v prikordonnomu Zabajkalskomu kozackomu vijsku Rodopleminnij skladSelenginski buryati Svitlina 2 j pol XIX stolittya Do skladu selenginskih buryativ vhodyat taki plemena i yak sartul hurumsha hurumchi hurumchin bumal tabangud babaj boyan uryanhaj shono abazaj galzud galczud hasama boshin shosholog corgil alcutha telegun henceh vibulk buhari vkl buharski rodi solovih ta rudih zherebciv vkl bili ta chorni tajshinci shiri bajdan chonad bogotul solon gozum bebeleg bolengud najman yunshob yunshob nomhod ildzhigid urlud arabtan arbanad harchid sharaldaj abaganud abganud shavan dzharaj durbed hachinud hachenud zurgin hajtal bogol bulgad yangud muruj hangin hogoj huhud huh hengelder hotogtu hirchid damarin lazni alataj halchin horchid saldzhud hujd khujd hulmed horlid hurlad onhod herdeg hirdik bungud hurhad hurhud mongol dabshi sogol borsoj buhud ongod holdumuj sulamangi bardam argasun sharajd batanaj guchid hirid khirid urlyud abgad avgad sunud halbin dajthad hojho arbatan sojsun orlod haridol zagol gorlad abagad abgocol kirijt kerigut hirid heregd uryanhaj otonhoj hotokto yunshov batot hatagin chahar hotogon tugchin urad gorlos horlos dzhalayir zalajr mingan andagaj temdegten tabantan tabdajtan zelmen uryanhaj batut uryanhaj bayin uryanhaj buluudha bulud otog dobo hodojton timoonton endzheten denzheten galdantan dosoo bej uryanh zembe gonoonton haatan ubur kirej U skladi velikogo rodu gotol bumal znachatsya taki pologi onhod hangin buhud bukud holdomoj holdumuj solomanhi uuta bardam aragusan adushn engud muruj hoogoj hogoj i huhid Baruun najman ta zurgaan esege Selenginski buryati podilyalisya na dva krila baruun najman zahidna visimka ta zurgaan esege shist rodiv Baruun najman stanovili sartuli ta pidmiski Zurgaan esege stanovili sharaldaj haranuud babaj huramsha gotol bumal shono olzon alaguj Selenginski otoki U litopisi Istoriya viniknennya shesti selenginskih rodiv zgaduyutsya desyatki yaki buli ob yednani v otoki rodi Zurgaan esege Ivolginska desyatka babaj huramsha selenginska desyatka huramsha zhargalantujska desyatka huramsha stanovili Babaj huramshinskij otok do pershogo otiku Shono Chonorudskij ehiritskogo ajmaka vhodilo tri desyatki gilbirinska desyatka shono abzajska desyatka shono harganatska desyatka shono drugij otok Shono vklyuchav udunginskih i bayangolskih ehiritiv olzoni Deede Verhnogo Orongoya zagustajski olzoni bayandaj hengelder stanovili Olzonivskij otok ivolginska desyatka bumal gotoliv ta anginska desyatka bumal gotoliv orongojski gotol buumal zagustajski gotol buumal sutojski gotol buumal stanovili Bumal Gotolskij otok alaguj irojska desyatka eber uber inzagatujska desyatka skladali Alaguyivskij otok Haranutski otoki Za L Abayevoyu otok Haranut u skladi selenginskih buryativ vklyuchav shist desyatkiv bulagat dalaj haranut nizhnoorongojski sharaldaj haranut zagustajski haranut ivolginski buyan zhargalantujskij abganat tohojski buyan U knizi Rodovid ivolginskih buryativ u skladi danogo otoku zgaduyutsya sim desyatkiv ivolginski sharaldaj haranuti dunda seredni haranuti zagustajski haranuti doodo nizhni orongojski haranuti ivolginski buyani zhargalyani Takozh zgaduyutsya chotiri haranutski otoki Selenginskij Haranutskij otok Selenginskij Enhorskij Haranutskij otik Irojskij Haranutskij otik Chikojskij Haranutskij otok Selenginskij haranutskij otok skladavsya z pokolin sharaldaj boyan abaganut sha van chzharaj durbet Chikojskij haranutskij otok haranut hasama hongodor hamnigan boshin shishelok ashbagat boyan Irojskij haranutskij otok dalaj haranut sharaldaj dabshi Baruun najman Krilo baruun najman stanovili taki otoki otok ashabagativ dva ataganskih otokiv dva otokiv sartuliv tri otoki tabangutiv Pidgorodnij otok andagaj otok uzoniv otok hatakiniv otok songoliv Ivolginskij dacan Palac Hambo lami ItigelovaIvolginski rodi Do skladu ivolginskih buryativ vhodyat taki rodi ehiritski shono abazaj olzon bayandaj baltaj hengeldur bulagatski alaguj bubaj buyan gotol hojbo engud sharaldaj takozh sered ivolginskih buryativ vidznacheni taki rodi ashaabagad abaganad galzud hajtal haranud huramchi torgoud atagan Rid alaguj predstavlenij pidrodom odoyu Odoj predstavlenij gilkoyu bornoj bornijton obog Rid shono predstavlenij pidrodami hamnaj shono sogol shono borsoyu shono Sogol shono u svoyu chergu predstavlenij gilkoyu adag shono Pokolinnya ivolginskih buryativ Hamnaj shono predstavlenij pokolinnyam dunuud borsoyu shono pokolinnyam buyantaj Zgaduyetsya gilka rodu haranuud Shaaban haranuud U skladi olzoniv Ivolginskogo ajmaku vidznacheni nastupni pokolinnya ulahaj hanhaj ahurga bayangaza turaha haptagaj u skladi rodu hengeldur birtu u skladi rodu bubaj ologor u skladi rodu buyin buyan buyanguud arzhagar homogoozhi u skladi rodu gotol vulej buumal uuta u skladi rodu sharaldaj hurigan bagaj u skladi rodu huramchi shaatha sabaahi u skladi rodu haranud sharhi u skladi rodu hojbo meteliki u skladi rodu atagan tubshenten Krim cogo v knizi Rodovid ivolginskih buryativ zgaduyutsya gilki rodu sharaldaj haranuud holhooton hamagantan petruutan rodu gotol buumal lamatan zhabuutan sharatan puluutan ulaantan bashkirtan rodu buyan buyin baalahan U rodovodiv orongojskih olzoniv vidznacheni gilki ulaahan olzon bagdal haral olzon monoyu orongojskih haranutiv dalajn haranuud handabajn haranuud handabaj sharaldaj haranuud Div takozhPrimitkiNimaev D D Nanzatov B Z Rodoplemennye i etnoterritorialnye gruppy buryat v XVII XIX vv Buryaty M Nauka 2004 S 55 Nanzatov B Z Plemennoj sostav buryat v XIX veke Narody i kultury Sibiri Vzaimodejstvie kak faktor formirovaniya i modernizacii 2003 8 lipnya S 15 27 z dzherela 13 kvitnya 2022 Cydendambaev C B Buryatskie istoricheskie hroniki i rodoslovnye Istoriko lingvisticheskoe issledovanie Ulan Ude Buryatskoe knizhnoe izdatelstvo 1972 664 s Rumyancev G N Selenginskie buryaty Tr BKNII 1965 Vyp 16 S 78 108 Nanzatov B Z Sodnompilova M M Zakamenskie buryaty v XIX v etnicheskij sostav i rasselenie Izvestiya Irkutskogo gosudarstvennogo universiteta Seriya Geoarheologiya Etnologiya Antropologiya S 151 171 z dzherela 24 chervnya 2018 selorodnoe ru Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 30 listopada 2018 Baldaev S P Rodoslovnye legendy i predaniya buryat Ch 1 Ulan Ude 1970 Bazarov B D Tainstva i praktika shamanizma Ulan Ude Buryaad unen 1999 280 s Ai u ushiĭn Oi u untungalag Mongol Ulsyn Buriaduud Bolovsrolyn Ikh Surguulʹ 2004 S 28 Mongol ovog ajmguud originalu za 4 sichnya 2019 Procitovano 4 sichnya 2019 Belgutej Rodovod ru rodovid org originalu za 18 zhovtnya 2018 Procitovano 9 bereznya 2019 Materialy po istorii i filologi Centralnoj Azii Trudy Buryatskij kompleksnyj nauchno issledovatelskij institut Buryatskoe knizhnoe izd vo 1965 S 116 Dorzhi Banzarov vospominaniya otzyvy rasskazy sovremennikov uchenyh i obshestvennyh deyatelej XIX nachala XX vv Izd vo BNC SO RAN 1997 103 s Nimaev D D Selenginskie Buryaty Obshie Svedeniya Rasselenie Rodoplemennoj Sostav Vestnik Vostochno Sibirskoj Gosudarstvennoj Akademii Kultury I Iskusstv 2015 Vip 2 9 8 lipnya S 6 13 ISSN 2079 2697 Ushnickij V V Srednevekovye narody Centralnoj Azii voprosy proishozhdeniya i etnicheskoj istorii tyurko mongolskih plemen Kazan Izd vo Fen AN RT 2009 S 96 ISBN 978 5 9690 0112 1 Dorzhiev Bimba C Erdyneev V L Budaeva N P Cydypova T P Ivalga goldo huudaltaj zonoj ugaj besheg Rodoslovnaya ivolginskih buryat Bimba lama Dorzhiev gebshe lama Ivolginskogo dacana Hambyn hure Ulan Ude 2012 424 s Abaeva L L Kult gor i buddizm v Buryatii evolyuciya verovanij i kultov selenginskih buryat Nauka 1992 139 s ISBN 9785020101043 selorodnoe ru Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 20 veresnya 2018 selorodnoe ru Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 20 veresnya 2018 Dorzhiev Boris C Rodoslovnye orongojskih buryat Cydendambaev C B Buryatskie istoricheskie hroniki i rodoslovnye istoriko lingvisticheskoe issledovanie Buryatskoe knizhnoe izdatelstvo 1972 S 134 LiteraturaCydendambaev C B Buryatskie istoricheskie hroniki i rodoslovnye Istoriko lingvisticheskoe issledovanie Ulan Ude Buryatskoe knizhnoe izdatelstvo 1972 664 s Cydendambaev C B Buryatskie istoricheskie hroniki i rodoslovnye kak istochniki po istorii buryat Ulan Ude Resp tipogr 2001 255 s Nanzatov B Z Plemennoj sostav buryat v XIX veke Narody i kultury Sibiri Vzaimodejstvie kak faktor formirovaniya i modernizacii Sbornik statej Irkutsk 2003 S 15 27